Економический анализ



ЗМІСТ

ВСТУП

1 СТРУКТУРА  ПІДПРИЄМСТВА, ХАРАКТЕР ГОСПОДАРСЬКОЇ ТА МАРКЕТИНГОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

2 АНАЛІЗ ПЕРСОНАЛУ ТА ОПЛАТИ ПРАЦІ НА ПІДПРИЄМСТВІ

3 АНАЛІЗ ОСНОВНИХ ФОНДІВ ПІДПРИЄМСТВА

4 АНАЛІЗ ОБІГОВИХ КОШТІВ ПІДПРИЄМСТВА

5. АНАЛІЗ ВИКОНАННЯ ВИРОБНИЧОЇ ПРОГРАМИ ПІДПРИЄМСТВА

6. АНАЛІЗ ВИТРАТ ТА КІНЦЕВИХ РЕЗУЛЬТАТІВ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.

7. АНАЛІЗ ФІНАНСОВИХ ПОКАЗНИКІВ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА

ВИСНОВКИ

СПИСОК  ВИКОРИТАНИХ ДЖЕРЕЛ              48

ДОДАТКИ              50

 
ВСТУП 

З метою закріплення і розширення теоретичних і практичних знань, придбання більш глибоких практичних навичок за фахом, була організована практика на ПАТ «Харківська бісквітна фабрика». У процесі проходження практики я вивчив діяльність підприємствата на підставі вивчення господарських договорів та бухгалтерської звітності, провів аналіз найважливіших показників діяльності підприємства.

Проходження практики дає змогу  ознайомитися і оволодіти  сучасними прийомами  та методами оцінки ефективності діяльності підприємства та розробки обґрунтованих пропозицій щодо удосконалення внутрішнього механізму його функціонування, а також набути навичок послідовного економічного аналізу основних розділів та показників господарської діяльності підприємства.

Об’єкт  загальноекономічної  практики – Публічне акціонерне товариство «Харківська бісквітна  фабрика». Сфера діяльності підприємства – виробництво кондитерських виробів.

Мета  комплексної практики – оволодіння практичними  навичками вирішення  типових задач  при здійсненні планово-економічної  та фінансової діяльності підприємства.

Предмет комплексної практики – господарська діяльність ПАТ «Харківська  бісквітна фабрика».

Методи  дослідження. Аналіз, математичний метод, статистичний, метод прогнозування.

Хронологічні  межі. У зв’язку  з поставленою  метою період з 2008-2010 рр.

 
1 СТРУКТУРА ПІДПРИЄМСТВА, ХАРАКТЕР ГОСПОДАРСЬКОЇ ТА МАРКЕТИНГОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ 

Ринок продуктів харчування відрізняється від інших ринків найбільшою стабільністю попиту, а також тим, що споживачами його товару є всі без винятку мешканці країни.

Промислове  виробництво кондитерських  виробів в Харкові має давню історію. Його засновником був російський промисловець, купець II гільдії Григорій Миколайович Борман, який відкрив в Санкт-Петербурзі шоколадну фабрику «Жорж Борман».

„Харківська бісквітна фабрика” має організаційно-правову  форму Публічного акціонерного товариства. Ця форма була нещодавно  затверджена Законом  України „Про акціонерні товариства” вiд 17.09.2008  № 514-VI. Вона має такі особливості:

-   акціонери можуть відчужувати належні їм акції без згоди інших акціонерів та товариства;

-   товариство може здійснювати як публічне, так і приватне розміщення акцій;

-   при публічному розміщенні акцій акціонери не мають переважного права на придбання акцій, що додатково розміщуються товариством;

-   товариство зобов'язане пройти процедуру лістингу та залишатися у біржовому реєстрі принаймні на одній фондовій біржі, при цьому укладання договорів купівлі-продажу акцій товариства, яке пройшло процедуру лістингу на фондовій біржі, здійснюється лише на цій фондовій біржі;

