Інтенсифікація навчального процесу з використанням мультимедійних засобів

Міністерство освіти та науки України

Мелітопольский  державний педагогічний університет  ім. Б. Хмельницького

Кафедра англійської  мови та методики викладання англійської  мови

Курсова робота за темою

«Інтенсифікація навчального  процесу з використанням  мультимедійних засобів»

Виконав: студент 4 курсу 411 групи

Філологічного факультету

Карташев Кирило Сергійович

Перевірила:

Мелітополь 2013

Зміст

Вступ                             2    Розділ I. Теоретичні основи використання нових інформаційних

          технологій    у навчальному  процесі.      4

       1.1.  Інформаційні технології в освіті.                        4

          1.2. Нові інформаційні технології  в навчанні англійської мови         11

1.3 Використання  Інтернет-ресурсів на уроках англійської мови          17

       1.4 Форми  роботи з комп’ютерними навчальними  програмами 

 на    уроках іноземної  мови                                                                     20 1.5 Зв’язок навчання і мотивації вивчення іноземної мови.                  26

Розділ II Інтенсифікація навчального процесу вивчення ІМ шляхом використання мультимедійних засобів у школі          32                     

2.1. Застосування інформаційних технологій  у навчальному

процесі.                 32

2.2 Виявлення результатів і їхня інтерпретація. (підсумковий експеримент) 44                                                                                                Висновки                           46

          Список використаних джерел             48

 Вступ

В останні роки все  частіше піднімається питання про  застосування нових інформаційних  технологій у школі. Це не тільки нові технічні засоби, але і нові форми  і методи викладання, новий підхід до процесу навчання. Основною метою  навчання іноземним мовам є формування і розвиток комунікативної культури школярів, навчання практичному оволодінню іноземною мовою.

На думку Е. С. Полат  завдання вчителя полягає в тім, щоб створити умови практичного  оволодіння мовою для кожного  учня, вибрати такі методи навчання, що дозволили б кожному учню виявити свою активність, свою творчість. Задача вчителя - активізувати пізнавальну діяльність учня в процесі навчання іноземним мовам. Сучасні педагогічні технології такі, як навчання в співробітництві, проектна методика, використання нових інформаційних технологій, Інтернет - ресурсів допомагають реалізувати особисто-орієнтований підхід у навчанні, забезпечують індивідуалізацію і диференціацію навчання з урахуванням здібностей дітей, їхнього рівня навченості, схильностей і т.д.[3,65]

Змістовна основа масової  комп’ютеризації в освіті, безумовно, зв’язана з тим, що сучасний комп’ютер  являє собою ефективний засіб  оптимізації умов розумової праці  взагалі, у будь-якому його прояві. Р. Вільямс і К. Маклі у своїй  статті „Комп’ютери в школі” пишуть: “Є одна особливість комп’ютера, що розкривається при використанні його як пристрою для навчання інших, і як помічника в придбанні знань, це його бездушність. Машина може “дружелюбно” спілкуватися з користувачем і в якісь моменти “підтримувати” його, однак вона ніколи не виявить ознак дратівливості і не дасть відчути, що їй стало нудно. У цьому змісті застосування комп’ютерів є, можливо, найбільш корисним при індивідуалізації визначених аспектів викладання”.[5,289]

Форми роботи з комп’ютерними навчальними програмами на уроках іноземної мови включають:

• вивчення лексики;
• відпрацьовування вимови;
• навчання діалогічної і монологічної мови;
• навчання листу;
• відпрацьовування граматичних явищ.

На уроках англійської мови за допомогою  комп’ютера можна вирішувати цілий ряд дидактичних задач: формувати навички й уміння читання, використовуючи матеріали глобальної мережі; удосконалювати уміння письмової мови школярів; поповнювати словниковий запас учнів; формувати в школярів стійку мотивацію до вивчення англійської мови.[13,109]

Таким чином, актуальність даної курсової роботи може бути аргументована важливістю проблеми у той же час її недостатньою розробленістю для застосування в умовах сільської школи.

Об’єкт дослідження: Процес навчання іноземної мови як цілісна система

Предмет дослідження. Нові мультимедійні технології як засіб формування мотивації навчання та інтенсифікації процесу навчання.

Ціль дослідження. Теоретичне обґрунтування і розробка педагогічних умов, що забезпечують використання нових мультімедійних технологій у школі через посилення мотивів вивчення предмета «Англійська мова».

