Дослідження асортименту і якості скла та виробів з нього

УКООПСПІЛКА 

Полтавський університет споживчої  кооперації України

Кафедра товарознавства та експертизи непродовольчих товарів 
 
 
 
 
 
 

Курсова робота 
 

з товарознавства непродовольчих товарів 

на тему:  

  „Дослідження асортименту і якості скла та виробів з нього”

(на матеріалах  магазину „Медея” м. Полтава) 
 
 
 
 
 

Виконала:

студентка

групи ТКД - 66м

Городецька  Л.Г. 

Науковий  керівник:

ст. викладач Калашник О.В. 
 
 
 
 
 

Полтава 2011

План 
 
 
 

Вступ 
 

1. Стан розвитку, виробництва, реалізації і споживання  виробів із скла

2. Класифікація  та характеристика асортименту  виробів із скла

3. Вимоги до  якості

4. Дослідження  асортименту виробів із скла

5. Дослідження  якості виробів із скла 

Висновки і  пропозиції

Література

Додатки

Зміст 
 

Стор. 

Вступ…………………………………………………………………………..….4 
 

1. Стан розвитку, виробництва, реалізації і споживання  виробів із скла…....7

2. Класифікація  та характеристика асортименту  виробів із скла……….…..12

3. Вимоги до  якості…………………………………………………………….13

4. Дослідження  асортименту виробів із скла…………………………………24

5. Дослідження  якості виробів із скла………………………………………..30 

Висновки і  пропозиції…………………………………………………………37

Література………………………………………………………………….…..42

Додатки………………………………………………………………………...45 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

    Розвиток  народного господарства країни за останні роки все переконливіше доводить, що основу управління виробництвом і торгівлею товарами народного споживання можуть скласти тільки науково -обгрунтовані методи перспективного планування, що базуються на інформації про тенденції розвитку потреб населення і попиту.

    Ринок потребує чіткого взаємозв’язку  усіх складників комерційно-господарського ланцюга – від задуму створити конкретний товар до його виконання  суб’єктами ринку.

    У процесі руху від виробника до споживача певна кількість товарної маси зосереджуються на складах готової продукції виробника, в пунктах відправлення та призначення, транспортних засобах, на складах посередницьких організацій. Товар тут розміщується не хаотично, а згідно відповідним особливостям, які втілені в поняття “асортимент”.

    З економічної точки зору асортимент – це насамперед відображення міжгалузевої і галузевої пропорції в складі товарної номенклатури, яка характеризує результати діяльності галузі та підприємства, які виробляють товари. Тобто це один з найважливіших факторів, які вирішують ступінь збалансування попиту та пропозиції конкретних виробів. Так асортимент представляє собою логічне розподілення будь-якої множини, утвореної за найбільш загальними ознаками, на певні категорії чи ланцюги різного рівня. Завдяки цьому асортимент дозволяє орієнтуватися на окремі види товарів та їх групи, яким  притаманні загальні ознаки, надає можливості для вивчення, планування, прогнозування, обліку та звітності, вивчення попиту.

    Товарний  асортимент має велике соціально-економічне значення, оскільки від нього залежить повнота задоволення купівельного попиту та якість торгового обслуговування суб’єктів  ринку.

    Оптимальний асортимент забезпечує значні підвищення ефективності загального виробництва, економічне використання трудових та матеріальних ресурсів. Асортимент товарів може в деякій мірі варіюватися, а вибір тієї чи іншої різновидності товарів обумовлюється споживчою вартістю, перевагою споживачів тому чи іншому товару.

    Раціонально сформований асортимент прискорює  реалізацію товарів, скорочує затрати праці та часу на пошук, придбання потрібного товару, а в кінцевому результаті сприяє задоволенню попиту потенційного споживача. Асортимент товарів повинен постійно обновлятися у зв’язку з науково-технічним прогресом, появою нових сировинних матеріалів і способом їх обробки, прогресивних технологій, зміною ринкової кон’юнктури, посилення конкуренції на товарному ринку, підвищення платоспроможності споживачів.

    На  підприємствах оптової та роздрібної торгівлі товарний асортимент у відповідності з ринковими потребами повинен носити оптимальний характер. В зв’язку з цим для кожного підприємства необхідно мати асортиментний перелік товарів, який повинен забезпечувати безперебійність торгівлі. Наявний асортимент товарів в сфері обігу, по суті, являється пропозицією товарів, а значить він повинен бути ширшим ніж фактично складений попит на них.

