Науково технічна революція

Вступ

    Науково-технічний прогрес (НТП) - це безперервний процес відкриття нових знань і застосування їх у суспільному виробництві, що дозволяє по-новому поєднувати й комбінувати наявні ресурси в інтересах збільшення випуску кінцевої продукції високої якості та споживчих властивостей, яка витримує світову конкуренцію і забезпечує високий рівень інтенсифікації виробництва та прибутковості.

   У широкому розумінні на будь-якому рівні - від підприємства до національної економіки - під НТП розуміють створення та впровадження нової техніки, технології, матеріалів, а також розроблення нових, раніше невідомих методів організації й управління виробництвом.

   Науково-технічний прогрес у своєму розвитку виявляється у двох взаємоповязаних і взаємозалежних формах - еволюційній і революційній.

Еволюційний розвиток - це повільне поступове вдосконалення  технологій, засобів праці, організації  виробництва на основі наукових знань. Такий процес може продовжуватися досить довго і забезпечувати, особливо на початкових його етапах, істотні  економічні результати.

    Революційний розвиток - якісно нове становище, коли здійснюється великий стрибок у пізнанні законів природи, що застосовуються у будь-якому виробництві, галузі. Під впливом науково-технічної революції відбуваються якісні зміни у матеріально-технічній базі виробництва. Сучасна науково-технічна революція базується на досягненнях науки і техніки. Вона характеризується використанням нових джерел енергії, широким застосуванням електроніки, розробкою та впровадженням принципово нових технологічних процесів, прогресивних матеріалів із раніше заданими властивостями.

   Серед науково-технічних відкриттів, які безпосередньо застосовуються в економіці, слід відзначити фундаментальні, прикладні, науково-дослідні та дослідно-конструкторські розробки. Науково-дослідні та дослідно-конструкторські розробки (НДДКР) - особлива галузь досліджувань прикладних наук і практики. Вони використовують наукові досягнення для створення нових технологічних процесів, конструкцій, промислових і будівельних матеріалів. Науково-технічний прогрес (у будь-якій його формі) відіграє визначну роль у розвитку й інтенсифікації промислового та будівельного виробництва. Він охоплює всі ланки процесу, що включає фундаментальні, теоретичні, прикладні дослідження, конструкторсько-технологічні розробки, створення зразків нової техніки, її освоєння та виробництво. Відбувається оновлення матеріально-технічної бази галузей народного господарства, підвищується продуктивність праці та ефективність виробництва.

  Мета даної курсової роботи полягає в тому, щоб на основі аналізу сутності та змісту НТР дати збалансовану оцінку сучасному етапу науково-технічної революції стосовно України: розкрити її прогресивну місію і одночасно застерегти від небезпечних для людства наслідків даного явища.                       
   Досягнення поставленої мети забезпечується вирішенням низки окремих задач: проведення ретроспективного аналізу передумов виникнення НТР; встановлення сутності та змісту НТР;  перспектив розвитку НТР в Україні, виявлення можливих негативних наслідків НТР у наш час. 
 
 
 
 
 

 1. Науково-технічна революція : сутність

 Науково-технічна революція — революційні перетворення науки, техніки і технології, які зумовлюють докорінні зміни у взаємодії людини і природи, особистісних і речових факторів виробництва, системи продуктивних сил та її речової (техніко-економічної) форми, що, у свою чергу, детермінує перетворення науки на безпосередньо продуктивну силу, принципові зміни ролі людини в суспільному виробництві. Особливо важливу роль (якщо не брати до уваги зміни в основній продуктивній силі) відіграє перетворення науки на безпосередньо продуктивну силу. Вона передбачає органічний взаємозв'язок науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт (НДДКР) з масовим виробництвом. Науково-технічний прогрес — це поступальний рух науки і техніки, еволюційний розвиток усіх елементів продуктивних сил суспільного виробництва на основі широкого пізнання і освоєння зовнішніх сил природи, це об'єктивна, постійнодіюча закономірність розвитку матерільного виробництва, результатом якої є послідовне вдосконалення техніки, технології та організації виробництва, підвищення його ефективності. Науково-технічна революція — це більш вузьке поняття. Вона являє собою одну із стадій чи форм НТП, коли він набуває прискореного, стрибкоподібного характеру. Виявом науково-технічної революції є докорінна перебудова всієї технічної і технологічної основи виробництва, його організації й управління, які здійснюються на базі практичного використання фундаментальних відкриттів сучасної науки. Виробництво перетворюється з простого процесу праці в науковий процес, у технологічне застосування науки.

