Етнічні стереотипи у студентів

Факультет права і психології

Кафедра психології 

Курсова робота

на  тему «Етнічні стереотипи у студентів» 
 

Роботу  виконала:

студентка 5-го курсу, (магістр)

Роботу  перевірив:

кан. філ. наук, в.о. професора 
 
 

Макіївка-2010 рік

ЗМІСТ

Вступ

Розділ 1. Теоретичний аналіз психологічного явища етнічного стереотипу

1.1 Поняття етнічного стереотипу……………………………………………..6

1.2 Джерела  етнічних стереотипів студентів………………………………....17

1.3 Етнічні  стереотипи і міжкультурне спілкування студентської молоді…28

Розділ 2. Психологічне дослідження етнічних стереотипів студентів

2.1. Психологічні  методи дослідження етнічних  стереотипів……………… 31

2.2. Дослідження особливостей формування етнічних стереотипів………...40

Висновки та рекомендації

Загальні  висновки

Список  використаних джерел  
 
 
 
 
 
 
 

ВСТУП 

      Актуальність теми. На етапі сучасних перетворень в Україні актуальним є - вивчення етнічних стереотипів молоді, оскільки молодь це найбільш продуктивна частина суспільства. Стереотипи молодих людей є способом самопізнання і самовираження, а також формою соціального відображення дійсності. Активне формування світоглядної позиції молоді – центрального утворення її самосвідомості – здійснюється шляхом інтенсивного аналізу та прийняття індивідуального і соціального досвіду набутого в діяльності та спілкуванні. Це багаторівневий процес соціального пізнання, істотне місце в якому відіграють соціально-перцептивні компоненти, що визначають не лише способи (механізми) засвоєння соціальних знань, уявлень, але й суттєві змістові характеристики світогляду, особистісну й соціальну ідентичність.

      Швидкість, з якою відбувається процес переоцінки історичних знань, теорій про формування етносів в складних умовах економічного реформування, політичної нестабільності та ідеологічного хаосу, справляє глибокий вплив на свідомість молоді, істотно ускладнюючи процеси її соціалізації, спонукаючи до пошуків найбільш стійких соціальних образів, символів, еталонів, зразків для самоототожнення. Стереотипи - невід’ємний елемент буденної свідомості. Вони  акумулюють деякий стандартизований колективний досвід, наявний індивіду в процесі навчання і спілкування з представниками інших етносів, допомагають йому орієнтуватися в житті і певним чином спрямовують його поведінку. Їх суть – у відображенні ставлення, настановлення даної етнічної групи до інших.

      Етнічна проблематика - виключно актуальна в наше бурхливе століття прогресу і соціальних потрясінь - ще с стародавніх часів привертала увагу мислителів всіх часів і народів. Етнічні стереотипи у спілкуванні, що виникають, зокрема, при пізнані людьми один одного, мають і специфічне походження, і специфічний сенс. Як правило, стереотип виникає на основі достатньо обмеженого досвіду з минулого, у результаті виникають прагнення будувати висновки на базі обмеженої інформації. Стереотипізація в процесі пізнання людьми один одного може призвести до двох різних наслідків. З одного боку, це призводить до визначеного спрощення процесу пізнання іншої людини; у цьому випадку стереотип обов'язково несе в собі оцінювальне навантаження. У випадку національних або етнічних стереотипів це оцінювальне навантаження має особливе значення, бо мова йде про спілкування та взаємодію між цілими народами та країнами, а отже й наслідки цього спілкування завжди мають світові масштаби. Часом ці наслідки залежать саме від стереотипів.

      Отже, проблеми етнічних стереотипів та процесу стереотипізації вивчали такі вчені як: Д.Кац, К.Брейлі, У.Ліпман, А.Тешфел, Т.А.Ван Дейк, Г.Олпорт, Н.В.Бахарєва, Т.Г.Стефаненко, А.С.Баронін, А.К.Байбурін, Ю.В.Бромлей, А.О.Бороноєв, Ю.П.Платонов, С.Л.Арутюнов та інші.

