Маркетингова політика підприємства

Тема: Технологія розроблення управлінських  рішень в антикризовому управлінні

ЗМІСТ:

ВСТУП

РОЗДІЛ  1. Сутність і типи антикризового управління та його завдання на підприємстві

РОЗДІЛ 2. Етапи технології антикризового управління підприємством

РОЗДІЛ 3. Методичне забезпечення формування системи антикризових заходів на підприємстві

РОЗДІЛ 4. Особливості реалізації антикризових заходів на підприємствах різних типів (державних, акціонерних, малих)

РОЗДІЛ 5. Шляхи підвищення ефективності реалізації антикризових заходів на підприємстві

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ДОДАТКИ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

Сучасний стан більшості  суб'єктів господарювання в Україні  фахівці визнають як кризовий. Розвиток кризових явищ, з одного боку, і зацікавленість держави в максимальному збереженні підприємств, які мають необхідній потенціал виживання та є стратегічно  важливими для країни в цілому або регіонів, з іншого боку, зумовили виникнення та поширення нової для  України, специфічної за своїми завданнями і функціями галузі управління - антикризової.

Актуальність обраної  теми курсової  роботи полягає в  тому, що для виживання в умовах ринкової економіки і не допущення  банкрутства підприємства, необхідно  за допомогою всебічного аналізу  своєчасно виявляти й усувати  недоліки у фінансово - господарській  діяльності і знаходити резерви  поліпшення стану підприємства і  його платоспроможності.

Метою курсової роботи є  розробка управлінських рішень в  антикризовому управлінні ТОВ " Глобаль Дістрібюсьон ".

Виходячи з поставленої  мети, можна визначити такі завдання, які необхідно вирішити під час  роботи:

• розглянути теоретичні основи антикризового управління підприємством;
• проаналізувати управління ТОВ " Глобаль Дістрібюсьон " та виявити проблеми його діяльності;
• розробка антикризових заходів для ТОВ " Глобаль Дістрібюсьон ".

Об'єктом дослідження  виступає підприємство ТОВ " Глобаль Дістрібюсьон ", тоді як предметом дослідження є розробка заходів антикризового управління підприємством.

У ході вивчення теми курсової роботи були застосовані такі методи дослідження:

• теоретичний аналіз літературних джерел з антикризового управління на підприємстві;
• аналіз документів і статистичної звітності підприємства;
• порівняння і зіставлення цифрових даних.

Практична значимість дослідження  полягає в можливості застосування результатів у діяльності об'єкта дослідження з розвитку антикризової діяльності.

В якості інформаційної бази для виконання даної роботи, були використані джерела спеціальної літератури, матеріали періодичної преси.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 1. Сутність і типи антикризового управління та його завдання на підприємстві

 

Антикризове управління – це система управлінських заходів щодо діагностики, упередження, нейтралізації і подолання кризових явищ та причин їх виникнення на всіх рівнях економіки.[6, 22 с.]

Суть антикризового  управління виражається в наступних положеннях:

• кризу можна передбачати, очікувати і викликати;
• кризу в певній мірі можна прискорювати, випереджати, відсувати;
• до криз можна і необхідно готуватися;
• кризу можна пом'якшувати;
• управління в умовах кризи вимагає особливих підходів, спеціальних знань, досвіду і мистецтва;
• кризові процеси можуть бути до певної межі керованими;
• управління процесами виходу з кризи здатне прискорювати, ці процеси і мінімізувати їхні наслідки.[11, 34-35 с.]

Існують різні кризи і  управління ними може бути різним. Це різноманіття проявляється в системі і процесах управління, а також у механізмі  управління.

Антикризове управління має  свою мету, завдання (табл. 1.1) і характеристики.

                                                                                                   Таблиця 1.1

Процес розвитку кризових явищ та антикризового управління [13, 56с.]

