Ирина Эланс

Автор который поможет с любыми образовательными и учебными заданиями

Екскурсійний маршрут "Природні скарби Кам’янець-Подільського"

ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД УКООПСПІЛКИ

ПОЛТАВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ ЕКОНОМІКИ І ТОРГІВЛІ

Кафедра менеджменту організацій та зовнішньоекономічної діяльності

Курсова робота

з дисципліни “Екскурсійний менеджмент”

на тему: “Екскурсійний маршрут «Природні скарби Кам’янець-Подільського“

Виконала: студентка групи ______ Керівник:

спеціальності ___________________ __________________________

_______________________________________

Проценко Катерина Петрівна Барибіна Яніна Олександрівна

Захищена на

____________

“____”________ ___ р

ПОЛТАВА – 2011 р.

Затверджую

Керівник

--------------------------

«___»_________ 20__р.

Тема «Екскурсійний маршрут «Природні скарби Кам’янець-Подільського»

ПЛАН

Студент (ки) гр..___________

Вступ

1.Соціально-економічні умови розвитку Кам’янець-Подільського

1.1 Структура економіки Кам’янець-Подільського

1.2 Населення регіону та його рекреаційні потреби

2. Сучасний стан розвитку та екскурсійної справи в Кам’янець-Подільському

2.1 Календар традиційних мистецьких подій

2.2 Діючі туристично-екскурсійні маршрути

3. Екскурсійний маршрут «Природні скарби Кам’янець-Подільського»

3.1 Історична довідка та опис екскурсійних об’єктів на маршруті «Природні скарби Кам’янець-Подільського»

3.2 Оцінка сфери гостинності на маршруті «Природні скарби Кам’янець-Подільського»

ВИСНОВКИ І ПРОПОЗИЦІЇ

Студент .._____________

Дата «___»_________ 20__р.

ЗМІСТ:

ВСТУП 3

1.Соціально-економічні умови розвитку Кам’янець-Подільського 5

1.1 Структура економіки Кам’янець-Подільського 5

1.2 Населення регіону та його рекреаційні потреби 7

2. Сучасний стан розвитку та екскурсійної справи в Кам’янець-Подільському 13

2.1 Календар традиційних мистецьких подій 13

2.2 Діючі туристично-екскурсійні маршрути 17

3. Екскурсійний маршрут «Природні скарби Кам’янець-Подільського» 23

3.1 Історична довідка та опис екскурсійних об’єктів на маршруті «Природні скарби Кам’янець-Подільського» 23 3.2 Оцінка сфери гостинності на маршруті «Природні скарби Кам’янець-Подільського» 31

ДОДАТКИ

ВИСНОВКИ І ПРОПОЗИЦІЇ 34

ПЕРЕЛІК ЛІТЕРАТУРИ 37

ВСТУП

Екскурсійній справі - понад сто років, але найбільш інтенсивно її розвиток розпочався з 70-х - 80-х років минулого століття. Зараз екскурсійна справа - важливий розділ культосвітньої роботи серед населення. Про це свідчать: щорічна участь в екскурсіях близько мільярда чоловік; десятки тисяч екскурсійних тем; семидесятитисячна армія екскурсоводів; тисячі організацій, що активно ведуть екскурсійну роботу; розвиток теорії і методики екскурсійної справи.[1]

Світове співтовариство визнало туризм ефективним засобом індивідуального й колективного вдосконалення, важливою складовою якого є послуга суто інтелектуального характеру – екскурсія з її просвітницькою, духовною та освітньою функціями.

Актуальність даної теми зумовлена важливістю дослідження туристичного потенціалу Камянець-Подільського регіону.

Невичерпні екскурсійні ресурси багатьох регіонів нашої країни разом з глибинним національним духовним корінням і традиціями українського народу дають підставу стверджувати, що саме екскурсії можуть стати активним і змістовним засобом гармонізації особистості, її духовного зростання в новій демократичній Україні. Вони є джерелом нової інформації, нових вражень і відчуттів.[3]

Українською квіткою на камені, найкоштовнішою перлиною називають Кам’янець-Подільський, де в Старому і в Новому містах розташовано 174 пам’ятки Національного історико-архітектурного заповідника «Кам’янець».

