Еволюція та економічна природа грошей

МІНІСТЕРСТВО  ФІНАНСІВ УКРАЇНИ

Дніпропетровська державна фінансова  академія

КАФЕДРА ЕКОНОМІЧНОЇ ТЕОРІЇ

 

 

 

КУРСОВА  РОБОТА

 

з дисципліни мікроекономіка

Тема роботи: Еволюція та економічна природа грошей

Виконала студентка І курсу групи ЕП-10-1

 

Панфілова А.В. _______________

                                                                 (підпис)

 

 

Оцінка _______________________

 

 

Керівник Степанов Ігор Вадимович                                   ________________

                                                                       (підпис)                                   

 

 

 

 

 

 

25 травня 2011 р.

Міністерство  фінансів України

Дніпропетровська  державна фінансова академія

Кафедра  Економічної теорії

Дисципліна Мікроекономіка

Спеціальність  Економіка підприємства

Курс І група  ЕП-10-1 семестр 2

 

ЗАВДАННЯ

на курсову  роботу студентки

Панфілової  Анастасії Вячеславівни

1. Тема роботи  Еволюція та економічна природа грошей.

2. Термін подачі студентом закінченої роботи 25 травня 2011 р.

3. Вихідні дані до роботи Плоткін Я.Д. Еволюція грошей та їх функції. – Львів, 2003 [Електронний ресурс]. – Доступний з http://www.dkrp.gov.uа

4. Зміст розрахунково-пояснювальної записки (перелік питань, які підлягають розробці). Поняття, сутність, природа і концепції походження грошей; форми і види грошей та їх еволюція; роль грошей у ринковій економіці, їх значення на сучасному етапі розвитку України.

5. Перелік графічного матеріалу, складові, що формували тенденцію розвитку грошей.

6. Дата видачі  завдання 4 лютого 2011р.

Керівник
	(підпис)
Завдання прийняв  до виконання
	(підпис)

 

 

 

 

КАЛЕНДАРНИЙ ПЛАН

 

№ за/п	Назва етапів курсової роботи	Термін  виконання етапів  роботи	Примітка
	Вибір теми курсової роботи	4.03.2011	Виконала
	Підбір літератури і складання бібліографії з обраної теми	9.03.2011	Виконала
	Складання попереднього плану роботи	02.04.2011	Виконала
	Вивчення літературних джерел, уточнення плану і підготовка матеріалів до написання тексту, підбір матеріалу для обробки на ПК	8.04.2011	Виконала
	Написання тексту і оформлення курсової роботи	10.05.2011 –24.05.2011	Виконала

 

 

Студент_________________________

                                        (підпис)

 

Керівник________________________      Степанов І.В.

                                         (підпис)                                       

 

24 травня 2011 р.

 

 

 

 

 

РЕЦЕНЗІЯ

 

На курсову  роботу студентки  Панфілової Анастасії Вячеславівни

Дніпропетровська державна фінансова  академія

 

за темою Еволюція та економічна природа грошей.

 

Науковий керівник  Степанов Ігор Вадимович

 

Консультант ___________________________________________________________________

(прізвище, ініціали викладача)

 

Зауваження та пропозиції консультанта_______________________________________

 

__________________________________________________________________________________

 

__________________________________________________________________________________

 

Висновки, зауваження, пропозиції наукового керівника, оцінка __________

 

__________________________________________________________________________________

 

__________________________________________________________________________________

Дата

Підпис

 

 

 

 

 

 

 

ЗМІСТ

ВСТУП……………………………………………………………...….…...….6

РОЗДІЛ 1 ПОНЯТТЯ, СУТНІСТЬ, ПРИРОДА І КОНЦЕПЦІЇ ПОХОДЖЕННЯ ГРОШЕЙ……………………………………….................8

1.1 Сутність та  економічна природа  грошей.....................................................8

1.2. Концепції походження та сутності грошей………………………………11

РОЗДІЛ 2 ФОРМИ І ВИДИ ГРОШЕЙ ТА ЇХ ЕВОЛЮЦІЯ…………….18

2.1 Загальний огляд форм грошей…………………………………………….18

2.2 Сучасні гроші та їх еволюція....................................................................26

РОЗДІЛ 3 РОЛЬ ГРОШЕЙ У РИНКОВІЙ ЕКОНОМІЦІ, ЇХ ЗНАЧЕННЯ НА СУЧАСНОМУ ЕТАПІ РОЗВИТКУ УКРАЇНИ……28

3.1 Функції грошей та їх роль в ринковій економіці……………………...28

3.2 Оцінка застосування та динаміка розвитку сучасних грошей в Україні…………………………………………………………………………35

