Добыча газа по схеме труба в трубе

ЗМІСТ

Вступ

Сучасні вимоги, які пред'являються до асортименту  та рівню якості нафтопродуктів, зробили  вирішальний вплив на технічний  прогрес в області виробництва нафтопродуктів, на створення більш досконалих технологічних установок і виробничих комплексів. Подальше поглиблення переробки нафти вимагає посилення уваги, зокрема, до наступних процесів: каталітичного крекінгу, гідроочищення і гідрокрекінгу, коксування залишків та відбірної важкої дистилятної сировини за сучасною схемою. Для отримання нафтопродуктів підвищеної якості подальший розвиток одержують процеси каталітичного реформінгу прямогінних бензинових фракцій, ізомеризації, поділу гасових дистилятів з допомогою цеолітів, процеси виробництва пластичних мастил, присадок до палив і мастильних матеріалів [2]„

Нафта - це паливна  горюча масляниста рідина зі специфічним  запахом, розповсюджена в осадковій  оболонці Землі і яка є найважливішою  корисною копалиною. Найголовнішою властивістю нафти, яка принесла їй світову славу виняткових енергоносіїв, є її здатність виділяти при згорянні значну кількість тепла. Нафта і її похідні володіють найвищою серед усіх видів палив теплотою згоряння. Теплота згоряння нафти - 41 МДж/кг, бензину - 44.5 МДж/кг. Сира нафта звичайно не застосовується. Для одержання з нафти технічно цінних продуктів її піддають переробці.

На даному етапі  нафтопереробки трубчасті установки  входять до складу всіх нафтопереробних  заводів і служать постачальниками як товарних нафтопродуктів, так і сировини для вторинних процесів. Нафта готується до переробки, піддаючись очищення від небажаних домішок, і розганяється на вузькі фракції, придатні для подальшого використання на установках вторинної переробки.

Нині у світі  інтенсивно розвивається інфраструктура транспортних перевезень і послуг. Наслідком цього є стрімке  зростання споживання паливно- мастильних матеріалів.

Щодо України, то Лисичанський нафтопереробний завод  з 2007 р. освоїв випуск дизельного палива за євростандартом (ЕЫ 590), яке цілком призначене на експорт в Європу і інші країни, з показниками якості, які відповідають технічним вимогам до якості дизельних палив в Європі. Особливого значення під час виробництва низькосірчастого дизельного палива набуває процес гідроочищення сировини на сучасних каталізаторах [9]„  Нафтопродукти люди застосовують у всіх сферах життя, тому важливість нафти у повсякденному житті людини важко переоцінити [12].

1 Призначення  установки ABT, суть процесу теплопередачі

1. Призначення установки АВТ

Первинна переробка  нафти служить для розділення нафти на фракції, які використовуються для подальшої переробки або  в якості товарних нафтопродуктів. Первинна переробка нафти здійснюється на атмосферно- вакуумних трубчастих установках і атмосферних трубчастих установках. В атмосферно-вакуумних трубчастих установках нафта переробляється до гудрону, а в атмосферних трубчастих установках до мазуту.

Установки АВТ  за кількістю ступенів випаровування  діляться на три групи: двох, трьох і чотирьох кратного випаровування. В установках двократного випаровування перегонка до гудрону здійснюється в одній атмосферній і одній вакуумній колонах. В установках трьохкратного випаровування перегонка до гудрону здійснюється в одній атмосферній і двох вакуумних колонах, або двох атмосферних і одній вакуумній колоні. В чотирьохкратному випаровуванні перегонка здійснюється в двох атмосферних і двох вакуумних колонах. Для вилучення легких компонентів із дистилятів у випарні колони подається відкрита водяна пара. Потужність установок АВТ складає від 1 млн т/рік ... 9 млнт/рік [2].

2. Суть процесу теплопередачі

Теплопередача - фізичний процес передачі теплової енергії  від більш гарячого тіла більш  холодному або безпосередньо (при  контакті), або через роздільну (тіла або середовища) перегородку з будь-якого матеріалу. Коли фізичні тіла однієї системи знаходяться при різній температурі , то відбувається передача теплової енергії, або теплопередача від одного тіла до іншого до настання термодинамічної рівноваги. Самовільна передача тепла завжди відбувається від більш гарячого тіла більш холодному, що є наслідком другого закону термодинаміки [4],

Теплопровідність  — це явище передачі внутрішньої  енергії від однієї частини тіла до іншої або від одного тіла до іншого за їхнього безпосереднього контакту. Зауважимо, що за явища теплопровідності не відбувається перенесення речовини. Різні речовини мають різну теплопровідність. Так, метали краще проводять тепло, ніж дерево, тому ручки сковорідок виготовляють з дерева чи пластмас. Серед металів високу теплопровідність мають срібло і мідь.

