Аудит розрахунково-платіжної дисципліни

ЗМІСТ

Вступ………………………………………………………………………………1

Розділ 1. Теоретичні засади аудиту розрахунково-платіжної  дисципліни………………………………………………………………………………….3

1. Економічна характеристика розрахунково-платіжної дисципліни…………………………………………………………………………...3
2. Огляд нормативної бази та спеціальної літератури з питань аудиту розрахунково-платіжної дисципліни підприємства…………………7

Розділ 2. Організація та методика аудиту розрахунково-платіжної  дисципліни підприємства…………………………………………………………12

2.1.  Попередня оцінка діяльності  та якості звітності ТОВ «Ліс-Україна»…………………………………………………………………12

2.2.Планування аудиту розрахунково-платіжної  дисципліни підприємства………………………………………………………………….24

2.3. Оцінка системи внутрішнього  контролю розрахунково-платіжної  дисципліни…………………………………………………..32

2.4. Методика аудиту розрахунково-платіжної  дисципліни…….35

Розділ 3. Методика аудиту розрахунково-платіжної  дисципліни підприємства в умовах застосування комп’ютерних інформаційних систем….45

Висновки……………………………………………………………………….54

Список  використаних джерел……………………………………………….56

Додатки…………………………………………………………………………60

ВСТУП

  В умовах ринкової економіки підприємства постійно підтримують фінансові взаємовідносини з іншими підприємствами, організаціями та робітниками підприємства і окремими особами. Тобто вони здійснюють як готівкові так і безготівкові розрахунки. Для цього кожне підприємство має касу для розрахунків готівкою і відкриті в установах банків розрахункові рахунки для безготівкового обігу, а також зберігання власних коштів. Сучасні умови існування підприємств, а також процеси, що протікають в економіці України ще раз підтверджують важливість і необхідність грошових коштів для здійснення фінансово-господарської діяльності суб'єктів підприємництва. Водночас тема грошових коштів являється дуже “тендітною” ділянкою при аналізі платоспроможності та подальшого існування кожного суб'єкту господарювання. Тому на кожному підприємстві повинні створюватися всі умови для ретельного контролю за оприбуткуванням, видачею та рухом грошових коштів. Це перш за все стосується внутрішнього і зовнішнього контролю. Дана курсова робота більше охоплює аспекти зовнішнього контролю, який проводить незалежна аудиторська фірма (аудитор).

Актуальність обраної теми обумовлюється тим, що основним завданням будь-якої комерційної організації є отримання прибутку, тому встає питання про поліпшення зовнішнього і внутрішнього контролю розрахунково-платіжної дисципліни і покрашення платоспроможності підприємства щоб створити найкращі умови для здійснення фінансово-господарської діяльності. Дана тема актуальна ще й тому, що постійна зміна законодавства порушує перед різними організаціями ряд загальних питань щодо розрахунково-платіжної дисципліни. Відповісти на ці питання деяким підприємствам може бути досить проблематично в рамках проведеної ними політики.

Перед кожною організацією виникає необхідність обліку розрахунково-платіжної дисципліни, а також розрахунків з дебіторами та кредиторами 
Об'єкт дослідження – Товариство з обмеженою відповідальністю «Ліс-Україна».

Предмет дослідження – розрахунково-платіжна система підприємства.

Метою курсової роботи є проведення аудиту обліку розрахунково-платіжної дисципліни, проведення аналізу та розробка рекомендацій щодо поліпшення стану розрахунків на прикладі конкретної організації.  
Для досягнення мети курсової роботи необхідно вирішити наступні завдання:  
1) вивчення й аналіз науково-економічної і нормативної інформації щодо аудиту розрахунково-платіжної дисципліни.

2) вивчення організаційно-економічної  характеристики досліджуваного  підприємства;  
3) розкриття розрахунково-платіжної дисципліни і діючих правил її обліку;  
4) узагальнення відомостей про стан розрахунків організації з юридичними і фізичними особами та відображенні цих розрахунків у синтетичному і аналітичному обліку з метою проведення аудиту;

Методами дослідження є:

· Вивчення та аналіз наукової літератури з аудиту;

· Вивчення та узагальнення практики, що склалася;

· Порівняння, коли фінансові показники  звітного періоду порівнюються з  показниками за попередній період;

· Угрупування, коли показники групуються та зводяться в таблиці, що дає  можливість проведення аналітичних  розрахунків, виявлення тенденцій  розвитку окремих явищ та їх взаємозв'язку, виявлення чинників, що впливають на зміну показників.

