Діагностика економічного потенціалу підприємства

                                                                                                              

                                                                                                      

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ЖИТОМИРСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНЙ УНІВЕРСИТЕТ

 

 

 

 

 

 

 

Курсова робота

на тему:

Діагностика економічного потенціалу підприємства

 

 

 

 

 

Виконала:                                                                                   Студентка V курсу

                                                                                                     групи ЕП-28

                                                                                                     Дубницька Тетяна

 

 

Перевірив:                                                                                  Писаренко Б.А.

 

 

 

 

 

Житомир

2012

ЗМІСТ

Вступ.................................................................................................................3

І. Теоретичні аспекти економічного потенціалу підприємства...................4

1.1. Сутність економічного потенціалу  та його особливості.......................4

1.2. Структура та складові елементи  економічного потенціалу підприємства..........................................................................................................13

1.3. Теоретико-методичні основи  оцінки економічного потенціалу........17

ІІ. Діагностика господарської  діяльності підприємства............................34

2.1. Організаційно-правова характеристика підприємства........................34

2.2. Аналіз економічної діяльності  підприємства.......................................38

2.3. Аналіз фінансової діяльності  підприємства.........................................45

ІІІ. Діагностика економічного потенціалу підприємства..........................55

3.1. Аналіз економічного потенціалу  підприємства...................................55

3.2. Ефективність використання економічного потенціалу підприємства та резерви його використання..............................................................................61

Висновки.........................................................................................................68

Додатки...........................................................................................................70

Список використаних джерел.......................................................................83

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                  Вступ

 

Визначення економічного потенціалу підприємства в умовах прискорення процесів обробки інформації та автоматизації її збору і обробки прибирає особливої актуальності, оскільки до цього часу на заваді широкого застосування даного показника стояла недостатня обґрунтованість та складність його розрахунку. Визначення економічного потенціалу надає можливість значно підвищити обґрунтованість прийняття управлінських рішень з розвитку та поточної діяльності підприємства, а також врахувати фактори, які впливають на ціну купівлі-продажу об’єкта, але на цей час враховується лише на рівні суб’єктивної оцінки досвідчених експертів.

В  умовах формування  ринкових  відносин  важливу  роль  у  стабільній

роботі підприємства відіграють їх ресурси, що становлять основу його економічного потенціалу. Залежно від джерел формування ресурсного потенціалу та ефективності його використання залежать економічні показники діяльності підприємства,  зокрема  такі  як обсяги діяльності, доходи,  витрати, прибуток,  і т.д. Незважаючи на те, що поняття економічний потенціал часто трапляється у сучасній науковій літературі ні в нашій країні, ні за кордоном немає загальноприйнятого визначення чи комплексних досліджень даної категорії.

Існують  істотні розходження  у  визначенні  змісту реальних процесів,  а  саме що виражає категорія "потенціал". Все це відповідно ускладнює розробку методів його  кількісної  оцінки,  аналізу  використання  та  розвитку. Важливість вивчення проблеми потенціалу полягає у розкритті його суті, складу, співвідношення та взаємозв'язку з іншими категоріями.

 

 

 

 

 

            І. Теоретичні аспекти економічного потенціалу підприємства

 

1. Сутність економічного потенціалу підприємства та його властивості

 

Дослідженням економічного потенціалу підприємства займалися  такі видатні вчені, як Абалкін Л.І., Авдєєнко В.М., Білоусов Р.А., Волкова О.М., Горбунов Е.П., Ігнотовський П.А., Євдокімов Ф.І., Клейнер Г.Б.,  
Ковальов В.В., Мізіна О.В., Лукінов І.І., Марушков Р.В., Мочалов Б.М., Мочерний С.В., Олексюк О.І., Рєпіна І.М., Федонін О.С. та ін. У зв’язку з чим теорія містить різні погляди авторів щодо сутності, змісту та структури економічного потенціалу підприємства. Це обумовлено тим, що вивченням потенціалу науковці почали займатися відносно недавно та дослідники виділяли якусь одну із його рис.

