Бухгалтерский баланс. 46

      КУРСОВА РОБОТА

      з дисципліни Звітність  підприємств

      на  тему:

      “Бухгалтерський баланс ”

      на  прикладі ЗАТ «Хмельницька макаронна фабрика» 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

ЗМІСТ

ВСТУП ……………………………………………………………………………3

РОЗДІЛ  І . ТЕОРЕТИЧНІ  ЗАСАДИ ВІДОБРАЖЕННЯ  НФОРМАЦІЇ   ПРО ДІЯЛЬНІСТЬ ЗАТ «ХМЕЛЬНИЦЬКА МАКАРОННА ФАБРИКА» У БАЛАНСІ ……………….….………………….………………………………….5

1.1 Регламентація  фінансової звітності ...….…..………………………………..5

1.2 Нормативна  база, що регулює  заповнення  балансу ……….………....….11

1.3 Організаційно-економічна  характеристика ЗАТ «Хмельницька макаронна фабрика»  ..………………………………………………………………………13

РОЗДІЛ  ІІ. СКЛАДАННЯ  БАЛАНСУ ….………………………….…………18

2.1 Основна  характеристика балансу ……………..……………….…………..18

2.2 Основні   складові  заповнення та бухгалтерські   записи, що використовуються при заповнені  балансу ……………………………………30

2.3 Взаємозв'язок  статей балансу…………………………….. ….…………….32

2.4. Міжформова  ув'язка бухгалтерського балансу …………………………...35

ВИСНОВКИ  ……………………………………………………………………..39

СПИСОК  ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ …………………………………...….41

ДОДАТКИ ……………………………………………………………………….43

ВСТУП

      Звітність підприємства є однією з найголовніших  сфер роботи бухгалтера він обов’язково  повинен правильно складати та своєчасно  подавати до відповідних органів  відповідну звітність. Це стосується як фінансової так і податкової та статистичної звітності.

      Актуальність обраної теми "Бухгалтерський баланс" полягає в тому, що бухгалтерський баланс є основним джерелом для надання інформації про стан майна підприємства і джерела його утворення, він відображає фінансовий стан і результати господарювання підприємства. Баланс є відкритою для користувачів формою звітності, яка забезпечує можливість ознайомлення з фінансовим станом підприємства, в тому числі з показниками діяльності всіх його філій, виділених на окремий баланс. За даними бухгалтерського балансу виявляють недоліки в роботі та фінансовому стані підприємства, їх причини, а також розробляються заходи по їх усуненню.

      Метою написання курсової роботи з "Бухгалтерського балансу" є розкриття інформації щодо заповнення бухгалтерського балансу, правильності його складання та достовірності даних.

      Для досягнення поставленої мети необхідно  виконати наступні завдання:

1. Вивчити нормативно правові акти балансу

2. Охарактеризувати основні розділи балансу;

3. З’ясувати  взаємозв’язок статей між собою та іншими формами звітності зокрема фінансової.  

      Об'єктом написання курсової роботи з "Бухгалтерського балансу" є фінансово-господарська діяльність ЗАТ «Хмельницька макаронна фабрика».

      Предметом написання курсової роботи є майно підприємства та джерела його утворення.

          При написанні курсової роботи  були використанні форми фінансової  звітності ЗАТ «Хмельницька макаронна  фабрика», закони , законодавчі акти, нормативні документи, які регламентують  заповнення балансу, навчальні  посібники та підручники з даної дисципліни, а також наукові публікації провідних економістів України з даної теми.

РОЗДІЛ І . ТЕОРЕТИЧНІ  ЗАСАДИ ВІДОБРАЖЕННЯ  НФОРМАЦІЇ   ПРО  ДІЯЛЬНІСТЬ ЗАТ «ХМЕЛЬНИЦЬКА МАКАРОННА ФАБРИКА» У БАЛАНСІ 

1.1 Регламентація фінансової звітності 

      Для досягнення якісних характеристик  інформації, яка міститься в фінансовій звітності, під час її формування дотримуються ряду принципів.

      Під час підготовки фінансової звітності  кожне підприємство розглядається  як юридична особа, що відокремлена від власників – фізичних осіб. Таким чином, особисте майно та зобов’язання власників не повинні відображатись у фінансовій звітності підприємства. Тому у фінансовій звітності (зокрема, в балансі) передбачене відображення лише зобов’язань власників за внесками до капіталу та розподілу власникам (у вигляді відсотків, дивідендів, вилучення капіталу тощо). Цей принцип отримав назву принципу автономності підприємства.

