Бізнес-планування в системі управління організацією

Міністерство  освіти і науки, молоді та спорту України

Львівський  національний університет імені  Івана Франка

Економічний факультет 
 

До захисту

“__”__________ 201_ р.

___________________ 
 

                              Кафедра менеджменту 
 
 
 

КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни “Основи менеджменту і адміністрування”

на тему: 

“Бізнес-планування в системі управління організацією” 
 
 

Захищено на “____________”

“__” _____________ 201_ р.

________________________

________________________

________________________ 
 

                                               Виконав:

                                               студент групи ЕКМ-32(с)

                                               Салдан Роман 

                                               Науковий керівник:

                                               доц. Максимів Б. М. 
 

Львів – 2011 р. 

ЗМІСТ 

ВСТУП

       Сучасний  етап розвитку економіки України  характеризується суттєвими змінами  зовнішнього та внутрішнього середовища господарювання, відбувається прискорення темпів науково-технічного прогресу, що як наслідок, загострює конкуренцію в пропозиції нових товарів і послуг та поліпшенні якісних характеристик. Все це вимагає адаптації підприємств до нових умов. Здатність до адаптації значною мірою залежить від ефективності системи управління, важливою функцією якої є бізнес-планування. Саме за допомогою бізнес-планування відбувається забезпечення підприємства необхідними інвестиційними ресурсами й підвищення ефективності його діяльності в майбутньому.

       Перш  ніж заглиблюватися в процес самого бізнес - планування слід дати характеристику продукту, тобто тому заради чого створюється  бізнес-план. Оцінюючи саму ідею створення  продукту підприємець повинен пам’ятати, що люди купують не властивості, а користь від пропонованого продукту. Отже він повинен сконцентрувати свою увагу не на технічних характеристиках продукту, який він збирається випускати, а визначити наскільки він потрібний і корисний для споживача на якого орієнтується виробник.

       Основний  продукт, тобто серцевину, складають  переваги, які бачить в даному продукті покупець. Саме ці переваги і лежать в основі рішення про покупку  цього товару. Засновник фірми  “Ревло”, Чарльз Ревзон, пояснював  це так: “На фабриці ми виробляємо косметику, а в магазинах продаємо надію” [6, с. 8]. Отже випускаючи товар на ринок виробник повинен визначити якомога більше таких переваг щоб його продукт був популярним і привертав до себе увагу покупців. Тому для реклами, наприклад, порохотягів виробники повинні вказувати не те які саме деталі вони застосовували для їх виготовлення, а яким чином цей порохотяг полегшить прибирання.

       Формальний  продукт — це сам вибір. Його характеризують марка, тип та параметри. Тобто підприємцю при продажі потрібно перш за все звернути увагу на основні властивості даного товару, що в поєднанні із перевагами будуть основою позитивного рішення. Потрібно, щоб покупець побачив принаймні фото товару, а краще і сам товар, потримав його в руках, що підкреслить переваги даного товару над аналогами.

       Додатковий  продукт – це все те, що пропонується покупцю щоб використовувати  куплений товар з ще більшою користю  та ефективністю. Сюди відносяться  гарантійне обслуговування, доставка, кредит та інше. Саме тому виробник повинен врахувати все це, щоб покупці вибирали саме його товар, а не інших виробників. Покупці частіше звертають свою увагу на ті товари в яких більше додаткових послуг. Наприклад, продаж товарів в кредит сприяв тому, що львівські сім’ї частіше почали купувати побутову техніку та комп’ютери, тому що їм вигідніше сплачувати невелику суму кожного місяця, ніж відразу сплатити велику суму за куплений товар.

       Отже, усі ці аспекти слід розглядати в  бізнес-плані, і вираховувати, що саме буде ефективніше діяти на ринку  та буде краще для фірми. Набагато легше зробити помилку на папері, ніж в реальності, на реальному ринку.

       Саме  для запобігання помилок і  залучення коштів для виготовлення товарів потрібно створювати бізнес-план. Він допомагає успішному здійсненні проекту.