Так, наприклад, автори пропонували  визначати економічний потенціал  підприємства й взагалі вважають, що необхідно його розглядати як: джерело  росту національного доходу й  економічної моці країни; результат  розвитку продуктивних сил суспільства; показник максимальних виробничих можливостей галузі, підприємств, об’єднань, ресурсів; засіб задоволення суспільних потреб; найважливіший фактор росту національного багатства країни; критерій оптимальності планів виробництва матеріальних благ, використання ресурсів і національного багатства.

В етимологічному контексті  слово „потенціал” має латинське походження і означає „приховані можливості”. В словнику іншомовних слів визначено, що - „це міць, сила” [1].

В загальному розумінні  „потенціал” розглядається як „засоби, запаси, джерела, які є в наявності й можуть бути мобілізовані для досягнення певної мети, здійснення плану, вирішення якого-небудь завдання; можливості окремої особи, суспільства, держави в певній області” [2].

В кінці 80-х років ХХ ст. в Українському Радянському Енциклопедичному словнику було представлено визначення „потенціалу” як економічної категорії. Це  є …сукупність економічних ресурсів і можливостей …, які можуть бути використані для досягнення цілей соціально-економічного розвитку суспільства” [3, с. 736]. Інакше, це ступінь можливого прояву якої-небудь дії, якої-небудь функції [4].

         Аналіз свідчить, що категорія „економічний потенціал підприємства” сучасною економічною наукою трактується неоднозначно. На думку більшості дослідників, економічний потенціал є узагальнюючим показником. У ньому поєднуються природні, виробничі, науково-технічні, соціально-культурні властивості економічної системи. Величина економічного потенціалу підприємства визначається масштабом, ступенем досконалості та структурою продуктивних сил. На підставі критичного аналізу сучасних концепцій визначення сутності економічного потенціалу Лапін Є. В. пропонує авторське визначення поняття „економічний потенціал підприємства” „як максимально можливий обсяг виробництва матеріальних благ і послуг в умовах, що забезпечують найбільш ефективне використання за часом і продуктивністю наявних економічних ресурсів” [6, с. 65].

          Стосовно підприємства, „економічний потенціал” розглядається як одна із важливіших динамічних характеристик діяльності підприємства, яка одночасно відображає стан підприємства щодо вимог зовнішнього й внутрішнього середовища та використовується для оцінки його роботи. Інакше кажучи, підприємства використовують свій економічний потенціал як інструмент адаптаційного процесу, завдяки чому воно трансформується відповідно до мінливого зовнішнього (й/або внутрішнього) середовища.

Будучи основою для  прийняття управлінських рішень, економічний потенціал підприємства розглядається науковцями, як узагальнений показник, що характеризує розвиток виробничих сил та виробничих (й/або невиробничих) відносин. Його величина залежить від: оптимального сполучення певної кількості та якості окремих видів економічних ресурсів, які залучені у господарську діяльність; рівня організації виробництва й праці; ефективності системи управління підприємством [7].

          Проблема аналізу економічного потенціалу підприємства є украй актуальною, оскільки економічний потенціал суспільства характеризує лише загальний стан, загальні закономірності розвитку, не розкриваючи при цьому характер процесів, що протікають безпосередньо на підприємствах. Для побудови прогнозів і розробки стратегій розвитку, складання планів, ухвалення ефективних управлінських рішень необхідно мати в своєму розпорядженні об'єктивну інформацію про стан і тенденції розвитку економічного потенціалу підприємства. Однією з проблем аналізу потенціалу підприємства слід вважати відсутність єдиного визначення даної категорії.

         Дана економічна категорія розглядається з різних позицій, і відповідно, має різні підходи до аналізу економічного потенціалу підприємства. Аналіз економічного потенціалу, за своєю суттю, потрапляє в розряд комплексного. Звідси виникає необхідність обгрунтовування відправних методологічних принципів комплексного аналізу і вибору методики оцінки економічного потенціалу підприємства.

         У зв'язку з цим актуальне значення набувають наступні аспекти даної проблеми:

- виділення  поняття і основоположних факторів, що характеризують економічний  потенціал підприємства;

- теоретичне  обгрунтовування підходів і принципів  комплексного аналізу економічного  потенціалу;

- розвиток методики оцінки  економічного потенціалу підприємства [8].

