Класифікація та особливості періодичних видань

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ СХІДНОЄВРОПЕЙСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ЛЕСІ УКРАЇНКИ

 

Кафедра документознавства і музейної справи

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Киричук Тетяна Володимирівна

 

НАВЧАЛЬНІ ВИДАННЯ ЯК ВИД ДОКУМЕНТА

 

Спеціальність: «Документознавство та інформаційна діяльність», 23-з група

 

 

 

 

 

 

 

Науковий керівник:

ТРОФІМУК–КИРИЛОВА ТЕТЯНА МИХАЙЛІВНА, кандидат історичних наук,

ст. викладач

 

 

 

 

 

 

 

 

ЛУЦЬК – 2014

 

Зміст

 

ВСТУП……………………………………………………..………………….3

 

РОЗДІЛ 1. ЗАГАЛЬНІ ОЗНАКИ ВИДАНЬ…………………..…………….5

1. Визначення поняття «видання» ………………………………………..5
2. Особливості електронних видань…….……………………..…............6
3. Основні ознаки видань………………………………………………….9

 

РОЗДІЛ 2. КЛАСИФІКАЦІЙНА СХЕМА ВИДАНЬ …………………….11

1. Загальна класифікаційна характеристика видань…………………….11
2. Класифікація видань за цільовим призначенням, за аналітико-синтетичним переробленням інформації, за структурою………………. .13

 

РОЗДІЛ 3. ТИПОЛОГІЧНІ ОЗНАКИ ЕЛЕКРОННИХ ВИДАНЬ………..17

3.1. Особливості електронних ресурсів…………………………………….17

3.2. Класифікація електронних видань…………………………………….19

 

РОЗДІЛ 4. ПЕРІОДИЧНІ ТА ПРОДОВЖУВАНІ ВИДАННЯ………..….22

4.1. Класифікація та особливості періодичних видань……………………22

4.2. Журнал як вид періодичного видання…………………………………26

 

ВИСНОВКИ………………………………………………………………….29

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 30

 

 

 

ВСТУП

 

Одне і те ж повідомлення (твір) може існувати в різних формах: у рукописі, у вигляді магнітофонного запису, після публікації у формі видання і т.п.

Особливе місце в документній комунікації займають книги, журнали, газети, плакати, карти, ноти і т. п., складові групу видань. Навчальні видання — це теж документ, але воно має свої специфічні особливості, що відрізняють його від інших видів документів.

Навчальні видання — основний вид опублікованого, друкарського, поліграфічного документа. Це документ, призначений для розповсюдження інформації, що міститься в нім, пройшов редакційно-видавничу обробку, отриманий друкуванням або тисненням, поліграфічно самостійно оформлений, такий, що має вихідні відомості. До навчальних видань можуть бути зараховані всі документи, випущені по планах видавництв або позапланово, на основі договорів з авторами, будь-якими способами поліграфічного друку. 
Приймаючи це визначення за результатне, виявляють істотну відмінність видання від інших видів документів. За межами видань залишаються всі письмові документи, що не піддавалися редакційно-видавничій обробці і з цієї причини не включені в процес масової комунікації. Сюди не входять і всі твори в усній формі. До навчальних видань також не відносяться документи на магнітофонній або відеомагнітофонній стрічці, диску, дискеті, перфокарті, перфострічці і т.п.

Метою роботи є розкрити суть документа, виділяючи в нім ті або інші особливості, специфічні ознаки, які враховуються при створенні, розповсюдженні, обробці, зберіганні, використанні документів, що функціонують в системі документних комунікацій.

Для реалізації мети були поставлені наступні завдання:

–   визначити загальні ознаки видань;

–   описати класифікаційну схему видань;

–   охаректеризувати типологічні ознаки електронних видань ;

–   описати основні періодичні та продовжувані видання.

Об’єктом дослідження є редагування навчальних видань.

Предметом дослідження є специфіка, характер інформації, цільове призначеня навчальних видань.