-   у разі якщо умовами емісії акцій передбачена можливість їх оплати не грошовими коштами, товариство зобов'язане залучити незалежного експерта для встановлення ринкової вартості майна, майнових або немайнових прав, які передаються в обмін на акції, при цьому вартість негрошового внеску не може відхилятися від ринкової вартості акцій більше ніж на 10 відсотків;

-   річна фінансова звітність товариства підлягає обов'язковій перевірці незалежним аудитором, а також оприлюдненню (разом із аудиторським висновком);

-   обрання членів наглядової ради і ревізійної комісії товариства здійснюється виключно шляхом кумулятивного голосування;

-   окрім питань, для вирішення яких законом вимагається кваліфікована більшість (три четвертих голосів від загальної кількості акціонерів товариства, які мають право голосу), рішення загальних зборів товариства приймаються простою більшістю голосів присутніх на зборах акціонерів. Товариство і його акціонери не мають право на свій розсуд розширяти коло питань, які вирішуються кваліфікованою більшістю, а також збільшувати число голосів, якими вирішуються інші питання.

Характер  діяльності корпорації – виробництво кондитерських виробів. До асортименту борошняних кондитерських виробів, входять печиво (цукрове, здобне, затяжне, вівсяне), крекер, галети, вафлі, вафельні трубочки, бісквіти, рулети, торти вафельні та шоколадно-вафельні, пироги пісочні, вафельні сендвічі, батончики шоколадно-горіхові. Асортимент групи товарів із цукру складається із карамелі, глазурованих та неглазурованих цукерок, шоколаду, тортів, зефіру, ірису, мармеладу. Підприємство разом з ПАТ „Кондитерська фабрика „Харків’янка” входить до складу корпорації „Бісквіт-Шоколад”.

Корпорація  «Бісквіт-Шоколад» - один з найбільших в Україні виробників кондитерської продукції  і об'єднує ряд  підприємств, що забезпечують всі основні технологічні етапи виробництва, від заготівлі сировини до випуску готових виробів. До складу корпорації входять ВАТ «Харківська бісквітна фабрика», ВАТ «Кондитерська фабрика« Харків'янка »та ТОВ« Торговий дім «Престиж». У сферу її управління входять ВАТ «Первухінський цукровий завод», ТОВ «Красноградський млин», ЗАТ «Агрофірма ім. Г. Сковороди », ТОВ« Агрофірма «Петропавлівка».

Продукція компанії експортується  до таких країн  як Росія, Польща, Білорусь, Молдова, Литва, Азербайджан, та ін. ПАТ  „ХБФ”  здійснює також наступні види діяльності:

- виробничу,  комерційну, зовнішньоекономічну;

- торгівельну,  в тому числі:  оптову, роздрібну,  дрібнооптову, фірмову та у сфері громадського харчування;

- торгово-закупівельну, в тому числі у населення;

- надає  посередницькі, маркетингові, лізингові, інформаційні послуги;

- надає  побутові, транспортні,  будівельні, ремонтні  послуги;

- відкриття  та функціонування  власних, фірмових, оптово-роздрібних  магазинів, діяльність  пов'язану з реалізацією  випущеної продукції  та придбаних виробів  в інших суб'єктів.

На підприємстві застосовується лінійно-функціональна структура управління. В її основу покладена ієрархічна організація процесу управління за функціями (виробництво, постачання і збут, бухгалтерський облік, фінансування тощо). За кожною з цих функцій формується лінійна система служб, що пронизує все підприємство зверху донизу: від директора через відділи і цехи з їхніми начальниками до майстрів та бригадирів.

Схема організаційної структури  управління АТЗТ „Харківська  бісквітна фабрика” представлена в додатках.

На чолі підприємства – головний директор Коваленко А.А.