   Необхідно правильно визначити етапи науково-технічної революції, що дає змогу уточнювати перспективу НТР, накреслити головні напрямки її подальшого розгортання. Це в свою чергу сприятиме вдосконаленню управління науково-технічним прогресом з метою успішного вирішення основних економічних, політичних та соціальних завдань, що стоять перед суспільством. Однією з обов'язкових умов визначення етапів науково-технічної революції є чітке визначення її сутності. Більше того, сутність НТР має виступати визначальним критерієм, що дає змогу науково з'ясувати початок НТР та основні етапи її розвитку. Адже неможливо дати науково обгрунтоване визначення місця і часу розвитку будь-якого явища суспільного життя без чіткого уявлення про його зміст, знання глибинних основ, об'єктивних закономірностей існування даного явища. З'ясування сутності НТР дає змогу уявно охопити і усвідомити в цілісності масштаби науково-технічної революції та основні етапи її розгортання, а також своєрідність її здійснення на різних етапах суспільного розвитку та своєрідність соціальних наслідків НТР у певних соціальних умовах. Методологічною основою дослідження сутності науково-технічної революції може бути такий підхід до розвитку науки і техніки, коли в процесі аналізу їхньої ролі та значення у виробництві і взагалі в житті суспільства в центр уваги ставиться трудова людська діяльність в її історичному русі. При цьому розвиток техніки слід розглядати не як самостійний, сам по собі, а через призму людської активності, тобто як процес послідовної передачі виробничих функцій від робітника до техніки, як заміну "природних виробничих інструментів" штучними. В результаті прогресу техніки дедалі більше функцій передається техніці, машині. Можливий такий стан, коли людина в кінцевому рахунку вийде з безпосереднього процесу виробництва і замість того, щоб бути головним елементом процесу виробництва, стане поряд із цим процесом. Отже, розглядаючи сутність НТР, необхідно враховувати цей бік явища, а саме — зміну місця та ролі людини в процесі виробництва, що відбувається в результаті технічного прогресу. Слід звернути увагу на органічну єдність науки та техніки в процесі їхнього розвитку. Сучасна техніка і технологія немислимі без втілення в них наукових досягнень. Якщо в минулі часи наука виступала як самостійна сфера діяльності, незалежна від інших чинників суспільного життя, то з певного часу вона починає входити в тісний зв'язок з іншими сферами діяльності людини. Особливо зростає її взаємозв'язок з виробництвом, технікою. Здійснюючи на них суттєвий вплив, вона сама вже не може прогресувати без них. Правда, наукові відкриття далеко не завжди стають оперативним надбанням виробництва. Ілюстрацією можуть послужити такі дані. Відомо, що практична реалізація ідеї одержання фотографічного знімка відбулася лише через 100 років (1727—1839), ідея телефону — через 56 років, радіо — через 35 років, радара — 15 років, телебачення — 14 років, атомна бомба була створена через 6 років після теоретичного обгрунтування можливостей її створення, транзистор пробив собі дорогу протягом року. Але, як бачимо, спостерігається тенденція до скорочення часу реалізації наукових відкриттів. При характеристиці сучасного виробництва набуває величезного теоретичного і методологічного значення тенденція до технологічного застосування науки і неухильне поступове перетворення її у безпосередню продуктивну силу. Наука виступає в ролі суспільної продуктивної сили.

   У сучасних умовах процес перетворення науки в безпосередню продуктивну силу здійснюється у двох взаємопов'язаних напрямках. По-перше, результати наукових досліджень втілюються в техніці, технології, у матеріальному виробництві взагалі, тобто наука виконує так звану матеріально-технічну функцію. Технічна орієнтація науки почала чітко проявлятися з часу промислової революції кінця XVIII — початку XIX ст. Відтоді відбувається бурхливий розвиток комплексу природничих наук, з'являються прикладні дослідження, технічні розробки, виробничі дослідження. По-друге, наукові знання втілюються в самих виробниках, у людях, їхніх світоглядах, творчих здібностях, тобто шляхом особистісної орієнтації науки. В ході розгортання науково-технічної революції все чіткіше проявляється ця тенденція, все наочнішою стає об'єктивна необхідність вдосконалення творчих здібностей особистості, все більше зростає значення духовного розвитку трудящих як вирішального фактора матеріального виробництва. Без інтелектуального розвитку людини-робітника, інженера, техніка, організатора виробництва неможливий і успішний розвиток техніки, технології, їхнє використання у виробництві. Таким чином, наука шляхом втілення її досягнень в техніці, в технологічних процесах, а також розвитку творчих здібностей, духовного вдосконалення учасників виробництва безпосередньо підсилює виробничі можливості людини і суспільства, а отже, є безпосередньою продуктивною силою. На підставі сказаного можна дати таке визначення сутності науково-технічної революції. НТР — це докорінне перетворення продуктивних сил на базі перетворення науки в безпосередню продуктивну силу, зміна місця та ролі людини у виробництві. Сучасний етап НТР все більше пов'язується з такими її пріоритетними напрямками, як: автоматизація, роботизація, кібернетизація, розвиток мікроелектроніки, біотехнології, інформатики.

