Державний кредит та його роль у формування фінансових ресурсів держави

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Чорноморський державний університет  ім. П.Могили

комплексу «Києво-Могилянська академія»

 

 

Кафедра економічної теорії та міжнародної  економіки

 

 

 

 

КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни «СТАТИСТИКА»

 

на тему: «ДЕРЖАВНИЙ КРЕДИТ ТА ЙОГО РОЛЬ У ФОРМУВАННЯ ФІНАНСОВИХ РЕСУРСІВ ДЕРЖАВИ»

 

 

 

 

 

                                                                                                       

 

                                                                                          

 

                                                                                           Студентка: Процишина С.Ю., гр. 312

                                                                                           Викладач: д.т.н., проф. Казарєзов А.Я.

          

 

 

 

Миколаїв – 2012

ЗМІСТ

Стор.

ВСТУП……………………………………………………………………………………………….....3

1. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ДЕРЖАВНОГО КРЕДИТУ……………………………………..5

1. Сутність та особливості державного кредиту……………………………………...…....5
2. Класифікація форм державного кредиту……………………………………………......7

2. АНАЛІЗ ПЕРВИННИХ СТАТИСТИЧНИХ ДАНИХ ДЕРЖАВНОГО БОРГУ ТА ДЕФІЦИТУ БЮДЖЕТУ  УКРАЇНИ………………………………………………………....9

3. ЗВЕДЕННЯ ТА ГРУПУВАННЯ ПЕРВИННИХ ДАНИХ…………………………………13

3.   Структурне групування…………………………………………………………….......13
• Типологічне та аналітичне групування ………………………………………………18

4. УЗАГАЛЬНЮЮЧІ ПОКАЗНИКИ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО ЯВИЩА………...22

4.1. Коефіцієнт концентрації, локалізації та подібності………………..………………..22

4.2. Оцінка інтенсивності структурних зрушень………………………………………....24

4.3.Згладжування рядів динаміки різними методами…………………………………....26

4.4. Зведення рядів до однакової основи……………………………………………….....27                                                     4.5. Розрахунок основних індексів………………………………………………………...30

5. ПРОГНОЗ ЕКОНОМІЧНИХ ЯВИЩ РІЗНИМИ МЕТОДАМИ…………………………..33

5.1. Метод екстраполяції з використанням темпу зростання……………………….…...33

5.2. Метод екстраполяції з використанням абсолютного приросту……………….…….33

5.3. Метод екстраполяції з використанням загального індексу товарообороту….…….34

5.4. Метод екстраполяції з використанням загального індексу зміни цін………………34

        5.5.Метод екстраполяції з використанням загального індексу фізичного обсягу……...35

Висновки………………………………………………………………………………………….36

Список використаної літератури………………………………………………………………..38

 

 

 

 

 

ВСТУП

 Актуальність дослідження курсової  роботи. На сьогодні економіка  України потребує здійснення  ефективних економічних реформ  та стабільного економічного  зростання. Вирішення завдань  економічної політики неможливе без значних капіталовкладень, мобілізація яких на сучасному етапі потребує внутрішніх та зовнішніх запозичень. Тому сучасна фінансова політика держави об’єктивно визначає необхідність використання державних запозичень. Я вважаю доцільно буде розглянути, що саме являє собою державний кредит.

Державний кредит за своєю економічною  сутністю являє собою сукупність економічних відносин між державою з одного боку, та фізичними і  юридичними особами з іншого, для  яких держава являється позичальником, кредитором та гарантом.

Будучи кредитором держава за свій рахунок здійснює, тобто за кошти  бюджету надає кредити юридичним  та фізичним особам. Обсяг даних  операцій значно менший ніж коли держава  являється позичальником. При цьому  за допомогою державного кредиту  залучаються вільні кошти юридичним та фізичним особам, задля задоволення державних потреб.

В іншому випадку, коли держава відповідає за погашення позик або виконання  інших зобов’язань, взятих на себе тими ж юридичними та фізичними особами, вона є гарантом. Оскільки гарантії держави розповсюджуються на недостатньо надійних позичальників, то вони таким чином призводять до витрат з централізованих грошових фондів.

Також державний кредит може поділятись на внутрішній та зовнішній. Внутрішній виступає у таких формах, як державні позики, казначейські позики, гарантовані позики, запозичені кошти загальнодержавного позичкового фонду та ощадна справа. Формою зовнішнього державного кредиту являються державні зовнішні позики, міжурядові позики, позики міжнародних фінансових органів та банківські кредити держави.