        Залежно від системи економічних відносин економічний потенціал представляє наступне: в плановій економіці - виробничу потужність господарюючого суб'єкта (тобто спільну роботу виробничих ресурсів (матеріальних і трудових) по випуску продукції). Об'єктом аналізу економічного потенціалу підприємства можна розглядати його виробничу потужність, але при цьому слід враховувати, що в основі розрахунку виробничої потужності знаходиться схема технологічного процесу, індивідуальна продуктивність устаткування, а також тимчасова складова, тобто дається оцінка тільки виробничого комплексу. Фінансовий, інвестиційний, соціальний і інші чинники залишаються зовні сфери обліку. Тоді як при визначенні величини економічного потенціалу облік цих складових необхідний. В цьому випадку підприємство розглядається не тільки як виробнича система, а більш повно, як система, здатна розвиватися і адаптуватися до тих, що змінюються умовах зовнішнього середовища.

         В ринковій економіці - економічний потенціал зводиться до поняття „бізнес”, „оцінка бізнесу”. Дійсно якщо розглядати бізнес як підприємницьку діяльність, взаємозв'язок його з економічним потенціалом очевидний. Аналізуючи ці поняття, можна виявити значну кількість спільних моментів і визначити існуючі між ними відмінності:

-   поняття „економічний потенціал” і „оцінка бізнесу” стали актуальними лише в період переходу до ринкового господарювання, що пов'язано з появою різних форм власності;  

- як оцінка бізнесу,  так і оцінка економічного  потенціалу підприємства припускають  застосування загальних підходів  і методик, якими можна добитися  комплексної оцінки всього економічного потенціалу підприємства;

-   обидва поняття представляють ресурси підприємства;

- одиницями вимірювання потенціалу підприємства і бізнесу є вартісні показники;

- не дивлячись на те, що теоретичні підходи до оцінки бізнесу загальновизнані, практичне проведення його оцінки в умовах високої невизначеності, як і у разі оцінки економічного потенціалу, є однією з найскладніших задач.

          Разом з тим, між цими поняттями існують і відмінності. Так, в процесі аналізу економічного потенціалу слід враховувати, що всі елементи потенціалу знаходяться в більшій залежності, ніж компоненти, досліджувані при оцінці бізнесу, для яких характерний структурний підхід. Окрім цього, можуть виникнути відмінності в цілях оцінки, що полягають в тому, що оцінка економічного потенціалу частіше за все проводиться для визначення власних можливостей підприємства з метою підвищення ефективності управління підприємством і подальшого оптимального використовування (реалізації) виявленого і оціненого потенціалу.

           В ході ресурсного підходу, економічний потенціал розглядається як сукупність використовуваних у виробництві продукції ресурсів, засобів і предметів виробництва. В даному випадку аналізується тільки ресурсна складова економічного потенціалу. Ресурси є основою розвитку економічного потенціалу будь-якого підприємства. Із закономірності систем виходить, що в результаті взаємодії всіх ресурсів, що становлять систему, в процесі діяльності починає діяти ефект цілісності, тобто з’являються нові властивості, якими кожний окремий вид ресурсу не володіє. Оцінка зводиться до визначення вартості доступних ресурсів, а рівень використовування визначається відношенням отриманого результату до об'єму застосованих для цього ресурсів.

          Можна також виділити результативний підхід, який визначає економічний потенціал як здатність підприємства освоювати, переробляти наявні ресурси для задоволення суспільних потреб. Результат діяльності підприємства визначається наявністю у нього будь-якого виду потенціалу і його умілим використовуванням. Здатність розвитку соціально-економічної системи ототожнюється з поняттям „економічний потенціал”. Як тільки організація починає підтримувати наявний економічний потенціал в стійкому стані і, можливо, розвивати його, вона одержує „стійку конкурентну перевагу”. Аналіз в даному випадку зводиться до того, що аналізується і оцінюється максимальна кількість благ, яке підприємство може виготовити при певній кількості і якості ресурсів.

