Біосинтез ціанкобаламіну штамом бактерії Pseudomonas denitrificans

МІНІСТЕРСТВО  ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ  УНІВЕРСИТЕТ ХАРЧВИХ ТЕХНОЛОГІЇ

 

 

Кафедра біотехнології  і мікробіології

 

 

КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни «Основи наукових досліджень»

 

на тему: «Біосинтез ціанкобаламіну штамом бактерії

Pseudomonas denitrificans »

 

 

 

Виконала студентка  групи БТЕК-3-1       Максименко О.В.

Керівник, доцент       Пенчук Ю.М.

 

 

 

Київ 2012

НАЦІОНАЛЬНИЙ  УНІВЕРСИТЕТ ХАРЧОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ

 

Факультет Біотехнології і екологічної експертизи

Кафедра Біотехнології і мікробіології

Дисципліна Основи наукових досліджень

Курс ІІІ         Група 1                      Семестр 6


 

ЗАВДАННЯ

на курсовий проект (роботу) студентові

Максименко  Олени Василівни


(прізвище, ім’я, по батькові)

  1. Тема 

проекту

Біосинтез ціанкобаламіну штамом бактерії Pseudomonas denitrificans


 

   2. Термін здачі  студентом закінченого проекту  (роботи) “ 28 ” квітня                2012   р.

(дата попереднього  захисту)

3. Вихідні дані до  проекту (роботи)

 

3.1. НТД на  готову продукцію. Представити структурну формулу діючої речовини; механізм дії на організм; описати зовнішній вигляд і фізико-хімічні властивості; основне призначення цільового продукту; методики контролю; визначити маркування та умови зберігання

3.2. Навести  характеристику сировини, що використовується у виробництві

3.3 БА, що обраний продуцентом препарату, бактерії Pseudomonas denitrificans. Охарактеризувати морфологічні, культуральні, фізіолого-біохімічні властивості продуцента.

3.4 Навести технологічні параметри  процесу біосинтезу ціанкобаламіну (фізико-хімічні параметри процесу) і схему його біосинтезу.

3.5 Основні  стадії технологічного процесу  – предферментаційні процеси  (підготовка стерильного повітря, підготовка і стерилізація поживного середовища). Підготовка посівного матеріалу. Виробничий біосинтез.

4. Зміст розрахунково-пояснювальної  записки (перелік питань, що їх  належить розробити) Вступ. Аналітичний огляд літератури. Характеристика кінцевої продукції виробництва. Обґрунтування вибору технологічної схеми. Характеристика біологічного агенту. Технологічна схема виробництва (ділянка біосинтезу). Характеристика сировини, матеріалів та напівпродуктів. Опис технологічного процесу. Контроль виробництва

4.2 Провести розрахунок складу поживного середовища для виробничого біосинтезу, використовуючи, як основне джерело вуглецю та азоту мелясу, дріжджовий екстракт.

4.3 Передбачити  приготування та стерилізацію  поживних середовищ безпосередньо  у посівних апаратах та ферментерах..


   5. Перелік графічного матеріалу (з точним зазначенням обов’язкових креслень)

Технологічна схема. 1 лист формату А2, схеми біотрансформації 1 лист формату А3


 

6. Дата видачі завдання  “_______” ______________ 20___ р.

 

КАЛЕНДАРНИЙ ПЛАН

 

Пор.

Назва етанів виконання  проекту (роботи)

     Термін  виконання етапів проекту (роботи)

Примітки

1

Аналітичний огляд літератури

29.02 – 7.03

 

2

НТД на готову продукцію

8.03 – 14.03

 

3

Опис біологічного агента

14.03 – 21.03

 

4

Обґрунтування вибору ТС

23.03 – 28.03

 

5

Технологічна  схема виробництва

29.03 – 3.04

 

6

Опис технологічної схеми виробництва

4.04 – 9.04

 

7

Контроль виробництва

10.04 – 13.04

 

8

Розрахунки

14.04 – 16.04

 

9

Оформлення роботи

17.04 – 19.04

 

10

Захист роботи

   
       
       
       
       
       
       
       
       
       
       
       
       
       
       
       
       
       
       
       
       
       

 

Студент      ____________________

                                                                                                (підпис)

Керівник проекту (роботи)   ____________________

(підпис)

“_______” ______________ 20___ р.

 

 

ЗМІСТ

Стор.