Продукцію АТЗТ "Харківська бісквітна фабрика" сертифіковано з 1993 року. В липні 1998 року розпочато розробку та впровадження системи  якості відповідно до вимог міжнародного стандарту ISO 9001. Систему  було впроваджено  в листопаді 1999 року, і Харківська бісквітна  фабрика першою серед  підприємств кондитерської промисловості України отримала міжнародний сертифікат на систему якості.

2003 року  сертифікати відповідності  системи менеджменту  якості міжнародному  стандарту ISO 9001:2000 отримала і кондитерська  фабрика "Харків'янка".

В листопаді 2008 року проведено ресертифікацію системи менеджменту  якості АТЗТ "Харківська бісквітна фабрика" на відповдність ISO 9001:2008, отримано міжнародний  сертифікат.

 
1.2 Аналіз ринку

Ринок продуктів харчування відрізняється від інших ринків найбільшою стабільністю попиту, а також тим, що споживачами його товару є всі без винятку мешканці країни. В Україні багато локальних проблем галузей сфери харчування все ще потребують вирішення.

Виробництво кондитерських виробів  з цукру в Україні  знизилося за січень-листопад 2010 року на 6% у порівнянні з обсягами, зробленими за аналогічний період 2009 року. Про це свідчать дані Держкомстату.

Стабільність  української кондитерської  галузі сьогодні забезпечують дев’ять підприємств, такі як: «Рошен», «КОНТІ», «АВК», «Крафт Фудз Україна», «Полтавакондитер», КФ «Світоч», «Житомирські ласощі», та «Черкаська БФ», які виробляють понад дві третини всієї продукції(табл.2.2).

До кризи 2008 р. кондитерська підгалузь в Україні стабільно зростала. Розвиток ринку став швидко сповільнюватися вже в 2008 р. - характерні для 2003-2005 рр. 40-50% зростання змінилися на 15% -18%. Якщо в 2007 р. виробництво кондитерських виробів зросло на 6,1% (до 253 тис. т), то в 2008 р. воно знизилося на 2% (до 249 тис. т).

 
Таблиця 1.2 Учасники ринку кондитерських  виробів в Україні

Показники роботи кондитерського ринку говорять про  те, що спостерігається  невелика позитивна динаміка виробництва. За даними Держкомстату, в 2010 р. в порівнянні з 2009 р. обсяги виробництва основних видів солодощів збільшилися на 2%, до 1017,6 тис. т. При цьому потрібно врахувати, що домогтися навіть цих показників кондитери зуміли не за рахунок зростання внутрішньої реалізації, а за рахунок експорту. Наскільки при цьому зріс прибуток компаній, сказати складно, оскільки сировина також дорожчала. У 2010 р., як ніколи, коливалися ціни на цукор. "За обсягами виробництва борошняні кондитерські вироби минулого року зайняли перше місце в структурі виробництва кондитерських виробів. Випуск цієї продукції склав 418,9 тис. т, що більше показників 2009 р. на 17,4 тис. т - 4,25%".

Ринок кондитерських виробів  в Україні є висококонцентрованим. Понад 65% ринку поділено між п'ятьма компаніями: "Рошен", "Конті", "АВК", "Бісквіт-шоколад" та "Житомирські ласощі". Дрібні підприємства воліють не конкурувати з великими компаніями і намагаються займати вільні ніші в регіонах. Домінуючі позиції на ринку хлібобулочних кондитерських виробів зайняло ЗАТ "Виробниче об'єднання "Конті". Його частка на ринку склала в минулому році 24,3%.

 
Експорт

У 2010 р. українським виробникам кондитерських виробів  вдалося наростити  обсяги експорту до рівня вище докризового, що вказує на пожвавлення сектора. Так, хлібобулочних кондитерських виробів було експортовано на 15,8% більше, ніж у 2009 р. - 136 тис. т. Основними експортними ринками для українських виробників традиційно є ринки країн СНД. Зокрема, найбільші обсяги поставок припадають на Росію - 34,4%. "Ринок Російської Федерації продовжує залишатися найбільш цікавим і високоліквідним для нас. Доходи на душу населення в Росії ростуть. Це дозволяє збільшувати обсяги ринку кондитерських виробів у натуральному вираженні", - розповідає В'ячеслав Гуляєв, генеральний директор ТОВ "ПКГ "Лісова казка".