   Ядром, основою самої ж автоматизації виступає комп'ютерна техніка. Водночас дедалі більшу роль у житті суспільства відіграє інформатика. "Інформатика" — французький за походженням термін, що поєднав у собі два слова: "інформація" і "автоматика". Тому сучасний етап науково-технічної революції можна назвати комп'ютерно-інформаційним. Комп'ютеризація має стати звичним, повсякденним явищем: персональна електронно-обчислювальна машина (ПЕОМ) ввійде у побут, подібно до холодильника, пральної машини, телефону тощо. Це стає можливим завдяки мініатюризації обчислювальних пристроїв, коли, наприклад, у сучасному мікропроцесорі центральний блок обчислювальної системи розміщуватиметься на одному кристалі кремнію розміром кілька міліметрів. Подібний мікропроцесор виконує 40 тисяч операцій за секунду, що можна порівняти з продуктивністю величезних електронно-обчислювальних машин 60-х років, а ціна його на світовому ринку становить лише кілька доларів. За прогнозами, протягом найближчих 5—6 років світовий випуск ПЕОМ досягне 20 млн. штук на рік. Тобто майже стільки, скільки зараз виробляється легкових автомобілів. Малогабаритні, досить потужні і дешеві, ЕОМ з'являться на столі вченого, конструктора, інших категорій працівників розумової праці.

1.1.Сутність науково технічної революції

       Термін "НТР" уперше ввів у науковий обіг англійський учений Дж. Бернал наприкінці 50-х років XX ст. У радянській науковій літературі (філософській, економічній та ін.) налічувалося до 180 визначень сутності НТР. У 90-ті роки XX ст. цій проблемі стали приділяти значно менше уваги. Найчастіше сутність НТР українські і російські економісти визначають як якісний стрибок у розвитку продуктивних сил суспільства1, як їх докорінне якісне перетворення, як "докорінне перетворення сфери виробництва і сфери послуг, ...перехід до якісно нового етапу розвитку економіки", як "принципову якісну зміну становища людини у виробництві". У багатьох підручниках з економічної теорії говориться лише про науково-технічний прогрес, а значення НТР як сучасної форми такого прогресу взагалі ігнорується.

     Наведені визначення НТР мають такі недоліки:

 1) методологічно  некоректно НТР підведено під  якісні перетворення замість  сутнісних;

 2) не  застосовано принцип суперечності, що робить такі визначення  поверховими;

 3) НТР  помилково розповсюджується на  всю економіку, а отже, на суспільну  форму продуктивних сил, тоді  як вона здійснюється лише  в межах технологічного способу  виробництва;

 4) зміни  в одному з елементів (у становищі  людини у виробництві) видано  за ціле;

 5) нехтування  дослідженням НТР не дає змоги  дослідити зміни, які відбуваються  понад 40 років у розвитку продуктивних  сил розвинутих країн, а отже, і у тих кількісно-якісних зрушеннях,  котрі здійснюються внаслідок  цього у відносинах економічної  власності.

 Для того щоб обґрунтувати найкоротше визначення сутності НТР, слід з'ясувати революційні  зміни, які відбулися в техніко-економічних  відносинах. Такі зміни виявляються, зокрема, в тому, що в межах суспільного  поділу праці починає домінувати розвиток одиничного поділу праці, у  тому числі на інтернаціональній  основі. Отже, науково-технічна революція  — це революційні зміни у взаємодії  людини і природи, а також в  системі продуктивних сил і техніко-економічних  відносин (тобто технологічного способу  виробництва). Це визначення синтезує радикальні зміни усього технологічного способу виробництва, але не розкриває  комплексної сутності НТР, бо не охоплює  її основні ознаки, кожна з яких теоретично відображається певними  техніко-економічними категоріями.   НТР можна також розглядати як процес діалектичного поєднання наукової і технічної революції. Наукова революція почалась ще наприкінці XIX — на початку XX ст. як наслідок вивчення структури матерії, різних видів випромінювання, відкриття елементарних частинок (електрона та ін.), вивчення створення нових хімічних елементів, теорії відносності. Коли на основі цих та інших відкриттів були побудовані ядерні реактори, лазери, ЕОМ (комп'ютери), космічні апарати, наукова й технічна революції злилися.  

