Маркетингове дослідження ТРЦ «Dream town». 2

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ АВІАЦІЙНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

КАФЕДРА МАРКЕТИНГУ

 

 

 

 

 

 

Курсова робота на тему:

«Маркетингове дослідження ТРЦ «Dream town»»»

 

 

 

 

 

 

 

   

 

Виконала:

                                                Терешко О.С.,

студентка ФЕП 312

                            Прийняв: 

Радченко О. А.,

доцент кафедри маркетингу

 

 

 

 

 

 

 

 

Київ 2013

 

Зміст

 

Вступ………………………………………………………………………………...3

1. Загальна характеристика ринку

1.1.Загальна характеристика ринку на який входить підприємство…………….4

2.Загальна характеристика підприємства

2.1.Вибір цілей………………………………………………………………………8

2.1.Цілі маркетингу на майбутній рік……………………………………………...10

3. Визначення потенційних  споживачів

3.1.Характеристика споживачів…………………………………………………….12

3.2. Виявлення потреб споживачів………………………………………………….13

3.3. Оцінка товарів, що  випускаються відповідно до вимог споживача………....15

3.4. Визначення цільового  ринку підприємства (сегментація)……………………17

4. Конкуренція

4.1. Оцінка конкурентоспроможності підприємства………………………………20

4.2. Оцінка конкурентоспроможності товару……………………………………….21

5. Маркетингові дослідження………………………………………………………..23

6. Розробка комплексу  маркетингу

6.1. Товар і товарна політика………………………………………………………..25

6.2. Цінова політика………………………………………………………………….26

6.3. Збутова політика…………………………………………………………………26

7. Виявлення проблем підприємства в маркетинговій діяльності та розробка рекомендацій по вдосконаленню маркетингової діяльності………………………27

8.Swot-аналіз…………………………………………………………………………..29

Висновок……………………………………………………………………………….31

Список літератури…………………………………………………………………….33

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ 

Маркетинг на сучасному етапі — це багатоаспектне поняття, багатопланове явище. Маркетинг розглядається як концепція, ринкова філософія бізнесу, самостійний вид підприємницької діяльності, одна з систем управління підприємством, стратегія і тактика мислення та дій суб’єктів ринкових відносин, одна з найдинамічніших сфер економічної діяльності, вид професійної діяльності, комплекс конкретних функцій, методологія ринкової діяльності, що визначає стратегію і тактику функціонування підприємства в умовах конкуренції, наука про ринок, ринкову діяльність, науково-прикладна дисциплина. Маркетинг базується на постійному та систематичному аналізі потреб ринку, який дозволяє підприємству розробити ефективні товарні та цінові стратегії, спрямовані на конкретні сегменти споживачів, що, в свою чергу, надає підприємству певних конкурентних переваг.

     Маркетинг- це наука сучасності,без якої неможлива ефективна діяльність будь якого підприємста. Маркетинг допомагає відповісти на головні питання: Що виробляти і для кого виробляти? Тобто,маркетинг це особливий міст,діалог між покупцем і виробником,який допомагає задовольнити потреби обох сторін:виробнику-збути продукт і отримати прибуток,покупцю отримати саме той продукт,який задовольнив би їх потреби. 

 Виробнича діяльність  перестає бути передовою сферою діяльності. Суспільство починає активний розвиток за іншим напрямками. На світовому рівні провідними країнами, які відображають розвиток постіндустріального суспільства є: США, країни Євросоюзу, Росія та інші. Світові тенденції мають вплив на всі країни світу, у тому числі і Україну. Культурно-розважальна сфера послуг є невід’ємною частиною постіндустріального розвитку суспільства,а поєднання торгової і розважальної сфери,як прояв переходу потреб споживачів на новий рівень.

У даній роботі було проведено  практичне маркетингове дослідження  на прикладі українського торгово-розважального  центру «Dream town», який відноситься до розважальної сфери.