Треба відзначити, що саме завдяки нарощенню  експорту борошняних кондитерських виробів  наші виробники можуть прогнозувати зростання  ринку в натуральному і грошовому вираженні  й говорити про  позитивну динаміку. Наш покупець особливо не радує виробників цієї продукції - його купівельна спроможність знижується, що змушує споживача добре обміркувати витрати, перш ніж зробити покупку. "Минулий рік, на жаль, не приніс збільшення доходів населення України. Ми помітили, що споживач борошняних кондитерських виробів у 2010 р. більш обдумано підходить до вибору продукції, що купується, практично виключаючи спонтанні покупки", - говорить В'ячеслав Гуляєв. Слідуючи цій логіці покупця, на підприємстві не розглядається виробництво продукції в дорогому ціновому сегменті. Замість цього планують розширювати ваговий недорогий сегмент, а також збільшувати частку експорту.

Прогнози 

За оцінками експертів, у наступні два-три роки варто  очікувати щорічний приріст ринку кондитерських виробів на 3-5% у натуральному вираженні.

Жодна вітчизняна кондитерська компанія не зможе  в майбутньому  інтенсивно розвиватися, якщо її продукція  не буде представлена на зовнішніх ринках, а її акції не будуть котируватися на світових біржах. Правила гри у світі з кожним днем змінюються, і українські компанії повинні розкриватися, ставати більш прозорими і зрозумілими для іноземного бізнесу. Таким чином, у наступні два роки великі гравці будуть активно шукати нові експортні ринки, а також шляхи виходу на світові фондові біржі для залучення додаткового акціонерного капіталу.

Просування  продукції 

За різними  оцінками, витрати  на просування "кондитерки" за останні 3-4 роки зросли у компаній-виробників в три рази. Сьогодні річний маркетинговий бюджет невеликої регіональної фабрики перевалює за $1 млн., а у великої компанії досягає $20 млн. Але з насиченням ринку ці цифри будуть тільки зростати. З посиленням конкурентної боротьби виробники змушені будуть активізувати свою маркетингову політику, що неминуче спричинить збільшення маркетингових бюджетів компаній.

Цінова політика

При середній рентабельності виробництва 8% -18% у собівартості кондитерської  продукції на сировину припадає в середньому 60-70%. Основні сировинні складові кондитерських виробів - борошно, цукор, кондитерський жир. За 2010 р., за різними оцінками кондитерів, ціни на борошняні кондитерські вироби зросли на 20-25%. "Ситуація із сировиною в 2010 р. загострилася, і поки що немає підстав очікувати покращення ситуації. Спостерігаються перебої в постачаннях, раптові зміни цін і умов постачань, оплати, якості багатьох інгредієнтів: зерна пшениці, пшеничного борошна, вівсяного борошна, цукру, жирів, тобто практично всіх основних сировинних компонентів і навіть деяких пакувальних матеріалів", - розповідає Віктор Горобець, директор з розвитку ГК "Ватутінський хліб" (ТМ "Ватутінській хліб", "Чарівниця").

З літа 2010 р. практично вся сировина, яка закуповується кондитерами на внутрішньому ринку, значно подорожчала. Так, через дефіцит соняшнику ціна на насіння підскочила практично в два рази, а різні види жирів подорожчали на 30-50% і продовжують дорожчати, що не може не позначатися на ціні таких жиромістких виробів, як вафлі, печиво, деякі види цукерок.

