Граматичні особливості перекладу термінів аграрної тематики з англійської мови українською

2

Міністерство освіти і науки України

НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

«ХАРКІВСЬКИЙ ПОЛІТЕХНІЧНИЙ ІНСТИТУТ»

Кафедра ділової іноземної мови та перекладу

Факультет інформатики і управління

КУРСОВА РОБОТА

ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕКЛАДУ ТЕРМІНОЛОГІЇ АГРАРНОЇ ТЕМАТИКИ З АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ УКРАЇНСЬКОЮ

Виконавець:              студент групи ІФ-67б                                          Неклюдов О.В.

Керівник:      викладач Пільгуй Н.М.

                                                                       Рецензент:                  доцент Мирошничко В.М.

Харків 2010 р.

ЗМІСТ

ВСТУП……………………………………………………………………………………..3

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ.....................……………….......4

1.1. Поняття терміну та його особливості…………………………………..…………...4

1.2. Класифікація термінів….………………………………………………….………....6

1.2.1. Класифікація А.Я. Коваленка……………………………………………………...6

1.2.2. Класифікація за А.В. Супераньскою, Н.В. Подольскою, Н.В.Васильєвою….....7

1.3.  Термін як перекладацький феномен

РОЗДІЛ 2. ТЕРМІНИ ТА ОСОБЛИВОСТІ ЇХ ПЕРЕКЛАДУ З АНГЛІЙСЬКОЇ

МОВИ УКРАЇНСЬКОЮ……………………………………………………...…………11

2.1. Лексичні особливості перекладу термінів аграрної тематики з

англійської мови українською………………………………………………………......11

2.2. Граматичні особливості перекладу термінів аграрної тематики з

англійської мови українською…………………………………...………………...........21

ВИСНОВКИ……………………………………………………………………………...30

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ...…………………………………………32

ABSTRACT………………………………………………………………………………34

ГЛОСАРІЙ...……………………………………………………………………………..35

ВСТУП

Протягом останніх десятиліть різко виріс інтерес лінгвістів та спеціалістів різноманітних галузей науки і техніки до проблем терміносистем окремих галузей, зокрема до термінології аграрної тематики, що пояснюється зростаючим потоком наукової та технічної інформації, процесами інтеграції, взаємодії наук, посиленням процесу термінотворення. Останній фактор є особливо важливим для правової термінології у зв’язку зі створенням та прийняттям великої кількості нових законів.

              Проявився підвищений інтерес до вивчення наукового тексту, який демонструє взаємозв’язок мови з людиною, її свідомістю, мисленням та різними видами діяльності. Істотні зміни відбулися й у науці про терміни, у результаті чого сформувався інтегративний напрямок у термінознавстві, при якому до уваги приймаються классифікаційно-структурна, функціональна і когнітивна сфери термінології. У багатьох узагальнюючих дослідженнях з теорії терміна представлені головні напрямки термінознавства. Однак у більшості випадків поза увагою дослідників залишається питання про загальну структуру лексикону наукового тексту, не враховується суттєвий факт – до словникового складу входять не тільки терміни, а й значна кількість не термінологічних лексичних одиниць.

              Метою роботи є дослідження термінології аграрної тематики та способів перекладу цієї термінології, враховуючи контекст, в якому застосований той чи інший термін.

              Мета передбачає вирішення наступних задач:

1)     розгляд різноманітних підходів до визначення терміну;

2)     аналіз деяких принципів загальної класифікації термінів;

3)     характеристика засобів та особливостей перекладу термінів з англійської мови на українську та визначення їх значення в тексті.

4)     аналіз перекладу уривків з науково-технічних текстів аграрної термінології.

РОЗДІЛ 1.

ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ

1.1.           Поняття терміну та його особливості

Проблемами термінології глибоко займались такі лінгвісти як Г. О. Винокур, А. А. Реформатський, О. С. Ахманова, В. П. Даниленко, Н. З. Котелова, С. В. Гринєв та інші. Більшість дослідників признає, що термінологічність – одна з основних стильових рис наукового стилю, інформативне ядро лексики мов науки.

О.С. Ахманова визначає термін як “слово чи словосполучення спеціальної (наукової, технічної і т.п.) мови, яке створене, отримане чи запозичене для точного вираження спеціальних понять і позначення спеціальних предметів”[3:95-96].