      Отже, якщо власник підприємства вносить  власні грошові кошти у банк з  метою збільшення статутного капіталу даного підприємства, то ця операція буде відображена у фінансовій звітності. Якщо ж метою власника буде отримання відсотків за депозитним вкладом, що здійснений його власними коштами, та їх використання на свої потреби, то така господарська операція не вплине на показники фінансової звітності.

      Фінансові звіти складаються також виходячи з принципу безперервності діяльності підприємства, тобто підприємство не має ні наміру, а ні потреби ліквідуватися  або суттєво зменшувати масштаби своєї діяльності, і залишатиметься таким у подальшому (принаймі протягом наступного звітного періоду).  

      За  протилежних обставин, якщо події  після дати балансу свідчать про  наміри підприємства припинити свою діяльність або про неможливість її продовження, підприємство не може використовувати П(С)БО як основу для підготовки своїх фінансових звітів (п-18 П(С)БО). Тоді поділ його активів і зобов’язань на необоротні та оборотні (довгострокові і короткострокові) втрачає доречність: адже підприємство повинно в процесі ліквідації покрити усі свої  зобов’язання (спочатку перед кредиторами, потім перед власниками), тому всі активи стають оборотними, а зобов’язання – короткотерміновими. Переважна оцінка статей балансу за історичною собівартістю також не може бути використана, їх слід переоцінювати за ринковою вартістю.

      Принцип періодичності припускає розподіл діяльності підприємства на певні періоди  часу (звітні періоди) з метою складання  фінансової звітності.

      Під час визначення оцінки активів у  балансі пріоритет надається  їх історичній собівартості, яка складається з витрат на їх виробництво або придбання. Наприклад, до собівартості придбаного обладнання будуть включені ціна постачальника, витрати на його доставку та монтаж.

      Принцип нарахування полягає в тому, що результати господарських операцій визначаються, коли вони відбуваються (а не тоді, коли отримуються або сплачуються грошові кошти), і відображаються в бухгалтерському обліку та фінансових звітах тих періодів, до яких вони відносяться. Завдяки цьому користувачі отримують інформацію не тільки про минулі операції, пов’язані з виплатою або отриманням грошових коштів, але й про  зобов’язання сплатити грошові кошти в майбутньому та про ресурси, які мають надійти у майбутньому. Така інформація щодо минулих операцій є найбільш корисною для прийняття користувачами економічних рішень. П(С) БО1 зазначає, що принцип нарахування має застосовуватися одночасно з принципом відповідності, за якими витрати визначаються у звіті про фінансові результати на основі прямого зв’зку між ними та отриманими доходами.

        Щоб бути достовірною, інформація  у фінансових звітах повинна  бути також повною, зважаючи на  її важливість для користувача  та витрати, пов’язані з отриманням  цієї інформації. Тому фінансова  звітність не обмежується лише  балансом, звітами про фінансові результати, власний капітал та рух грошових коштів, але містить примітки, які надають інформацію про облікову політику підприємства та додаткові пояснення до окремих статей цих звітів.

      Щоб скласти фінансову звітність, керівництво  підприємств формує облікову політику, тобто обирає принцип, методи і процедури обліку таким чином, щоб достовірно відобразити фінансове положення і результати діяльності підприємства і забезпечити зіставність фінансових звітів.

      Надання користувачам інформації про політику бухгалтерського обліку, яку підприємство повинно використовувати постійно при складанні фінансових звітів, будь-яких змін у цій політиці та впливу таких змін на показники фінансових звітів є вимогою принципу послідовності. Дотримання цього принципу є передумовою зіставності фінансових звітів, адже користувачі отримують можливість визначити відмінні риси різних політих бухгалтерського обліку щодо  схожих операцій та інших подій, яки використовуються одним і тим же підприємством або різними підприємствами протягом певних звітних періодів.

      Цілий ряд  господарських операцій, таких  як погашення сумнівної дебіторської заборгованості, визначення можливого  строку корисного використання основних засобів тощо, супроводжуються певною невизначеністю та потребують професійного судження. Тому при складанні фінансових звітів слід застосовувати принцип обачності, щоб активи або дохід не були завищені, а зобов’язання чи витрати – занижені.