Гіпотеза дослідження. Інформаційні технології сприяють підвищенню мотивації вивчення іноземної мови й удосконалюванню знань і культури учнів, і за певних умов можуть бути ефективно використані в навчальному процесі для навчання. У даній роботі ми докладно зупинимося на такому аспекті використання інформаційних технологій, як підвищення мотивації вивчення іноземної мови в учнів.

Задачі дослідження. Виходячи з предмета, цілей і сформованої гіпотези нами були висунуті наступні задачі дослідження.

1. Розглянути сутність інформаційних технологій.
2. Теоретично обґрунтувати використання мультимедійних засобів у навчальному процесі.
3. Вивчити вплив інформаційних технологій на мотивацію навчання.

Методи  дослідження: критичний аналіз, науково фіксуюче спостереження, експеримент, анкетування, бесіда, інтерв’ю.

Методологічною  основою для вирішення поставлених задач з’явилися:

Сучасна концепція особистості  орієнтованого навчання;

Навчання про мотивацію навчальної діяльності.

Концепція інформатизації навчання в Україні

Державний освітній стандарт.

Наукова новизна дослідження полягає в тому, що інформаційні технології сприяють посиленню навчальної мотивації вивчення іноземних мов й удосконалюванню знань учнів.

Обсяг роботи. Курсова робота складається з вступу, 2 розділів, висновку, списку використаних джерел.

Розділ I. Теоретичні основи використання нових інформаційних технологій у навчальному процесі

1.1. Інформаційні технології в освіті.

Сучасний період розвитку цивілізованого суспільства характеризує процес інформатизації.

Інформатизація суспільства  – це глобальний соціальний процес, особливість якого полягає в  тому, що домінуючим видом діяльності в сфері суспільного виробництва  є збір, нагромадження, продукування, обробка, збереження, передача і використання інформації, здійснювані на основі сучасних засобів мікропроцесорної й обчислювальної техніки, а також на базі різноманітних засобів інформаційного обміну. Інформатизація суспільства забезпечує:

• активне використання постійного інтелектуального потенціалу суспільства, що розширюється, сконцентрованого в друкованому фонді, і науковому, виробничому й іншому видах діяльності його членів.
• інтеграцію інформаційних технологій з наукового, виробничого, ініціюючого розвитку усіх сфер суспільного виробництва, інтелектуалізацію трудової діяльності;
• високий рівень інформаційного обслуговування, доступність будь-якого члена суспільства до джерел достовірної інформації, візуалізацію інформації, що представляється істотність використовуваних даних.

Застосування відкритих  інформаційних систем, розрахованих на використання всього масиву інформації, доступної в даний момент суспільству  у визначеній його сфері, дозволяє удосконалити механізми керування суспільним пристроєм, сприяє гуманізації і демократизації суспільства, підвищує рівень добробуту його членів. Процеси, що відбуваються в зв’язку з інформатизацією суспільства, сприяють не тільки прискоренню науково-технічного прогресу, інтелектуалізації усіх видів людської діяльності, але і створенню якісно нового інформаційного середовища соціуму, що забезпечує розвиток творчого потенціалу індивіда. [19,250]

Одним із пріоритетних напрямків  процесу інформатизації сучасного  суспільства є інформатизація освіти – упровадження засобів нових інформаційних технологій у систему освіти. Це уможливить:

• удосконалювання механізмів керування системою освіти на основі використання автоматизованих банків даних науково-педагогічної інформації, інформаційно-методичних матеріалів, а також комунікаційних мереж;
• удосконалювання методології і стратегії добору змісту, методів і організаційних форм навчання, що відповідають задачам розвитку особистості того, якого навчають, у сучасних умовах інформатизації суспільства;
• створення методичних систем навчання, орієнтованих на розвиток інтелектуального потенціалу того, якого навчають,, на формування умінь самостійно здобувати знання, здійснювати інформаційно-навчальну, експериментально-дослідницьку діяльність, різноманітні види самостійної діяльності по обробці інформації;
• створення і використання комп’ютерних тестуючих, діагностуючих, контролюючих і оціночних систем.

Інтенсивний розвиток процесу  інформатизації освіти спричиняє розширення сфери застосування сучасних інформаційних  технологій. В даний час можна вже цілком виразно виділити успішно й активно розвиваючі напрямки  використання сучасних інформаційних технологій в  освіті:[11, 129]

• реалізація можливостей програмних засобів навчального призначення (проблемно-орієнтованих, об’єктно-орієнтованих, предметно-орієнтованих) як засіб навчання, об’єкта вивчення, засобу керування, засобу комунікації, засобу обробки інформації.
• інтеграція можливостей сенсорики, засобів для реєстрації і виміру деяких фізичних величин, пристроїв, що забезпечують введення і висновок аналогових і дискретних сигналів для зв’язку з комплектом устаткування, що сполучається з комп’ютером, і навчального, демонстраційного устаткування при створенні апаратно-програмних комплексів.