В.П.Даниленко також дотримується точки зору, що “термін – це слово (чи словосполучення) спеціальної сфери застосування, яке називає спеціальне поняття”[8:11].

Короткий тлумачний словник [14], в свою чергу, дає таке визначення слова “термін”: Термін (лат. terminus “границя, кінець, межа”) – це спеціальне слово чи словосполучення, що прийняте в певній професійній сфері і застосовується в особливих умовах. Термін представляє собою словесне означення поняття, яке входить в систему понять певної області професійних знань.

Приблизно такі ж визначення термінології знаходимо і в зарубіжних словниках лінгвістичних термінів. Так, у словнику Ж. Марузо [16] термінологія визначається як система термінів, які використовуються для вираження понять, притаманних даній науці.

В основі кожного терміна обов'язково лежить визначення (дефініція) реалії, яку він позначає, завдяки чому терміни представляють собою точну і в той же час стислу характеристику предмета чи явища.

М. І. Мостовий дає таке визначення терміна: термін – це слово або словосполучення з історично умотивованим чи умовно закріпленим значенням, що відбиває одне поняття у спеціалізованій галузі знання чи виробництва [17:191].

В. І. Карабан визначає термін як мовний знак, що репрезентує поняття спеціальної, професійної галузі науки або техніки. Він вважає, що науково-технічні терміни становлять суттєву складову науково-технічних текстів [11:54].

А. Я. Коваленко дає таке визначення терміну: термін – це емоційне нейтральне слово чи словосполучення, яке вживається для точного вираження понять та назв предметів [12:257].

І. В.Арнольд терміном називає слово або словосполучення, яке служить для чіткого вираження поняття, специфічного для якої-небудь галузі знання, виробництва або культури, та яке обслуговує комунікативні потреби в цій сфері діяльності людини [2:81].

О.О. Реформацький визначає терміни як «однозначні слова, позбавлені експресивності»[18:386]. М.М. Глушко констатує, що «термін – це слово чи словосполучення для вираження понять і позначення предметів, що має, завдяки наявності у нього суворої та точної дефініції, чіткі семантичні межі і тому є однозначним в рамках відповідної класифікаційної системи» [6:33].

Якою ж є лінгвістична природа терміну? По-перше, термін – це невід’ємна органічна частина лексичної системи літературної мови. По-друге, терміни відрізняються від інших розрядів слів своєю величезною інформаційною насиченістю. У науковому і технічному терміні дане найбільш точне, концентроване та економічне визначення наукового або технічного поняття.

Основна вимога, яка пред’являється до терміну, – його однозначність. В загально термінологічному плані ця вимога реалізується двома шляхами, так як існує дві категорії термінів: 1) загальнонаукові та загально технічні терміни і 2) спеціальні (номенклатурні) терміни. Загальнонаукові й загально технічні терміни виражають загальні поняття науки і техніки. Терміни існують не просто в мові, а в складі певної термінології. Термінологія, як система наукових термінів, становить підсистему всередині загальної лексичної системи мови [6:35]. Згідно с О.О. Реформацьким, термінологія – це система понять даної науки, що закріплені у відповідному словесному вираженні [18:380]. Якщо в загальній мові (поза даною термінологією) слово може бути багатозначним, то, попадаючи до певної термінології, воно набуває однозначності.

Специфіка термінів як особливого лексичного розряду слів полягає в тому, що вони створюються в процесі виробничої та наукової діяльності і тому функціонують лише серед людей, що володіють відповідними науковими й виробничими реаліями, тобто макроконтекстом. Тому на відміну від звичайних слів, однозначність яких у мовній комунікації забезпечується ситуацією або лінгвістичним контекстом, однозначність терміна регламентується екстралінгвістичним макроконтекстом або лінгвістичним мікроконтекстом.

Термін не потребує контексту, як звичайне слово, так він 1) є членом певної термінології, що й виступає замість контексту; 2) може застосовуватись ізольовано, наприклад у текстах реєстрів або замовлень у техніці, 3) для чого й повинен бути однозначним не взагалі у мові, а у межах даної термінології [6:37].

У межах лексичної системи мови терміни виявляють ті ж властивості, що й інші слова, тобто їм притаманна і антонімія, і ідіоматика. Наприклад, термін «hay» у аграрній тематиці позначає «сіно», у фразеології – невелика сума грошей, марихуана; термін «forage» аграрній тематиці «корм», в медицині – «сверління кості», «тунелізація».