3.3 Шлях забезпечення стабільності гривні…………………………………38

ВИСНОВКИ…………………………………………………...……….........40

БІБЛІОГРАФИЧНИЙ СПИСОК……..….……………………….…….....42

ДОДАТКИ…………………………………………………………….....……43

 

Вступ

З'ясування економічної  суті грошей слід розпочати з повторення проблем зародження товарного виробництва і з'ясування властивостей товару. Аналізуючи розвиток суспільного виробництва і процесу поглиблення суспільного поділу праці та зростання масштабів обміну, слід перейти до розгляду питання походження грошей на основі двох концепцій: раціоналістичної та еволюційної, з'ясувати роль грошей в функціонуванні всіх економічних інститутів.

Оборот грошей у процесі виробництва, розподілу і обміну суспільного продукту й перерозподілу національного доходу органічно включає сукупність операцій грошового ринку. Особливо важлива роль грошового ринку у підтриманні  стабільності суспільного відтворення, тому  що забезпечення сталого відтворення потребує оволодіння грошовим ринком, його суттю, структурою та механізмом функціонування, вимагає оволодіння особливостями формування попиту і пропозиції грошей  та способами їх урівноваження, з´ясування впливу змін у попиті і пропозиції грошей на динаміку рівня відсотка економіки в цілому.

Актуальність  обраної теми обумовлена тим, що гроші  — одне з найдавніших явищ у  житті суспільства, вони відіграють важливу роль у його економічному і соціальному розвитку.

Гроші слугують не тільки засобом взаємодії товаровиробників, а й визначають ефективність функціонування господарського механізму суспільства. Слугуючи засобом обміну і нагромадження, вони забезпечують перенесення вартості у часі і просторі. Поряд з іншими споживчими якостями гроші є загальною споживною вартістю і загальним засобом обміну. Тому категорія „гроші” – це супертовар, що має загальноекономічне навантаження.

Природа грошей як загального еквівалента визначається передусім їх походженням. Світові  гроші виникли внаслідок стихійного виділення з безлічі товарів одного, найбільш придатного за своїми фізичними властивостями виконувати роль загального еквівалента. Але й після завершення формування грошей як самостійного економічного явища носієм їх протягом тисячоліть були товари в їх натурально-речовому вигляді, зокрема срібло і золото.

Як самостійна форма мінової вартості гроші  принципово відрізняються від звичайних  товарів. Вони мають не конкретну, а  загальну споживну вартість, тобто  здатні задовольнити будь-яку потребу людей, попередньо обмінявшись на відповідні блага. Тому ринок сприймає гроші як абстрактну цінність, бажану саму по собі для будь-якого його суб'єкта, незалежно від його конкретних поточних потреб. Отже, гроші стають абсолютним товаром, який протистоїть на ринку всім іншим товарам, стає мірилом вартості останніх і безпосереднім втіленням багатства взагалі. Як такі гроші виходять в окремих своїх функціях далеко за межі сфери товарного обміну й обслуговують усі сфери економіки, зокрема нагромадження вартості, її розподіл, перерозподіл та використання, у тому числі на потреби інвестування.

         Мета даної  роботи – дослідити еволюцію та функції грошей у ринковій економіці.

Написання даної роботи передбачає виконання таких завдань:

• дослідити  сутність, природу та концепції походження грошей;
• дослідити форми, види грошей та їх еволюцію;
• дослідити роль грошей у ринковій економіці, їх значення на сучасному етапі розвитку України.

РОЗДІЛ 1

ПОНЯТТЯ, СУТНІСТЬ, ПРИРОДА І КОНЦЕПЦІЇ ПОХОДЖЕННЯ ГРОШЕЙ

 

1.1 Сутність та  економічна природа  грошей

          Гроші — одне з найдавніших економічних явищ, яке виявляє найсуттєвіший вплив на усі сторони людського життя. Стародавні римляни говорили, що «гроші рухають світом». Існує багато шкіл і течій економічної науки щодо походження і суті грошей. Вперше наукове дослідження їх походження зроблено А.Смітом. Пізніше велику увагу вивченню цього питання приділив К. Маркс. Вони дослідили історію закономірності виникнення грошей та їх сутність.

