Державний бюджет як фінансова основа регулювання ринкової економіки. 2

 

 

ТЕМА: «Державний бюджет як фінансова основа регулювання ринкової економіки»

 

 

Зміст

 

Вступ.……………………………………………………………………………….…...4 
    Розділ 1. Сутність та призначення Державного бюджету………………….……..6

    Розділ 2. Дослідження стану Державного бюджету України та його впливу на                 розвиток ринкової економіки……………………………………………………...17

    Розділ 3. Напрямки підвищення ефективності виконання Державного бюджету   України як інструменту регулювання ринкової економіки……………….……......28 
Висновки………………………………………………………….…………………....35 
Список використаної літератури…………………………………………..………....37 
Додатки

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

 

Державний бюджет є важливим інструментом впливу на розвиток економіки і соціальної сфери. За його допомогою держава, здійснює розподіл та перерозподіл валового внутрішнього продукту, може змінювати структуру виробництва, впливати на результати господарювання, здійснювати соціальні перетворення. У ринковій економіці Державний бюджет відіграє роль особливого регулятора соціально-економічних процесів країни. Адже саме через державний бюджет відбувається централізація коштів необхідних для економічного і соціального розвитку країни та здійсненні єдиної економічної і фінансової політики.

В курсовій роботі об’єктом дослідження є Державний бюджет, а предметом дослідження є формування Державного бюджету та його вплив на регулювання ринкової  економіки.

Метою курсової роботи є визначення  сутності  та призначення державного бюджету, дослідження впливу Державного бюджету України на розвиток ринкової економіки та розкрити напрями його вдосконалення в Україні.

Основними завданнями роботи є: визначити сутність та призначення Державного бюджету; розглянути його структуру та бюджетний механізм регулювання ринкової економіки ; провести аналіз показників складу і структури Державного бюджету України; оцінити вплив Державного бюджету України на розвиток ринкової економіки; охарактеризувати сучасні ключові проблеми бюджетного регулювання ринкової економіки в Україні та обґрунтувати шляхи їх вирішення.

При написанні курсової роботи, я використала пошуковий, аналітичний, графічний методи та методи  узагальнення і порівняння.

В першому розділі курсової роботи визначена сутність Державного бюджету, як економічної категорії  та як фінансового плану держави . Розкрите призначення Державного бюджету в економічній системі та розглянуто його структуру та  вплив на економічні процеси. Розглянуто бюджетний механізм регулювання ринкової економіки.

В другому розділі проведено  аналіз показників складу і структури  Державного бюджету України, а саме доходів і видатків бюджету. Оцінено вплив Державного бюджету на розвиток ринкової економіки в Україні.

У третьому розділі курсової роботи охарактеризовано проблеми бюджетного регулювання ринкової економіки  України  та запропоновані варіанти їх вирішення, шляхом підвищення ефективності виконання Державного бюджету.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ 1. Сутність та призначення Державного бюджету

 

Сутність бюджету розкривається  при вивченні його як економічної  категорії,  як основного фінансового  плану.

Як економічна категорія бюджет являє собою сукупність грошових відносин між державою, з одного боку, і юридичними та фізичними особами, з іншого боку, з приводу формування і використання централізованого фонду грошових коштів, призначеного для забезпечення виконання державою її функцій [10 с.134].

Характеризуючи бюджет як економічну категорію і його призначення (роль) в економічній системі, варто зазначити, що:

• бюджет є особливою формою економічних відносин, які пов’язані із відокремленням частини виробленого у країні ВВП на користь держави з метою подальшого розподілу;
• за допомогою бюджету відбувається перерозподіл національного доходу між галузями економіки, територіями країни, сферами суспільної діяльності;
• держава використовує бюджет як інструмент реалізації своєї соціально-економічної політики;
• бюджет є головним забезпечувальним елементом господарства, оскільки в ньому зазначаються обсяги, джерела, напрямки фінансування галузей економіки;
• бюджет є одним з головних індикаторів в економіці, бо саме за допомогою бюджету, досліджуючи напрями діяльності держави, шляхи і обсяги фінансування, можна простежити, які економічні процеси відбуваються в країні, яку політику проводить держава в соціально-економічній сфері, як економіка реагує на реформи [6 с. 34 ].

