Діагностика фінансового стану підприємства

Діагностика фінансового  стану підприємства

                                    Зміст 

    Вступ 

    1. Методологія  визначення фінансового стану  підприємства

          1. Діагностика прибутковості (рентабельності)

                роботи підприємства

          2. Аналіз наявності фінансових ресурсів

          3. Аналіз платоспроможності та  ліквідності 

    2. Діагностика  фінансового стану товариства

         з обмеженою відповідальністю  “Рако-прінт”

          1. Характеристика фінансового стану  ТОВ “Рако-прінт”

          2. Визначення показників фінансового  стану 
 

    3. Перспективи  фінансового стану ТОВ “Рако-прінт”

          1. Фінансова стійкість підприємства

          2. Прогнозування фінансового стану

          3. Напрямки покращення фінансового  стану

             підприємства 

    Висновки 

    Список  використаної літератури 
 
 

                                    Вступ 
 

    Моя   курсова   робота   на   тему   “Діагностика   фінансового   стану

підприємства”. Планується розглянути фінансовий стан товариства з  обмеженою

відповідальністю  “Рако-прінт”. Обрана саме така тема тому,  що  взагалі  всі

підприємства сфери  матеріального виробництва  в  умовах  ринкової  економіки

здійснюють свою діяльність на засадах комерційного розрахунку,  а  здатність

підприємства успішно діяти в умовах комерційного розрахунку  знаходить  своє

відображення у  його фінансовому стані.

    У ринкових  умовах виключно велика роль  діагностики  фінансового   стану

підприємства. Це пов’язано з тим, що  підприємства  набувають  самостійність

та несуть повну  відповідальність за результати  своєї  виробничо-господарчої

діяльності перед  власниками,  робітниками,  банком  та  кредиторами.  Також

ринкові   умови   вимагають   від   підприємств   збільшення    ефективності

виробництва, конкурентоспроможності продукції та послуг на  основі  втілення

досягнень науково-технічного прогресу,  ефективних  форм  господарювання  та

керування  підприємством,  активізації  підприємства  та  інше.  Отже   роль

діагностики фінансового  стану достатньо велика.

    Щоб  забезпечити виживаємість підприємства  в сучасних умовах керівничому

персоналу необхідно  перш за все вміти реально оцінювати  фінансовий  стан  як

свого так і  існуючих потенційних конкурентів.

    Фінансовий  стан – це найважливіша характеристика економічної діяльності

підприємства, вона визначає  конкурентоспроможність,  потенціал  у  діловому

співробітництві, оцінює, у якій мірі гарантовані  економічні інтереси  самого

підприємства та його партнерів  у  фінансовому  та  виробничому  відношенні.

Але, це і зрозуміло, одного вміння  реально  оцінювати  фінансовий  стан  не

достатньо  для  успішного  функціонування  підприємства  та  досягнення  ним

встановленої цілі. Фінансовий стан підприємства – це ступінь  забезпеченості

підприємства необхідними  фінансовими  ресурсами  для  здійснення  ефективної

господарської діяльності та своєчасного проведення грошових  розрахунків  за

своїми забов,язаннями.

    У фінансовому  стані знаходять відображення  у вартісній  формі  загальні

результати  роботи  підприємства,  в  тому  числі  і  роботи  з   управління

фінансовими

ресурсами, тобто  фінансової роботи.

    Найбільш  зримо  фінансовий  стан  підприємства   визначається   такими

елементами його економічної діяльності:

     - прибутковість;

     - наявність  власних фінансових ресурсів;

     - раціональне  розміщення основних і оборотних  коштів;

     - платоспроможність;

     - ліквідність;

     - інше.

    І, якщо  підприємство досягає у цих  напрямках необхідних параметрів,  то

фінансовий стан такого підприємства стає стійким.

    У першому  розділі моєї роботи буде розглянуто  методологічний підхід  до

визначення фінансового  стану підприємства.

    Далі, у  другому розділі,  буде дана  оцінка фінансового стану ТОВ  “Рако-

прінт” за методологією, наведеною в першому розділі роботи.

    Безпосередньо  обґрунтування точки зору методів   покращення  фінансового

стану даного підприємства буде викладено у третій  частині  даної   курсової

роботи.

    Товариство  з обмеженою  відповідальністю  “Рако-прінт”.  Статуний  фонд

товариства складає 26236 тисяч гривень. Прибуток підприємства утворюється  з

надходжень від  господарської  діяльності.  Майно  товариства  складається  з

основних засобів  та обігових коштів. Товариство  здійснює  випуск  наступних

видів продукції:

     - етикетки для продуктових товарів;

     - етикетки  для напоїв;

     - різноманітна  поліграфічна продукція;

     - наклейки  для автомобілів;

     - наклейки  для попільничок;

     - етикетки  та наклейки для не продуктових  товарів;

     - інша  продукція.