Це казковий острів площею 121 га — свідок багатьох століть, це унікальні краєвиди, це природою створені до 70 м висотою каньйони, сріблясті скалисті береги, які зеленіють весною і червоніють осіннім золотом дерев. Півострови (Руські та Польські фільварки) утворюють чітку ландшафтну підкову, що обіймає Старе Місто. Не даремно про Кам’янець йде слава, як про місто, де дуже щасливо можна загадати бажання на майбутнє життя.

Велику роль у процесі прилучення кожної людини та суспільства в цілому до системи загальнолюдських і етнонаціональних цінностей, колективної історичної пам’яті, соціального досвіду попередніх поколінь відіграють екскурсії.[7]

Метою дослідження є розробка екскурсійного маршруту “Природні скарби Кам’янець-Подільського”.

Об’єктом дослідження є туристичні можливості Кам’янець-Подільського.

Предметом дослідження виступає організація екскурсійногомаршруту.

Щоб досягти мети дослідження, були поставлені наступні завдання у курсовій роботі:

дослідити структуру економіки Кам’янець-Подільського;
дослідити населення регіону та його рекреаційні потреби;
дослідити календар традиційних мистецьких подій;
дослідити діючі туристично-екскурсійні маршрути;
скласти історичну довідку та описати екскурсійні об’єкти на маршруті «Природні скарби Кам’янець-Подільського»;
оцінити сферу гостинності на маршруті «Природні скарби Кам’янець-Подільського»

Теоретичною та методологічною основою даного курсового дослідження стало вивчення й творче переосмислення основних досягнень вітчизняної і зарубіжної науки в галузі туризму, туристичної діяльності.

Структура роботи складається зі вступу, у якому обґрунтовується актуальність теми курсового дослідження, вказуються мета й завдання, конкретизуються методи дослідження, трьох розділів, у яких здійснено вирішення основних завдань курсової роботи, висновків і пропозицій, списку використаної літератури та додатків.

РОЗДІЛ 1.Соціально-економічні умови розвитку Кам’янець-Подільського

Структура економіки Кам’янець-Подільського

Кам'янець-Подільський - місто обласного підпорядкування і одночасно центр Кам'янець-Подільського району. Розташоване на півдні Хмельницької області.

Відстань до обласного центру - м.Хмельницький складає 101 км. Його територія складає 27,84 кв.км. Через місто протікає річка Смотрич, на відстані 20 км - річка Дністер.[12]

Відстань від м.Кам'янця-Подільського до найближчих обласних центрів і столиці України автомобільними шляхами складає: до Києва - 390 км, Чернівців - 95, Вінниці - 179, Житомира - 287, Івано-Франківська - 175, Львова - 264, Рівного - 275, Тернополя - 136, Одеси - 490 км.

Провідною галуззю економіки міста є промисловість, яка представлена 36 великими промисловими підприємствами, в т.ч.: 15 - машинобудування, електротехніки і металообробки; 11 - харчової і переробної галузі; 7 - промисловості будівельних матеріалів і будіндустрії; 3 - іншими галузями.

Найбільші серед них заводи "Електрон", "Електромеханічний", кабельний приладобудівний, цементний, м'ясоконсервний, консервний, цукровий.

Промисловість, будівництво, транспорт міста доповнюють 65 малих підприємств промислового напрямку, 20 - будівельного, 12 - транспортного.

Життєдіяльність міста забезпечують виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства, підприємство "Теплокомуненерго", ТЕЦ, філія акціонерного товариства "Хмельницькгаз", комунальне підприємство "Міськсвітло", міська шляхова дільниця, КАТП-222802, центр електрозв'язку, вузол поштового зв'язку.

Станом на 1 січня 2002 року на балансі цих підприємств 287 км магістральних мереж водопроводу, 63,8 км тепломагістралей, 327,5 км газопроводів високого і низького тиску, 131 км вуличних мереж освітлення, 95 км доріг з твердим покриттям.

Обслуговуванням населення міста займаються 166 підприємств роздрібної торгівлі, 47 підприємств громадського харчування, 15 ринків, які відносяться до комунальної, колективної і приватної власності. До послуг населення 19 перукарень, 9 підприємств по пошиву і ремонту одягу, 10 - по ремонту взуття, 6 - по ремонту складної побутової техніки, 20 бензозаправок.