      Проблема стереотипізації як одного з найважливіших механізмів соціалізації широко аналізувалася в дослідженнях Е.Еріксона,  Дж.Міда, Г.Тарда, Г.Теджфела, О.Бодальова, Б.Паригіна, А.Петровського, В.Петровського. В контексті соціальної перцепції її розглядали Г.Олпорт, Д.Тібо, Г.Келлі, Г.Хоманс, Ф.Хайдер, Т.Ньюком, М.Осгуд, Г.Андреєва, С.Кондратьєва, М.Корнєв, А.Коваленко. Етнічна самосвідомість була предметом дослідження у працях: Г.Лебона, Г.Тарда, К. Юнга, Ю.Бромлея, Л.Дробіжевої, Г.Солдатової, О.Донченко, П.Гнатенка, В.Павленко, М.Пірен, С.Тагліна, М.Шульги та ін.

      Актуальність дослідження специфіки етнічних стереотипів студентів пояснюється тенденціями розвитку сучасного  суспільства. В українській етнопсихології таким проблемам не приділялося достатньої уваги, насамперед через істотні ідеологічні обмеження та гостро-суперечливу історію етносів. Зі зміною суспільно-історичної ситуації відбувається напрацювання концептуального, методологічного та емпіричного апарату з метою ґрунтовного емпіричного вивчення впливу етнічних стереотипів на світогляд студентства, характер міжособистісних стосунків і, зокрема, на процес міжособистісного оцінювання. Крім того, зростає науковий інтерес до зазначеної проблематики й у світовій науці: постійні спалахи тероризму й агресії на міжетнічному та міжрелігійному ґрунті, загострення міжкультурних суперечностей у цілому ряді регіонів світу вимагають глибшого розуміння природи етнічних стереотипів та механізмів їх впливу на світогляд громадян.

     Актуальність дослідження зумовлена ще й практичною значущістю проблеми, недостатністю вивчення такого явища, як етнічний стереотип, та його вияву у психології студентів, його місця у структурі міжособистісного спілкування та спільної діяльності.

Мета:

1)ознайомитися з літературою з проблеми етнічних стереотипів;

2) експериментально довести наявність вже сформованих стереотипів у студентів;

3) виявити джерела і фактори формування стереотипів.

Завдання:

1) проаналізувати сутність етнічних стереотипів, їх місце і роль у житті людей;

2) виявити  джерела, фактори стереотипів  та наслідки стереотипізації;

3) емпірично  довести існування вже сформованих  позитивних і негативних стереотипів у студентської молоді;

4) проаналізувати особливості формування етнічних стереотипів у студентів;

5) розробити  рекомендації.

Об`єкт: етнічні стереотипи у студентів.

Предмет: фактори, що впливають на формування етнічних стереотипів.

Гіпотеза: інтернет є медіасферой, що сприяє лігалізації та расповсюдженню етнічних стереотипів. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Розділ 1. Теоретичний аналіз психологічного явища  етнічного стереотипу

1.1 Поняття етнічного стереотипу

      Етнічний стереотип  — порівняно стійка сукупність уявлень про характерні риси людей іншої національності, а також зумовлене цими уявленнями певне емоційне ставлення до представників іншого етносу. Поряд з етнічними стереотипами (уявленнями про характерні риси свого етносу) та іншими етнічно забарвленими компонентами суспільної свідомості. Етнічний стереотип є неодмінною складовою масової й індивідуальної національної свідомості. Етнічний стереотип формується під впливом соціальних і політичних умов та певних культурних факторів на основі як особистого, так і колективного досвіду міжетнічних контактів, зафіксованого в побутуючих у суспільстві оцінках рис, що приписуються представникам тієї чи іншої національності. Людина зазвичай засвоює певні Етнічний стереотип ще в дитинстві, оскільки вони є неодмінним елементом системи виховання. Схематично і яскраво відображаючи типові психологічні, моральні, антропологічні та інші особливості представників інших етносів, Етнічний стереотип виконують важливу функцію, спрощуючи сприйняття навколишньої реальності і допомагаючи орієнтуватися в ситуації міжетнічного спілкування.

