Аудиторская проверка деятельности ОАО «КИЕВЭНЕРГО»

 

ЗМІСТ

 

 

ЗАВДАННЯ  НА КУРСОВУ РОБОТУ

РЕФЕРАТ

ВСТУП……………………………………………………………………... 

РОЗДІЛ 1. ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ ПРО ПІДПРИЄМСТВО ПАТ  «КИЇВЕНЕРГО»………….………………………………………………………

РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ ФІНАНСОВОГО СТАНУ ПІДПРИЄМСТВА ПАТ «КИЇВЕНЕРГО»………………………………………………………………..

 РОЗДІЛ 3. АУДИТОРСКИЙ ВИСНОВОК  ЩОДО  ФІНАНСОВОЇ ЗВІТНОСТІ ПАТ «КИЇВЕНЕРГО»……………………………………………….

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………..

Додаток А. Баланс та звіт про фінансові результати ПАТ «КИЇВЕНЕРГО»     2009 р.

Додаток Б. Баланс та звіт про фінансові результати ПАТ «КИЇВЕНЕРГО»     2010 р.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

 

 

Аудит є  обов'язковою частиною цивілізованого функціонування ринкової економіки  кожної країни. Аудит — це незалежна експертиза фінансової звітності комерційних підприємств уповноваженими на те особами (аудиторами) з метою підтвердження її достовірності для державних податкових органів і власників. Аудит також дає змогу дати оцінку майна під час приватизації і при акціонуванні підприємств різних форм власності. Аудит, крім того, охоплює такими основними питаннями: перевірка комерційної і господарсько-фінансової діяльності суб'єктів господарювання, фінансової звітності з погляду правильності складання і реальності оголошення оподаткованого прибутку, а також дотримання ними чинного законодавства.

Мета  аудиту — сприяння ефективності роботи, раціональному використанню матеріальних, трудових і фінансових ресурсів у  підприємницькій діяльності для отримання максимального прибутку.

Основними завданнями аудиту є:

а) перевірка фінансової звітності, розрахунків, декларацій та інших документів для встановлення їх достовірності й відповідності здійснених господарських і фінансових операцій чинному законодавству;

б) виявлення і попередження (профілактика) порушень у фінансово-господарській діяльності підприємств;

в) реальність визначення фінансових результатів;

г) оцінка ефективності внутрішнього контролю;

д) надання консультаційних послуг з питань обліку, аналізу, права, менеджменту, маркетингу, фінансів тощо.

Аудит передбачає виконання аудиторських процедур для  отримання аудиторських доказiв щодо сум i розкриттiв у фiнансовiй звiтностi. Вибiр процедур залежить вiд судження аудитора, включаючи оцiнку ризикiв суттєвих викривлень фiнансової звiтностi внаслiдок шахрайства або помилок. Виконуючи оцiнку цих ризикiв, аудитор розглядає заходи внутрiшнього контролю, що стосуються складання та достовiрного подання суб'єктом господарювання фiнансової звiтностi, з метою розробки аудиторських процедур, якi вiдповiдають обставинам, а не з метою висловлення думки щодо ефективностi внутрiшнього контролю суб'єкта господарювання. Аудит включає також оцiнку вiдповiдностi використаної облiкової полiтики, прийнятнiсть облiкових оцiнок, виконаних управлiнським персоналом, та оцiнку загального подання фiнансової звiтностi.

Завершальним  етапом аудиту є складання аудиторського  висновку, тобто аудитор оформляє результати своєї перевірки у вигляді висновку і звіту. Аудиторський висновок - це офіційний документ, засвідчений підписом та печаткою аудитора, аудиторської фірми, який складається у встановленому порядку і містить в собі висновок стосовно достовірності звітності, повноти і відповідності чинному законодавству та встановленим нормативам бухгалтерського обліку фінансово-господарської діяльності.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДIЛ 1

ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ ПРО ПІДПРИЄМСТВО ПАТ  «КИЇВЕНЕРГО»

КИЇВЕНЕРГО — унікальна компанія, яка забезпечує столицю України  електричною та тепловою енергією, поєднуючи процеси виробництва, транспортування та збуту енергоресурсів. За специфікою та масштабами діяльності КИЇВЕНЕРГО не має аналогів у Східній Європі. Першоосновою Компанії стало створене у 1930 р. акціонерне товариство «Київструм», тож КИЇВЕНЕРГО у 2010 році відзначила своє 80-річчя.

