Інтернет-маркетинг як сучасний засіб діяльності підприємства

 

 

 

 

 

КУРСОВА РОБОТА

зі спеціальності 

на тему:

«Інтернет-маркетинг як сучасний засіб діяльності підприємства»

 

 

 

 

 

 

Київ – 2012

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ЗМІСТ

ВСТУП……………..………………………………………………………………3

РОЗДІЛ I. ТЕОРЕТИЧНІ ТА МЕТОДОЛОГІЧНІ  АСПЕКТИ МАРКЕТИНГОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ………………………………………………5

1.1. Загальна характеристика  маркетингу та його видів………………………..5

1.2. Оцінка ефективності  маркетингової діяльності та  методи її підвищення...

1.3. Впровадження інтернет-технологій  як метод підвищення ефективності….

РОЗДІЛ II. ХАРАКТЕРИСТИКА МАРКЕТИНГОВОЇ  ДІЯЛЬНОСТІ КОМПАНІЇ «APPLE»……………….…………………………………………….

2.1. Загальна характеристика  діяльності компанії……………………….

2.2. Основні напрями маркетингової  діяльності…………………………………

2.3. Ефективність маркетингової діяльності компанії…………………..

РОЗДІЛ III. ШЛЯХИ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ МАРКЕТИНГОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ КОМПАНІЇ ІЗ ЗАСТОСУВАННЯМ ІНТЕРНЕТ-МАРКЕТИНГУ…………………………..................................................................

3.1. Застосування традиційних елементів інтернет-маркетингу…………….....

3.2. Застосування соціальних мереж як новітнього елементу………………...

IV. ВИСНОВОК…………………………………………………………………..

V. СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ……..…………………………………………………

VI. ДОДАТКИ………...…………………………………………………………….

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

Маркетингова діяльність має на меті генерувати ідеї, які  стосуються таких сфер діяльності підприємства, як товарна політика, дослідження потреб і мотивів споживачів (product), цінова політика (price), збут і визначення каналів розподілу (place), а також просування товару (promotion).

Значна роль маркетингу полягає  у системі планування виробничої діяльності підприємства, тому що повсякчас змінюються вимоги щодо виробництва та ринкова кон’юнктура. Правильна стратегія маркетингу дозволяє підприємствам задовольнити потреби споживачів та при цьому одержати максимально можливий прибуток. Інтернет є одним із найпотужніших інструментів маркетингу, він є сучасним засобом діяльності підприємства.

Актуальність. Використання словосполучення «інтернет-маркетинг» зазвичай має на увазі використання стратегій маркетингу прямого відгуку, які традиційно використовуються при прямих поштових розсилках, на радіо і в телевізійних рекламних роликах, тільки тут вони застосовуються до бізнес-простору в інтернеті.

Інтернет-маркетинг в першу чергу надає споживачеві можливість отримати інформацію про товари. Будь-який потенційний споживач може, використовуючи інтернет, отримати інформацію про товар, а також купити його.

Крім того, компанії, що використовують інтернет-маркетинг, економлять гроші як на персоналі, який займається продажами, так і на рекламі. А головне, що інтернет-маркетинг дозволяє розширити діяльність компанії з локального ринку на національний і міжнародний ринок. При цьому як великі компанії, так і малі, мають більш урівноважені шанси в боротьбі за ринок. На відміну від традиційних рекламних медіа (друкованих, радіо і телебачення), вхід на ринок через інтернет є не дуже витратним. Важливим моментом є те, що на відміну від традиційних маркетингових методів просування, інтернет-маркетинг дає чітку статистичну картину ефективності маркетингової кампанії. У порівнянні з іншими видами медіамаркетингу (друкованими, радіо і телебаченням), інтернет-маркетинг зростає дуже швидко. Він завойовує все більшу популярність не тільки в бізнесі, але і у звичайних користувачів, які хочуть просунути свій веб-сайт або блог і заробити. Тим не менш, у розвинених країнах, витрати на Інтернет-маркетинг і рекламу становлять близько 5% від загальних рекламних витрат.

