Експериментальна перевірка ефективності методики навчання англомовної лексичної компетенції учнів початкової школи з використанням вір

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК СКОРОЧЕНЬ……………………..………………………………...4

ВСТУП…………………………………………………………………………….5

РОЗДІЛ І. Теоретичні передумови формування англомовної лексичної    компетенції в учнів початкових класів з використанням віршованого матеріалу

              1.1.   Мета і зміст навчання англомовної лексики учнів 2-го класу з

                       використанням віршованого матеріалу…………………………10

1.2.   Психологічні   передумови     навчання    молодших   школярів   

         лексичного матеріалу англійською мовою на основі віршів….18

3. Роль віршованого матеріалу у навчанні лексики англійської мови учнів 2-го класу початкової школи………………………23

Висновки до І розділу…………………………………………………………...28

РОЗДІЛ ІІ.    Методика формування англомовної лексичної компетенції з використанням віршованого матеріалу

1.      Організація процесу навчання лексики в початковій школі…30
2.      Класифікація і розробка вправ для формування англомовної лексичної компетенції на основі віршів……………................37
3. Комплекс вправ для формування англомовної лексичної компетенції з використанням віршованого матеріалу учнів другого класу ЗНЗ за темою ,,Toys and Animals”…………….41

Висновки до ІІ розділу…………………………………………………………..46

РОЗДІЛ ІІІ.    Експериментальна перевірка ефективності методики навчання англомовної лексичної компетенції учнів початкової школи з використанням віршованого матеріалу

1. Організація експерименту……………………………………...47
2. Проведення та інтерпретація результатів експерименту……..50

              3.3.    Методичні   рекомендації   щодо формування    англомовної

                         лексичної компетенції молодших школярів на основі віршів.54

Висновки до ІІІ розділу………………………………………………………….56

ВИСНОВКИ……………………………………………………………………..58

РЕЗЮМЕ………………………………………………………………………...61

ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………………62

ДОДАТКИ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ПЕРЕЛІК СКОРОЧЕНЬ

ГС – граматична структура

ЗНЗ – загальноосвітній навчальний заклад

ЛО – лексична одиниця

МД – мовленнєва діяльність

ЕГ – експериментальна група

КГ – контрольна група

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

      В останні роки незалежності України уряд нашої держави став приділяти багато уваги вивченню іноземних мов, тому впровадження раннього навчання іноземних мов, в тому числі англійської, є однією з характерних рис сучасної загальноосвітньої школи.

     Згідно з чинною програмою  іноземних мов головною метою навчання іноземної мови визначено формування іншомовної комунікативної компетенції, яку розуміють як здатність до міжкультурного іншомовного спілкування. Іншомовна комунікативна компетенція включає три основні компоненти: 1) мовну компетенцію – фонетичну, граматичну, лексичну, орфографічну; 2) мовленнєву компетенцію – в аудіюванні, говорінні, читанні та письмі; 3) соціокультурну компетенцію.

     Навчання  іноземної мови як засобу спілкування вимагає цілеспрямованої уваги до формування лексичної компетенції учнів, оскільки володіння лексикою виступає важливою передумовою розвитку мовленнєвих умінь.    

     Як показує  практика в спеціалізованих школах  все частіше використовують зарубіжні навчально-методичні комплекси. Вчителі пропонують учням молодшого шкільного віку для вивчення до десяти лексичних одиниць (ЛО) за урок, а це викликає велике навантаження на молодших школярів. В наслідок цього виникає проблема необхідності пошуку нових, більш ефективних прийомів навчання лексики, які б полегшили запам’ятовування та дали можливість збільшити кількість ЛО для опрацювання на уроці, а також активізували резервні можливості учнів.