    Уявлення  про інші етноси не дзеркально відображає їхні риси, а немовби переломлює їх через своєрідну призму, послаблюючи  одні й підсилюючи інші. Етнічний стереотип закріплюють у собі як позитивний, так і негативний досвід міжетнічних контактів, однак у колективній пам`яті міцніше закарбовується саме останній, оскільки він має більше значення для виживання етносу як спільноти. Крім того, побутова свідомість, на відміну від свідомості, що грунтується на наукових даних, нездатна охопити всі характерні риси інших народів. Вона творить узагальнений образ іншого народу часто з випадкових і нетипових для нього рис. Звичайним є конструювання уявлень про характерні риси іншої спільноти на основі даних, отриманих про якусь її частину. Такою частиною нерідко виступають окремі соціальні прошарки, культурні особливості яких поширюються на всю етнічну спільноту і перетворюються на своєрідні її символи. Отже, моделі етносів, що існують у побутовій свідомості, не тільки суттєво спрощують, а й викривляють їхні об"єктивні властивості. Це зумовлюється такими особливостями етнічної свідомості, як вибірковість, схильність до абсолютизації деяких етнічних властивостей, тенденційності в їхній оцінці, генералізації окремих нетипових явищ тощо. Етнічні стереотипи не просто підсумовують і відображають певні особливості інших народів, а й виражають емоційне ставлення до них. При цьому одні й ті ж особливості поведінки власного та іншого народу нерідко оцінюються по-різному. Приміром, те, що стосовно власного народу називається розумною економією, щодо іншого може кваліфікуватися як жадібність. Те, що "у себе" визначається як наполегливість, твердість характеру, стосовно інших може інтерпретуватися як упертість.

    Етнічні стереотипи відображають певні етнічні настановлення (сприйняття або несприйняття, нейтралітет), які значною мірою детермінують характер контактів між людьми різних національностей. Залежно від тієї чи іншої настанови формується ставлення до міжетнічної взаємодії: готовність іти на контакти з особами іншої національності у різних ситуаціях - на виробництві, у побуті, дружньому чи сімейному оточенні; а також ставлення до власних та іншоетнічних духовних цінностей, у тому числі до різних елементів власної та іншоетнічної культури. Сукупність взаємоповязаних настановлень утворює етнічні орієнтації особи в тій чи іншій сфері життєдіяльності. Вивчення етнічних стереотипів та інших соціально-психологічних явищ (етнічних упереджень, настанов, орієнтацій тощо) дає змогу отримати уявлення про міжособові стосунки людей різних національностей, аналізувати і прогнозувати "клімат" міжнаціональних відносин.

    Як  явища ірраціональні, етнічні стереотипи дуже стійкі і зазнають поступових змін лише зі зміною соціальної, політичної та культурної ситуації, з нагромадженням досвіду міжетнічних контактів. У випадку загострення стосунків чи виникнення конфлікту на міжетнічному грунті негативні етнічні стереотипи відразу спливають у громадській думці: цілим народам приписуються негативні побутові та моральні риси (неохайність, нечесність, лінощі, жорстокість тощо). Етнічні стереотипи широко застосовуються у пропаганді (уперіод воєн і т. ін.), оскільки вплив на масову свідомість з метою створення негативного образу ворога найефективніше здійснюється саме шляхом їх розробок і вкорінення.

      Кожна етнічна група (плем'я, народність, нація, будь-яка група людей, пов'язана спільністю походження і відрізняється певними рисами від інших людських груп) володіє своєю груповою самосвідомістю, яка фіксує її, - дійсні і уявні - специфічні риси. Будь-яка нація інтуїтивно асоціюється з чимось тим або іншим чином. Вчені США вже давно і ґрунтовно досліджують ці проблеми. Зрозуміло, в різних країнах проблеми ці носять різний характер. Деякі автори більше цікавляться відносинами білих з неграми, деякі - єврейським питанням. Але те, що достовірно встановлене в даному випадку, може, з відповідними корективами, сприяти розумінню і більш загальних проблем (4,5). Найперше серйозне емпіричне дослідження, присвячене вивченню етнічних стереотипів, було проведене в США Д.Кацом і К.Брейлі в 1933 році. Студенти Прінстонського коледжу двічі (у 1933 і 1951 роках) повинні були охарактеризувати декілька різних етнічних груп за допомогою вісімдесяти чотирьох слів-характеристик ("розумний", "сміливий", "хитрий" і тому подібних) і потім вибрати з цих характеристик п'ять рис, які здаються їм найбільш типовими для даної групи. Вийшла наступна картина: американці - заповзятливі, здібні, матеріалістичні, честолюбні, прогресивні; англійці - спортивні, здібні, дотримуються умовностей, люблять традиції, консервативні; євреї - розумні, користолюбні, заповзятливі, скупі, здібні; італійці - артистичні, імпульсивні, пристрасні, запальні, музичні; ірландці - забіякуваті, запальні, дотепні, чесні, дуже релігійні і так далі. Вже в цьому простому переліку приписуваних тій або іншій, групі рис виразно простежується певний емоційний тон, проступає відношення до оцінюваної групи.