РЕФЕРАТ………………………………………………………………….....……6

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ  ПОЗНАЧЕНЬ……………………………………....……7

ВСТУП……………………………………………………………………...….…..8

АНАЛІТИЧНИЙ ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ

РОЗДІЛ 1. Значення вітамінів у життєдіяльності  людини……….……....…...12

1.1. Вплив вітаміну на біохімічні процеси в організмі…………...….…14

1.2. Галузі застосування та потреби на ринку……………….……...…..16

РОЗДІЛ 2. Порівняльна  характеристика методів одержання і промислових способів виробництва вітамінів……………………………………………..….19

2.1. Джерела одержання ціанкобаламіну………………………..…….….19

2.1.1. Мікробний синтез …………………………………………...19

2.1.2. Хімічний синтез…………………………………..………….21

2.1.3. Природні  джерела……………………………………..……21

2.3. Вплив основних  факторів і параметрів на процес біосинтезу ціанкобаламіну……………………………………………………………….…..21

ТЕХНОЛОГІЧНА  ЧАСТИНА РОБОТИ

РОЗДІЛ 3. Характеристика кінцевого продукту – вітаміну ціанкобаламіну...23

РОЗДІЛ 4. Обґрунтування вибору технологічної схеми……………………...31

4.1. Вибір технології………………………………………………….…...31

4.2. Аналітичний огляд способів і методів реалізації мети виробництва………………………………………………………………….…..31

4.3. Обгрунтування   вибору біологічного агента……………………….33

4.4. Обгрунтування  вибору складу поживного середовища…………...34

4.4.1.    Розрахунок  складу поживного середовища……………36

4.5.Обгрунтування способу проведення біосинтезу……………….…...40

4.6. Обгрунтування  вибору ферментаційного обладнання……….……40

РОЗДІЛ 5. Характеристика біологічного агенту………………………….…...43

5.1. Морфолого-культуральні ознаки……………………………………43

5.2. Фізіолого-біохімічі ознаки…………………………………………..44

5.3. Таксономічний статус………………………………………….…….45

5.4. Схема біотрансформації  ростового субстрату в ціанкобаламін…....

РОЗДІЛ 6. Опис технологічного процесу біосинтезу ціанкобаламіну………47

6.1. Характеристика  сировини, матеріалів, напівпродуктів…….……...47

6.2. Технологічна  схема виробництва…………………………………...…

6.3. Опис технологічного  процесу……………………………………….48

6.4. Контроль виробництва……………………….…………………..…..56

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ……………………………………………………..….61

 

 

 

РЕФЕРАТ

Робота присвячена виробництву вітаміну ціанкобаламіну (вітамін В12 ) на основі денітрифікуючих бактерій Pseudomonas denitrificans M-2436, який є необхідним для нормального функціонування організму. Курсова робота складається зі вступу,аналітичного огляду літератури, технологічної частини та використаної літератури з найменувань.

Загальний обсяг  роботи:

- 62 сторінки;

- 4 рисунки;

- 3 таблиці;

- 1 креслення;

- 18 літературних джерел.

У курсовій роботі дано обґрунтування та викладено технологічний процес ділянки біосинтезу виробництва препарату, який включає блок допоміжних робіт та стадії вирощування культури.

Складено аналітичний  огляд літератури щодо властивостей, сучасних лікарських форм та галузей  застосування вітаміну В12 на основі бактерій Pseudomonas denitrificans.

Ключові слова: мікроорганізм, вітамін В12 (ціанкобаламін),  Pseudomonas denitrificans, біосинтез, субстрат, штам, гліколіз.

 

 

 

 

 

Перелік умовних позначень 

 

НАД             нікотинамідаденіндинуклеотид

НАДН         нікотинамідаденіндинуклеотид відновлений

НАДФН       нікотинамідаденіндинуклеотидфосфат відновлений

ПАР              поверхнево – активні речовини

ЦТК              цикл три карбонових кислот

МПА             м'ясо пептонний агар

СА                 сусло агар

ТГФК            тетрагідрофолієва кислота

5,6 ДМБ        5,6-диметилбензимідазол

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                Вступ

Біотехнологія — міждисциплінарна галузь, що виникла на стику біологічних, хімічних і технічних наук. З розвитком біотехнології пов'язують вирішення глобальних проблем людства — ліквідацію недостачі продовольства, енергії, мінеральних ресурсів, поліпшення стану охорони здоров'я і якості навколишнього середовища.