Сьогодні КИЇВЕНЕРГО — це 12 філіалів, які забезпечують киян світлом, гарячою  водою та теплом, а також єдиний у Києві сміттєспалювальний завод  «Енергія». Чисельність працівників Компанії становить майже 14 тисяч осіб. Енергетичні джерела та розгалужена мережа теплопроводів, кабельних, повітряних ліній електропередачі дозволяє енергокомпанії повністю забезпечувати потреби м. Києва в електричній та на 85% у тепловій енергії.

Компанія здійснює збут електричної  енергії кінцевим споживачам — як юридичним, так і приватним особам, а реалізацію теплової енергії —  тільки юридичним особам (в тому числі, житловим організаціям для забезпечення населення централізованим опаленням  та гарячим водопостачанням).

Генерацію електричної енергії КИЇВЕНЕРГО здійснює на двох теплоелектроцентралях — ТЕЦ-5 та ТЕЦ-6. На ТЕЦ-5 (встановлена електрична потужність — 700 МВт, теплова — 1874 Гкал/год) працюють 4 енергетичні блоки, а також 5 водогрійних котлів. На ТЕЦ-6 (встановлена електрична потужність — 500 МВт, теплова — 1740 Гкал/год.) працюють 2 енергетичних блоки, а також 6 пікових водогрійних котлів. Транспортування електроенергії забезпечується мережею повітряних та кабельних ліній загальною протяжністю 11,5 тис. км.

Виробництво теплової енергії КИЇВЕНЕРГО здійснює на ТЕЦ-5, ТЕЦ-6, а також на станціях теплопостачання та в котельнях. Загальна встановлена потужність теплових джерел — 8,5 тис. ГКал/год. Транспортування теплової енергії забезпечується тепломережами загальною протяжністю 2,3 тис. км.

Компанія докладає багато зусиль для стабільного функціонування енергетичної інфраструктури столиці та її подальшого розвитку. Так, у 2010 році на модернізацію та технологічне оновлення основних фондів ПАТ «КИЇВЕНЕРГО» виділила за напрямами: «генерація»  — 54,7 млн. грн.; «дистрибуція» — 159 млн. грн.; «теплозабезпечення» — 64,9 млн. грн.

Історія «Київенерго» у цифрах та фактах:

1930 рік. Створено Державне акціонерне товариство "Київструм".  
1 травня пущено перший агрегат на КРЕС потужністю 21300 кВт. Вперше у колишньому СРСР на генераторах КРЕС теплових електростанцій було застосовано напругу 11 кВ.

1933 рік. Вперше у колишньому СРСР було використано змінний струм для живлення пристроїв захисту електромереж та впроваджено індуктивний метод визначення проходження траси та місця пошкодження електрокабелю.

1934 рік. Вперше у колишньому СРСР застосовано захист від замикання на "землю" кабельних мереж та диференційний захист генераторів. Енергокомбінат "Київенерго" реорганізовано на Районне енергетичне управління "Київенерго".

1935 рік. Введено в експлуатацію ІІ-у чергу КРЕС - турбогенератор потужністю 25000 кВт.

1936 рік. Введено в експлуатацію ТЕЦ-3 (нині СТ-1) з обладнанням вітчизняного виробництва електричною потужністю 12000 кВт.

1937 рік. Закінчено будівництво ІІ-ї черги ТЕЦ-3. Потужність станції зросла до 36000 кВт.

1939 рік. Введено в дію ІІІ-ю чергу КРЕС з турбогенератором потужністю 25000 кВт. Загальна потужність станції сягнула 70300 кВт.

1940 рік. Споживачі тепла від ТЕЦ вперше стали отримувати гарячу воду для господарських потреб.

1941 рік. Введено в дію турбоагрегат 24000 кВт ТЕЦ-3. Потужність станції сягнула 60000 кВт.

1943 рік. Після звільнення Києва від німецьких загарбників на Шевченківській ДМС почав працювати перший відновлений дизель-генератор потужністю 300 кВт.

1944 рік. На КРЕС введено в експлуатацію перший відновлений агрегат потужністю 10000 кВт.

1945 рік. На ТЕЦ-3 введено в дію перший відновлений агрегат. Потужність енергосистеми становила 35900 кВт.

1946 рік. Вперше в колишньому СРСР на ДЕС-2 було застосовано промислову установку компаундування з електромагнітним вібраційним коректором напруги на генераторі.

1947 рік. На Київській ДЕС-2 почав працювати перший турбоагрегат високого тиску потужністю 35000 кВт.

