інтерактивні технології

                                                        ВСТУП 

      Практична мета навчання іноземної  мови у спеціалізованих загальноосвітніх  школах полягає в тому, щоб  навчити учнів спілкуватися іноземною  мовою у межах тематики, визначеною  програмою.[15,с.14] Навчання говоріння передбачає оволодіння учнями двома його формами: діалогічною та монологічною. Навчання монологічного мовлення передбачає досягнення такого рівня розвитку навичок і вмінь, при якому учні можуть без попередньої підготовки в природному темпі мобілізувати засвоєні іншомовні засоби з метою здійснення реальної комунікації [15, с.15].

    Для розвитку вміння монологічного мовлення, розкриття творчих можливостей  учнів, задоволення їх особистих  та суспільних інтересів, викладачу  необхідно володіти методиками, які  стимулюють конструктивно-критичне мислення, розвивають творчі здібності. Цим вимогам  відповідають інтерактивні методи навчання. Вони захоплюють студентів, пробуджують  у них інтерес і мотивацію, навчають самостійному захопленню і  діям.

    Особливістю інтерактивного навчання є те, що воно вимагає активізації навчальних можливостей учня замість переказування абстрактної, «готової» інформації, відірваної від їхнього життя і суспільного досвіду.

    Методам навчання, від яких залежить немалий успіх роботи вчителя і школи в цілому, теж присвячений не один десяток фундаментальних досліджень як в теорії педагогіки, так і в приватних методиках викладання окремих навчальних предметів. Проблемами удосконалення педагогічних технологій займалися Я.А.Коменський, Гербардт, Песталоцці, Г.С.Сковорода, О.Ващенко,а також велика кількість сучасних методистів і вчителів.  В останні роки питання вдосконалення організаційних форм і методів навчання розглядалися в роботах В.Д. Шарко, О. Пометун, В.О.Онищука, О.Я.Савченко, І.Ф.Варламова. Дослідженням методики навчання монологічного мовлення займалися Пассов Є.І., Скалкін В. Л., Шерстюк О.М., Шатілов С. Ф. та інші.

    Таким чином, актуальність цього дослідження полягає в тому, що інтерактивні технології навчання є найефективнішим методом навчання монологу-міркування та монологу-переконання. Саме це та  недостатня наукова розробка проблеми в методиці викладання англійської мови в середніх навчальних закладах з поглибленим вивченням іноземної мови стало причиною вибору теми  курсової роботи.

          Об’єкт  дослідження – процес навчання англійського монологічного мовлення з використанням інтерактивних технологій на середньому ступені в середніх навчальних закладах з поглибленим вивченням іноземної мови.

          Предмет дослідження використання інтерактивних технологій в навчанні монологу-міркування та монологу-переконання учнів у  школі з поглибленим вивченням іноземної мови (на матеріалі англійської мови).

          Мета  дослідження полягає в розробці комплексу вправ для навчання монологу-міркування та монологу-переконання з використанням інтерактивних технологій на уроці в середніх класах середніх навчальних закладів з поглибленим вивченням англійської мови та проведення уроку з використанням технологій інтерактивного навчання.

          Завдання  дослідження:

       1. Визначити мету ,завдання та зміст навчання монологічного мовлення англійською мовою учнів у школі з поглибленим вивченням іноземної мови.

    3. Дослідити досвід вітчизняної  та закордонної методики викладання  іноземних мов в галузі застосування  інтерактивних технологій навчання;

    4.  Визначити вимоги до підготовки уроку за інтерактивними технологіями навчання у школі з поглибленим вивченням іноземної мови.

    5. Розглянути прийоми інтерактивного  навчання англійського монологічного мовлення учнів школи з поглибленим вивченням іноземної мови.

    7. Розробити комплекс вправ з  інтерактивного навчання монологу-переконання  та монологу-міркування для учнів у школі з поглибленим вивченням англійської мови.

    Методи  дослідження:

  • аналіз літератури за темою дослідження;
  • проведення пробного експерименту з метою дослідження використання інтерактивних технологій у навчанні монологічного мовлення у школі з поглибленим вивченням англійської мови .