         Економічний потенціал підприємства розглядається і з погляду резервів поліпшення виробничо-господарської діяльності економічного суб'єкта (резервний підхід). Резерви - це невикористані можливості підвищення ефективності виробництва, посилення дії чинників, сприяючих зростанню ефективності господарювання, і усунення негативного впливу інших чинників. Виявлення резервів в такому розумінні і визначення реальних шляхів і термінів їх мобілізації є основними задачами економічного аналізу потенціалу підприємства [9, с. 6-16].

          Поняття „економічний потенціал підприємства” також можна сформулювати  наступним чином - це „сукупна здатність підприємства, використовуючи достатню кількість і якість ресурсів, досягати стану  
рівноваги” [7].

Не дивлячись на різноманітність  інтерпретацій даного поняття, можна відзначити ряд загальних моментів.

         По-перше, категорію „економічний потенціал” загалом для комерційної організації не можна обмежити певними, чітко вираженими рамками. Необхідний індивідуальний підхід до розробки методики оцінки складових економічного потенціалу для конкретного підприємства.

         По-друге, як правило, в структурі економічного потенціалу виділяють майнові, фінансові, трудові ресурси, а так само маркетингові можливості організації по просуванню і збуту продукції. Ці складові можна визначити базовими для дослідження і оцінки економічного потенціалу, доповненої індивідуальними складовими для тієї або іншої організації у відповідності з зовнішніми і внутрішніми чинниками, що визначають діяльність організації.

         По-третє, рівень економічного потенціалу визначається стратегічною метою, що стоїть перед конкретною організацією. В менеджменті головна мета або місія організації характеризується безліччю підцілей. Для досягнення кожної підцілі використовується сукупність різних потенціалів організації: трудових, ринкових, фінансових, виробничих, організаційних і інших. Пріоритет тих або інших складових визначається виходячи з безлічі чинників зовнішнього середовища і внутрішньовиробничих чинників, що чинять вплив на економічний потенціал у відповідності з різними цілями організації.

          Одним з чинників, що впливає на формування складових економічного потенціалу, є галузева приналежність підприємства. Наприклад, економічний потенціал машинобудівного підприємства в більшій мірі визначається виробничим потенціалом, а для компаній по виробництву програмних продуктів – інтелектуальним. З другого боку, інші чинники, такі як масштаб організації, територіальне розташування, етап життєвого циклу різних систем організації, сезонна складова, мотивація персоналу до досягнення тієї або іншої мети і підцілей організації здійснюють істотний вплив на значущість тих або інших складових економічного потенціалу. Задача економістів, аналітиків зрозуміти, визначити головні складові економічного потенціалу конкретної організації і, по можливості, дати їм адекватну оцінку для допомоги керівництву у виконанні головної місії організації.

          Таким чином, поняття економічного потенціалу так само багатозначне, як і наука управління організацією. Тому визначити головні складові економічного потенціалу для конкретного підприємства так само складно, як визначення основної мети організації [10].

          Потенціал підприємства характеризується типовими для будь-якої економічної системи властивостями. Перша з них — цілісність. Вона означає, що всі елементи потенціалу служать загальній меті, що стоїть перед системою. Цілісність потенціалу забезпечується реалізацією в процесі керування його формуванням і використанням наступних принципів: спільності і єдності цільової функції для економічного потенціалу і для кожного його елемента; спільності критерію ефективності функціонування і розвитку елементів економічного потенціалу і самого потенціалу в цілому.

          Другою рисою економічного потенціалу підприємства є складність. Вона виявляється у наявності різноманіття його компонентів і зв'язків між ними, що визначають внутрішню будову й організацію потенціалу підприємства як єдине ціле.

          У якості третьої характерної риси економічного потенціалу слід зазначити взаємозамінність, альтернативність його елементів. Так, збільшення маси основних фондів при одночасному підвищенні рівня їхньої автоматизації значно зменшує потребу у такому елементі економічного потенціалу, як робоча сила. Використання більш прогресивних технологічних процесів і принципів організації виробництва зменшує потребу в інших елементах економічного потенціалу. Найбільш характерними особливостями взаємозамінності елементів економічного потенціалу є регламентованість і періодичність. Перша особливість виявляється в тому, що елементи можуть теоретично необмежено заміняти один одного доти, поки один з них не звернеться в нуль. Друга властивість взаємозамінності елементів — її періодичність, що означає, що взаємозамінність не є безупинною ні по своїх кількісних характеристиках, ні в часі.