Як економічна категорія державний  кредит може поєднувати в собі кредитні та фінансові відносини. Також він  може бути терміновим, зворотним і  платним.

Тож, державний кредит являє собою  отримані через державну позику кошти, що надходять у розпорядження державних органів влади та перетворюються в їх додаткові фінансові ресурси, які здебільшого використовуються на покриття дефіциту бюджету. Джерелом погашення державних позик являється кошти бюджету.

Важливе значення державного кредиту у фінансовій системі держави зумовило постійну увагу дослідників до різних його проблем функціонування. Серед західних учених особливої уваги заслуговують праці Р. Барро, Дж. Ітона, Дж. Кейса, А. Лернера, К.Маркса, Г. Моультона, М.Рікардо, Дж. Сакса та А.Сміта. Теоретичним засадам функціонування державного кредиту присвятили свої наукові праці видатні українські вчені – економісти В. Базилевич, А. Гальчинський, В. Корнєєв, І. Луніна, І.Лютий, М. Туган- Барановський та інші.

Мета курсової роботи – дослідження державного кредиту та його роль у формуванні державного кредиту.

Для досягнення мети курсової роботи, підлягають вирішенню наступні завдання:

• дослідити теоретичні засади державного кредиту;
• проаналізувати показники державного боргу України протягом останніх років;
• на основі первинних даних здійснити групування таблиць та графіків;
• аналізувати ряд показників, таких як мода, середнє квадратичне, медіана, скошеність функції і таке інше;
• обчислити показники державного боргу різними методами;
• зробити прогноз майбутнього стану державного боргу та державного дефіциту в Україні.

Аналіз курсової роботи складається з п’яти розділів, що ґрунтується на поступовому розгляді сутності державного кредиту та його показників. У першому розділі наводиться теоретичний аспект державного кредиту та його роль у формуванні фінансових ресурсів. У другому – первинні статистичні дані, що стосуються теми державний кредит. Третій розділ відображає зведення та групування первинних даних. В четвертому показуються розрахунки показників економічного явища. У п’ятому робиться прогнозування економічних явищ та процесів за допомогою різних методів прогнозування.

 Для вирішення поставлених  завдань в роботі наявні різноманітні  методи дослідження, аналіз, окремі  статичні методи, графічний та табличний методи і порівняльний аналіз.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 1

 ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ДЕРЖАВНОГО КРЕДИТУ

 

1. Сутність та особливості державного кредиту

Державний кредит -  одна з форм руху позикового капіталу, й тимчасово  вільних грошових коштів населення і підприємств, різних фондів, кредитних і страхових установ, для фінансування державних видатків на добровільній основі за умов державної гарантії повернення запозичених коштів, і як правило, зі сплатою встановленого відсотка.

Держава змушена бути позичальником коштів у зв'язку з необхідністю вирішити такі завдання: збалансувати бюджет держави, розвинути соціальну сферу та фінансово підтримати всі сфери виробництва.

Основним фактором, що може впливати на вартість отримання кредитів, їх форми та умови повернення -  є довіра до країни, яка має бути стабільним гарантом повернення та збільшення залучених коштів.

Метою запозичення коштів може бути:  покриття бюджетного дефіциту,  регулювання  грошового обігу, залучення коштів для інвестиційних програм тощо.

Державний кредит також розглядають  як: сукупність економічних відносин, що виникають між державою та фізичними або юридичними особами (фінансово-кредитними установами, корпораціями, іноземними урядами, міжнародними фінансовими організаціями і приватними особами) стосовно питання мобілізації додаткових грошових коштів на кредитній основі, тобто на умовах зворотності, строковості та платності, в процесі формування загальнодержавного фонду фінансових ресурсів, в яких держава може бути як позичальником, кредитором або гарантом.[1]

Проблеми кредитних відносин у  яких вона виступає позичальником, стосуються доцільного широкого застосування кредитних інструментів для покриття бюджетного дефіциту, управління державним боргом, ефективного використання залучених фінансових ресурсів які широко досліджуються у працях як зарубіжних, так і вітчизняних вчених.

Стосовно державного кредиту варто  сказати, що залучення державою позик  на покриття бюджетного дефіциту чи фінансування певних державних програм широко застосовується у світовій практиці упродовж багатьох років .

Іншою складовою державного кредиту  є відносини, у яких держава виступає гарантом повернення позики. За надання такої державної гарантії позичальник вносить відповідну плату. По гарантованих позиках уряд несе фінансову відповідальність тільки у випадку неплатоспроможності боржника.