Мета моєї курсової роботи - провести аналіз цілей і завдань Інтернет-маркетингу як сучасного засобу діяльності підприємства.

Завдання курсової роботи:

• охарактеризувати інтернет-маркетинг як сучасний засіб діяльності підприємства,
• визначити особливості інтернет-маркетингу,
• проаналізувати цілі та завдання інтернет-маркетингу,
• розглянути основні методи просування як спосіб досягнення цілей інтернет-маркетингу,
• дати характеристику маркетинговій діяльності компанії «Apple».

         Об'єкт вивчення курсової роботи – американська компанія «Apple».

         Предмет курсової роботи - визначення цілей, завдань і методів Інтернет-маркетингу, дослідження маркетингової діяльності компанії.

Структура курсової роботи: робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків та списку використаної літератури.

Теоретичною основою даної  роботи послужили праці таких  авторів, як: Яшева Г. А., Ассель Г., Романов А. Н., Успенський І. В. та багатьох інших.

 

 

РОЗДІЛ I. ТЕОРЕТИЧНІ ТА МЕТОДОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ МАРКЕТИНГОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

 

1.1. Загальна характеристика маркетингу та його видів

 

У країнах з розвинутою ринковою економікою маркетинг розглядається як провідна функція управління, він визначає ринкову і виробничу стратегії підприємства, засновані на знанні споживчого попиту. У цих умовах маркетинг являє собою систему організації діяльності підприємства щодо задоволення потреб споживачів та одержанні при цьому максимально можливого прибутку [1, c. 12].

Термін „маркетинг» походить від англійського „market» - ринок і означає діяльність у сфері ринку, збуту. Однак маркетинг - більше широке поняття.

Основним у маркетингу є взаємодоповнюючий підхід. Це ретельне і всебічне вивчення ринку, а також активний вплив на ринок, формування потреб і купівельних переваг. Знайти шлях між виробником та споживачем – в цьому і є основна мета будь-якої маркетингової діяльності.

Таким чином, маркетинг являє собою вид людської діяльності, спрямованої на задоволення потреб.

В основі маркетингу лежить ідея людських потреб, тобто потреб у їжі, одязі, теплі й безпеці, а також у духовній близькості, впливі й прихильності тощо. Потреби людей практично безмежні, а от ресурси для їхнього задоволення обмежені. Людина буде вибирати ті товари, які принесуть йому найбільше задоволення в рамках його фінансових можливостей. Чим повніше відповідає товар бажанням споживача, тим більшого успіху отримує виробник. Він повинен відшукувати потенційних споживачів, з'ясовувати їх потреби, а потім створювати товар, як можна повніше задовольняючи ці потреби [1, c.13].

Маркетинг має місце в  тих випадках, коли люди вирішують  задовольнити свої потреби і запити за допомогою обміну. Обмін - акт одержання від кого-небудь бажаного об'єкта і пропозиції замість чого-небудь. Маркетинг є невід’ємною частиною діяльності підприємства [2, c.17].

Тривалий період розвитку маркетингу, особливості його використання в різних країнах, галузях, організаціях та на підприємствах зумовили появу різноманітних його видів [16, с.64].

Так, розрізняють маркетинг, орієнтований на продукт (послугу), на споживача та змішаний.

Маркетинг, орієнтований на продукт (продуктовий маркетинг), має на меті використання продукту чи послуги, як основного інструмента виробничо-збутової діяльності. Інакше кажучи, висока якість продукції позбавляє необхідності докладати значні зусилля для рекламування, збуту, реалізації та інших елементів маркетингової діяльності. Якісний товар продає себе сам.

Маркетинг споживача стверджує, що споживач, по-перше, завжди правий, по-друге, він віддає перевагу товарам із вищими якісними характеристиками, але купує не стільки сам товар як річ, скільки ту споживчу вартість, яка в ньому втілена, для розв’язання власних виробничих проблем або для задоволення власних потреб. У зв’язку з цим головне завдання маркетингу — вивчення споживача, його побажань, пріоритетів, умов і чинників їх формування і розвитку, пропонування відповідних товарів чи послуг.

