Комерційна функція товаропостачання роздрібно- торгівельних мереж та її ефективність на сучасних ринкових умовах

Зміст

Вступ…………………………………………………………………………

Загальна характеристика роздрібного  торговельного підприємства    "Орбіта" ………………………………………………………………………….

1. Суть та задачі постачання товарів в роздрібну торгову сітку…………
2. Джерела надходження і схеми завозу товарів в крамниці………………
3. Ценрталізована доставка товарів, її суть і економічна ефективність……
4. Диспетчерські служби, їх задачі та функції ………………………………
5. Основі напрямки в досконалення процесу товаропостачання роздрібної торгівлі…………………………………………………………………………..

Висновки………………………………………………………………………

План

Вступ

Загальна характеристика роздрібного  торговельного підприємства    "Орбіта" .

6. Суть та задачі постачання товарів в роздрібну торгову сітку
7. Джерела надходження і схеми завозу товарів в крамниці
8. Ценрталізована доставка товарів, її суть і економічна ефективність
9. Диспетчерські служби, їх задачі та функції
10. Основі напрямки в досконалення процесу товаропостачання роздрібної торгівлі.

Висновки

Вступ

Роздрібною вважається торгівля, в  якій покупцем є кінцевий споживач, а не комерційне підприємство чи організація. На відміну від оптового продажу  приводом для закупівлі в роздрібній торгівлі є задоволення особистих  потреб покупця або членів його сім"ї  за рахунок споживання купленого  товару. Розбіжність у меті купівлі  товару є суттєвою для маркетологів, оскільки купівельні мотиви є панівним чинником під час сегментації  ринку і визначення цільової групи  споживачів.

     Роздрібні торгівці займаються торговою діяльності для отримання прибутку, однак є певні розбіжності в управління такими підприємствами, які відрізняють їх від оптовиків. Внаслідок особливого характеру своєї діяльності роздрібні торгівці ретельніше відстежують деякі показники ефективності. Характер більшої частини рішень роздрібного торгівця визначається рішеннями керівництва щодо очікуваного прибутку, оборотності товарних запасів, торгівельного асортименту, факторів місцезнаходження, зручності торгових точок і прогнозованого рівня обслуговування споживачів.

Загальна характеристика роздрібного торговельного підприємства "Орбіта"

Магазин "Орбіта" є роздрібним торговельним підприємством. Власність магазину - державна. Даний магазин був створений і відкритий в 1986 році і підпорядковувався Новополоцькому Горпіщпромторгу. Починаючи з 1992 року він став частиною Новополоцького міського унітарного комунального торгівельного підприємства "Орбіта". З 2004 року магазин "Орбіта" є складовою частиною (НГУКТП) "Базис". НГУКТП "Базис" ще включає мережу таких магазинів, як: "Івушка", кафетерій магазину № 4 "Універсам", кафетеріц магазину № 17 "Селена", кафетерій магазину № 29 "Універсам", кафе "Бістро" та ін   Основним напрямком роботи магазину "Орбіта" є роздрібна торгівля (за винятком алкогольнихнапоїв та тютюнових виробів). Основними товарними групами для продажу є: телерадіотовари, електротовари, музичні інструменти, товари господарського призначення, будівельні матеріали, посуд.  
     НГУКТП "Базис" має розрахунковий рахунок по основній діяльності, має круглу печатку, емблему зі своїм найменуванням, інші штампи й печатки, інші реквізити. НГУКТП "Базис" є підприємством, що працюють з метою отримання прибутку і задоволення суспільних потреб.  
       Магазин "Орбіта" є зразково-показовим магазином. Торгова площа магазину дорівнює 520 метрів квадратних. Магазин складається з двох поверхів. На першому поверсі - організований продаж непродовольчих товарів, а другий поверх повністю здається в оренду.  
Магазин "Орбіта" включає в управлінську структуру такі відділи: торговий відділ продовольчих товарів, торговий відділ непродовольчих товарів, плановий відділ, фінансовий відділ, розрахунковий відділ, а також генерального директора, провідного товарознавця, провідного економіста.    Оперативне керівництво всім магазином здійснює директор і його заступник. Відповідно до посадової інструкції директора магазину, директор магазину та його заступник є особами матеріально-відповідальними.   
Відповідно до вищевказаної інструкцією директор структурного підрозділу має знати: законодавче, нормативно-методичні та ін керівні документи, правила роботи підприємства, завдання та функції структурних підрозділів; методи вивчення купівельного попиту і узагальнення результатів його вивчення; систему управління асортиментом і багато іншого.  