    Одним із  способів вирішення цієї проблеми є використання віршованого матеріалу при навчанні лексики. Використання римованого матеріалу дає можливість не лише покращити сприймання ЛО, а й урізноманітнити та зробити більш цікавою навчально-виховну роботу  на   уроках  англійської мови. Обов’язковою вимогою до використання віршованого   матеріалу на

уроках  в   початковій   школі  є його   відповідність меті  навчання  та  рівню

психолого-вікових особливостей молодших школярів.

     Вивченням  цієї проблеми займались багато  відомих методистів, а саме: О.І. Негневицька , О.О. Коломінова , І.Н. Верещагіна та багато інших. З психологічної точки зору цю проблему вивчає Паршикова О.А.. Вона вважає, що  ритм та рима розвивають увагу, сприяють зниженню втомлюваності та підвищують працездатність учнів.

     Провідний  педагог-методист України Кошелюк  Г.В. у своїй навчальній роботі  з дітьми також велику увагу  приділяє поезії, адже вірші та  римування на уроках англійської  мови створюють позитивну, невимушену  атмосферу, діти відразу налаштовуються  на співпрацю. При цьому вони тренують свою пам’ять і вимову, вивчають нові слова, закріплюють відомі ГС і виконується основна мета комунікативного процесу навчання – активна участь всіх учнів.

     Таким чином, актуальність дослідження теми зумовлена тим, що використання віршованого матеріалу на уроках англійської мови є ефективним засобом організації процесу навчання, а з іншого боку – ця проблема ще недостатньо розроблена в методиці навчання англійської мови в початковій школі.

     Об’єктом дослідження є процес формування англомовної лексичної компетенції у молодших школярів.

      Предметом дослідження: формування англомовної лексичної компетенції учнів молодшого шкільного віку з використанням віршованого матеріалу.

     Мета дослідження полягає в розробці та експериментальній перевірці методики формування англомовної лексичної компетенції учнів другого класу спеціалізованого навчального закладу з використанням віршованого матеріалу.

     Для досягнення  мети необхідно вирішити такі завдання:

  •  визначити   мету   та   зміст   навчання   англомовної   лексики    молодших

школярів з використанням  віршованого матеріалу;

  •  з’ясувати  психологічні передумови навчання лексичного матеріалу     англійською мовою на основі віршів учнів початкових класів;

  •     обґрунтувати особливості використання віршованого матеріалу під час навчання лексики;

  •      визначити роль  віршів у формуванні лексичної  компетенції;

  •  розглянути принципи  відбору лексики та віршованого  матеріалу для навчання учнів  в спеціалізованому навчальному закладі;

  •       описати  етапи засвоєння лексичного матеріалу  у контексті віршів;

  •    розробити комплекс  лексичних  вправ з використанням  віршованого матеріалу для учнів  другого класу за темою „  Toys and Animals”;

  •      експериментально  перевірити розроблену методику;

  •  сформулювати методичні рекомендації щодо організації процесу формування англомовної лексичної компетенції у молодших школярів з використанням віршованого матеріалу.

     Для вирішення поставлених  завдань дослідження застосовувалися такі методи:

  •   вивчення та аналіз  наукової літератури з психології, педагогіки та методики викладання  англійської мови в початковій  школі;

  •       анкетування;

  •       спостереження  за навчально-виховним процесом;

  •       методичний експеримент.

     Наукова новизна  роботи  полягає  в  обґрунтуванні психологічних передумов навчання лексики на основі віршів, а також в уточненні принципів відбору віршованого матеріалу для навчання лексики молодших школярів.

     Практичне значення одержаних результатів полягає в можливості:

  – застосувати розроблену  методику формування англомовної  лексичної компетенції учнів  другого класу з використанням  віршованого матеріалу з метою  активізації процесу навчання  лексики дітей молодшого шкільного  віку;

  – застосувати розроблений комплекс вправ на основі віршів за темою „Toys and Animals” у процесі навчання лексики англійської мови учнів другого класу спеціалізованого навчального закладу;

  – використовувати  сформульовані методичні рекомендації  у процесі навчання лексики англійської мови з використанням віршованого матеріалу.    