1948 рік. На ДЕС-2 почав працювати другий турбоагрегат високого тиску потужністю 24000 кВт.

1950 рік. Введено в дію перші кабельні мережі 35 кВ.

1951 рік. Пущено третій агрегат високого тиску на ГЕС-2 потужністю 30000 кВт.

1954 рік. Введено в експлуатацію першу чергу Дарницької ТЕЦ потужністю 50 МВт.

1958 рік. Введено в експлуатацію перші повітряні лінії (ПЛ) від Дарницької ТЕЦ напругою 110 кВ.

1959 рік. Введено в експлуатацію електромережу 35 кВ з газонаповненим кабелем марки ГСП-135.

1960 рік. Введено першу міжсистемну ПЛ 330 кВ Київ-Кременчук. Це дало змогу об'єднати для паралельної роботи Київську і Дніпровську енергосистеми.

1961 рік. За допомогою високовольтної лінії 330 кВ "КремГЕС-Жовтнева" Київська енергосистема через Південну енергосистему приєднана до високовольтної мережі європейської частини СССР.

1962 рік. Введено в експлуатацію турбогенератор №2 ВПТ-50-4 Чернігівської ТЕЦ.

1963 рік. На ТЕЦ-2 (колишня ДЕС-2) вперше в СРСР введено в експлуатацію дослідно-промислову стаціонарну енергетичну газотурбінну установку (ГТУ) потужністю 25 МВт.

1964 рік. Введено в експлуатацію ЛЕП 220 кВ, ряд ЛЕП 110 кВ та Київську гідроелектростанцію.

1966 рік. На Черкаській ТЕЦ введено в експлуатацію турбоагрегат №3 ПТ-60-90/13 потужністю 60000 кВт. 8 підстанцій Київської енергосистеми напругою 35 кВ переведено на напругу 110 кВ.

1967 рік. Завершено об'єднання всіх енергосистем України повітряними лініями 220-330 кВ, що підвищило надійність електропостачання споживачів.

1969 рік. Вперше в колишньому СРСР на Трипільській ДРЕС введено в експлуатацію енергоблок потужністю 300 МВт з котлами в 2-корпусному виконанні, що працюють на твердому паливі та природному газі

1970 рік. Здійснено пуск трьох енергоблоків Трипільської ДРЕС потужністю 300 МВт кожен. Встановлена потужність станцій енергосистеми становила 2008 МВт.

1971 рік. На Білоцерківській ТЕЦ подано навантаження на перший турбогенератор потужністю 60 МВт. Введено в експлуатацію енергоблок №1 Київської ТЕЦ-5 електричною потужністю 100 МВт і тепловою потужністю 160 Гкал/год та водогрійний котел ПТВМ-180.

1974 рік. На Київській ТЕЦ-5 пущено моноблок електричною потужністю 250/300 МВт і тепловою потужністю 330 Гкал/год. Завершено будівництво другої черги ТЕЦ.

1975 рік. На Канівській ГЕС додатково введено в експлуатацію 7 агрегатів загальною потужністю 129,5 МВт та 3 агрегати загальною потужністю 55,5 МВт.

1976 рік. На базі РЕУ "Київенерго" створено виробниче енергетичне об'єднання (ВЕО) "Київенерго".

1977 рік. Введено в експлуатацію кабельні мережі 110 кВ, пущено перший енергоблок Чорнобильської атомної електростанції потужністю 1000 МВт з реактором РБМК-1000.

1981 рік. Введено в експлуатацію перший енергоблок потужністю 250 МВт на Київській ТЕЦ-6.

1982 рік. На ТЕЦ-6 введено в експлуатацію котли ТГМП-334 А із заводськими номерами №1, №3.

1995 рік. 28 вересня. Згідно з наказом Міненерго України від 31.08.95 №177 шляхом корпоратизації виробничого енергетичного об'єднання "Київенерго" було створено Державну акціонерну енергопостачальну компанію "Київенерго".

1998 рік. На базі державної акціонерної енергопостачальної компанії "Київенерго" було створено акціонерну енергопостачальну компанію "Київенерго".

2000 рік. Вперше в Україні введено в експлуатацію закриту підстанцію глибокого вводу 110/10 кВ "Центр" з елегазовим розподільчим пристроєм 110 кВ та вакуумними вимикачами відхідних ліній 10 кВ.

2002 рік. Введено в експлуатацію один з найсучасніших вимикачів 330 кВ у розподільчому пристрої 330 кВ ТЕЦ-6.