       Метою написання курсової роботи є розгляд теоретичних положень і розробка бізнес-планування в системі управління організацією, а також покращення деяких елементів бізнес-плану.

       Для поставленої мети необхідно вирішити наступні завдання:

• розкрити суть, значення та цілі бізнес-планування;
• проаналізувати ефективність бізнес-планування на ПП “АГРО-Марк”;
• сформувати шляхи покращення ефективності реалізації бізнес-плану.

       Обєктом дослідження є процес бізнес-планування на ПП “АГРО-Марк”.

       Предметом дослідження є теоретико-методологічні та прикладні засади бізнес-планування на підприємстві.

       Інформаційною базою були підручники, посібники, періодичні видання, та праці вчених-економістів, таких як: Грузинова М. П., Круглова М. У., Яцківа Т. І., Поддєрьогіна А. М., Василика О. Д., Опаріна В. М., Кузьміна О. Є., Яцури В. В.

       Структура курсової роботи: робота складається з Вступу, трьох розділів, Висновків, Списку літератури та Додатків.

       У дослідженні зроблено спробу визначити основні етапи бізнес-планування, його цілі та завдання, основні проблеми, що виникають при бізнес-плануванні та шляхи ефективної реалізації бізнес-проекту.

1.  
   ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ, ЗАВДАННЯ ТА ЦІЛІ БІЗНЕС-ПЛАНУВАННЯ

1. Характеристика  та види бізнес-планів

       В сучасних умовах в Україні відбуваються корінні зміни в сферах планування, ціноутворення, обліку та звіту підприємств різної форми власності. Нині підприємства самостійно запроваджують форми, системи та рівень оплати праці, планують основні фінансово-економічні показники, вирішують проблеми реалізації продукції і матеріально-технічного забезпечення і, як правило, забезпечують себе замовленнями на виробництво продукції та надання послуг. При цьому юридичні та фізичні особи легко відкривають нові підприємства, але не завжди забезпечують ефективність діяльності таких підприємств, завдяки чому значна частина нових підприємств не здійснює господарської діяльності і через деякий час закривається. В процесі оперативного управління підприємством необхідно приймати такі методичні та практичні рішення, які забезпечили б збереження виробничого комплексу, науково-технічного і кадрового потенціалу, подальший розвиток і нарощування виробництва конкурентоспроможної на ринку продукції. Це зумовлює необхідність серйозних якісних змін у характері планування діяльності сучасного підприємства. Тільки завдяки стратегічній спрямованості розвитку підприємства можна домогтися консолідації всіх виробничих процесів та забезпечити одержання синергетичного ефекту — отримання нового більш високого результату від сумісної дії чинників виробництва. 
Важливим елементом управління, яке у вирішальній мірі може передбачати реакцію підприємства на вимоги зовнішнього середовища та підтримувати його відповідну поведінку на ринку, є бізнес-планування. Цим обумовлюється актуальність обраної теми для написання курсової роботи. 
В умовах ринкової економіки підприємство здійснює свою виробничо-торговельну діяльність самостійно, але конкуренція, що полягає в змаганні підприємств за споживача їх продукції, змушує продавця (виробника) враховувати їх інтереси і запити і планувати виробництво тієї продукції, яка потрібна покупцю. Підприємство, що програло в цій боротьбі, звичайно стає банкрутом, а відтак не може оплатити вартість товару, робіт і послуг, розраховуватися з бюджетом по обов'язкових платежах та платежах до позабюджетних фондів, якщо зобов'язання по платежах перевищує вартість його майна. Отже, щоб не стати банкрутом, підприємство мусить постійно стежити за ситуацією на ринку і забезпечити високу конкурентноздатність своєї продукції шляхом бізнес-планування.