    Дана  курсова робота виконана згідно завдання (Додаток №1). 
 
 

    Фінансові  результати діяльності підприємства,  як  критерій  досягнення

поставленої мети 

    Сутність  фінансових результатів

    у діяльності  підприємства 

    Фінансові   результати   діяльності   підприємства   відображають   мету

підприємства взагалі, її  доходність  і  є  вирішальними  для  підприємства.

Окрім керівництва  підприємства і колективу організації  фінансові  результати

діяльності цікавлять  інвесторів, кредиторів, державні органи, в першу  чергу

податкову службу, фондові біржі.

    Отже  взагалі можна сказати, що ефективність  виробничої,  інвестиційної

та   фінансової   діяльності   фірми   чи   організації,   чи   підприємства

відображається  у фінансовому результаті. 

    Основні  показники фінансових результатів 

    Під   фінансовим   результатом   діяльності   підприємства   розуміється

дієздатність   підприємства    фінансувати   свою   діяльність.   Фінансовий

результат підприємства – це сукупність  показників,  які  відображають  його

дієздатність погасити свої боргові зобов’язання.

    Фінансова   діяльність  охоплює  процеси   формування,   пересування   та

забезпечення   сохранності   майна   підприємства,    контролю    за    його

використанням. Фінансове  становище є результатом  взаємодії  всіх  елементів

системи фінансових відносин  підприємства  і  тому  визначається  сукупністю

виробничо-господарчих  факторів.

    Від  фінансових результатів  діяльності  підприємства  складається  його

фінансове  становище,  яке  може  бути  стійким,  нестійким   та   кризовим.

Здатність підприємства своєчасно  про  ізводити  платежі,  фінансувати  свою

діяльність на розширеній  основі  свідчать  про  його  відмінний  фінансовий

стан.

    Показники  фінансових результатів характеризують  абсолютну  ефективність

господарювання  підприємства.

    Основним  фінансовим  результатом  діяльності   підприємства   є   його

прибуток

    чи доход.

    Доход  –  це  виручка  від   підприємницької  діяльності  за  врахуванням

матеріальних і  прирівняних  до  них  витрат.  Практичне  значення  показника

доходу полягає  в  тому,  що  він  характеризує  загальну  суму  коштів,  яка

поступає підприємству за певний період.

    Загальна  величина доходу підприємства  включає:

    доход  від  реалізації  продукції  (робіт,  послуг)  – обчисляється  як

різниця між виручкою і матеріальними та  прирівняними  до  них  витратами  у

собівартості реалізованої продукції;

    доход   від  реалізації  матеріальних  цінностей  і  майна  (матеріалів,

основних фондів, нематеріальних активів) – це різниця між ціною  їх  продажу

і матеріальними  витратами на придбання і реалізацію;

      доход  від  позареалізаційних   операцій  (пайові  участі  у   спільних

підприємствах,    здачі    майна    в     оренду,        цінних     паперів,

товарного кредиту,

    надходжень  або витрат від економічних  санкцій, тощо).

    Прибуток  – це та частина виручки,  що  залишається  після  відшкодування

усіх витрат на виробничу і комерційну діяльність підприємства.

    Ріст   прибутку   создає   базу    для    самостійного    фінансування,

розширення

    виробництва,  рішення проблем  соціальних  та  трудових  конфліктів.  За

рахунок прибутку виконується також  частина  обов’язків  підприємства  перед

бюджетом, банками  та іншими підприємствами і організаціями.

    Загальна величина прибутку підприємства (валовий прибуток)  має ті  ж

джерела, що і доход, тобто вона включає прибуток  від  реалізації  продукції

(робіт, послуг) матеріальних цінностей і майна,  позареалізаційних операцій.

    Прибуток  від реалізації є основною  складовою загального  прибутку.  Він

обчислюється як різниця між обсягом реалізованої продукції  (без  врахування

податку) та її повною собівартістю. 

    П р  = Q р – С, 

    де  П  р – прибуток від реалізованої  продукції;

         Q р – обсяг реалізованої продукції;

         С – повна собівартість реалізованої  продукції.

    Із загального (валового) прибутку  сплачується   податок.  Величина,  що

залишилась, називається  чистим прибутком.

    Здається, що прибуток показує абсолютний  ефект діяльності підприємства.

Це так,  але  він  показує  абсолютний  ефект  діяльності  підприємства  без

врахування  використаних  при  цьому   ресурсів,   тому   він   доповнюється

показником рентабельності.