Змішаний маркетинг, а саме він переважає в сучасній підприємницькій діяльності, використовує підходи та інструментарій обох названих видів маркетингу. 

Залежно від сфери маркетингової  діяльності розрізняють маркетинг  товарів споживчого попиту (споживчий  маркетинг), товарів виробничо-технічного призначення (маркетинг типу «business to business») і торговельний (посередницький) [23, с.27].

Споживчий маркетинг націлено на задоволення потреб людей (так званих кінцевих споживачів, оскільки після споживання чи експлуатації ними товарів останні назавжди перестають існувати).

У маркетингу типу «business to business» (B2B) взаємозв’язки встановлюються між підприємствами, фірмами чи організаціями. У тому разі, коли споживачами і постачальниками є промислові підприємства, а продукція поставляється для виробництва інших товарів, маркетинг називається промисловим [Див. Додаток I].

Посередницький маркетинг — це, з одного боку, професійне виконання спеціалізованими ринковими суб’єктами спеціальних функцій із задоволення потреб підприємств-товаровиробників зі збуту готової продукції, а з другого — потреб споживачів цієї продукції.

За змістом маркетингової  діяльності та періоду, на який розробляється  маркетингова політика підприємства, розрізняють стратегічний, тактичний та оперативний маркетинг [8, с.273].

Стратегічний маркетинг — це розробка та реалізація тривалої маркетингової політики підприємства (більше, ніж на п’ять років) — своєрідної генеральної програми дій. У ній визначається мета і завдання діяльності та розвитку підприємства, розробляється його стратегія. Найважливіший момент стратегічного маркетингу — аналіз і прогнозування реальних і потенційних потреб споживачів. Головним у стратегічному маркетингу є виявляння і освоєння перспективних ринків товарів (послуг) і груп споживачів (ринкових сегментів), забезпечення і планомірне підвищення конкурентоспроможності продукції і підприємства в цілому, зосередження зусиль на перспективних напрямках діяльності.

Тактичний маркетинг — це розробка середньострокових (від двох до п’яти років) програм діяльності підприємства в рамках вибраних заздалегідь стратегій.

Оперативний маркетинг — це розробка та реалізація конкретного маркетингового інструментарію, засобів активного збуту продукції, своєчасне реагування на динаміку попиту на підставі можливостей підприємства та стану ринку.

Залежно від міри диференціації маркетингової діяльності розрізняють масовий та диференційований маркетинг [24, с.43].

Масовий маркетинг — це діяльність, яка передбачає пропонування універсальних товарів для всього ринку (всіх споживачів).

Найвищим виявом такого є глобальний маркетинг. Можливість глобального маркетингу пояснюється тим, що нині відбувається інтенсивний процес зближення різних країн: народів, а через те бажання споживачів різних країн також все більше зближуються, «уніфікуються». Тому стратегія маркетингу може мати єдиний для всіх споживачів характер, а товари, що пропонуються ринку, якомога більше стандартизуються з розрахунком на масового покупця.

Диференційований маркетинг з точністю до навпаки — виходить із того засадничого принципу, що будь-який бізнес має локальний характер, а отже, потребує сегментування ринку, тобто його розподілу на однорідні частини та обслуговування таких частин (сегментів) з урахуванням характеристик і особливостей останніх. Рівень сегментування ринку може бути різним, аж до розподілу на окремих суб’єктів.

У цьому разі диференційований маркетинг називають індивідуальним. До речі, індивідуалізація маркетингу — це провідна тенденція його сучасного розвитку. За видами попиту розрізняють маркетинг конверсійний, стимулюючий, ремаркетинг, синхромаркетинг, розвиваючий, підтримувючий, демаркетинг; маркетинг, що реагує; маркетинг, що протидіє; креативний, персональний [Див. Додаток II].