Слід наголосити, що гроші як особливий вид товару є вічними супутниками товарів у сфері обігу. Розвинувшись із товару, вони залишаються товаром, але товаром особливим, який виконує функцію посередника у обміні товарів і опосередкують рух товарів між виробниками і споживачами, особливий засіб загального суспільного втілення вартості товарів, що як загальний еквівалент виконує роль виразника вартості виразу суспільних відносин між людьми. Безпосередня корисність грошей - у їхній ліквідності, здатності переносити власність у просторі і часі.

Наступний розгляд економічної ролі грошей слід зосередити на дослідженні процесу  еволюції грошового товару і поступової втрати грошової функції золотом. Важливо зосередитися на еволюційному процесі розвитку форм грошей і об'єктивних причинах демонетизації золота та виникнення паперових і кредитних форм грошей, які в сучасних умовах набули форм готівки, депозиту, електронних індексів, форми «торгових» грошей, кожна з яких має свої переваги і недоліки.

Розуміння проблеми вартості грошей ускладнене сучасним обігом переважно кредитних грошей. Не володіючи власною внутрішньою вартістю, кредитні гроші нібито заперечують еволюційну концепцію. Але через розуміння їх купівельної спроможності студенти оволодівають механізмом формування вартості та відмінними особливостями прояву грошей як грошей, суті товару, що відрізняє їх від звичайних товарів і грошей як капіталу, процент за яким становить ціну грошей як капіталу.

Гроші, розв'язуючи протиріччя між споживною  вартістю товару та його вартістю, стали:

1) універсальним знаряддям обміну, особливим товаром, який, щоб виразити вартість усіх інших товарів, володіє властивістю загального еквівалента;

2. активом, що слугує засобом платежу;
3. володіють ліквідністю, яка дозволяє використовувати їх як засіб негайного і зручного розрахунку без зміни номінальної вартості. Суть грошей глибше пізнається в процесі розгляду їх функцій.

Приклад країн-світових економічних лідерів, які переважно сповідують ліберальні ідеї, посилює увагу до проблеми регулювання грошей тому, що вона є часткою більш загальної проблеми: проблеми розбудови та експлуатації ліберальних механізмів управління економікою. І більше — ця проблема є досить важливим компонентом процесів становлення, укріплення і функціонування демократичних, самоврядно організованих та соціально орієнтованих суспільств.

Гроші слугують не тільки засобом взаємодії  товаровиробників, а й визначають ефективність функціонування господарського механізму суспільства. Слугуючи засобом  обміну і нагромадження, вони забезпечують перенесення вартості у часі і просторі. Поряд з іншими споживними якостями гроші є загальною споживною вартістю і загальним засобом обміну. Тому категорія «гроші» - це супертовар, що має загальноекономічне навантаження.

Важливою ознакою  грошей є те, що вони забезпечують зв’язок між сучасними і майбутніми обмінними операціями. Це є однією з визначальних ознак феномена грошей як економічної категорії.

Нині  грошима називають усе, що є носієм купівельної спроможності і приймається  як плата за товари й послуги. Ось  чому до грошей відносять банкноти, монети, банківські активи, боргові зобов'язання, а також товарні гроші, тобто споживчі товари, що можуть використовуватися як засіб обміну.

Для цього вони повинні мати наступні властивості:

а) стабільність, тобто якомога триваліше зберігати однакову купівельну силу. Де відсутня стабільність, там гроші витрачаються, щоб не знецінитись, або ж відкладаються у надії, що зростуть у своїй вартості;

б) портативність - здатність легко переміщуватися, бути невеликими, щоб люди могли їх носити і використовувати в потрібних розрахунках;

в) зносостійкість - виготовлятися з міцного матеріалу. 
г) однорідність - гроші одного й того ж номіналу незалежно від форми повинні мати однакову вартість;

д) подільність - здатність ділитися на частини і мати кратні номінали;

є) пізнаваність - гроші мають бути легко пізнаваними за характерними ознаками і важкими для фальшування. Для виготовлення купюр гривні вже застосовують понад  30 елементів захисту.

1. 2 Концепції  походження  та сутності грошей

Прагнення дати вичерпну відповідь на запитання про гроші як економічну категорію пронизує усю історію наукової думки [ст. 43]. Ще у 1857 р. англійський вчений У. Джевонс висловив думку, що «гроші для економічної теорії - це те ж, що квадратура круга у геометрії».