До головних виробничих підприємств міста належать:

ВАТ «Подільський цемент» — один із найбільших виробників цементу в Україні;
ТОВ «Кабельний завод» — є одним з найбільших виробників в Україні низьковольтних, акумуляторних і високовольтних джгутів проводів для автомобілів, тракторів та іншої техніки;
Кам'янець-Подільський електромеханічний завод — виробник низьковольтної комутаційної апаратури, електропобутової та медичної техніки;
«ВАТ Кам'янець-Подільськавтоагрегат» — здійснює капітальний ремонт двигунів тракторів і комбайнів, ремонт тракторного електрообладнання та паливної апаратури, ремонт радіаторів, ремонт та виготовлення запчастин для сільськогосподарської техніки.[15]

У Кам'янці-Подільському — декілька ринків («Кам'янець-Подільський», «Джерело-1», «Черьомушки», «Династія»), в тому числі автомобільний і автозапчастин, розгалужена мережа торгівельних і побутового обслуговування підприємств.

У місті є автовокзал і залізничний вокзал (залізнична станція «Кам'янець-Подільський»). Внутрішньоміське й приміське пасажирське сполучення здійснюється переважно маршрутним транспортом, діє декілька служб таксі. Періодично (від 1975 року) здіймається питання про запровадження в місті тролейбусного сполучення — попри початок реалізації натепер є згорнутим проектом.

Економічне становище Кам'янця-Подільського зумовлене його географічним положенням та природними ресурсами. Промисловість та ринкова інфраструктура добре розвинуті у даному регіоні, що не морже не приваблювати туристів.

1.2 Населення регіону та його рекреаційні потреби

Ка́м'яне́ць-Поді́льський (пол. Kamieniec Podolski; рос. Каменец-Подольский; вірм. Կամիանեց-Պոդոլսկի; колишні назви — Кам'янець, Кам'янець-Подільськ (1795—1944)) — місто обласного підпорядкування в Україні, центр Кам'янець-Подільського району Хмельницької області; значний економічний, освітній, культурний і туристичний центр країни.

Місто розташоване за 102 км від Хмельницького. Залізнична станція на лінії Ярмолинці—Ларга.

У Кам'янці-Подільському численні історико-архітектурні пам'ятки — Національний історико-архітектурний заповідник, Історичний музей-заповідник, Замок (XIV—XVI століття, перебудований у XVII—XVIII столітті), Петропавлівський кафедральний костел (XVI століття), дерев'яна Хрестовоздвиженська церква (XVIII століття) тощо.

Кам'янець-Подільський розташований у мальовничій місцевості на річці Смотрич за 20 км до її впадіння в річку Дністер.[20]

2 березня 2000 року Постановою Верховної Ради України включено в межі міста Кам'янець-Подільський 107,1 гектара земель Гуменецької сільської ради, 18,1 гектара земель Зіньковецької сільської ради, 26,9 гектара земель Слобідсько-Кульчієвецької сільської ради, і таким чином, затверджено межі міста загальною площею 2787,1 гектара.

За оцінкою архівіста Івана Гарнаги, в місті наприкінці XIV століття мешкало понад 2 тисячі осіб ^[1]. Оцінка будується на грамоті князів Коріатовичів від 1374 року, якою за містом закріплювалося 200 ланів.

Наприкінці XVI століття в місті мешкало 10—12 тисяч чоловік (для порівняння: в Києві — 15, у Львові — 18 тисяч).

Після турецького панування (1672—1699) населення міста скоротилося майже в 10 разів: із 700 будинків лише в 100 жили люди.

За даними першого загальноросійського перепису міст 1840 року в місті налічувалося 14,7 тисячі чоловік, 1862 — 18,9 тисяч, за всеросійським переписом на 28 січня (9 лютого) 1897 — 35934, напередодні Першої світової війни — 50,5 тисячі.

На 1 лютого 1921 року в місті мешкало 26,6 тисячі чоловік, 1926 року — 31 тисяча, за даними всесоюзного перепису в січні 1939 року — 36,4 тисячі.

Після німецької окупації (у 1941—1944 роках) у місті залишилося 11 тисяч мешканців. Далі населення зростало: на 15 січня 1959 — 40,3 тисячі, 1966 — 50 тисяч, на 15 січня 1970 — 57, на 1 січня 1976 — 77 тисяч, 1979 — 84 тисячі.

5 липня 1986 року народився стотисячний кам'янчанин (Віталій Кравцов). За даними останнього радянського перепису 1989 року в місті проживало 102,2 тисячі чоловік, 1990 року — 103 тисячі, 1991 року — 105 тисяч.