2004 рік. На енергоблоці № 3 ТЕЦ6 встановлено генератор ТГВ-320-2ПУЗ виробництва НВО «Електроважмаш», м. Харків.

2005 рік. Введено в експлуатацію нову підстанцію закритого типу 110/10 кВ "Осокорки".

Сьогодні АК «Київенерго» — це унікальний енергокомплекс тепло-електроцентралей,теплових та електричних мереж,  налагоджувальних,

ремонтно-будівельних, транспортних та інших підрозділів, який забез-

печує повний цикл енергопостачання міста Києва, що включає нероз-

ривність процесу виробництва, передавання та розподілу енергії.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 2

 АНАЛІЗ ФІНАНСОВОГО  СТАНУ ПІДПРИЄМСТВА

ПАТ «КИЇВЕНЕРГО»

 

 

Розрахуємо фінансові показники  діяльності ПАТ «Київенерго» на основі балансу (Ф.№1) та звіту про фінансові результати (Ф.№2) наведених в додатках:

1. частка оборотних виробничих фондів в обігових коштах  розраховуємо за формулою:

 

           Оборотні виробничі фонди     Ф. №1, р.100 +р.120 + р.270

Ч_О.В.Ф = ───────────────   =    ─────────────    ,        (2.1)

                     Оборотні активи                  Ф. №1, р.260 + р.270 

Ч_О.В.Ф 2009 =

Ч_О.В.Ф 2010 =

Даний показник зменшився у 2010 р. порівняно з 2009 р., що має негативну тенденцію  і свідчить про зменшення частки обігових коштів у виробництві.

2. частка основних засобів в активах – частка коштів, інвестованих в основні засоби, у валюті балансу, розраховується за формулою:

 

        Залишкова  вартість основних засобів    Ф. №1, р.030

Ч_О.З. =   ───────────────────  =       ───────,               (2.2)

                               Активи                                  Ф. №1, р.280

 

Ч_{О.З.  2009} =

Ч_О.З. 2010 =

Даний коефіцієнт збільшився у 2010 р. порівняно з 2009 р., що має напрямок позитивних змін для підприємства за умов незмінних або зростаючих обсягів реалізації.

3) коефіцієнт зносу основних засобів – рівень фізичного та морального оновлення основних фондів. Розраховується за формулою (використовується як характеристика стану основних засобів):

 

                 Знос основних засобів                       Ф. №1, р.032

К_ЗН = ───────────────────  = ────────── ,                (2.3)

        Первинна вартість основних засобів         Ф. №1, р.031

 

К_{ЗН  2009} =

К_{ЗН  2010} =

Даний показник у 2010 р. зменшився порівняно з 2009 р., що свідчить про напрямок позитивних змін на підприємстві, а саме - рівень фізичного і морального зносу основних фондів.

 

4) коефіцієнт оновлення основних засобів  розраховується за такою формулою:

                Збільшення за звітній період                    Ф. №1

           первинної вартості основних засобів   (збільшення по р.031)

К_ОН = ─────────────────────      =───────────,     (2.4)

          Первинна вартість основних засобів         Ф. №1, с.031 

 

К_{ОН 2009} =

К_{ОН 2010} =

Даний коефіцієнт збільшився у 2010 р. порівняно з 2009 р., що свідчить про збільшення рівня фізичного і морального оновлення основних фондів.

5) частка оборотних виробничих активів розраховується за формулою:

 

                 Оборотні виробничі фонди    Ф. №1, с.100 +с.120+с.270

Ч_О.В.А =  ─────────────── = ─────────────  ,             (2.5)

                          Активи                                  Ф. №1, с.280

Ч_{О.В.А 2009} =

Ч_{О.В.А 2010} =

Даний показник зменшився у 2010 р. порівняно з 2009 р. і це має негативний характер так  як частка мобільних виробничих фондів у валюті балансу зменшилася.

6) коєфіцієнт мобільності активів розраховується за такою формулою :

 

               Мобільні активи            Ф №1, с.260 + с.270

К_МОБ = ───────────── = ───────────,                           (2.6)

              Немобільні активи            Ф. №1, с.080 

 

К_{МОБ 2009} =

К_{МОБ 2010} =

Даний коефіцієнт зменшився у 2010 р. порівняно з 2009 р. і це має негативнитй характер. Але так як рекомендований рівень даного коефіцієнта Кмоб = 0,5, то це свідчить що потенційна можливість перетворення активів у ліквідні кошти не надто висока.