Представники школи меркантилізму У. Стаффорд (1554-1612), Т. Ман (1571-1641) та Д. Норса (1641-1691), обґрунтовуючи металістичне розуміння грошей, визначали гроші як багатство держави, яке ототожнювали з коштовними металами. На цій підставі сутність грошей вони пов'язували з природними властивостями золота і срібла. Представники номіналістичної теорії грошей Дж. Берклі (1685-1753) і Дж. Стюарт (1712-1780) сутність грошей зводили до виконання суто технічних функцій засобу обміну товарів та ідеальної одиниці обміну. Німецький економіст Г. Кнапп у книзі «Державна теорія грошей» (1905 р.) визначав гроші як хартальний платіжний засіб, тобто знаки, яким держава надала певну купівельну силу. Австрійський економіст Ф. Бендиксен у праці «Про Цінність грошей» визначав гроші, як свідоцтво про надання послуг членам суспільства, що дає право на отримання зустрічних послуг.

К. Маркс у праці «Капітал» гроші тлумачив як особливий товар, загальний вартісний еквівалент та уречевлені виробничі відносини. Він вважав, що в процесі розвитку суспільного поділу праці виникла потреба у регулярному обміні результатами праці. Товари обмінюються, бо на їх виробництво затрачено відповідну кількість суспільно-необхідної праці, що становить їх вартість. Гроші є товаром-еквівалентом для виразу вартості. Вони виникли еволюційним шляхом, є виразом золота, яке зберегло свою товарну природу.

Після демонетизації золота проблема визначення природи і суті сучасних грошей переважно обмежується виконуваними ними функціями. Цей підхід сформував англійський економіст Дж. Гікс у книзі «Вартість і капітал». Л. Гарріс у праці «Грошова теорія» гроші тлумачить як суспільний феномен, тому грошима стає будь-який товар, що здатний виконувати функції засобу обігу, платежу й обміну вартості. Аналогічне визначення дав і Е. Дж. Долан. У своїй книзі «Гроші, банки і грошово-кредитна політика» він зазначає: «Гроші - це засіб оплати товарів і послуг, засіб обміну вартості та засіб збереження (нагромадження) вартості».

Послідовники  раціоналістичної концепції пояснювали появу грошей наслідком домовленості, угоди між людьми з метою спрощення і полегшення процедури обміну товарів. її теоретичне обґрунтування здійснив ще Аристотель (IV ст. до н.е.) у праці «Нікомахова етика». Він писав: «Все, що бере участь у обміні, має бути якимось чином співставленим... за загальною домовленістю з'явилася монета... Від того й ім'я її, що вона існує не в природі, а за домовленістю». Для здійснення обміну «має існувати якась одиниця (виміру), при чому (обґрунтована) на умовності».

В наступні історичні епохи раціоналістична концепція походження грошей законодавчо була закріплена в нормах античного й середньовічного права. Карбування монет на честь приходу до влади коронованої особи римським правом так і проголошувалося, що гроші та їх вартість декретує імператор. Ідея про гроші як витвір домовленості («раціо» - розум) переважала аж до кінця XVIII ст., коли вагомі досягнення археологічної науки розвінчали її постулати. Водночас суб'єктивно-психологічний підхід до тлумачення походження грошей з позицій раціоналістичної концепції має місце у деяких працях і сучасних економістів. Зокрема, у підручнику П. Самуельсона «Економіка» стверджується, що гроші є штучною соціальною умовністю. Інший лауреат Нобелівської премії, американський вчений Дж. Гелбрейт гроші розглядає як наслідок угоди між людьми про закріплення грошової функції за коштовними металами.

Проте домовленість між людьми надто невагома, щоб стати підставою виникнення і функціонування грошей. Помилкове положення про те, що «монета існує не в природі, а встановлена людьми, тому їм під силу змінити її або вилучити з обігу» було використане представниками школи меркантилізму не тільки для заперечення товарної природи походження грошей, а й для обґрунтування відсутності зв'язку між грошима і коштовними металами. Водночас наукові відкриття поступово нагромадили значні матеріально-речові надбання, які дозволили відкинути ненаукові концепції походження грошей та розробити еволюційну концепцію.