 

РОЗДІЛ 1

ЗАГАЛЬНІ ОЗНАКИ ВИДАНЬ

1.1. Визначення поняття «видання»

Передання інформації від комуніканта до реципієнта може відбуватися в різній формі:

- у рукописному вигляді;

- після опублікування у вигляді  видання;

- у вигляді електронного чи  магнітного запису, аудіо-чи відеозапису;

- створенням засобами віддаленого  доступу (такими як комп'ютерні  мережі з відповідним програмно-технічним  обладнанням) для збереження електронної  інформації;

- засобами візуального відображення (браузери, редактори, спеціалізовані  програми для перегляду та друкування) тощо.

Кожна з наведених форм дає можливість по-своєму розкрити сутність понять "документ" і "видання", виділити в них певні особливості, специфічні ознаки, які потрібно враховувати під час створення, розповсюдження, обробки, зберігання чи використання в системі документно-інформаційних комунікацій.

Різні підходи до визначення поняття "видання" наведено в таблиці 5.1.

Таблиця 5.1. Визначення поняття "видання"

	Формулювання	Джерело
1.	Видання - будь-який твір друку, що поліграфічно оформлений, має номер типографського замовлення та приймається в якості одиниці статистичного обліку друкованої продукції країни, а також одиниці обліку фонду	Словарь библиотечных терминов. - М:. "Книга", 1976.- С.15
2.	Видання - документ, що пройшов редакційно-видавниче опрацювання й містить інформацію, призначену для поширення, самостійно оформлений відповідно до вимог стандартів та інших нормативних документів і має вихідні відомості	ГОСТ 7.60-90. Издания. Основные виды. Термины и определения// Стандарты по библиотечному делу; Сборник. - СПб.: Профессия, 2000. - С.270 - 307
3.	Видання - це документ, який пройшов редакційно-видавниче опрацювання, виготовлений друкуванням, тисненням або іншим способом, містить інформацію, призначену для поширення, і відповідає вимогам державних стандартів, інших нормативних документів щодо їхнього видавничого оформлення й поліграфічного виконання	Видання. Основні види: Терміни та визначення: ДСТУ3017-95.-К.: Держстандарт України, 1998. - 47с.
4	Видання - головне джерело інформації, універсальний засіб соціальної комунікації	Закон України "Про видавничу справу" // "Урядовий кур'єр. - 1997. -№ 130-131.- 19 липня

Перші три визначення поняття "видання" стосуються документів, головною частиною яких є друкований текст, тобто традиційних видань, але нічого не сказано про видання, у яких головним є звукозапис або запис зображень на непаперових носіях. Останні зовсім не розглядаються в цих визначеннях. Тобто не можуть бути віднесеними до обсягу поняття "видання".

В останньому визначенні, наведеному в таблиці, подане універсальне тлумачення, що включає й поняття "електронне видання", як категорію інформаційних ресурсів.

Видання, що поряд з друкованим текстом містять записи звуків чи зображення на інших матеріальних носіях (платівках, дисках, магнітофонних стрічках, фотоплівках, слайдах, аудіо - та відеокасетах), або такі, що мають супровідну допоміжну інформацію (диски з записом контрольних вправ тощо), звуться комбінованими.

Сукупність видань, призначених до випуску або випущених видавцем (видавцями) є видавничою продукцією.

Під публікацією, у загальному випадку, слід розуміти опублікований твір, тобто твір випущений в обіг для задоволення розумових потреб користувачів.

1.2. Особливості електронних видань

Розвиток інформаційних технологій, що базуються на засобах комп'ютерної техніки та телекомунікаційного зв'язку, призвів до виникнення електронних видань, тобто електронного запису інформації (твору) на спеціальних матеріальних носіях.

Електронна форма подання інформації - це спосіб фіксації інформації, який дозволяє її збереження, опрацювання, розповсюдження та представлення користувачеві роботи за допомогою засобів комп'ютерної техніки.