Сутність бюджету  реалізується через його функції, а саме: розподільну і контрольну. Через розподільну функцію держава зосереджує в своїх руках усі джерела бюджетних надходжень, щоб потім використати їх з найбільшою ефективністю. Сутність контрольної функції полягає в тому, що суспільство в особі держави або недержавних структур контролює і вирівнює бюджетний розподіл [10 с. 135].

Бюджетний процес регламентується  нормативно-правовими актами (див. Таблиця 1.1).

 

Таблиця 1.1

 

Регламентація бюджетного процесу нормативно - правовими актами

 

Нормативно-правовий акт	Призначення
Конституція України	Здійснює правове регламентування бюджету.
Бюджетний кодекс України	Здійснює загальне регламентування  бюджету і бюджетних відносин. Визначає засади формування бюджету  і принципи побудови бюджетної системи, її склад, розмежування доходів і  видатків між бюджетами, регламентує  бюджетний процес та міжбюджетні  відносини.
Закон України «Про систему оподаткування» і закони, які регламентують стягнення  окремих податків: «Про податок на додану вартість», «Про акцизний збір», «Про податок  на прибуток підприємств» та ін.	Ухвалення цих законів регламентують окремі статті доходів і видатків.
ЗУ « Про Державний  бюджет»	Закон про Державний бюджет і відповідних рішень місцевих органів влади про місцеві бюджети приймається щорічно. Прийняття цих актів являє собою законодавче затвердження бюджету як основного фінансового плану.

 

*побудовано автором за  даними [18 с.23-25 ]

Для аналізу та прогнозування  економічного і соціального розвитку держави складається Зведений бюджет України, що включає показники Державного бюджету України, зведеного бюджету Автономної Республіки Крим і зведених бюджетів областей та міст Києва і Севастополя.

Бюджет як фінансовий план характеризується складом доходів і видатків, які відбивають фінансову діяльність держави, їх структуризація може мати офіційний і науковий характер. Офіційна бюджетна класифікація, що являє собою систематизоване згрупування доходів і видатків та фінансування бюджету, затверджується відповідними уповноваженими органами. В її основу кладуться ті ознаки, що мають визначальну роль у бюджетному процесі. Наукова класифікація дає можливість оцінити склад та структуру доходів і видатків передусім за економічним змістом. У класифікації видатків основним є їх функціональне призначення, а в класифікації доходів - методи мобілізації.

Доходи і видатки бюджету — це об’єктивні категорії, кожна з яких має специфічне суспільне призначення: доходи служать фінансовою базою діяльності держави, видатки — задовольняють загальнодержавні потреби. Доходи бюджету виражають економічні відносини, які виникають у держави з юридичними і фізичними особами в процесі формування бюджетного фонду країни [10 с. 136-149].

Залежно від методів мобілізації  доходи бюджету поділяють на податкові  та неподаткові (див.Таблиця 1.2).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Таблиця 1.2

 

Податкові та неподаткові  доходи Державного бюджету

 

Податкові доходи	Неподаткові доходи
Податки на доходи, податки на прибуток, податки на збільшення ринкової вартості; ( податок  на доходи фізичних осіб; податок на прибуток підприємств);	Доходи від використання майна, що перебувають у державній власності (орендна плата від здачі в оренду державного майна; відсотки за залишками бюджетних коштів на рахунках у кредитних організаціях; дивіденди за акціями, власником яких є держава; повернення державних і бюджетних креди-  тів та ін.);
Податки на власність(податок  з власників транспортних засобів);	Доходи від продажу майна, що перебувають у державній та комунальній власності;
Внутрішні податки на товари і послуги( збори за спеціальне використання природних ресурсів);	Проценти і дивіденди, нараховані на частку майна, що належить державі в майні господарських товариств;
Збори за збори за спеціальне використання природних ресурсів ( ПДВ, Акцизний збір,плата за ліцензії та певні види господарської діяльності, плата за торговий патент на деякі  види підприємницької діяльності);	Доходи від платних послуг що надаються органами державної влади та органами місцевого самоврядування, а також бюджетними установами;
Податки на міжнародну торгівлю та зовнішні операції ( ввізне мито, вивізне  мито, інші надходження від зовнішньо  економічної діяльності);	Кошти, отримані в результаті застосування заходів громадянсько-правової, адміністративної і кримінальної відповідальності (штрафи, конфіскації, компенсації та інші суми примусового вилучення);
Інші податки( групи місцевих податків і зборів, фіксований с/г  податок, єдиний податок, збп на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства).	Інші неподаткові доходи.