З найдавніших часів  людина використовувала біотехнологічні процеси при хлібопеченні, готуванні кисломолочних продуктів, у виноробстві і т.п., але лише завдяки роботам Л. Пастера в середині 19 ст., що довели зв'язок процесів шумування з діяльністю мікроорганізмів, традиційна біотехнологія одержала наукову основу. У 40-50-ті роки 20 ст., коли був здійснений біосинтез пеніцилінів методами ферментації, почалася ера антибіотиків, що дала поштовх розвитку мікробіологічного синтезу і створенню мікробіологічної промисловості. У 60-70-ті р. 20 ст. почала бурхливо розвиватися клітинна інженерія. Зі створенням у 1972 групою П. Берга в США першої гібридної молекули ДНК in vitro формально пов'язане народження генетичної інженерії, що відкрила шлях до свідомої зміни генетичної структури організмів таким чином, щоб ці організми могли робити необхідні людині продукти і здійснювати необхідні процеси. Ці два напрямки визначили образ нової біотехнології, що має мало загального з тією примітивною біотехнологією, що людина використовувала протягом тисячоліть. Показово, що в 70-і рр. одержав поширення і самий термін "біотехнологія". З цього часу біотехнологія нерозривно пов'язана з молекулярною і клітинною біологією, молекулярною генетикою, біохімією і біоорганічною хімією. За стислий період свого розвитку (25-30 років) сучасна біотехнологія не тільки домоглася істотних успіхів, але і продемонструвала необмежені можливості використання організмів і біологічних процесів у різноманітних галузях виробництва і народного господарства[1].

Біотехнологія застосовується навколо нас у багатьох предметах щоденного вжитку - від одягу, який ми носимо, до сиру, який ми споживаємо. Протягом століть фермери, пекарі та пивовари використовували традиційні технології для зміни та модифікації рослин та продуктів харчування - пшениця може слугувати давнім прикладом, а нектарин - одним з останніх прикладів цього. Сьогодні біотехнологія використовує сучасні наукові методи, які дозволяють покращити чи модифікувати рослини, тварини, мікроорганізми з більшою точністю та передбачуваністю.

Біотехнологія пропонує величезні потенційні переваги. Розвинуті  країни та країни, що розвиваються, повинні  бути прямо зацікавлені у підтримці  подальших досліджень, спрямованих  на те, щоб біотехнологія могла  повністю реалізувати свій потенціал.

Біотехнологія допомагає довкіллю. Культури, виведені методами біоінженерії, також ведуть до ширшого застосування безвідвальної обробки грунту, що в кінцевому результаті призводить до зменшення втрат родючості грунту[2].

Біотехнологія допомагає  боротися з хворобами. Розвиваючи та покращуючи медицину, вона дає нові інструменти у боротьбі з ними. Саме біотехнологія дала нам медичні методи лікування кардіологічних хвороб, склерозу, гемофілії, гепатиту, та СНІДу. Сьогодні створюються біотехнологічні продукти харчування, які зроблять дешевими та доступними для найбіднішої частини населення планети життєво необхідні вітаміни та вакцини.

Біотехнологія може привнести  значні переваги у сферу охорони  здоров'я. Збільшуючи поживну цінність їжі, біотехнологія може використовуватися для покращення якості харчування. Наприклад, зараз створюються сорти рису та кукурудзи з підвищеним вмістом білків. У майбутньому споживачі зможуть скористатися олією із зменшеним вмістом жирів, яку буде отримано з генетично модифікованих кукурудзи, сої, ріпаку.

Вітаміни — органічні сполуки різної хімічної природи, необхідні в невеликих кількостях для нормального обміну речовин і життєдіяльності живих організмів. Багато вітамінів є попередниками коферментів, які беруть участь у ферментативних реакціях. Людина і тварини не синтезують вітаміни, або синтезують у недостатній кількості, тому повинні одержувати їх з їжею. Нестача вітамінів приводить до порушення обміну речовин.

Ціанкобаламін необхіднй  для організму тому що бере участь в біосинтезі багатьох компонентів. В людському організмі ціанокобаламін нагромаджується в печінці, нирках, стінці кишок.

Актуальність  теми. В наш час в Україні модернізація промисловості і науки являється актуальною проблемою в вирішенні якої значне місце відводиться біотехнології.