    Рентабельність   –   це   відносний   показник   ефективності    роботи

підприємства. У  загальній формі він обчислюється наступним чином: 

    Р = П  / В, 

    де Р  – рентабельність;

        П – прибуток загальний (валовий);

        В – витрати. 

    Перед  усім  слід  відрізняти  рентабельність  застосованих  ресурсів  і

рентабельність  продукції.

    Рентабельність  застосованих ресурсів, залежно   від  охоплення  останніх

може обчислюватися  як:

    рентабельність  виробничих фондів; 

    (Р в)  – рентабельність виробництва; 

    Р в  = П з / К о * 100, 

    де П  з – загальний валовий прибуток підприємства за рік;

         К о – середня величина  основних  виробничих  фондів  і  оборотних

коштів підприємства за рік;

    рентабельність  сукупних  активів  (Р  а)  –  характеризує  ефективність

використання всього наявного майна підприємства; 

    Р а  = П з / К а * 100, 

    де К  а – середня сума активів  балансу підприємства; 

    рентабельність  власного  (акціонерного)  капіталу  (Р  в)  –   показує

ефективність використання активів, створених за рахунок власних  коштів: 

    Р в  = П ч / К в * 100, 

    де П  ч – чистий прибуток за врахуванням  сплати процентів за кредит;

         К в – власний капітал. 

    Величина  власного капіталу дорівнює сумі  активів (за даними балансу)  за

мінусом всіх боргових зобов’язань.

    рентабельність  продукції  характеризує  ефективність  витрат   на   її

виробництво і  збут: 

    Р п  = П р / С р * 100, 

    де П  р – прибуток від реалізації  за певний період;

         С р – повна собівартість  реалізованої продукції. 

    Отже  за допомогою наведених вище  показників  можна  отримати  загальну

уяву про фінансовий стан підприємства. 

    Вплив  маркетингової стратегії підприємства

     на  фінансовий результат 

    Суть  маркетингової  діяльності  заключається  у  формуванні   реальної

величини попиту, у впливі на споживача для  пробудження  його  до  придбання

товару, у розробці реальних програм дій організацій  на конкретному ринку.

    Головний  принцип маркетингу – орієнтація  на споживача та його  потреби,

їх формування та максимальне задоволення. Реалізація цього принципу  у  всіх

сферах  виробничо-господарської  діяльності  втілюється  через   менеджмент,

основні функції  якого – планування, організація, реалізація, контроль.

    При  дослідженні організації як цілісної  соціально-економічної  системи

співвідношення маркетингу  та  менеджменту  розглядається     як     частина

цілого.

    Вказане  розграничення має формальну  сторону.

    Функції   маркетингу  заключаються  у   дослідженні  і  формуванні   його

засобами

    організаційно-економічних   умов   здійснення   виробничих    процесів,

забезпечуючи

    їх непрерівність,  зниження   витрат     і     рівень      ефективності,

  достатній    для

    розвитку  організації.

    Вказані  особливості дозволяють розглядати  маркетинг як  важну  умову   і

суттєвий резерв антикризового керування.

    Отже  висновком вищесказаного є те,  що  обрана  маркетингова  стратегія

підприємства має  достатньо великий вплив на фінансовий результат  діяльності

підприємства.

    Взагалі   треба  відмітити,  що  в   даний  момент  відсутня   достовірна

інформація щодо українського ринку маркетингових  комунікацій. Разом з тим  є

очевидним, що кожна  організація повинна  мати  відповідний  рівень  розвитку

маркетингу, особливо у кризових ситуаціях, щоб своєчасно  реагувати на  зміни

зовнішньої середи, ринкової  ситуації  та  оказувати  певне  воздействіє  на

ринок. 

    Діагностика  фінансового стану 

    Безпосередньо  оцінка або діагностика фінансового   стану  та  фінансової

стійкості підприємства є важливим елементом управління.

    Прибуток (доход)  і  рентабельність  як  основні  показники  фінансових

результатів не можуть повністю характеризувати фінансовий стан  підприємства

і можливі тенденції  його зміни, потрібні інші показники.

    До   основного   джерела   інформаційного   забезпечення    діагностики

фінансового стану  підприємства відносять бухгалтерський баланс  підприємства

(форма №1). Співвідношення  між окремими групами активів   і  пасивів  балансу

мають  важливе  економічне  значення  і  використовуються   для   оцінки   і

діагностики  фінансового  стану  підприємства.   Це   співвідношення   можна

розглянути у  різних аспектах, але основними показниками  з  отриманих  будуть

ті, що характеризують  ступінь  заборгованості,  ліквідності  та  активності

підприємства.

    Отже  – ступінь  заборгованості  обчислюється  шляхом  ділення  боргових

забов,язань на активи підприємства: 

    К заб  = К б / К а,

    де К  заб – коефіцієнт заборгованості;

        К б – боргові забов,язання  підприємства;

        К а – сукупні активи підприємства. 