 

*побудовано автором за  даними [  1 ст. 9]

 

 

 

 

Країни з ринковою економікою доходи своїх бюджетів формують, в  основному, за рахунок податків.

Важливою складовою доходів  бюджету є доходи від операцій з капіталом. Це надходження до бюджету, що мобілізуються неподатковим методом. До них належать три групи надходжень:

1.  Надходження від продажу основного капіталу. Вони включають надходження коштів від реалізації безгосподарного майна, майна, що за правом спадкоємства перейшло у власність держави, та скарбів і знахідок, включаючи валютні цінності і кошти, власники яких невідомі, надходження коштів від Державного фонду дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, а також надходження від відчуження майна, яке належить Автономній Республіці Крим, та майна, що знаходиться у комунальній власності.

2.  Надходження від реалізації державних запасів товарів. Вони включають надходження від реалізації державних запасів товарів, що містять надходження від реалізації матеріальних цінностей державного резерву, надходження від реалізації розброньованих матеріальних цінностей мобілізаційного резерву.

3. Надходження від продажу землі і нематеріальних активів. Продаж земельних ділянок здійснюється відповідно до Земельного кодексу України [23].

У доходи бюджету можуть зараховуватись трансферти — перерахування від фізичних і юридичних осіб, міжнародних організацій і урядів іноземних держав, інших органів державної влади на безоплатній та безповоротній основі.

В Україні до числа офіційних  трансфертів, які надходять з-за кордону, належать поточні надходження  від секретаріату ООН за український  контингент. До інших трансфертів  належать специфічні гранти цільового  призначення, а також генеральні гранти, що не обумовлені конкретними  цілями їх витрачання.

Видатки бюджету — це економічні відносини, що виникають з приводу розподілу коштів бюджетного фонду держави[10 с. 149].

З метою з’ясування  ролі і значення бюджетних видатків в  соціально-економічному житті держави  фінансовою теорією і практикою  розроблена класифікація бюджетних  видатків ( див. Рис 1.3).

 

Рис. 1.1  Класифікація видатків державного бюджету[10 c 162]

 

Витратна частина бюджету вирізняється різноманітністю, але в більшості країн призначена для фінансування загальнодержавних програм (інвестиційні, економічні, розвитку виробничої і соціальної інфраструктури та ін.). Бюджетні асигнування направляються у вигляді субсидій, кредитів, державних гарантій і поручительств для фінансової підтримки фермерських господарств, малих підприємств, житлового господарства тощо. Бюджет відіграє також важливу роль у соціальному захисті громадян, розвитку невиробничої сфери. Частину бюджетних коштів держава направляє на оборону, утримання правоохоронних органів, апарату управління та ін.

Функціональна класифікація видатків відображає напрями використання коштів бюджету на виконання конкретних функцій держави ( див. Таблицю 1.1 у додатку до розділу 1)[ 10 c.153].

Залежно від економічної  характеристики операцій, під час  проведення яких здійснюються бюджетні видатки, вони класифікуються на поточні і капітальні( див. Таблиця 1.3).