Залежно від основних об’єктів уваги, кінцевої мети і способів її досягнення розрізняють маркетинг  виробничий, товарний, збутовий, управлінський і стратегічний [9, с.67].

Крім того, за рівнем координації маркетингових функцій на підприємстві розрізняють інтегрований (маркетингові функції організаційно об’єднані в одному комплексі, підпорядкованому схваленій корпоративній стратегії) і неінтегрований маркетинг (функції маркетингу виконуються окремо різними підрозділами підприємства);

— залежно від мети маркетингової  діяльності — комерційний (діяльність для отримання прибутку чи доходу) і некомерційний маркетинг (мета — створення відповідного іміджу підприємства чи його продукції);

— відповідно до широти охоплення — макромаркетинг (діяльність, яка розглядає обмінні процеси і системи з урахуванням суспільних перспектив і наслідків) і мікромаркетинг (процеси і системи обміну розглядаються лише з погляду окремих підприємств);

— за видами продукції —  маркетинг товарів, послуг, ідей, місць для забудови чи відпочинку, особистостей чи організацій;

— за методами зв’язку зі споживачами — прямий (без посередників) і опосередкований маркетинг, телевізійний (зв’язок за допомогою телепередач), поштовий (із використанням засобів поштового зв’язку), маркетинг за каталогами, а також телемаркетинг (з використанням телефонного зв’язку) і мережевий маркетинг (через розгалужену систему збутових агентів) [4, с.267].

Відомі ще й такі види маркетингу:

• екологічний маркетинг — діяльність, що бере за основу збереження навколишнього середовища, захист споживачів;
• гуманістичний маркетинг — концепція, яка спирається на високі етичні принципи, задоволення потреб та інтересів широких верств суспільства;
• соціально-етичний маркетинг — концепція, яка об’єднує принципи екологічного та гуманістичного маркетингу, оцінює результати діяльності підприємства з погляду інтересів суспільства в цілому, а не окремої фірми;
• мегамаркетинг — подальший етап розвитку соціально-етичного маркетингу, коли екологія та державна політика розглядаються як основні чинники впливу на формування маркетингових цілей та стратегій;
• постачальницький маркетинг — концепція, яка орієнтує підприємство не тільки на збут, але і на закупівлю продукції виробничо-технічного призначення (за іншим визначенням — це маркетинг, котрий завдяки впровадженню на ринок нових технологій (наприклад, копіювання документів, телебачення, обчислювальної техніки) створює попит як на основну продукцію, так і на допоміжні аксесуари);
• маркетинг персоналу — діяльність із забезпечення підприємства відповідними кадрами (у вузькому розумінні) або активна форма соціального обмінного процесу між підприємством і ринком робочої сили (у широкому розумінні);
• внутрішньоорганізаційний (управлінський) маркетинг — діяльність, спрямована на інтегрування апарату управління фірми і збутової системи за пріоритету останньої, тобто за поширення маркетингових принципів і методів на всі рівні управління підприємством;
• міжнародний маркетинг (експортний чи імпортний) — ділова активність підприємства на зовнішніх ринках збуту чи закупівель [4, с.275].

 

1.2. Оцінка ефективності  маркетингової діяльності та  методи її підвищення

 

На сучасному етапі  розвитку економічної системи, що характеризується високою нестабільністю та рухливістю політичних, ринкових, технологічних  та інших процесів, для підприємств  різних типів і сфер діяльності загострюються  проблеми забезпечення та підтримки  конкурентоспроможності. Комплексний  характер та складна природа  конкурентоспроможності підприємства обумовлюють широкий  спектр напрямків теоретичних і  прикладних досліджень, спрямованих  на виявлення джерел конкурентоспроможності, способів її підвищення та методів  оцінки досягнутого рівня. Кожний із зазначених напрямків утворює методологічно  самостійне проблемне поле та вимагає  окремих досліджень.