Історію існування електронних видань можна визначити кількома періодами:

- до початку 1980-х років - комп'ютер використовувався для підготовки й редагування звичайних публікацій;

- із кінця 1980-х до середини 1990-х  років - переважали видання на  оптичних компакт-дисках;

- із середини 1990-х років - почалося  опублікування в мережі Інтернет  копій друкованих видань;

- з початку 2000-х років - відбувається  активне розміщення в мережі  Інтернет електронних видань  без наявності їхньої друкованої  форми.

Зміни в підходах до визначення поняття "електронне видання" ]5, 6] наведено в таблиці 5.2.

Таблиця 5.2 Визначення поняття "електронне видання"

№	Формулювання	Джерело
1	Електронне видання - що містить систематизовані дані наукового або прикладного характеру, подані у формі, зручній для навчання і викладання, у вигляді текстової, графічної, цифрової, мовної (звукової), музичної, фото-, відео- та іншої інформації або як сукупність таких форм подання інформації. Електронне видання може бути розміщене на будь-якому носієві інформації — оптичному (CD, DVD-ROM тощо), магнітному (магнітний диск) або іншому, який може забезпечити збереження автентичності цього видання і придатний для відтворення на відповідних технічних пристроях, а також може бути опубліковане в комп'ютерній мережі.	ISO 9707: 1991 Information and documentation – Statistics on the production and distribution of books, periodicals and electronic publications /TC 46/SC 8/WG 2 – 1991/ - 13 p.
2	Електро́нне видання́ — електронний документ (група електронних документів), що пройшов редакційно-видавничу обробку, має вихідні відомості та призначений для розповсюдження в незмінному вигляді.	ГОСТ 7.8.-2001.Электронные издания: Основные виды и выходные сведения: Межгосударственный стандарт. – Минск: Межгосударственный совет по стандартизации, метрологии и сертификации, 2002 – 13с.

   Можна зазначити, що електронне видання - це самостійний продукт, який може використовуватися незалежно від виробника (зокрема через телекомунікаційні мережі). Це має бути завершений (тобто той, що не змінюється протягом часу та на всіх копіях) продукт, який містить інформацію, подану в електронній формі й призначений для довготривалого зберігання, усі копії якого відповідають оригіналу.

До електронних видань відносять усі видання на СD-носіях, а також інтерактивні документи, які є ідентичними за змістом аналогами друкованих журналів і книг. Обговорення приналежності до електронних сайтів і порталів тільки розвивається (спостерігається тенденція віднесення їх до засобів масової інформації).

До числа основних специфічних особливостей електронних видань фахівці відносять наступні:

- багатомірність доступного знакового простору, можливість використання поряд із природною мовою іншої системи знаків;

- наявність внутрішніх і зовнішніх  зв'язків й автоматична їх підтримка;

- можливість установлення динамічних  зв'язків між добутками;

- динамічність контексту авторського добутку;

- комп'ютерна підтримка читача.

Для повного термінологічного представлення електронного видання, як нового виду видань, звернемося до поняття "електронний ресурс".

Електронні видання як вид електронних ресурсів

Електронні ресурси, як зазначається в Міжнародному стандарті з бібліографічного запису, це інформаційні ресурси, які керуються комп'ютером, у тому числі ті, які потребують використання периферійного пристрою, підключеного до комп'ютера [5].

Електронними ресурсами є електронні дані (інформація у вигляді чисел, букв, символів, зображень, уключаючи графічну інформацію, відеоінформацію тощо, або їх комбінації), електронні програми або об'єднання цих видів ресурсів у одному.

Термін "електронні ресурси" вміщує такі поняття, як цифрова форма фіксації інформації, комп'ютерні засоби й програмне забезпечення для відтворення та керування, а також електронне середовище для її розповсюдження (комп'ютерні мережі та засоби телекомунікаційного зв'язку).

Перелік основних видів електронних ресурсів наведено на схемі 5.1.

 

Види електронних ресурсів

Електронний ресурс може бути як самостійним документом (виданням, мультимедійним продуктом), так і складовою іншого електронного ресурсу. Він може також бути додатком до паперових документів тощо.