           Практичне значення отриманих результатів  полягає у розробці комплексу вправ для навчання монологу-міркування та монологу-переконання з використанням інтерактивних  технологій  на уроках у середніх навчальних закладів з поглибленим вивченням англійської мови.

          Матеріали дослідження  можуть бути використані в розробці навчальних програм і планів проведення занять, а також при написанні  підручників, навчальних посібників, іншої  навчально-методичної літератури. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

    Розділ  І

    1.1. Місце інтерактивного навчання у процесі розвитку вмінь англійського монологічного мовлення у 8-му класі школи з поглибленим вивченням іноземної мови

    Оскільки  результатом навчання учнів іноземної  мови є формування у них навичок  і умінь користування мовою як засобом спілкування, ключовим тут  є принцип комунікативної спрямованості, головна функція якого полягає у створенні умов комунікації, сприятливого психологічного клімату. Необхідно забезпечити дуже високу позитивну мотивацію учнів, їх інтерес та активність у вивченні іноземної мови.

    Сучасна школа стоїть перед прикрим фактом: в умовах традиційних форм та методів  навчання школярі, пасивно отримуючи  інформацію, не вміють здобувати її самостійно і застосовувати те, що знають. Основною формою організації  навчальної діяльності практично у всіх країнах світу є сьогодні класно-урочна система. Будучи прогресивною протягом чотирьох століть поспіль, сьогодні, в умовах науково-технічного прогресу, вона перестала задовольняти потреби суспільства в освіті і потребує вдосконалення. Критика класно-урочної системи найчастіше пов'язана з пасивністю учнів на уроках та відсутністю інтересу до навчання, зниженням якості знань, перевантаженням дітей домашніми завданнями й уроками, з тим, що навчальні заняття шкідливо впливають на здоров'я школярів.

    Сталося чимало позитивних змін в системі  освіти України. Однак класична дидактика  вищої школи з її закономірностями, принципами, формами та методами навчання, що вже склалися, не завжди відповідає вимогам часу [5,с.48].

    Все гострішою стає проблема вдосконалення  форм організації процесу навчання, знаходження відповіді на запитання: як навчати, як створити умови для розвитку та самореалізації особистості в процесі навчання. Як, залишаючись в рамках класно-урочної системи, підвищити ефективність навчального процесу, досягти високого інтелектуального розвитку учнів, забезпечити оволодіння ними навичками саморозвитку особистості. Значною мірою цього можна досягти, використовуючи сучасні інноваційні технології, зокрема технології інтерактивного навчання, перетворюючи, таким чином, традиційний урок в інтерактивний [13, с.57].

    Слово «інтерактив» прийшло до нас з  англійської від слова «іnteract», де «іntег» – взаємний і «асt» – діяти, отже «іnteract» – взаємодіяти. Інтерактивність у навчанні можна пояснити як взаємодію учнів, знаходження їх у режимі бесіди, діалогу, спільної дії. Інтерактивне навчання – це спеціальна форма організації пізнавальної діяльності, яка має конкретну, передбачувану мету – створити комфортні умови навчання, за яких кожен учень відчуває свою успішність, інтелектуальну спроможність і який є учасником, який здійснює щось: говорить, управляє, моделює, пише, малює, тощо, тобто не виступає тілтки слухачем, спостерігачем, а бере активну участь у тому, що відбувається.

    1.2.Суть інтерактивного навчання у тому, що навчальний процес відбувається за умови постійної, активної взаємодії всіх учнів. Це співнавчання, взаємонавчання (колективне, групове, навчання у співпраці), де і учень і вчитель є рівноправними, рівнозначними суб'єктами навчання, розуміють, що вони роблять, рефлексують з приводу того, що вони знають, вміють і здійснюють[14,с.6]. Організація інтерактивного навчання передбачає моделювання життєвих ситуацій, використання рольових ігор, спільне вирішення проблеми на основі аналізу обставин та відповідної ситуації. Воно ефективно сприяє формуванню навичок і вмінь, виробленню цінностей, створенню атмосфери співробітництва, взаємодії, дає змогу педагогу стати справжнім лідером дитячого колективу.