Сучасні дані про населення: на 5 грудня 2001 року (за даними першого всеукраїнського перепису населення) — 99610, на 1 січня 2003 року — 99929, на 1 січня 2004 року — 99540, на 1 січня 2005 року — 99398 чоловік.

1390 — 2 000	1912 — 50 500	1986 — 100 000
1570 — 4 500	1921 — 26 600	1989 — 102 200
1630 — 12 000	1926 — 31 000	1990 — 103 000
1699 — 1 400	1939 — 36 400	1991 — 109 000
1840 — 14 700	1944 — 11 000	2001 — 99 610
1862 — 18 900	1959 — 40 300	2003 — 99 929
1892 — 36 662	1966 — 50 000	2004 — 99 540
1893 — 36 951	1970 — 57 000	2005 — 99 398
1897 — 35 934	1976 — 77 000	2009 — 101 667
1903 — 40 000	1979 — 84 000	2011 — 103 036

До складу Кам'янця-Подільського входять такі мікрорайони: Старе Місто, Руські Фільварки, Польські Фільварки, Біланівка, Новий План, Карвасари, Видрівка, Підзамче, селище Смирнова, Черемушки, селище цукрового заводу, селище Першотравневе, селище Жовтневе, Жовтневий масив.

У Кам'янці-Подільському розташовані й здійснюють свою діяльність Національний історико-архітектурний заповідник «Кам'янець» та Кам'янець-Подільський державний історичний музей-заповідник^[7]. Також функціонують численні музеї та об'єкти, відкриті для екскурсійного обслуговування^[8]:

Головний заклад культури міста — міський Будинок культури (вул. Шевченка, 20). Також у місті діють молодіжний центр «Юність», міська дитяча художня школа, кінотеатр «Дружба», 9 бібліотек, в тому числі Центральна міська, дитяча та юнацька.

Кам'янець-Подільський по праву є одним з найпопулярніших напрямків туризму, як іноземного, так і внутрішнього, зокрема у формі так званих турів вихідного дня. У місті діє комунальне підприємство «Інформаційно-туристичний центр Кам'янець-Подільської міської ради», що займається туристичною популяризацією міста^[9], працюють декілька туристичних компаній та операторів, як національних, так і місцевих, які здатні на місці запропонувати організацію й проведення цікавих турів, оглядових і спеціальних екскурсій [табл.1.2.1]. Наприкінці 2007 — на початку 2008 року в ході регіональної культурної акції було визначено «Сім чудес Кам'янця-Подільського».

Потужність міської телефонної мережі складає 26329 номерів.

В соціальній сфері створено умови для комплексного розвитку міста на перспективу.

Освіта міста представлена 12-а загальноосвітніми школами, 3-а колегіумами, 2-а гімназіями, 3-а спеціальними школами-інтернатами, 3-а ліцеями.

В місті функціонують: Державний педагогічний університет, Подільська державна аграрно-технічна академія, військово-інженерний інститут, 7 середніх спеціальних учбових закладів, 4 професійно-технічних училищ і одна філія ПТУ.

В місті дві широкопрофільні й одна дитяча лікарні, пологовий будинок, протитуберкульозний і шкірно-венеричний диспансери, станції швидкої допомоги і переливання крові, три широкопрофільні поліклініки, стоматологічна і дитяча поліклініки, дитячий протитуберкульозний санаторій.[26]

Житловий фонд міста складає 1682 тис.кв.м. Його обслуговують 6 житлово-експлуатаційних підприємств міської комунальної власності, 1 житлово-будівельний кооператив, 3 підприємства і організації.

Для послуг населення міста 13 загальнодоступних бібліотек, 3 Будинки культури, 4 кінотеатри, школа-комплекс естетичного виховання, школа мистецтв, музична, хорова, художня школи, історичний музей-заповідник з картинною галереєю.

На базі Державного історико-архітектурного заповідника створено національний історико-архітектурний заповідник. Справжньою гордістю міста є 170 пам'яток історії і культури.

Спортивна база міста представлена міським стадіоном з футбольним і мотобольним полями, стадіонами Державного педагогічного університету, Подільської державної аграрно-технічної академії, коледжу харчової промисловості, фізкультурно-оздоровчим комплексом електромеханічного заводу, спортивними залами навчальних закладів міста, 2 дитячо-юнацькими спортивними школами.[17]

Підприємства, організації, населення міста обслуговує 4 автотранспортних підприємства. З них одне пасажирське, залізнична станція з вокзалом, автобусна станція.