Однією з  важливих задач модернізації являється  вдосконалення технології отримання  біологічно активних речовин.

Вітамін В12 є цінним лікувальним препаратом який використовується в фармацевтичній промисловості, оскільки він є чинником росту й стимулятором гемопоезу, впливає на функції печінки й нервової системи, активує процеси згортання крові, обмін вуглеводів і ліпідів, бере участь у синтезі різних амінокислот. Застосовується в медицині при лікуванні хворих на такі хвороби, як хронічна анемія, алкоголізм, тривала лихоманка, поліневрит, радикуліт, невралгія (у т.ч. невралгія трійчастого нерва), гіпотрофія, фунікулярний мієлоз, травми периферичних нервів, бічний аміотрофічний склероз, дитячий церебральний параліч, хвороба Дауна. Шкірні захворювання (псоріаз, фотодерматоз, герпетиформний дерматит, атопічний дерматит), а в профілактичних цілях - при призначенні бігуанідів, аскорбінової кислоти у високих дозах, патології шлунка і кишечника з порушенням всмоктування вітаміну B12 (резекція частини шлунка, тонкої кишки, хвороба Крона, целіакія, синдром мальабсорбції), злоякісні утворення підшлункової залози і кишечника , променевої хвороби, стресовий стан і інфекція (при довгостроковому протіканні), дієта, патологія нирок.

Вітамін широко використовується в промисловості, як кормові добавки для тварин, птахів.

Найбільш перспективним  методом отримання ціанкобаламіну є мікробіологічний синтез. Хімічний спосіб зараз не використовується, тому що він дуже складний і включає багато стадій (понад 70), тому він не є актуальним на сьогодні.

Новизна теми

 В даній роботі передбачається використання мутанта Pseudomonas denitrificans М-2436. Цей штам було отримано шляхом мутації, яка зумовленя злиттям протопластів за допомогою кон'югатівної плазміди Inc PI. Такий прийом дозволив збільшити вихід вітаміну в 50 разів ( з 1,2 мг/л до 60 мг/л)[3].

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

АНАЛІТИЧНЙ  ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ

РОЗДІЛ 1. Структура вітаміну В12 та його роль в природі

Для підтримання  нормальної життєдіяльності організму  крім білків, жирів, вуглеводів, мінеральних речовин і води потрібні вітаміни.

Ціанокобаламін — вітамін В12 (кобаламін). Антианемічний вітамін, необхідний для нормального кровотворення. Відіграє важливу роль у використанні організмом амінокислот та фолацину, в утворенні холіну та нуклеїнових кислот, нормалізації жирового обміну в печінці.

Структура вітаміну B12 було вперше визначено в 1956 році Дороті Ходжкін методом дифракції рентгенівських променів. Це була найбільша органічна молекула, структури якої вдалося визначити методами рентгено-структурного аналізу. Циклічна система вітаміну B12 подібна циклічної системі порфіринів - вона складається з чотирьох пірольних кілець з атомом кобальту в центрі. 
 Вітамін B12 - перша органометалева сполука, виділена з біологічної системи. З неполімерних органічних сполук має найбільш складну будову. Молекула складається з двох майже планарних циклічних структур і лінійної дільниці. Метал 3 + 3 пов'язаний з макроциклом, сильно нагадує порфиринове ядро ​​гема. Це тетрапірольна структура, але має ту особливість, що замість метанових містків, що зв'язують 4 пірольних кільця, кільця А і D безпосередньо пов'язані. Друга кільцева структура - азотистих основ - 5,6-диметилбензимидазол (5,6 ДМБ). 5,6 ДМБ з'єднаний з першої кільцевої системою гетерогенної бічним ланцюгом, що складається з N – аміно – 2 -пропанолу (ізопропанола), етерифікованих фосфатом 3 - мононуклеотид, пов'язаного з основою 5,6 ДМБ Na - глікозидний зв'язком. 

Синтез ціанкобаламіну має відмінності від багатьох класичних ферментаційних процесів тим, що необхідністю вносити в середовище метаболічні попередники синтезуючих продуктів Оскільки 5,6 ДМБ не утворюється мікроорганізмами і він є основною складовою вітаміну тому 5,6-диметилбензимідазол вносять в середовище екзогенно.

Вітамін В12 відіграє важливу роль для організму і бере участь в біосинтезі багатьох складових. Також є В12-залежні ферменти:

В12-коферменти численні й різні. Вони відрізняються тим, що містять два типи лігандів: метильную групу і 5 `-дезоксіаденозіна.

