Ирина Эланс

Автор который поможет с любыми образовательными и учебными заданиями

Бухгалтерський облік. 3

Зміст

Вступ…………………………………………………………………………….…3

Розділ 1.Теоретична частина

1.1.Облік процесу виробництва продукції.............................................................4

Розділ 2.Практична частина

2.1Класифікація господарських засобів................................................................13

2.2 Основна процедура бухгалтерського обліку………………………………..18

Висновки…………………………………………………………………………..24

Список використаної літератури…………………………………………………25

Вступ

Невід’ємною складовою розвитку ринкових відносин в Україні є адекватне відображення (облік) господарської діяльності суб’єктів господарювання. Його зміст і завдання обумовлені способом виробництва, рівнем розвитку продуктивних сил та станом виробничих відносин.

Бухгалтерський облік є локальним і включає всю технологію інформаційного процесу, яка охоплює процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємств, організацій і установ зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень. З огляду на це він перетворився на міжнародну мову бізнесу і став обов'язковою передумовою успішної діяльності всіх господарюючих суб'єктів.

Для управління підприємством потрібен постійний, безперервний, достовірний і юридично підтверджений облік господарських операцій, що охоплює всю діяльність підприємства. Таким є бухгалтерський облік.

Бухгалтерський облік, як і кожна наукова дисципліна, вимагає чіткого визначення предмета вивчення. Це необхідно для встановлення місця та ролі бухгалтерського обліку в системі управління. Незважаючи на те, що бухгалтерський облік має загальнодержавне значення, об’єктом його застосування є відокремлена господарська одиниця — підприємство.

В даній роботі розглядаються в теоретичній частині - облік процесу виробництва продукції, а в практичній класифікація господарських засобів та основна процедура бухгалтерського обліку.

Розділ 1.ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА

1.1Облік процесу виробництва продукції

З-поміж господарських процесів чільне місце належить Процесу виробництва. Тут узагальнюються витрати, відображені щодо інших процесів. Процес виробництва відбиває, з одного боку, процес споживання засобів виробництва та живої праці, що становить виробничі витрати підприємства, а з другого — виготовлення продукції, виконання робіт чи надання певних послуг як матеріального втілення понесених виробником витрат.

Основними завданнями обліку процесу виробництва є:

1. Облік матеріальних витрат, витрат на оплату праці, інших витрат на виробництво продукції.

2.Визначення фактичного обсягу як всієї виготовленої продукції так і окремих її видів у грошовій та натуральній формі.

3.Визначення кількості виробів, виготовлення яких не закінчено на кінець звітного періоду.

4. Визначення фактичної собівартості, як всієї виготовленої продукції, так і окремих її видів, а також виробів, виробництво яких незавершене.

Процес виробництва як фактор, що впливає на побудову обліку витрат, класифікують за характером одержання продукту праці, технології, організації, а також за характером продукції. Усі названі ознаки є комерційною таємницею підприємства. Для потреб фінансового обліку не застосовуються.

Відокремлення робочих місць, фаз технології, переділів тощо дає змогу відповідно до них будувати облік процесу виробництва. Відокремлені самостійні технологічні дільниці — робоче місце, фаза, переділ, лінія — у практиці мають назву центр затрат. У межах цих центрів затрат здійснюють облік затрат за елементами.

Фінансовим обліком у сфері витрат охоплюються процеси придбання (купівлі), організації переробки (процесу виробництва), продажу (реалізації) виготовлених продуктів праці. Завдяки фінансовому обліку досягається мета кількісного відображення якісних (вартісних) характеристик цих процесів, хід самого процесу діяльності, процес нарощування витрат, тобто вартості, визначення фінансового результату тощо.

Традиційно до завдань бухгалтерського внутрішньогосподарського обліку витрат та доходів відносять такі:

своєчасне подання інформації про витрати та доходи за центрами витрат та центрами відповідальності;
контроль господарської діяльності структурних підрозділів;
визначення (калькулювання) собівартості продукції (виробів, послуг, робіт), матеріалів, товарів тощо;
визначення ціни;
прийняття управлінських рішень.

Водночас традиційне завдання не визначає основне. Процес діяльності пов’язаний із вчинками конкретної особи, а тому й з відповідальністю цієї особи за свої рішення. Отже, за вартісні характеристики має відповідати хтось конкретно.