Відмінною ознакою електронних видань, що відрізняє цю категорію електронних ресурсів від будь-яких інших, є їх редакційно-видавнича обробка та наявність вихідних даних, що поєднує їх з традиційними виданнями.

За межами традиційних та електронних видань залишаються документи, що не підлягають редакційно-видавничій обробці, і з цієї причини не відносяться до процесів масової комунікації. Сюди ж не зараховуються всі повідомлення, подані в усній формі.

1.3. Основні ознаки видань

Особливе місце в документній комунікації посідають книги, газети, журнали, ноти, що складають групу видань - це певний вид документів (традиційні чи електронні), які мають свої специфічні ознаки, що різнять їх з іншими видами документів. Порівняння основних ознак традиційних і електронних видань подано на схемі 5.2.

Загальними для традиційних та електронних видань ознаками є:

- наявність носія інформації;

- необхідність редакційно-видавничого  опрацювання;

- обов'язковість вихідних даних;

- наявність обумовленого накладу;

- можливість візуального сприйняття.

Структура, реквізити та допоміжний апарат видань

Структура видання як виду документа залежить від його типу, принципів побудови, читацького й цільового призначення.

Основні ознаки видань

Так, принцип розміщення текстових документів у колективних збірниках буде таким: історична послідовність; алфавітна послідовність; жанрова ознака.

Принцип розміщення текстових документів у авторських збірниках та зібранні творів: авторська воля; жанрова ознака; хронологічна послідовність.

Основні реквізити традиційних видань:

- Автор - творець документа, їм може  бути окрема особа або колектив.

- Заголовок - назва видання, що виступає в якості пошукового образу.

- Надзаголовкові дані - найменування  організації, від імені якої виходить  видання, заголовок серії.

- Підзаголовкові дані - тематика, читацька  адреса і цільове призначення, порядковий номер, нумерація томів, випусків, частин, книг тощо.

- Класифікаційний індекс - УДК, ББК  та авторський знак.

- Комплексний книготорговельний  індекс - розміщується на виданнях  з означеною ціною.

- Знак охорони авторського права - розміщується в нижньому правому  куті титулу.

- Міжнародний стандартний номер - ISBN або ISSN - код реєстраційного характеру. Присвоюється міжнародною і національною агенцією за єдиною методикою.

- Анотація - коротка характеристика  видання з точки зору змісту, призначення, форми.

- Реферат - скорочений виклад змісту видання.

- Випускні дані - дата передачі  оригіналу в набір, дата підпису  видання до друку, формат паперу  і доля аркушу, гарнітура шрифту, спосіб друку, обсяг видання, наклад, номер замовлення, назва і адреса  видавництва.

Допоміжний апарат літературно-художнього видання, як правило, складається з матеріалів, що додають до текстів документів, а саме: вступної статті; післямови; різних варіантів і редакцій текстів автора; приміток; додатків інформаційно-довідкового характеру.

РОЗДІЛ 2 
КЛАСИФІКАЦІЙНА СХЕМА ВИДАНЬ

2.1 Загальна класифікаційна характеристика видань

Типологізація й класифікація видань розробляється в рамках книгознавства - науки про книгу й книжкову справу. Значний внесок у розробку питань класифікації традиційних видань зробили А. І. Барсук, І.Є. Баренбаум, АА. Гречихін, Г.М. Швецова-Водка та ін.

Будучи одним із видів документів, видання можуть класифікуватися за певними їх ознаками: змістом, матеріальною конструкцією, періодичністю, знаковою природою фіксації інформації й т.п.

Типологічне різноманіття видань базується на сукупності ознак, головними з яких є цільове й читацьке призначення, а також характер інформації, що міститься в них. Це служить підставою для всебічної характеристики видань, дозволяє здійснити їх внутрішньовидову класифікацію, визначити різновиди й типологічну розмаїтість.

