Діагностика фінансово-економічного стану підприємства. 2

 

МІНІСТЕРСТВО НАУКИ ТА ОСВІТИ УКРАЇНИ

ЗАПОРІЗЬКИЙ ІНСТИТУТ ЕКОНОМІКИ ТА ІФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ

 

 

Кафедра економіки підприємства

 

 

 

 

 

Курсова робота

з дисципліни "Економіка  підприємства"

Тема;_Діагностика фінансово-економічного стану підприємства

(на матеріалах) ПП «Лідер»

 

 

 

 

 

 

 

Керівник                                                                        Кузнецов О.О.

Виконав

студент гр. МК-219                                                      Холоднюк Є.Р

 

 

 

 

Запоріжжя 2013

РЕФЕРАТ

 

 

Курсова робота: 49 с, 5 рис, 11 табл., 20 джерел, 1 додаток

 

 

Мета курсової   роботи - діагностика фінансово-економічного стану підприємства як основи прийняття  управлінських рішень на підприємстві. Об'єкт дослідження: ПП «Лідер».

У першому розділі досліджено мету, предмет і задачі фінансово-економічної  діагностики; наведено методи фінансово-економічної  діагностики та описати технологію діагностики фінансово-економічного стану підприємства. У другому  розділі проведено фінансово-економічну діагностику підприємства ПП «Лідер» з метою подальшої розробки управлінських рішень щодо покращення його економічної діяльності. У третьому розділі запропоновано напрями покращення фінансово-економічної діяльності підприємства.

Методи дослідження: загальноекономічні (порівняння, графічний тощо), статистичний (індексний, ряди динаміки), економіко-математичне  моделювання, розрахунково-аналітичний.

ДІАГНОСТИКА, ФІНАНСОВИЙ СТАН, ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНІ ПОКАЗНИКИ, ЛІКВІДНІСТЬ, ПЛАТОСПРОМОЖНІСТЬ, ФІНАНСОВА СТІЙКІСТЬ, ОПЕРАЦІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ, ПОЗИКОВИЙ КАПІТАЛ, ВЛАСНИЙ КАПІТАЛ, ДЖЕРЕЛА ФІНАНСУВАННЯ, ФІНАНСОВИЙ РИЗИК, ОПТИМІЗАЦІЯ КАПІТАЛУ

 

 

 

 

 

ЗМІСТ

 

 

ВСТУП                                                                                                                      4

1 ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНИЙ  СТАН ПІДПРИЄМСТВА ЯК  ПОКАЗНИК ФІНАНСОВОЇ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ                      6

1.1 Фінансово-економічна  діагностика в системі управління  підприємством  6

1.2 Методи діагностики  фінансово-економічного стану підприємства             9

1.3 Технологія та методологія  діагностики фінансово-економічного  стану підприємства                                                                                                         12

2 ДІАГНОСТИКА ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНОГО  СТАНУ ПРИВАТНОГО ПІДПРИЄМСТВА  «ЛІДЕР»                                                                                19

2.1 Організаційно-економічна  характеристика ПП «Лідер»                             19

2.2 Діагностика складу  майна та джерел його формування  ПП «Лідер»         22

2.3 Діагностика платоспроможності ПП «Лідер»                                            28

2.4 Діагностика фінансової  стабільності ПП «Лідер»                                      39

3 ПРОПОЗИЦІЇ ЩОДО ПОКРАЩЕННЯ  ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНОЇ  ДІЯЛЬНОСТІ  ПІДПРИЄМСТВА ПП «ЛІДЕР»                                                 44

3.1 Максимізації рівня  фінансової рентабельності ПП  «Лідер»                      44

3.2 Вдосконалення операційної  діяльності ПП «Лідер»                                   46  ВИСНОВКИ                                                                                                          49  СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ  ДЖЕРЕЛ                                                            50

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

 

Актуальність  теми. Кожне підприємство являє собою систему, що складається із сукупності елементів, що володіють організаційною єдністю. При цьому основу такої системи становлять виробничий або інший процес, взаємини суб'єкта й об'єкта управління, система передачі повноважень від продавця до покупця в умовах ринку, а також взаємини між акціонерами, менеджерами й трудовим колективом підприємства. Система може перебувати в стійкому або в нестійкому стані. Процеси ж розвитку систем циклічні, і не всі процеси, що відбуваються в таких системах, ефективно управляються. Наростання складності організації систем і виробничих процесів вимагає реконструкції систем керування, і здійснення періодичних реструктуризації виробництва. Все це вимагає використання спеціальних методів аналізу й дослідження існуючої ситуації на підприємстві, і спроби спрогнозувати її розвиток у майбутньому.