      Сутність  операцій або інших подій не завжди відповідає тому, що випливає з їх юридичної форми. Наприклад, підприємство може передати інший стороні таким чином, що подальше використання майбутніх економічних вигод, втілених у цьому активі, залишиться за даним підприємством. За таких обставин відображення цієї операції як продажу не відповідатиме її суті. Тому керівництво підприємства повинне надавати перевагу економічному змісту господарських операцій над їх юридичною формою.

      Принцип єдиного грошового вимірника  передбачає вимірювання та узагальнення всіх операцій підприємства у його фінансовій звітності.

      Під час складання фінансової звітності  необхідно намагатися збалансувати усі перелічені принципи таким чином, щоб досягти якісних характеристик  фінансової звітності.

      Фінансова звітність повинна надати дохідливу, доречну, достовірну та зіставну інформацію щодо фінансового стану, результатів діяльності підприємства, руху   його грошових засобів, змін у складі власного капіталу.

      Для досягнення дохідливості інформації припускається, що користувачі мають певний рівень знань і прагнуть уважно вивчити надану інформацію. Проте можлива складність розуміння інформації, яка необхідна для прийняття економічних  рішень користувачам, не може вважатися підставою для виключення такої інформації зі складу фінансових звітів.

      Для того, щоб фінансова звітність  була зрозумілою користувачам, П(С) БО1 вимагає наявності у ній даних про:

• підприємство;
• дату звітності та звітний період;
• валюту звітності та одиницю її виміру;
• відповідні показники (статті) за звітний період та попередній періоди;
• облікову політику підприємства та її зміни;
• аналітичну інформацію щодо статей фінансової звітів;
• консолідацію фінансових звітів;
• припинення (ліквідацію) окремих видів діяльності;
• обмеження щодо володіння активами;
• участь у спільних підприємствах;
• виявлені помилки та пов’язані з ними коригування;
• переоцінку статей фінансових звітів;
• іншу інформацію, розкриття якої передбачено відповідними П(С)БО.

      Доречність  інформації характеризується її впливом  на прийняття рішень користувачам та своєчасністю.

      На  прийняття рішень користувачами  впливає суттєво інформація. Суттєвість – це точка відсікання інформації, яка потрапляє до фінансової звітності, або рівень точності такої інформації. Ця точка може бути визначена на підставі як кількісних, так і якісних факторів. Найпростішим  прикладом застосування кількісного обмеження суттєвості є складання фінансової звітності у тис. грн. з одним знаком після коми. У цьому випадку суми, які становлять тисячі грн., у ній відображені не будуть.

      Суттєвість  також розглядається в контексті  групування статей фінансових звітів: кожна суттєва стаття розкривається окремо, а несуттєві можуть бути об’єднані, виходячи з їх економічного змісту чи функцій. Тут перевага надається якісним факторам.

      Фінансова звітність повинна бути підготовлена та надана користувачам у певний термін, яки визначаються чинним законодавством. У разі надмірної затримки під час надання звітної інформації вона може втратити свою доречність. За МСБО 1 (переглянутим у 1997 році) термін подання фінансових звітів не повинен перевищувати шести місяців з дати балансу (останнього дня звітного року – календарного чи фінансового).

      Дані  фінансової звітності є основою  не тільки для оцінки результатів  звітного періоду, але й для їх прогнозування. Так, інформація щодо фінансового  стану та результатів діяльності часть використовується як основа для прогнозування майбутнього фінансового стану, результатів діяльності, спроможності підприємства вчасно виконати свої зобов’язання, сплатити дивіденди тощо. Аналітичні потреби користувачів задовольняються завдяки відповідній структурі фінансових звітів (наприклад, у балансі статті розташовуються у порядку зростання їх ліквідності), надані зіставної інформації за звітний та попередній періоди.

      Корисною  для користувачів може бути лише достовірна інформація. Достовірність досягається за відсутністю суттєвих помилок та необ’єктивних (упереджених) суджень. Як правило, керівництво підприємства намагається надати інформацію, щоб результати діяльності виглядали найпривабливіше для інвестора або кредитора. З цієї метою може бути завищений фінансовий результат або вартість активів тощо. Знову ж таки, ступінь достовірності фінансової звітності оцінюється з допомогою аудиту.