Таблиця 1.3

Структура та сутність поточних та капітальних видатків

 

Бюджетні видатки	Сутність	Структура
Поточні видатки	пов’язані із наданням бюджетних  коштів юридичним і фізичним особам з метою покриття їх поточних потреб.	1) видатки на товари та послуги; 2)  оплата праці працівників бюджетних установ; 3) нарахування на заробітну плату; 4)   витрати на відрядження; 5)  придбання предметів постачання та матеріалів; 6)    оплата комунальних послуг та енергоносіїв; 7)оплата послуг бюджетних установ; 8) виплата процентів; 9) трансфертні платежі органам державного управління.
Капітальні видатки	пов’язані із інвестуванням  бюджетних коштів в основні фонди  і нематеріальні активи, зі створенням державних запасів і резервів.	1) придбання основного капіталу; 2)капітальне будівництво; 3) капітальний ремонт; 4) придбання землі та нематеріальних активів; 5) придбання обладнання та предметів довгострокового користу-вання; 6) створення державних запасів і резервів; 7) капітальні трансферти; 8) нерозподілені витрати.

 

*побудовано автором за даними [ 21]

 

 

Виконання бюджету полягає у мобілізації запланованих доходів і фінансуванні передбачених видатків. Забезпечення виконання бюджету покладено на Кабінет Міністрів, а загальну організацію та управління виконанням Державного бюджету здійснює Міністерство фінансів. Бюджет виконується за розписом, затвердженим Міністром фінансів. Цей документ складається у місячний термін після затвердження бюджету в розрізі підрозділів бюджетної класифікації, яка дає повну деталізацію видів доходів і напрямів видатків. Розпис доходів і видатків складається з поквартальною розбивкою, що дає змогу збалансувати бюджет на різні періоди  [10 с.141-142].

Бюджет, за допомогою якого  Держава здійснює регулювання суспільно-економічних  відносин, є основним елементом складного  механізму економічної політики держави. Суспільство є єдиними  механізмом й розвиток економіки  неможливий без розвиненої соціальної сфери. Ось чому регулювання економічних і соціальних процесів в основному впроваджується державою через державне регулювання.

Одним із ключових механізмів державного регулювання є бюджетна політика, яка являє собою сукупність заходів держави з організації та використання бюджетних ресурсів для забезпечення її економічного і соціального розвитку [13 с.280].

В Україні бюджетна політика на сучасному етапі спрямована на розв’язання таких завдань:

1) сприяння процесу макроекономічної  стабілізації, подолання інфляційних  процесів;

2) здійснення податкової  політики у напрямку стимулювання  підприємницької діяльності, а також  на вивід із „тіні” доходів  підприємців;

3) структурна перебудова  економіки шляхом підвищення  рівня економічного зростання; 

4) формування відносин  в бюджетній системі в напрямі  надання більшої самостійності  місцевим бюджетам;

5) пошук додаткових джерел  доходів.

Для реалізації бюджетної  політики у країні створюється бюджетний  механізм, тобто  сукупність засобів, які застосовує держава з метою  організації бюджетних відносин та забезпечення належних умов для  соціально-економічного розвитку.

Бюджетний механізм характеризується шістьма складовими:

1) бюджетне планування  і регулювання (визначаються фінансові  можливості держави стосовно  соціально-економічного розвитку);

2) фінансові показники  (складаються з узагальнюючих,  які включають доходи і видатки,  рівень інфляції, державний борг, а також з індивідуальних, які  включають рівень витрат бюджету  на одного жителя, розмір податків, що сплачуються одним працюючим);

3) нормативи (характеризують  певний рівень забезпечення видатків, різних видів витрат фінансових  ресурсів);

4) ліміти (обмеження на  витрати держави, підприємця, громадянина);

5) резерви (покликані компенсувати  витрати пов’язані із дією  непередбачуваних обставин);

6) система управління  бюджетними коштами (держава законодавчими  і виконавчими методами регулює  розподіл національного доходу, форми грошових заощаджень та  ін.) [13 с. 282].

Державний бюджет безпосередньо  впливає на економічні процеси, і  є основою регулювання ринкової економіки(див. Рис 1.2) .

 

 

 

Коментуючи дану схему слід зазначити, що Державний бюджет впливає на економічні процеси на основі розробленої бюджетної  політики за допомогою бюджетної  стратегії і тактики, використовуючи попередньо розроблений бюджетний  механізм в державі, враховуючи його складові. Цей вплив може здійснюватися прямими та непрямими методами.