     Дипломна  робота викладена на 65 сторінках друкованого тексту. Вона складається зі вступу, трьох розділів, висновків, переліку використаних джерел, резюме та додатків.

     У вступі обґрунтовується актуальність досліджуваної теми, визначається об’єкт, предмет, мета, завдання дослідження, вказуються застосовані методи дослідження, визначається теоретична значущість та практична цінність роботи, а також її наукова новизна.

     У першому розділі викладаються теоретичні передумови формування англомовної лексичної компетенції учнів початкової школи з використанням віршованого матеріалу. В цьому розділі також розкриваються психологічні  передумови навчання лексики молодших школярів на основі віршів, визначається мета і зміст англомовної лексичної компетенції та роль віршів у її формуванні.

     У другому  розділі розглядається методика  формування англомовної лексичної  компетенції з використанням  віршованого матеріалу. В цьому  розділі також розкривається організація процесу навчання лексики в початковій     школі,   розробляється     комплекс    вправ    для     формування

англомовної лексичної  компетенції на основі віршів учнів  другого класу.

     У третьому  розділі описується експериментальна перевірка       ефективності методики навчання англомовної лексичної компетенції учнів початкової школи з використанням віршованого матеріалу, організація експерименту, його проведення та інтерпретація результатів. Формулюються відповідні висновки та методичні рекомендації щодо організації процесу навчання англійської мови учнів початкових класів з використанням віршованого матеріалу.

     У висновках  узагальнюються результати теоретичного  та практичного дослідження. 

      До переліку  використаних джерел включені найменування українською, російською та англійською мовами. У додатках містяться матеріали, які були використані під час проведення експерименту.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ І

ТЕОРЕТИЧНІ  ПЕРЕДУМОВИ ФОРМУВАННЯ АНГЛОМОВНОЇ  ЛЕКСИЧНОЇ КОМПЕТЕНЦІЇ В УЧНІВ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ З ВИКОРИСТАННЯМ ВІРШОВАНОГО МАТЕРІАЛУ

1.1. Мета і  зміст навчання англомовної лексики  учнів 2-го класу з використанням  віршованого матеріалу

     Лексична  компетенція – це знання і  здатність  використовувати мовний словниковий запас у мовленні – складається з лексичних та граматичних елементів. Знання іноземної мови асоціюється із знанням слів, в той час як володіння мовою – з лексичними навичками, які саме й забезпечують функціонування лексики в спілкуванні. Отже, лексичні навички ми розглядаємо як  об’єкт навчання іноземної мови, а їх формування саме і є метою навчання лексичного матеріалу.

     Для уточнення мети та змісту навчання англомовної лексики  учнів другого класу ЗНЗ з поглибленим вивченням іноземних мов проаналізуємо документи, які встановлюють методичні засади навчання іноземної мови у початковій школі.

     Згідно з "Загальноєвропейськими Рекомендаціями з мовної освіти: вивчення, викладання, оцінювання" рівень володіння іноземною мовою на кінець четвертого класу відповідає рівню А1. Він передбачає наявність достатнього лексичного запасу в учнів для здійснення звичайного повсякденного спілкування на знайомі ситуації та теми, для вирішення простих комунікативних потреб, а також володіння окремими словами і фразами, пов’язаними з певними ситуаціями [18, с. 70].

     В результаті  аналізу програми для спеціалізованих шкіл з поглибленим вивченням іноземної мови було встановлено, що на кінець навчального року учні другого класу мають  перш за все опанувати вміння володіти мовним матеріалом  з  конкретних  тем  („Іграшки”,  „Кольори”,  „Дні тижня”,  „Пори

року”) з  метою   використання  його  в усному   та  писемному  мовленні  для

вираження власних думок  та почуттів [37, с.12-13 ].