При написані курсової роботи були використані  різноманітні джерела інформації, а саме: підручники з аудиту, автореферати на здобуття ступеню кандидата економічних наук, що стосуються аспектів аудиторської діяльності в Україні, монографії та періодичні видання.

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ АУДИТУ РОЗРАХУНКОВО-ПЛАТІЖНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

1.1.Економічна характеристика  розрахунково-платіжної дисципліни

Більшість операцій, що здійснюються на підприємстві, пов'язані з рухом грошових коштів, зокрема, проведенням розрахунків між підприємствами. Тому аудит операцій з коштами, іншими активами та аудит стану розра хунків е дуже важливими.

Розрахункова дисципліна базується  на виконанні основних принципів здійснення грошових розрахунків.

Дотримання розрахункової дисципліни сприяє прискоренню кру-гообороту  коштів і зміцненню фінансового  стану підприємства. Порушення розрахункової дисципліни може бути наслідком незадовільної роботи фінансових служб підприємства, а також складного фінансового становища підприємств.

Платіжна дисципліна передбачає здійснення підприємствами платежів за фінансовими зобов'язаннями в повному обсязі та у встановлені строки. 
Отже, забезпечення розрахунково-платіжної дисципліни залежить від фінансового стану суб'єктів господарювання і водночас впливає на їх фінансовий стан.

Для здійснення виробничої діяльності підприємства крім основних засобів повинні мати в необхідних розмірах і оборотні засоби. Серед них найважливіше значення мають грошові кошти, необхідні для придбання техніки, виробничих матеріалів, оплати праці, розрахунків з бюджетом та іншими ланками фінансово-кредитної системи тощо.

Грошовими називають кошти  у вигляді грошей, які перебувають  у касі підприємства, на рахунках в  установах банку, в акредитивах, у підзвітних осіб та депозитах до запитання.

Основним джерелом (каналом) надходження грошових коштів на госпрозрахункових підприємствах є виторг від реалізації продукції, виконання робіт та надання послуг на сторону. Крім того, кошти на рахунки підприємств можуть надходити у вигляді бюджетних асигнувань, виторгу від ліквідації основних засобів, реалізації непотрібного майна, продажу валюти та валютних цінностей, здачі майна в оренду, страхових відшкодувань, фінансової допомоги від вищестоящих органів управління, банківських відсотків за розрахунково-депозитними операціями, пені, штрафів, недоплат за порушення господарських договорів, бюджетних дотацій, субвенцій тощо.  
При цьому виручка від продажу продукції, товарів, виконання робіт та надання послуг підприємствам та організаціям, робітникам, службовцям та населенню може надходити як у безготівковому вигляді на відповідні рахунки підприємств-постачальників (продавців) у банках, так і у вигляді готівки в їх каси з подальшим її внесенням у банк для зарахування на поточний рахунок. Інші надходження грошових коштів зараховуються, як правило, на поточний рахунок підприємства.

Таким чином, усі грошові  кошти, що надходять підприємству або  на його адресу, зберігаються на відповідних  рахунках в установах банку. Однак  у межах ліміту, встановленого  банком, грошові кошти можуть зберігатися  і в касі підприємства. Зберігання їх у касі господарства понад ліміт  допускається протягом трьох днів під  час виплати заробітної плати (оплати праці).  
Порядок зберігання та використання грошових коштів підприємствами, організаціями та іншими суб'єктами господарювання регламентується відповідними статтями "Господарського кодексу України", а також Цивільного кодексу України, рішеннями Уряду та НБУ, а також Інструкціями про порядок відкриття та використання рахунків у національній та іноземній валюті, про організацію роботи з готівкового обігу установами банків України, про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженими відповідними постановами НБУ, і Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні.

Згідно із зазначеними  документами кошти, що надходять  на підприємства як на поточний рахунок, так і в його касу, суб'єкти господарювання можуть використовувати в розрахунках між собою за придбані (продані) товарно-матеріальні цінності, продукцію, надані послуги, з іншими ланками фінансово-кредитної системи зі сплати різних податків, платежів, на виплату заробітної плати та прирівняних до неї платежів тощо. При цьому витрачатися грошові кошти на вказані цілі можуть як безготівковим шляхом через установи банків, так і готівкою, отриманою в банку, та у вигляді виручки, що надходить у касу суб'єкта господарювання.