Міськими пасажирськими перевезеннями займається підрозділ автотранспортного підприємства. В останній час до перевезень пасажирів залучається приватний транспорт, працівники якого об'єднані у спілку.

В місті 3 готелі, з яких функціонує - 2, будинок відпочинку для працівників споживчої кооперації, туристично - оздоровчий комплекс "Поділля".

Таблиця 1.2.1 Туристичні підприємства та туристсько-экскурсійні бюро

	адреса/тел./факс, П.І.Б. керівника	Спеціалізація	Направленість діяльності
Туристична агенція ВІД	ПП Дуброва Н.В. Україна, 32300 м. Кам'янець-Подільський, вул. Огієнко, 28/5. тел./факс (03849) 36261
Туристична-фірма Турсервіс	м. Кам'янець-Подільський, вул. Соборна 3, оф.2, тел./факс: +38 (03849) 24-312, моб.: 8-093-299-20-09, 8-067-503-17-44
Туристична агенція Фільварки Тур	2300, Україна, Хмельницька обл. м.Кам'янець-Подільський вул. Лесі Українки, 99. Тур оператор "Фільварки тур" т. 8(03849) 33231, 8(067)7563733
Приватна туристична фірма	ПП Бурдейная Ю.С. Украина,м.Кам'янець-Подільський ул.Замковая, д.1 тел. 8-097-883-82-31 8-067-419-67-68
Туристична фірма Петридава	http://petridava.com.ua
Туристична агенція Скарби Поділля	Украина Хмельницька область. м.Кам'янець-Подільський вул. Розвадовского 13/51р/с 26250000161335Тел. +380979424885, +380976561378+38(03849)21311

Ми вважаємо, що Кам'янець-Подільський має досить високий та привабливий туристичний потенціал . Він має велику кількість населення, численність, якого впродовж останніх років практично не змінюється.

Це місто зі своєю чарівною природою та незрівняною культурою.

РОЗДІЛ 2. Сучасний стан розвитку та екскурсійної справи в Кам’янець-Подільському

2.1 Календар традиційних мистецьких подій

Кам'янець-подільський - третє українське місто, після Києва та Львова, за кількістю пам'яток культури й архітектури. Завдяки цьому відоме всім любителям мандрувати країною. Із кожним роком в історію сучасного Кам'янця яскравими барвами вплітаються самобутні фестивалі: Terra Нeroica, три фестивалі повітроплавання, водних видів спорту "Аквадром", "Ретрофест", "Технопарк кам'яного періоду" та багато інших.

Ще шурхотіло осіннє листя на древніх вулицях, як Кам'янець почав активну підготовку до традиційних зимових свят. Упродовж місяця від Святого Миколая до Йордану - від 19 грудня до 19 січня - пропонує вам відірватися від традиційного "олів'є на дивані вдома" формату святкувань зимових свят. Адже зима - не лише гастрономічні витребеньки, але й колядки, щедрівки, купання в ополонці, традицій вертеп, мелодії різдвяної органної музики та Святий Миколай.[23]

Чи були ви чемні цього року? Якщо так, то на Миколая вас обов'язково зустрінуть дивовижні казкові персонажі, які покатають вашу малечу в чарівній кареті по середньовічному Кам'янцю, подарують чимало солодощів і створять атмосферу казки.

Зустріти католицьке та православне Різдво у місті, що здавна знане своєю релігійною терпимістю. Серед церков та костелів кожен вірянин знайде місце для тихої, щирої молитви, а також зможе взяти участь у святкуванні одного з найважливіших у житті кожного християнина свят - Різдва Христового.

Ви ще не вирішили, де зустріти 2011 рік? Це найкраще зробити у середньовічній фортеці. Подібні святкування у Кам'янці-Подільському організовує готельний комплекс "7 днів". Під час новорічних свят вас гостинно зустрінуть господарі замку - гайдуки в автентичних костюмах ХVII ст., які продемонструють справжню військову муштру і не пошкодують пороху й вогню, щоб дати святковий залп на честь дорогих гостей. На вас чекають запальні мелодії й хороводи, конкурси, ігри, забави, подільська кухня, а ще багато сюрпризів, які надовго вам запам'ятаються.