1. СУТЬ ТА ЗАДАЧІ ПОСТАЧАННЯ ТОВАРІВ В РОЗДРІБНУ ТОРГОВУ СІТКУ

На сучасному етапі розвитку важливою умовою успішного рішення  цих задач є істотне поліпшення постачання роздрібної торгової мережі. Від нього в значній мірі залежать повнота задоволення попиту, скорочення часу покупців на придбання товарів, рівень культури обслуговування. Практика показує, що чітка і злагоджена організація  постачання торгової мережі товарами сприяє розвитку і закріпленню тривких  ділових зв'язків з постачальниками, вчасному усуненню недоліків в їхній  роботі, забезпеченню цілості матеріальних цінностей, відвертанню втрат.

Особливу актуальність набуває  проблема підвищення ефективності системи  товаропостачання, що припускає впровадження прогресивної технології доставки товарів  в контейнерах і на піддонам. Контейнерний завіз товарів в крамниці широко впроваджується в торгівлю, і ефективність його застосування очевидна. Використання контейнерів (тари-обладнання) дозволяє не тільки комплексно механізувати найбільш трудомісткі операції, але і розмістити водночас в торговому залі крамниці самообслуговування в 3-4 разу більше товарів, збільшивши завдяки цьому товарооборот на 1 м2 торговій площі.

Перехід на прогресивну технологію доставки товарів припускає глибоку  перебудову багатьох технологічних  процесів як в промисловості і  торгівлі, так і на автомобільному транспорті. Складником цієї перебудови повинно стати всіляке розширення виробництва спеціальних контейнерів, пристосованих до перевезення різноманітних  продовольчих і непродовольчих товарів.

Таким Чином, при рішенні питань організації товаропостачання необхідно  виходити з економічних інтересів, що забезпечують збереження якості товарів  і мінімум їхніх втрат при  транспортуванні, перевезення вантажів в мінімально короткий термін і з  найменшими витратами. Задача істотного поліпшення системи товаропостачання нерозривно зв'язана з безперервним зростанням промислового і сільськогосподарського виробництва, постійним розширенням мережі роздрібних торгових підприємств, підвищенням добробуту і культури радянського народу. Розширення асортименту товарів, а отже, збільшення обсягів перевезень теж зумовлюють необхідність подальшого вдосконалення технології товаропостачання як умова поліпшення всієї системи забезпечення населення товарами.

В сучасній економічній літературі товаропостачання часто ототожнюють  з процесом переміщення товарів  з сфери виробництва в сферу  споживання. Між тим цей процес, як категорія економічна, в більшому ступені відповідає поняттю руху товару, що охоплює комплекс взаємозв'язаних комерційних і технологічних  операцій по забезпеченню наскрізного  ланцюга руху товарних мас. Товаропостачання ж слід розглядати як складник руху товару на заключному етапі цього  процесу, воно закликане забезпечити  безперебійне постачання товарами роздрібної торгової мережі, здійснюване місцевими  постачальниками (підприємствами промисловості, базами оптової торгівлі, складами роздрібних організацій), при мінімальних  народногосподарських витратах. Тому постачання крамниць товарами слідує розглядати в тісному зв'язку з  такими технологічними операціями, як приймання, зберігання, підготовка товарів  до відпустки і продажу.

В процес товаропостачання звичайно втягнуті промисловість, транспорт, оптова і роздрібна торгівля. Технологічне пов'язання між ними — одне з основних умов підвищення ефективності всієї системи забезпечення населення товарами. Промисловість зобов'язана підготувати і доставити товари не тільки на оптові бази, але і безпосередньо в роздрібну торгову мережу. Транспорт повинен забезпечити безперебійне перевезення торгових вантажів по найбільш раціональним графікам і маршрутам, широко застосовуючи спеціалізовані транспортні засобу і тару-обладнання. Оптова торгівля відповідальна за формування торгового асортименту, створення необхідних товарних запасів і організацію централізованої доставки товарів в підприємства роздрібної торгівлі. Роздрібна торгівля, як кінцевий пункт руху товарів, забезпечує їхнє приймання, цілість і продаж населенню.