 Системна  суть НТР розгортається в таких  її основних ознаках:

 1. Перетворення  науки у безпосередню продуктивну  силу. Закономірністю розвитку науки  є те, що її прогрес у певний  проміжок часу залежить від  знань, успадкованих від попередніх  поколінь, а натепер — і від  засвоєння, активної адаптації  набутих в інших країнах наукових  знань, від інтернаціоналізації  науки. Функцію безпосередньо продуктивної сили наука виконує насамперед традиційним шляхом, тобто через механізм реалізації наукових винаходів у машинах, робочій силі, предметах праці та інших елементах продуктивних сил, а також — перетворенням науки на самостійний фактор виробництва, на відносно самостійну рушійну силу економічного прогресу.

 2. Кардинальні  зміни в техніці — штучно  створені засоби праці, які  посідають проміжне місце у  взаємодії людини і природи.  Центральна ланка цього революційного  перетворення — поява четвертого  покоління машин — автоматичного  керуючого пристрою, який долає  обмеженість психофізичних можливостей  людини у процесі виробництва.  Отримуючи імпульс від розвитку  науки, зокрема від відкриття  нових властивостей матерії, розробки  нової техніки, конструкційних  матеріалів, джерел енергії тощо, техніка стає проміжною ланкою  на шляху здійснення НТР і,  у свою чергу, дає науці стимул  для розвитку. Впровадження принципово  нової техніки у процес виробництва  означає безпосередній вплив  найновішої технології на предмети  праці, що зумовлює якісні зміни  у змісті праці людини, сприяє  розвитку її сутнісних сил.

 3. Суттєві перетворення головної продуктивної сили — людини-працівника: формування працівника нового типу, радикальна зміна змісту праці (зокрема, витіснення працівника зі сфери виробництва і перехід до здійснення контролюючих функцій), гармонійне поєднання розумових, фізичних, психічних зусиль людини, її духовне збагачення. Таке перетворення людини-працівника передбачає домінування розумових зусиль, духовних здібностей при організації й управлінні виробництвом, високий рівень освіти та кваліфікації.

 4. Докорінне  перетворення предметів праці,  створення нових видів матеріалів  з наперед заданими необхідними  властивостями на основі синтезу  використовуваних раніше: композитні  матеріали (поєднання матеріалів  і кераміки та ін.), сплави різних металів, полімери, надчисті матеріали, хімічне волокно, нові метали (аморфні сплави, що накопичують інформацію, надпровідники тощо).

 5. Упровадження  принципово нових технологій, що  з'явилися на базі фундаментальних  відкриттів — лазерних, плазмових,  мембранних, електронно-променевих  та ін. їм властиві маловідходність,  вони забезпечують зростання  продуктивності праці в десятки  разів, високу якість продукції,  екологічну чистоту тощо.

 6. Революційні  зміни у підході до використання  людьми сил природи. Розпочалися  під час промислової революції  наприкінці ХVIII — на початку XIX ст., коли у безпосередньому виробництві почали використовувати силу вітру, пари, електроенергію. За НТР важливу роль відіграють ядерна та термоядерна енергія, перспективним є широке використання енергії термоядерного синтезу, сонця, океанських припливів, підземного тепла та ін.

 7. Революція  у формах і методах організації  виробництва. Вперше революційні  зміни у цій сфері відбулися  з впровадженням системи Тейлора.  її ще перед Другою світовою  війною замінили досконаліші  — система аналітичної оцінки  робіт, збагачення змісту праці,  людських стосунків тощо.

 8. Революція  у засобах зв'язку, виникнення  принципово нових засобів інформації  — космічних, волоконно-оптичних  тощо.

 На  основі комплексного аналізу основних ознак НТР логічно можна з'ясувати  системне визначення її сутності.