У ході дослідження були виявлені сильні та слабкі сторони  підприємства, проблеми, характеристики кон’юнктури ринку, на якому функціоную дане підприємство, тенденції зміни  попиту споживачів на послуги, та загальна ефективність діяльності підприємства на внутрішньому ринку.

 

1. Загальна характеристика ринку

1.1 Загальна характеристика ринку, на який виходить підприємство

У сучасному світі розважальні  послуги стають все більш затребуваними. Незважаючи на те що вони не належать до послуг першої необхідності, попит  на розваги інтенсивно росте, і це благоприємно відбивається на розвитку ринку розважальних послуг.

Найбільш істотним фактором динамічного розвитку ринку розважальних послуг є збільшення частки вільного часу в структурі загального бюджету часу індивіда. Аналіз праць Г. Ассел, Г. Армстронга, Д. Джоббер, Р. Рассела, К. Кларка, А. Фішера підтверджує положення про те, що на початку XX ст. в індустріально розвинених країнах відбулося зростання питомої ваги вільного часу в загальному бюджеті часу трудящого населення за рахунок скорочення періоду зайнятості, витрачається на трудову діяльність, так як в індустріальному виробництві робочий день став нормуватись і у працівника з'явилося фіксоване вільний час в кінці дня, тижня, йому став надаватися щорічна відпустка. Тенденції зростання кількості вільного часу і зміни структури дозвілля простежуються по теперішній час.

Слід зазначити, що в Україні також збільшується кількість вільного часу працюючих і змінюється структура проведення часу. Згідно з даними соціологічних досліджень, за період з 2005 по 2010 р. в структурі дозвілля всіх соціальних верств населення країни відбулися зміни на користь збільшення частки соціально активного проведення часу: для середніх верств вона збільшилася на 6,5%, для шарів вище середніх - на 11,7%, для шарів нижче середніх - на 3,2%. Така тенденція позитивно позначається на розвитку ринку розважальних послуг в Україні оскільки задоволення потреби в активному проведенні дозвілля можливо завдяки існуванню і значного розширення пропозиції на даному ринку.

Взагалі розваги затребувані завжди, в будь-яку епоху, так як потреба у відпочинку і релаксації обумовлена ​​фізіологічними і психологічними особливостями людського організму.

Посилення конкуренції, бажання  споживачів отримати новий соціальний досвід призвело до інтеграції послуг дозвілля та інших напрямів діяльності, а саме: торгівлі, спортивного та оздоровчого напрямків, індустрії краси.

Оглядаючи інфраструктуру ринку  торговельно-розважальних послуг відзначимо тенденцію суміщення в одному підприємстві широкого спектру різноманітних  послуг відпочинку та розваг не пов’язаних між собою. У результаті створюються  мегакомплекси, інфраструктура яких дозволяє проводити заходи культурного (концерти, шоу, виставки, покази мод та перукарського  мистецтва, демонстрація нових фільмів), спортивного (змагання, показові виступи) і оздоровчого (майстер-класи, презентації) характеру.

Маржинальність вищезазначеного  бізнесу набагато вища, ніж у роздрібній торгівлі, але генерований грошовий потік значно нижчий. Таким чином, ці два напрями, зосереджені в  одному портфелі, взаємодоповнюють один одного. З поміж житлової, готельної, офісної нерухомостей - торговельна є суміжним ринком діяльності для великих мереж. Виходячи з

функціонування на українському ринку послуг дозвілля тільки однієї мережі боулінгу(„Вітамін”), однієї мережі дитячих розважальних комплексів („Ігроленд”) та 8 мереж кінотеатрів („Кіностанція”, „Кіносистема”, „Кронверк Сінема”, „Одеса Кіно”, „Батерфляй”,,.Лінія кіно”, „Мультиплекс-Холдинг”, „IMAX 3D”) і повну відсутність операторів інших видів розваг, то оператори роздрібних мереж змушені до свого бізнес-портфелю додати і цей вид діяльності. Рентабельність торгівлі невисока, проте, приносить стабільний дохід, формуючи високу вартість компанії в довгостроковій перспективі. Прибутковість бізнесу сфери дозвілля є вищою, але при цьому вона не настільки істотно збільшує вартість компанії. Дані свідчать про трансформацію сфери діяльності операторів ринку роздрібної торгівлі шляхом диверсифікації бізнес-портфелю(Табл. 1).