Організація доставки товарів по прогресивним технологічним схемам, механізація  вантажно-розвантажувальних робіт, застосування пакетованих і контейнерних перевезень — неодмінна умова  раціоналізації всієї системи товаропостачання. При Цьому більша роль відводиться  оптовій торгівлі, шляхом якої реалізується основна частина товарної маси. Тому від рівня її розвитку, вдосконалення  механізму господарських взаємовідносин з промисловістю і роздрібною торгівлею, зміцнення матеріально-технічної  бази залежить рішення задач, що стосуються організації постачання крамниць товарами. Сьогодні все ще значна частина товарних запасів концентрується в роздрібній мережі. Крім Того, частина вироблених товарів систематично знаходиться  на складах промисловості або  в шляху, що також виявляє вплив  на рівень товарних запасів в оптовій  торгівлі.

Правильна організація товаропостачання припускає не тільки максимальний скорочення витрат часу і матеріальних засобів, але і усунення необхідності притягнення  робітників крамниць до виконання операцій, зв'язаних з завозом товарів. Тому до товаропостачання подається ряд  обов'язкових вимог, основними з  яких є: планомірність, безперебійність, ритмічність і економічність.

Планомірність припускає доставку товарів по твердим графікам при найбільш раціональній частоті завозу. Планомірна організація постачання забезпечує широкий і тривкий асортимент товарів, економічне використання праці, складських приміщень і транспортних засобів, сприяє нормалізації товарних запасів і виконанню плану роздрібного товарообороту кожним торговим підприємством.

Безперебійність постачання передбачає регулярну доставку необхідної кількості товарів в потрібному асортименті для забезпечення безперервного продажу.

Ритмічність припускає рівномірний і вчасний завіз, що гарантує безперебійну доставку товарів, дозволяє уникнути скупчення в крамницях наднормативних товарних запасів, створює нормальні умови для торгового обслуговування населення і виконання плану роздрібного товарообороту. Однак ритмічність не слідує ототожнювати з планомірністю, оскільки ритм постачань може змінюватися в залежності від кон'юнктурних вагань.

Економічність як принцип раціонального товаропостачання передбачає ощадливе витрачання засобів, зв'язане з доставкою, обробкою і зберіганням товарів. Це досягається шляхом ефективного використання транспорту, механізації вантажно-розвантажувальних робіт, розробки єдиних технологічних рішень доставки, комплектування і упаковки товарів в тару-обладнання, в як після цього товари надходять в крамниці самообслуговування для роздрібного продажу.

При рішенні питання про вибір  найбільш економічних схем товаропостачання слідує виходити з необхідності досягнення найбільших результатів при мінімальних  витратах. Для цього необхідно  забезпечити ритмічне і безперебійне постачання крамниць товарами, встановити нормативи товарних запасів в  опті і роздрібі при мінімальних  транспортних, експлуатаційних і  інших видатках. Оскільки витрати  на перевезення товарів в визначаються ефективним використанням транспорту, дуже важливо встановити раціональні  засоби доставки, що б максимально  виключали надмірно дальні, зустрічні, повторні і інші нераціональні перевезення, порожні пробіг, простої при вантажно-розвантажувальних  роботах, дозволяли використати більш досконалі вигляд транспорту і багатооборотної тари, а також сприяли розвитку централізованих доставок як самих ефективних і доцільних.

2. ДЖЕРЕЛА НАДХОДЖЕННЯ ТОВАРІВ В КРАМНИЦІ

В роздрібну торгову мережу товари можуть надходити з складів виробничих підприємств і об'єднань; складів  підприємств оптової торгівлі; складів  роздрібних торгових організацій; колгоспів, радгоспів, підприємств споживчої  кооперації; виробничих підприємств, фасовочних цехів і підсобних господарств  торгових організацій; інших джерел (закупки ,що децентралізувалися, суспільні  організації, художні промисел).

Промислові підприємства через  свої відділи збуту поставляють  товари як безпосередньо в крамниці (хлібозаводи, молокозаводи, пивзаводи, м'ясокомбінати, інколи швацькі і трикотажні фабрики і ін.), так і на склади роздрібних і оптових торгових організацій.

Оптові бази, одержуючи товари від  промислових підприємств, завозять їх, як правило, в торгову мережу, повз склади роздрібних торгових організацій. Слід відзначити, що склади оптових  баз є основним джерелом постачання роздрібної мережі товарами, що надходять  від іногородніх постачальників, вони постачають невеликі крамниці, які  не можуть, отримувати товари безпосередньо  від місцевих промислових підприємств.