Наступний вид  теплообміну — конвекція. Під  час конвекції енергія переноситься потоками газу чи рідини. У твердих  тілах цей спосіб теплообміну  неможливий. Конвекція зумовлює виникнення таких явищ природи, як вітер, теплі й холодні течії в океанах тощо.

Розрізняють природну конвекцію, приклади якої вже наводилися, і вимушену конвекцію, що відбувається, коли, наприклад, нерівномірно нагріту  рідину перемішують мішалкою. Конвекція, як і теплопровідність, широко використовується в побуті. Саме завдяки конвекції нагрівається рідина в посудині, яка стоїть на гарячій плиті, обігріваються приміщення.

Випромінення (променевий теплообмін), подібно до теплопровідності та конвекції, є видом теплообміну.

Випроміненням енергія може передаватися на великі відстані і не потребує наявності  речовини між тілами. Яскравий приклад - випромінення Сонця, яке досягає  Землі, проходячи відстань 149 000 000 км крізь майже безповітряний простір.

Енергію випромінюють усі тіла - і сильно, і слабо нагріті. Чим вища температура тіла, тим більше енергії воно випромінює.

Якщо колбу  в описаному досліді повернути  до лампочки білим боком, то стовпчик рідини у трубці також з часом  зміститься, але на меншу відстань. Це означає, що тіла з темною поверхнею поглинають і випромінюють енергію краще, ніж тіла зі світлою поверхнею, а тому швидше нагріваються і охолоджуються. Променевий теплообмін, як і інші види теплообміну, поширений у природі та використовується в побуті.

2 Характеристика сировини і одержуваних продуктів установки АВТ

Сировиною AT і АВТ є знесолена і зневоднена нафта з установок ЕЛЗУ з вмістом солей менше 5...20 мг/л і води менше 0,1 % мас. Продуктами установок є:

• вуглеводневий газ, який міститься в основному Сз-С4, використовується як паливо для нафтозаводських печей, як побутове та автомобільне паливо (зріджений газ) при наявності ГФУ направляється на цю установку і після розділення використовується як сировина для нафтохімії;
• бензинова фракція, яка википає в межах (п.к. - 180 °С) має низьке октанове число в межах о.ч. = 55...64 за моторним методом. Тому використовується як компонент низько октанових бензинів або направляється на установки гідро очистки, вторинної перегонки і піролізу. Після вторинної перегонки використовується як сировина в каталітичному риформінгу
• гасова фракція (140...315 °С) використовується як компонент реактивного палива, в якості освітлювального гасу або сировина установки гідроочищення;
• -фракція дизельного палива (180...350 °С) і використовується як компонент дизельного палива або як сировина установок гідро очистки і карбамідної депарафінізації;
• мазут - залишок атмосферної перегонки (більше 350 °С) використовується як компонент котельного палива або як сировина вакуумного блоку АВТ, гідрокрекінгу і термічного крекінгу;
• вакуумний газойль (350...500 °С) використовується як сировина каталітичного крекінгу і гідрокрекінгу, на нафтопереробних заводах з масляною схемою виробництва. Фракції які википають при температурі більше 350 °С діляться на вузькі фракції олив: 350...400 °С, 400...450 °С, 450...500 °С. їх направляють на установки селективної очистки депарафінізації і гідро очистки;
• залишок вакуумної перегонки - гудрон (більше 350 °С) використовується як сировина установок коксування, бітумної установки, для виробництва залишкових олив і як компонент котельного палива [2]Асортимент нафтопродуктів, одержуваних на установці АВТ обумовлений складом і властивостями нафти і її фракцій, а також потребами в тих чи інших нафтопродуктах.Майже усі нафти і її важкі відгони мають здатність обертати площину поляризації променів світла, причому для більшості з них характерне слабке праве обертання. Оптична активність зростає з підвищенням температури кипіння фракції. Штучні нафти, на відміну від природних, оптичної активності не виявляють. Оптичну активність природних нафт пояснюють наявністю в них продуктів розкладання холестерину і фітостерину, тобто характерних стеринів, що містяться в рослинах і тваринах. Це приводиться в якості одного з доказів органічного походження нафти. Безводні нафти і нафтопродукти є діелектриками, і деякі з них застосовуються як електроізоляційний матеріал (парафін) чи ізолююче середовище (трансформаторна олія) у трансформаторах, масляних реостатах і вимикачах. Діелектрична проникність нафт і нафтопродуктів у порівнянні з іншими діелектриками невелика і їх діелектрична постійна коливається в межах 1,86-2,5. Вивчення діелектричних властивостей олій різного групового складу показало, що найбільш стійкими електричними параметрами володіють олії, що не мають ароматичних вуглеводнів, асфальто-смолистих речовин і твердих парафінів. Нафта і нафтопродукти при терті (заповненні сховищ і перекачуванні з великою швидкістю по трубах, а також фільтрації) сильно електризуються і на їхні поверхні можуть накопичуватися заряди статичної електрики, у зв'язку з чим можуть відбуватися вибухи і пожежі. Найбільш небезпечні в цьому відношенні світлі нафтопродукти, що особливо сильно електризуються. Для запобігання вибухів і пожеж апаратуру, трубопроводи і резервуари заземлюють, а також застосовують спеціальні антистатичні присадки до нафтопродуктів З водою ані нафти, ані нафтопродукти практично не змішуються, а їхня взаємна розчинність дуже мала і не перевищує сотих часток відсотка. У нафтових Асортимент нафтопродуктів, одержуваних на установці АВТ обумовлений складом і властивостями нафти і її фракцій, а також потребами в тих чи інших нафтопродуктах. Майже усі нафти і її важкі відгони мають здатність обертати площину поляризації променів світла, причому для більшості з них характерне слабке праве обертання. Оптична активність зростає з підвищенням температури кипіння фракції. Штучні нафти, на відміну від природних, оптичної активності не виявляють. Оптичну активність природних нафт пояснюють наявністю в них продуктів розкладання холестерину і фітостерину, тобто характерних стеринів, що містяться в рослинах і тваринах. Це приводиться в якості одного з доказів органічного походження нафти  Безводні нафти і нафтопродукти є діелектриками, і деякі з них застосовуються як електроізоляційний матеріал (парафін) чи ізолююче середовище (трансформаторна олія) у трансформаторах, масляних реостатах і вимикачах. Діелектрична проникність нафт і нафтопродуктів у порівнянні з іншими діелектриками невелика і їх діелектрична постійна коливається в межах 1,86-2,5. Вивчення діелектричних властивостей олій різного групового складу показало, що найбільш стійкими електричними параметрами володіють олії, що не мають ароматичних вуглеводнів, асфальто-смолистих речовин і твердих парафінів. Нафта і нафтопродукти при терті (заповненні сховищ і перекачуванні з великою швидкістю по трубах, а також фільтрації) сильно електризуються і на їхні поверхні можуть накопичуватися заряди статичної електрики, у зв'язку з чим можуть відбуватися вибухи і пожежі. Найбільш небезпечні в цьому відношенні світлі нафтопродукти, що особливо сильно електризуються. Для запобігання вибухів і пожеж апаратуру, трубопроводи і резервуари заземлюють, а також застосовують спеціальні антистатичні присадки до нафтопродуктів. З водою ані нафти, ані нафтопродукти практично не змішуються, а їхня взаємна розчинність дуже мала і не перевищує сотих часток відсотка. У нафтових Нижче наведено матеріальний баланс АВТ

Таблиця 2.1-Атмосферно-вакуумна перегонка знесоленої нафти[8]

Таблиця 2.5 - Фізико-хімічні  властивості дизельної фракції

Таблиця 2.7 - Фізико-хімічні властивості гудрону

З Опис технологічної схеми установки АВТ

Підготовлена  нафта насосом Н - 1 прокачується через теплообмінники Т- 1...Т-6, де де підігрівається до температури t = 210...230 °С продуктами які одержують на установці. Підігріта нафта поступає в відбензинюючу колону К- 1, в колоні за рахунок контакту на тарілках парової та рідкої фаз одержують легкий бензин і відбензинену нафту. Пари легкого бензину разом з водяними парами і вуглеводневим газом виводяться зверху колони К-1 частково конденсуються і охолоджуються і холодильнику-конденсаторі ХК-1 та розділяються в сепараторі С-1. Вуглеводневий газ зверху сепаратора С-1 поступає в паливну мережу заводу або направляється на ГФУ. Легкий бензин виводиться збоку сепаратора і частково поступає на першу тарілку, як гостре зрошення, а решта направляється на стабілізацію. Температура верха колони складає t_B 135 °С, температура низу колони t_H = 210...240 °С, тиск 0,3...0,4МПа.