Розвиток кризового явища	Особливості прояву кризового  явища	Завдання антикризового  управління
Передкризова ситуація	Наявність короткочасних  симптомів кризи у вигляді стагнації або незначного зменшення найважливіших виробничо-господарських показників	Нормалізація діяльності підприємства: визначення та усунення причин розвитку кризи; припинення зниження показників виробничо-господарської діяльності підприємства
Легка криза	Стале зниження найважливіших  економічних показників, збитковість  господарської діяльності	Усунення причин розвитку кризи: припинення зниження найважливіших показників фінансового стану; мінімізація збитків і вимивання власного капіталу
Криза поточної платоспроможності	Фактичний або прогнозований  дефіцит ліквідних коштів для  фінансування поточної господарської  діяльності	Недопущення розвитку (поглиблення) кризи: пошук грошових коштів для продовження фінансування діяльності підприємства; пошук внутрішніх механізмів надходження грошових коштів
Криза боргової платоспроможності (загроза банкрутства)	Фактичний або прогнозований  дефіцит ліквідних коштів для  виконання зовнішніх фінансових зобов’язань (погашення боргів)	Недопущення порушення справи про банкрутство (мирова угода): пошук ліквідних засобів для виконання негайних фінансових зобов’язань; залучення нового зовнішнього капіталу одержання тимчасової відстрочки або пролонгація раніше отриманих кредитів і позичок
Криза майнової платоспроможності (банкрутство)	Порушення справи про банкрутство, перевищення зобов’язань продавця над активами (власним капіталом) підприємства	Виведення підприємства зі стану банкрутства (санація): часткова мобілізація наявних активів для розрахунку по зобов’язаннях; проходження процедури банкрутства з мінімальними втратами для власників підприємства

 

Продовження табл. 1.1.

           Головна мета антикризового управління — забезпечення стабільного положення на ринку економічних політичних і соціальних метаморфоз на основі упереджуючих стратегічних заходів.

Предметом антикризового  управління є фактори кризи, тобто всі прояви сукупного загострення протиріч, що призводять до настання кризи. [16, 28 с.]

До основних характеристик антикризового управління слід віднести:

1. Функції антикризового управління – це види діяльності, які відображають предмет управління і визначають його результат. Вони відповідають на просте запитання: що треба робити, щоб керувати успішно напередодні, в процесі і після настання кризи. У цьому відношенні можна виділити шість функцій: передкризове управління, управління в умовах кризи, управління процесами виходу з кризи.
2. Стабілізація нестійких ситуацій (забезпечення керованості), мінімізація втрат та втрачених можливостей, своєчасне прийняття рішень.
3. У розвитку будь-якого управління лежить дві його протилежності – інтеграція і диференціація – знаходяться в діалектичному зв'язку. Посилення інтеграції завжди веде до послаблення диференціації, і навпаки. Ці процеси відображають тенденцію логістичної кривої. Зв'язок інтеграції та диференціації в переломних моментах зміни кривої характеризує формування нових організаційних форм управління чи організацій нового типу. У цій взаємодії є точки кризи організації. Як правило, це точки, що відображають небезпеку «розпаду», руйнування організаційних основ. Вихід з кризи – зміна співвідношення інтеграції та диференціації управління на новій організаційній основі.
4. Не існує управління без обмежень, які можуть бути внутрішніми і зовнішніми. І ці дві групи обмежень знаходяться в певному, але мінливому співвідношенні. У залежності від того, як будується це співвідношення, змінюється й імовірність кризових явищ.
5. Однією з важливих характеристик антикризового управління є поєднання формального і неформального управління, де існує зона раціональної організації антикризового управління, яка може звужуватися або розширюватися. [23, 86 с.]

       Існують  різні стратегії антикризового управління. Найбільш важливими є стратегії:

• попередження кризи, підготовки до його появи;
• вичікування зрілості кризи для успішного вирішення проблем її подолання;
• протидії кризовим явищам, уповільнення його процесів;
• стабілізації ситуацій за допомогою використання резервів, додаткових ресурсів;
• розрахованого ризику;
• послідовного виведення з кризи;
• передбачення і створення умов усунення наслідків кризи.[26, 44 с.]

Вибір тієї чи іншої стратегії  визначається характером і глибиною кризи.