      Інтерактивна взаємодія виключає як домінування одного учасника навчального процесу над іншими, так і однієї думки над іншою. Під час інтерактивного навчання учні вчаться бути демократичними, спілкуватися з іншими людьми, критично мислити, приймати продумані рішення.

    Інтерактивне  навчання - це навчання, «занурене» у спілкування. У житті людини спілкування не існує як відокремлений процес або самостійна форма активності. Воно входить до складу індивідуальної або групової практичної діяльності, які не можуть здійснюватись без різнобічного спілкування.

    Тому  мета введення на сучасному етапі  інтерактивних методів навчання полягає в тому, щоб навчальний процес відбувався за умови постійної активної взаємодії всіх учнів. Інтерактивна модель своєю метою ставить організацію комфортних умов навчання, за яких учні активно взаємодіють між собою [23,с.2]. Супутніми цілями виступають освітні та розвивальні. Їх досягнення пов'язують з активізацією навчальних можливостей учнів шляхом залучення до діалогу, у ході якого пропонується висловлення та обґрунтування власних думок замість переказування абстрактної, «готової» інформації, відірваної від їхнього життя та суспільного досвіду. Інтерактивні технології навчання (дискусії, метод мозкового штурму, рольові ігри тощо) сприяють розвитку ініціативи, незалежності, уяви, самодисципліни, співпраці з іншими учнями. Вони стимулюють розвиток когнітивних процесів, залучають до активної участі у процесі навчання, заохочують учнів працювати разом, висловлювати свої думки, виражати почуття та використовувати свій досвід, брати на себе відповідальність за навчання та розвивати вміння вчитися.

    Для того щоб підкреслити ефективність інтерактивних технологій та зрозуміти краще суть інтерактивного навчання необхідно розглянути класифікацію педагогічних технологій та порівняти інтерактивне навчання із загальновідомими, так званими «традиційними» підходами до навчання. Найбільш доцільною є класифікація за ступенем прояву учнями суб’єктивності, активності, самостійності у створенні умов для свого розвитку. Відповідно до цього можна виділити дві основні групи педагогічних технологій: репродуктивні (особистісно відчужені) та продуктивні (особистісно орієнтовані) (див.табл. 1.1) [14, с.37].

    Таблиця 1.1

    Дві основні групи  педагогічних технологій

    Характеристика  технології     Репродуктивні     Продуктивні
    Мета     Повідомлення  учням готової системи знань, формування на їх основі вмінь, навичок     Створення комплексу оптимальних умов для  розвитку особистості учня
    Характер  відносин учителя  і учнів     Суб‘єкт-об’єктні ( учитель завжди суб‘єктдіяльності, учні - об’єкт впливу вчителя)     Міжсуб’єктні рівноправні відносини
    Провідна  функція учнів     Сприйняття  і запам’ятовування інформації викладача, діяльність за зразком     Самостійне  надбання знань, створення умов для  свого розвитку у взаємодії з  учителем
    Провідна  функція вчителя     Організація впливу на учнів , трансляція у свідомість учнів інформації  у вигляді  сформульованих положень, доказів, відібраних фактів, де зафіксовані погляди вчителя, авторів підручника     Організація взаємодії з учнями, створення  умов для розвитку їхньої суб’єктивності, самостійності в діяльності учнів
    Головні пріоритети     Виконання обов’язкової навчальної програми     Діяльність, спілкування, діалог, можливості самовираження, самореалізації учнів і вчителя, процесуальність, розвиток, рефлексія учнями власного досвіду творчої діяльності
    Домінуючі методи     Пояснювально-ілюстративні     Проблемно-пошукові, інтерактивні
    Об’єкт головної уваги педагога     Організація власної діяльності     Організація діяльності учнів, педагогічної взаємодії
 

    Аналіз  характеристики педагогічних технологій наведений у таблиці 1.1. дає підставу вважати, що інтерактивні технології належать до продуктивних педагогічних технологій. Але слід зауважити, що використання інтерактивних технологій доповнює, а не виключає використання традиційних.