Навіть поверховий огляд  останніх публікацій у зазначеному  напрямку дозволяє роботи висновок про  те, що серед дослідників та практиків  особливу зацікавленість викликають проблеми визначення та оцінки ефективності маркетингової діяльності підприємства. Це зумовлено поступовою трансформацією природи підприємства як основної ланки економічної системи, розширенням розуміння місця і ролі підприємства в загальній системі суспільних відносин. Отже з’являються нові підходи до визначення ефективності як такої, методів її оцінки, розробки заходів щодо її підвищення.

Сучасне підприємство все  більше набуває клієнтоорієнтованого характеру діяльності. Це підвищує значущість маркетингової складової  у забезпеченні ефективного функціонування й розвитку підприємства. Отже питання оцінки ефективності маркетингової діяльності набувають високої актуальності, зокрема для вітчизняних компаній, які не мають достатнього досвіду функціонування в ринкових умовах.

Щоб бути успішним на ринку, підприємство не може нехтувати потребою стратегізації своєї діяльності. У теоретичних дослідженнях навіть з’явився такий термін як «стратегічний маркетинг». Ефективні маркетингові стратегії повинні обов’язково базуватись на міцній бізнес-стратегії. Однак, так склалось, що один з ключових компонентів будь-якої бізнес-стратегії ­– розуміння фінансової ефективності інвестицій в маркетинг – не було враховано в стандартному маркетинг-міксі.

Як показав аналіз, у  маркетологів немає єдності щодо цього питання. Так, ряд учених (В.В. Живетин, В.Л. Самохвалів, Н.П. Чернов, И.А. Ферапонова та ін.) вважають, що ефективність маркетингової політики стосовно конкретного підприємства або галузі складається з результатів вдосконалення виробничо-збутової діяльності по наступних основних напрямках: оптимальне використання потенціалу ринку, в тому числі для нових продуктів; підвищення вірогідності прогнозних оцінок; знаходження сегмента ринку даного товару, підвищення точності аналізу ринку та ін. [1, с. 33-34]. Я вважаю, що дати комплексну кількісну оцінку по визначених напрямках важко.

Ряд вчених (М. Туган-Барановський, Л.В. Балабанова та ін.) пропонують оцінювати  ефективність маркетингу по наступних  напрямках: покупці, маркетингові інтеграції, адекватність інформації, стратегічна  орієнтація, оперативна ефективність [2, с.27]. При цьому не визначаються ані система показників оцінки цих  напрямків, ані алгоритм розрахунку ефективності.

Інші (Н.К. Моисєєва, М.В. Конишева [3, с.193-194]) приводять показники маркетингової активності по функціях (дослідження ринку, асортиментна політика, збутова діяльність, комунікаційна діяльність) і узагальнюючі показники (прибутковості, активності стратегії). Ця група дослідників більше наблизилися до розробки алгоритму розрахунку оціночного показника ефективності маркетингу, проте до практичного застосування він не був доведений: залишаються не розробленими шкали для якісної оцінки маркетингу й модель розрахунку зведеного показника ефективності.

Більшість практиків сходяться  на думці, що ефект маркетингової  діяльності полягає в прирості обсягів продажів і прибутків [4, с.719]. На мій погляд, на кінцеві результати діяльності підприємства крім маркетингу впливають й інші складові потенціалу підприємства – менеджмент, кадри, виробничі можливості, фінанси, тому така оцінка є спрощеною й надто неточною.

Г. Ассель пропонує оцінювати  ефективність маркетингової діяльності, як ефективність витрат на маркетинг. При цьому за допомогою економіко-статистичних методів досліджується залежність між витратами на маркетинг і  результатом – обсягом продажів або прибутком [4, с. 803]. Такі дослідники, як Г.А. Яшева вважають, що такий метод  оцінки – це оцінка ефективності витрат, а не самої маркетингової діяльності. Хоча в даному підході витрати  на маркетинг і розглядаються  лише як поточні витрати (а не як інвестиції), на наш погляд, такий  підхід став логічним початком оцінки ефективності маркетингової діяльності через аналіз рентабельності маркетингових інвестицій, який зараз широко використовується західними компаніями, і набуває подальшого розвитку.