Виділяють три типи управління підприємством у кризовому стані:

• активне антикризове управління;
• реактивне антикризове управління;
• планове антикризове управління. [4, 36 с.]

Для активного антикризового управління характерна початкова реакція на оперативні заходи, коли підприємство ще не підготовлено до незвичних стратегічних загроз, але замість того, щоб застосовувати послідовний ряд відповідних заходів, воно аналізує дані, обирає і здійснює комбінацію контрзаходів, яка видається оптимальною. Коли їх низька результативність стає очевидною, підприємство рішуче переходить до стратегічних заходів антикризового управління. Важливим моментом при даному типі управління є дотримання балансу між витратами на запобігання розвитку кризового стану і безпосередньо збитком, що наноситься кризовим явищем.

В основі реактивного антикризового управління лежить припущення, що труднощі можна здолати звичними, хоча б і радикальними оперативними контрзаходами. Така реакція передбачає послідовне застосування певних заходів, починаючи з тих, які в минулому були ефективними.

Прогресивні підприємства, що успішно функціонують у ринкових умовах, останнім часом дедалі більше дотримуються планового типу управління. Згідно з ним відповідне реагування має починатися відразу, тільки но прогноз напевне вкаже на появу загрози. Тут застосовується екстраполятивне прогнозування, яке доповнюється вивченням зовнішнього середовища з метою виявлення можливих змін. Під час початкового діагностичного аналізу розглядаються можливості одночасного застосування оперативних і стратегічних заходів. Організація цього типу дає змогу реалізовувати ті чи інші заходи одночасно. Суттєвим моментом при даному типі кризового менеджменту є забезпечення максимально швидкої реакції на надходить попереджувальну інформаці

Важливими інструментами антикризового управління є кризис-менеджмент, стратегічне управління, ризик-менеджмент, менеджмент банкрутства, реінжиніринг, бенчмаркінг, реструктуризація (рис.1.1).

Антикризове управління

Кризис-менеджмент

Управління процесом фінансового  оздоровлення (менеджмент фінансового  оздоровлення)

Управління неспроможністю (банкрутством) (менеджмент банкрутства)

Бенчмаркінг

Реструктурування

Реінжиніринг

Стратегічне управління

Ризик-менеджмент

      

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис. 1.1. Інструменти антикризового управління підприємством

Кризис-менеджмент – це управління фінансовою неспроможністю і управління процесом фінансового оздоровлення підприємств. Менеджмент банкрутства – управління судовою і добровільною ліквідацію підприємства. Стратегічне управління – управління, спрямоване на реалізацію стратегії розвитку підприємства відповідно до змін умов зовнішнього середовища. Ризик менеджмент – управління ризиками, спрямоване на зниження втрат від можливих негативних ситуацій у діяльності підприємства. Реінжиніринг — перехід управління від окремих операцій до міжфункціональних бізнес-процесів. Антикризовий реінжиніринг — упередження банкрутства на основі ліквідації збиткових підрозділів, удосконалення організації виробництва і праці, продаж частини майна, скорочення необов'язкових витрат, реорганізація фінансів. Бенчмакінг — програмно-цільове управління інвестиційними, інноваційними та маркетинговими проектами на основі ринкової оцінки конкурентних позицій фірми, вивчення досвіду конкурентних можливостей однотипових фірм та впровадження у виробництво кращих зразків технологій. Реструктуризація — комплекс заходів по оздоровленню підприємств, що пов`язані також із зміною організаційної структури підприємства.

Основними концептуальними документами, які  мають розроблятися на підприємстві, що опинилося в кризовому стані, на наш погляд, є програма та план антикризових заходів.

Програма антикризових заходів  – це спеціальним чином підготовлений та розроблений внутрішній документ, в якому систематизовано викладається перелік основних заходів, що планується здійснити в межах підприємства, його структурних підрозділів та функціональних служб для досягнення поставленої мети - виведення підприємства з кризового стану.