Персональна відповідальність за результати роботи пов’язана не лише з кількісними та якісними (вартісними) характеристиками використання ресурсів і формування вартісних показників, а й з прогнозними рішеннями. Для їх прийняття потрібна додаткова інформація про затрати. Ця характеристика має відображати не просто що затрачено, а й розкривати відповідність затрат заздалегідь визначеним параметрам (бізнес-плану, нормам, кошторису тощо), з’ясовувати причини того чи іншого стану, називати ініціаторів економії або винуватців перевитрат. Має бути дана відповідь, де саме, на якій операції, на якому процесі (фазі, дільниці тощо) виникли відхилення, ступінь використання виробничих потужностей тощо. З огляду на це класифікацію затрат слід доповнити поняттям еластичності (тобто залежності). За цією характеристикою затрати у внутрішньовиробничому обліку поділяють на залежні та незалежні від діяльності.

Відповідно до чинного законодавства виробництво — діяльність, пов’язана з випуском продукції, яка включає всі стадії технологічного процесу, а також реалізацію продукції власного виробництва. Головна складова виробничого процесу — технологічний процес.

За призначенням виробничі процеси поділяються на основні, допоміжні та обслуговуючі.

Основне виробництво — це процеси безпосереднього виготовлення основної продукції підприємства. Основні процеси в ряді виробництв поділяються на стадії: обробну, випускну (складальну) тощо. Разом вони складають основне виробництво.

До допоміжних відносять процеси виготовлення продукції, яка використовується на самому підприємстві для забезпечення основного виробництва. До допоміжних виробництв можна віднести ремонтне, інструментальне, енергетичне та ін.

Обслуговуючі процеси забезпечують оптимальні умови здійснення основних і допоміжних виробництв. До них належать складські, транспортні та інші процеси.

З бухгалтерської точки зору процес виробництва — це сукупність господарських операцій, пов’язаних із виробництвом продукції, виконанням робіт, наданням послуг.

З-поміж господарських процесів чільне місце належить Процесу виробництва. Тут узагальнюються витрати, відображені щодо інших процесів.

Процес виробництва відбиває, з одного боку, процес споживання засобів виробництва та живої праці, що становить виробничі витрати підприємства, а з другого — виготовлення продукції, виконання робіт чи надання певних послуг як матеріального втілення понесених виробником витрат.

Важливим у процесі кругообігу капіталу є процес виробництва, який являє собою сукупність операцій з виготовлення продукції, виконання робіт та надання послуг. Він здійснюється в результаті взаємодії факторів виробництва: засобів праці, предметів праці й живої праці. Це зумовлює відповідні витрати підприємства на виробництво продукції: витрати сировини і матеріалів на виготовлення продукту, амортизації засобів праці зайнятих у виробництві, заробітної плати, нарахованої працівникам, та інші витрати, пов'язані з організацією та управлінням процесом виробництва. Всі витрати, пов'язані з виробництвом, у сукупності складають виробничу собівартість виготовленої продукції (виконаних робіт, наданих послуг). Отже, процес виробництва — це процес реалізації витрат, результатом якого є продукція (роботи, послуги).

Бухгалтерський облік має на меті: здійснення обліку витрат матеріальних, трудових та фінансових ресурсів на виробництво продукції; визначення обсягів (кількості) отриманої продукції (виконаних робіт, наданих послуг); розрахунок витрат на продукцію, виробництво якої не завершено (незавершене, виробництво); розрахунок вартості (собівартості) готової продукції та калькулювання собівартості одиниці продукції.

У цьому розділі розглядаються в загальному вигляді порядок обліку витрат на виробництво, випуск продукції та розрахунок її собівартості.

Відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 "Витрати" витратами визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов'язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені. Для визначення фінансових результатів звітного періоду необхідно порівнювати доходи звітного періоду з витратами, які було здійснено для отримання цих доходів, що відповідає основному принципу бухгалтерського обліку — нарахування та відповідності доходів і витрат.

Витрати виробництва — це виражені в грошовій формі поточні витрати матеріальних, трудових, фінансових та інших ресурсів на виробництво продукції. Витрати здійснюються шляхом виплат грошових коштів або зменшення негрошових активів; виникнення заборгованості за прийнятими до оплати й акцептованими рахунками, векселями виданими, зобов'язань за нарахованою оплатою праці; обміну (зустрічного продажу) іншого активу. Ці поточні витрати обліковуються та плануються як собівартість продукції.