У мові слово, словосполучення вже є невід’ємними від їх значення, і тут зміст наукового знання стає елементом мови науки. Наукове знання, що знайшло своє вираження у слові, у терміні, переходить у якісно нову стадію, включаючись до семантичної системи й структури тої чи іншої мови науки і становлячись компонентом лексико-семантичної системи цієї мови.

1.2. Класифікація термінів

1.2.1.     Класифікація А.Я. Коваленка

Приклади біли підібрані автором роботи.

Усі терміни по своїй будові А. Я. Коваленко поділяє на:

1) Прості, які складаються із одного слова: millet – просо;

2) Складні, які складаються з двох слів і пишуться разом або через дефіс: buckwheat – гречана крупа;

3) Терміни-словосполучення [12:258].

Терміни-словосполучення поділяються на три типи.

До першого типу належать терміни-словосполучення, компонентами яких є самостійні слова, які можуть вживатися окремо і які зберігають своє значення: soil fertility – плодючість ґрунту.

До другого типу відносяться такі терміни-словосполучення, які мають один із компонентів технічний термін, а другий – загальновживаної лексики. Компонентами такого типу можуть бути два іменники, або іменник і прикметник. Цей спосіб утворення науково-технічних термінів більш продуктивний, ніж перший, де два компоненти є самостійними термінами: cash crop – товарна культура

До третього типу відносяться терміни-словосполучення, обидва компоненти яких являються собою слова загальновживаної лексики і тільки сполучення цих слів є терміном. Такий спосіб утворення науково-технічних термінів непродуктивний: corn belt – зона насадження кукурудзи.

Отже, можемо сказати, що терміни аграрної тематики цілком підходять під класифікацію А.Я. Коваленка

А. Я. Коваленко [12:233] звертає увагу ще на те, що усі терміни об'єднуються в термінологічні системи, які виражають поняття однієї галузі знань. У кожній термінологічній системі утворюються певні групи, для яких загальним є їх належність до класу предметів, або до класу процесів, властивостей і т.д.

1.2.2. Класифікація за А.В. Супераньскою, Н.В. Подольскою, Н.В. Васильєвою

Терміни для цієї класифікації були підібрані автором роботи.

1.Терміни-слова (вони виражені єдиним словом: ерозія – erosion, вівсяниця – fescue, корм – forage.

2.Терміни-словосполучення (серед них розрізняють: а) вільні словосполучення (селекція зернових – cereal breeding, опилення посівів з повітря – crop dusting, кукурудзяна снопов’язалка – corn binder), де кожний з компонентів – термін, що може вступати в двосторонній зв'язок; б) зв'язані словосполучення, де ізольовано взяті компоненти можуть і не бути термінами, а в поєднанні вони утворюють термін-словосполучення: закуклювання вівса - oat mosaic, донник білий - sweet clover)

3. Багатокомпонентні терміни (такі терміни можуть бути три-, чотири- і більше компонентними і представлені вони в значно меншій кількості: озимі хліба – winter grain crops, політ для контролю стану посіву – crop control flight).

На прикладі цієї класифікації ми можемо сказати, що для кожного прикладу ми знайшли терміни з аграрної тематики.

1.3.  Термін як перекладацький феномен

Багато вчених виділяють основні прийоми перекладу термінів. Переклад термінів вимагає знання тієї галузі, якої стосується переклад, розуміння змісту термінів англійською мовою і знання термінології рідною мовою. При перекладі науково-технічної літератури важливе значення має взаємодія терміну з контекстом, завдяки чому виявляється значення слова. А. Я. Коваленко [12:257] визначає два етапи у процесі перекладу терміну: перше – це з'ясування значення терміну у контексті, друге – це переклад значення рідною мовою.

Головним прийомом перекладу термінів є переклад за допомогою лексичного еквіваленту. Еквівалент – постійна лексична відповідність, яка точно співпадає із значенням слова. Терміни, які мають еквіваленти у рідній мові, відіграють важливу роль при перекладі. Вони служать опорними пунктами у тексті, від них залежить розкриття значення інших слів, вони дають можливість з'ясувати характер тексту. Тому слід вміти находити відповідний еквівалент у рідній мові і розширювати знання термінів-еквівалентів.