       В умовах ринкової системи господарювання жодне підприємство не може працювати прибутково без ретельно підготовленого плану. Побудова бізнес-плану є одним з найважливіших кроків при започаткуванні нового підприємства або розширенні вже діючого. Досвід організації підприємництва свідчить, що планування діяльності організації набуває все більшого значення в умовах швидких змін у середовищі функціонування підприємства. Чим більш динамічним і невизначеним стає середовище діяльності, тим більше уваги слід приділяти розробці стратегій та оперативних дій для їх реалізації. Відсутність чіткого плану є незаперечним свідченням незадовільного управління підприємством. Успіх підприємницького проекту, незалежно від його масштабів, сфери діяльності, форми організації бізнесу, неможливий без чіткого уявлення про перспективи діяльності, без опрацювання надійних орієнтирів і реального плану господарювання. Такий план має відображати завдання підприємства, містити опис продуктів та послуг, які пропонуються, опис вірогідної кон’юнктури ринку цих продуктів та послуг, інформацію про ресурси та засоби, які залучаються для виконання завдань з огляду на ймовірну конкуренцію.

       Бізнес-план – це письмовий документ, в якому  викладено сутність підприємницької  ідеї, шляхи і засоби її реалізації та охарактеризовані ринкові, виробничі, організаційні та фінансові аспекти майбутнього бізнесу, а також особливості управління ними [9, с. 6].

       У бізнес-плані формулюються перспективи  та поточні цілі реалізації ідеї, оцінюються сильні і слабкі сторони бізнесу, наводяться результати аналізу ринку та його особливостей, викладаються подробиці функціонування підприємства за цих умов, визначаються обсяги фінансових і матеріальних ресурсів для реалізації проекту.

       Бізнес-план у ринковій системі господарювання виконує дві найважливіші функції:

• зовнішню – ознайомити різних представників ділового світу із сутністю та основними аспектами реалізації конкретної підприємницької ідеї;
• внутрішню – опрацювати механізм самоорганізації, тобто цілісну, комплексну систему управління реалізацією підприємницького проекту.

       Традиційно  бізнес-план розглядається як інструмент залучення необхідних для реалізації проекту фінансових ресурсів. Зовнішні інвестори та кредитори ніколи не вкладатимуть гроші в бізнес, якщо не ознайомляться з ретельно підготовленим бізнес-планом. Такий план має переконати потенційних інвесторів у тому, що підприємницький проект має чітко визначену стратегію успіху та заслуговує на фінансову підтримку.

       У внутрішній функції бізнес-плану  виділяють два напрямки його застосування:

• як інструменту стратегічного планування та оперативного управління діяльністю підприємства. Розробка бізнес-плану вимагає визначення не тільки стратегічних напрямів і цілей діяльності, а й оперативних дій поточного планування всіх аспектів діяльності підприємства, він сприяє глибшому усвідомленню працівниками особистих завдань, пов’язаних зі спільним для них бізнесом;
• як механізму аналізу, контролю й оцінки діяльності підприємства. Бізнес-план дає змогу аналізувати, контролювати й оцінювати успішність діяльності в процесі реалізації підприємницького проекту, виявляти відхилення від плану та своєчасно коригувати напрямки розвитку бізнесу.

       Підготовка  бізнес-плану надає підприємцю чимало переваг, на які можна опиратися  в наступній діяльності фірми. До них відносяться:

• систематичний підхід до складання бізнес-планів дозволяє зробити помилки лише на папері, а не на ринку;
• по завершенні підготовки бізнес-плану підприємець почуватиметься значно впевненіше щодо своєї спроможності створити підприємство і змусити його успішно працювати;
• бізнес-план показує скільки грошей потрібно, на що саме вони потрібні і коли та на який термін ці кошти потрібні;
• підготовка бізнес-плану дає можливість краще зрозуміти процес планування.

       Попри ці переваги багато підприємців і досі вважають не потрібним створювати бізнес-план коли створюють фірму. Це стається тоді, коли вони вважать що їхній бізнес не потребує великих капітальних вкладів або коли засновники підприємства мають власний капітал. В обох випадках така точка зору є хибною, адже бізнес-план дозволяє оцінити свої можливості, недоліки, а також взнати ситуацію на тому ринку, на який збирається виходити підприємець. Отже він є обов’язковим атрибутом при створенні фірми.