В Україні, так як і багатьох інших  державах, практикується державне гарантування позик. На жаль, зарубіжні кредитні організації відзначають високий  кредитний ризик, що притаманний  українській економіці, тому неохоче надають позики на основі прямих контактів з українськими підприємствами та фірмами.

Отже, для стимулювання притоку  іноземного капіталу уряд інколи надає  державні гарантії, щодо повернення позик. У перспективі, за умови зменшення кредитного ризику, Україна може повністю відмовитись від надання урядових гарантій .

Наступною складовою системи державного кредиту є відносини, де держава  виступає у ролі кредитора. Сьогодні практично кожна держава надає кредити. Кредитні відносини, у яких держава виступає кредитором, мають певні специфічні риси.

Переважно державні кредити надаються  за рахунок коштів Державного бюджету. Вони є пільговими та спрямовуються  у пріоритетні галузі економіки, або надаються з метою вирішення  важливих соціальних проблем.

Підсумовуючи вищезазначене, можна  зробити такі висновки, що  державний  кредит – система кредитних відносин за участю держави з приводу надання  тимчасово вільних коштів у користування на умовах повернення з розрахунком  на вигоду, у яких держава виступає у ролі позичальника, кредитора та гаранта.

Тобто, щоб побудувати ефективну  систему державного кредиту потрібно враховувати певні особливості  кредитних відносин за участю держави.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2. Класифікація форм державного кредиту

За допомогою вище наведених даних ми зрозуміли, що саме являє собою державний кредит, а тепер спробуємо вияснити його класифікацію. Грідчін М.В. у порівнянні з іншими авторами розглядає більш ширше форми державного кредиту, такі як зовнішні і внутрішні [15].

• Внутрішній, коли держава запозичує кошти у підприємств і населення країни.
• Зовнішній, коли держава робить запозичення на міжнародному рівні.

    А тепер розглянемо  більш детально:

           1. Внутрішній державний кредит виступає в таких формах як: державні позики, мобілізація коштів через систему державних ощадних установ, запозичення коштів загальнодержавного позичкового фонду, казначейські позики та гарантовані позики. [14].

Державні позики як основна форма  внутрішнього державного кредиту , коли держава являється позичальником. Вона характеризуються тим, що тимчасово вільні кошти населення, підприємств і організацій залучаються на фінансування суспільних потреб через випуск і реалізацію облігацій, казначейських зобов’язань та інших видів державних цінних паперів. Оформлення державних запозичень в Україні в основному здійснюється за допомогою двох видів цінних паперів — облігацій та казначейських зобов'язань (векселів).

Облігація — найбільш поширений  вид державних цінних паперів. Це боргове зобов'язання держави, за яким у встановлені терміни повертається борг і сплачується дохід у формі процента або виграшу.

Казначейські зобов'язання – мають  характер боргового зобов'язання, що спрямовуються на покриття бюджетного дефіциту, з виплатою доходів у  формі процента. Як правило, ними оформлюються короткострокові позики (іноді середньострокові – казначейські ноти).

Їх в свою чергу класифікують:

1. За способом первинного розміщення їх поділяють на внутрішні, що надаються юридичними і фізичними особами певної країни та нерезидентами і зовнішні, які надходять ззовні від урядів, юридичних і фізичних осіб інших країн, міжнародних організацій та фізичних інституцій.
2. За характером сплати емісії розрізняють позики з відкладеними, або частковими, і негайними платежами. Емісії з відкладеними, або частковими, платежами – це облігації, при купівлі яких інвестори сплачують тільки певну частину ціни емісії, а решту – через кілька місяців.
3. За ознакою характеру використання цінних паперів бувають ринкові та неринкові позики. Облігації (казначейські зобов'язання) ринкових позик вільно купуються, продаються і перепродаються на ринку цінних паперів. Неринкові позики не допускають виходу цінних паперів на ринок, тобто їх власники не можуть їх перепродати.
4. За характером обігу державні цінні папери поділяють на такі, що вільно продаються і купуються, і такі, власники яких не можуть змінюватися.
5. За методами розміщення розрізняють добровільні та примусові позики. Нині в Україні кошти залучаються на принципах добровільності, вигідності та гарантованості повернення.
6. За терміном погашення державні позики бувають короткострокові – терміном погашення до одного року , середньострокові – від одного до п’яти та довгостроковими, більше п’яти років.
7. За характером погашення заборгованості розрізняють кредити з поверненням одноразово і частинами.
8. За зобов'язаннями держави в погашенні боргу розрізняють позики з правом дострокового погашення і без нього. Право дострокового погашення дає змогу державі враховувати ситуацію на фінансовому ринку.