Переклад термінології здійснюється різними прийомами, а саме за допомогою таких міжмовних трансформацій як: лексичні, лексико-семантичні та лексико-граматичні. Задача перекладача полягає у вірному виборі того чи іншого прийому в ході процесу перекладу, щоб якнайточніше передати значення будь-якого терміна.

1) Лексичні прийоми перекладу термінів.

Одним з найпростіших прийомів перекладу терміна є прийом транскодування. Транскодування – це побуквенна чи пофонемна передача вихідної лексичної одиниці за допомогою алфавіту мови перекладу. Даний прийом являється рідким виключенням в практиці технічного перекладу.

Терміни також підлягають іншому лексичному прийому перекладу – калькуванню – це передача не звукового, а комбінаторного складу слова, коли складові частини слова (морфеми) чи фрази (лексеми) перекладаються відповідними елементами мови перекладу. Даний прийом застосовується при перекладі складних за структурою термінів.

Також переклад термінів можливий шляхом опису значення. Такий прийом застосовується при перекладі новітніх авторських термінів-неологізмів, які подаються зазвичай в лапках. У випадку, коли словник не дає точного еквівалента тому чи іншому терміну, або ж коли застосування калькування, транслітерації чи описового перекладу недоречне, можливими також є інші прийоми перекладу.

2) Лексико-семантичні та лексико-граматичні прийоми перекладу

До інших трансформаційних прийомів, що застосовуються при перекладі термінів можна віднести: конкретизацію та генералізацію.

Конкретизація – процес, при якому одиниця більш широкого конкретологічного змісту передається в мові перекладу одиницею конкретного змісту. В українській мові необхідно робити заміну слова чи словосполучення, що мають більш широкий спектр значень, еквівалентом, який конкретизує значення згідно контексту або стилістичних вимог. Наприклад, поняття “досліджувати” може відноситися до різних ситуативних умов, і в значній мірі упорядковується контекстом; в англійській мові цьому поняттю будуть відповідати різні більш вузькі за значенням одиниці, в залежності від контексту.

При перекладі термінів також можливим є застосування прийому генералізації. Генералізація вихідного значення має місце в тих випадках, коли міра інформаційної упорядкованості вихідної одиниці вища за міру упорядкованості одиниці, що відповідає їй за змістом в мові перекладу. Деякі інші трансформаційні прийоми перекладу термінів вимагаються в тих випадках, коли значення того чи іншого терміну для української мови являється новим.

Також можна перекладати терміни, скориставшись прийомом експлікації. Експлікація – коли лексична одиниця мови оригіналу замінюється словом (словосполученням), яке передає його значення.

Компресія – більш компактне викладення думок завдяки випущенню зайвих елементів та позамовного контексту. Інверсія – це зворотній порядок слів, для привернення уваги до конкретних елементів.

Говорячи про переклад термінів з точки зору теорії таких вчених як А.В.Супераньска, Н.В Подольска [19:44], можна наголошувати на тому, що термін – однозначний; термін не має конототивних значень; він позбавлений синонімів; незалежно від тексту термін перекладається терміном – повним та абсолютним еквівалентом, і тому згідно одноголосній думці багатьох спеціалістів, відноситься до числа одиниць, які не ускладнюють роботу перекладача... Чому ж тоді іноді буває досить складно знайти вірне значення тому чи іншому терміну в тій чи іншій галузі науки чи техніки?

По-перше, лише в ідеалі термін є однозначним і не має синонімів та конотацій. А по-друге, навіть при цьому “ідеальному” положенні говорити про його повний переклад “термін – терміном” можна лише в тих випадках, коли елементи термінології знаходяться в своєму природному оточенні, тобто в науковому стилі або в підмові науки.

Але переклад терміна далеко не завжди є простою заміною слова мови оригіналу словом в мові перекладу. Перекладати терміни було б легко та просто, якби наукова література мала монопольне право на їх використання, або ж якби кожний термін дійсно мав термінологічний еквівалент в будь-якій парі мов. Але такого не буває.

РОЗДІЛ 2.

ТЕРМІНИ ТА ОСОБЛИВОСТІ ЇХ ПЕРЕКЛАДУ З АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ УКРАЇНСЬКОЮ

2.1. Лексичні особливості перекладу термінів аграрної тематики з англійської мови українською

Причинами існування лексичних труднощів перекладу перш за все є розбіжності в картині світу англійської і української мов, особливості багатозначності англійських та українських слів, відсутність в мові перекладу відповідників нових термінів, особливості словотвору і термінотворення в англійській та українській мовах та ін..