       Слід  зазначити, що принципи управління за допомогою бізнес-плану передбачають необхідність врахування в процесі розробки конкретного бізнес-плану багатьох специфічних для даного підприємницького проекту чинників. Отже з’являється можливість класифікувати бізнес плани за певними ознаками:

• за сферою бізнесу ( виробництво, будівництво, роздрібна та оптова торгівля, надання послуг, посередницька діяльність, тощо);
• за масштабами бізнесу (великий, середній, малий);
• за характеристиками продукту бізнесу (традиційний, принципово новий, виробничо-технічного чи споживчого призначення).

       Крім  цього, залежно від типу інвестиційної  ситуації в межах кожної класифікаційної  групи можна виділити:

• повний бізнес-план комерційної ідеї або інвестиційного проекту – це виклад для потенційного партнера або інвестора результатів маркетингового дослідження, обґрунтування стратегії виходу на ринок, очікуваних фінансових результатів;
• бізнес-план фірми – це виклад перспектив розвитку фірми на плановий період для ради директорів або зборів акціонерів, де обґрунтовуються необхідні обсяги інвестицій чи інших ресурсів;
• бізнес-план структурного підрозділу – це виклад для вищого керівництва компанії плану розвитку господарської діяльності підрозділу для обґрунтування обсягів ресурсів, що централізовано виділяються підрозділу, або обсягів прибутку, що залишаються в розпорядженні підрозділу.

       Окрім того, окремо виділяють регіональний бізнес-план, де обґрунтовуються перспективи  соціально-економічного розвитку регіону  та обсяги фінансування відповідних  програм для органів з бюджетними повноваженнями.

       Також складаються спеціальні (як правило, скорочені) варіанти бізнес-планів для  осіб, у контактах з якими зацікавлений підприємець. Форма та зміст таких  планів орієнтовані на інтереси зацікавлених осіб.

       Бізнес-план повинен бути стислим (до 50 сторінок). На папері викладається минуле, сьогодення і майбутнє підприємства. У ньому зазвичай міститься три варіанти розрахунків оптимістичний, песимістичний, реальний (оптимальний).

       Загалом сам процес бізнес планування від  виникнення економічного задуму до одержання і розподілу прибутку між учасниками показаний в додатку А, а архітектурна побудова цього процесу зображена в додатку Б.

       Види  бізнес-планів

• План, що повинний скласти кожен потенційний підприємець. У цьому документі міститься вся інформація про товар чи послугу, що збирається пропонувати нова компанія, ринковий потенціал, можливу конкуренцію (продукти-замінники), ресурси, необхідні для виробництва (персонал, приміщення, устаткування, матеріали, техніка тощо), необхідний капітал (інвестиції, операційні ресурси) і наявний капітал, потреби у фінансах ("посівний"/венчурний капітал, позики, гранти), заплановану оборотність засобів і результати діяльності за 3-5 років. Цей документ включає всю інформацію про те, як має розвиватися бізнес, і є абсолютно необхідним для контролю прогресу розвитку підприємства.
• Документ, який підготовлюється керівництвом компанії, що викуповується, (можливо укладається разом із професійними консультантами), у якому докладно характеризується минуле, дійсне і передбачуване майбутнє пропонованої до викупу компанії, з метою зміцнення її майбутнього фінансового стану. У бізнес-плані міститься ретельний аналіз керівництва компанії, її матеріальних, трудових, виробничих і фінансових ресурсів, а також дані про минулу діяльність компанії та її поточне положенні на ринку. У бізнес-плані також представлені докладно складені форми звіту про прибутки і збитки, балансу і звіту про рух готівки за прогнозами на один-три роки вперед і робляться менш детальні прогнози на віддаленіші терміни. У документі повно і докладно викладаються ідеї ініціативної групи, що підготовляє викуп, її стратегія і поставлені задачі, відповідно до яких згодом будуть аналізуватися результати роботи компанії.

2. Цілі  та завдання бізнес-планування

       Розробка  бізнес-плану – це досить трудомісткий процес. Як свідчить практика, для розробки бізнес-плану середньої складності необхідно до 200 годин.

