Діяльність спортивної споруди на прикладі Комунального підприємства «Харківський Палац спорту»

ХАРКІВСЬКА ДЕРЖАВНА АКАДЕМІЯ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ

КАФЕДРА МЕНЕДЖМЕНТУ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ        

КУРСОВА РОБОТА

на тему:

Діяльність спортивної споруди на прикладі Комунального підприємства «Харківський Палац спорту»

Виконала:

студентка 4 курсу

групи 4.10А

спеціалізації

менеджмент фізичної культури

Гладченко О.Є.

Науковий керівник

к. фіз.вих., доцент

Бондар А.С.  

Харків 2011

Зміст

Вступ……………………………………………………………………………….3

Розділ 1. Характеристика діяльності спортивних споруд...................................6

1.1   Історія виникнення та класифікація спортивних споруд………………….6

1.2   Форми власності спортивних споруд……………………………………...14

1.3   Фізкультурно-спортивні послуги, які надає спортивна споруда………...23

Висновки до розділу 1…………………………………………………………...25

Розділ 2. Методи і організація дослідження…………………………………...27

2.1. Методи дослідження………………………………………………………..27

2.2. Організація дослідження……………………………………………………28

Розділ 3. Діяльність спортивної споруди Комунальне підприємство «Харківський Палац спорту»…………………………………………………...29

3.1. Історія та розвиток Комунального підприємства «Харківський Палац спорту»…………………………………………………………………………...29

3.2. Економічна діяльність Комунального підприємства «Харківський Палац спорту»……………………………………………………..…………………….34

Висновки до розділу 3…………………………………………………………...35

Висновки………………………………………………………………………….37

Перелік використаних джерел…………………………………………………..39

Вступ

Актуальність роботи. Мережа фізкультурно-спортивних споруд вважається найскладнішою, найбільшою й найрізноманітнішою серед усіх інших систем обслуговування населення. Вона входить складовою частиною в усі структурні елементи населених місць, від самих початкових щаблів (найпростіші прибудинкові майданчики, приміщення для оздоровчих занять, вбудовані в перші поверхи житлових будинків) до найбільших загальноміських і заміських споруд, олімпійських комплексів.

Мережа містить у собі спорудження для більш ніж 160 видів спорту й активного дозвілля, що досить різняться між собою. Фізкультурно-спортивні споруди використовуються всіма віковими й соціальними групами населення, від ясельного до пенсійного віку, від абсолютно здоровіших спортсменів до інвалідів, від жителів сільської місцевості до населення найбільших міст.

За­лу­чен­ня лю­дей до спор­ту, особ­ли­во мо­лоді, дає змо­гу зни­зи­ти криміногенність соціаль­ної обс­та­нов­ки в суспільстві, що та­кож впли­ває на поліпшен­ня еко­номічної си­ту­ації в країні. Це ви­яв­ляєть­ся у змен­шенні дер­жав­них вит­рат на за­без­пе­чен­ня суспіль­но­го по­ряд­ку, ско­ро­чен­ня кіль­кості осіб, які ма­ють нар­ко­тич­ну й ал­ко­голь­ну за­лежність, а та­кож у підви­щенні пот­ре­би пос­луг у сфері спор­ту та спор­тив­но­го сервісу.

Про­ве­ден­ня спор­тив­них за­ходів за­без­пе­чує роз­ви­ток га­лу­зей, пря­мо чи опо­се­ред­ко­ва­но пов'яза­них зі сфе­рою спор­ту. Нап­рик­лад, на міжна­род­них зма­ган­нях збіль­шуєть­ся кількість уболіваль­ників, зок­ре­ма й іно­зем­них ту­ристів, що сти­му­лює роз­ви­ток га­лу­зей сфе­ри пос­луг. Йдеть­ся зок­ре­ма про го­тель­ний і ту­рис­тич­ний бізнес, торгівлю, хар­чу­ван­ня. Це сприяє зрос­тан­ню до­ходів підприємств із ви­роб­ни­цт­ва про­дуктів хар­чу­ван­ня, спор­тив­ної сим­воліки, су­венірів то­що, дає до­дат­кові за­мов­лен­ня для підприємств про­мис­ло­вості і сприяє роз­вит­ку інфра­ст­рук­ту­ри регіону, де відбу­ва­ють­ся міжна­родні спор­тивні зма­ган­ня.