      Метою П(С)БО 1 є також забезпечення зіставності  фінансової інформації, як наданої  одним підприємством за різні  звітні періоди, так і різними підприємствами. Застосування вимог П(С)БО до структури фінансової звітності, визначення, оцінки та розкриття допоможе досягти цю мету.

      За  П(С)БО 1 заставна інформація попередніх звітних періодів має бути розкрита в фінансовій звітності як в описовому, так і цифровому вигляді, якщо вона необхідна для розуміння фінансових звітів за поточний період.    

1.2 Нормативна база, що регулює   заповнення балансу 

     Відповідно  до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.99 року № 996-XIV підприємства зобов'язані складати фінансову звітність, метою якої є надання користувачам правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.

           Фінансова звітність підприємства, крім бюджетних установ, представництв іноземних суб'єктів господарської діяльності та суб'єктів малого підприємництва, включає Баланс, Звіт про фінансові результати, Звіт про рух грошових коштів, Звіт про власний капітал та примітки до звітів.

     Порядок складання бухгалтерського Балансу  встановлено Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 2 "Баланс", затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 31.03.99 року № 87, зареєстрованим у Міністерстві юстиції  України 21.06.99 року за № 396/3689.

           Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 2 "Баланс" має таку структуру:

• загальні положення;
• визначення статей балансу;
• зміст статей балансу;
• оцінка та розкриття статей балансу.

           Порядок складання  консолідованої звітності встановлено Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 20 "Консолідована звітність", затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 30.07.99 року № 176, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 12.08.99 року за № 553/3846. згідно з постановою Кабінету Міністрів України "Про порядок подання фінансової звітності" консолідована звітність подається лише власникам.

           Об'єднання підприємств  крім власної звітності складають  і подають зведену фінансову  звітнісь щодо всіх підприємств, які  входять до їх складу.  Порядок складання зведеної фінансової звітності регламентується Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 19 " Об'єднання підприємств", затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 07.07.99 року № 163 і зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 23.07.99 року за № 499/3792.

           Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 25 визначено  порядок складання фінансового  звіту суб'єктів малого підприємництва. Визначення суб'єктів малого підприємництва надане Указом президента України "Про  державну підтримку молого підприємництва" від 12.05.98 року № 456/98.

1.3 Організаційно-економічна  характеристика ЗАТ  «Хмельницька макаронна  фабрика»

     ЗАТ „Хмельницька макаронна фабрика” розташована в обласному центрі м. Хмельницькому, спеціалізована на випуску макаронних виробів.

     Річна потужність фабрики 21,3 тис. тонн макаронних виробів. Власність колективна. З 1996 р. – закрите акціонерне товариство. На фабриці працює 200 чоловік.  Колектив успішно закінчив 2004 р.  Випущено 22240 тонн макаронних виробів. Темп росту складає 117,3%. Виробництво працює на споживача.

     Асортимент  змінюється в залежності від попиту. Виробляються різні макаронні вироби за оригінальними рецептами, технологічними інструкціями, всього понад 30 видів.

     Продукція фасується в яскраву плівку, а також картонну упаковку, яка не залежується на прилавках магазинів і складах.

     Виготовляється  продукція з кращих сортів вітчизняної  сировини, екологічно чистої без барвників  і домішок.

     Підприємство  створило систему визначення і зміни  цілей та пріоритетів. Вона діє на підставі навчання лідерів, надходження інформації, обговорення виробничих питань. Фільтрації і доповненні виробничих планів при їх погодженні.

     Основною  стратегічною установкою фабрики є  збільшення обсягів виробництва  макаронних виробів, підвищення якості продукції, випуск нових видів та збільшення часки реалізованої продукції на ринку, застосування найсучаснішої техніки і технології, підвищення життєвого рівня працюючих.

     Для досягнення високих показників на ЗАТ  „Хмельницька макаронна фабрика” створена читка система управління (схема 1.1)

     Щомісяця  планово-економічний відділ проводить  аналіз ефективності виробництва, виводиться фактична рентабельність і прибуток на одну тонну виробів, порівнюється з плановою калькуляцією, оцінюється вагомість стратегії та планів. Ця інформація поступає директору фабрики та членам правління. Спеціалісти фабрики вносять пропозиції, щодо покращення ефективності виробництва, пошуку шляхів зниження собівартості.

     Щорічно на фабриці розробляються плани:

• Комплектування кадрами для виконання виробничих програм;
• Підвищення кваліфікації керівників та спеціалістів;
• Основних заходів по роботі з кадрами.