Нижнім продуктом  колони К-1 є відбензинена нафта, яка  поступає в піч П-1 двома потоками, де нагрівається до температури і = 320...360 °С. Один потік повертається вниз колони К-1, як гаряча струмена (для підтримання температури низу колони). Другий потік поступає в основну атмосферну колону К-2, тут відбензинена нафта розділяється на декілька продуктів, верхнім продуктом є пари важкого бензину разом з водяними парами і невеликої кількості вуглеводневого газу - ця суміш поступає в холодильник-конденсатор ХК-2, ле частково конденсується і охолоджується, а пізніше направляється в сепаратор С-2, де розділяється на окремі компоненти. Вуглеводневий газ теж направляється в паливну систему або на ГФУ. Важкий бензин поступає на стабілізацію, а вода дренується в каналізацію.

В якості бокових  фракцій в колоні К-2 відбирається гасова і дизельна фракція. Вони поступають в колону К-3 для відпарювання легких фракцій, які повертаються назад в колону К-2. Гасова і дизельна фракція після охолодження

в теплообміннику Т-3, Т-4 і холодильниках виводяться з установки. Тиск в

колоні К-2 складає Р_к_₂ ⁼ 0,18...0,2 МПа, температура верха колони 1_в " =155°С,

температура низу колони £

к-2

330.. .360 °С.

Знизу колони К-2 виводиться мазут, який прокачується через трубчату піч П-2 де підігрівається до температури 400...420 °С. Дальше мазут поступає у вакуумну колону К-4. В колоні К-4 створюється вакуум для зменшення розкладу високомолекулярних вуглеводнів. Вакуум в колоні створюється пароежектором ПЕ-1 і складає РВ = 8...10 кПа. В колоні К-4 мазут розділяється на вакуумний газойль, який відбирається збоку колони і гудрон, який виводиться знизу колони. Ці продукти після охолодження в теплообміннику Т- 5 і Т-6 та холодильниках виводиться з установки. Зверху колони К-4 виводяться водяні пари, повітря і продукти розкладу. Далі вони поступають в холодильник конденсатор ХК-3, де частково конденсуються і охолоджуються, а пізніше в сепаратор С-3, де розділяються. Продукти розкладу за своїм фракційним складом відповідають дизельному паливу і тому додаються до фракції дизельного палива.

Для зменшення  температури низу колони К-2 і К-4, а також на їх регулювання передбачена  подача водяної пари. Для зменшення кількості парів у верхній частині колони К-2 і К-4 і відповідно зменшення діаметра колон передбачені одне або два циркуляційні зрошення [10].

4 Будова і робота теплообмінного апарату "труба в трубі"

4.1 Загальний  опис теплообмінних апаратів

теплообміну рідина- Теплообмінним апаратом називають пристрій, в якому одна рідина - гарячий теплоносій, передає теплоту іншій рідині - холодному теплоносію. В якості теплоносіїв в теплообмінних апаратах використовуються різноманітні крапельні і газоподібні рідини в самому широкому діапазоні тисків і температур (наприклад, вода, водяна пара, нафтопродукти, розчини солей, вуглеводневі гази, повітря і інші).

Теплообмінні  апарати можна класифікувати  за наступними ознаками:

• принципом роботи - змішувальні (контактні), поверхневі (регенеративні і рекуперативні);
• технологічним призначенням - повітряні підігрівані, деаератори, парогенератори, пароперегрівачі;
• схемою руху теплоносіїв - прямотічні, протитічні, з перехресним током, комбіновані;
• родом теплоносіїв - водоводяні, пароводяні, водоповітряні, газоповітряні, оливоповітряні;
• родом матеріалу - стальні, чавунні, графітові, скляні, керамічні, свинцеві;
• родом теплообмінних поверхонь - гладкотрубні, ребристі, ошиновані, пластинчасті, спіральні;
• числом ходів теплоносія - одноходові, багатоходові;
• компановкою поверхонь нагріву - труба в трубі, кожухотрубні, без обмежувального корпусу;
• можливістю монтажної зборки - несекційні, секційні;
• періодичністю дії - безперервної дії, періодичної дії.