 

Таблиця 1

Сфера інтересів роздрібних мереж

Компанія	Сфера діяльності
	Діючі проекти	Заплановані проекти
„Rainford”	- виробництво продуктів харчування, побутової техніки  - магазини cach&carry - мережа супермаркетів „Rainford” - торговельно-розважальний  центри „Материк” (Київ, Дніпропетровськ)	Розширення мережі торговельно-розважальних центрів „Материк”
„Auchan” - „Фуршет”	- гіпермаркети „Auchan”  -супермаркети Фуршет”	Розвиток проектів Торговельно розважальних центрів з якорем гіпермаркет „Auchan” або супермаркет  „Фуршет”
„Караван”	- мережа гіпермаркетів „Караван” -торговельно-розважальні  центри „Караван” (Київ, Харків)	У планах витратити 740 млн. дол. власних та залучених на розширення мережі до 15 торговельно-розважальних центрів
Край пропертіз”	- супермаркети „Край”  - гіпермаркети „Країна” - торговельно-розважальні  центри „Магеллан” (Київ, Миколаїв).	відкриття торговельно- розважальних центрів „Магеллан” у Харкові  та Дніпропетровську
„Ровекс”	- магазини біля дому  „Ровекс”  - магазини cach&carry - виробництво продуктів харчування  - мережа супермаркетів „Торговий світ”	розвиток проекту  торговельно-розважального  центру з якорем супермаркет  „Торговий світ”.

 

 

 

Суттєвою відмінністю  розвитку національних роздрібних мереж  є те, що їх західним аналогам знадобилося  майже півстоліття, щоб прийти до моделі поєднання торгівлі та сфери  дозвілля. Вітчизняні роздрібні мережі оперативніше запозичили зарубіжний досвід.

Український ринок стає привабливішим  для іноземних інвесторів. Згідно рейтингу найбільш перспективних країн  для розширення ринків, що складається  консалтинговою компанією A. T. Kearney GRDI, на початку 2006 року Україна займала 4-те місце після Індії, Росії та В’єтнаму. У зв’язку з цим  в 2007/2008 роках активізувалася діяльність іноземних компаній на вітчизняному ринку. Серед найбільш яскравих міжнародних  операторів варто 

відзначити наступні компанії: „Quinn Group”, „Apollo Real Estate Advisors”, „Auchan”, „IKEA”.

У жовтні 2007 року ірландська компанія „Quinn Group” купила 93% акцій  торговельно-розважального центру „Україна” у Києві, київський  торговельно-розважальний центр „Піраміда” був викуплений компанією „Apollo Real Estate Advisors”. Шведський концерн „IKEA”  після відкриття в Росії мережі великоформатних торговельно-розважальних комплексів „Мега” (площа кожного  комплексу становить 150000 – 300000 м. кв.) переносить російський досвід на інші ринки, зокрема, український. В 2008 році французька група „Auchan” відкрила українське представництво „Ашан-Україна”, яке займається будівництвом і розвитком гіпермаркетів та торговельно-розважальних центрів.

Прихід в Україну транснаціональних  компаній свідчить про включення  вітчизняного ринку послуг дозвілля у міжнародний ринок.

Окремо виділимо розміщення у інфраструктурі торговельно-розважальних підприємств України центрів  здоров’я та краси. Якщо раніше послуги  масажу, сауни та бані розглядались як тільки оздоровчі, то в останні  роки вони почали позиціонуватися ще і як пасивне дозвілля.