          Четвертою характеристикою економічного потенціалу підприємства є взаємозв'язок і взаємодія його елементів. Вона являє собою загальний економічний закон відповідності між основними елементами продуктивних сил суспільства. Іншими словами, між речовинними, особистими і нематеріальними факторами виробництва існує об'єктивно обумовлений кількісний і якісний взаємозв'язок, виражена мірою їхньої відповідності, співвідношення. Взаємодія між елементами потенціалу в процесі виробництва продукції досягається встановленням зв'язків між ними, що забезпечують їх спільне погоджене функціонування, у результаті яких утворяться нові якості, не властиві об'єктам взаємодії. Тому елементи економічного потенціалу підприємства здатні взаємно доповнювати один одного, тобто їхній вплив інтегральний.

          П'ятою характерною ознакою економічного потенціалу можна назвати його здатність до сприйняття інновацій в якості елементів новітніх досягнень науково-технічного прогресу. Особливість розвитку економічного потенціалу як системи полягає в тому, що сила, потужність його елементів, гнучкість внутрішньої структури останніх, а також форми взаємозв'язків між ними певним чином позначаються на віддачі економічного потенціалу, на його пристосованості до розвитку шляхом безпосереднього і систематичного використання нових наукових ідей.

          Шостою характерною рисою економічного потенціалу є його гнучкість. Вона свідчить про можливості переорієнтації виробничої системи на випуск нової продукції, використання інших видів матеріалів і т.д. без корінної зміни її матеріально-технічної бази. Вимоги до підвищення гнучкості економічного потенціалу обумовлюються посиленням нестабільності ринкової ситуації, зростанням коливань обсягу і структури попиту, різким прискоренням темпів науково-технічного прогресу в промисловому виробництві. Як наслідок, безупинно розширюється номенклатура продукції, що випускається. Підвищення гнучкості економічного потенціалу сприяє значній економії живої й уречевленої праці в процесі виготовлення продукції, має велике соціальне значення.

          Відзначимо ще одну характеристику економічного потенціалу - його потужність. Вона являє собою кількісну оцінку продуктивної здатності потенціалу підприємства. Потужність потенціалу, будучи об'єктивно визначена, показує місце конкретного господарського підрозділу в галузевому і народногосподарському потенціалах. Вона служить також важливою сполучною ланкою між виробничим потенціалом, науково-технічним і економічним потенціалом суспільства. У цьому полягає особлива роль даної характеристики.

          Розглянуті характерні риси економічного потенціалу підприємства виявляються з різною контрастністю в різних умовах. Це визначається тими вимогами, що у різні періоди пред'являються до потенціалу суспільним виробництвом. Вони історичні і визначаються наступними моментами: темпами розвитку науково-технічного прогресу, ринком ресурсів, соціально-економічними цілями розвитку суспільної системи і внутрішніх особливостей економічного потенціалу як складної і динамічної системи [11, с. 19-22].

        

 

 

          1.2. Структура та складові елементи  економічного потенціалу підприємства  

         

Економічний потенціал  підприємства представляє собою  складну, динамічну, ієрархічну й стохастичну систему взаємопов’язаних елементів [7].

Структура економічного потенціалу підприємства - це відносно стійкий спосіб організації елементів  економічного потенціалу, що розкриває  його будову, елементний склад, принцип  формування й розвитку. Оптимальна структура потенціалу повинна мати мінімальну кількість компонентів, але, разом з тим, вони повною мірою повинні виконувати задані функції. Структура економічного потенціалу підприємства повинна характеризуватися наступними основними рисами: стійкістю, стабільністю, гнучкістю, пропорційністю, збалансованістю й ін [7].

          Чіткого та однозначного уявлення про структуру економічного потен-ціалу підприємства поки що не сформовано. В науковій літературі можна зустріти різні думки щодо складу структуроутворюючих компонентів [7].           Головною особливістю складання структури потенціалу підприємства повинна стати оптимальність, тобто структура повинна містити мінімальну кількість складових, які в свою чергу повинні повною мірою відображати сутність потенціалу підприємства [12, с. 330].