     Таким чином,  аналіз вищевикладеного матеріалу дозволяє сформулювати  мету  навчання   англомовної   лексики   молодших   школярів,  яка полягає у формуванні елементарного рівня англомовної лексичної компетенції, тобто передбачає набуття учнями лексичних знань та оволодіння рецептивними та репродуктивними лексичними навичками.

     Лексичні знання включають:  

  •  знання про  звукову форму  лексичної одиниці, необхідні для її правильної вимови та розпізнавання і розрізнення на слух;

  • знання про  графічну форму, правила орфографії, необхідні для правильного написання ЛО та розпізнавання і розуміння її при читанні;

  •  знання з  граматики, необхідні для утворення  словоформ;

  •  знання семантики  слів, необхідних для утворення  певних словосполучень; 

  •  знання, пов’язані з правилами сполучуваності відповідних слів у англійсь-

кій мові.

     Для забезпечення  функціонування лексичних знань  у процесі спілкування необхідно  сформувати в учнів відповідні  лексичні навички:  рецептивні  і репродуктивні. За визначенням  С.Ф. Шатілова, „ лексичні мовленнєві навички – це навички інтуїтивно-правильного утворення, вживання розуміння іншомовної лексики на основі мовленнєвих лексичних зв’язків між слухо-мовленнєвомоторною і графічною формами слова і його значенням, а також   зв’язків між словами іноземної мови [28, с.94].

     Лексична правильність  мовлення визначається автоматизованістю,  стійкістю та гнучкістю  лексичних  мовленнєвих навичок.  

     Таким чином, репродуктивні  лексичні навички – це навички  правильного вживання ЛО активного  мінімуму в говорінні та письмі згідно із ситуацією спілкування і метою комунікації.

     А зараз розглянемо  докладніше, що являє собою репродуктивна  лексична

навичка на мал. 1.

Комунікативна задача

 

↕

(контроль)

 

 

РЕПРОДУКТИВНА

  Вибір ЛО                                         ↔             Поєднання ЛО з іншими 

                                              ЛЕКСИЧНА НАВИЧКА

                        ↓

Реалізація

(фонетичне та орфографічне оформлення)

Мал. 1

Репродуктивна лексична навичка

     Формування  репродуктивної лексичної навички  передбачає оволодіння такими  операціями:

  • виклик ЛО з довготривалої  пам’яті;

  • сполучення з іншими  ЛО;

  • миттєве сполучення даної одиниці з іншими словами, що створюють синтагму і фразу за правилами лексичної сполучуваності.

     Рецептивні лексичні навички – це навички розпізнавання і розуміння ЛО активного і пасивного мінімумів при читанні і аудіюванні.

     Далі розглянемо, що  представляє собою рецептивна  лексична навичка на мал. 2.

                                        

                                          Комунікативна задача

                      ↕

                                                   (Контроль)

                                               РЕЦЕПТИВНА 

Впізнавання ЛО                           ↔         Співвідношення форми і значення          

                                       ЛЕКСИЧНА НАВИЧКА

                                                        Мал. 2

                                    Рецептивна лексична навичка

     Рецептивна  лексична навичка передбачає оволодіння такими операціями:

  • сприймання;

  • розпізнавання;

  • семантизація.

     Інші види  навичок, які відіграють важливу  роль у формуванні англомовної  лексичної компетенції: 

 – навички обґрунтованої  здогадки про значення ЛО, що  відносяться до  потенціального словника, при читанні та аудіюванні;

 – навички користування  різними видами словників (двомовних,  одномовних, фразеологічних, тематичних, країнознавчих).

     Перш за  все при сприйнятті слова на  слух або в графіці повинне  відбутися його впізнавання, що припускає миттєве співвідношення контекстної форми слова з його знайомим образом. Далі відбувається виклик значення або всіх можливих значень слова з довготривалої пам’яті і виборі того значення, яке є єдино вірним в даному контексті, і потім – співвідношення контекстуальної форми слова з його значенням, яке відповідає контексту і визначає призначення даної лексичної одиниці.