Для правильного визначення собівартості продукції в плануванні й обліку виробничі витрати прийнято групувати за певними ознаками: за цільовим призначенням, за способом віднесення витрат, видами продукції, процесами, стадіями виробництва, центрами відповідальності (центрами витрат і центрами прибутку). Так, за цільовим призначенням витрати поділяють на основні і накладні. До основних відносять витрати, які безпосередньо пов'язані з виробництвом продукції і становлять її матеріальну основу (сировина, матеріали, заробітна плата та ін.). До накладних відносять витрати, пов'язані з організацією виробництва та його управлінням (загальновиробничі витрати).

За способом віднесення витрат на конкретні об'єкти (види продукції, процеси, стадії тощо) їх поділяють на прямі й непрямі. Прямі — це витрати, які пов'язані з виробництвом певного виду продукту; в момент здійснення їх відносять на собівартість цього продукту і відображають безпосередньо (прямо) у складі витрат з його виробництва (матеріали, комплектуючі, паливо, заробітна плата робітників). Непрямі витрати, як правило, пов'язані з виробництвом кількох видів продукції, а тому прямо до собівартості тієї або іншої продукції вони не можуть бути віднесені. Вони включаються до собівартості окремих видів продукції за певною умовною ознакою, що дає змогу визначити, яка частка непрямих витрат має бути віднесена на собівартість тієї або іншої продукції (наприклад, пропорційно прямим витратам, витратам з оплати праці, використаних потужностей, обсягу діяльності тощо). Непрямі витрати (загальновиробничі) за ступенем впливу на них обсягу виробництва поділяють на постійні та змінні.

До змінних належать витрати на обслуговування й управління виробництвом (цехів, дільниць), що змінюються прямо (або майже прямо) пропорційно до зміни обсягу діяльності. До них належать витрати на управління виробництвом, амортизація необоротних активів, витрати на утримання, експлуатацію та ремонт основних засобів, витрати на удосконалення технології й організації виробництва та інші витрати. До постійних загальновиробничих витрат належать витрати на обслуговування й управління виробництвом, що залишаються незмінними (або майже незмінними) у разі зміни обсягу діяльності. До них належать витрати на опалення, освітлення та інше утримання приміщень, оплата праці загальновиробничого персоналу, витрати на охорону праці тощо.

Синтетичний облік процесу виробництва здійснюють на таких рахунках: 23 "Виробництво", 24 "Брак у виробництві", 25 "Напівфабрикати", 26 "Готова продукція", 27 "Продукція сільськогосподарського виробництва", 15 "Капітальні інвестиції", 39 "Витрати майбутніх періодів", рахунки класу 9 "Витрати діяльності".

Аналітичний облік ведуть у розрізі синтетичних рахунків за конкретними видами продукції, виконаних робіт, наданих послуг та статтями витрат, перелік і склад яких встановлюється підприємством.

Облік процесу виробництва на вказаній схемі й рахунках ведеться з метою здійснення контролю виконання завдання з випуску кожного виду продукції та визначення її фактичної собівартості.

В залежності від переліку рахунків, які використовуються для обліку процесу виробництва продукції підприємство може обрати одну з таких схем:

1. З використанням рахунків 8 класу. Дана схема може застосовуватись лише малими підприємствами і неприбутковими установами, при її використанні всі витрати відповідно до економічних елементів збираються на рахунках 8 класу, а в кінці місяця списуються на фінансовий результат. Витрати за видами діяльності при даній схемі не визначаються на рахунках, а встановлюються довідково, якщо підприємство виготовляє декілька видів продукції, то при такій схемі доцільно використовувати рахунок 23. Тоді з рахунків 8 класу витрати списуються наступним чином: прямі і загальновиробничі на рахунок 23, адміністративні на рахунок 79.

2. З використанням рахунків 9 класу та рахунків 23 . Дана схема може використовуватися на будь-якому підприємстві, в цьому випадку прямі витрати на виробництво збираються на рахунку 23, загальновиробничі витрати збираються на рахунку 91, а в кінці місяця розподіляються і включаються у виробничу собівартість, тобто списуються на рахунок 23. Нерозподілені загальновиробничі витрати вписуються на рахунок 90 собівартість реалізації. Адміністративні витрати збираються на рахунок 92, а потім списуються на рахунок 79. Витрати за економічними елементами при цій схемі визначаються довідковим шляхом.