Також у 2010 р. не сталося  сезонного спаду цін на цукор, який зазвичай пов'язаний з початком цукроваріння. Як правило, ціна на цукор з початком переробки буряків падає на 50%. У 2010 р. вперше за багато років вона не лише не знизилася, але навіть зросла. "У порівнянні з початком сезону цукроваріння, ціна збільшилася приблизно на 10%, а порівняно з 2009 р. - на 170%. На 20-30% зросла ціна на сухе молоко, а патока у зв'язку з неврожаєм кукурудзи подорожчала на 20%. Що стосується борошна, то вона з серпня зросла в ціні на 40-45% через подорожчання зерна нового врожаю", - говорить Тетяна Ткачук.

Але дестабілізує ринок борошняної "кондитерки" не тільки коливання  ціни на сировину. "Вітчизняні постачальники посилили умови роботи, а  імпортери працюють менш стабільно. Така ситуація негативно  позначається на роботі будь-якого виробничого  підприємства, в тому числі й нашого. Доводиться формувати великі запаси сировини, відволікати фінансові ресурси в авансові проплати постачальникам, а також регулярно перераховувати собівартість, міняти відпускні ціни, а найбільш проблематичне - змінювати технологічні й виробничі процеси", - скаржиться Віктор Горобець.

Споживання  і сезонність

"Найпоширенішою  проблемою кондитерського  збуту є яскраво  виражена сезонність: наприклад, новорічні  свята, 8 Березня супроводжуються сплеском продажів. Їх зростання у цей час перевищує продажі "звичайного" дня більш ніж на 50%. У ці періоди зростає навантаження на логістику. Доводиться додатково залучати персонал - як в логістику, так і в збутову команду", - думка експерта.

Зазвичай  в передноворічний  період в країні зростає  виробництво і  споживання солодощів. У переддень Нового року покупці найбільш схильні до експериментів. У березні-квітні сплеск продажів також яскраво виражений, що пов'язано з традиційними сезонними і релігійними святами. Найбільше сьогодні покупці віддають перевагу напередодні Нового року купувати незвичайні кондитерські набори. Тому більшість святкових наборів компанії крім солодощів містять також м'які іграшки, невеликі рюкзаки, маски, наклейки або ігри.

Варто зазначити, що сезонні  коливання попиту на кондитерську продукцію  посилюють вплив  фактора упаковки товару на обсяги продажів. Існує специфічна група товарів кондитерської промисловості, реалізація якої прямо залежить від упаковки. Це подарункові набори кондитерських виробів до свят (наприклад, новорічні подарунки). Відповідно до думки експертів, продажі такої групи товарів, як кондитерські вироби в упаковці з новорічною символікою, в кінці грудня зростають до 90% від загального обсягу поставок на ринок.

Як видно  з таблиці 1.2, перше  місце за випуском кондитерських виробів  посідає „Кондитерська корпорація ROSHEN. Близько 22% всіх вітчизняних солодощів випускається на фабриках корпорації - Київській, Вінницькії, Маріупільській та Кременчуцькій.

В асортименті  корпорації більше 200 різновидів цукерок, шоколаду, карамелі, печива, вафель, мармеладу  і тортів. Продукція  експортується до Росії, Казахстану, Узбекистану, Молдови, Естонії, Латвії, Литви, США, Канади, Німеччини, Ізраїлю та інших країн.

В 2008 році реалізація продукції  корпорації ROSHEN склала більш, ніж 850 міліонів доларів, що майже на 31% більше порівняно з 2007 роком.

На другому  місці йде компанія КОНТІ, частка ринку  якої – 13%. Компанія також входить  у 10-ку гравців кондитерського ринку Росії і  має там свою частку у розмірі 3%.

На сьогоднішній час у склад  групи входять  ЗАТ „Виробниче об’єднання „КОНТІ” та ЗАТ  „КОНТІ-РУС”.Продукція групи продається у 15 країнах Європи та Азії. Асортимент компанії складається із майже 300 видів найменувань товарів. Система менеджменту якості на підприємстві підтверджена сертифікатами ISO 9001:2000,ISO 22000:2005.Вся продукція сертифікована у відповідності до нормативів та не містить ГМО.