В регенеративних апаратах гарячий теплоносій віддає свою теплоту акумулюючому пристрою, який в свою чергу періодично віддає теплоту іншій рідині - холодному теплоносію, тобто одна і та ж поверхня нагріву омивається то гарячою, то холодною рідиною.  В змішувальних апаратах передача теплоти від гарячого до холодного теплоносія проходить при безпосередньому контакті обох теплоносіїв, наприклад, в парціальних конденсаторах.  В теплообмінних апаратах рух рідини здійснюється за трьома основними схемами. Якщо напрямок руху гарячого і холодного теплоносіїв співпадають, то такий рух називають прямотоком. Якщо напрямок руху гарячого теплоносія протилежний руху холодного теплоносія, то такий рух називається протитоком. Якщо ж гарячий теплоносій рухається перпендикулярно руху холодного теплоносія то такий рух називається поперечним током [5],

4.2 Опис  та будова теплообмінних апаратів  типу труба в трубі

Апарати теплообміну  типу труба в трубі можна розділити  на два основні види - нерозбірні і розбірні.

Нерозбірними  апаратами є блоки стандартних елементів, сполучених один з одним по кільцевому і трубному простору і зв'язаних загальною опорною металоконструкцією відповідно до проекту замовника.

З'єднання кільцевих  просторів елементів виконується  нероз'ємним за допомогою спеціальних  трійників. Допускається з'єднання за допомогою врізних патрубків. З'єднання трубних просторів елементів виконується або нероз'ємним за допомогою приварних двійників (виконання І), або роз'ємним за допомогою знімних двійників (виконання II).

Нерозбірні  теплообмінники типу труба в трубі призначені для таких умов експлуатації, коли середовище, що проходить в кільцевому просторі, не дає відкладень, що викликають необхідність механічного очищення зовнішньої поверхні теплообмінних труб. Апарати виконання І призначені для умов експлуатації, що не вимагають механічного очищення внутрішньої поверхні теплообмінних труб від забруднень. Апарати виконання II найбільш придатні для умов експлуатації - необхідність регулярного механічного очищення внутрішньої поверхні теплообмінних труб від забруднень.

Різниця температур стінок теплообмінних і кожушаних  труб нерозбірних (жосткотрубних) елементів, що допускається, не повинна перевищувати для елементів з вуглецевої сталі (матеріального виконання МІ) 50 °С, для елементів з хромонікелевої сталі (виконання МЗ) 40 °С.  Розбірні багатопотокові теплообмінники типу труба в трубі, на відміну від однопоточних, призначені для великих витрат робочих середовищ (у разі рідких середовищ від 10 до 200 т/г в трубному просторі і від 10 до 300 т/г - в кільцевому просторі).

Багатопотокові  теплообмінники можуть застосовуватися  для процесів конвективного рідина, газ-газ, рідина-газ, а також для процесів теплообміну з частковою конденсацією або випаровуванням робочих середовищ.

Однопоточні теплообмінники, в яких середовище здійснює чотири ходи по трубному і кільцевому просторах, призначені для процесів конвективного теплообміну. Двохпотокові теплообмінники, в яких середовище здійснює два ходи, можуть, крім того, застосовуватися і для процесів з конденсацією і випаровуванням в трубному і кільцевому просторах.

Апарати однопоточні  по трубному простору і двохпотокові по кільцевому просторі застосовуються в тих випадках, коли у середині теплообмінних труб має місце  конвективний теплообмін, а зовні - процес з конденсацією або випаровуванням. Конструкцією всіх розбірних теплообмінників типу труба в трубі передбачена можливість вільних температурних подовжень теплообмінних труб при обмеженій нагоді температурних подовжень кожушаних труб. Це накладає певні обмеження на перепад температур входу і виходу середовища, що проходить через кільцевий простір.

Перепад для  одного апарату не повинен перевищувати:

• у однопоточних і багатопотокових апаратів розбірних 150 °С;
• у малогабаритних розбірних апаратів при матеріального виконання МІ, М2, М4, М6 - однопоточних по кільцевому простору - 100 °С, двохпотокових - 150 °С;
• у малогабаритних розбірних апаратів при матеріального виконання МЗ - однопоточних по кільцевому простору - 70 °С, двохпотокових - 100 °С.