Серед причин, що зумовлюють існування стилістичних проблем науково-технічного перекладу, слід назвати певні розбіжності у стилістичних нормах подання інформації, особливості вживання слів та сталих образних та необразних словосполучень [11:13].

Звичайно виокремлюють такі лексичні труднощі науково-технічного перекладу: багатозначність слів та вибір адекватного словникового відповідника або варіанта перекладу слова, особливості вживання загальнонародних слів в науково-технічних текстах, правильне застосування того чи іншого способу перекладу лексики, визначення межі припустимості перекладацьких лексичних трансформацій, переклад термінів-неологізмів, абревіатур, псевдоінтернаціоналізмів, етноспецифічної лексики лексикалізованих форм множини іменників тощо [11:12].

Серед стилістичних труднощів перекладу англійських науково-технічних текстів на українську мову варто назвати переклад метафоричних термінів, образної та необразної фразеології, кліше і розмовні лексичні елементи, жанрові особливості науково-технічних текстів [11:13].

Головними шляхами вирішення зазначених проблем перекладу є, по-перше, належна ідентифікація таких проблем, по-друге, знання і вміння застосування адекватних способів і прийомів перекладу лексичних елементів, по-третє, прагматична адаптація тексту оригіналу під час перекладу і, по-четверте, формування сталих навичок подолання різного роду лексичних, термінологічних та стилістичних труднощів перекладу з урахуванням норм української мови та жанрових норм культури мови оригіналу [11:13].

1.      Використання існуючого відповідника.

З точки зору практики перекладу всі елементи денотативної системи вихідної мови поділяються на дві групи: ті, що мають відповідники («перекладні еквіваленти») в цільовій мові, і ті, що не мають (безеквівалентні одиниці).

Еквівалентні одиниці в свою чергу поділяються на одноеквівалентні (такі, що мають один перекладник відповідник) і багатоеквівалентні (такі, що мають два або більше перекладних відповідники) [11:18].

Тож якщо елемент має еквівалент у мові перекладу, то перед перекладачем стає лише проблема вибору варіантного відповідника, якщо елемент багатоеквівалентний. В такому випадку доцільно вибрати один адекватний в даному контексті варіантний відповідник слова з кількох, поданих у словнику. Для цього перекладач повинний точно визначити лексико-семантичний варіант слова (тобто, в якому значення вжито дане слово), після чого підібрати належний варіантний відповідник з тих, що наведені у словнику [11:18].

The current interest in mechanical and flame weed control tools as a preferred technology began long ago with farmers who decided—for a range of reasons—not to abandon their “steel” for herbicides. Many contemporary tool users blend physical and chemical weed management modes. Some depend primarily on mechanical controls (Steel in the Field: a farmer’s guide to weed management tools, Greg Bowman, 1952).

Поширений інтерес до механічних та вогневих інструментів прополки як до привілейованої технології почав проявлятися ще давно у фермерів, які вирішили – через низку причин – не відмовлятися від їх сталевої рішучості використовувати гербіциди. Багато сучасних користувачів таких інструментів змішують фізичні і хімічні способи боротьби з бур’яном. Деякі в основному використовують механічні засоби.

Використавши словниковий відповідник, ми переклали одноеквіваленту одиницю herbicides як «гербіциди».

His early season weed control centres on soil preparation, well-timed irrigation and moisture management. Typically, Muller spreads about 8 tons of compost per acre before disking then subsoiling. The compost goes on at an early stage in field preparation or when cover crops are incorporated. He lets cover crop residue decompose for about three weeks after disking before the next tillage pass. That time period varies with moisture, amount of cover residue, how finely the residue is chopped up during incorporation and how thoroughly the residue is incorporated with soil (Steel in the Field: a farmer’s guide to weed management tools, Greg Bowman, 1952).