Питанням діагностики  фінансово-економічного стану присвячено праці таких науковців як К.Ф.Ізмайлова [2], В.В. Ковальова [3], Т.Д.Костенко [5], Г.Г. Кірейцева [16], Ю.С. Цалко [16], Шаповал В.М. [18] та ін. Але вплив законів розвитку систем на фінансово-господарську діяльність вимагає сьогодні впровадження глибокої економічної діагностики на короткостроковому і довгостроковому рівня управління підприємством. Роль діагностики і полягає саме в тому, щоб своєчасно, майже упереджувано, вказувати на критичні моменти розвитку, межі росту, помітити ростки нового, вказав їм на нові можливості швидкого проростання та розвитку.

Мета і завдання курсової роботи. Так, за мету курсової роботи взято діагностика фінансово-економічного стану підприємства як основи прийняття управлінських рішень на підприємстві.

Для досягнення поставленої  мети передбачається вирішення наступних  завдань:

• дослідити мету, предмет і задачі фінансово-економічної діагностики;
• навести методи фінансово-економічної діагностики та описати технологію діагностики фінансово-економічного стану підприємства;
• провести економічну діагностику підприємства ПП «Лідер» з метою подальшої розробки управлінських рішень щодо покращення його економічної діяльності.

Об'єкт дослідження: ПП «Лідер».

Предмет дослідження: господарчі процеси підприємства, їх соціально-економічна ефективність і кінцеві фінансові результати в динаміці, які складаються під впливом об'єктивних і суб'єктивних факторів, що відображаються через систему економічної інформації.

Методи дослідження: загальноекономічні (порівняння, графічний тощо), статистичний (індексний, ряди динаміки), економіко-математичне моделювання, розрахунково-аналітичний.

Інформаційною базою  дослідження є законодавчі й нормативно-правові акти, монографічні дослідження й статті закордонних і вітчизняних авторів з обраної тематики, бухгалтерська звітність ПП «Лідер».

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1 ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНИЙ  СТАН ПІДПРИЄМСТВА ЯК ПОКАЗНИК  ФІНАНСОВОЇ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ

 

1.1 Фінансово-економічна  діагностика в системі управління  підприємством

 

Економічна діагностика  є досить новим напрямком економічної  науки, що має ряд проблемних аспектів. У сучасних публікаціях українських  і російських учених присутні визначення предметної області, характеристика методів  і прийомів даного напрямку економічної  науки. Однак думки різних авторів  свідчать про неоднозначність трактування  поняття «економічна діагностика» [5, с. 12].

У результаті аналізу літературних джерел [5, 18, 19, 20] можна зробити висновок, що в одних джерелах поняття «економічна  діагностика» взагалі ототожнюється  з поняттям «економічний аналіз», в  інших - відзначається розходження  між досліджуваними поняттями. Однак  при більш детальному вивченні й  у цих джерелах простежується, що підхід до завдань, що розв'язуються у  діагностиці, практично збігається з існуючими трактуваннями по економічному аналізі й не дозволяє виявити відмінності в проблематиці двох наук.

Термін «діагностика»  у перекладі із грецького означає  розпізнавання, визначення ознак, знання характеристик, розпізнавання явищ за їх симптомами. А термін «аналіз» у перекладі із грецького означає  розподіл досліджуваного об'єкта на частини, окремі елементи [5, с. 6].

Мета економічного аналізу – сприяти виконанню планів підприємства і їхніх підрозділів, подальшому розвитку та поліпшенню господарської діяльності через пошук резервів і завдяки оптимальності управлінських рішень [1,с. 17].