План антикризових заходів розроблюється на підставі програми й являє собою форму її конкретизації та трансформації в детальний план проведення фінансового оздоровлення підприємства, який має містити перелік конкретних заходів, які передбачається здійснити, строки початку та закінчення, необхідні ресурси (кошти) та очікуваний результат реалізації, а також визначати відповідальну особу та виконавців.

Програма  та план антикризових заходів мають  задовольняти такі вимоги:

• забезпечувати комплексне вирішення питань фінансового оздоровлення та відновлення працездатності цілісного організму підприємства;
• бути підпорядкованими стратегічним інтересам підприємства і привабливими для власника, керівництва, персоналу підприємства;
• бути привабливими для зовнішніх інвесторів та забезпечувати залучення зовнішніх коштів, необхідних для їх здійснення;
• встановлювати цілі, які кількісно вимірюються та можуть контролюватися;
• містити рішення, що усувають існуючі проблеми і загрозу для функціонування підприємства;
• конкретизувати завдання в розрізі структурних підрозділів та функціональних служб підприємства;
• передбачати змістовні (кількісні та якісні) наслідки запропонованих заходів, можливі терміни їх отримання. [14, 112 с.]

Отже, антикризове управління підприємством – це явище многогранне.  Воно полягає не тільки в ліквідації зовнішніх ознак, недопущенні подальшого поглиблення кризи, а у відновленні здатності підприємства до самоорганізації, підтримки внутрішньої та зовнішньої  стабільності. Безумовно, що будь-яке управління в певним мірі повинно бути антикризовим, і тим більше стає таким по мірі вступу підприємства у стадію кризового розвитку. Для кожного підприємства існує своя стратегія виходу з кризи, в залежності від сукупності зовнішніх та внутрішній факторів. Для практичного використання антикризових заходів підприємству необхідна антикризова програма.

РОЗДІЛ 2. Етапи технології антикризового управління підприємством

 

Технологія антикризового  управління – це комплекс послідовно здійснюваних заходів попередження, профілактики, подолання кризи, зниження рівня її негативних наслідків. Вона передбачає як велику дослідницько-аналітичну роботу, так і соціально-організаційну діяльність. Не можна технологію антикризового управління зводити тільки до пошуку варіантів поведінки. Це технологія активної управлінської діяльності в повному комплексі всіх її функцій, ролей і повноважень. [16, 146 с.]

Технологічна схема антикризового  управління складається з восьми блоків (рис. 2.1.). [13, 182 с.]

Блок 1. На цьому етапі антикризового управління створюється спеціалізована робоча група. Вона може складатися як із власних кадрів організації, так і з фахівців, запрошених з боку лише на час можливої чи реальної кризової ситуації. Фахівці повинні володіти такими знаннями, як теорія криз, прогнозування, конфліктологія, розробка управлінських рішень, дослідження систем управління, макроекономіка, мікроекономіка і т. д.

Група може бути виділена в  окрему структурну одиницю або мати статус консультуючого органу при апараті  управління організацією. Критеріями відбору в корпус фахівців антикризового  управління є специфіка особистості, досвід практичної діяльності, характер освіти і соціально-психологічна спрямованість  діяльності.

Блок 2. Це другий етап у технологічній схемі антикризового управління. Тут передбачається перевірка доцільності і своєчасності проведення заходів з антикризового управління. При недоцільності відбувається повернення до вихідної ситуації – пошуку нових цілей, планування спеціальних заходів. Якщо є обґрунтування доцільності та своєчасності «включення» антикризового управління, відбувається перехід до блоку 3.

Блок 3. На цьому етапі проводиться розробка управлінських рішень антикризового характеру, яка здійснюється у свою чергу в кілька етапів. Основними з них є збір вихідної інформації про ситуацію в організації, структурно-морфологічний аналіз ситуації, визначення шляхів виведення організації з кризової ситуації, визначення необхідних ресурсів, перевірка можливості досягнення поставлених цілей.