    Слід  також відрізняти поняття «інтерактивне  навчання» та «комунікативний підхід», хоча вони  тісно пов’язані та переплітаються одне х одним. Комунікативний метод слід визначати як систему взаємозумовлених методичних принципів, об’єднаних однією стратегічною ідеєю, направлених на навчання якого-небудь виду мовленнєвої діяльності [11,с.33]. Ці принципи такі:

  • мовленнєвої направленості, що передбачає досягнення практичної мовленнєвої цілі та практичне використання мови;
  • індивідуалізація навчання мовленнєвої діяльності, що передбачає врахування здібностей учнів та їх індивідуальних можливостей.
  • функціональності, який передбачає відбір лексики з тих сфер комунікації до участі в яких ми готуємо учнів, відбір лексики на основі її глобальної частоти для даного мовленнєвого завдання та в даній ситуації.

    Одним з основних прийомів комунікативного методу в навчанні є імітація ситуацій з реального життя, покликаних стимулювати учнів до активного говоріння. При цьому дуже важливо, щоб теми були пов'язаними з повсякденним життям, проблемами, що займають учнів. На відміну від класичних методів, основу яких становить повторення і запам'ятовування, на заняттях, що проводяться по комунікативній методиці, хід уроку залежить від самих учнів - їх відповідей, реакції і т.п. Оскільки спілкування відбувається осмислено, на доцільні теми.

    Звичайно  ж, більшу частину занять займає розмовна мова, хоча читання і письмо вивчаються теж. Викладачі, в основному, не говорять, а слухають і спрямовують хід  заняття.

    Вище  прелічені ознаки можна вважати  спільними і для комунікативного  методу і для інтерактивних технологій навчання. Але різниця полягає  в тому, що інтерактивне навчання передбачає постійну, активну взаємодію усіх учнів, в той час як комунікативний метод навчання може застосовуватись  не лише в груповій та парній формі  роботи, але й в фронтальній  та індивідуальній.

    Ефективність  інтерактивних методів навчання можуть також підтвердити дослідження, проведені Національним тренінговим  центром (США, штат Меріленд) у 80-х рр.,які  показують, що інтерактивне навчання дозволяє різко збільшити процент засвоєння  матеріалу, оскільки впливає не лише на свідомість учня, а й на його почуття, волю, дії, практику). Результати цих досліджень були відображені в схемі, що отримала назву «Піраміда навчання» (див. табл.1.2).

    З піраміди видно, що найменших результатів  можна досягти за умов пасивного  навчання (лекція — 5%, читання — 10%), а найбільших — інтерактивного (дискусійні групи — 50%, активне навчання — 75% , навчання інших чи застосування знань відразу — 90%).

Таблиця 1.2

    
            Лекція  — 5% засвоєння інформації
            Читання — 10% засвоєння інформації
            Аудіовізуальні  матеріали — 20% засвоєння інформації
            Демонстрація  — 30% засвоєння інформації
            Дискусійні  групи — 50% засвоєння інформації
            Активне навчання(рольові, ситуативні ігри)—  75% засвоєння інформації
            Застосування отриманих знань відразу ( Навчання інших )— 90% засвоєння інформації
    

      Піраміда навчання

     

    Отже, судячи з усього вище сказаного можна стверджувати, що інтерактивні технології навчання можуть успішно та ефективно використовуватися в навчанні монологу-міркування та монологу-переконання англійською мовою учнів 8-го класу школи з поглибленим вивченням іноземної мови, адже коли ми обговорюємо проблеми з іншими, ставимо запитання, що їх стосуються, наш мозок працює набагато краще. У результаті такого навчання засвоєння матеріалу є вдвічі ефективнішим, ніж при монологічному поясненні. В умовах інтерактивного навчання можна також викласти інформацію своїми словами; навести свої приклади; показати певні подібні прояви, подібні ознаки в інших явищах і процесах; знайти зв'язок з іншими процесами або явищами, вже відомими раніше; передбачити деякі наслідки; знайти протилежності. Це є ефективні прийоми в навчання монологічного мовлення, а їх результатом може стати зразковий монолог-міркування чи монолог-переконання.