Перед тим, як перейти до подальшого висвітлення методик  оцінки ефективності маркетингової  діяльності, я хочу уточнити, що являє собою ефективність. В економіці ефективність можна визначити як, результативність виробництва, співвідношення між результатами господарської діяльності й витратами праці [5, с.27]. Застосовуючи дане визначення до маркетингу, можна дати наступне визначення: ефективності маркетингової діяльності  – це співвідношення між результатами, отриманими від маркетингової діяльності (компаній, акцій, поточної маркетингової діяльності), та інвестиціями в цю діяльність.

Аналіз опублікованих  результатів досліджень щодо проблем  визначення ефективності маркетингової  діяльності підприємств показав, що у маркетологів немає єдності  щодо цього питання. За критерієм  способу оцінювання усі сучасні  методичні підходи можна об’єднати  у дві групи: 1) на основі експертних оцінок; 2) на основі визначення фінансової оцінки. При чому при використанні фінансових оцінок ефективність можна  визначати або з позиції  підвищення ринкової вартості бізнесу, або на основі аналізу показника рентабельності маркетингових інвестицій (РМІ). Надамо коротку характеристику визначеним підходам.

Перший підхід, що базується  на експертній оцінці виконання на підприємстві таких функцій, як  сегментування ринку й вибір  цільових сегментів, позиціонування товару, розробка ефективних товарних асортиментів, виведення на ринок нових товарів, здійснення гнучкої цінової політики, вибір ефективних каналів збуту  й організація збутової діяльності, здійснення ефективної комунікаційної діяльності [1, с.25-30]. Оцінити виконання цих функцій маркетингу й функцій керування маркетингом можна тільки за допомогою експертної оцінки, яку здійснюють фахівці служби маркетингу підприємства. Другий підхід добре викладений в працях В.П.Савчука, який стверджує, що в сучасних умовах в якості універсального показника ефективності діяльності компанії повинна виступати вартість бізнесу, як результуючий вимірник багатства власника [6, с.39]. Дослідник вважає, що саме цей критерій повинен лежати в основі при оцінці, як маркетингової стратегії компанії в цілому, так і окремих маркетингових програм.  Вплив маркетингових програм є двоїстим: з одного боку, маркетингові програми покликані підвищити поточний прибуток компанії, а з іншого вони сприяють зміцненню іміджу фірми й, отже, створюють певний інтегральний ефект, що триває протягом декількох років.

В рамках даної методології  критерії ефективності маркетингових  програм (і, отже, значення доданої вартості бізнесу) залежить від чотирьох фінансових факторів:

а) обсягів очікуваних грошових потоків;

б) періоду їхньої генерації;

в) стабільності;

г) сполучених з ними ризиків.

Ще одним важливим моментом, на якому наголошує В.П. Савчук, є  оцінка ефективності маркетингових  програм, що базується на ключових показниках маркетингової діяльності, до яких відносяться такі: відносне задоволення, прихильність, доступність, відносна ціна, відносна сприймана якість. Ця концепція  виходить із загального підходу KPI (Key Performance Indicators – ключові показники діяльності).  Тому пропонуємо уточнити назву цього підходу у контексті маркетингової діяльності як «ключові показники маркетингової діяльності» (Key Marketing Performance Indicators або KMPI).

Третій підхід щодо оцінки ефективності маркетингу, що базується  на аналізі показника рентабельності маркетингових інвестицій (РМІ), було докладно описано Дж. Ленсколдом [7, с.54]. Процес вибору й визначення пріоритетності маркетингових інвестицій істотно відрізняється від аналогічного процесу для капітальних вкладень, що вимагає іншого підходу до аналізу рентабельності й дозволяє більш творчо використовувати показник рентабельності інвестицій. Припущення, які впливають на значення РМІ, регулярно корегуються зі зміною конкурентного середовища, потреб клієнтів і видатків на маркетинговий канал. Тому процедури виміру РМІ є гнучкими й динамічними, фокусуються на кожному конкретному рішенні про додаткові інвестиції.