3. З використанням 8 та 9 класу при рахунку 23. Дана схема може використовуватись будь-яким підприємством в цьому випадку всі витрати з рахунків обліку активів і зобов'язань враховується на рахунках 8 класу для накопичення інформації за економічним елементом. Потім здійснюється перегрупування цих витрат за функціональними ознаками і списання їх в такому порядку. Прямі витрати на рахунок 23, загальновиробничі на рахунок 91, адміністративні на рахунок 92. Таким чином рахунки 8 класу є транзитними і використовуються тільки для отримання інформації для звіту про фінансові результати. В кінці місяця загальновиробничі витрати розподіляються, розподілені включаються до виробничої собівартості (рахунок 23), нерозподілені до собівартості реалізації (рахунок 90), адміністративні витрати списуються на фінансовий результат. Оскільки загальновиробничі витрати включаються у виробничу собівартість в кінці звітного періоду в момент випуску з виробництва, готова продукція відображається за плановою собівартістю Дт26...Кт23. В кінці визначається фактична собівартість з плановою , таким чином виявляється відхилення, якщо фактична собівартість перевищує планову виникають перевитрати що відображаються записом Дт26...Кт23 на суму перевитрат, якщо фактична собівартість менша планової виникає економія. Таким чином на рахунку 26 відображається виробнича собівартість готової продукції, яка зберігається на складі.

Для обліку виробничих витрат і визначення собівартості виготовленої продукції призначений активний рахунок 23 "Виробництво", основним завданням якого є накопичення виробничих витрат і визначення фактичної собівартості одиниці продукції шляхом калькуляції. До виробничої собівартості продукції (робіт і послуг) включають такі витрати:

прямі матеріальні витрати (вартість сировини і матеріалів та основних матеріалів, що утворюють основу виробленої продукції, та інші витрати);
прямі витрати на оплату праці (заробітна плата та інші виплати робітникам, зайнятим у виробництві продукції, виконанні робіт, наданні послуг);
інші прямі витрати (відрахування на соціальні заходи, амортизація, витрати від браку та інші прямі втрати);
загально виробничі витрати (витрати на управління та обслуговування виробництва, витрати на утримання, експлуатацію та ремонт основних засобів та інші непрямі витрати).

Перелік даних витрат є основою для формування і складання статей витрат з метою калькулювання собівартості продукції, а також об'єктом управлінського обліку на підприємстві.

Бухгалтерський облік витрат, які є складовою валових витрат підприємства для обчислення фінансових результатів, визначається податковим обліком і регулюється податковим законодавством.

За дебетом рахунка 23 "Виробництво" відображаються всі витрати, пов'язані безпосередньо з випуском продукції, виконанням робіт та наданням послуг, тобто прямі витрати. Непрямі витрати попередньо обліковують на збірно-розподільчому рахунку 91 "Загальновиробничі витрати", а наприкінці місяця після їх розподілу за об'єктами калькулювання за певним критерієм списують у дебет рахунка 23 "Виробництво".

Отже, на дебет рахунка 23 "Виробництво" протягом місяця відносять прямі й непрямі витрати, пов'язані з виробництвом продукції, а за кредитом відображаються суми фактичної собівартості завершеної виробництвом готової продукції. Оскільки протягом місяця одержану з виробництва готову продукцію оприбутковують на склад, як правило, за плановою собівартістю, то лише наприкінці місяця визначають фактичну собівартість, після складання звітної калькуляції. Тобто відбувається певне коригування планової собівартості до рівня фактичної.

Наприкінці місяця визначають фактичну собівартість товарного випуску готової продукції і суму списують на дебет рахунків 26 "Готова продукція", 27 "Продукція сільськогосподарського виробництва", 15 "Капітальні інвестиції" та ін.

Залишок (сальдо) за рахунком 23 "Виробництво" може бути лише дебетовим і означатиме витрати, що відносяться до незавершеного виробництва, обсяг і вартість якого визначають за даними інвентаризації. Ця сума і відображається в балансі у статті "Незавершене виробництво".