    Якщо  К заб > 0,5, то сильно зростає ризик щодо сплати боргів.

    Аналіз  заборгованості, оцінка співвідношення  зобов’язань  дозволяє  з,

ясувати, наскільки  раціональною є структура капіталу і величину  ризику  для

інвесторів і  кредиторів.

    Потенціальні   можливості   підприємства   розрахуватися   з    боргами

характеризується  коефіцієнтом забезпеченості боргів: 

    К з.  б. = К в / К б, 

    де К  з. б. – коефіцієнт забезпечення  боргів;

         К в – власний капітал. 

    Якщо  К з. б. = 1, то  це  значить,       що       підприємство     може

сплатити борги

    власним  капіталом.

    Ліквідність  підприємства.

    У ринковій  економіці, коли можлива  ліквідація  підприємства  унаслідок

їхнього банкрутства, одним із  найважливіших  показників  фінансового  стану

підприємства є  ліквідність.

    Термін "ліквідність" (від латинского  liquidus  –  рідкий,  текучий)  у

буквальному   значенні   слова   означає   легкість   реалізації,   продажі,

перетворення матеріальних цінностей у кошти.

    Таким  чином ліквідність підприємства –  це  можливість  використовувати

його активи в  якості наявних коштів або швидко перетворювати їх в такі.

    Під  ліквідністю підприємства розуміється  його здатність розраховуватися

зі  своїми  зобов’язаннями  за  рахунок  наявних  активів,  що  можуть  бути

використані  для  погашення  боргів.  Такі  активи  називаються   ліквідними

засобами.

    Повсякденна  робота підприємства по управлінню  ліквідністю спрямована на

самозбереження  організації, умовою  якого  висткпає  безперебійне  виконання

забов,язань  перед  постачальниками,  покупцями  та  іншими   клієнтами.   З

організаційної  точки зору вона припускає  дотримання  співвідношень  окремих

груп  і  статей  пасивів  і  активів  балансу,  зафіксованих  у  відповідних

показниках. Такі показники наведені нижче.

    Ліквідність  підприємства, як його  здатність   оперативно  перетворювати

активи  у  платіжні   засоби   для   оплати   короткострокових   зобов’язань

виражається двома  основними показниками:

    коефіцієнтом  поточної ліквідності;

    коефіцієнтом термінової ліквідності.

    Коефіцієнт  поточної ліквідності (К п.  л.)  –  обчислюється  відношенням

поточних активів  і короткострокових зобов’язань: 

    К п.  л. = К а. п. / К б. к., 

    де К  а. п. – поточні активи підприємства;

         К б. к. – короткострокові зобов’язання. 

    Якщо  К п. л. < 2, то  ліквідність   підприємства  невисока  і   воно  має

певний фінансовий ризик. При надто високому К п. л.  (більше  3  –  4)  може

виникнути сумнів у ефективності використання поточних активів.

   Коефіцієнт термінової ліквідності (К т. л.)  – це  відношення  активів

високої ліквідності  до короткострокових зобов’язань, тобто 

    К т.  л. = К а. л. / К б. к., 

    де К  а. л. – поточні активи високої  ліквідності. 

    Не    можна    плутати    понять    “ліквідність”    підприємства     і

“платоспроможність” підприємства.

    Платоспроможність  –  це  здатність  підприємства  сплачувати  кошти  за

своїми зобов’язаннями, що вже настали і потребують негайного  погашення,  за

рахунок наявних  грошей на банківських рахунках, або  у  готівці.  Для  того,

щоб підтримувати підприємство у  платоспроможному  стані,  фінансова  служба

повинна дбати  про те, щоб його чисто  грошові  активи  відповідали  потребам

щоденних платежів. Вважається, що у підприємствах на розрахунковому  рахунку

має  бути  залишок  коштів,  який   дорівнює   різниці   між   кредиторською

заборгованістю  всіх видів і поточною дебіторською заборгованістю на  користь

підприємства.

    Фінансова  активність підприємства характеризується  такими  показниками,

як середній період  оплати  дебіторської,  кредиторської  заборгованості  та

оборотність товарно-матеріальних запасів.

    Середній  період оплати дебіторської заборгованості  покупцями  продукції

підприємства обчислюється за формулою: 

    t д = К д * Д к / П пр, 

    де t д  – середній період оплати дебіторської  заборгованості  покупцями,

днів;

         К д – заборгованість покупців (дебіторська заборгованість);

        Д к – кількість календарних  днів, у періоді, за  який  обчислюється

показник;

       П пр – обсяг продаж за  розрахунковий період.