     Таким    чином, варто   зазначити, що    в   рамках   нашого    дослідження

об’єктами навчання виступатимуть репродуктивні та рецептивні лексичні навички. Формування цих навичок вимагає від вчителя англійської мови тривалої та трудомісткої роботи з метою безперервного накопичення і розширення словникового запасу, а також займає значну кількість часу на уроці.  

    Успішність  в оволодінні лексикою залежить  від наявності у школярів умінь:

  • спостерігати, порівнювати,  аналізувати мовні явища;

  • здогадуватися  по  контексту  або  словотворчим  елементам  про   значення 

     незнайомої  лексичної одиниці;

  • вести учбовий  словник;

  • користуватися  опорами для запам’ятовування  слів.

     Отже, наведені  вище навички і вміння складають психологічний та методологічний компонент змісту навчання лексичної сторони мовлення.

     Далі вважаємо за потрібне описати лінгвістичний компонент змісту навчання лексики. Навчання лексичного матеріалу в середніх загальноосвітніх навчальних  закладах  здійснюється на основі спеціально відібраного лексичного мінімуму.

     Активний лексичний мінімум – це той лексичний матеріал, яким учні повинні користуватися для вираження своїх думок в усній (говоріння) та письмовій (письмо) формах, а також розуміти думки інших людей при аудіюванні і читанні.

     Пасивний лексичний мінімум – це та лексика, яку учні мають лише розуміти при сприйманні чужих думок в усній формі (при аудіюванні) та письмовій формі (при читанні).

     Активний  і пасивний словниковий запас  утворюють так званий наявний  або реальний словник, який  служить основою для формування  потенціального словника. На відміну від наявного словника, що включає лексичні одиниці, які учні вживають для вираження своїх думок або для сприймання і розуміння думок інших людей, потенціальний словник складають    ті   незнайомі  слова, про   значення   яких    читач/слухач    може

здогадатися, зустрівшись з ними при читанні/аудіюванні [28, с.93].

     До потенціального словника відносяться:

     1) інтернаціональні  слова,  подібні  за  звучанням  і/або  написанням  та  за 

         значенням до слів рідної мови;

     2) похідні  та складні слова, що складаються з відомих учням компонентів;

     3) конвертовані  слова;

     4) нові значення  відомих багатозначних слів;

     5) слова,  про значення яких учні можуть  здогадатися за контекстом.

     За даними  досліджень, словник, що забезпечує  розуміння  при  читанні   та  аудіюванні, за   рахунок   потенціального    словника    може   збільшитися

 у 5-6 разів. Об’єм   лексики   англійської  мови,  що  вивчається  в  початковій 

школі, складає 500-600 лексичних  одиниць.

     Виходячи  із завдань нашого дослідження, слід зазначити, що опрацювання нової лексики передбачатиме засвоєння активного лексичного мінімуму з використанням віршованого матеріалу, що, в свою чергу, дозволяє:

  • подолати труднощі  засвоєння форми ЛО, оволодіння  значенням та сполучуваністю ЛО;

  • збільшити кількість  вивчення нових ЛО за урок;

  • створити позитивний  емоційний фон уроку;

  •  забезпечити  активну участь всіх учнів  та налаштувати їх на співпрацю.

      У сучасній методиці виділяють такі принципи відбору навчальної лексики: основні та додаткові.

     Основні:

  1. Сполучуваність  слів.

     Цей принцип  висуває на перший план здатність  слова сполучуватись з іншими  словами і різноманітність його  граматичних зв’язків. Отже, лексичні  одиниці, відібрані відповідно  до зазначеного принципу, можуть бути елементами великої кількості висловлювань, які різняться за своїми структурними особливостями та лексичним складом.

     Звичайно, здатність слів шкільного словника  входити в різні лексичні сполучення  і  граматичні  конструкції  повинна бути   реалізована в системі

вправ. Щодо цього вчителеві  не можна покладатися тільки на тексти та вправи підручника; треба максимально  використовувати конкретні навчальні  ситуації, щоб спрямовувати увагу  учнів на можливості введення слів у різні сполучення.