    Кожен товар повинен бути зорієнтований  на конкретного споживача; втілення цього важливого економічного принципу опирається на так звану асортиментну концепцію, яка представляє собою направлене побудування раціональної асортиментної структури товарної пропозиції. Асортиментна концепція орієнтує промисловість, підприємства аграрно-промислового комплексу на випуск товарів, які забезпечують передбачену в замовленні оптової та роздрібної торгівлі структури споживання та попиту. Така концепція сприяє раціональному розміщенню виробництва на території країни, вдосконаленню комерційно-господарських зв’язків, підготовці торгового асортименту в оптовому ланцюгу та роздрібній мережі.

    Раціональному формуванню асортименту товарів  сприяє і асортиментна політика суб’єктів  ринку.

    Асортиментна  політика представляє собою систему  поглядів та комплекс мір по управлінню асортиментом товарів на всіх рівнях в інтересах окремих суб’єктів ринку та держави в цілому.

    В умовах ринкової економіки асортиментна політика передбачає насамперед скорочення асортименту за рахунок виробів, які користуються низьким попитом, перемиканням матеріальних, трудових, фінансових ресурсів на виробництво виробів з більш високим попитом.

    Успішна комерційно-господарська діяльність суб’єктів  ринку потребує оптимізації товарного  асортименту. В зв’язку з цим  більше уваги приділяється його формуванню.

    Метою даної курсової роботи є розробка пропозицій щодо покращення формування асортименту  та поліпшення організації торгівлі скляним посудом у магазині «Медея» м. Полтава.

    Для цього необхідно вирішити наступні завдання:

• провести аналіз структури асортименту;
• зробити аналіз споживчих властивостей і виявити недоліки та переваги щодо формування асортименту;
• представити аналіз організації комерційної діяльності магазину «Медея»;
• провести дослідження асортименту та якості.

    На  основі цих робіт обґрунтувати висновки та пропозиції направлені на подальше вдосконалення асортименту, якості організації торгівлі та конкурентоспроможності магазину «Медея». 
 
 
 
 
 

1. Стан розвитку, виробництва,  реалізації і споживання  виробів із скла 

    Скляна  промисловість України – це галузь промисловості, підприємства якої виробляють віконне, поліроване, тарне, господарське, столове, архітектурно-будівельне, лабораторне, медичне та інші види скла. Продукцію цієї промисловості широко застосовують у різних галузях народного господарства, в техніці та побуту.

    Виробництво скла за давніх часів, як ремісництво набуло поширення в середні віки. На території України скло виробляли з 3-4 ст. Промислове виробництво скла виникло на початку 18 ст., коли було введено в дію Київську гуту. Будівництво більших склоробних підприємств почато в кінці 19 ст. в основному на Київщині та в Донбасі. Тепер в Україні налічується понад 35 заводів, які виробляють скло та скловироби. Найпотужніші з них: Костянтинівський завод “Автоскло”, Костянтинівський механізований склоробний завод, Лисичанський склоробний завод та завод “Пролетарій” (м. Лисичанськ Луганської обл.), Львівський, Херсонський, Керченський, Одеський, Бучанський (Київська обл.), Київський та інші. Організовано виробництво нових ефективних матеріалів і виробів для будівництва (профільне скло, склоблоки, склопакети, армоване, візерунчасте й теплозахисне скло, килимово-мозаїчні плити, скломармур, скло оздоблювальне типу авантюринового та ін.). На початку цього десятиріччя на Україні було вироблено (млн.м²): віконного скла – 45,5, полірованого скла – 5,2, армованого скла – 2,6, загартованого неполірованого скла – 1,8. Перспективними проблемами являються: збільшення виробництва полірованого, зміцненого й теплозахисного, склополотна; прискорення розробки і впровадження енергозберігаючих технологій у виробництві скла.

    Скляний  посуд відноситься до товарів  повсякденного попиту.

    Основу  скляної промисловості України  на сьогоднішній день складають, за даними Держкомстату України, 36 малих і  великих виробників скляного посуду. Серед них 15 – 17 великих спеціалізованих  фірм.

    На  сьогоднішній день скляна промисловість  в основному працює на експорт (таблиця 1.1.) - майже 70 % продукції експортується  в Росію. За даними Держкомстату, в 2008 році з України було вивезено 8,036 млн.т.  скляного посуду на суму 8724,98 тис. доларів. А за 4 місяці 2009 року – 7,543 млн.т. товару на суму 8576,3 тис. доларів. 

Таблиця 1.1

Експорт скляного посуду з України за                     

2006 –  2009 роки 

    Це  свідчить про те, що грошового ринку  скляного посуду в Україні немає, а бартер -  не влаштовує. Експортується  скляний посуд також на ринки  Молдавії, Білорусії, Азербайджану, країн  Балтії.

    Щодо  імпорту скляної продукції, то на вітчизняному ринку присутні скляний посуд із Чехії, Англії, Польщі, Японії, Китаю, Німеччини. Загальна ситуація імпорту скляний посуд в Україну за останні декілька років відображена в таблиці 1.2. 