Перетворення  вільного вітаміну В12 в кофермент відбувається в присутності специфічних ферментів і за участю в якості кофакторів ФАД, відновленого НАД, АТФ і глутатіону.

При утворенні 5-дезоксикобаламінового коферменту АТФ піддається незвичайного розпаду з відщепленням трифосфатного залишку за аналогією з реакцією синтезу 5-аденозілметіоніна з метіоніну і АТФ.

Хімічні реакції  за участю В12-коферментів поділяють на дві групи: реакції трансметилювання та ізомеризації. В реакціях першої групи коферменти грають роль проміжних переносників метильної групи. До таких реакцій відносяться, наприклад, синтези метіоніну і ацетату. Гомоцистеїн під впливом метілкобаламіна і тетрагідроілглутаматметилтрансферази в присутності відновленого ФАД і N5-СН3-ТГФК перетворюється на метіонін. Метильная група N5-СН3-ТГФК переноситься спочатку на активний центр ферменту, потім на гомоцистеїн. До другої групи реакцій відноситься ізомеризація L-метілмалоніл-КоА в сукцинил-КоА.

У птахів зниження вмісту B12, в жовтку яєць призводить до різкого падіння виводимості потомству. При додаванні В12 в корми (10-15 мг / т) приріст поросят збільшується на 10-15%, курчат - до 20%, несучість курей - з 180 до 208 яєць на рік. При додаванні B12 до кормів можна замінити тваринний білок рослинним. Вітчизняна мікробіологічна промисловість випускає вітамін B12 двох марок: А-200 мг / кг, В - не менше 500 мг / кг препарату. 
             Люди отримують вітамін В12 з їжею і не можуть засвоювати вітамін, що виділяється бактеріями кишок. Тварини отримують вітамін В12 з кормом і утилізують вітамін, утворений кишковою мікрофлорою[7].

 

        1.  Вплив вітаміну на біохімічні процеси в організмі

Вітамін В12, або ціанкобаламін, - важлива біологічна сполука, активний гематопоетичний фактор ссавців і ростовий фактор для багатьох видів мікроорганізмів і тварин.

Ціанкобаламін має виражену ліпотропну дію, він попереджає жирову інфільтрацію печінки, підвищує споживання кисню клітинами при гострій і хронічній гіпоксії. Вітамін B12 бере участь в процесах трансметилювання, перенесення водню, активує синтез метіоніну. Посилюючи синтез і здатність до накопичення протеїну в організмі, уіаноокбаламін надає також анаболічний вплив. Підвищуючи фагоцитарну активність лейкоцитів і активізуючи діяльність ретикулоендотеліальної системи, ціанкобаламін посилює імунітет. Низький рівень ціанкобаламіну удвічі прискорює розвиток захворювання у людей, хворих на СНІД.

Також вітамін B12 відіграє важливу роль в регуляції функції кровотворних органів: він бере участь у синтезі пуринових і піримідинових основ, нуклеїнових кислот, необхідних для процесу еритропоезу, активно впливає на накопичення в еритроцитах сполук, що містять сульфгідрильні групи.

Від забезпеченості ціанкобаламіном залежить широкий спектр емоційних і пізнавальних здібностей. Підтримка оптимального рівня цього вітаміну сприяє запобіганню депресії, старечого слабоумства й сплутаності мислення, допомагає стримувати розпад розумової діяльності в результаті СНІДу. Вітамін B12 допомагає долати безсоння, а також допомагає пристосуватися до зміни режиму сну і неспання, що пояснюється участю ціанкобаламіну в синтезі мелатоніну. Ціанкобаламін допомагає нормалізувати знижений кров'яний тиск.

В людському  організмі ціанокобаламін нагромаджується  в печінці, нирках, стінці кишок. Всмоктування й засвоєння вітаміну погіршується або зовсім припиняється, якщо немає “внутрішнього фактора” – речовини білкової природи (мукопротеїду), яка виробляється залозами слизової оболонки шлунка і, з’єднуючись із вітаміном, запобігає його руйнуванню в кишках.

Вітамін втрачає  свою активність під дією світла. Неможливість використання в організмі вітаміну В12 виникає в результаті атрофії залізистих клітин дна шлунка.

Глистові інвазії  можуть повністю позбавити організм вітаміну В12.