7) частка довгострокових фінансових інвестицій в активах, розраховується за такою формулою:

 

                  Довгострокові фінансові 

                                 інвестиції            Ф №1, с.040+ с.045

Ч д.ф =────────────── = ──────────── ,                       (2.7)

                                  Активи                   Ф. №1, с.280 

 

Ч д.ф 2009 =

Ч д.ф 2010 =

 

Даний показник не змінився у 2010 р. порівняно з 2009 р. що свідчить про низьку частку фінансових (портфельних) інвестицій у валюті балансу.

8)власні обігові кошти (робочий, функціонуючий капітал) розраховуються за такою формулою:

 

Рк= Власний капітал + Довгострокові зобов’язання – Позаоборотні активи =Ф. №1р.380+430+480-080                                                                   (2.8)

 

Рк 2009 = 1892786+23403+116593-3068858= -1036076

Рк 2010 = 1552101+91338+675700-3013706= -694567

Даний коефіцієнт має тенденцію збільшення у 2010 р. і це свідчить про напрямок позитивних змін на підприємстві, а саме у скільки разів виручка перевищує середні запаси готової продукції.

9) коефіцієнт забезпечення оборотних активів власними коштами розраховується за такою формулою:

 

              Власні обігові кошти        Ф. №1, с.380 + с.430 с.- с.080

К_З.В.К =──────────  =   ────────────────  ,                  (2.9)

                 Оборотні активи             Ф. №1, с.260 + с.270

 

К_{З.В.К 2009} =

К_{З.В.К 2010} =

 

Даний показник зменшився у 2010 р. порівняно з 2009 р. і так як рекомендоване значення К з.в.к. < 0,1 то це свідчить про можливість перетворення активів у ліквідні кошти.

10) маневреність робочого капіталу розраховується за формулою:

 

                Запаси           Ф. №1, с.100 + с.120 + с.130 + с.140

М_Р.К = ──────── = ─────────────────────,             (2.10)

                    Робочий капітал  Ф. №1, с.260 + с.270 – с.620 – с.630

 

М_{Р.К 2009} =

М_{Р.К 2010} =

Даний коефіцієнт збільшився у 2010 р. порівняно з 2009 р. і це має позитивний напрямок так  як зменшення запасів призводить до уповільнення оборотних обігових коштів, що зменшує платоспроможність  підприємства.

11) маневреність власних обігових коштів розраховується за формулою:

 

                Кошти                    Ф. №1, с.230 + с.240

М_в.о.к= ─────────  = ─────────────── ,                        (2.11)

    Власні обігові кошти    Ф. №1, с.380 + с.430 – с.080

  

М_{в.о.к 2009} =  

М_{в.о.к 2010} =         

Даний показник зменшився у 2010 р.  порівняно з 2009 р., що має негативний характер так як свідчить про збільшення частки абсолютно ліквідних активів у власних обігових коштах і відповідно забезпечує свободу фінансового маневру.

12) коєфіцієнт забезпечення власними обіговими коштами запасів розраховується за такою формулою:

 

           Власні обігові кошти       Ф. №1, с.380 + с.430 – с.080

К_ЗАП = ───────────── = ────────────────,             (2.12)

                    Запаси                   Ф. №1, с.100 + с.120 + с.130 + с.140

 

К_{ЗАП 2009} =

К_{ЗАП 2010} =

Даний коефіцієнт зменшуеться у 2010 р. порівняно з 2009 р., що свідчить про негативні зміни на підприємстві так як показує наскільки запаси, що мають найменшу ліквідність у складі оборотних активів, забезпечені довгостроковими стабільними джерелами фінансування.

13)  коефіцієнт покриття запасів розраховується за формулою:

          

        «Нормальні» джерела         Ф. №1, с.380 + с.430 + с.480 -

            покриття запасів       с.080 + с.500 + с.520 +с.530 + с.540

К_П.З. = ───────────  =  ─────────────────────,    (2.13)

                   Запаси                 Ф. №1, с.100 + с.120 + с.130 + с.140

 

К_{П.З. 2009} =

К_{П.З. 2010} =

Даний показник у 2010 р. збільшився порівняно з 2009 р. і показує скільки на одиницю коштів, що вкладені у запаси, припадає у сукупності власних коштів, довго- та короткострокових зобов’язань.