Так само, як елементи нерозбірних апаратів, розбірні теплообмінники типу труба в трубі можуть бути скомпоновані і виготовлені у вигляді блоків. Вимоги і рекомендації по компоновці і постачанню блоків викладені в галузевих стандартах, що визначають конструкцію і основні розміри апаратів. [6]

4.3 Принцип роботи теплообмінника типу труба в трубі

Гарячий теплоносій (дизельне паливо) подається в апарат через патрубок 3. Він проходить через весь апарат по дузі та виходить через патрубок 4. При його русі по теплообміннику холодний теплоносій (нафта) яка поступає через патрубок 1 та протікає по внутрішніх трубах 5 нагрівається. Передача тепла проходить конвективно.

Бензинова фракція  рухається по внутрішніх трубах, нафтова  фракція - по кільцевому зазору між внутрішніми і зовнішніми трубами. Внутрішні труби з'єднуються за допомогою колін, а зовнішні - за допомогою сполучних патрубків. Довжина елементу теплообмінника типа "труба в трубі" зазвичай складає 3-6 м-кодів, діаметр зовнішньої труби - 0,076 - 0,159 м, внутрішньою - 0,057 - 0,108 м . Оскільки перетини внутрішньої труби і кільцевого зазору невеликі, то в цих теплообмінниках досягаються значні швидкості руху теплоносіїв (до 3 м/с), що призводить до збільшення коефіцієнтів теплопередачі і теплових навантажень, уповільнення відкладення накипу і забруднень на стінках труб [11].

Характер зміни  температури рідині, рухаючої вздовж поверхні нагріву, залежить від схеми  її руху. У теплообмінних апаратах застосовуються в І основному  три схеми руху рідин:

• прямоточна, коли гаряча і холодна рідини протікають паралельно;
• протиточна, коли гаряча і холодна рідини протікають в протилежному один одному напрямі;
• перехресна, коли рідини протікають в перехресному напрямі.

5 Параметри  контролю і регулювання на  установці АВТ

Основними параметрами, які регулюють на установці АВТ  є:

У процесі ректифікації в основній атмосферній колоні К-2:

• температура верха колони;
• температура низу колони;
• тиск в колоні;
• температура і витрата сировини;
• рівень залишку в колоні [3],
• температура на тарілках виводу бокових фракцій.

Для трубчатої  печі:

• температура сировини;
• кількість палива поданого для нагріву за с;
• швидкість сировинию [5],

Проведемо більш  наглядно розгляд параметрів регулювання  у ректифікаційній колоні:

1. Температура верха колони

Температура верха  колони впливає на якість і вихід  важкого бензину. При зростанні температури разом із важким бензином випаровується і гас, якість важкого бензину погіршується і його необхідно знову повертати в колону. При зниженні температури не повністю випаровується важкий бензин, продуктивність колони за важким бензином зменшується. Температура верха колони регулюється кількістю гострого зрошення, яке подається на першу тарілку колони.

2. Температура низу колони

Температура низу колони впливає на якість і вихід  мазуту. При підвищені температури  низу колони частково випаровується і мазут, продуктивність  колони за мазутом зменшується. Зниження температури низу колони призводить до неповного випаровування із мазуту дизельного палива та погіршення його якості.

Температура низу колони залежить від природи залишку  і знаходиться в межах 110...420 °С. Вона регулюється кількістю водяної пари яка подається в трубний змійовик або виносний кип'ятильник.

5.5 Тиск  в колоні

Тиск в колоні впливає на випаровування компонентів. Зниження тиску прискорює випаровування, а збільшення тиску погіршує випаровування компонентів. При збільшенні тиску в колоні при незмінній температурі неповністю з рідини випаровується важкий бензин і продуктивність колони за важким бензином зменшується, при цьому якість гасу погіршується. При і зменшенні тиску в колоні разом із важким бензином з рідини випаровується і гас, в результаті чого якість важкого бензину погіршується, а вихід гасу зменшується. Тиск в колоні регулюється автоматично клапаном, який встановлюється на виході з сепаратора С-1.

5.4 Температура  і витрата сировини

Температура і  витрата сировини впливають на температурний  режим в колоні і відповідно на вихід та якість продуктів. Підвищення температури сировини призводить до зростання температури в колоні, одержання неякісного важкого бензину  і зменшення виходу мазуту. І навпаки, зменшення температури сировини призводить до неповного відбору важкого бензину і одержання неякісного мазуту.

Зменшення витрати  сировини призводить до збільшення температури  в колоні і відповідно одержання  неякісного важкого бензину і зменшення виходу мазуту. Температура входу сировини в колону регулюється кількістю водяної пари яка подається в теплообмінник Т-1 або, при високих значення температури в колонах, кількістю палива яке подається в трубчату піч. Витрата