Однак витрачати виручку, що надходить у касу суб'єкта господарювання, на виплату заробітної плати та на інші цілі він може лише за умови, що підприємство не має заборгованості зі сплати податків та платежів у бюджет та позабюджетні централізовані фонди держави (Пенсійний, соціального страхування тощо).

Сума платежу готівкою одного підприємства (підприємця) іншим  не повинна перевищувати 10 тис. грн  протягом одного дня за одним або  кількома платіжними документами. При  цьому кількість підприємств (підприємців), з якими можна здійснювати  розрахунки готівкою протягом дня, не обмежується. Платежі одного підприємства (підприємця) іншим понад встановлену суму (10 тис. грн) мають здійснюватися виключно в безготівковій формі. У разі здійснення підприємствами (підприємцями) розрахунків готівкою з іншими суб'єктами господарювання понад встановлені суми, кошти в розмірі перевищення додаються до фактичного залишку грошей у касі і в подальшому отримана сума порівнюється із затвердженим лімітом каси й застосовуються відповідні штрафні санкції за порушення ведення касових операцій.

Кошти з каси підприємства та його поточного рахунка витрачаються з дозволу керівника суб'єкта господарювання, за винятком платежів, що списуються в беззаперечному (безакцептному) порядку на основі виконавчих документів і претензій, визнаних платником.

Платіжні документи клієнтів приймаються банками до виконання  за наявності достатнього залишку  власних коштів на рахунках цих платників. У разі браку коштів на рахунках платників платіжні документи до виконання банками не приймаються. Платіжні ж документи органів  стягнення приймаються банками до виконання незалежно від наявності достатнього залишку грошових коштів на рахунку платника і виконуються банком частково в межах наявного залишку власних коштів на рахунку клієнта — платника податків, інших обов'язкових платежів, а з несплаченої суми повертаються органам стягнення.

Додержання встановленого  порядку зберігання та витрачання грошових коштів забезпечує чітку їх організацію, прискорює обіг коштів у розрахунках, сприяє зниженню дебіторської та кредиторської заборгованості, укріпленню розрахунково-платіжної дисципліни.

До установ банків, підприємств, організацій, що порушують встановлений порядок зберігання та витрачання грошових коштів, тобто розрахунково-платіжну дисципліну, органами контрольно-ревізійної служби та Державною податковою адміністрацією застосовуються відповідні фінансові санкції.

Кредиторська заборгованість складається із боргів підприємства іншим підприємствам, організаціям або окремим особам, наприклад, постачальникам - за отримані, але не оплачені сировину і матеріали, підрядникам - за виконані роботи і надані послуги, які також не оплачені. Кредиторами можуть виступати і окремі особи, якім підприємство за що небудь заборгувало грошові суми, наприклад, утримало аліменти, але ще не перерахувало їх отримувачам.

Облік розрахунків з покупцями  регламентується П(С)БО 10 „Дебіторська заборгованість”.

Дебіторська заборгованість включає  всі вимоги підприємства до інших  юридичних і фізичних осіб щодо грошей, товарів чи послуг.

Дебіторська заборгованість – це сума заборгованості дебіторів підприємству на певну дату.

Відповідно, дебітори – це юридичні та фізичні особи, які внаслідок  минулих подій заборгували підприємству певні суми грошових коштів, їх еквівалентів або інших активів.

Відповідно до П(С)БО 10 дебіторська  заборгованість поділяється на довгострокову та поточну.

Довгострокова дебіторська заборгованість – це сума дебіторської заборгованості фізичних та юридичних осіб, яка  не виникає в ході нормального операційного циклу та буде погашена після дванадцяти місяців з дати балансу.

Поточна дебіторська заборгованість – це сума дебіторської заборгованості, яка виникає в ході нормального  операційного циклу або буде погашена протягом дванадцяти місяців з дати балансу .

За строками платежу дебіторська  заборгованість класифікується на відстрочену (строк здійснення обов`язків по якій ще не настав) і прострочену (строк здійснення обов`язків по якій вже наступив).