Блок 4. На четвертому етапі створюється система реалізації управлінських рішень щодо виведення організації з кризової ситуації. При цьому групою фахівців, що підготувала ці рішення, визначаються їх конкретні виконавці. Виконавець повинен мати у своєму розпорядженні необхідними і достатніми ресурсами для виконання антикризового управлінського рішення, а також за своєю кваліфікацією він повинен відповідати рівню і складності поставлених перед ним завдань. В іншому випадку виконання заходів антикризового управління піде за іншою схемою, відмінною від запланованої, а може бути стане неможливим.

Блок 5. На цьому етапі антикризового управління здійснюється організація виконання управлінських рішень. Це конкретні організаційно-практичні заходи, реалізація яких в чітко визначеній послідовності дозволить досягти цілей, поставлених в антикризовому управлінні.

Блок 6. На наступному етапі необхідні оцінка та аналіз якості виконання управлінських рішень але показниками діяльності організації.

У разі коли виконання рішення  не привело до яких-небудь змін (позитивним чи негативним), розглядають причини, по яких не виконані рішення або  отримані результати, відмінні від  запланованих. Після визначення причин незадовільного виконання управлінського рішення підготовляють нове з урахуванням отриманих результатів від уже проведених заходів антикризового управління.

У разі якщо виконання управлінського рішення дало свої позитивні результати, тобто в роботі фірми намітилися тенденції до поліпшення показників господарської діяльності, але не в тому обсязі, який необхідний, то вносяться  зміни в систему реалізації управлінських  рішень.

Якщо якість виконання  управлінського рішення задовольняє  критеріям ефективності, тобто воно виконано і отримані необхідні результати, у діяльності організації відбулися  зміни на краще, здійснюється перехід  до наступного етапу антикризового  управління.

Блок 7. Тепер перевіряється доцільність проведення подальших робіт з виведення організації з кризової ситуації, яка полягає у визначенні того, на якій стадії виконання перебуває антикризова програма.

Якщо фахівцями дається  висновок про виконання антикризової програми, а ситуація кризового становища  організації на ринку не змінилася, необхідно провести розробку заходів  щодо зміни статусу організації, зокрема можливі визнання її банкрутом та проведення заходів, пов'язаних з реалізацією процедур визнання банкрутства.

У випадку ж, коли антикризова  програма виконана, а зовнішня ситуація положення організації змінилася, систему антикризового управління адаптують до умов, що змінилися  на ринку. Для виведення організації  з кризової ситуації проводиться  підготовка додаткових управлінських  рішень антикризового характеру.

Блок 8. На заключному для даної технологічної схеми етапі антикризового управління розробляються заходи щодо прогнозування майбутніх кризових ситуацій. Прогнозування є невід'ємною частиною технології антикризового управління. Воно дозволяє якщо не уникнути кризової ситуації, то підготуватися до неї і мінімізувати її наслідки.

 

Створення групи фахівців з виведення організації з кризової ситуації з наділенням її певними повноваженнями та ресурсами

План з антикризового управління (вихідний документ)

Перевірка доцільності проведення заходів з антикризового управління

Розробка управлінських рішень щодо виведення організації з кризової ситуації

Створення системи реалізації управлінських рішень

Реалізація управлінських рішень

Перевірка якості виконання управлінських рішень

Перевірка доцільності проведення подальших робіт з виведення організації з кризової ситуації

Розробка заходів щодо прогнозування майбутніх кризових ситуацій

Недоцільноо

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Так

 

 

 

               

 

 

 

Рис.2.1. Технологічна схема  антикризового управління [13, 185 с.]

 

Найбільш відповідальний етап при виведенні організації  з кризової ситуації – розробка управлінських рішень.

Загальна послідовність  розробки управлінських рішень в  антикризовому управлінні представлена на рис. 2.2. [19, 311 с.] Вона складається з одинадцяти блоків.

Блок 1. На цьому етапі підготовки управлінських рішень розробляється система заходів щодо виведення організації з кризової ситуації.

Блок 2. На цьому етапі проводиться збір вихідної інформації про ситуацію в організації, який полягає в аналізі потоків документів (звіти, плани, вхідні і вихідні документи, листування і т.д.) її різних структурних підрозділів. Аналіз господарської діяльності дозволяє виявити слабкі місця, в напрямку яких необхідно надалі вести роботу щодо підвищення її виробничого потенціалу.