У проміжку між двома Новими роками вам запропонують екскурсійну програму. Тож під час традиційних дитячих канікул та свят ви можете досхочу мандрувати мальовничим Поділлям. [21]

Навколо Кам'янця пролягають дивовижні маршрути: Хотинська фортеця, унікальний Бакотський монастир, "Кришталева печера", а також найближчі гірськолижні курорти в Мигово та Баянах (Чернівецька обл.). Після екскурсій ви можете попаритися в сауні, поплавати в басейні, відвідати вечірки і дискотеки. І навіть для шанувальників олів'є знайдеться спосіб відвести душу - старий Новий рік нині відзначатимуть у форматі а ля СРСР - із салатом олів'є, шпротами та дискотекою 1980-х.

Вир атракцій та розваг у Кам'янці-Подільському не закінчується й після новорічної феєрії. 14 лютого це - традиційне місце зустрічі закоханих. Хто був, той знає: важко знайти місто з такою ж унікальною романтичною атмосферою. Можливо, це через історію - адже саме тут, зачарований красою міста, під магічним поглядом красуні Софії не встояв Кам'янецький комендант Йосиф де Вітте, а пізніше і польський магнат Станіслав Потоцький. У полоні чар своєї нареченої син Богдана Хмельницького Тимофій покинув військо і помчав за кордон до дочки молдавського князя Розанди Лупул. А чого варта романтична легенда про те, як ув'язнений Устим Кармалюк утік із фортеці, зв'язавши міцний канат із носових

Народні пісні й гуляння, смачна кухня, традиційні українські забави допоможуть вам незабутньо зустріти прихід весни. 8 Березня, Пасха, Травневі свята, День Незалежності й Конституції - на всі державні, релігійні свята Кам'янець радо зустрічає своїх шанувальників! Готується програма, що зробить свято справді особливим та незабутнім. Місто раде гостям кожного вікенду та в будь-який день тижня. Екскурсійні програми, тури, готелі та ресторани - все для активних мандрівників. Цієї осені з особливим розмахом відбувся осінній парад фестивалів.

Замість неочікувано скасованого цього року Terra Heroica, в Кам'янці в останній вікенд вересня з успіхом пройшов новий фестиваль "Кам'янець - Земля Героїв", організований місцевим військово-історичним товариством. Для усіх охочих було організовано унікальні екскурсії в саме серце військово-історичної реконструкції - військовий табір ХVII ст. У ньому відбувалися справжні військові навчання та маневри між учасниками з різних країн, було показано побут гарнізону. А фестиваль завершився грандіозною битвою у стінах середньовічної Кам'янецької фортеці. Здавалося, на її брамі встановили машину часу, що переносила гостей у минулі століття. Кам'янець давно вподобали романтики та герої неба - у місті щорічно проводять три фестивалі повітроплавання. Весняний сезон у травні відкриває "Кубок Поділля".[22] Закриття сезону в жовтні знаменує фієста із легендарним польотом "Назустріч сонцю". На початку року всіх охочих чекають "Лютневі пригоди" - політ на повітря них кулях та справжні перегони засніженими полями на джипах. Кам'янець називають українською столицею повітроплавання та місцем щорічної зустрічі членів Асоціації повітроплавання. Польоти на повітряних кулях навколо середньовічної фортеці залишать незабутнє враження в учасників фестивалю і гостей міста. Унікальні вигини річки Смотрич утворюють літеру (омега). Таких міст троє у світі: Кам'янець-Подільський, Верона і Берн.

Цієї осені започаткували ще один фестиваль - Кам'янець вирішив долучитися до 200-річчя баварського "Октоберфесту". Сподіваємося, це свято знайде своїх прихильників. Шалена кількість пива, традиційні для "Октоберфеста" кулінарні замальовки: баварські вурстхени з хрусткою скоринкою, бретцени, шваб-хенди, гарячий портер та глінтвейн, концерти, конкурси і традиційний на таких заходах заряд бадьорого настрою - тож більше не потрібно їхати в Баварію, оскільки "Октоберфест" поселився у Кам'янці-Подільському.