Метою діагностики є встановлення діагнозу об'єкта дослідження й надання висновку про його стан на дату завершення цього дослідження й на перспективу [5, с. 12].

 

Фінансово-економічна діагностика  дозволяє вирішити комплекс аналітичних  завдань, основні з яких наведено на рисунку 1.1.

Аналітичні завдання економічної  діагностики		►	Оцінка стану об'єкта дослідження  в умовах обмеженої інформації
		►	Оцінка режиму функціонування об'єкта дослідження, його ефективності й стабільності
			Виявлення можливих варіантів  економічних показників розвитку об'єкта дослідження, виходячи зі сформованої  й перспективної структури зв'язків  між показниками, що характеризують функціонування даного об'єкта
		►	Визначення перспективних  режимів функціонування об'єкта дослідження  й розробка концепції його розвитку
		►	Визначення й оцінка економічних  наслідків, пов'язаних з реалізацією  поточних і стратегічних управлінських  рішень

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рисунок 1.1 – Комплекс аналітичних завдань, що вирішує фінансово-економічна діагностика [15, с. 53].

 

Таким чином, «економічна  діагностика» як процес включає:

а) проведення економічного аналізу;

б) одержання на його основі оцінки (кількісного результату);

в) встановлення діагнозу (тобто  форма, етап, рівень стану об'єкта на дату завершення дослідження; порівняння з іншими об'єктами й з нормативними показниками;

г) розробка заходів і  рекомендацій з усунення симптомів  відхилення від норми та поліпшення (стабілізації) стану підприємства;

д) моніторинг поведінки  стану об'єкта та розробка коригувальних  рішень.

Рисунок  1.2 характеризує послідовність економічної діагностики  стану та розвитку об'єкта дослідження.

 

Визначення предмету і  об’єкта дослідження

Обґрунтування мети і завдань  дослідження

Вибір основних принципів  і методів дослідження

Розробка програми проведення діагностики

Формування інформаційної  бази за темою дослідження

 

 

 

 

 

Виявлення та аналіз основних факторів, що визначають розвиток об’єкта  дослідження
загальні	регіональні	специфічні
Дослідження кон’юнктури  об’єкта дослідження та його складових  елементів

 

 

 

Узагальнення результатів  економічної діагностики

Представлення звіту за результатами дослідження

Розробка перспективних  напрямків розвитку об’єкта дослідження  та вирішення проблем його функціонування

 

 

 

 

 

Рисунок 1.2 - Послідовність здійснення економічної діагностики [5, с. 74]

 

При встановленні діагнозу особливо важливу роль грає виявлення  причин, через які і виникли  відхилення в роботі підприємства. Так, на підприємстві зниження продуктивності праці може бути викликано:

а) скороченням обсягів  виробництва продукції;

б) необґрунтованим збільшенням чисельності працюючих;

в) високим ступенем фізичного  та морального зношування парку устаткування й ін.

На основі вищевикладених підходів можна сказати, що фінансово-економічна діагностика являє собою систему  методів, прийомів комплексного дослідження, оцінки стану та виявлення характеру  порушень нормального ходу економічних  процесів, що відбуваються на споживчому ринку.

Основною метою фінансово-економічної  діагностики є оцінка стану об'єкта дослідження на основі результатів  оперативного та подальшого аналізу  з метою виявлення проблем  його розвитку й визначення перспективних  шляхів покращення його діяльності.

 

1.2 Методи діагностики  фінансово-економічного стану підприємства

 

Термін «метод» походить від грецького «methodos», що в перекладі означає «шлях до чогось», тобто знання про те, яким способом, в якій послідовності потрібно розв'язувати ті чи інші завдання. Під методом у широкому розумінні слова слід розуміти шляхи, способи та засоби пізнання дійсності, сукупність органічно пов'язаних принципів та прийомів дослідження різноманітних явищ [1, с. 41].

Під методом діагностики  фінансово-економічного стану (далі – ФЕП) підприємства розуміють науково обґрунтовану систему теоретико-пізнавальних категорій, принципів, способів та спеціальних прийомів дослідження, що дає змогу приймати обґрунтовані управлінські рішення і базується на діалектичному методі пізнання.