По мірі розширення мережі баз оптової  торгівлі дрібні склади роздрібних торгових організацій будуть постійно скорочуватися, а крамниці різноманітної відомчої підпорядкованості постачатися  товарами безпосередньо через склади оптових підприємств.

В торгову мережу товари також надходять  зі складів роздрібних торгових організацій. Особливо необхідні такі склади в  містах, де немає оптових баз. Певна  частина товарів надходить від  колгоспів і радгоспів по договорам  контрактації, від підсобних господарств  торгових організацій, виробничих підприємств і фасовочних цехів.

Однім з основних умов раціональної організації доставки товарів в  роздрібну торгову мережу є правильний вибір форм товаропостачання. В залежності від порядку розрізняють складську  і транзитну форми завозу товарів  в крамниці.

Складська форма постачання припускає  надходження товарів зі складів  оптових і роздрібних торгових організацій, що, приймаючи партії від постачальників, виконують операції, необхідні для  підготовки товарів до подальшого їхнього  просування в роздрібну торгову  мережу.

Складська форма застосовується в  наступних випадках:

• При отриманні товарів складного асортименту, що вимагають відповідної складської обробки (роспаковка, підсортування, розфасовка, упаковка, перевірка якості і ін.);
• При отриманні великих партій товарів від постачальників в вузькому виробничому асортименті, що вимагають додаткової комплектації, підсортування і перетворення їх в більш широкий торговий асортимент.

Товаропостачання забезпечується по схемі: постачальник-склад оптової  організація-торгове підприємство. В окремих випадках товар минає  не одну, а дві ланки, тобто не тільки склад оптової бази, але  і склад роздрібної торгової організації.

Транзитна форма постачання передбачає надходження товарів від виробничих підприємств безпосередньо в  крамниці, повз проміжні склади оптових  і роздрібних торгових організації. Застосування транзитної форми доцільно при доставці в роздрібну мережу швидкопсувних товарів (м'ясо, молоко, хлібобулочні вироби); товарів простого асортименту, не обробки і відсортування (борошно, крупа, цукор); плодоовочевий продукції (в період сезонного надходження); деяких виглядів, що вимагають попередньої непродовольчих товарів (мило, посуд, меблі, телевізори, господарські товари).

Транзитна форма постачання має  певні переваги перед складською: прискорюється доставка, скорочуються складські і навантажувально-розвантажувальні операції і товарні втрати.

В певній мірі розширенню транзиту сприяють укрупнення торгових підприємств, вдосконалення  складського господарства, збільшення розмірів постачань, застосування контейнерних перевезень, а також встановлені  Особливими умовами або договорами мінімально допустимі норми загрузок товарів в адресу одержувачів (вагон, контейнер і ін.).

Однак транзитна форма постачання не завжди економічні доцільна, особливо якщо це стосується товарів складного  асортименту. Крамниці підчас примушені  приймати великі партії товарів вузького виробничого асортименту, а це нерідко  призводить до збільшення товарних запасів, видатків на зберігання, до пролонгації  термінів реалізації, що негативно  відбивається на господарській діяльності торгового підприємства. Тому для  таких товарів більш вигідна  і доцільна складська форма постачання. В зв'язку з великою кількістю  можливих варіантів транспортування  кожного вигляду товару вибір  найбільш доцільних схем руху повинен  базуватися на врахуванні, експлуатаційних  видатків і питомих капітальних  вкладень, що складаються з витрат на тару і упаковку, контейнери і  піддони, склади і контейнерні майданчики, вантажно-розвантажувальні роботи, перевезення  різноманітними виглядами транспорту, втрати продукції при транспортуванні  і перевантаженнях.

Таким чином, при розробці раціональних технологічних схем завозу враховуються всі вигляди витрат в транспортному ланцюзі — від конвеєрної лінії підприємства-виготівника або складу оптової бази до торгового залу крамниці. Тільки такий підхід до рішення задачі дозволяє порівняти різноманітні варіанти завозу, вибрати оптимальні схеми і визначити найбільш економічні ланки надходження товару в крамницю. При розробці технологічних схем і виборі форм постачання торгові організації повинні виходити з необхідності максимального використання підйомно-транспортного обладнання, скорочення реоевантажувальних операцій і широкого використання тари-обладнання.