Цьому передувала популяризація  формування основ здорового життя  та зміцнення здоров’я. Сьогодні дозвілля розглядається як процес або спосіб раціонально організованої психофізичної  активності людини, спрямованої на досягнення системи цілей . Мова йде про багаточисельні популярні у сучасному суспільстві системи атлетичної гімнастики, боді-білдінгу тощо, а також системи здорового способу життя, засадами яких виступають різноманітні чинники релаксу, загартування організму та традиційні терапевтичні та фізичні дії.

На думку деяких експертів, в сегментах преміум та люкс, сучасні  напрями індустрії здоров’я та краси (спа-салони, косметичні кабінети, солярії) почали носити розважальний характер. Відбулася зміна логіки позиціонування даного виду діяльності, і тепер ці послуги відносяться до пасивного проведення дозвілля. Тому в торговельно-розважальних комплексах поруч з боулінгом та картингом можна побачити салони краси та солярії.

У торговельно-розважальному  центрі „Термінал” (м. Бровари) на площі 70000 м. кв. Поруч з продовольчим супермаркетом, магазинами брендового одягу, картингом, боулінгом, більярдом, льодовою ареною, кінотеатром, казино розміщено великий критий аквапарк з саунами, джакузі, гірками та басейнами, фітнес-центр.

Ще однією особливістю  вітчизняної сфери послуг дозвілля є використання різноманітних видів  спорту та фізкультури, як розваги. Особливо помітно це представлено в торговельно-розважальних центрах. Як було зазначено вище, по сусідству з торгівлею та іншими видами дозвілля знаходяться тренажерні зали, фітнес-клуби з наданням широкого спектру послуг від різновидів аеробіки до різноманітних шкіл східних бойових  мистецтв та танцювальних напрямів з  диференційованим підходом. Також площа  торговельно-розважальних центрів  дозволяє розмістити водні та снігові  атракціони, наприклад, басейни з  гірками, лижні спуски, льодові ковзанки. Льодові арени та басейни торговельно-розважальних підприємств часто використовуються для проведення різного виду змагань  та тренувань спортсменів. За допомогою сучасних технологій ковзанки мають здатність перетворюватися в приміщення для проведення концертів та конференцій.

Необхідно відмітити, що до травня 2009 року існувала така особливість  українських торговельно-розважальних підприємств, як розміщення на їх території  ігрових автоматів, казино, букмекерських  контор. Третина із діючих торговельно-розважальних центрів в Україні, незважаючи на спрямованість їхньої маркетингової  стратегії на сімейні цінності, відвела  площі для грального бізнесу. Якщо в 90-х роках гральний бізнес розташовували одноосібно, то з появою мультиформатних торговельно-розважальних центрів азартні ігри були інтегровані  в інфраструктуру даних комплексів.

Гральний бізнес є найприбутковішим у сфері дозвілля, однак соціальний аспект є вагомим чинником при  прийнятті рішення щодо розміщення в торговельно-розважальному комплексі  даного виду діяльності. У світі  вже давно практикують винесення  азартних ігор за межі мегаполісів  і створення спеціальних ігорних розважальних центрів.

2. Загальна характеристика підприємства
1. Вибір цілей

Dream Town - наймасштабніший і інноваційний торгово-розважальний центр Києва, який об'єднав в собі найбільшу кількість брендових магазинів, розваг та послуг. Завдяки своєму унікальному оформленню, ТРЦ Dream Town внесений в список пам'яток м. Києва.

Комплекс складається з двох частин: перша частина була відкрита в 2009 році і включає в себе розважальну зону і бутікову галерею. Розташований між станціями метро "Мінська" і "Героїв Дніпра". Спрямованість магазинів: одяг, взуття, товари загального вжитку, товари для догляду за тілом.  
Основні торгові марки: Zara, Bershka, Carlo Pazolini, Mango, Stradivarius, Pull Bear, Інтертоп, Grandi Firme, Pum, Adidas, Спортмастер, Brocard.