    2.1. Особливості проведення уроку англійської мови з використанням інтерактивних технологій  

    Застосування  інтерактивних технологій висуває  певні вимоги до структури уроків (див. додаток В), яка,  як правило, складається з п'яти елементів [14, с.65-66]:

    1) мотивація ( не більше 5% часу заняття);

    2) оголошення, представлення теми  й очікуваних результатів (не більше 5% часу заняття);

    3) надання необхідної інформації  для розв'язання завдань (не більше 10-15% часу );

    4) інтерактивна вправа — центральна частина заняття (45-65% часу на уроці);

    5) підбиття підсумків, оцінювання результатів уроку (до 20 % часу).

    Розглянемо  кожен із цих елементів інтерактивного уроку ґрунтовніше.

    Мета етапу мотивації — сфокусувати увагу учнів на проблемі та викликати інтерес до обговорюваної теми. Суб'єкт навчання має бути налаштований на ефективний процес пізнання, мати в ньому особистісну, власну зацікавленість, усвідомлювати, що й навіщо він зараз робитиме. Без виникнення цих мотивів учіння, мотивації навчальної діяльності не може бути ефективного пізнання.

    Із  цією метою можуть бути використані  прийоми, що створюють проблемні  ситуації, викликають у дітей здивування, інтерес до змісту знань, процесу їх отримання, підкреслюють парадоксальність явищ і подій. Це може бути й коротка розповідь учителя, і бесіда, і демонстрування наочності, і нескладна інтерактивна технологія («мозковий штурм», «мікрофон», тощо). Мотивація чітко пов'язана з темою уроку, вона психологічно готує учнів до її сприйняття, налаштовує їх на розв'язання певних проблем.

    Мета етапу оголошення, представлення теми й очікуваних навчальних результатів — забезпечити розуміння учнями змісту їхньої діяльності, тобто того, чого вони повинні досягти на уроці, чого від них чекає вчитель.

    Без чіткого та конкретного визначення й усвідомлення учнями результатів  їхньої пізнавальної діяльності, особливо на уроках із використанням інтерактивних технологій, вони можуть сприйняти навчальний процес як ігрову форму діяльності, не пов'язану з навчальним предметом. Формулювання результатів інтерактивного навчання учнів має відповідати наступним вимогам.

    1. Висвітлювати результати діяльності на уроці учнів, а не вчителя, і бути сформульованими таким чином: «Після цього уроку учні зможуть...».

    2. Чітко відображати рівень навчальних досягнень, який очікується після уроку. Результати можуть бути сформульовані за допомогою відповідних дієслів. Наприклад, знання: пояснювати, визначати, характеризувати, порівнювати, відрізняти, проаналізувати... тощо; ставлення: сформувати та висловлювати власне ставлення до..., пояснювати своє ставлення до...

    3. Досягнуті результати повинні бути такими, що могли б вимірюватися. Наприклад: якщо після уроку учні вмітимуть «пояснювати суть явища та наводити приклади подібних явищ» — це легко перевірити та виміряти в оціночних балах, урахувавши точність і повноту відповідей.

    4. Досягнуті результати мають бути абсолютно зрозумілими для учнів і для самого вчителя, а також для інших учителів і осіб, що відвідують урок, із огляду на те, чи досягнуті заплановані цілі, чи ні.

    Таким чином, формулювання результатів учителем під час проектування уроку є обов'язковою процедурою. В інтерактивній моделі навчання це надзвичайно важливо, оскільки побудова технології навчання неможлива без чіткого визначення дидактичної мети. Правильно сформульовані, а потім досягнуті результати становлять 90% успіху.

    Досягнення  результатів у інтерактивній  моделі навчання передбачається шляхом залучення учнів до комунікативно-пізнавальної діяльності. Приступаючи до її виконання, вони повинні розуміти, для чого прийшли на урок, чого їм треба прагнути, як будуть перевірятись їхні досягнення.