Другою формою внутрішнього державного кредиту є мобілізація частини вкладів населення до державних запозичень, де залучені кошти спрямовуються в дохідну частину бюджету, через банки, якщо вони належать до державних установ.

Ще одна форма внутрішнього державного кредиту — запозичення коштів загальнодержавного позикового фонду, яка характеризується тим, що державні кредитні установи передають частину кредитних ресурсів на покриття видатків уряду (без купівлі державних цінних паперів).

Отже, державний кредит є сукупністю досить різних форм і методів фінансових відносин. Такий підхід спрямований на створення сприятливих передумов з метою залучення коштів як для держави, так і для її кредиторів. Різноманітність форм дає змогу максимально врахувати різні інтереси юридичних та фізичних осіб.

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 2

АНАЛІЗ ПЕРВИННИХ СТАТИСТИЧНИХ ДАНИХ ДЕРЖАВНОГО БОРГУ ТА ДЕФІЦИТУ БЮДЖЕТУ УКРАЇНИ

 

Таблиця 2.1.

Державний та гарантований державою борг України

протягом останніх п’яти років

тис.грн.

Показники	2006	2007	2008	2009	2010	2011	Загалом
Державний борг	66 113 786,31	71 294 278,30	130 689 649,38	226 996 306,46	323 475 202,05	324 552 277,94	1 143 121 500,44
Внутрішній борг	16 607 712,12	17 806 386,34	44 666 547,59	91 070 076,77	141 662 098,06	141 029 509,06	452 842 329,94
Зовнішній борг	49 506 074,19	53 487 891,97	86 023 101,79	135 926 229,69	181 813 103,99	183 522 768,88	690 279 170,51
Гарантований державою борг	14 434 731,05	17 450 463,51	58 720 737,44	90 907 815,24	108 760 208,14	109 249 312,57	399 523 267,95
Внутрішній борг	966,25	1 000 966,25	2 000 966,25	14 062 842,64	13 827 751,40	13 817 751,40	44 711 244,19
Зовнішній борг	14 433 764,80	16 449 497,26	56 719 771,19	76 844 972,60	94 932 456,74	95 431 561,17	354 812 023,76

.

Джерело інформації: Міністерство фінансів України: Режим доступу. - www.minfin.gov.ua

 

Таблиця 2.2.

Динаміка стану державного боргу в Україні за 2006-2011 роки

Період	Державний прямий борг		Сума державного прямого боргу, млрд. грн.	Державний борг
	Внутрішній, млрд. грн.	Зовнішній, млрд. грн.		млрд. грн.	% ВВП
2006	16,60	49,50	66,10	77,2	13,4
2007	17,80	53,50	71,30	88,7	12,3
2008	44,70	86,00	130,70	189,4	20
2009	91,10	135,90	227,00	316,9	34,7
2010	141,70	181,80	323,50	432,2	39,5
2011	161,50	195,80	357,30	487,6	42
Загалом	473,40	702,50	1 175,90	1592	161,9

Джерело інформації: Міністерство фінансів України: Режим доступу. - www.minfin.gov.ua

 

 

 

 

 

Таблиця 2.3.

Динаміка дефіциту державного бюджету за 2008-2011рр.

Роки	Дефіцит бюджету, млрд. грн.	Дефіцит бюджету у % до ВВП
2008	17,76	2,6
2009	37,3	6,5
2010	64,4	12,7
2011	38,6	3,08

Джерело інформації: Міністерство фінансів України: Режим доступу. - www.minfin.gov.ua

 

Таблиця 2.4

Державний та гарантований борг України  за три останні роки

 в розрізі процентних ставок

тис. одиниць

Показники	2009	2010	2011	Загалом
LIBOR	43006891,77	44206271,03	41160212,92	128373376
Рефінансування НБУ	1619564,45	1619564,45	1619564,45	4858693,35
Ставка Казначейства США	606987,37	453912,15	303676,12	1364575,64
Ставка МВФ	102998178,05	129472450,63	129527064,09	361997693
Ставки банків ФРН	272477,91	195716,42	136160,30	604354,63
Фіксована	168380512,88	256287495,51	300374944,61	725042953
Загальна сума державного та гарантованого боргу	316884612,43	432235410,19	473121622,49	1222241645

Джерело інформації: Міністерство фінансів України: Режим доступу. - www.minfin.gov.ua

 

Виходячи з первісних даних табл.2.1. побудуємо кругову діаграму динаміки стану державного боргу станом на 31.12.2011 та відношення державного боргу до гарантованого державою боргу (див. рис. 2.1. та рис. 2.2.)