Величезна розважальна зона, яка  знаходиться на третьому поверсі  центру надасть розваги на будь-який смак - тут є каток, настільний теніс, керлінг, роллердром, боулінг, дитяча зона, автодром, тир, більярд, паб на 220 місць  а також безліч кафе.

Друга частина ТРЦ була відкрита в 2011 році. У другому блоці знаходиться бутікова галерея і критий аквапарк. Спрямованість магазинів: меблі і товари для дому, декор, дитячі речі. Розташований між станціями метро "Мінська" і "Оболонь". Основні торгові марки: Антошка, Black Red White, Mothercare, Embawood, Космос, Будинок Іграшок, Технополіс, Фокстрот, PosudMeister, Roda, Merx.

Третій поверх комплексу займає найбільший критий аквапарк в Україні і один з найбільших в Європі, площею 24 тис кв. м. Аквапарк оформлений в унікальному стилі загубленого світу. В арсеналі аквапарку: 14 гірок, 2 хвильових басейни, 3 річки з течією, лагуна з аквабаром, 9 джакузі, дитяча зона, анімація для дітей і дорослих, 9 бань і саун народів світу і безліч різних ресторанів.

Діяльність ТРЦ Dream town можна  класифікувати за галузями так :

1.Магазини:

-товари і одяг для  активного відпочинку,

-жіночий та чоловічий  одяг,дитячий одяг,

-взуття,

-косметика,парфумерія,

-товари для дому,

-продовольчі товари,алкоголь,табак,

-галантерея,акскссуари,

-подарунки,сувеніри,

-білизна,

-медіа-товари,книги,

-техніка,

-товари для здорового  способу життя,

-ювелірні вироби,годинники,біжутерія.

2.Громадське харчування:

-Ресторани,

-Кафе,

-Фаст-фуди.

3.Розваги:

-MaxFlight,

-Боулінг,

-Ігрові автомати,

-Льодовий каток,

-Ролледром,

-Автодром,

-Ігрова площадка,

-Керлінг,

-Тир,

-Більярд,

-Кінотеатр,

-Надувні батути.

4.Послуги:

-побутові послуги,

-упаковка,

-фінансові послуги,

-туристичні послуги,

-краса та здоров’я 

 

Пріоритетні цілі:

• вивчати ринок торгово-розважальних послуг;
• вивчати стан і динаміку споживчого попиту, використовувати отриману інформацію в процесі прийняття рішень;
• готувати саме такі розваги, яких чекає споживач;
• впливати на ринок і споживчий попит за допомогою всіх доступних засобів, з метою його формування в необхідних для організації напрямках;
• організувати дозвілля в такий час і з такою тривалістю, які найбільше влаштовує споживача;
• забезпечувати цільове управління всім процесом виробництва послуги: розробка, реалізація планів, паралельні послуги та сервіс;
• не спізнюватися з виходом на ринок з новою ідеєю;
• сегментувати ринок;
• домагатися переваг в конкурентній боротьбі за рахунок підвищення якості послуг.

 

Засоби досягнення цілей:

• отримання доступу до нового обладнання;
• привернення нових потенційних споживачів послуг;
• розширення й оновлення асортименту послуг, що відповідає сучасним тенденціям у сусідніх країнах, звідки приходять нові модні тенденції (країни ЄС).

 

2.2 Цілі маркетингу  на майбутній рік

 

Концепція стандартних торгових центрів піддалася докорінній зміні. Зараз доцільно робити акцент на розважальній сфері. А саме на триєдине поєднання покупок,розваг та здоров’я(краси).Оскільки в умовах сучасного ритма життя споживачі бажають отримати все і одразу із мінімальним витрачанням часу. Поєднання боулінгу, більярду, ігрових автоматів, дискотеки і бару зараз вважається класичним для розважального центру, хоча поступово втрачає свої позиції. Примхливий споживач звикає до звичних розваг і втрачає інтерес до торгових центрів,які не слідкують за останніми тенденціями.