Трійку лідерів замикає компанія АВК, що була заснована у 1991р. Частка компанії на ринку – 11%. До її складу входять 5 кондитерських фабрик, розташованих у Донецьку, Дніпропетровську, Луганську та Мукачеві.

Проте не слід забувати і  про невеликі кондитерські підприємства, яких на Україні зараз налічується близько однієї тисячі, з них 28 спеціалізованих кондитерських фабрик. І хоча такі невеликі фірми виробляють біля 40% від загального обсягу кондитерської продукції, більшість з них потребує заміни застарілого обладнання та впровадження нових технологій, - і все це за значної нестачі коштів.

Актуальні на сьогоднішній день проблемами кондитерської  галузі є такі:

1. Проблеми, пов'язані з російським  ринком збуту:  обкладення товару  ввізним митом у розмірі 21% на 1 кг та введення ПДВ 20% на українську кондитерську продукцію.

2. Проблеми, пов'язані з пакуванням кондитерської продукції.

Однією  проблемою є напружені  економічні відносини  з Росією. Глобальний наступ української кондитерської продукції на російські ринки розпочався у 1999 році, За деякими підрахунками, частка української карамелі становила близько 40% російського ринку. А оскільки раніше українська кондитерська продукція не обкладалася митними зборами та ПДВ, то вартість її була нижчою на 30-40% від вартості російської продукції. Отже, врахувавши побажання вітчизняних виробників, уряд Росії ввів з 18 травня 2001 року спеціальний митний збір у розмірі 21% за 1 кг. Незважаючи на те, що мито було введене на 180 днів, така ситуація збереглася на невизначений термін. Такі рішучі заходи з боку Росії негативно вплинули на обсяги виробництва українських підприємств, особливо тих, що активно експортували продукцію: Рошен, „А.В.К”, Харківська бісквітна та Дніпропетровська кондитерська фабрики. Починаючи вже з червня 2003 року, обсяги експорту українських кондитерських виробів почали різко скорочуватися. Зокрема, якщо у травні було експортовано 8,5 тис. т. солодощів на суму $ 6,2 млн., то вже у липні відповідні показники склали 7,4 тис. т. та $ 4,7 млн.

Зараз практично всі  виробники кондитерських  виробів шукають  нові ринки збуту  у Європі, Середній Азії та на Ближньому  Сході. Проте вони усвідомлюють, що Росія є найкрупнішим імпортером української продукції, а тому втрачати цей ринок не можна. Більшість підприємств готові функціонувати навіть з мінімальною рентабельністю, аби лише не втратити сусідній ринок збуту. Крім того, є ще одна проблема, пов’язана з Росією. Зараз там діє закон про інтелектуальну власність, а отже, всі відомі назви кондитерських виробів, зокрема цукерок, які виробляли ще з радянських часів, стали власністю виключно Росії.

Ще одне коло проблем стосується упаковки. До недавнього часу підприємств-виробників пакувальної продукції на Україні взагалі не було. Проте за останні роки ця галузь почала розвиватися, але ще й досі вітчизняні пакувальні матеріали поступаються закордонним, а деяких видів такої продукції немає взагалі.

Відповідно  до виділених груп проблем, я б запропонував такі шляхи їх розв'язання:

Конфлікт  з Росією багато в чому може врегулюватися схильністю цієї країни іти на компроміси. Тим паче, що нова влада в Україні взяла курс на тісну економічну співпрацю із північним сусідом.

Проблеми, які пов'язані з упаковкою для кондитерської продукції, теж повинні регулюватися за допомогою певного державного стимулювання цієї галузі виробництва. Крім того, не виключена можливість власних дій виробників у цій сфері: спрямування частини коштів на виробництво саме тих пакувальних матеріалів, які є необхідними для ефективного функціонування конкретного підприємства.