1.2.Наука як продуктивна сила

   Сфера розумової діяльності людства, яка полягає в розробленні й теоретичній систематизації знань про реальну діяльність, що використовується для підвищення ефективності виробництва матеріальних і духовних благ. Загалом до кінця ХVIII ст. вчені вивчали окремі ізольовані явища, накопичували дані з різних сфер знань. У XIX ст. під впливом потреб виробництва, зокрема промислового перевороту, наука почала досліджувати процеси, генезис і розвиток окремих речей, явищ. Найвагомішим результатом таких досліджень стало відкриття клітини і створення клітинної теорії, закону збереження і перетворення енергії, еволюційна теорія Ч. Дарвіна. Виявлення електрона та глибоке вивчення елементарних частинок почало революцію у природознавстві. Поява методів штучного створення нових хімічних елементів, вивчення енергетичних процесів на Землі, Сонці, в космічному просторі стали найважливішими умовами виникнення НТР у середині 50-х років XX ст. За НТР роль науки кардинально змінилася, вона перетворилася на безпосередню специфічну продуктивну силу, що характеризується такими основними властивостями:

 1) домінування  теоретичних знань над експериментальними. До цього нові технічні винаходи  іноді робилися емпірично, а  науково пояснили їх пізніше  (наприклад, теорія, яка обґрунтовувала  функціонування парової машини, з'явилась приблизно через півстоліття  після її винайдення). У сучасну  епоху поява комп'ютерів, лазерів,  ядерних реакторів та інших винаходів є наслідком цілеспрямованого використання фундаментальних наукових відкриттів;

 2) перетворення  науки в більшості галузей  виробництва на початкову стадію  безпосереднього матеріального  виробництва;

 3) безперервне  набуття виробничими процесами  все більше наукового характеру;

 4) сприяння  інтенсивному економічному зростанню,  оскільки використання досягнень  науки дає змогу поліпшувати  економічну якість машин, обладнання, транспорту тощо, інтенсифікувати технологічні процеси, вдосконалювати організацію виробництва і праці;

 5) перетворення  праці вченого на продуктивну  працю сукупного працівника;

 6) безпосередній  вплив науки на окремі елементи  продуктивних сил — предмети  праці, форми й методи організації  виробництва, інформацію.

 Роль  науки як важливої продуктивної сили суспільства виявляється насамперед у швидкому зростанні в більшості  розвинутих країнах витрат на науку (у США такі витрати за 1970—2000 рр. зросли з 28,6 до понад 220 млрд дол.), а  також в тому, що сфера НДДКР  стала одним із найважливіших  факторів (поряд з якісним удосконаленням трудових ресурсів) економічного зростання, конкурентної боротьби. Стимулюючи генеруючу  дію цього фактора, розвинуті  країни витрачають від 2,5 % до 8 % ВНП  на розвиток НДДКР. В Україні внаслідок  кризових явищ в економіці у 90-ті роки XX ст. — на початку XXI ст. ця частка скоротилась до 0,3 % (у 2003 р.). Ще одним виявом процесу перетворення науки на продуктивну силу є переважаючий її розвиток у системі "наука — техніка — виробництво" і випереджаючий розвиток наукомістких галузей. Держава активно сприяє освоєнню космічного простору, розвитку ядерної енергетики, біотехнології, напівпровідникової технології, комплексної автоматизації та роботизації виробництва тощо тому, що, наприклад, в США одиниця їх продукції в 10 разів наукомісткіша, а її матеріаломісткість на ЗО % нижча, ніж в традиційних. Свідченням цього процесу є також активна державна підтримка НДДКР усіма розвинутими країнами, що виявляється в організації наукової діяльності в межах державних лабораторій (які зайняті переважно довготерміновими і дорогими проектами), у фінансуванні значної частки витрат на науку, зокрема у ВНЗ (які проводять фундаментальні та прикладні дослідження), наданні додаткових пільг, створенні спільних і міжгалузевих інститутів та програмно-цільових центрів тощо. Україна у перетворенні науки на продуктивну силу значно відстає від розвинутих країн, причому таке відставання зросло у 90-ті роки XX — на початку XXI ст. Крім скорочення витрат на розвиток науки, це виявилось в істотному зменшенні кількості наукових працівників та мережі проектних і науково-дослідних установ, еміграції за кордон понад 6,2 тис. докторів і кандидатів наук за період з 1991 по 2001 рік та ін. Наслідком перетворення науки на безпосередньо продуктивну силу, як і кумулятивної дії інших факторів, став перехід НТР у другий етап свого розвитку, який почався в середині 70-х років XX ст. (перший етап в середині 50-х років XX ст.), і поява в системі продуктивних сил ще одного елементу — інформації. Сутність науково-технічної революції та розвиток впливу техніки на економічну діяльність суспільства