       Опрацювання бізнес-плану має декілька цілей:

• бізнес-план – це інструмент для залучення зовнішнього капіталу, що необхідний для реалізації проекту. Цей документ містить інформацію не лише про виробничі, ринкові, організаційні, а й про фінансові аспекти бізнесу. Фінансові розрахунки, наведені в бізнес-плані описують скільки потрібно стартового капіталу, куди саме підуть кошти, як будуть повертатися борги кредиторам, який ступінь ризику в даного проекту, тощо. Ця інформація створює підґрунтя для ділових стосунків з тими у кого підприємець збирається позичати гроші для проекту;
• на початковій стадії реалізації проекту бізнес-план служить основним інструментом комунікації між підприємцем і майбутніми постачальниками, продавцями та працівниками. За його допомогою підприємець має переконати своїх партнерів в тому, що його підприємницька ідея є перспективною і що у нього є реальна програма за якою його ідея успішно реалізується;
• бізнес-план – це спосіб попереднього визначення перешкод та запобігання виникненню проблем на шляху досягнення успіху. Опрацьовуючи бізнес-план, підприємець моделює ситуації, що можуть виникнути і розробляє різні шляхи вирішення проблем. Це дає змогу попередити багато проблем належним чином підготуватися до перешкод, а також визначити найоптимальніші шляхи їх подолання;
• бізнес-план дає змогу перевірити реалістичність самої підприємницької ідеї ще до її практичної реалізації. Саме в процесі бізнес-планування може вияснитися, що реалізація проекту є неможливою або нерентабельною за даних економічних умов. Це сприятиме збереженню коштів, що підприємець збирався витратити на проект;
• бізнес-план – це також спосіб розвитку особистих управлінських якостей підприємця. При складанні бізнес-плану підприємець має охарактеризувати всі сторони майбутнього бізнесу, він набуває досвіду оцінки умов конкуренції, засобів просування товарів на ринок, використання переваг власного бізнесу, фінансового планування, тощо.

       В бізнес-плані організації повинні  вказуватися цілі та її місія. Вони описуються в перших розділах бізнес-плану.

       Місія – чітко виражена причина існування  і мети фірми, що визначає загальний  напрямок і орієнтири діяльності організації [10, с.46].

       Формулювання  місії має важливе значення у  двох аспектах: щоб сконцентрувати зусилля – ваші та ваших працівників  та щоб зосередити увагу на проблемах, які необхідно розв’язати.

       Загалом місія має бути досить вузькою, щоб дати орієнтир для всіх в цьому бізнесі. Зосередившись на специфічних потребах, підприємство може вирізнятися на тлі інших. Місія має відкривати достатньо великий ринок, щоб бізнес мав можливості зростати і реалізовувати свій потенціал. Визначення місії має пояснювати:

• яким бізнесом ви займаєтеся і вашу мету;
• чого ви хочете досягти протягом наступних одного – трьох років, тобто вашу стратегічну мету;
• ваші цінності та стандарти.

       Найголовніше, щоб місія була реальною, досяжною, а її формулювання – коротким.

       Цілі  – певний конкретний визначений стан чи бажаний результат, якого прагне досягти організація, група людей  чи конкретна особа [10, с.135].

       Основні цілі, що можуть бути в організації  наведені в таблиці 1.1.

Таблиця 1.1. 
Опис цілей організації [10, с. 48-49]

       Мета  – це найбільш загальні орієнтири  діяльності підприємства в плановому  періоді, досягнення яких передбачається в повному обсязі чи у своїй більшій частині [10, с.283].

       Поняття мета і ціль дещо відрізняються. Цілі фірми це бажані результати  яких прагне досягти підприємство. Мета – це образ дій (умови реалізації) , тобто якими шляхами ми будемо досягати поставлених цілей. Цілі в переважній більшості залишаються сталими, а мета може час від часу мінятися, в залежності від чинників мікро- та макросередовища.