Розділ 2.ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА

2.1Класифікація господарських засобів

Таблиця№1. Вихідні дані

№ п.п.	Види господарських засобів та їх джерела	Сума на поч.року(грн.)	Сума на кін.року(грн.)
1	2	3	4
1	напівфабрикати	12	8
2	Довгострокові зобов’язання з оренди	7	10
3	Розрахунки за індивідуальним страхуванням	13	15
4	Інші довгострокові зобов’язання	4	9
5	Розрахунки з кредиторами за авансами одержаними	18	19
6	Короткості. векселі видані в нац. вал.	17	15
7	Поточний рахунок в нац.валюті	74	90
8	Грошові кошти в дорозі в нац.валюті	14	24
9	Поточна заборгованість за довг. зобов’язаннями в нац.валюті	12	16
10	Витрати майбутніх періодів	5	18
11	Права користування природними ресурсами	19	22
12	Розрахунки з підзвітними особами	5	3
13	Малоцінні та швидкозношувані предмети	19	13
14	Статутний капітал	296	286
15	Розрахунки з кредиторами за податками	17	16
16	Сировина та матеріали	25	34
17	Інші поточні фін. інвестиції	22	26
18	Резерв сумнівних боргів	3	9
19	Розрахунки з іншими дебіторами	15	18
20	Права користав. Інтелектуальною власністю(первісна вартість)	12	16
21	Готова продукція	27	20
22	Розрахунки за претензіями	19	5
23	Розрахунки з кредиторами за соц. Страхув.	12	19
24	Інші необоротні активи	18	12
25	Розрахунки з вітчизняними постачальниками	29	33
26	Нерозподілений прибуток	19	17
27	Незавершені капітальні інвестиції	26	24
28	Цільове фінансування	28	26
29	Будинки та споруди(первісна варт.)	78	83
30	Розрахунки з іноземними постачальниками	32	27
31	Довгострокові фінансові інвестиції	29	26
Продовження таблиці №1
1	2	3	4
32	Прострочені позики в нац. валюті	16	14
33	Права користування торговою маркою	8	5
34	Короткострокові кредити банків	27	34
35	Незавершене виробництво	16	22
36	Короткострокові векселі одержані	28	25
37	Знос основних засобів	50	61
38	Каса в національній валюті	11	8
39	Запасні частини	17	19
40	Розрахунки з покупцями	42	55
41	Поточна заборгованість за довгострок. зобов’яз. в нац. валюті	4	6
42	Розрахунки за виданими авансами	37	28
43	Авторські права( первісна вартість)	9	8
44	Розрахунки з оплати праці	28	21
45	Знос нематеріальних активів	6	4
46	Довгості. кредити банків в іноз. валюті	27	24
47	Розрахунки з іншими дебіторами	19	13
48	Гроші в дорозі в іноземній валюті	14	9
49	Поточний рахунок в іноземній валюті	69	53
50	Інші рахунки в банку в нац.валюті	17	15
51	Довгості. кредити банків в нац. валюті	24	16
52	Еквіваленти грошових коштів	11	9
53	Розрахунки з кредиторами за страхування на випадок безробіття	14	13
54	Короткострокові векселі видані в іноз. валюті	17	14
55	Грошові документи в нац. валюті	13	19

Визначити класифікацію господарського підприємства на підставі вихідних даних представлені в таблиці 1

Про класифікувати за видами та розміщенням виділити такі групи

Необоротні активи

Оборотні активи
Витрати майбутніх періодів

Про класифікувати за джерелами утворення, виділити такі групи

Власний капітал
Забезпечення майбутніх витрат і платежів
Довгострокове зобов’язання
Поточне зобов’язання
Доходи майбутніх періоді