14) коефіцієнт фінансової незалежності (автономії) розраховується за формулою:

 

              Власний капітал               Ф. №1, с.380 + с.430 + с.630

К_АВТ = ──────────── =     ────────────────  ,          (2.14)

                     Пасиви                              Ф. №1, с.640

 

К_{АВТ 2009} =

К_{АВТ 2010} =

Даний коефіцієнт має бути Кавт. ≥ 0,5 для забезпечення підприємству його незалежності від позикових джерел і можливості виконати зовнішні зобов’язання за рахунок власних активів. Так як у 2010 р. він має тенденцію зменшення то це свідчить про напрямок негативных змін на підприємстві.

15) коефіцієнт фінансової залежності розраховується за такою формулою:

 

                   Пасиви                          Ф. №1, с.640

К_Ф.З = ──────────── = ──────────────  ,                    (2.15)

             Власний  капітал       Ф. №1, с.380 + с.430 + с.630

 

К_{Ф.З 2009} =  

К_{Ф.З 2010} =   

Даний показник є оберненим до Кавт. і показує скільки одиниць сукупних джерел припадає на одиницю власного капіталу і має тенденцію збільшення у 2010 р. що характеризує негативні зміни на підприємстві.

16) коефіцієнт маневреності власного капіталу розраховується за формулою:

 

      Власні оборотні засоби   Ф. №1, с.380 + с.430 + с.630 – с.080

К_М = ──────────── = ───────────────────── ,    (2.16)

            Власний капітал         Ф. №1, с.380 + с.430 + с.630

 

К_{М 2009} =

К_{М 2010} =

 

Даний коефіцієнт має бути К_{М >} 0,1 і у 2010 р. зменшився порівняно з 2009 р. що свідчить  про зменшення частки власних обігових коштів у власному капіталі, що є негативним для підприємства.

17) коефіцієнт фінансової стабільності (коефіцієнт фінансування) розраховується за формулою:

 

                   Власні кошти             Ф. №1, с.380 + с.430 + с.630

К_Ф.С =  ──────────── =  ────────────────,            (2.17)

                 Позикові кошти              Ф. №1, с.480 + с.620

          

К_{Ф.С 2009} =   

К_{Ф.С 2010} =    

Даний коефіцієнт зменшуеться у 2010 р. порівняно з 2009 р. і це має негативних характер.

18) показник фінансового лівериджа розраховується за такою формулою:

 

           Довгострокові зобов’язання           Ф. №1, с.480

Ф_Л = ────────────────── = ──────────── ,             (2.18)

              Власні кошти                        Ф. №1, с.380 + с.430 + с.630

 

Ф_{Л 2009} =

Ф_{Л 2010} =

 

Даний показник показує що на підприємстві  довгострокові  забовязання у 2010 мають тенденцію зменшення.

19) коефіцієнт фінансової стійкості розраховується за формулою:

 

              Власний капітал +                       Ф. №1, с.380 +

       довгострокові зобов’язання            с.430 + с.480 + с.630

К_Ф.С = ─────────────── = ─────────────────,      (2.19)

                  Пасиви                                       Ф. №1, с.640

 

К_{Ф.С 2009} =

К_{Ф.С 2010} =

Даний показник зменшився у 2010 р. порівняно з 2009 р. і характеризує частку стабільних джерел фінансування у їх загальному обсязі.

20) коефіцієнт концентрації позичкового капіталу розраховується за формулою:

 

          Позиковий капітал      Ф. №1, с.480 + с.620

К_п.к = ───────────── =  ───────────── ,                     (2.20)

                     Пасиви                         Ф. №1,с.640

 
К_{п.к 2009} =

К_{п.к 2010} =

Даний коефіцієнт показує скільки припадає позикового капіталу на одиницю сукупних джерел і його збільшення у 2010 р. характеризує напрямок негативніх змін на підприємстві.

21) коефіцієнт ліквідності поточної (покриття) розраховується за формулою:

 

                 Поточні активи       Ф. №1, с.260

К_Л.П = ─────────── = ──────────,                                   (2.21)

                 Поточні пасиви       Ф. №1, с.620

 

К_{Л.П 2009} =     

К_{Л.П 2010} =   

 

Даний показник зменшився у 2010 р. порівняно з 2009 р. і це свідчить про те, що підприємство не вчасно ліквідовує борги.

22) коефіцієнт ліквідності швидкої розраховується за такою формулою:

 

                                                          Ф. №1, с.260 – (с.100 + с.110 +

           Поточні активи - Запаси           с.120 + с.130 + с.140)

К_Л.Ш =─────────────── = ───────────────,           (2.22)