          Існує декілька підходів до структуризації потенціалу підприємства. Більшість дослідників розглядає ресурсну структуру потенціалу, однак з урахуванням різної кількості складових. Серед них, більшість дослідників в якості основних елементів потенціалу виділяють наявність ресурсної складової та потенційної можливості її використання. Меншість вчених розглядає „економічний потенціал підприємства” як взаємопов’язану сукупність ресурсів та можливостей підприємства, яка визначає перспективи його діяльності. При цьому, в якості структурних елементів потенціалу науковці виділяють наступні складові: виробничо-технологічний потенціал, фінансово-економічний потенціал, трудовий потенціал й інноваційний потенціал.

          Таким чином, відповідно до ресурсної концепції, економічний потенціал підприємства розглядається як система ресурсів, що вступають у взаємодію й обумовлюють досягнуті результати. Найчастіше за даною концепцією в структурі потенціалу підприємства виділяють такі основні елементи [13]:

- технічні ресурси (виробничі потужності та їхні особливості, обладнання, матеріали та ін.);

- технологічні ресурси (технології, наявність конкурентоспроможних ідей, наукові розробки та ін.);

- кадрові ресурси (кваліфікаційний,  демографічний склад працівників,  їхнє прагнення до знань і удосконалення, інтелектуальний капітал);

- просторові ресурси;

- інформаційні ресурси (кількість  і якість інформації, каналів  її поширення);

- ресурси організаційної структури  системи управління;

- фінансові ресурси (наявність  і достатність власного та позикового капіталу, стан активів, ліквідність, наявність кредитних ліній та ін.).

          Існують також інші підходи до визначення структури потенціалу підприємства. Насамперед, можна виділити функціональний підхід, за яким до складу потенціалу входять: виробничий, маркетинговий, інформаційний, техніко-технологічний, організаційний, соціальний та фінансовий потенціали [14]. Так, Одінцова Г.С., Селезньова Г.А. [15, с.74] вважають, що „потенціал підприємства представляє собою систему взаємопов’язаних елементів, які виконують визначені функції в процесі забезпечення виробництва продукції та досягнення підприємством своєї мети”.

Використовуючи функціональний підхід Отенко І.П., Малярец Л.М. [16, с.24] виділили управлінську, організаційну та ресурсну структурну складову потенціалу підприємства. Де блок ресурсних можливостей містить наступні види ресурсів: трудові, технічні, технологічні, фінансові й інформаційні.

          Структуру потенціалу підприємства деякі автори представляють через призму одного з його складових. Так, А.І.Ніколаєв розглядає структуру загального потенціалу підприємства через інноваційний потенціал (рис.1.1) [17].

 

Рис.1.1. Загальний потенціал підприємства та його складові [17]:

1 – виробничо-технологічний  потенціал; 2 – науково-технічний потенціал; 3 – фінансово-економічний потенціал; 4 – кадровий потенціал; 5 – інноваційний потенціал; – безпосередній вплив; – мультиплікативний вплив

          Як вважає А.Ніколаєв, загальний потенціал підприємства складається з “...виробничо-технологічного потенціалу, науково-технічного потенціалу, фінансово-економічного потенціалу, кадрового потенціалу і власне інноваційного потенціалу, який складає ніби ядро всього потенціалу, органічно входивши в кожну його частину...” [17, с.56].

          Деякі дослідники розглядають структури таких потенціалів, як стратегічний, конкурентоздатний, ринковий. Причому до складу цих потен-ціалів вони включають такі ж елементи, що й інші дослідники до складу економічного потенціалу підприємства. Чи не є це ототожненням? Таке ототожнення неможливе, бо саме ці потенціали повинні стати складовими елементами економічного потенціалу підприємства [12, с. 332].

          Безпосередньо над структурою економічного потенціалу підприємства працювали Є.В.Лапін та ін. Їх структури побудовані на ресурсній концепції. Є.В.Лапін розглядає структуру економічного потенціалу підприємства взагалі, не лише на рівні підприємства, а й на рівні держави, регіону [18].