Блок 3. На цьому етапі підготовки управлінських рішень щодо виведення організації з кризової ситуації проводиться структурно-морфологічний аналіз.

Блок 4. На цьому етапі визначається доцільність і шляхи виведення організації з кризової ситуації. Доцільно чи недоцільно і як можливо виводити організацію з кризової ситуації залежить від того, наскільки сильно криза вплинула на її діяльність. Даний етап передбачає три шляхи подальшого розвитку (блоки 5, 6 і 7).

Блок 5. На цьому етапі, при з'ясуванні того, що момент початку діяльності по виводу організацій з кризової ситуації пройшов (немає можливості оголосити себе банкрутом або змінити заспівай статус через стратегічного значення даного виробництва для держави, регіону і т.д.; або кардинальні зміни можуть породити соціальний вибух), можливий лише контроль за протікають в ній процесами, без втручання в них, а також отримання державної підтримки. Надалі, змінилася ситуація на ринку може дозволити знову повернутися до проблеми виведення організації з кризової ситуації. У цьому випадку розглядають два наступних варіанти розвитку (блоки 6 і 7).

Блок 6. На цьому етапі у разі, якщо кризова ситуація мала сильний негативний вплив на діяльність організації і подальше її існування неможливо, будують модель деструктуризації, припинення її діяльності та оголошення банкрутом.

Блок 7. На цьому етапі у разі, якщо кризова ситуація мала слабкий негативний вплив на господарську діяльність підприємства, будують модель реорганізації (зміна статусу). Тут передбачається зміна організаційної структури, скорочення тих виробництв, які збиткові або витрати на які неспівмірні з одержуваної прибутком.

Отримані на 5-, 6- і 7-му етапах моделі дозволять прогнозувати показники діяльності організації в залежності від обраного шляху виходу з кризової ситуації.

Блок 8. На цьому етапі після встановлення цілей реорганізації групою фахівців, що займаються антикризовим управлінням, визначаються ресурси, необхідні для досягнення цих цілей. Обсяг необхідних ресурсів для забезпечення проведення реорганізації залежить від масштабів поставлених цілей реорганізації. Ресурси можуть бути як внутрішніми, так і зовнішніми. При наявності необхідних ресурсів, необхідних для здійснення реорганізації, розробляються заходів з реалізації поставлених цілей.

Блок 9. На цьому етапі розробляються заходи з реалізації поставлених цілей, яка включає в себе складання програми дій фахівців, які реалізують антикризові управлінські рішення, що враховує фактори кризової ситуації.

Блок  10. На цьому етапі здійснюється перевірка можливостей досягнення поставлених цілей. Вона фактично зводиться до аналізу наявних ресурсів та перевірки якості проведення морфологічного аналізу кризової ситуації. ці два елементи роблять значний вплив на якість проведення програми антикризового управління.

І у випадку, якщо виявилася  недостатність ресурсів, переглядаються підходи до створення системи  з виведення організації з  кризової ситуації (блок 1), а у разі неякісного проведення морфологічного аналізу його проводять повторно (блок 3) і подальші дії здійснюються з урахуванням знову отриманих  результатів.

Блок 11. На цьому етапі на основі отриманих даних та розроблених програм реалізації цілей формулюються управлінські рішення щодо виведення організації (підприємства) з кризової ситуації (антикризові управлінські рішення).

Отже, технологія антикризового  управління – це поетапний процес, який передбачає як дослідницько-аналітичну роботу, так і соціально-організаційну діяльність. Варто відзначити, що прогнозування є невід'ємною частиною технології антикризового управління. Воно дозволяє якщо не уникнути кризової ситуації, то підготуватися до неї і мінімізувати її наслідки.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Група фахівців з виведення організації з кризової ситуації, наділена повноваженнями та ресурсами

Створення системи щодо виведення із кризової ситуації

Збір і первинний аналіз вихідної інформації в організаціі. Контроль за процесами, що відбуваються в в організації

Контроль за процесами, що відбуваються в організації