На «моду» в комерційній розважальної нерухомості впливають такі фактори,як новизна пропозиції та спосіб позиціонування того чи іншого нового об'єкта. Тому завдання маркетологів - не просто нарощувати обсяги введення об'єктів і майданчиків спортивного і розважального призначення, а грамотно відстежувати переваги, працюючи на випередження клієнтських запитів. Люди досить багато часу проводять в магазинах, вибираючи товари для себе або для будинку. Проблемою стає необхідність зайнятості маленьких дітей на час шопінгу. Тому практично всі маркетологи при розробці сучасних проектів передбачають ігрові кімнати. Дитячі ігрові зони і «бебі-паркінги» значно полегшують процес покупок батькам, доставляючи при цьому задоволення дітям. Кімнати, як правило, створюються з абсолютно безпечних м'яких конструкцій і включають диванчики, сходи, лабіринти, наповнені різнобарвними кульками сухі басейни, батути. Створюються також спеціалізовані зони з ігровими автоматами для дітей старшого віку, дещо рідше - розважальні комплекси для дорослих і для всієї сім'ї: стрілецькі тири, квазар, ігрові автомати і багато іншого.

Експерти відзначають  також, що площі розважальної зони і  спектру операторів постійно збільшуються. Користуються попитом масові види дозвілля - катки, хокейні майданчики, роллердроми, аквапарки, стіни для скелелазіння. При цьому їх функція в торговому  центрі відповідає якірним орендарям - залучати та утримувати відвідувачів.

Експерти дотримуються одностайної  думки, що ринок розважальної нерухомості  буде розвиватися досить активно.На українському ринку з'являться нові формати розваг - і як самостійні напрямки (парки розваг, аквапарки, спортивно-розважальні комплекси), і в симбіозі з торговою нерухомістю (моли, торговельно-розважальні комплекси). Багатозальні кінотеатри збережуть лідируючі позиції на ринку, а немасові або елітні види розваг і спорту (керлінг, гольф) будуть поступово розвиватися і займуть свою нішу. Особливий розвиток отримають і спеціалізовані розваги, свого роду продовження того чи ін. хобі- віртуальні ігри, екзотичні види спорту і т. п.

Цілі маркетингу на майбутній  рік:

• підтримка стабільної діяльності підприємства на внутрішньому ринку;
• введення новітніх технологій, що дасть можливість надавати високоякісні та привабливі за ціною послуги за коротший термін;
• проникнення у вітчизняну індустрію моди через Українські Тижні Моди;
• покращення умов праці співробітників та створення привабливих умов праці для молодого нового персоналу.

 

3. Визначення потенційних споживачів

3.1 Характеристика споживачів

Поява значного попиту на торгово-розважальні  центри пов'язані із зміною, насамперед, економічної ситуації в країні і  підвищенням життєвого рівня  значної частини її населення. Коли найактивніші і працездатні групи  перестають витрачати більшу частину  часу, яке могло б бути вільним, на роботу з метою отримання додаткового  заробітку, коли оплата основної професійної  діяльності виявляється гідною її суб'єкта, тоді у нього з'являться необхідні  умови для задоволення соціальних, духовних і фізичних потреб . З іншого боку, міський спосіб життя сам  по собі відрізняється більшою інтенсивністю, зростаючий комфорт породжують дозвілля, вільний час, а значить, відповідну індустрію дозвілля, розваг і масової  культури.

Розбудовування торгівельно-розважальних комплексів особливо сильний вплив справила на зміну дозвіллєвих практик жителів спальних районів. Відбулася часткова переорієнтація способів проведення дозвілля в бік розваг в ТРК, які, по-перше, стали більш доступні територіально, по-друге, різноманітніше, по-третє, пропонують можливість поєднати кілька видів відпочинку під одним дахом.