2. Семантична цінність  слів та їх тематична відповідність  програмі навчання.

     За цим  принципом у лексичний мінімум  включають слова, які означають  предмети і явища знайомі, близькі  учням і які є елементами  типових ситуацій спілкування.  Як, відомо шкільна програма подає список розмовних тем для кожного класу; отже, кожна тема повинна охоплювати коло слів для побудови діалогічних та монологічних висловлювань. Сказане, звичайно, не означає, що всі слова шкільного лексичного  мінімуму  повинні  характеризу-

ватися тематичною належністю. Така б вимога була недоцільна і  нереальна. Багато слів можна вжити  в розмові на різні теми і вони, таким чином, тематично нейтральні.

     Усвідомлення  цього принципу спонукає вчителя  аналізувати семантику кожного слова з точки зору можливостей його використання при організації мовлення на різні теми, цікаві й близькі учням.

     Слова,які  подає підручник, можна широко  використовувати для спілкування  в численних ситуаціях, але  деякі вчителі обмежуються відтворенням лише тих контекстів, які подає підручник, що, звичайно, не можна вважати достатнім.

3. Стилістична необмеженість.

     За цим  критерієм у лексичний мінімум  входять слова, вживання яких  не обмежується якимсь одним  мовним стилем. Так, недоцільно  було б переобтяжувати словник учнів словами, вживаними переважно в науковій мові або діловій кореспонденції.

Додаткові:

1. Частотність слів.

     Зв’язок  слова з певною темою ще  не означає, що його обов’язково  треба ввести в той лексичний  матеріал, над яким працюють учні. Важливим критерієм навчальної цінності слова є частотність його вживання в мові учнів та тих текстах іноземною мовою, що їх учні читають і читатимуть. Повторюваність різних лексичних одиниць у мові була предметом численних досліджень, на основі чого було складено спеціальні словники, в яких слова розміщені в порядку їх частотності. Варто зазначити, що деякі вчителі не завжди враховують цей фактор і, добираючи лексику до будь-якої теми, вони зважають лише на те, чи відноситься дана ЛО до теми, не беручи до уваги її частотність.

2. Багатозначність слів.

     Розв’язуючи  питання відбору слів для лексичного  мінімуму, треба також враховувати  їх багатозначність. Якщо слово  можна вжити для позначення  кількох понять, якими учні оперують  у мовленні, це  підвищує його навчальну цінність.

3. Словотворча здатність.

     До словника-мінімуму  включаються слова спільного  кореня, при чому такі, що їх  учні можуть ужити в мовленні  і зустріти в текстах. Однокореневі  слова легко запам’ятовуються; їх  також легко зрозуміти, навіть якщо такого похідного слова ще не вивчали. В роботі над лексикою корисно проводити вправи на групування однокореневих слів, самостійний переклад нових слів із знайомими словотворчими елементами.

4. Описова здатність.

     Ця особливість  слів має велике значення, оскільки вона значно розширює можливості комунікації. Кількість лексичних одиниць, якими оволодівають школярі, обмежена і тому треба вчити їх використовувати ці слова для описового позначення речей, явищ, про які доводиться говорити, не знаючи відповідних іншомовних слів [23, с.22-24].

    Вищесказане  дозволяє зробити  висновок  про  необхідність врахування  принципів відбору лексичного  матеріалу, тобто певного лексичного  мінімуму, який діти повинні опанувати  в ході навчально-виховного процесу, а це, в свою чергу, сприяє реалізації мети навчання англомовної лексики молодших школярів – набуття учнями лексичних знань та оволодіння рецептивними й репродуктивними лексичними навичками. Відповідно зміст навчання лексики англійською мовою представлений описаними у цьому підрозділі психологічним, методологічним та лінгвістичним компонентами.