Відповідно до Національного стандарту України ДСТУ 3017-95 Видання. Основні види, терміни та визначення. "Традиційні" видання класифікують за наступними ознаками :

1) за цільовим призначенням;

2) за аналітико-синтетичним переробленням інформації;

3) за інформаційними знаками (знаковою  природою);

4) за матеріальною конструкцією;

5) за обсягом;

6) за складом основного тексту;

7) за періодичністю;

8) за структурою;

9) за інформаційними ознаками;

10) за видами періодичних і продовжуваних видань;

11) за статусом [4].

Сукупність видів і типів традиційних видань деталізована в таблиці 5.3.

Таблиця 5.3 Класифікаційна таблиця традиційних видань

	Ознаки класифікації	Види видань
1	2	3
1	За цільовим призначенням	Офіційне, наукове, науково-популярне, науково-виробниче, виробничо-практичне, виробничо-практичне для аматорів, навчальне, громадсько-політичне, довідкове, для організації дозвілля, рекламне, літературно-художнє
2	За аналітико-синтетичним переробленням інформації	Інформативне, реферативне, бібліографічне, оглядове, дайджест
3	За знаковою природою	Текстове, нотне, картографічне, образотворче
4	За матеріальною конструкцією	Книжкове, журнальне, аркушеве, газетне, буклет, карткове, плакат, поштова картка, комплектне, книжка-іграшка
5	За обсягом	Книга, брошура, листівка (аркушівка)
6	За складом основного тексту	Моновидання, збірники (полівішання)
7	За періодичністю	Неперіодичне, серіальне (періодичне), продовжуване (видання, що продовжується)
8	За структурою	Серія, однотомник (однотомне), багатотомне, зібрання творів, твори вибрані
9	За інформаційними ознаками	Монографія, автореферат дисертації, препринт, тези доповідей конференції, матеріали конференції (з'їзду), збірник наукових праць

Таблиця 5.4 Класифікаційна таблиця електронних видань

	Ознаки класифікації	Види видань
1	За цільовим призначенням	Офіційне, наукове, науково -популярне, виробничо-практичне (зокрема нормативне), навчальне, масово-політичне, довідкове, видання для дозвілля, рекламне, художнє
2	За періодичністю	Неперіодичне, серіальне, періодичне, видання, що продовжується; видання, що оновлюється (кожний наступний випуск містить актуальну інформацію попереднього випуску, але повністю замінює вміст)
3	За структурою	Однотомне, багатотомне, електронна серія
4.	За наявністю друкованого еквівалента	Самостійне електронне видання (не має друкованого аналогу); електронний аналог друкованого документа (відтворює відповідний друкований документ, зберігаючи розташування тексту на сторінках, ілюстрації, посилання, примітки); електронна версія (аналог друкованого видання, який має рівний із оригіналом правовий статус і який створювався практично одночасно з самостійним друкованим або електронним виданням у відповідному форматі з метою подання в мережевому доступі або на окремому носії)

Насамперед розглянемо ознаки, що використовуються для класифікування всіх без винятку видань (як традиційних, так і електронних), а також види видань, що за ними виокремлюються.

2.2 Класифікація видань за цільовим призначенням, за аналітико-синтетичним переробленням інформації, за структурою

За цільовим призначенням виділяють такі види видань: офіційне, наукове, науково-популярне, науково-виробниче, виробничо-практичне, нормативне, виробничо-практичне видання для аматорів, навчальне, громадсько-політичне, довідкове, видання для організації дозвілля, рекламне, літературно-художнє, видання твору художньої літератури.

Загальна характеристика цих видань подана в таблиці 5.5.