Су­час­ний спорт став важ­ли­вою га­луз­зю еко­номіки ба­гать­ох країн, зок­ре­ма й Ук­раїни. У нь­о­го за­лу­че­но значні фінан­сові вкладення і знач­ну кількість ро­бо­чої си­ли. Нині ступінь роз­вит­ку га­лузі спор­ту фак­тором, що впли­ва­ють на тем­пи роз­вит­ку суспільства, рівень і якість жит­тя на­се­лен­ня, діло­ву ак­тивність. Су­часні досліджен­ня свідчать, що у лю­дей, які сис­те­ма­тич­но зай­ма­ють­ся фізич­ною куль­ту­рою і спор­том, про­дук­тивність праці ви­ща, ніж у тих, хто спор­том не зай­ма­єть­ся. Крім то­го, плинність кадрів се­ред ак­тив­них спор­тсменів знач­но ниж­ча, ніж в їхніх од­нолітків. Це ж сто­суєть­ся тру­до­вої дис­ципліни. Такі фак­то­ри спри­ят­ли­во поз­на­ча­ють­ся на про­дук­тив­ності праці та ви­роб­ництві за­га­лом.

Спорт не ли­ше підви­щує якість про­дук­тив­них сил суспільства, а й як засіб соціаль­но еко­номічно­го зміцнен­ня країни про­яв­ляєть­ся в ба­гать­ох інших сфе­рах людсь­кої діяль­ності. Нап­рик­лад, по­зи­тив­но впли­ва­ю­чи на стан здо­ров'я лю­ди­ни, спорт сприяє при­рос­ту найціннішо­го з усіх ба­гатств дер­жа­ви   дієздат­но­го на­се­лен­ня, що, у свою чер­гу, збіль­шує доб­ро­бут са­мої країни. Розг­ля­да­ю­чи це­й ас­пект впли­ву на еко­номіку, не­обхідно заз­на­чи­ти, що тут важ­ли­ве, на­сам­пе­ред, фізич­не ви­хо­ван­ня і ма­со­вий спорт. Ос­нов­на їхня ме­та – оз­до­ров­лен­ня на­се­лен­ня і підтрим­ка йо­го реп­ро­дук­тив­них мож­ли­вос­тей.

На соціаль­но­му рівні важ­ли­вою є про­па­ган­да ідей та іде­алів спор­ту, йо­го до­сяг­нень, ефек­тив­не про­па­гу­ван­ня як са­мих спор­тив­них зма­гань, так і їхніх без­по­се­редніх учас­ників   спор­тсменів (особ­ли­во спор­тив­них зірок, які ма­ють бу­ти національ­ни­ми ку­ми­ра­ми, ге­ро­я­ми, гордістю країни і дер­жа­ви).

Не­ви­пад­ко­ве тверд­жен­ня про те, що спорт   це пред­мет національ­ної гор­дості. Ма­буть, важ­ко знай­ти в Ук­раїні, та й в інших країнах світу, лю­дей, які не зна­ють та­ких спор­тсменів, як бра­ти Клич­ки, Андрій Шев­чен­ко, Яна Клоч­ко­ва, Олег Лісо­гор. Але будь які тра­диції слід не тіль­ки пам'ята­ти й підтри­му­ва­ти, а й по­си­лю­ва­ти.

Роз­ви­ток сфе­ри пос­луг фізич­ної куль­ту­ри і спор­ту та­кож ро­бить суттєвий вне­сок в еко­номіку ба­гать­ох країн, оскіль­ки по­пу­ля­ри­зація цієї га­лузі приз­во­дить до зрос­тан­ня пот­ре­би у спор­тив­них спо­ру­дах і місцях, де мож­на зай­ма­ти­ся спор­том. У зв'яз­ку з цим спос­терігаєть­ся збіль­шен­ня кіль­кості ус­та­нов, що про­по­ну­ють ши­ро­кий спектр відповідних пос­луг: від стадіонів, спор­тив­них залів і ба­сейнів до спор­тив­но оз­до­ров­чих центрів.