Виділяють 2 види етнічних стереотипів:

1. Аутостереотип  - уявлення людей про себе і  інших представників своєї національності.

2. Гетеростереотип  - уявлення про людей інших  національностей.

Етнічний  аутостереотип є складовою частиною етнічної самосвідомості, в структурі  якого виділяють 2 компоненти:

- Когнітивний - уявлення про минуле і сьогодення свого народу.

- Емоційний - національні почуття (31,51).

      Під етнічним стереотипом сьогодні прийнято розуміти узагальнене уявлення про фізичну, етичну і розумову зовнішність представників різних етнічних груп (36). Етнічний стереотип характеризується підвищеною емоційністю і стійкістю у віддзеркаленні рис групи, що стереотипізується. Існують дві категорії стереотипів: поверхневі і глибинні (46,47).

      Поверхневі стереотипи - це ті уявлення про той, або інший народ, які обумовлені історичною, міжнародною, внутрішньополітичною ситуацією або іншими тимчасовими чинниками. Ці стереотипи міняються залежно від ситуації в світі і суспільстві. Тривалість їх існування залежить від загальної стабільності суспільства. Це, як правило, образи-уявлення, пов'язані з конкретними історичними реаліями. Поверхневі стереотипи представляють безперечний інтерес перш за все для істориків, а також усіх, хто цікавиться соціально-політичними процесами, що відбуваються в суспільстві.

      На відміну від поверхневих глибинні стереотипи незмінні. Вони не міняються протягом часу. Глибинні стереотипи володіють дивовижною стійкістю, і саме вони представляють найбільший інтерес для дослідника особливостей національного характеру: самі стереотипи дають матеріал для вивчення того народу, який є об'єктом стереотипізації, а оцінки характеризують особливості тієї групи, в якій вони поширені (28,52).

      Серед глибинних стереотипів в особливу групу виділяються зовнішні, пов'язані з атрибутами життя і побуту народу, в російській мові їх часто іменують словом “клюква”. Не дивлячись на постійні зміни в побуті народів, подібні стереотипи змінюються незначним чином. Хутра, самовари, величезні шалі, матрьошки вважаються невід'ємною частиною російського життя ось вже декілька століть. Деякі з цих атрибутів дійсно зберігаються до цих пір. Деякі атрибути російського життя зійшли у небуття природним чином, проте культивуються в нашій країні або з комерційних міркувань, оскільки добре купуються іноземцями, або чисто обрядово (31).

До того, що особливо часто підпадає під категорію  стереотипізації того або іншого народу, можна віднести:

- Вербальна  поведінка

- Невербальна  поведінка (міміка, жести, рухи  тіла)

- Національний  характер і уявлення про нього  іншими націями

- Соціальні  ситуації, поведінка в соціальних  ситуаціях

- Особливості побуту і повсякденного життя нації

- Національна  кухня

- Релігійні  і національні обряди

Соціальні стереотипи і установки можуть набувати різних форм:

- Стереотипні  дії і ритуали;

- Типові  емоційні реакції і домінуючі  відчуття;

- Узагальнені  уявлення;

- Стійкі розпорядження і заборони;

- Соціальні  ярлики;

- Громадська  думка;

- Домінуючі  цінності (51).

Функції і властивості  етнічних стереотипів

      Етностереотипи формуються, а головне, реалізуються в системі цінностей та способі життя. Форми репрезентації етностереотипів можуть бути різними, але найбільш доступні для фіксації та наукового спостереження системи поведінкових правил та структура ціннісних орієнтацій. У Зв`язку з цим виділяють експліцитні (поведінкові) та імпліцитні (психологічні) особливості етностереотипів. Етнічні стереотипи впливають на етнічні антипатії (етногонізм) та симпатії, що визначають поведінку людей в ситуаціях міжетнічного контакту. Етнічні стереотипи завжди утворюються під впливом соціальних та політичних умов, певних культурних факторів та відображають міжетнічні установки. Бромлєй Ю.В. в ході досліджень виявив, що сфери, у яких національні особливості зберігаються найбільш повно, це норми поведінки в сім`ї, весільні та поховальні обряди, норми харчування. На думку автора, досить стійкими є стереотипи організації сімейного побуту: різні стосунки в сім`ї, міра участі жінок та молодих членів сім`ї у вирішенні важливих сімейних питань, розподілу обов.язків і т.д. (6,7,8).