До прямих методів можна віднести законодавчі та інші нормативні акти держави, які безпосередньо регулюють "правила гри" всіх учасників  економічних відносин — держави, суб'єктів господарювання, населення. Саме цими методами визначаються ставки податків, інших зборів, механізм їх стягнення, відповідальність за порушення "правил гри".

До непрямих методів належать дії  державних органів щодо перерозподілу  бюджетних ресурсів, визначення складових  бюджетних ресурсів, основні напрями  їх використання.

Бюджет також впливає на ефективність господарювання підприємств і організацій. Використовуючи такі бюджетні важелі, як ставки податків, процентні ставки, бюджетний контроль та штрафні санкції, держава має вагомий вплив  на цих суб'єктів економічних  відносин [13 с.315].

В Україні бюджетна політика спрямована на розвиток ринкової економіки, забезпечення високих  темпів  економічного  зростання на основі проведення модернізації економіки  держави  та  підвищення її   конкурентоспроможності, економічного і соціального розвитку,посилення глобалізаційних та інтеграційних процесів, шляхом реформування , в першу чергу Бюджетного кодексу України, прийняття податкового кодексу України.

Для реалізації бюджетної політика Держава повинна створити ефективний бюджетний механізм. Уряд підвищує ефективність функціонування  бюджетного механізму  шляхом ухвалення  нового  Бюджетний кодексу в 2010 році, який набрав  чинності  1 січня 2011 року[24].

Таким чином, Державний бюджет займає одне з провідних місць  в системі регулювання ринкової  економіки, оскільки є основним фінансовим планом держави, документом де зазначаються напрямки діяльності держави і джерела  їх фінансування, а також регулює  розподільчі відносини в країні між державою й суспільством.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ 2. Дослідження стану Державного бюджету України та його впливу на розвиток ринкової економіки

 

Планування доходів є важливою складовою бюджетного процесу, адже це є основою для своєчасного та обґрунтованого складання бюджету. Основними елементами планування доходів є база оподаткування та ставка податку. Від рівня визначеності цих елементів залежить рівень обґрунтованості і визначеності планових сум податків, зборів та інших обов’язкових платежів. Складність цього процесу полягає у імовірнісному характері планів, адже ніхто наперед, навіть при детальному й професіональному аналізі, не може вказати точні суми майбутніх доходів [5c. 806-807].

Розглянемо основні наповнювачі  бюджету — податкові і неподаткові  надходження (див. Рис 2.1).

 

*побудовано автором за даними Міністерства фінансів України [див. додаток до розділу 2 Таблиця 2.1 – 2.2 ]

Рис  2.1. «Частка податкових , неподаткових та інших надходжень у структурі доходів Державного бюджету України ( планові показники),%»

 

Дивлячись на Рис. 2.1, можна побачити, що основні доходи Державного бюджету України складають податкові надходження. За минулі 3 роки їх рівень досягав 71—75 % від всіх доходів бюджету, а за Законом України „Про Державний бюджет України на 2011 рік” рівень податкових надходжень складає 85 % [3]. Це свідчить про неоптимальну структуру доходів бюджету, адже при ній податкові надходження мають досягати 90—95 %. Але в 2011 році частка податкових надходжень у структурі загальних доходів бюджету збільшилась порівняно з 2008 роком на 11%. Це говорить: про покращення ситуації  в податковій політиці держави, про покращення фінансової ситуації, адже зі зростанням ролі податкових надходжень зменшується роль інших джерел доходів, зокрема від приватизації, що свідчить про розподіл національного доходу, а не національного багатства.

Аналізуючи неподаткові надходження, слід зазначити, що при плануванні цього  виду доходів за останні 3 роки  спостерігається майже стабільна їх динаміка 21% - 23% в структурі доходів Держбюджету, але в 2011 році спостерігається тенденція до їх зменшення – 14%. Це свідчить про збільшення податкових доходів до бюджету та  про зменшення ролі доходів від приватизації, що свідчить про розподіл національного доходу, а не національного багатства. Отже, Уряд намагається забезпечити оптимальну структуру доходів.