Таблиця 5.5. Класифікаційна характеристика видань за цільовим призначенням

№	Вид	Загальна характеристика
1	2	3
1.	Офіційне	Видання матеріалів інформаційного, нормативного чи директивного характеру, що публікується від імені державних органів, відомств, установ чи громадських організацій
2.	Наукове	Видання результатів теоретичних і (чи) експериментальних досліджень, а також підготовлених науковцями до публікації пам'яток культури, історичних документів та літературних текстів
3.	Науково-популярне	Видання відомостей теоретичних та (чи) експериментальних досліджень у галузі науки, культури й техніки, викладених у формі, зрозумілій читачам-нефахівцям
4.	Науково-виробниче	Видання відомостей результатів теоретичних та (чи) експериментальних досліджень, а також конкретних рекомендацій щодо їх упровадження в практику
5.	Виробничо-практичне	Видання відомостей з технології, техніки Й організації виробництва, а також інших галузей суспільної практики, призначене фахівцям певного профілю та відповідної кваліфікації
6.	Нормативне виробничо-практичне	Видання норм, правил і вимог з конкретних сфер виробничо-практичної діяльності
7.	Виробничо-практичне видання для аматорів	Видання відомостей з технології, техніки та організації виробництва, окремих його галузей, а також інших сфер суспільної практики, викладених у формі, зрозумілій читачам-нефахівцям
8	Навчальне	Видання систематизованих відомостей наукового або прикладного характеру, викладених у зустрічній для навчання й викладання формі
9	Громадсько - політичне	Видання твору громадсько-політичної тематики

За аналітико-синтетичним переробленням інформації видання поділяються на інформаційні, бібліографічні у реферативні, оглядові, дайджести.

Загальна характеристика видань за вищеназваною ознакою подана в таблиці 5.6.

Таблиця 5.6 Класифікаційна характеристика видань за аналітико-синтетичним переробленням інформації

№	Вид	Загальна характеристика
1.	Інформаційне	Видання систематизованих чи узагальнених відомостей відносно опублікованих чи неопублікованих даних із першоджерел, випущене друком організаціями, які здійснюють науково-інформаційну діяльність
2.	Бібліографічне	Інформаційне видання упорядкованої сукупності бібліографічних записів
3.	Реферативне	Інформаційне видання сукупності бібліографічних записів, включно з рефератами
4.	Оглядове	Інформаційне видання публікації одного чи декількох оглядів, що відображають підсумки аналізу та узагальнення відомостей із різних джерел
5.	Дайджест	Видання публікації у вигляді добірки витягів із конкретного тексту, відібраних і згрупованих таким чином, щоб дати про нього загальне уявлення, чи добірки найцікавіших матеріалів, передрукованих із інших видань

Зазначену класифікацію, на думку фахівців, краще було б назвати "за ступенем аналітико-синтетичної переробки інформації". Термін "інформаційне видання", як зазначає проф. Г.М.Швецова-Водка, також наведений з погляду його семантики. Якщо враховувати багатозначність поняття "інформація", то виникає можливість розгляду кожного видання як каналу передавання інформації або як джерела інформації [32].

Класифікація видань за інформаційними знаками

За знаковою природою інформації видання бувають текстові, нотні, картографічні, образотворчі.

Загальна характеристика видань за знаковою фіксацією інформації подана в таблиці 5.7.

Таблиця 5.7. Класифікаційна характеристика видань за знаковою фіксацією інформації

№	Вид	Запільна характеристика
1.	Текстове	Видання, більшу частину обсягу якого займає словесний, цифровий, у вигляді ієрогліфів, формул (хімічних або математичних) чи змішаний "текст"
2.	Нотне	Видання запису музичного твору за допомогою нотних знаків
3.	Картографічне	Видання картографічного твору
4.	Образотворче	Видання живописних, графічних, скульптурних творів мистецтва, спеціальних чи художніх фотографій та інших графічних робіт, креслень, діаграм, схем тощо

У визначенні образотворчого видання, як зазначає проф. Г.М. Швецова-Водка, є неточність, тому що друковане видання не завжди тиражує сам твір образотворчого мистецтва, а лише відтворює його зображення. Автор пропонує таке визначення: "видання, більшу частину обсягу якого займає відтворення зазначених творів, робіт тощо" [31].

Класифікація видань за матеріальною конструкцією

За означеною класифікацією видання може бути книжкове, журнальне, аркушеве, газетне, буклет, карткове, плакат, поштова картка, комплексне видання, книжка-іграшка.