Рис. 2.1. Динаміка державного боргу  України за 2011 рік, тис. грн.

 

Рис. 2.2. Відношення державного до гарантованого  державою боргу за 2006-2011рр., тис. грн.

 

На основі таблиці 2.2. побудуємо графік залежності внутрішнього та зовнішнього державного боргу та відношення державного боргу до ВВП (див. рис. 2.3. та рис. 2.4.)

Рис.2.3. Динаміка стану державного прямого боргу за категоріями, млрд.грн.

 

 

 

Рис. 2.4. Відношення показників державного боргу до % ВВП, млрд. грн.

 

 

 

РОЗДІЛ 3

ЗВЕДЕННЯ ТА ГРУПУВАННЯ ДАНИХ ДЕРЖАВНОГО БОРГУ В УКРАЇНІ

 

1.  Структурне групування

Поділимо роки по групам в залежності від показників державного боргу. кількість груп визначимо за формулою Стерджеса:

m=1+2,3*lgn=1+2,3lg6=2,789747876 тис. грн.                                                                                (3.1)

де m – кількість груп(інтервалів),

     n - обсяг сукупності.

Кількість обраних груп: 3

Найбільше значення показника  Xmax = 324 552 277,94 а  найменше значення буде дорівнювати Xmin = 66 113 786,31 

Розмах варіації складає:

R= Xmax – Xmin = 324 552 277,94 - 66 113 786,31  = 258 438 491, 63 тис. грн.                         (3.2)

Тому крок кожної групи буде дорівнювати:

∆X= R/m = 258 438 491, 63 / 3 = 86146163,88 тис. грн.                                                            (3.3)

Інтервали груп складають:

I.	152259950,19
II.	238406114,06
III.	324552277,94

 

Таблиця 3.1.

Частота кожного з інтервалів показників державного боргу , тис.грн.

 

№	Державний борг, xi	Частота, fi	Відносна частота, di=fi/n
1	66 113 786,31 ~ 152 259 950,19	3	0,50
2	152 259 950,19 ~ 238 406 114,06	1	0,17
3	238 406 114,06~324 552 277,94	2	0,34
	Загалом	6(n)	1,00

 

 

 

Рис. 3.1. Гістограма державного боргу

 

Обчислити наступі показники варіації:

Середнє арифметичне інтервального ряду:

_{,                                                                                                                (3.4)}

де  - середнє значення i-го інтервалу; - частота

155 097292 тис. грн..

З даної формули можна зробити  висновок про те, що за період з 2006 по 2011 рік приріст державного боргу збільшився і в середньому складав 155 097 292 тис. грн.

Середнє квадратичне:

,                                                                                                                (3.5)

= 159842764,8 тис. грн..

 

 

 

 

Мода:

Мода – це найбільш поширене значення статистичної ознаки. Даний показник розраховується за наступною формулою:

,                                                  (3.6)

де  - початкове значення модального інтервалу;

- розмір модального інтервалу;  - частота модального інтервалу; - частота після модального інтервалу, - частота перед модального інтервалу

Щоб визначити моду, визначимо  модальний інтервал, який  знаходиться за найбільшою частотою інтервалу. З таблиці 3.1 оберемо модальним інтервалом третій  (238 406 114,06~324 552 277,94),

Медіана:

_{,                                                                                  (3.7)}

де  - початок медіанного інтервалу; - розмір медіанного інтервалу; - частота медіанного інтервалу; - половина підсумку всіх частот; - комулята часток перед медіанного інтервалу.

Для визначення медіани  знайдемо медіанний інтервал. Медіанний  інтервал знаходиться за ознакою, що у цей інтервал потрапляє 50% загальної  кількості частот сукупності.

_{Таблиця 3.2.}

Розподіл державного боргу за 2006-2011рр. , тис.грн.

 

№	Державний борг, xi	Частота, fi	Кумулятивні частоти,
1	66 113 786,31 ~ 152 259 950,19	3	3
2	152 259 950,19 ~ 238 406 114,06	1	3+1=4
3	238 406 114,06~324 552 277,94	2	4+2=6
	Загалом	6(n)	X