    Етап  надання необхідної інформації. Мета цього елемента уроку — дати учням достатньо інформації для того, щоб на її основі вони могли виконати практичні завдання за мінімально короткий час. Для економії часу на уроці, для досягнення максимального ефекту уроку можна давати учням інформацію заздалегідь для попереднього ознайомлення в домашніх умовах.

    Етап  інтерактивна частина — центральна частина заняття, її метою є засвоєння навчального матеріалу, досягнення результатів уроку. Вона передбачає застосування педагогом 1-3 інтерактивні технології. Обов'язковими є така послідовність і регламент проведення інтерактивної вправи:

  • інструктування — учитель розповідає учасникам про мету вправи, правила виконання, послідовність дій і кількість часу, що відводиться на виконання завдань, запитує, чи все зрозуміло учасникам (2-3 хв);
  • об'єднання в групи та (або) розподіл ролей (1-2 хв);
  • виконання завдання, при якому вчитель виступає як організатор, помічник, ведучий дискусії, намагаючись надати учасникам максимум можливостей для самостійної роботи та навчання у співпраці один з одним (5-15 хв);
  • презентація результатів виконання вправи (3-5 хв).

    Етап рефлексії результатів учнями: усвідомлення отриманих результатів, що досягається шляхом їх спеціального колективного обговорення або із застосуванням інших прийомів (5-15 хв).

    Рефлексія є природним невід'ємним і найважливішим  компонентом інтерактивного навчання на уроці.

    Рефлексія здійснюється в різних формах: у вигляді індивідуальної роботи, роботи в парах, групах, дискусії, у письмовій та усній формі. Рефлексія застосовується після найважливіших інтерактивних вправ, після уроку, після закінчення певного етапу навчання.

    Підсумковий етап є найважливішою частиною інтерактивного уроку. Саме тут проясняється зміст проробленого, підбивається підсумок засвоєних знань і встановлюється зв'язок між тим, що вже відомо, і тим, що ще повинно вдосконалюватися в майбутньому.

    Підсумок  уроку розуміють як рефлексію, на думку психологів, здатність людини до самопізнання, уміння аналізувати власні дії, учинки, мотиви та порівнювати їх із суспільне значущими цінностями, а також діями та вчинками інших людей. Мета рефлексії — згадати, з'ясувати й усвідомити основні компоненти діяльності. Вона не повинна бути лише вербальною — це можуть бути малюнки, схеми, графіки тощо.

    Очевидно, що ключовою функцією підсумків буде повернення до результатів навчання та можливість переконання, що учні їх досягли.

    Існують такі стадії підсумкового етапу уроку:

    - установлення фактів (що відбулося?);

    - аналіз причин (чому це відбулося?);

    - планування дій (що треба робити  далі?).

    Для проведення інтерактивного уроку з  англійської мови необхідно використовувати  наступні мовленнєві одиниці: I  consider..., to my mind…, I suppose..., I believe..., I think..., I guess... Using also because..., for example..., that’s why…, …while…, …if…, …therefore…, …whereas…,…when…, …before…, …that’s why…, on the one hand…, …on the other hand…, …than… and ending with to sum up…, to conclude.

    Дискусії. Дискусію не можна перетворювати на псевдо обговорення, псевдо пошук тих завдань, які відомі викладачеві - вона повинна бути проблемною. Існує низка прийомів організації обміну думок, які є згорнутими формами дискусії [5, с.9]. До них належать:

    «Круглий  стіл» - бесіда, в якій на рівних приймає участь невелика група учнів (до 5 осіб), відбувається обмін думками як між учнями так і з «аудиторією» (решта класу) (див. додаток А, вправа 24).

    «Засідання  експертної групи» («панельна дискусія») – спільне обговорення висунутої проблеми учасниками групи (4-5 учнів з визначеним заздалегідь головою) та обговоренні доповіді (досить стислої, в якій кожен відповідач висловлює свою позицію) (див. додаток А, вправа 12).

інтерактивні технології