Загальна характеристика традиційних видань за матеріальною конструкцією наведена в таблиці 5.8.

Таблиця 5.8. Класифікаційна характеристика видань за матеріальною конструкцією

№	Вид	Загальна характеристика
1.	Книжкове	Видання у вигляді блока скріплених на корінці аркушів друкованого матеріалу будь-якого формату в обкладинці чи оправі
2.	Журнальне	Видання у вигляді блока скріплених на корінці аркушів друкованого матеріалу встановленого формату в обкладинці або оправі, яке видавничо пристосоване до специфіки даного періодичного видання
3.	Аркушеве	Видання у вигляді одного чи декількох аркушів друкованого матеріалу будь-якого формату без скріплення
4.	Газетне	Видання у вигляді одного чи декількох аркушів друкованого матеріалу встановленого формату, видавничо пристосоване до специфіки даного періодичного видання
5.	Буклет	Видання у вигляді одного аркуша друкованого матеріалу, сфальцьованого будь-яким способом у два чи більше згинів
6.	Карткове	Видання у вигляді картки встановленого формату, надруковане на матеріалі підвищеної щільності
7.	Плакат	Видання у вигляді одного чи декількох аркушів друкованого матеріалу встановленого формату, надруковане з одного чи з обох боків аркуша, призначене для експонування
8.	Поштова картка	Карткове видання, надруковане з одного чи декількох боків
9.	Комплексне видання	Сукупність видань, зібраних до папки, футляра, бандеролі чи укладених у обкладинку
10.	Книжка-іграшка	Видання особливих конструктивних форм, призначене для розумового та естетичного розвитку дитини

 

 

Класифікація видань  за структурою

За структурою, тобто кількістю одиниць, із яких складається традиційне видання може бути подане як: серія, однотомне видання (однотомник), багатотомне видання (багатотомник), зібрання творів, твори вибрані.

Загальна характеристика вищенаведених видань за цією ознакою деталізована в таблиці 5.12.

Таблиця 5. 12 Класифікаційна характеристика видань за структурою

	Вид	Загальна характеристика
1.	Серія	Видання, однотипово оформлене, що включає сукупність томів, об'єднаних спільністю задуму, тематики, цільовим або читацьким призначенням
2.	Однотомне видання (однотомник)	Неперіодичне видання, випущене в одному томі
3.	Багатотомне видання (багатотомник)	Неперіодичне видання, що складається з двох чи більше нумерованих томів і становить єдине ціле за змістом і оформленням
4.	Зібрання творів	Однотомне чи багатотомне видання творів одного або декількох авторів, що дає уявлення про його (їхню)творчість у цілому
5	Твори вибріні	Неперіодичне видання, що складається з найбільш цінних і цікавих, значимих творів автора

 

РОЗДІЛ 3.

ТИПОЛОГІЧНІ ОЗНАКИ ЕЛЕКРОННИХ ВИДАНЬ

3.1. Особливості електронних ресурсів

Як було зазначено в попередньому змістовому модулі, електронні видання - це категорія електронних ресурсів, що вирізняється редакційно-видавничою обробкою та наявністю вихідних даних, тому й варто почати з аналізу електронних ресурсів.

Під впливом інформаційних технологій постійно з'являються нові види електронних ресурсів (програмне забезпечення, бази даних, мультимедійні продукти тощо), розширюються межі традиційної системи видань, формуються типи електронних документів (мережеві версії друкованих видань, онлайнові газети та часописи, додатки до традиційної преси, колекції посилань, огляди, дайджести,

Особливий інтерес викликають динамічні електронні документи, які змінюють інформаційний вміст за певних умов використання (наприклад, відповіді на запити до баз даних) та електронні ресурси, які оперують за даними, що надходять у реальному часі (наприклад, від віддалених датчиків), або такі електронні документи, як законодавчі акти або стандарти, інформаційний вміст яких може змінюватися при офіційному редагуванні. Своєрідність інтерактивних мультимедіа - постійне оновлення, при якому вміст електронного ресурсу може бути цілком оновленим.