      Об'єктивно необхідною і корисною психологічною функцією стереотипізації з часів У. Ліппмана, який в 1922 році ввів поняття «Соціальний стереотип», багатьма дослідниками вважається спрощення і систематизація рясної і складної інформації, що отримує людина з навколишнього середовища. Так, прихильники теорії «заощадження ресурсів» головну функцію стереотипізації вбачають в забезпеченні індивідів максимумом інформації при мінімальному інтелектуальному зусиллі. Іншими словами, передбачається, що стереотипи в процесі соціального пізнання позбавляють індивідів від необхідності інтерпретувати соціальний світ у всій його складності, але є нижчою формою уявлень про соціальну реальність, уявлень, які використовуються тільки тоді, коли недосяжні вищі, точніші і індивідуалізовані уявлення (16).

      Проте сприйняття людини як члена групи зовсім не означає спотворення його «справжньої» індивідуальності, а самими стереотипами є корисні способи сприйняття. Наш світ складний для сприйняття не тільки із-за кількісної перенасиченості інформацією, але і в результаті її якісної невизначеності. Стереотипізацію слід розглядати як засіб розуміння соціального значення інформації, іншими словами, вона існує головним чином не для того, щоб економити пізнавальні ресурси сприймаючого індивіда, а швидше для того, щоб відобразити соціальну реальність (22).

      Британський психолог А. Тешфел виділив дві соціальні функції стереотипізації:

1) пояснення  існуючих відносин між групами,  зокрема пошук причин складних  і «зазвичай сумних» соціальних  подій;

2) виправдання  існуючих міжгрупових відносин, наприклад дій, що здійснюються або планованих по відношенню до чужих груп. Так, психологічний механізм стереотипізації у всі часи використовувався в різних реакційних політичних доктринах, санкціонуючи захоплення і пригноблення народів, для збереження панування поневолювачів шляхом впровадження в масову свідомість негативних стереотипів відносно переможців і переможених.

      Існує також розширена теорія Тешфела відносно функцій етнічних стереотипів. Він виділяє дві функції стереотипу на індивідуальному і дві - на груповому рівні. До індивідуального рівню відносяться:

1) когнітивна (схематизація, спрощення);

2) ціннісно-захисна  (створення і збереження позитивного  «Я-образа»).

До соціального  рівня:

3) ідеологізуюча  (формування і збереження групової  ідеології, яка

пояснює і реабілітує поведінку групи);

4) ідентифікуюча  (створення і збереження позитивного групового «Ми-образа) (52).

      Вже неодноразово наголошувалося, що стереотипи служать для спрощення міжетнічної диференціації і «економії» сприйняття в етноконтактних ситуаціях. Їх роль також полягає в поясненні-виправданні (з позиції інтересів власної групи) відносин між етнічними групами конкретної етноконтактної ситуації або власної поведінки по відношенню до членів іноетнічної групи (54,55). Разом з тим, етнічний стереотип відображає прагнення людей до збереження і зміцнення позитивної етнокультурної ідентичності, граючи важливу соціальну роль як чинник консолідації і фіксації етнічної групи. Як відзначає Р. Солдатова, «этнические стереотипы - это когнитивные инструменты поддержания оптимальной проницаемости этнических границ. Оптимальность состоит в том, что плотность этнических границ, с одной стороны, должна быть не меньше, чем это требуется для сохранения группы как самостоятельного и целостного этнокультурного образования. С другой - не больше, чем это необходимо для непрекращающегося взаимодействия между разными народами» (43).

      Іншими словами, зміст стереотипів визначається чинниками соціального, а не психологічного порядку. І саме ворожі, повні забобонів стереотипи, а не механізм стереотипізації сам по собі - явище суто негативне, яке сприяє лише стабільності міжгрупових відносин, заснованих на пануванні і підпорядкуванні. З іншого боку, етнічні стереотипи часто виконують негативну роль, коли використовуються індивідом в процесі міжособистісного сприйняття при недоліку інформації про конкретного партнера по спілкуванню (44).

      Серед найбільш істотних властивостей етнічних стереотипів виділяють їх емоційно-оцінювальний характер. Емоційні аспекти стереотипів розуміються як ряд переваг, оцінок і настроїв. Емоційно забарвленими є і самі характеристики, що сприймаються. Іншою важливою властивістю етнічних стереотипів вважається їх стійкість, стабільність, навіть ригідність. Хоча стабільність стереотипів не раз підтверджувалася в емпіричних дослідженнях, вона все-таки відносна: при зміні відносин між групами або під час появи нової інформації їх зміст і навіть спрямованість можуть змінюватися (55).