Послідовними  прихильниками еволюційної концепції походження грошей стали основоположники класичної політичної економії А.Сміт і Д.Рікардо, К.Маркс та інші вчені. Вони довели, що провідними передумовами становлення товарно-грошових відносин та їх носіїв (грошей) стали процеси піднесення продуктивності суспільної праці до рівня створення додаткового продукту, який ставав предметом обміну між виробниками. Наступне поглиблення суспільного поділу праці й розвиток багаторівневої спеціалізації виробництва і суспільної діяльності людини розширили масштаби суспільного обміну і сформували історичний процес еволюційного розвитку грошей у таких формах:

а) простої, поодинокої або випадкової форми вартості;

б) повної або розгорнутої форми вартості;

в) загальної форми вартості;

г) грошової форми вартості.

Зміст тогочасного обміну математично можна зобразити так:

х товару А = у товару В.

Тут обмін, охоплюючи якісну та кількісну  сторони обмінюваних продуктів, показує, що товар А перебуває у активній відносній формі вартості, є носієм споживної вартості і виражає свою вартість у товарі В. Товар В фігурує у пасивній еквівалентній формі вартості, головне завдання якої - відобразити вартість товару А. Вже з першого обміну товар В як еквівалент виступив прообразом грошової функції, роль якої ще не закріплювалася за якимось товаром.

Відносна  і еквівалентна форми вартості взаємообумовлюють і виключають одна одну. Водночас вони є полюсами і виразом одного й того ж виразу вартості.

При цьому відносна форма вартості означає, що це продукт праці, відображає його споживну вартість, що є результатом  конкретної форми праці та становить вираз приватної праці виробника. В обміні власник цього продукту шукає такий товар, який би виміряв його вартість і забезпечив суспільне визнання як товару. Звідси випливають особливі властивості еквівалентної форми вартості:

а) споживна вартість товару - еквівалента в обміні стає матеріалом виразу вартості обмінюваної на нього іншої споживної вартості;

б) конкретна праця, затрачена на виготовлення товару-еквівалента, виступає формою вияву абстрактної праці;

в) приватна праця, що втілена у товарі-еквіваленті, виступає формою виразу її протилежності – суспільної праці.

З розширенням  масштабів розвитку суспільного  виробництва і поглибленням суспільного  поділу праці всі продукти праці в процесі обміну зосередилися у відносній формі вартості і фактично склали сукупні властивості товарної маси, а оцінку суспільної вартості товарної маси та визначення кількості втіленої в ній абстрактної праці стали вимірювати на перших порах достатньо поширені та привабливі товари, які виконували грошову функцію.

Наступні процеси  еволюційного розвитку виробництва  й удосконалення суспільного  поділу праці поступово збільшували кількість обмінюваних товарів і створили потребу регулярності обміну та визначення місця зустрічей товаровиробників, тобто появи ринку, що, загалом, зумовило виникнення наступної, досконалішої форми вартості - повної або розгорнутої. На її основі обмін здійснювався як безперервний послідовний ланцюг усіх винесених на ринок товарів.

У такій  формі обміну, залишки якої збереглися до XX ст. у окремих африканських племенах регіону озера Чад, величина вартості товару виражалася вартістю кількох еквівалентів. Це дозволяло точніше виміряти вартість обмінюваного товару, але означало незавершеність еквівалентної форми вартості. Поглиблення суспільного поділу праці створювало все нові види товарів, які збільшували еквівалентний ряд та ускладнювали процес обміну товарів потребою безпосереднього послідовного обміну на кожний із задіяних на ринку посередників. Більше того, відсутність якогось із товарів-посередників робила операцію обміну на бажаний товар неможливою.

Для спрощення і полегшення обміну товаровиробники стали вдаватися до використання третіх товарів, які найчастіше зустрічаються на ринку як посередники. Внаслідок розвитку цього процесу вартість звичайного товару стала виражатися поживною вартістю певного найпривабливішого товару-посередника, який в межах місцевого ринку перетворювався у загальний еквівалент. Так виникла загальна форма вартості.

Загальна форма  вартості означала, що кожний товаровиробник отримав можливість продати свій товар чи обміняти його на інший за допомогою товару загального еквівалента на підставі відносин такого обміну:

х товару А

 у товару В                     = К товару Г

 z товару С

  п товару S

Загальна  форма вартості створила умови для обміну будь-якого товару на інший за допомогою товару загального еквівалента.

На  основі розвитку загальної форми  вартості поступово склалися місцеві ринки, на яких вартість ординарних товарів стала виражатися у споживній вартості панівних у них товарів-посередників (хутра, шкіри тварин, сушеної риби, солі тощо), а безпосередній обмін товарів переріс у їх обіг, що спростило, полегшило і прискорило обмін товарів та стимулювало зростання обсягів виробництва.

