Економічний зміст вир запасів

Однією з обов'язкових  умов здійснення процесу виробництва  є забезпечення його предметами праці (виробничими запасами) - сировиною, матеріалами,напівфабрикатами, комплектуючими виробами тощо, з яких або за допомогою яких здійснюється виробництво продукції. Відмітною особливістю їх є одноразове використання в процесі виробництва, перенесення всієї вартості на собівартість виготовленої продукції (виконаних робіт,послуг). Тому контроль за збереженням матеріальних ресурсів, раціональним використанням їх у виробництві має велике значення.

Матеріальні затрати  становлять 57-68% собівартості продукції. Від достовірності та об’єктивності відображення в бухгалтерському обліку й звітності операцій із виробничими запасами залежить правильність визначення основних показників, які характеризують результати господарської діяльності та реальний фінансовий стан підприємства

(залишки оборотних  коштів, темпи їх обігу, собівартість, прибуток,рентабельність, тощо). Тобто  від достовірності, об’єктивності,правдивості  та повноти відображення господарських  фактів, пов’язаних із рухом виробничих запасів, залежить правдивість і неупередженість усіх суттєвих для користувачів показників. 

Сьогодні сільськогосподарські підприємства потребують суттєвого реформування структури управління господарською діяльністю. При цьому велике значення має визначення мінімальної величини виробничих запасів на підприємствах, оскільки матеріальні витрати на цих підприємствах

займають найбільшу  питому вагу. Оптимізація виробничих запасів - один із головних факторів виходу сільськогосподарських підприємств із кризового

стану. Це зумовлює необхідність по-новому визначити роль, місце і зміст обліку і аналізу виробничих запасів, обґрунтувати його методологію в системі управління. Адже в ринкових відносинах у вигіднішому положенні виявляються ті підприємства, котрі вміють краще аналізувати виробничу

ситуацію і  приймати ефективні рішення (в тому числі й щодо оптимізації виробничих запасів), швидше адаптуватися до змін кон`юнктури. 

У цих умовах висуваються  нові вимоги до організації економічної інформації, до методики обліку і аналізу виробничих запасів. 

Тому актуальність проблеми обліку і аналізу виробничих запасів сільськогосподарського підприємства не викликає сумніву і потребує дослідження.  

Розвитку теорії та практики обліку і аналізу виробничих запасів,забезпеченню його інформаційної  бази сприяли такі вітчизняні вчені як: Ф.Ф. Бутинець, В.П. Завгородній, В.В. Сопко, Л.К. Сук, П.Т. Саблук, Н.В. Чебанова та інші. 

Однак ряд проблем  організації та методики обліку і  аналізу виробничих запасів потребують подальших досліджень та наукових розробок.  

Залишаються нез’ясованими  питання обліку виробничих запасів, обчислення матеріальних витрат в собівартості продукції, має місце неузгодженість фінансового, управлінського та податкового обліку на рівні підприємства. 

Економічна  сутність та класифікація виробничих запасів 
 

Виробничо-господарська діяльність підприємств забезпечується за рахунок використання матеріальних, трудових і фінансових ресурсів, основних засобів праці і матеріальних умов процесу праці. 

Різноманіття  форм власності в період ринкової економіки, розширення прав підприємств в управлінні економікою, галузеві особливості виробництва вимагають альтернативних, а часом і різноманітних підходів при вирішенні конкретних питань методики і техніки ведення обліку виробничих запасів. 

У підприємств  тепер з'явилася можливість вибору різних способів:

• організації обліку заготовляння і придбання матеріалів;
• відображення вартості матеріалів, що залишилися наприкінці місяця в дорозі або не вивезених зі складів постачальників;
• виявлення відхилень фактичної собівартості матеріальних цінностей від облікових цін і їхнього наступного розподілу між витраченими у виробництві матеріалами і їхніми залишками на складах;
• погашення вартості, що знаходяться в експлуатації

малоцінних і  швидкозношуваних предметів і ін. 

Виробничі запаси (сировина, матеріали, паливо і т.д.) є предметами, на які спрямована праця людини з метою одержання готової продукції. На відміну від засобів праці, що зберігають у виробничому процесі свою форму і що переносять вартість на продукт поступово, предмети праці споживаються повністю і повністю переносять свою вартість на цей продукт

і заміняються  після кожного виробничого циклу. У промисловості поступово збільшується споживання товарно-матеріальних цінностей у виробництві. Це обумовлюється розширенням виробництва, значною питомою вагою матеріальних витрат у собівартості продукції і ростом цін на ресурси. В

умовах переходу до ринкової економіки важливого  значення набуває поліпшення якісних показників використання виробничих запасів (зниження питомих витрат матеріалів у собівартості продукції, економія і т.д.). 

Під поняттям виробничих запасів слід розрізняти поняття  матеріальних ресурсів. 