   Задовольняючи свої потреби, люди мають справу не лише з природою, яку використовують, пристосовують до своїх вимог, а також з так званою "другою природою", тобто з тим, що вони створюють. "Створене" знову використовується у виробництві. Між людиною і тим, що вона створює, діють взаємозумовлені, досить складні діалектичні зв'язки, які значною мірою змінюють умови її життєдіяльності. Сучасне виробництво характеризується не лише матеріальними, а й духовними факторами, поєднанням науки й виробництва. Обов'язковими елементами виробництва виступають результати науково-технічних досліджень, нові технології, наукові програми, плани та прогнози, автоматизовані системи управління, системи науково? організації праці тощо. Дедалі зростаючу роль у виробництві відіграє наука, яка забезпечує теоретичну, духовну сторону практичної виробничої діяльності. Безпосереднім виявом цього стану є науково-технічний прогрес (НТП), який перетворився в головний чинник економічного прогресу. Адже щоб успішно здійснювати сучасне суспільне, виробництво необхідне знання основних об'єктивних тенденцій розвитку науки і техніки. Окрім того, глибоке розуміння процесів,пов'язаних з НТП, має враховуватися в морально-етичному аспекті виробничої діяльності суспільства, у вирішенні проблем взаємовідносин людини і природи, виживання людства тощо. Відомо, що будь-яке соціальне явище слід розглядати в розвитку, в чіткому усвідомленні його суті, тобто в сукупності глибинних зв'язків, відношень і внутрішніх законів, які визначають основні риси і тенденції розвитку даного явища. Сучасний етап НТП прийнято називати науково-технічною революцією (НТР). Насамперед необхідно уточнити співвідношення понять "НТП" і "НТР".

1.3.Особливості сучасного етапу НТР і соціально-економічний прогрес

   Сучасна НТР— складне, багатопланове явище. В узагальненому вигляді можна виокремити три важливих її складових, які органічно пов’язані.

   По-перше, НТР — це глибокий процес інтеграції науки і виробництва, для якого  характерно перетворення виробництва  економічних благ на специфічний  «технологічний цех науки».

   По-друге, зміст поняття «науково-технічна революція» включає і принципові зміни в підготовці кадрів. Нова техніка і новітні технології потребують і нового працівника: більш  освіченого, кваліфікованого, високодисциплінованого, який гнучко пристосовується до нововведень. Працівник «виходить» з безпосереднього  процесу виробництва, «стає над  ним» як його контролер і регулювальник.

   По-третє, важливою складовою НТР є кардинальні  зміни в організації виробництва, праці та системі управління цими процесами. Воно переходить на нову техніко-технологічну основу — комп’ютерну технологію.