Під час осінніх канікул - туристичні дитячі групи наповнюють місто своїми веселощами. З канікулами збіглося ще одне свято - Гелловін. Важко знайти краще місце для його святкування, ніж середньовічні мури, вимощені бруківкою старовинні вулички та жовтогарячі гарбузи, що виглядають з вітрин та вікон будинків. Насправді, свято в Кам'янці ніколи не завершується - адже це місто туристів і закоханих: тихе у будні й різнобарвне та насичене подіями у вихідні та на свята. Кам'янець - це справжнє must-see для кожного українця. Коли вперше опиняєшся в Кам'янці-Подільському, від захвату хочеться закричати: "Я люблю свою країну!" Безперечно, кожен із вас повинен отримати цю порцію позитиву! Це місто таке різне в різні пори року, у різні періоди вашого життя. [26]

Дістатися Кам'янця можна з будь-якої точки України, Європи, світу: поїздом, рейсовим автобусом, літаком та автомобілем. Ретельно підібраний індивідуальний маршрут дозволить вам відвідати цілу низку чарівних куточків Поділля та Буковини, на перетині яких і розташований Кам'янець-Подільський. Можна також скористатися авіатранспортом - найближчий аеропорт розташований у Чернівцях, або доїхати до міста залізничного транзиту Хмельницького, а звідти - дякувати прогресу - автопрокат і трансфер. Не забувайте планувати свій відпочинок заздалегідь - замовити квитки, а також забронювати готельний номер. Адже на свята у Кам'янці Подільському завжди велелюдно й цікаво.

Кам'янець-Подільський – місто з безліччю свят, що задовольнять найвибагливішого туриста. Тому недарма щороку сюди приїжджає велика кількість туристів, яким запронують різні туристично-екскурсійні маршрути на любий смак.

2.2 Діючі туристично-екскурсійні маршрути

Старе місто, є територією Національного історико-архітектурного заповідника "Кам'янець" (з 1977 р. - Державного, з 1998 р. - Національного), який розташований на природоохоронній території Національного Природного Парку "Подільські Товтри" (1996р.).[10]

На території Національного природного парку "Подільські Товтри" наявність як унікальних рукотворних об'єктів, так і неповторних природних комплексів створили виняткові умови для розвитку туризму не тільки оздоровчого, але й пізнавального.

Основні чинники, що сприяють розвитку туризму - це сприятливі природно-кліматичні умови, що створили Подільські товтри - унікальні витвори природи на південному заході лісостепової зони. Цей найбільш підвищений район в усьому Подільському плато має нерівний, дуже хвилястий, еродований рельєф з великою кількістю балок. Широких плато тут майже нема. Вздовж річок схили круті, порізані діючими ярами. Така значна розчленованість території сприяє розвиткові спортивного туризму та активного відпочинку (перш за все це дельтапланеризм, парапланеризм, літня та зимова рибалка, підводне полювання, парусні види спорту). Наявність багатої рослинності і тваринного світу, карстових печер та джерел мінеральної води з широким спектром лікувальних властивостей свідчать, що на порівняно невеликій території зібрані всі кращі, найбільш виразні й різноманітні природні явища цієї місцевості. Це приваблює туристів не тільки нашої держави, але може задовольнити смаки найбільш вибагливих зарубіжних туристів, оскільки є всі умови для пішохідних, водних, автомобільних, кінних, велосипедних, лижних та інших видів маршрутів як на суходолі, так і долаючи водойми.[1]

На берегах Дністровського водосховища (в першу чергу в зоні Бакотської затоки) створюються невеличкі туристичні приюти для комплексного обслуговування туристів (харчування, зв`язок, прокат турспорядження, ночівля, розваги, тощо), які мандрують по водосховищу на плавзасобах (байдарки, каное, катамарани, яхти, а особливо - плавучі дачі).

Є можливість мандрувати по Дністровського водосховищу на комфортабельному дебаркадері з зупинками у мальовничих місцях.

В регіоні збереглися в незміненому та малозміненому стані численні території, зайняті археологічними, архітектурними та історико-культурними пам'ятками доби Київської Русі та періоду Національно-визвольної боротьби. Є наявність сучасного транспортного сполучення: центральна залізнична магістраль, розвинена мережа автомобільних доріг, можливість приймати в Хмельницькому аеропорту сучасні реактивні літаки та перспективи його розширення для прийому повітряних лайнерів любого класу.

Екскурсійний маршрут Природні скарби Кам’янець-Подільського 📙 Курсовая → 🆔 77566