Критерієм мінімізації наведених витрат в практиці торгівлі можуть служити наступні технологічні схеми транспортування товарів: промислове підприємство — склад оптової бази — крамниця; промислове підприємство — склад роздрібної торгової організації — крамниця; промислове підприємство — фасовий цех роздрібної (оптової) торгової організації- крамниця; промислове підприємство-крамниця (повз оптова ланка і склад роздрібної торгової організації).

Слідує мати на увазі, що всі перераховані схеми передбачають упаковку товару безпосередньо підприємством-виготівником або розподільчим складом оптової (роздрібної) організації в укрупнені  вантажні одиниці (контейнери або на піддони) і доставку в такому вигляді  в крамницю. Одержуючи товари на піддонах, склади оптових баз можуть постачати товарами роздрібну мережу або з розформуванням піддонів і перевантаженням товарів в тару-обладнання для доставки в крамниці самообслуговування, або без розформуванням піддонів, коли вага товару на піддоні відповідає вазі одноразового завозу крамницям, здійснюючим торгівлю традиційними засобами.

По більшості непродовольчих товарів  схема промислове підприємство- склад  оптової бази — роздрібне торгове  підприємство в практиці торгівлі отримала найбільш широке розповсюдження, і  її слідує вважати основний.)

3. ЦЕНТРАЛІЗОВАНА ДОСТАВКА ТОВАРІВ, ЇЇ СУТЬ І ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ

Товаропостачання роздрібної торгової мережі при складській і транзитній формах може здійснюватися централізовано і децентралізоване. При централізованій  доставці в процесі перевезень беруть участь вантажовідправник, перевізник і вантажоодержувач. Перша здійснює відпустку і вантаження, другої — перевезення і экспедировання, третій — розвантаження і приймання товарів. Стосовно до товаропостачання ця доставка може здійснюватися як підприємствами промисловості, так і підприємствами оптової торгівлі власним і найомним транспортом загального користування.

Що децентралізувалася вважається доставка, коли товари транспортує  саме торгове підприємство. При цьому завантаження товарів на транспорт одержувача здійснює самий одержувач, для чого в роздрібній торгівлі передбачені штати вантажників і експедиторів, транспортні засобу. Вивезення товарів підприємством при такому засобі постачання припускає здебільшого маятникові (лінійні) маршрути, в той час як при централізованому-в основному застосовуються більш раціональні і економічні кільцеві маршрути. Що децентралізувалася доставка неефективна зважаючи на вкрай нерационального використання автотранспорту (простої, недовикористання вантажопідйомність, пробіг без вантажів).

Централізоване товаропостачання докорінно міняє всю систему  доставки товарів і вносить істотні  зміни в характер господарської  діяльності крамниць. Воно сприяє вивільненню робітників, отримуючих можливість більше уваги і часу приділяти питанням організації торгового процесу, підвищенню культури торгівлі і найбільш повному задоволенню запитів покупців. Бо експедиційні функції при централізованому товаропостачанні покладаються на водіїв автотранспорту, завантаження товарів і матеріальну відповідальність за цілість їх в шляхи забезпечують постачальники, внаслідок чого значно скорочується чисельність вантажників, зайнятих вантажно-розвантажувальними роботами, а також експедиційного персоналу, зайнятого в процесі товаропостачання. Спрощується документооборот, скасовуються разові доручення на отримання вантажів, що в цілому прискорює процес відпустки і приймання товарів в роздрібних підприємствах.

Централізована доставка, таким  чином, як процес являє собою комплекс взаємно зв’язаних дій постачальників, перевізників і одержувачів, починаючи з відділу збуту промислового підприємства або торгового відділу оптової бази з моменту прийняття замовлення на товари, до надходження і приймання товарів в крамниці.

Учасниками процесу централізованого товаропостачання є: виробничі підприємства, що виробляють товари народного споживання і їх в роздрібну торгівлю; організації ,що спрямовують і підприємства оптової торгівлі, здійснюючі товаропостачання роздрібної торгової мережі; транспортні організації і підприємства, роздрібні торгові підприємства — кінцевий пункт руху товарних мас. Подальший розвиток і вдосконалення матеріально-технічної бази оптової торгівлі вимагає вдосконалення централізованого завозу в направленні скорочення шляху руху товарів, зменшення витрат засобів і часу на доставку, підвищення ефективності використання транспорту. Централізована доставка припускає проведення постачальниками і одержувачами ряду підготовчих заходів організаційно-технічного і економічного характеру. До Них відносяться:

Укладання дислокації торгової мережі, характеристика торгових підприємств  і їхнє угруповування по типам  і обсягу товарообороту;

Визначення розрахункового вантажопотоку, раціональних розмірів постачання і  частоти завозу товарів;

Розрахунок потреб кількості транспортних засобів і багатооборотної тари, а також вартості доставки товарів  від кожного постачальника окремо;

Організація диспетчерських служб  для координації дій постачальників і одержувачів, обладнання експедицій і розвантажувальних місць крамниць для забезпечення приймання товарів;

Укладання розрахунків економічної  ефективності впровадження конкретної технологічної схеми завозу і  виявлення резервів її підвищення.

Важливим в проведенні підготовчих  робіт є укладання переліку торгових підприємств і визначення конкретних постачальників (оптових баз або  промислових підприємств) з урахуванням  вибору раціональних маршрутів руху автомобільного транспорту. Знаходження  оптимальних маршрутів перевезень представляє складну задачу, що припускає  проведення замірів відстаней (кілометража), угруповування крамниць і укладання карти-схеми розміщення торгових підприємств. Передусім визначається, яку мережу торгових підприємств забезпечують товарами безпосередньо промислові підприємства, яку — оптові бази. Після Цього підприємства групуються по місцю розташування, режиму роботи і завдаються на карту-схему з вказівкою відстаней до постачальників. На основі цього складаються раціональні маршрути руху автотранспорту і графіки завозу товарів в крамниці, мета яких — забезпечити не тільки ритмічність і безперебійність товаропостачання, але і покращити такі важливі показники роботи автомобільного транспорту, як коефіціент використання вантажопідйомності і пробігу автомобіля, скорочення середньої відстані перевезень і ін.

До централізованого товаропостачання подаються певні вимоги:

- точна відповідність асортиментного переліку товарів встановленому типу крамниці; 

- дотримання планомірности постачання по графікам, що забезпечують частоту завозу і найбільш економічні розміри партій товарів;

        - розробка раціональних маршрутів централізованої доставки товарів в торгові підприємства;

      - укладання графіків завозу товарів в крамниці;

      - забезпечення постачання товарів в підсортованому вигляді, укомплектованих невеликими партіями;

     Раціональна організація товаропостачання створює можливості для забезпечення повноти асортименту товарів в крамниці і безперебійної торгівлі ними при мінімальних розмірах товарних запасів. Це, в свою чергу, припускає. Оптимізацію розмірів постачання і частоти завозу, що визначаються в залежності від обсягу роздрібного товарообороту, розміру товарних запасів в крамниці, особливостей купівельного попиту, повноти асортименту в партіях, що поставляються товарів. З Урахуванням цих чинників розраховуються середньомісячний розмір одноразового завозу товарів і частота завозу в течію місяця.

На основі розрахунків, а також  дислокації крамниць розробляються  маршрути централізованої доставки, що забезпечують раціональне використання вантажопідйомності автотранспорту. Первісно визначаються маршрути для крамниць, розмір партій і відповідна вантажопідйомність автомобіля, здійснюючого завіз товарів  за один або декілька рейсів. Після  Цього складаються маршрути для  крамниць, розмір партій для яких менш вантажопідйомності автомобілів ,що використаються. При Цьому товари поставляють  в два або більш крамниці при  повній завантаженні автотранспорту.

Маршрути централізованої доставки групуються так, щоб завантаження автомобіля вироблялася в першій половині дня, а тривалість маршрутів вкладалася в робітничий час шофера з урахуванням  перерви на обід.

Економічними ефективним маршрутом  вважається такий, що забезпечує безперервність технологічного процесу і при  інших рівних умовах найменші транспортні  видатки, а також мінімальні товарні  запаси в крамницях.

4. ДИСПЕТЧЕРСЬКІ СЛУЖБИ, ЇХНІ ЗАДАЧІ І ФУНКЦІЇ

Ритмічна і планомірна доставка товарів в роздрібну мережу припускає наявність добре налагодженого інформаційного зв'язку між торговими підприємствами і постачальниками. Це дозволяє мати необхідні відомості про реалізацію товарів, наявність товарних запасів, потреби в не що вистачає товарах і про необхідність їхнього поповнення. Такий оперативний інформаційний зв'язок закликана здійснювати диспетчерська служба торгової організації.