Основним елементом методу діагностики ФЕП є його науковий інструментарій, тобто сукупність загальнонаукових та специфічних способів і прийомів дослідження фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання. Відокремити прийоми та засоби, які притаманні лише конкретній економічній науці, практично неможливо – науковий інструментарій різних наук є взаємозв’язаним. В економічній діагностиці також застосовуються різні прийоми, які були спочатку розроблені в межах тієї чи іншої економічної науки (статистики, математики, програмування).

Найважливішим елементом  методики економічної діагностики  є технічні прийоми та способи  аналізу, які можна назвати інструментарієм  аналізу. Вони використовуються на різних етапах дослідження для:

• первинної обробки зібраної інформації;
• вивчення стану та закономірностей розвитку об'єктів, що досліджуються;
• визначення впливу факторів на результати діяльності підприємств;
• підрахунку невикористаних резервів збільшення ефективності виробництва;
• узагальнення результатів аналізу та комплексної оцінки діяльності підприємств;
• обґрунтування планів економічного та соціального розвитку, управлінських рішень, різних заходів [6, с. 55].

Класифікацію технічних  прийомів економічної діагностики  показано в Додатку А [20, с. 42].

Усі прийоми економічної  діагностики можна поділити на дві  групи: якісні та кількісні. Якісні прийоми  дослідження не дають числової характеристики явищ, що вивчаються, а тільки відповідають на питання, як досліджувати економічні процеси та визначають способи підходу до вивчення закономірностей. Якісні прийоми притаманні як процесу наукового пізнання в цілому, так і окремим науковим сферам дослідження.

До якісних прийомів дослідження  відносять: аналіз, синтез, індукцію, дедукцію, порівняння, евристичні прийоми.

Кількісні прийоми дослідження  дають числову характеристику економічних  явищ і поділяються на описові  та аналітичні.

Описові прийоми дослідження  дають можливість визначити розміри, масштаби, тенденції, динаміку розвитку економічних процесів, визначають стан та структуру економічних явищ, певну  числову характеристику окремих  напрямків діяльності підприємства. До них належать середні та відносні величини, ряди динаміки, графічний прийом, структурні та типологічні групування.

Аналітичні прийоми уможливлюють не тільки визначення певних значень  показників, що характеризують економічні процеси, а й дослідження причинно-наслідкових  залежностей між явищами, силу впливу окремих факторів на предмет дослідження. У свою чергу, аналітичні прийоми  поділяються на прийоми, за допомогою  яких вивчаються функціональні (детерміновані) залежності, і прийоми, що використовуються для дослідження стохастичних взаємозв'язків.

До перших відносять ланцюгові  підстановки, спосіб абсолютних та відносних  різниць, індексний спосіб, інтегральний, пропорційного ділення, часткової  участі, балансовий прийом.

Основними джерелами інформації для діагностики фінансово-економічного стану є [5, с. 118]:

- форма №1 річної і квартальної звітності «Баланс підприємства»

- форма №2 річної і квартальної звітності «Звіт про фінансові результати»

- форма №3 річної і квартальної звітності «Звіт про рух грошових коштів»

- форма №4 річної і квартальної звітності «Звіт про власний капітал підприємства» 

Для аналізу фінансового  стану може використовуватися й інша інформація – дані бухгалтерського й оперативного обліку, поточної звітності підприємства. По доступності інформацію розділяють на відкриту і закриту, тому й аналіз фінансового стану може бути двох видів: внутрішній і зовнішній.

 

1.3 Технологія та методологія  діагностики фінансово-економічного  стану підприємства

 

Діагностику фінансово-економічного стану доречно починати з техніко-економічного аналізу роботи підприємства, оскільки питання техніко-економічного аналізу відіграють важливу роль при оцінці ефективності господарської діяльності та пошуку шляхів її підвищення.