Таблиця 1.2

 Імпорт скляного посуду в Україну за                                                                   2006 – 2009 роки 

    Споживання  скляного посуду на внутрішньому ринку  відбувається повільними темпами.

    У споживчій кооперації в статистичному збірнику “Основні показники фінансово-господарської діяльності споживчої кооперації України”, за                      2008 р. вказані такі дані відносно скляного посуду. Ці дані досить реально відображають тенденції “розвитку” на даному ринку товарів в Україні [2-6].  
 
 

Таблиця 1.3

Індекси продажу скляного посуду                                                      

за 2000 – 2004 роки, % 

     В середньому з кожним роком рівень продажу скляного посуду скорочується на 15 %. На рисунку 1.1. добре показано, як змінювалися індекси цін  відносно років, коли вони бралися за 100 %. 
 

Рис. 1.1. Індекси продажу скляного посуду по Україні                                       за 2004 – 2008 роки

    Більш повному задоволенню попиту населення  сприяє правильне формування асортименту, котре може бути забезпечене при  вивченні товарознавцями потреб населення у скляному посуді, глибокому знанні споживчих властивостей всіх його видів. На задоволення потреб у скляному посуді, в першу чергу,  впливає розвиток виробництва. Спад матеріального добробуту народу не дозволяє значну частку коштів витрачати на придбання скляного посуду різноманітного призначення і це в значній мірі впливає на обсяг реалізації керамічних виробів, тому в перспективних планах розвитку виробництва скляних виробів, торгівлі необхідно враховувати купівельну спроможність населення.

Таблиця 1.4

Структура роздрібного товарообігу  скляного посуду за 2008 рік 

    З таблиці 1.4. видно, що питома вага скляного посуду на 2006 рік становить всього лише 0,26 % від загального товарообігу непродовольчих товарів.

Таблиця 1.5

Структура товарних запасів в цілому по Україні  на 01.01.2009 року 

    Виходячи  з приведених даних в таблиці 1.5. видно, що запаси скляного посуду на 01.01.2009 р. склали 2,2 млн. грн. Можна сказати, що ситуація в залишках скляного посуду за 2008 рік більш-менш нормалізувалась. В крупних містах вже склалася  визначена структура збуту посуду: 1 – 2 спеціалізованих магазина в центрі міста; відділи в крупних універмагах, господарчих магазинах, які мають відділи посуду. 

    2. Класифікація та  характеристика асортименту  виробів із скла 

    Посуд із скла групують за призначенням, складом  скломаси, способами виготовлення, видами, фасонами, розмірами, декором, комплектністю та ін.

    За  призначенням цей посуд групують на три групи: столовий (сортовий), господарський  посуд і художньо-декоративні  вироби.

    За  складом (компонентним вмістом) скломаси виділяють вироби із звичайного (вапняно-натрієвого і вапняно-натрієво-калієвого) скла, свинцево-калієвого (кришталь – важке скло; особливий вид скла, який містить в значних кількостях оксид свинцю – РвО чи оксид барію – ВаО), тугоплавке та інші.

    За  способами виготовлення – видувний, пресований, пресовидувний, центробіжного лиття, піскоструминна обробка.

    За  видами (назвами) скляний посуд різноманітний: блюдця, склянки, бокальчики, келихи, чарки, фужери, кухлі, тарілки, чашки, блюда, вази для сервірування столу, графини, маслянички, молочники, салатники, цукорниці, солонки, сухарниці, гірчичниці, тарілки для оселедців та ін.

    Фасони  посуду визначаються формою її корпусу (овальний, конічний, циліндричний, шароподібний) та особливостями конструкції: з  ручкою, без ручки, на ніжці, на піддоні  або без них. При будові артикулів враховуються особливості фасонів скляного посуду, а також його розміри.

    Розміри плоских видів посуду (підносів, блюд, блюдець) визначають за верхнім  діаметром в мм, а порожнистих  – (чарок, карафів, кувшинів) – за їх ємкістю в см³. Розміри ваз для квітів та інших високих виробів визначають за висотою і діаметром.

    В залежності від комплектності розрізняють  посуд: штучний і комплектний (прибори, набори, сервізи).

    За  функціональним використанням асортимент столового посуду такий: вироби для прийняття їжі і напоїв (блюдця, бокали, вази для крему, чарки, кружки, склянки, тарілки, фужери, чашки, салатники однопорційні); для того, щоб подавати їжу і напої на стіл та короткочасного їх зберігання (вази, блюда, графини, кувшини, маслянички, молочники, цукорниці, ікорниці, ковпаки для сиру, штофи, підноси); інші види виробів, які сприяють прийому їжі і напоїв: лимоновитискувачі, попільниці, вази для квітів. 
 