     Кадрові плани охоплюють всі аспекти  кадрової діяльності:

• Прийом на роботу;
• Навчання новим професіям;
• Підвищення кваліфікації;
• Службові пересування та інше.

     Підприємство  постійно розвивається, оновлюється, впроваджується нове обладнання, технології, машини. У  зв’язку із цим виникає потреба  в спеціалістах певної кваліфікації. Для цього використовуються різні форми навчання.

     На  фабриці сформувався стабільний колектив. Плинність кадрів з кожним роком зменшується і в минулому році склала 3%. А тому прийняття нових  спеціалістів здійснюється при впровадженні нового устаткування, машин, створення  нових відділів або для заміни працівників, які вийшли на пенсію.

     Удосконалюється система прийняття на роботу. Практикується  прийняття на конкурсній основі. Застосовується контрактна форма прийняття на роботу.

     За  останні три роки навчено новим  професіям, підготовлено, перепідготовлено 25 чоловік.

     Оплата  праці працівників фабрики залежить від їх кваліфікації, від кількості  та якості виконаної роботи.

     Стимулом  до ефективної праці робітників є  соціальні гарантії, що надаються  колективу. Це в першу чергу пільги передбачені колективним договором. 

     Аналіз  фінансової діяльності здійснюється щомісячно  бухгалтерією. Вся інформація надається  керівництву для обговорення  на нараді керівників підрозділів або  на засіданні правління.

     Фабрика приймала участь в 3 – 4 національних конкурсах по якості.

     Лауреат четвертого Українського національного  конкурсу з якості, номінація: малі та середні підприємства, член клубу  лідерів якості України з 1999 р.

     Колектив  постійно працює на перспективу, вкладаючи 55%  в технічне переозброєння та модернізацію виробництва.

     На  протязі останніх років фабрика  працює стабільно, зростає об’єм  реалізованої продукції, зростає матеріальний добробут працюючих. Це видна з таблиці 1.1 „Основні показники які комплексно характеризують діяльність підприємства ” 

     Таблиця 1.1

     Основні показники які  комплексно характеризують діяльність

       ЗАТ „Хмельницька  макаронна фабрика”  за 2009-2010рр.

     Як  видно з таблиці 1.1 підприємство ЗАТ „Хмельницька макаронна фабрика” працює обсяг реалізованої продукції збільшується, що дає можливість для подальшого розвитку. Прибуток від реалізаці збільшився порівняно з минулим роком на 723 тис. грн... Збільшується також темпи росту обсягу продукції, а це означає , що підприємство досить вдало використовує трудові ресурси у поєднанні з іншими чинниками.

РОЗДІЛ ІІ. СКЛАДАННЯ  БАЛАНСУ 

2.1 Основна характеристика  балансу 

      Баланс  – це звіт про фінансовий стан підприємства, який відображає на певну дату його активи, зобов'язання і власний капітал. Це спсіб узагальненого відображення в грошовій оцінці стану господарських засобів та джерел їх утворення на певну дату у формі звітної таблиці, складеної бухгалтером для внутрішніх та зовнішніх користувачів з метою прийняття ними управлінських та інвестиційних рішень.

            Метою складання  бухгалтерського Балансу, передбаченого  фінансовою звітністю, відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 2 "Баланс" є надання користувачам повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан підприємства на звітну дату. Баланс дає можливість визначити склад та структуру майна підприємства, ліквідність та оборотність оборотних засобів, наявність власного та запозиченого капіталу, зміну дебіторської та кредиторської заборгованості та інші показники. Отримання такої інформації є необхідною умовою для прийняття управлінських рішень, а також для оцінки ефективності майбутніх вкладень капіталу.

            Бухгалтерський Баланс складається на основі бухгалтерських записів, підтверджених відповідними первинними документами. З метою зіставності фінансових звітів різних періодів у Балансі наводиться інформація на початок та на кінець звітного періоду. Звітним періодом для складання Балансу, як і для всієї фінансової звітності є календарний рік. Проміжна звітність складається наростаючим підсумком з початку звітного року.

            У Балансі відображаються активи, зобов'язання та власний капітал підприємства. Структурно Баланс поділено на дві частини: актив і пасив.

      До  активу Балансу включено три розділи:

• Необоротні активи;
• Оборотні активи;
• Витрати майбутніх періодів.