Будь-яка підприємницька діяльність потребує постійного контролю за своїм розвитком, аналізу процесів під дію яких потрапляє підприємство в сучасних умовах господарювання. Це, передусім, пов'язано із зміною економічних  умов, в яких працює підприємство, кон'юнктури  ринку, податкового законодавства  тощо. Суть проблеми полягає в тому, що більшість підприємців, які зіткнулися з перешкодами, не замислюються про необхідність та важливість саме економічного аналізу своєї діяльності, а тому взагалі його не здійснюють.

Процес виробництва здійснюється через поєднання факторів, які його визначають: засобів праці (основні фонди), предметів праці (оборотні фонди), робочої сили (трудові ресурси). Тому техніко-економічний аналіз необхідний на всіх етапах підприємницької діяльності: від задумів і формування підприємства до реалізації кожного етапу його функціонування, дотримуючись принципів етапності самого аналізу.

Існує велика кількість техніко-економічних  показників діяльності підприємства, але дослідження літературних джерел [1, 7, 8, 9] дозволяють систематизувати  для наочності деякі показники  та представити їх у наступному вигляді, як показано в табл. 1.1.

У свою чергу, сутність діагностики  фінансового стану організації  або підприємства складається у встановленні й вивченні ознак, вимірі характеристик, які відображають фінансовий стан господарюючого суб'єкта.

 

 

 

 

 

 

 

Таблиця 1.1 –  Система техніко-економічних показників діагностики роботи підприємства

Назва	Визначення	Формула
1	2	3
1. Показники використання  основних фондів
Фондовіддача	Відношення вартості виготовленної  продукції за рік (ВП) до середньорічної вартості основних фондів (ОВФ)	ФВ = ВП/ОВФ
Фондомісткість	Показник оберенений до фондовіддачі	Фм=ОВФ/ВП=1/ФВ
Рентабельність основних фондів	Відношення прибутку (П), одержаного за певний період, до середньої  вартості основних фондів (ОВФ)	РФ=П/ОВФ
Коєфіцієнт інтенсивного використання обладнення	Відношення обсягу виготовленної  продукції за певний період у натуральних  або вартісних воказниках (ВП) до виробничої потужності обладнання у  відповідних показниках (Побл)	Кінт=ВП/Побл
Коєфіцієнт змінності  обладнання	Відношення кількох відпрацьованих верстато-змін (Кст.-зм.) докількості одиниці обладнання (n)	Кзм=Кст.зм./ n
2. Показники використання  оборотних фондів
Коефіцієнт оборотності	Відношення вартості виготовленої продукції (за гуртовими цінами) за певний період (ВП) до середніх залишків оборотних фондів (¯ОЗ)	Коб=ВП/ОЗ
Коефіцієнт завантаження	Обернений до коефіцієнта  оборотності	Кзав= ОЗ/ВП=1/Коб
Тривалість обороту	Відношення кількості  днів у періоді (Д) до коефіцієнта  оборотності за цей період (Коб)	Тоб= Д/Коб
Рентабельність оборотних  фондів	Відношення прибутку (П), одержаного за певний період, до середніх залишків оборотних фондів (¯ОЗ) за той самий період	Рф=П/ОЗ
3. Показники використання  праці (трудових ресурсів)
Продуктивність праці	Відношення вартості або  кількості виготовленої продукції (ВП) до витрат живої праці, що відображається кількістю відпрацьованих людино-годин (ЖП) або середньосписковою чисельністю (ПВП). Відображає кількість продукції, що виготовляється за одиницю робочого часу або одним працівником	ПП=ВП/ЖП
Трудомісткість продукції	Обернений до продуктивності праці на виготовлення одиниці продукції	Тм=ЖП/ВП=1/ПП

 

 

 