3. Вимоги до якості 
 

             Господарюючі  суб'єкти  в  питаннях  вимог  щодо    сировини, показників  якості,  методів аналізу,    упаковки,    маркування, транспортування, приймання і зберігання  непродовольчих  товарів керуються діючими стандартами та технічними умовами. Відповідно до міжнародних договорів в Україні застосовують міжнародні, регіональні та національні стандарти. Згідно з Декретом Кабінету  Міністрів України від 10.05.93 N 46-93 "Про стандартизацію і сертифікацію" нормативні документи з стандартизації розподіляють за такими категоріями:

     державні стандарти України - ДСТУ;

     галузеві стандарти України - ГСТУ;

     стандарти науково-технічних та інженерних товариств і  спілок України - СТТУ;

     стандарти підприємств - СТП;

     технічні - ТУУ.

Як державні стандарти України (ДСТУ) застосовують міждержавні стандарти  (ГОСТ)  та  республіканські  стандарти  колишньої  УРСР (РСТ). Стандарти науково-технічних та інженерних товариств і спілок України   (СТТУ)   розробляють   у   разі  необхідності  поширення результатів фундаментальних і прикладних досліджень,  одержаних  в окремих галузях знань чи сферах професійних інтересів. Стандарти підприємств  (СТП)  розробляють  на  продукцію,  що використовується лише на конкретному підприємстві. СТП не  повинні суперечити обов'язковим  вимогам  державних  (ДСТУ)  та  галузевих

стандартів (ГСТУ). Технічні умови України (ТУУ)  містять  вимоги,  що  регулюють  відносини   між   постачальником   (розробником,  виготівником)  і  споживачем  (замовником)  продукції  та  не   повинні   суперечити обов'язковим вимогам державних стандартів (ДСТУ). Державні  та  галузеві  стандарти  України    та    стандарти науково-технічних та інженерних  товариств  і  спілок  України,  а також  заміни  до  них,  підлягають   державній    реєстрації    Держстандарті  України,  а  технічні  умови  України  -  в    його територіальних  органах  (обласних  центрах    стандартизації    іметрології). Державним стандартам присвоюють позначення, яке складається з індексу (ДСТ), скороченої назви держави (У), реєстраційного номера і двох останніх цифр року затвердження або перегляду стандарту. Назва технічних умов складається з індексу документа (ТУ), скороченої назви держави (У), коду  підприємства  (організації)  - власника оригіналу ТУ із ОКПО (вісім знаків), двох  основних  цифр року затвердження.

     Наприклад: ТУ У 12345813.001-93. Товари,  що  надходять  в  Україну  по    імпорту,    повинні відповідати  стандартам,  технічним    умовам    (контракту    або нормативним документам), які діють на території України. Державні  стандарти України  затверджуються  без   обмеження строку їх дії. Також зняті обмеження на  міждержавні стандарти (ГОСТ), термін дії яких закінчувався в 1992-1995 роках.  Необхідна інформація про дію стандартів (ДСТУ,  ГОСТ),  зміни до них та скасування їх  друкуються в щорічному та  щомісячному інформаційному  покажчиках  "Стандарти"  (Держстандарт    України. Видання офіційне. Київ), які можна замовити в магазинах стандартів за адресами:

     252073, м.Київ-73, вул.Фрунзе, 152, тел. 435-42-70;

   310164, м.Харків, пр.Леніна, 66, тел. 33-35-00.

      Показники якості скляного посуду регламентується наступною діючою нормативно – технічною документацією:

• ГОСТ 28390-89 „Посуд фарфоровий: - посуд фарфоровий столовий; - посуд фарфоровий чайний; - посуд фарфоровий кавовий; - посуд фарфоровий для спецій; - посуд фарфоровий для кухні; - столові набори; - набори, комплекти і гарнітури фарфорові”;
• ГОСТ 28391-89 „Посуд фаянсовий: - посуд фаянсовий столовий; - посуд фаянсовий чайний; - посуд фаянсовий кавовий; - посуд фаянсовий для спецій; - посуд фаянсовий для кухні, столові набори; - набори і комплекти фаянсові”;
• ГОСТ 25185.1-95 (ИСO 6486-2-81) „Посуд керамічний: - напів-фарфоровий; - майоліковий; - гончарний”;
• ГОСТ 5717-91 „Тара скляна консервна”;
• ГОСТ 30407-96 „Посуд столовий і кухонний скляний”;
• ГОСТ 10782-85 ОСТ 64-2-485-85 ОСТ 64-2-82-85 ТУ 10-09-22-89 „Тара медична зі скла (ампули скляні для лікарських засобів, трубки скляні, банки, пляшки, флакони для лікарських засобів)”.