   НТР охоплює всі сфери і напрями  діяльності людини, що свідчить про  її універсальний, загальний характер. Усе це має принципове значення для  динаміки, масштабів, якості економічного розвитку суспільства, що відповідно активізує  пошук економістів різних шкіл і  напрямів, наукову розробку теорій і моделей економічного зростання. Найважливіші напрями розвитку НТР на другому етапі. Цей етап пов'язаний передусім з електронною автоматизацією матеріального виробництва і обігу, науково-технічної творчості. Він почався з винайдення і швидкого розвитку мікропроцесорів на великих інтегральних схемах і був названий мікропроцесорною революцією (кристал площею 1 см2 може накопичувати до 5 млн біт інформації). Мініатюризація основних блоків ЕОМ, зокрема пристроїв пам'яті (або блоків пам'яті), уможливила підключення їх до будь-яких машин і механізмів як керуючої частини, створення досконаліших комп'ютерів, електронних блоків керування в побутовій техніці тощо. Якісне поліпшення інформаційної місткості, надійності, швидкості роботи комп'ютерів, їх гнучкості й автономності (без втручання людини) стали матеріальною основою для створення комп'ютерів п'ятого покоління. Вони здатні "розуміти" мову людини, фотографії, графіки та інші символи, тобто це інтелектуальні комп'ютери. Приблизно 70 % таких машин випускається у США, 28 % — в Японії, 1% — у Німеччині. Американські вчені планують створити суперкомп'ютер, який буде виконувати тисячу трильйонів операцій за секунду. Зі створенням комп'ютерів фемптового діапазону, біомолекулярних чіпів з'являться комп'ютери, які переважатимуть людину в сотні разів за обсягом пам'яті та в мільйони разів за швидкістю виконуваних операцій. На надмістких сучасних носіях обсягом з невелику кімнату можна записати всю накопичену людством опубліковану інформацію, а пошук необхідної інформації в еквівалентних мільйону томів системах здійснювати за одну-дві хвилини. Країни, які значно відстали у створенні суперкомп'ютерів, перетворяться на інформаційну колонію найрозвинутіших держав. Нормальне функціонування таких ЕОМ забезпечують різноманітні програми, за допомогою яких зовнішня інформація перекладається на цифрову мову. Цим видом інтелектуальної та професійної діяльності у США зайнято майже 500 тис. спеціалістів, що свідчить про появу і швидке поширення нового виду професій, сприяє збільшенню питомої ваги осіб розумової праці. Мікропроцесорна революція зменшує фізичне навантаження, підвищує загальну комп'ютерну грамотність і роль розумової праці, а отже, значно прискорює науково-технічний прогрес. Мікропроцесори стали матеріальною основою для створення промислових ("інтелектуальних") роботів третього покоління. Вони за допомогою сенсорної системи сприймають інформацію про навколишні події, відтак обробляють її за допомогою найновіших ЕОМ і передають у свій виконавчий механізм, створюючи реальні передумови для комплексної автоматизації виробництва, формування "безлюдних виробництв", або "заводів-автоматів". Це найвищий ступінь автоматизації, який передбачає виготовлення машин самими машинами, і є передумовою безперервної роботи, величезного зростання продуктивності суспільної праці, швидкого освоєння нової продукції, системного контролю за якістю виробленої продукції. Новий етап НТР позначений також інтенсивним розвитком біотехнології, зокрема генної клітинної інженерії, що забезпечує передумови для розгортання біотехнологічної революції: створення нових організмів з наперед заданими властивостями, зміна спадкових якостей сільськогосподарських рослин і тварин. На основі біотехнології виникають нові галузі промисловості, суттєво скорочується енергомісткість і матеріаломісткість у сільському господарстві, нафтовій, хімічній галузях, революціонізується медицина, виробництво продуктів харчування тощо, посилюється процес інтенсифікації виробництва. Новітнім напрямом сучасного етапу НТР є комплексне застосування різних засобів інформації (у тому числі супутників зв'язку) і зв'язку, передусім тих, які впливають на людські відчуття (візуальні та слухові), і нові методи роботи з такими засобами, внаслідок чого відбувається їх інтеграція та виникають нові джерела інформації. Використання мультимедіа поліпшує доступ до зовнішньої інформації, вдосконалює планування, маркетингові дослідження, моделювання різних об'єктів і процесів тощо. Виникають віртуальні університети, забезпечено широкий доступ до Інтернету, з'являються машини, що впливають на емоції та почуття людей тощо. Каталізатором науково-технічного й економічного прогресу в усіх галузях економіки є космонавтика, освоєння космічного простору. Бурхливий розвиток електронної техніки зумовлює поступове перетворення всієї інформаційної діяльності, створення могутніх індустріально-інформаційних комплексів як у національних, так і в міждержавних межах. Наприклад, частка електронної промисловості, телекомунікацій та інформаційних послуг у ВНП Японії становить нині 20 %, а майже 70 % робочої сили зайнято в інформаційному та комунікаційному секторах економіки. Україна значно відстає від розвинутих країн в розгортанні НТР, зокрема у впровадженні ЕОМ (комп'ютерів), промислових роботів, гнучких виробничих систем, у рівні розвитку вищої та середньої освіти, ступені розвитку людини-працівника та інших напрямах НТР. Це пояснюється незначними витратами на розвиток науки, відсутністю раціональної економічної, наукової і інноваційної політики та ін. На стадії мануфактури і за машинного виробництва праця ремісника поділяється на частково одноманітні операції, що культивує його однобічну спеціалізацію, гальмує розвиток сутнісних сил. Лише за комплексної автоматизації виробництва виникає тенденція до подолання поділу праці на елементарні операції та заміну безпосередніх зв'язків між людиною і речовими факторами виробництва, з одного боку, й між самими людьми — з іншого, опосередкованими зв'язками через комп'ютери або диспетчерські пункти. У структурі потреб сучасного працівника, пов'язаних з процесом праці у сфері безпосереднього виробництва в умовах НТР, важливими є проблеми якісного вдосконалення умов праці сукупного працівника і кожного робочого місця зокрема, тобто змісту праці загалом.