Продовження таблиці 1.1

1	2	3
Фондоозброєність	Відношення середньої вартості основних фондів за певний період (ОВФ) до середньооблікової чисельності ПВП за той самий період	Фо=ОВФ/СОЧ
Зарплатомісткість продукції	Відношення фонду плати  праці (ФОП) до вартості виготовленої продукції (у гуртових цінах) за певний період (ВП)	Зм=ФОП/ВП
4. Узагальнюючі показники  роботи підприємства
Норма прибутковості	Відношення прибутку (П), одержаного за певний період, до суми середньої  вартості основних фондів за той самий  період (ОВФ) та середніх залишків оборотних  засобів (ОЗ)	Нпр=П/(ОВФ+ОЗ)
Рентабельність продукції	Відношення прибутку (П), від реалізації продукції, до собівартості продукції (С)	Рпрод=П/С
Коефіцієнт ефективності зостосовуваних ресурсів	Відношення чистої продукції  в порівнянних цінах за рік (ЧП) до витрат ресурсів, що відображені  чисельністю працівників (Чпр), середньою вартістю основних фондів (ОВФ) та середніми залишками оборотних засобів (ОЗ) за рік, скоригованими на коефіцієнт повних витрат праці (Кпвп)	Kep=ЧП/[Чпр+(ОВФ+ +ОЗ)×Кпвп]
Коефіцієнт економічної  ефективності	Коефіцієнт ефективності (Ер) розрахов. для окремих проектів як відношення приросту прибутку П (зниження собівартості) до капітальних витрат (КВ). Коефіцієнт ефективності (Крн) обчислюється для нових підприємств, але в чисельнику прибуток	Ер= П/КВ або Ерн= П/КВ

 

Основні завдання діагностики  фінансового стану підприємства, у першу чергу складаються  з визначення якості фінансового  стану підприємства, також вивчення причин його поліпшення або погіршення за період, а потім підготовки рекомендацій з підвищення фінансової стабільності та платоспроможності підприємства. Ці завдання вирішуються за допомогою дослідження динаміки абсолютних і відносних фінансових показників і розбиваються на наступні аналітичні блоки:

- структурний аналіз активів  і пасивів;

- аналіз платоспроможності  (ліквідності);

- аналіз фінансової стабільності

- аналіз необхідного приросту  власного капіталу.

Оцінити фінансову звітність  підприємства допомагають різні  фінансові коефіцієнти, які показують  фінансові пропорції між різними  статтями звітності. Фінансові коефіцієнти  можна умовно поділити на чотири групи:

- показники ефективності  виробничої діяльності;

- показники ділової активності;

- показники ліквідності;

- показники фінансової  стійкості (табл. 1.2) [16, с. 409].

 

Таблиця  1.2 - Показники  для  оцінки  фінансово-економічної  діяльності

№ з/п	Назва показника	Порядок (формула) розрахунку	Нормативне (рекоменд.) значення	Економічне призначення (опис)
1. Оцінка ліквідності підприємства
1	Коєфіцієнт покриття (загльний коефіцієнт ліквадності	Ф. 1 (ряд. 260) / ряд.620	>2	Визначається співвідношення усіх поточних активів до короткострокових зобов’язань, характеризує достатність  оборотних засобів для покриття своїх боргів
2	Коєфіцієнт швидкої ліквідності	Ф. 1 (.150, ряд.160, ряд.170-250)/ф. 1 рд.620	>1	Показує, яка частина поточних зобов’язень може бути погашена не тільки за рахунок грошових коштів, але і за рахунок очікуван. фінансових надходжень
3	Коефіцієнт абсолютної ліквідності	Ф.1(ряд.220+ ряд.230+ряд.240)/ф.1 ряд.620	>0,2	Характеризує негайну  готовність підприємства ліквідувати  короткострокову заборгованість
4	Робочій каптал (розмір власних  оборотних засобів	Ф.1 (ряд.260-ряд.620	Середньо галузеве	Різниця між оборотними активами підприємства та його короткостроковими  зобов’язаннями, є «фінансовою подушкою», що теоретично дає можливість підприємству погасити всі або більшу частину  своїх короткострокових зобов’язань  та продовжувати працювати.