        Всю визначену  інформацію, тобто місію, мету та цілі, можна зобразити як піраміду завдань  зображену на Рис. 1.1.:

       Місія і мета організації  дають відповідь на запитання  “чого ми хочемо досягти”, а завдання та план дій – “в який спосіб ми збираємося це зробити”.

       Наступним кроком, після визначення місії та цілей є формування інформаційного поля, тобто збирання інформації щодо майбутнього бізнесу.

       Інформаційне  поле бізнес-плану – це сукупність документів чи даних правового, політичного, економічного, комерційного, науково-технічного, зовнішньоекономічного та соціального  характеру, які забезпечують інформаційні потреби підприємця в процесі опрацювання бізнес-плану [9, с.10].

       Насамперед  починають збирати маркетингову інформацію, тобто інформацію про  потенційних споживачів продукції, їх запити та незадоволені потреби; технічні, експлуатаційні та споживчі якості аналогічних товарів й ціни на них; відомості що характеризують ринок майбутнього бізнесу. Часто маркетингова ідея, що видається привабливою не може реалізуватися через брак сировини і матеріалів, тому збирають виробничу інформацію: технологія виробництва даної продукції, машини й устаткування, сировина й матеріали, кваліфікація робітників, потреба у виробничих площах, тощо. Встановлення контактів та попередні переговори з потенційними партнерами є необхідним елементом формування інформаційного поля бізнес-плану. Також збирається фінансова інформація: рівень рентабельності аналогічної продукції, необхідний стартовий капітал, , потреби в кредитах, особливості руху готівки, оподаткування, страхування, тощо. Це потрібно для того, щоб знати чи принесе прибуток майбутній бізнес і чи буде він рентабельним. Для того щоб майбутня фірма могла активно співпрацювати з навколишнім середовищем збирається інформація про загальноекономічні і галузеві чинники: загальноекономічна ситуація, соціальні та політичні умови, законодавчі обмеження, сприятливі можливості та загрози, тенденції розвитку галузі.

       Основними джерелами отримання всієї інформації для підприємця початківця є :

1. власний досвід практичної діяльності;
2. безпосередні контакти з майбутніми споживачами, постачальниками, торговими агентами;
3. відомості про конкурентів, які отримують, збираючи всі наявні дані про них, контактуючи з їхніми працівниками;
4. статистична інформація про стан і тенденції розвитку галузі;
5. поточні аналітичні огляди економічної та ринкової ситуації;
6. рекламні матеріали, інформаційно-комерційні матеріали виставок, ярмарків та науково-практичних конференцій,
7. публікації з питань підприємництва тощо.

       Корисним  є також самостійне опитування потенційних  споживачів.

       У процесі формування інформаційного поля бізнес-плану особливу увагу слід звернути на якість базової інформації. Основними показниками якості інформації вважають:

• об’єктивність,
• актуальність,
• своєчасність,
• комунікативність,
• наочність.

       Однак бізнес план складається не лише з  фактичного матеріалу, в ньому використовується і передбачення, прогнозування майбутнього. В основному прогнозують можливі обсяги продажу та їх динаміка, можливі ціни на продукцію, частка та місткість ринку. Лише після ретельного аналізу таких припущень інвестори та кредитори зможуть оцінити їх ступінь ймовірності.

3. Процес  розробки бізнес-плану

       Багато  хто з підприємців помилково  вважає , що структура бізнес-плану  й послідовність, його розробки –  це те саме, що завжди є якась перша  позиція, з котрої треба починати. Такий хибний погляд на логіку розробки бізнес-плану підтримується існуванням програмних продуктів із жорсткою структурою, котрі задають одним – єдину послідовність дій. Але, як свідчить практика, щодо бізнес-плану це зовсім не так. Наприклад, популярне гасло: «Хочеш створити бізнес – починай з маркетингу» не завжди ефективне для фірми малого бізнесу. Малі фірми, як правило, добре знають свій ринок, використовуючи маркетинг за фактом. Спеціальні маркетингові дослідження можуть і не дати фірмам додаткової корисної інформації.