А	П	Код рядка	№ рахунк	№	Види господарських засобів та їх джерела	На поч.р.	На кінець р.
1	2	3	4	5	6	7	8
2.1		250	25	1.	Напівфабрикати	22	17
	3.1	470	53	2	Довгострокові зобов’язання з оренди	16	20
	4.1	570	654	3	Розрахунки за індивідуальним страхуванням	22	24
	3.2	470	55	4	Інші довгострокові зобов’язання	11	18
	4.2	540	68	5	Розрахунки з кредиторами за авансами одержаними	27	27
	4.3	520	622	6	Короткострокові векселі видані в національній валюті		81
2.2		230	311	7	Поточний рахунок в національні валюті	94	107
2.3		230	333	8	Грошові кошти в дорозі в національні валюті	23
	4.4	510	611	9	Поточна заборгованість за довгостроковими зобов’язаннями в нац. валюті	22	24
3.1		270	39	10	Витрати майбутніх періодів	13	26
1.1		011	121	11	Права користування природними ресурсами	28	30
	4.5	590	67	12	Розрахунки з підзвітними особами(заборгованість підзвітним особам)	13	10
2.4		250	22	13	Малоцінні та швидкозношувані предмети	28	23
	1.1	300	40	14	Статутний капітал	330	295
	4.6	550	641	15	Розрахунки з кредиторами за податками	24	24
2.5		100	201	16	Сировина та матеріали		44
2.6		220	14	17	Інші поточні фінансові інвестиції	31	34
2.7		162	38	18	Резерв сумнівних боргів	10	18
2.8		210	377	19	Розрахунки з іншими дебіторами	23
1.2		011	12	20	Права користування інтелектуальною власністю(первісна вартість)	22	24
2.9		130	26	21	Готова продукція	36	28
2.10		210	374	22	Розрахунки за претензіями	28	12
	4.7	570	65	23	Розрахунки з кредиторами за соціальним страхуванням	22	27
1.3		070	11	24	Інші необоротні активи	27	22
	4.8	590	631	25	Розрахунки з вітчизняними постачальниками	39	43
	1.2	350	441	26	Нерозподілений прибуток	28	25
1.4		045	15	27	Незавершені капітальні інвестиції	35	32
	2.1	420	48	28	Цільове фінансування	38	34
1.5		031	103	29	Будинки та споруди(первісна вартість)	98	99
Продовження таблиці №2
1	2	3	4	5	6	7	8
	4.9	590	632	30	Розрахунки з іноземними постачальниками	44	35
1.6		040	14	31	Довгострокові фінансові інвестиції	39	34
	3.3	470	605	32	Прострочені позики в національній валюті	24	23
1.7		011	12	33	Права користування торговою маркою	17	12
	4.10	500	60	34	Короткострокові кредити банку	36	44
2.11		120	23	35	Незавершене виробництво	24	30
2.12		150	34	36	Короткострокові векселі одержані	38	33
1.8		032	131	37	Знос основних засобів	67	73
2.13		231	301	38	Каса в національній валюті		17
2.14		100	207	39	Запасні частини	24	27
2.15		161	36	40	Розрахунки з покупцями	56	69
	4.11	510	612	41	Поточна заборгованість за довгостроковими зобов’язаннями в іноземній валюті	11	14
2.16		180	371	42	Розрахунки за виданими авансами	50	37
1.9		011	125	43	Авторські права(первісна вартість)	18	17
	4.12	580	66	44	Розрахунки з оплати праці	38
1.10		032	132	45	Знос нематеріальних активів	15	11
	3.4	440	502	46	Довгострокові кредити банків в іноземній валюті	36	7
2.17		210	377	47	Розрахунки з іншими дебіторами	28	23
2.18		230	334	48	Гроші в дорозі в іноземній валюті	23	18
2.19		230	312	49	Поточний рахунок в іноземній валюті	85	67
2.20		230	313	50	інші рахунки в банку в національній валюті		24
	3.5	440	501	51	Довгострокові кредити банків в національній валюті	33	24
2.21		230	351	52	еквіваленти грошових коштів	21	18
	4.13	570	653	53	Розрахунки з кредиторами за страхуванням на випадок безробіття	23	23
	4.14	520	622	54	Короткострокові векселі видні в іноземній валюті	24
2.22		250	331	55	Грошові документи в національній валюті	22

В табл..1 Наведена класифікація господарських засобів, згідно якої підприємство має:

На початок року:

Необоротних активів – 202
Оборотних активів – 646
Витрат майбутніх періодів – 13
Необоротних активів та груп їх вибуття – 0

Всього:861

На кінець року:

Необоротних активів – 186
Оборотних активів – 610
Витрат майбутніх періодів – 26
Необоротних активів та груп їх вибуття - 0

Всього:861

Ці господарські засоби утворяться за рахунок таких джерел:

На початок року:

Власний капітал – 358
Забезпечення наступних витрат та платежів – 38
Довгострокові забов’язання – 120
Поточні забов’язання – 345
Доходи майбутніх періодів – 0

Всього: 822

На кінець року:

Власний капітал – 320
Забезпечення наступних витрат та платежів – 34
Довгострокові забов’язання – 92
Поточні забов’язання – 376
Доходи майбутніх періодів – 0

Всього: 822

2.2Основна процедура бухгалтерського обліку

1. Відкрити на підставі наведених нижче даних рахунки синтетичного обліку на 31-ше січня 2009 р.

Актив	Сума	Пасив	Сума
Основні засоби	24290	Статутний капітал	104552
Сировина і матеріали	9991	Нерозподілений прибуток	4996
Виробництво	1872	Короткостроковий кредит	1872
Готова продукція	37715	Розрахунки з оплати праці	11614
Поточний рахунок	62443	Розрахунки з бюджетом	1000
Розрахунки з підзвітними особами	212	Розрахунки з постачальниками	12489
Баланс	136523	Баланс	136523

Бухгалтерський облік. 3 📙 Курсовая → 🆔 43656