Стверджували, що вітамін В12 крім дії на сульфгідрильні з'єднання підтримує у відновленому стані інші важливі речовини. Так, Уілл і співр.  встановили, що в плазмі хворих перніциозної анемією вміст аскорбінової кислоти знижений; крім того, при ін'єкції таким хворим аскорбінової кислоти вона швидко окислюється до дегідроаскорбінової. Після лікування вітаміном B12 ці явища зникають, а ін'єкції аскорбінової кислоти ведуть до підвищення її концентрації в плазмі. Чоу і співр.  знайшли, що в печінці щурів з недостатністю вітаміну В12 загальний вміст дифосфопіридиннуклеотида підвищено, але кількість його відновленої форми (ДПН-Н) знижений.

Для застосування у якості лікарського засобу вітамін  В12 отримують методом мікробіологічного синтезу, а також використовують препарати, одержувані з печінки тварин, органу, здатного його депонувати. Ціанкобаламін є високоефективним засобом, що допомагає при злоякісному недокрів'ї, постгеморагічних (залізодефіцитних), аліментарних і інших видах анемії. Призначають його також при променевій хворобі, захворюваннях печінки (хвороба Боткіна, гепатит, цироз), при деяких захворюваннях нервової системи, інфекціях і ін.

Ціанкобаламін бере участь у поділі клітин, що притаманне будь-якій клітині організму. Орієнтуючись лише на один цей факт, можна зробити висновки про важливість ціанкобаламіна для організму людини.

Ціанкобаламін впливає на такі процеси в організмі:

  • регенерації фолієвої кислоти при формуванні еритроцитів і оболонок нервових клітин, бере участь в реакціях утворення ДНК;
  • Біосинтез метіоніну і серину, бере участь у реакціях синтезу метіоніну як кофактора;
  • Синтез нуклеїнових кислот;
  • Білковий обмін;
  • Біосинтез багатьох ферментів (діолдегідрогеназа, ліцеролдегідратаза, етаноламіакліаза, аденозилкобаламінзалежні мутази, глатаматмутаза, метиілмалоніл-СоА-мутаза, 2-метиленглутаратмутаза, рибонуклеотидредуктаза).

 

1.2. Галузі застосування та потреби на ринку

Оскільки ціанкобаламін  необхідний для нормального функціонування організму людей і тварин, він  використовується у багатьох галузях.

Медицині: Ціанокобаламін застосовується при перніціозній (мегалобластичній) анемії, анемії вагітних, порушеннях кровотворної функції кісткового мозку, при захворюваннях нервової системи (розсіяний склероз, гострий період поліомієліту, радикуліти, каузальгії, фантомний біль), при гострих і хронічних гепатитах, алергічних та шкірних захворюваннях, променевій хворобі, порушення росту й розвитку у дітей.

Підвищуючи  фагоцитну активність лейкоцитів і активізуючи діяльність ретикулоендотеліальної системи, ціанкбаламін підсилює імунітет. Низький рівень ціанкобаламіну удвічі прискорює розвиток захворювання у людей, хворих СНІДом.

Також вітамін B12 грає важливу роль в регуляції функції кровотворних органів: він бере участь в синтезі пурінових і пірімідінових підстав, нуклеїнових кислот, необхідних для процесу еритропоезу, активно впливає на накопичення в еритроцитах з’єднань, що містять сульфгідрильні групи.

Від забезпеченості ціанкобаламіном залежить широкий спектр емоційних і пізнавальних здібностей. Підтримка оптимального рівня цього вітаміну сприяє запобіганню депресії, старечого недоумства і сплутаної мислення, допомагає стримувати розпад розумової діяльності в результаті СНІДу.

 Вітамін  B12 допомагає долати безсоння, а також допомагає пристосуватися до зміни режиму сну і неспання, що пояснюється участю цианокобаламіна в синтезі мелатоніна.

Ціанкобаламін допомагає нормалізувати знижений кров’яний тиск.

 

 Вітамін  B12 є однією з речовин, необхідних для здоров’я репродуктивних органів чоловіків і жінок, так, він здатний коректувати зниження змісту сперматозоїдів в насінній рідині

Фармацевтична промисловість: виробництво лікарських препаратів від анемії, психічних розладів, порушення сну, алкоголізмі і низки інших хвороб.

Біосинтез ціанкобаламіну штамом бактерії Pseudomonas denitrificans