За твердженням Дж. Ленсколда  у випадку, коли мова йде про виміри в маркетингу, лише показник рентабельності інвестицій здатний представити  повну картину як прибутків, так  і інвестицій.

 

1.3 Впровадження  інтернет-технологій як метод  підвищення ефективності 

 

Комерційне використання інтернету, в значній мірі пов'язане з появою і розвитком служби «World Wide Web», налічує трохи більше одного  десятиліття, проте за цей невеликий проміжок часу відбулося величезне число найрізноманітніших подій, народження великого числа нових компаній. Обороти ринку електронної комерції за цей час зросли в багато разів і скоро досягнуть позначки в трильйони доларів. Компаніям інтернет надав новий інструмент ведення бізнесу, засіб зниження витрат і більш повного задоволення потреб споживачів. Споживачі, у свою чергу, отримали новий інформаційний джерело про товари і послуги, нові шляхи задоволення своїх потреб за рахунок можливості взаємодії з більш широких колом компаній і новий ефективний засіб комунікації, як з компаніями, так і між собою [10, с.119].

Цей період зародження електронного бізнесу виявив два важливих моменти. По-перше, Інтернет довів свою високу ефективність, як засобу комунікації, і високий потенціал побудованого на його основі глобального електронного ринку. По-друге, досвід компаній, або  намагаються використовувати Інтернет, як доповнення свого традиційного (off - line) бізнесу, або спочатку побудували свій бізнес в Інтернеті, підтвердив важливість і необхідність обліку і використання всього існуючого досвіду з ведення комерційної діяльності та використання принципів маркетингу в своєї діяльності.

Поряд з бурхливим зростанням електронного бізнесу одним з  важливих явищ стала поява нового напряму в маркетингу - Інтернет-маркетингу. У деяких джерелах цей напрямок також  іменується як гіпермаркетинг, в якому приставка "гіпер" - підкреслює гіпермедійний характер середовища Інтернету. Всі ці назви об'єднує та сутність, яка лежить в основі глобальної комп'ютерної мережі - це гіпер-і мультимедійна глобальна комп'ютерна середовище надає небачені досі можливості взаємодії, починаючи від простого обміну інформацією, закінчуючи здійсненням фінансових транзакцій, укладанням угод та доставкою цифрових продуктів.

Інтернет-маркетинг можна  умовно розділити на два напрями. Перша пов'язана із застосуванням  інструментарію Інтернету для розширення системи маркетингу традиційних  підприємств: організація інформаційної  взаємодії між співробітниками  компанії, замовниками, партнерами, проведення маркетингових досліджень; просування і продаж товарів через Інтернет, а в разі їх цифрової природи, доставка до покупця; організація сервісного обслуговування і багато іншого [10, с.122].

Другий напрямок пов'язаний з появою нових видів моделей  бізнесу, основою яких став безпосередньо  сам Інтернет і для яких він  відіграє основну роль, наприклад, інтернет-магазини, торговельні електронні майданчики, віртуальні інформаційні агентства, компанії, що надають послуги для учасників  інтернет-ринку, і т . д. Для цих напрямків Інтернет відіграє не тільки роль нового інструменту, мета якого підвищити ефективність бізнес процесів і скоротити витрати, його завдання - принести прибуток.

Однак, як показує накопичений  досвід, незалежно від напрямку в  основі успішної діяльності в Інтернеті  та використання його інструментів в  комерційній діяльності продовжують  залишатися ключові принципи маркетингу. Нова процедура тільки трохи трансформує і розвиває додаток цих принципів на практиці.

Поява і розвиток інтернету, вдосконалення інформаційних технологій, систем та стандартів їх взаємодії призвели до створення нового напряму сучасного бізнесу - електронного бізнесу.