Матеріальні ресурси  являють собою сукупність предметів  праці,

призначених для  використання в процесі продуктивного  і непродуктивного споживання (за винятком продукції, що знаходиться в незавершеному виробництві). Основну частину матеріальних ресурсів складають предмети праці, що застосовуються в промисловому, сільськогосподарському і

будівельному  виробництві – сировина, основні  і допоміжні матеріали,паливо, електроенергія, різні вироби, машини й устаткування. Економія і раціональне використання матеріальних ресурсів – один з найважливіших напрямків інтенсифікації виробництва, підвищення добробуту людства,

дбайливого використання природних багатств і збереження навколишнього середовища. Ефективне використання матеріальних ресурсів як вирішальний і найбільш діючий спосіб збільшення національного багатства країни,швидкого росту нагромаджень і ресурсів споживання. 

В економічній  літературі поняття «виробничі запаси»  трактується як предмети праці, на що спрямована праця людини і що становлять матеріальну основу створюваного продукту.

В бухгалтерському  обліку поняття „виробничі запаси” розглядається як придбані або самостійно виготовлені вироби, які підлягають переробці на підприємстві.

 До них відносяться:  сировина і матеріали, купівельні

напівфабрикати  та комплектуючі вироби, паливо, тара і  тарні матеріали,будівельні матеріали, матеріали, передані в переробку, запасні  частини,матеріали сільськогосподарського призначення, інші матеріали. 

На сучасному  етапі йде тенденція прискорення  оборотності запасів на підприємстві, а отже і зниження розмірів запасів, аж до роботи з коліс,запаси як і раніше займають головну роль у забезпеченні підприємства нормальними ритмічними умовами роботи. 

У результаті цього фірми звичайно зіштовхуються з тим, що їм приходиться вкладати в запаси більший капітал, чим передбачалося. 

Таким чином, щоденна  потреба в предметах праці  на функціонуючому підприємстві дозволяє зарахувати їх до складу матеріальних оборотних коштів підприємства і розглядати як поточні активи. 

У виробничому  процесі використовують велику кількість  матеріалів.

Вихідним моментом побудови їх обліку є класифікація. Для обліку виробничих запасів в умовах реформування економіки набуває особливої актуальності класифікування в зв'язку з потребою отримати точної і достовірної інформації. 

Наведена класифікація запасів забезпечує виконання основних завдань обліку та контролю запасів, серед яких:

- раціональне визначення одиниці обліку запасів та формування номенклатури-цінника;

 - організація складського господарства; 

- достовірне визначення первісної вартості запасів; 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Характеристика  основних видів запасів: 

За місцем знаходження 

Складські Запаси, що знаходяться на складах підприємства.

Запаси, що знаходяться  в процесі обробки.

Продукція, що відвантажена споживачу, і ще ним не отримана, знаходиться в дорозі. 

За рівнем наявності на підприємстві  

Нормативні Запаси, що відповідають запланованим обсягам запасів, необхідним для забезпечення безперебійної

роботи підприємства.

 Понад нормові Запаси, що перевищують їх нормативну

кількість.  

За наявністю  на початок і кінець звітного періоду. 

Початкові:

Величина запасів  на початок звітного періоду

Кінцеві: Величина запасів на кінець звітного періоду відносно до балансу. 

Балансові Запаси, що є власністю підприємства і відображаються в балансі.

Позабалансові Запаси, що не належать підприємству, і знаходяться у нього через певні обставини. 

За ступенем ліквідності  

Ліквідні:

Виробничі та товарні запаси, що легко перетворюються на грошові кошти у короткий термін і без значних втрат первісної вартості таких запасів

Неліквідні:

Виробничі та товарні  запаси, які неможливо легко

перетворити на грошові  кошти у короткий термін і без  значних втрат первісної вартості таких запасів 

За походженням 

Первинні:

 Запаси, що надійшли на підприємство від інших підприємств і не підлягали обробці на даному підприємстві

Вторинні:

 Матеріали та вироби, що після первинного використання можуть застосовуватися вдруге у виробництві (відходи

виробництва та споживання продукції) 
 

За обсягом  

Вільні:

 Запаси, що

знаходяться у  надлишку на підприємстві

Обмежені:

 Запаси, що знаходяться в обмеженій кількості на підприємстві 

За сферою використання  

У сфері виробництва:

Запаси, що знаходяться  у процесі виробництва (виробничі

запаси, незавершене  виробництво)

У сфері обігу:

Запаси, що знаходяться  у сфері обігу (готова продукція, товари)

У невиробничій сфері:

Запаси, що не використовуються у виробництві 

За структурою і складом 

Запаси виробничі 

Запаси сировини, основних і допоміжних матеріалів, напівфабрикатів власного виробництва, купівельних

напівфабрикатів, комплектуючих виробів, палива, запчастин, тари і тарних матеріалів.