Споживачами масової культури в ТРК у першу чергу є  найбільш активні і молоді групи  населення у віці від 18 до 34 років, причому для частини з них  цей спосіб проведення дозвілля є  одним з основних видів відпочинку поза домом. Чим старше стає індивід, тим менше його повсякденні практики пов'язані з торговими центрами, а якщо і пов'язані, то вони стають не такими інтенсивними і є більш вузьконаправленими.

Все ці три догми підверджує ефективність та рентабельність проекту  “Dream Town”.Надзвичайно вдалий вибір розміщення торгово-розважального центру,між станціями Оболонь та Героїв Дніпра,його доступність говорить про націлення перш за все на аудиторії молоді,яка не може собі дозволити використовувати машину щоб добратися до торгового центра без метро,та молодих сімей с середнім достатком,оскільки Оболонь це спальний район,який населений в основному молодими сім’ями. Також відомо,що основний процент населення України,це люди із середнім достатком,які інколи не можуть дозволити собі інших розваг або виїзд за кордон,крім такого способу релаксації,як поход по магазинам,кінотеатри та вечірні посиденьки з друзями в кафе та ресторанах. Трц «Dream Town» ще раз показує свою орієнтацію на молоді сім’ї значним вмістом розваг для дітей та аквапарку,який перш за все направлений на задоволення потреб дітей. В той час як батьки можуть дозволити собі спокійно здійснювати покупки.

Попит на торгово-розважальні послуги залежать від наступних факторів: економічні, соціальні ,демографічні ,історичні ,психологічні.

До економічних факторів доцільно віднести доходи населення, рівень ринкових цін, забезпеченість населення  та готовність витрачати кошти на розваги. До соціальних чинників відносять  збільшення часу на проведення дозвілля в торгово-розважальних центрах. Сюди ж відносять демографічні фактори,оскільки саме кількість населення,особливо молодої його частки забезпечує торговим центрам стабільний потік нових  споживачів. Крім того молоддю легко керувати за допомогою поняття «мода»,оскільки проведення дозвілля в торгово-розважальних центрах стало модним та популярним серед молоді, споживацький образ життя активно пропагується в ЗМІ,рекламою та бажанням наслідувати західний стиль життя. Що ж до дорослого населення,то постійне відвідування ТРЦ надає їм ілюзію високого стандарту життя та свободу вибору, що також впливає на їх бажання відвідувати торгово-розважальні центри.

 

 

3.2 Виявлення потреб споживачів

Потреба в розвагах та відпочинку лежить в основі суті життєдіяльності  людини. Торгово-розважальні центри є продуктом динамічного, глобалізаційного суспільства і демонструє девіз  сучасності : «Час-це гроші». В 21 столітті люди,як ніколи починають цінити свій особистий час і керується  принципом «Тут,зараз і усе». За допомогою кооперації між одягом модних брендів,продуктів харчування,розваг,побутових  та ін.. послуг,ТРЦ намагаються представити  пропозиції в найбільшому об’єму і задовольнити потреби кожного  споживача.

 Однак слід правильно співвіднести кількість розважальної та торгової області.Розважальні заклади в торговому центрі повинні привертати увагу відвідувачів, але не більше того. Адже самі по собі вони практично не приносять доходу. У торгово-розважальних центрах доцільно розміщувати ресторани швидкого харчування, так як вони користуються великим попитом. Однак тут потрібно враховувати купівельну здатність і приблизну кількість відвідувачів ТРЦ, так як в невеликих містах така розважальна секція не буде популярна і прибуткова. 

Однак головна проблема полягає  все-таки не в обладнанні і не в  дизайні. У регіонах досі не навчилися розробляти грамотні концепціі ТРЦ. Правило № 1 при проектуванні ТРЦ - аудиторії торгової та розважальної частин як мінімум не повинні конфліктувати. Людина певного соціального статусу, прийшовши в розважальну або торговельну частину, поряд з собою хоче бачити таких же людей. Якщо ж вечорами на дискотеці в ТРЦ розважається підхмелена молодь, а вдень цей центр пропонує хороші товари престижних брендів, неминуче виникне проблема сумісності форматів.