Розрахункові операції здійснюються відповідно до законодавства України  у порядку, встановленому Національним банком України.

Багато підприємств купують  товари та послуги в кредит без  складання формальної кредитної  угоди. Такі операції призводять до виникнення заборгованості, відомої як кредиторська. В бухгалтерському балансі кредиторська заборгованість відображається як рахунки до сплати.

Закупівля необхідних виробничих запасів  і товарів може здійснюватися  наступними способами:

- безпосередньо  конкретним підприємством;

- через  агентів, які купують за свій  рахунок чи від імені підприємства;

- через  закупівельні бази, які утворені кількома підприємствами . 
Постачальники - це юридичні або фізичні особи, які здійснюють

Постачання товарно-матеріальних цінностей (сировини, матеріалів, палива, будівельних матеріалів, запасних частин, МШП), що надають послуги (подачу електроенергії, газу, води, газу, пари тощо), виконують роботи (поточний і капітальний ремонт основних засобів тощо).

Підрядники - спеціалізовані підприємства або фізичні особи, які виконують будівельно-монтажні роботи при спорудженні об'єктів на підставі договорів підряду на капітальне будівництво.

З метою зменшення ризику і підвищення надійності поставок при виборі постачальника  потрібно враховувати наступне:

- цінову  конкурентоспроможність (включаючи  витрати на зберігання, 
транспортування І страхування);

- умови  платежу;

- гарантійні  строки;

- ремонт  і післяпродажне обслуговування

- відповідність  продукції постачальника стандартам  якості;

- можливість  закупок безпосередньо у виробників  або оптовиків;

- географічне  місце розташування; 
- основні види діяльності та фінансовий стан;

В діяльності підприємств основним документом, що регламентує взаємовідносини  між господарюючими суб'єктами, є  договір купівлі-продажу, в якому  визначається вид операції за угодою, об'єкт операції, базисні умови  поставки, кількість, ціна товару, строки поставки, порядок розрахунків.

1.2. Огляд нормативної  бази та спеціальної літератури  з питань аудиту   розрахунково-платіжної дисципліни підприємства

Аудитор у своїй роботі постійно працює з різними нормативно-правовими документами. Сукупність нормативних актів складає нормативну базу аудитора.

Вона поділяється на зовнішню і внутрішню.

Зовнішня нормативна база представлена у вигляді відповідних  законів, постанов, наказів, інструкцій, положень, методичних матеріалів з обліку і звітності, матеріалів з оподаткування, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку та національних нормативів аудиту. Вони потрібні

аудитору, щоб виявити законність та достовірне відображення господарських

операцій, відповідність ведення  бухгалтерського обліку і фінансової

звітності, проведення аналізу та складання висновку.

Внутрішня нормативна база – облікова політика суб'єкта, різні  методичні, інструкційні, розпорядчі документи з організації фінансово-господарської діяльності на конкретному підприємстві (накази, розпорядження, посадові Інструкціі тощо). Вони підлягають аналізу та зіставленню з чинною методологією.

З метою правильного  використання нормативно-правових актів  при проведені аудиту аудитори повинні чітко розуміти компетенцію та положення органу, який видав відповідний нормативно-правовий документ.

В таблиці 1.1. наведені основні нормативні документи з обліку та аудиту розрахунково-платіжних операцій підприємств.

Таблиця 1.1.

Огляд нормативних документів з обліку та аудиту розрахунково-платіжної дисципліни

Що стосується операцій з грошовими коштами, то основним нормативним документом, що регулює касові операції є Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні, затверджений Постановою Правління Національного Банку України від від 15.12.2004 року №637. Вимоги цього Положення поширюються на юридичних осіб (крім установи банку і підприємства поштового зв'язку) незалежно від їх організаційно-правової форми  і форм власності, їх відокремлені підрозділи, представництва іноземних організацій і фірм, які здійснюють підприємницьку діяльність, а також на зареєстрованих в установленому порядку фізичних осіб, які є суб'єктами підприємницької діяльності без створення юридичної особи, які здійснюють операції з готівкою в національній валюті та є обов'язковими для виконання з ними.

Огляд спеціальної літератури з обліку і аудиту розрахунково-платіжної дисципліни наведено в табл. 1.2.

Таблиця 1.2.