 

 

 

Продовження таблиці 1.2

1	2	3	4	5
5	Частка оборотних засобів  в активах	Ф.1(ряд.260/ряд.280)	-	Розраховується як відношення оборотних засобів та валюти балансу  та показує їх питому вагу в майні  підприємства
2. Оцінка фінансової стійкості
1	Коефіцієнт автономії	Ф.1(ряд.380/ряд 640)	>0,5	Чим більше значення коефіцієнта, тим менша залежність підприємства від зовнішніх джерел фінансування.
2	Коефіцієнт фінансової залежності	Ф.1(ряд.640/ряд.380)	-	Показує, яка сума загальної  вартості майна підприємства припадає на 1 грн. власних коштів.
3	Коефіцієнт маневреності власних засобів	Ф.1(ряд.380-ряд.080)/ф.1 ряд 380	-	Характеризує ступінь  мобільності власних засобів  підприємства
4	Коефіцієнт фінансової стабільності	Ф.1 ряд.380/ф.1(ряд.420+ 480+620+630)	>1	Визначається як відношення власного капіталу та залученого
3. Оцінка ділової активності
1	Коефіцієнт стійкості  економічного зростання	Ф.2(ряд.220-ф.4 ряд.140)/Ф.1(ряд.380, гр.3+ряд.380, гр.4)×0,5	-	Розраховується як відношення чистого прибутку (прибутку, що залишається  в розпорядженні підприємства після  сплати податків і платежів) за мінусом  суми дивідендів, виплачених акціонерам, до середньорічної вартості власного капіталу підприємства: тобто показує, яку суму прибутку реінвестує підприємство на 1 грн. власног капіталу.
3.2 ефективність використання  оборотних засобів
2	Коефіцієнт оборотності  виробничіх запасів	Ф.2(ряд.035/1 (.100-140,гр.3+ (.100-140, гр.4) /2)	Збільшення	Показує кількість оборотів, яку здійснюють виробничі запаси протягом звітного періоду.
3	Тривалість обороту	Кількість днів (365,90,30) періоду/ Показник 6	Зменшення	Характеризується кількістю  днів, протягом яких віробничі запаси проходять усі стадії одного кругообігу.

 

 

Продовження таблиці 1.2

1	2	3	4	5
4	Тривалість погашення  дебіторській заборгованості	Ф.1(ряд.150+ряд.160+ Ряд.200+ряд.210)/[Ф.2 Ряд.035/кількість днів періоду]	Зменшення	Вказує термін за який дебіторська  заборгованість покупців перетворюється на грошові кошти
3.3 Ефективність використання  капіталу вцілому
5	Коефіцієнт оборотності  майна	Ф.2 ряд.035/ ф.1((ряд.280, гр.3+ ряд.280, гр.4)/2)	Збільшення	Показує кількість оборотів, що здійснює майно протягом звітного
6	Тривалість обороту майна	Кількість Календарних днів періоду/показник 9	Зменшення	Характеризується кількістю  днів, протягом яких майно проходить  усі стадії одного кругогобігу.
7	Коефіцієнт завантаженості майна	Ф.1((ряд.280, гр.3+ряд.280, гр.4)/2)/ Ф.2 ряд.035	Зменшення	Розраховуэться як выдношення середньорычноъ вартосты майна та суми продаж або фактичного обсягу виробництва.

 

При аналізі ефективності господарської діяльності підприємства рекомендується звернути увагу на наступний  момент. Підприємство, що ефективно  працює, повинно прагнути до того, щоб  темпи зростання прибутку перевищували темпи зростання виручки, які, в свою чергу, перевищували б темпи зростання активів [1, с. 94].

Ліквідність характеризує здатність  підприємства швидко перетворити активи на гроші. Оцінюючи ліквідність підприємства, аналізують достатність поточних (оборотних) активів для погашення поточних зобов'язань – короткострокової кредиторської заборгованості.

Фінансова стійкість це стан майна підприємства, що гарантує йому платоспроможність. Фінансова стійкість  підприємства передбачає, що ресурси, вкладені в підприємницьку діяльність, повинні окупитись за рахунок  грошових надходжень від господарювання, а отриманий прибуток забезпечувати  самофінансування та незалежність підприємства від зовнішніх залучених джерел формування активів.

В умовах обмеженості ресурсів підприємцю постійно доводиться обирати  оптимальні співвідношення між набором  економічних ресурсів та обсягами виробництва. Передумовою такого вибору повинно бути проведення аналізу ділової активності.