Запаси незавершеного  виробництва 

Частина продукції, що не пройшла всіх стадій обробки та не прийнята відділом технічного контролю (ВТК)

Запаси готової  продукції (продукти праці)

Продукція, закінчена  виробництвом, що прийнята ВТК і  знаходиться на складі

Запаси товарні 

Товари, що знаходяться  у сфері обігу, а також продукція, що знаходиться в дорозі 

Синтетичний і аналітичний  облік виробничих запасів 
 

Відповідно до Інструкції «Про застосування Плану  рахунків

бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань  і господарських операцій підприємств і організацій» для обліку запасів призначений 2-й клас Плану рахунків, який має відповідну назву: «Запаси». На рахунках цього класу об’єднується інформація про наявність і рух належних

підприємству  предметів праці, що призначені для  обробки, переробки,використання у  виробництві і для господарських  потреб, а також засобів праці, які підприємство включає до складу малоцінних та швидкозношуваних предметів.  

До другого  класу Плану рахунків «Запаси» належать такі рахунки і субрахунки:  

- 20 «Виробничі запаси»  

- 21 «Біологічні активи»  

- 22 «Малоцінні та швидкозношувані предмети»  

- 23 «Виробництво»  

- 24 «Брак у виробництві»  

- 25 «Напівфабрикати»  

- 26 «Готова продукція»  

- 27 «Продукція сільськогосподарського виробництва»  

- 28 «Товари»  

По дебету рахунка 20 «Виробничі запаси» та його субрахунків  відображають надходження відповідних запасів на підприємство та збільшення їх вартості в результаті дооцінки, по кредиту — витрати на виробництво,відпуск в переробку, на сторону, а також зменшення вартості запасів внаслідок уцінки. 

На субрахунку 201 «Сировина й матеріали» ведеться облік наявності і руху сировини та основних матеріалів, які входять до складу продукції, що виготовляється, або є необхідними компонентами при її виготовленні, а також допоміжні матеріали, які використовуються при виготовленні

продукції або  для господарських потреб (забудовники  облік будівельних матеріалів ведуть на субрахунку 205 «Будівельні матеріали»). 

На субрахунку 202 «Купівельні напівфабрикати та комплектуючі вироби» ведуть облік наявності і руху купованих напівфабрикатів і комплектуючих виробів, придбаних підприємствами для виробництва продукції; конструкцій

і деталей (металевих, дерев’яних, залізобетонних тощо), що

використовуються  підрядними будівельними організаціями  під час виконання будівельно-монтажних та ремонтних робіт; спеціальне обладнання, інструменти, пристрої тощо, які використовують науково-дослідні та конструкторські організації та ін. 

Субрахунок 203 «Паливо» призначений для обліку твердого і. рідкого палива (нафтопродукти), що використовується для технологічних потреб виробництва, роботи автотранспорту, опалення приміщень тощо, а також оплачених талонів на нафтопродукти і газ. 

На субрахунку 204 «Тара й тарні матеріали» ведуть облік усіх видів тари, а також тарних матеріалів, які використовуються для виготовлення тари та її ремонту (за винятком матеріалів, які використовуються для додаткового обладнання вагонів, суден, барж з метою забезпечення збереження вантажу

при перевезенні, облік яких ведеться на субрахунку 201 «Сировина й матеріали»). 

На субрахунку 205 «Будівельні матеріали» підприємства-забудовники  ведуть облік будівельних матеріалів, конструкцій і деталей, а також обладнання,що потребує монтажу. 

Витрати на придбання  обладнання, що не потребує монтажу, транспортних засобів, вільно розміщених верстатів, будівельних машин і механізмів,сільськогосподарських машин та інвентарю, виробничого інвентарю та інструментів тощо відображаються на рахунку 15«Капітальні інвестиції». 

Устаткування  і будівельні матеріали, передані підрядній  організації для виконання робіт, після підтвердження їх використання списуються з кредиту цього субрахунка на дебет рахунка 15 «Капітальні інвестиції». 

На субрахунку 206 «Матеріали, передані в переробку» підприємства ведуть облік матеріалів, які передані підприємствам - переробникам для виготовлення продукції і включаються до її собівартості. 

На субрахунку 207 «Запасні частини» ведуть облік придбаних  і

виготовлених  запасних частин, вузлів і деталей, призначених для проведення ремонту, заміни зношених частин обладнання і транспортних засобів, а також автомобільних шин, обмінного фонду двигунів, вузлів і агрегатів, що створюються в ремонтних підприємствах та підрозділах. 

Автомобільні  шини, що є на колесах та в запасі при автомобілі, які враховані в ціні автомобіля і включені в його інвентарну вартість, обліковуються в складі основних засобів. Аналітичний облік обмінного фонду машин, вузлів та агрегатів ведеться за групами:

придатні для експлуатації (нові та відновлені);

що підлягають відновленню (наскладі);

що знаходяться  в ремонті. 

На субрахунку 208 «Матеріали сільськогосподарського призначення» ведуть облік:

мінеральних добрив;

отрутохімікатів для боротьби зі шкідниками сільськогосподарських рослин, біопрепаратів та медикаментів для тварин;

кормів тварин (власного виробництва і купованих);

 насіння і  саджанців для посіву і висаджування. 

На субрахунку 209 «Інші матеріали» ведуть облік  відходів виробництва, непоправного браку, зношених шин, металобрухту та інших матеріальних цінностей, оприбуткованих за ціною можливого використання або реалізації.