У контролі за бур’яном у ранній сезон він зосереджується на підготовці ґрунту, своєчасному поливі, та керуванні кількістю вологи. Зазвичай, Мюллер засипає біля 8 тон компосту на акр перед дискуванням, а потом розпушуванням підґрунтя. Засипання компосту продовжується на ранній стадії підготовки поля або коли покривні культури вже перемішані. Він дозволяє залишкам покривних культур перегнити протягом приблизно трьох тижнів після дискування перед наступною обробкою ґрунту. Цей відрізок часу пов’язаний з кількістю вологи, кількістю залишків покривних культур, як добре залишки подрібнені в процесі змішування та наскільки старанно залишки перемішані із ґрунтом.

Наведене у прикладі слово “irrigation” є еквівалентною одиницею з наступними значеннями: 1)полив, зрошення 2) промивання. В даному контексті нам підходить перший варіантний відповідник, тому для адекватного перекладу цієї одиниці ми обрали слово «полив». Це приклад багато еквівалентного терміну.

Для порівняння з цього ж уривку можна навести приклад одноеквівалентного терміну: слово tillage перекладається як «обробка ґрунту».

Загалом, переклад терміну, значення якого вже відомо перекладачу, задача відносно проста, хоча і слід бути обережним, обираючи відповідник багатоеквівалентного слова.

Якщо слово відсутнє в англо-українському словнику, то слід спробувати знайти його в англо-українському тлумачному словнику, а вже потім перекладати його одним з описаних нижче способів. При цьому рекомендується користуватись словниками останніх років видань.

Однак словники по об’єктивним причинам не можуть в повній мірі відображати всі слова, хоча б тому, що лексикографи остерігаються включати в словники певні новоутворення, що можуть видатись “нежиттєздатними” і зникнути так само швидко, як і з’явились.

Тож в багатьох випадках перекладач буде вимушений вдаватись до різних способів перекладу лексичних одиниць. Обирати той чи інший спосіб перекладу перекладач має право лише після усвідомлення ним значення терміну у контексті. Цей етап є найважливішим, в той час як передача значення слова  засобами мови перекладу – часто суто технічне питання, хоча і його дуже важливо вирішити найбільш припустимим для мови перекладу методами.

2.      Калькування.

Калькування (дослівний або буквальний переклад) – це прийом перекладу нових слів (термінів), коли відповідником простого чи (частіше) складного слова (терміна) вихідної мови в цільовій мові вибирається, як правило, перший за порядком відповідник у словнику [11:25]: underseeding – підсів; feather meal – пір’яна мука; backcrossing – зворотне схрещування; sprayer-duster – обприскувач, обпилювач; biodiversity – біорізноманіття.

Як вже було зазначено, калькування як прийом перекладу частіше застосовується при перекладі складних слів (термінів). Воно може застосовуватись також стосовно тільки одного з компонентів складного слова [11:25].

Нерідко, обираючи між транскодуванням та калькуванням, перевагу віддають калькуванню, так як в результаті транскодувань нерідко утворюються одиниці, що не мають сенсу у мові перекладу, свого роду псевдослова [9:29]

Калькування можна застосовувати тільки тоді, коли утворений таким чином перекладний відповідник не порушує норми вживання і сполучуваності слів в українській мові.

Farmers and researchers are using cover crops to design new strategies that preserve a farm’s natural resources while remaining profitable. Key to this approach is to see a farm as an “agroecosystem” – a dynamic relationship of the mineral, biological, weather and human resources involved in producing crops or livestock. Our goal is to learn agricultural practices that are environmentally sound, economically feasible and socially acceptable (Managing cover crops profitably / project manager and editor, Andy Clark.—3rd ed., 2007).

Фермери та дослідники використовують покривні культури для розробки нових стратегій, які охороняють природні ресурси ферм, що також залишаються прибутковими. Ключовим моментом цього підходу є бачення ферми як «агроекосистеми» - динамічного зв’язку мінеральних, біологічних, погодних та людських ресурсів, що задіяні у виробництві зернових культур або у розведенні  худоби. Наша мета – вивчити «правила» сільського господарства, які є здоровими з точки зору навколишнього середовища, економічно здійсненними та суспільно прийнятими.

У наведеному реченні ми переклали термін agroecosystem калькуванням, здійснивши просту механічну операцію та переклавши кожне слово складеного терміна окремо: agro- (агро-) та ecosystem (екосистема). Можна було перекласти “agro-“ як “сільськогосподарський”, проте префікс “агро-“ міцно вкоренився в українській мові і не потребує додаткового пояснення. При перекладі були обрані перші за порядком відповідники у словнику.