Розглянемо динаміку й структуру  податкових надходжень за останні чотири роки (див. Рис. 2.2).

 

 

 

*побудовано автором за даними Міністерства фінансів України [див. додаток до розділу 2 Таблиця 2.3 – 2.5 ]

Рис 2.2 «Частка надходжень від ПДВ, податку на прибуток та акцизного  збору в структурі податкових надходжень Державного бюджету України ( планові показники),%»

 

З даного графіка видно, що основними серед податкових надходжень залишаються три види податків і обов’язкових платежів — ПДВ, податок на прибуток підприємств та акцизний збір. Їх частка серед всіх податкових надходжень за останні чотири роки (планові показники) становила в середньому 55% - ПДВ, 22%- податок на прибуток % , 12 %- акцизний збір та 42 % - інші податкові надходження, а частка в загальних доходах — 42 % - ПДВ, 17 % - податок на прибуток, 10 %- акцизний збір та 31%- інші доходи бюджету( див. Рис 2.3).

 

*побудовано автором за даними Міністерства фінансів України[див. додаток до розділу 2 Таблиця 2.3 – 2.5 ]

Рис 2.3 «Частка надходжень від ПДВ, податку на прибуток та акцизного збору в структурі доходів Державного бюджету України ( планові показники),%»

 

 Аналізуючи вищенаведену інформацію  на основі  Рис 2.2. – 2.3. то спостерігаються такі тенденції:

1) зменшення частки ПДВ в структурі податкових надходжень та у загальних доходах бюджету;

2) зменшення частки податку на прибуток;

3) підвищення частки акцизного збору.

В структурі податкових надходжень та  у загальних  доходах бюджету спостерігається зменшення частки ПДВ. Це свідчить по те що Уряд спрогнозував зменшення рівня споживання населення. Дане явище є негативним для ринкової економіки, адже зменшення рівня споживання населення може призвести до скорочення обсягів виробництва та зайнятості населення. І в такому випадку Уряд буде змушений стимулювати сукупний попит у населення.

Як бачимо у структурі податкових  надходжень так і у структурі загальних доходів Державного бюджету спостерігається тенденція до зменшення частки податку на прибуток , це пояснюється тим що с 2008 року до 2011 року податок на прибуток знизився з  25 %  до  23 % . У 2012 році ставка податку на прибуток планується  - 21 %; у 2013 році - 19 %; з 1 січня 2014 року - 16 %. Знижуючи ставку податку на прибуток уряд стимулює до розвитку господарської діяльності суб’єктів малого підприємництва, адже це спричиняє підвищення рівня ВВП та з’являються велика кількість робочих місць, що спричиняє високу зайнятість населення, виведення деяких підприємств з тіньового сектору економіки та стимулювання суб’єктів до укрупнення, адже прибуткове підприємство може придбати інше, збиткове, підприємство з цілями зменшення прибутку, що підлягає оподаткуванню.

Згідно економічної теорії зниження податків в короткостроковій перспективі приводить до зменшення  надходжень до бюджету, а в середньостроковій  та довгостроковій до значного їх збільшення.

У структурі податкових  надходжень та загальних доходів Державного бюджету спостерігається тенденція до збільшення частки акцизного збору , це свідчить  про те, що Уряд збільшив  ставки акцизного збору на всі підакцизні товари з метою отрамання більших доходів до Державного бюджету.

У цілому частка податкових надходжень за останні 4 роки  поступово зростає, що є позитивним фактором для ринкової економіки. Адже в  країнах з ринковою економікою доходи Державного бюджету повинні формуватись, в основному, за рахунок податкових надходжень.

Основою успішного виконання  бюджетів є своєчасне і повне  надходження всіх доходів, яке забезпечується раціонально організованою системою їх стягнення. Система мобілізації  доходів повинна забезпечити  рівномірне, регулярне, стійке надходження коштів на рахунки бюджету [6 c.832]. Для характеристики якості планування й виконання доходів Держбюджету України порівняємо планові й фактичні показники доходів за декілька років (див. Рис 2.4).