Основні поняття з обліку та аудиту безготівкових розрахунків, що наведені в спеціальній економічній літературі.

Таким чином  можна зробити висновок, що в літературних джерелах питання економічної сутності безготівкових розрахунків, їх облік, аудит, розкриті достатньо повно. Найбільш широко це питання розкривають наступні автори: Сопко В.В., Ткаченко Н.М., Ворошилова В.К., з аудиту – Чернелевський Л.М., Савченко В.Я, Білуха М.Т.

РОЗДІЛ 2. ОРГАНІЗАЦІЯ ТА МЕТОДИКА АУДИТУ РОЗРАХУНКОВО-ПЛАТІЖНОЇ ДИСЦИПЛІНИ ПІДПРИЄМСТВА

2.1. Попередня оцінка  діяльності та якості звітності  ТОВ «Ліс-Україна»

Товариство з обмеженою  відповідальністю “Ліс-Україна” є  підприємницьким господарським товариством, що створено відповідно до Конституції України, Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, “Про власність”, “Про цінні папери і фондову біржу”, “Про зовнішньоекономічну діяльність” та інших нормативно-правових актів.

Юридична адреса та місце  знаходження Товариства: Україна, м. Київ, вул. Б.Хмельницького/М.Коцюбинського 66/2, н/п №51 в літ. А.

ТОВ “Ліс-Україна” зареєстроване Шевченківською районною адміністрацією м.Києва від 17.06.2005р. (Додаток А). З 11.07.2005 р. було отримано свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість (Додаток Б).

Метою діяльності Товариства є задоволення суспільних потреб у товарах лісо обробної промисловості, продукції виробничо-технічного та іншого призначення, роботах, послугах та реалізації на основі одержаного прибутку економічних і соціальних інтересів товариства та трудового колективу Товариства.

Предметом діяльності Товариства є види діяльності, передбачені пунктом 2.3. статуту підприємства.

Основними видами діяльності ТОВ «Ліс-Україна» є:

- лісопильне та стругальне виробництво;просочування деревини;

- оброблення металевих відходів та брухту;

- посередництво в торгівлі товарами широко асортименту;

- оптова торгівля відходами та брухтом;

- інші види оптової торгівлі.

Товариство може здійснювати  свою діяльність самостійно або спільно  з іншими суб’єктами господарювання, в тому числі і з іноземними.

Товариство здійснює зовнішньоекономічну  діяльність у встановленому законодавством порядку.

Внутрішньо-організаційні  відносини на підприємстві визначаються Наказом про організацію бухгалтерського обліку від 22 січня 2011 р., Наказом про облікову політику підприємства від 22 січня 2011 р. та Організаційною структурою ТОВ «Ліс-Україна».

Аналіз звіту про фінансові результати ТОВ «Ліс-Україна» дає змогу проаналізувати, які фактори вплинули в звітному періоді на валовий прибуток підприємства на фінансовий результат від операційної діяльності підприємства та на фінансовий результат від звичайної діяльності до оподаткування. Із даних таблиці видно, що підприємство не мало надзвичайних доходів і витрат, і його кінцевий фінансовий результат є результатом звичайної діяльності.

Фінансову роботу на ТОВ «Ліс-Україна» виконують працівник бухгалтерії: головний бухгалтер. Головний бухгалтер безпосередньо підпорядковується директору ТОВ «Ліс-Україна» та несе відповідальність за:

• збереження власних оборотних засобів підприємства;
• виконання планів реалізації і прибутку;
• забезпечення ресурсами витрат, передбачених фінансовим планом;
• використання коштів за цільовим призначенням;
• дотримання фінансової і кредитної дисципліни.

Відповідальність  службовців бухгалтерії встановлена  за порушення законодавчих і нормативних актів, наказів та розпоряджень по підприємству, за невиконання або неналежне виконання посадових інструкцій, правил внутрішнього трудового розпорядку підприємства.

Розрахунково-касове обслуговування проводиться  ПАТ “СЕБ Банк”, де у підприємства відкриті поточні рахунки, на яких здійснюються операції підприємства.

В таблиці 2.2 наведені основні техніко-економічні показники ТОВ «Ліс-Україна» за 2008-20010 роки.

Таблиця 2.1.

Техніко-економічні показники ТОВ «Ліс-Україна» за 2008-2010 роки