Розширення  обміну за межі локальних ринків зумовило потребу переходу від товару-еквівалента до зародження і розвитку грошової форми вартості.

У грошовій формі вартості споживна вартість товару-еквівалента  вже не має значення. Тому на вищій  стадії розвитку товарного виробництва  й світової торгівлі роль загального еквівалента міцно закріпилася за золотом. Як загальний еквівалент золото найпридатніше для виконання суспільних функцій. Воно володіє такими властивостями загального еквівалента, як однорідність, подільність, портативність, обмеженість у природі та велика вартість, здатне до тривалого зберігання.

          З появою грошей завершився процес розвитку форм вартості. Гроші надали можливість вимірювати вартість усіх інших товарів, а продукти приватної праці виробників через них дістали суспільне визнання. Товарний світ поділився на товари, що пере бувають у відносній формі вартості, і гроші, як загальний еквівалент. При цьому золото як грошовий матеріал завжди перебувало у еквівалентній формі вартості, затрачена на його видобування конкретна праця була безпосереднім втіленням абстрактної загальнолюдської праці, а затрачена на його виробництво приватна праця - безпосереднім втіленням суспільної праці. Наступні процеси зростання суспільного виробництва й обміну зумовили появу в ролі грошей паперових знаків вартості і кредитних грошей та інших грошових форм, що здатні функціонувати паралельно з грошовим товаром чи без нього. Незалежно від форми гроші виконують суспільну функцію загального еквівалента, тому повсякденно використовуються для особистого і суспільного споживання.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 2

ФОРМИ І ВИДИ ГРОШЕЙ ТА ЇХ ЕВОЛЮЦІЯ

 

2.1 Загальний  огляд форм грошей

Сучасна ринкова  економіка діє на основі різних форм грошей, виникнення яких пов'язане з тривалим розвитком функцій грошей і суспільного обміну. Процес розвитку і еволюції форм грошей від зародження і до сучасних грошей можна подати так:

За  критерієм матеріально-речового змісту розрізняють дві групи носіїв грошових властивостей: повноцінних і неповноцінних [ст. 44].

Структура сучасних грошей [ст. 45].

Види  грошей класифікують на основі різних підходів та критеріїв.

Повноцінними називають гроші, що виготовлені з товару, мають однакову внутрішню вартість у сфері обігу і за умов переходу у скарб. Вони адекватно відображають вартість товару, тому що обмін товару відбувається на основі прирівнювання вартості грошового матеріалу з еквівалентною вартістю товару. Висхідною формою повноцінних грошей стали товарні гроші.

Товарні гроші здатні виступати загальним еквівалентом тому, що на їх виготовлення затрачено суспільну працю. Вони однаково здатні слугувати для безпосереднього споживання і для виміру вартості іншого товару та знаряддям обміну. У різні епохи роль товарних грошей виконували предмети першої необхідності (сіль, зерно, риба, худоба) та предмети розкоші й прикраси (намисто, хутра та ін.). Різновидом грошей менших номіналів на Русі стали куни й векші-вевериці, що означало хутра в якості грошей. Наступні епохи зростання продуктивності праці й розширення товарного обміну та його територіальних меж породили нові вимоги до знарядь обміну. Потрібні були такі засоби обміну, що володіли б однорідністю матеріалу, подільністю, тривалий час зберігали свою вартість тощо. Ось чому із загального числа обмінюваних вартостей в ролі загального еквівалента закріпилися метали.

Залежно від  форми розрізняють два  види грошей:

Металеві гроші спочатку з'явилися як різної форми та ваги шматки металу. З часом з них стали виготовляти вироби, які однаково могли слугувати для задоволення потреб споживання і виступати засобом обміну. Лише з часом з'явилася кругла монета - найдосконаліша форма повноцінних грошей. У ролі грошей на перших порах використовувалися різні метали й вироби з них: залізо, мідь, бронза та ін. Згодом природні властивості золота і срібла (висока питома вага вартості вагової одиниці, обмежене поширення в природі, здатність тривалий час зберігати фізичні властивості, легко змінювати зовнішній вигляд, портативність тощо) в якості грошей виділили ці метали. В якості грошових металів золото і срібло функціонували в епоху золотого і срібного біметалізму, а наприкінці XIX ст. настала епоха золотого монометалізму.