      Ще одна властивість етнічних стереотипів - узгодженість, або консенсус. Саме узгодженість вважав найважливішою характеристикою стереотипів Тешфел. На його думку, соціальними стереотипами можна вважати лише уявлення, що поділяються достатньо великим числом індивідів в межах соціальних спільнот. Стереотипи і особистісні переконання про етнічні групи, хоча і можуть частково співпадати, є різні когнітивні структури, кожна з яких - лише частина знань індивіда про свою або чужу групу. Більш того, якби стереотипи не були узгодженими, було би дуже мало сенсу в їх вивченні. Небезпека ворожих і зневажливих стереотипів, а значить, і основна причина їх вивчення, полягає в можливості схожих реакцій у відповідь на схожі стереотипи: якби кожен індивід реагував на членів групи, що принижувалася, відповідно до своїх власних переконань, негативний ефект стереотипів був би значно ослаблений (42,45).

      Ще однією суттєвою властивістю стереотипу з часів Ліппмана вважається їх неточність. Надалі стереотипи отримували ще менш утішні характеристики і інтерпретувалися як «традиційна нісенітниця», «пряма дезинформація», «сукупність міфічних уявлень» і тому подібне. Втім, починаючи з 1950-х років набула поширення гіпотеза, згідно якої об'єм дійсних знань в стереотипах перевищує об'єм помилкових, - так звана гіпотеза «зерна істини». На даний час вже не викликає сумнівів, що етнічні стереотипи не зводяться до сукупності міфічних уявлень, та є образами етносів, а не просто думки про них. Вони відображають, хай і в спотвореному або трансформованому вигляді, об'єктивну реальність: властивості двох взаємодіючих груп і відношення між ними (47).

      Для сучасного наукового підходу до проблеми істинності стереотипу характерний зсув акценту з його когнітивного змісту на афектний: у центр уваги ставиться питання про причини стійкості і поляризованості стереотипу. Згідно концепції У. Вайнекі, особливість стереотипу полягає в тому, що він співвідноситься головним чином не з відповідним об'єктом, а із знаннями інших людей про нього. При цьому неважливо, істинне дане знання або помилкове, оскільки головне в стереотипі - не сама істинність, а переконаність у ній, причому відмінною стороною такої переконаності є її стійкість, міцність (11). Дійсно, практика показує, що навіть в випадку доведеності невідповідності стереотипу дійсності, він часто продовжує функціонувати, причому з не меншою силою і виразністю. Існують різні спроби пояснити цю особливість стереотипів. З чисто психологічної точки зору можна вивести схильність стереотипізованого мислення з когнітивного стилю індивіда (5). Але разом з тим очевидно, що одна і та ж людина може демонструвати у відношенні різних об'єктів різний когнітивний стиль: навряд чи можна погодиться з тим, що людина, що догматично міркує в одному випадку, у всіх інших також виявиться догматиком. В зв'язку з цим важливим вважається пояснення, запропоноване ще Ліппманом: «Системы стереотипов могут быть ядром наших личных традиций, защитой нашего положения в обществе… Это гарантия нашего самоуважения. Это проекция на мир нашего собственного чувства, наших собственных ценностей, нашей собственной позиции и наших собственных прав. Поэтому стереотипы в высшей степени заряжены теми чувствами, с которыми они связаны» (52). Сильним боком міркування Ліппмана є пояснення специфіки дії стереотипу не природженими властивостями психології мислення і сприйняття, а функцією захисту соціальних цінностей. Цією ж захисною функцією пояснюється і ще одна відмінна особливість стереотипу - його емоційна насиченість. Чим твердіше оцінка, тим, як правило, більшу емоцію викликає будь-яка спроба поставити під сумнів її, і, навпаки, чим інтенсивніше емоція тим більш категорична думка, що виражає її.

      Цікавий аспект дії стереотипів на міжособистісне і групове спілкування зачіпає Н. Лєбєдєва: вона виділяє 4 основні характеристики стереотипів, що впливають на комунікативну поведінку.

1.Стереотипізація  - результат когнітивного «відхилення», викликаного ілюзією зв'язку між  груповим членством і психологічними  характеристиками (наприклад, англійці - консервативні, німці - педантичні).

2.Стереотипи впливають на спосіб проходження інформації, її відбору (наприклад, про власну зазвичай запам'ятовується найбільш сприятлива інформація, а про чужу - найбільш несприятлива).