 
2 АНАЛІЗ ПЕРСОНАЛУ ТА ОПЛАТИ ПРАЦІ НА ПІДПРИЄМСТВІ 

На підприємстві працює 1397 чол. З них виробничого персоналу 1281 чол. (1085 робітників та 196 ІТР). У порівнянні з минулим роком, кількість персоналу знизилася на 54 чол. Випуск продукції зріс на 1821 т. (Додатки ) Ці зміни були пов’язані зі зростанням продуктивності праці майже на 10%. Середня заробітна плата на підприємстві сягає 2200 грн. Але слід додати до цих даних, що невиробнича група персоналу підприємства, яка складається  зі 196 людей, має середню заробітну плату близьку до 5,5 тис. грн.

Коефіцієнт  плинності кадрів на підприємстві дорівнює: 581/1397 = 0,416 або 41,6%. Це досить високе значення. Висока плинність кадрів негативно впливає на продуктивність праці. Причиною цьому може бути:

-   сімейно-побутові;

-   незадовільні умови праці на підприємстві.

З огляду на високе значення коефіцієнту, можна констатувати, що на даному підприємстві на досить низькому рівні відбувається стимулювання і мотивація робітників, присутні важкі умови праці, недостатньо уваги керівників вищих ланок приділяється покращенню умов праці робітників.

На підприємстві застосовується погодинно-преміальна система оплати праці. У перспективі однією з головних своїх завдань підприємство ставить підвищення ролі матеріального стимулювання за результати роботи, нарощування фонду заробітної плати і зростання розмірів середньої зарплати працівників. Політика оновлення кадрового потенціалу, що проводиться на підприємстві має на меті: підвищення професійного рівня працівників з орієнтацією на досягнення нової якості обслуговування

Нарахування заробітної плати  співробітникам виконується  згідно штатного розкладу за окладами. Форма заробітної плати використовується на підприємстві почасова. Трудовою угодою встановлено відпрацювати 40 годин в тиждень. Розмір оплати години залежить від різних категорій персоналу. Вочевидь, що управлінський персонал отримує менше, ніж керівний, а обслуговуючий менше, ніж управлінський.

Процес  виробництва на ПАТ  „ХБФ” здійснюється цілодобово, тому робітники  працюють в 3 зміни  по 8 годин.

Для аналізу  показників ефективності використання трудових ресурсів складемо таблицю 2.1:

Таблиця 2.1 Основні показники  ефективності використання трудових ресурсів ПАТ  „ХБФ” за 2008-2010 роки.

Проаналізувавши основні показники  використання трудових ресурсів виявилось, що  виручка від продажу продукції з кожним роком стабільно збільшується – у 2010 році на 6,2 %, у 2009 році – на 6,7 %. Фонд оплати праці теж з кожним роком збільшується, на це має вплив збільшення прибутків підприємства та підвищення індексів споживчих цін. У використані трудових ресурсів є також тенденції росту в 2010 році середньомісячної заробітної плати на 25 % до попереднього року, та ріст продуктивності праці на 10 % за рахунок зменшення середньооблікової чисельності у 2010 році на 54 особи. Темпи зростання продуктивності праці в 2010 р. істотно нижче темпів зростання заробітної плати, що свідчить про переважання екстенсивного типу розвитку та низької ефективності використання трудових ресурсів підприємства.

Для підвищення продуктивності праці ПАТ „ХБФ” треба  провести аналіз таких показників, як забезпеченість персоналом, кваліфікаційний склад працюючих, рух персоналу, посадовий рух персоналу, використання робочого часу, використання фонду заробітної плати, продуктивність праці.

Розрахунок  планової чисельності  працівників може бути здійснений на основі розроблених  нормативів або на основі кількості  робочих місць  і планового балансу  робочого часу.

При плануванні необхідної кількості  робітників зазначених професій визначають явочну і середньооблікову їх чисельність та показники руху кадрів. Вихідні дані для  розрахунку показників руху кадрів аналізованого  підприємства приведемо в табл. 2.2.

Таблиця 2.2 - Показники руху кадрів підприємства