  1.4.Зміст праці

 Структура працівників, їх потреб, інтересів у процесі праці, умови праці, сам процес праці за різних технологічних способів виробництва. Умови праці повинні стимулювати робітника до ефективної, продуктивної праці, до творчого пошуку в процесі виробництва. Технологічною формою реалізації досягнень НТР є комплексна автоматизація виробництва, яка передбачає передання не лише фізичних та розумових функцій робітника машинам, а й перехід функцій управління процесами перероблення сировини, все більше витіснення людини із безпосереднього виробництва. Така автоматизація можлива лише за допомогою ЕОМ, кібернетизації виробництва. У процесі механізації машинам передається лише низка функцій фізичної праці, людина навіть на вищій стадії механізації не усувається від безпосереднього виробництва. Автоматизація передбачає мінімальні фізичні зусилля, виконання переважно складної розумової праці, що зближує працю робітника з працею інженера, формує робітника нового типу — контролера і регулювальника виробництва. Основним типом робітника стає наладчик-програміст. Сучасна автоматизація виробництва супроводжується скороченням штату малокваліфікованих робітників, деяким зростанням питомої ваги некваліфікованих робітників, зайнятих ручною працею. На нижчих рівнях автоматизації (порівняно з неавтоматизованим виробництвом) часто знижується змістовність праці робітників, зменшується їхнє задоволення від роботи. Часткова автоматизація, яка поширюється нині, нерідко збіднює працю операторів-верстатників, стимулює зростання кількості напівкваліфікованих робітників, тобто спричиняє виникнення суперечностей між людьми та між людиною і машиною у процесі поділу праці. Ці суперечності значною мірою долаються в умовах інформаційної революції. Наприклад, праця оператора-наладчика все більше збагачуватиметься функцією програмувальника. Вплив автоматизації виробництва на санітарно-гігієнічні умови праці також суперечливий. З одного боку, зменшення контактів робітників з рухомими частинами устаткування знижує можливість травм, оберігає людину від впливу інших шкідливих факторів, знижує забруднення повітря на робочому місці, фізичні навантаження тощо. З іншого — збільшення кількості устаткування, що обслуговується, його потужностей, швидкостей зумовлює підвищення шумів, температури, загазованості повітря, позбавляє організм необхідного мінімуму фізичного навантаження ("мускульний голод"), посилює монотонність праці. Зростає нервове, емоційне та розумове навантаження робітників.

 Отже, на сучасному етапі НТР діють  дві суперечливі тенденції: до збагачення і до збіднення змісту праці. Переважання  однієї з них залежить від ступеня  автоматизації виробництва, розгортання  інформаційної революції, форм і  методів організації праці, рівня  розвитку особистісного фактора, зумовлених розвитком продуктивних сил. На дію  кожної тенденції впливає також  комплекс факторів, зумовлений розвитком  економічної власності, а також  соціальні, політичні, ідеологічні  фактори тощо. Наприклад, у США  надмірна інтенсифікація праці (розумової  та фізичної) на тих підприємствах, які не досягли комплексних форм автоматизації виробництва, економія на техніці безпеки та інші фактори  спричиняють значний травматизм: щороку реєструють 2 млн. нещасних випадків, інвалідами стають приблизно 90 тис. осіб; одне захворювання раком з п'яти.—  наслідок контакту людини зі шкідливими речовинами на виробництві. Виходячи з  вартості складної робочої сили, корпорації за рішеннями суду виплачують від 400 до 800 тис. дол. за каліцтво або смерть працівника. Однак НТР, комплексна автоматизація виробництва, розгортання інформаційної революції забезпечують можливості для підвищення змістовності праці та задоволення працівників її процесом. Основними напрямами змін у змісті праці під впливом НТР є: заміна праці людини системою машин і механізмів, яка постійно ускладнюється; якісні зрушення у змісті розумової праці, усунення або істотне зменшення елементів нетворчої, механічної праці (збирання та оброблення інформації тощо) і посилення функції творчої праці в усіх сферах людської діяльності; інтенсивніша дія закону переміни праці, органічно пов'язаного із законом поділу праці. Посилення функцій творчої праці супроводжується зростанням загальноосвітнього, професійного та культурного рівнів працівників, збільшенням питомої ваги зайнятих розумовою працею, 'її зростаючою інформатизацією. Різниця між працівниками розумової та фізичної праці зменшується завдяки автоматизації виробництва, органічному поєднанню кожним індивідом функцій розумової і фізичної праці, розширенню творчих функцій зайнятих фізичною працею, все більшому наповненню праці сучасного робітника інтелектуальним змістом. НТР зумовлює зростання кількості працівників (конструкторів, спеціалістів із системного аналізу, наладчиків автоматичних ліній, електронного устаткування, регулювальників апаратури та ін.), які діють на предмети праці все складнішими машинами та механізмами й у діяльності яких переважають розумові функції. Частка розумової праці в їх діяльності — від 50 до 90 %, що зближує її з працею інженерно-технічної інтелігенції. Функціями таких працівників стають активне спостереження за технологічним процесом, роботою механізмів і приладів, налагодження і регулювання устаткування, зростання відповідальності та незалежності у процесі виробничої діяльності тощо.