Використання таких  комплексів надає тому, хто навчається, інструмент дослідження, за допомогою якого можна здійснювати реєстрацію, збір, нагромадження інформації про досліджувані процеси; створювати і досліджувати моделі досліджуваних процесів; візуалізувати закономірності процесів, у тому числі і реально протікающих; автоматизувати процеси обробки результатів експерименту; керувати об’єктами реальної дійсності. Застосування цих комплексів, навчального, демонстраційного устаткування, що функціонує на базі сучасних інформаційних технологій, дозволяє організовувати експериментально-дослідницьку діяльність – як індивідуальну (на кожному робочому місці), так і групову, колективну з реальними об’єктами вивчення, їхніми моделями і відображеннями. Це забезпечує широке впровадження дослідницького методу навчання, що підводить учня до самостійного „відкриття” досліджуваної закономірності, сприяє актуалізації процесу засвоєння основ наук, розвитку інтелектуального потенціалу, творчих здібностей.[11,134]

• інтеграція можливостей комп’ютера і різних засобів передачі аудіовізуальної інформації при розробці відеокомп’ютерних систем і систем мультимедіа.

Ці системи являють  собою комплекс програмно-апаратних  засобів і устаткування, що дозволяє поєднувати різні види інформації (текст, мальована графіка, слайди, музика, реалістичні зображення, що рухаються зображення, звук, відео) і реалізовувати при цьому інтерактивний діалог користувача із системою. Використання відеокомп’ютерних систем і систем мультимедіа забезпечує реалізацію інтенсивних форм і методів навчання, організацію самостійної навчальної діяльності, сприяє підвищенню мотивації навчання за рахунок можливості використання сучасних засобів комплексного представлення і маніпулювання аудіовізуальною інформацією, підвищення рівня емоційного сприйняття інформації.

• Реалізація можливостей систем штучного інтелекту при розробці так званих інтелектуальних навчальних систем (Intelligent Tutoring Systems) типу експертних систем, баз даних, баз знань, орієнтованих на деяку предметну область.
• Використання можливостей систем штучного інтелекту створює вагомі передумови для організації процесу самонавчання; формує уміння самостійного представлення і використання знань; сприяє інтелектуалізації навчальної діяльності; ініціює розвиток аналітико-синтетичних видів мислення, формування елементів теоретичного мислення. Усе це є основою інтенсифікації процесів розвитку особистості того, кого навчають,.[17,64]
• Використання засобів телекомунікацій, що реалізують інформаційний обмін на рівні спілкування через комп’ютерні мережі (локальні чи глобальні), обмін текстовою, графічною інформацією у виді запитів користувача й одержання  відповідей з центрального інформаційного банку даних.

Телекомунікаційний зв’язок дозволяє в найкоротший термін тиражувати передові педагогічні технології, сприяє загальному розвитку особи, яку  навчають,.[17,67]

Нова технологія неконтактної інформаційної взаємодії, що реалізує ілюзію безпосереднього входження  і присутності в реальному  часі в стереоскопічно представленому „екранному світі” - система „Віртуальна  реальність”.

Використання цієї системи  дозволяє забезпечити аудіовізуальний  і тактильний контакт між користувачем і стереоскопічно представленими об’єктами  віртуальної реальності при наявності  зворотного зв’язку і використанні засобів керування.

Перспективами використання системи „Віртуальна реальність” у сфері освіти є: професійна підготовка майбутніх фахівців в областях, у яких необхідно стереоскопічно представляти досліджувані чи досліджувані об’єкти: стереометрії, кресленню, інженерній графіці, машинній графіці, організація дозвілля, що розвивають ігор, розвиток наочно-образних, наочно-діючих, інтуїтивних, творчих видів мислення.[25,121]

Як показує вітчизняний  і закордонний досвід застосування сучасних інформаційних технологій, реалізація вищевикладених можливостей дозволяє забезпечити:

• надання тому, кого навчають, інструмент дослідження, конструювання, формалізації знань про предметний світ і разом з тим активного компонента предметного світу, інструмента виміру, відображення і впливи на предметний світ;
• розширення сфери самостійної діяльності тих, яких навчають, за рахунок можливості організації різноманітних видів навчальної діяльності (експериментально-дослідницька, учбово-ігрова, інформаційно-навчальна діяльність, а також діяльність по обробці інформації, зокрема й аудіовізуальної), у тому числі індивідуальної, на кожному робочому місці, груповий, колективної;
• індивідуалізацію і диференціацію процесу навчання за рахунок реалізації можливостей інтерактивного діалогу, самостійного вибору режиму навчальної діяльності й організаційних форм навчання;
• озброєння того, кого навчають, стратегією засвоєння навчального  матеріалу чи рішення задач визначеного класу за рахунок реалізації можливостей систем штучного інтелекту;
• формування інформаційної культури, компоненти культури індивіда, члена інформаційного суспільства, за рахунок здійснення інформаційно-навчальної діяльності, роботи з об’єктно-орієнтованими програмними засобами і системами;
• підвищення мотивації навчання за рахунок комп’ютерної візуалізації досліджуваних об’єктів, явищ, керування досліджуваними об’єктами, ситуацією, можливості самостійного вибору форм і методів навчання, вкраплення ігрових ситуацій.

Процес інформатизації освіти і зв’язане з цим використання можливостей сучасних інформаційних  технологій у процесі навчання приводить не тільки до зміни організаційних форм і методів навчання, але і до виникнення нових методів навчання.[10,32]

Математизація й інформатизація предметних областей, інтелектуалізація  навчальної діяльності, загальні інтеграційні тенденції процесу пізнання навколишнього інформаційного, екологічного, соціального середовища, підтримувані використанням сучасних інформаційних технологій, приведуть до розширення і поглиблення досліджуваних предметних областей, інтеграції досліджуваних  предметів чи окремих тем. Це обумовлює зміну критеріїв добору змісту навчального матеріалу. Вони ґрунтуються на необхідності інтенсифікації процесу  інтелектуального і саморозвитку особистості того, якого навчають,, формування умінь формалізувати знання про предметний світ, витягати знання, користуючись різними сучасними методами обробки інформації.

Таким чином, у зв’язку  з розвитком процесу інформатизації й освіти змінюється обсяг і зміст  навчального матеріалу, відбувається переструктурування програм навчальних предметів (курсів), інтеграція деяких тем чи самих навчальних предметів, що приводить до зміни структури і змісту навчальних предметів (курсів) і, отже, структури і змісту освіти.

Паралельно цим процесам відбувається впровадження інноваційних підходів до проблеми рівня знань учнів, заснованих на розробці і використанні комплексу комп’ютерних тестувань, що діагностують методику контролю й оцінки рівня засвоєння.

Зміна змісту і структури  освіти, представлень про організаційні  форми, методи навчання і контролю за його результатами приводить до зміни приватних методик викладання.

Реалізація можливостей  сучасних інформаційних технологій у процесі навчання і зв’язане з цим розширення спектра видів  навчальної діяльності приводять до якісної зміни дидактичних вимог до засобів навчання.

1.2. Нові інформаційні технології в навчанні англійської мови

В даний час значні перетворення в області освіти торкнулися і навчання іноземної мови в школі. Зокрема стали інтенсивно впроваджуватися  в навчальний процес нові інформаційні технології, такі як використання Інтернет-ресурсів, навчаючі комп’ютерні програми і, т.п.

Розробкою і впровадженням у  навчальний процес нових інформаційних  технологій активно займаються такі дослідники як, Полат Е. С., Дмитреєва  Е. И., Новиков С. У,, Полілову Т.А., Цвєткова Л. А. И т. д..

Так О.И. Руденко-Моргун у своїй статті „Комп’ютерні технології як нова форма навчання пише”, ми живемо в столітті інформаційної, комп’ютерної революції, що почалася в середині 80-х років і дотепер продовжує нарощувати темпи. От її основні віхи: поява персонального комп’ютера, винахід технології мультимедіа, впровадження в наше життя глобальної інформаційної комп’ютерної мережі Інтернет. Усі ці нововведення легко і непомітно ввійшли в життя: вони широко використовуються майже у всіх професійних сферах і в побуті.[34,98]

Комп’ютерні навчальні  програми в навчанні англійської  мови, вважає Е.Л. Носенко [26,70], стали використовуватися з 80-х рр. XX в. Говорилося про те, що автоматизовані навчальні системи (АОС) відносяться до так названих комбінованих технічних засобів навчання. Вони призначені для реалізації за допомогою комп’ютера, що працюють у діалоговому режимі, функцій по пред’явленню навчальної інформації в зручній для сприйняття формі, індивідуалізованому керуванню навчальною діяльністю в ході програмованого, проблемного навчання; контролю знань, а також для забезпечення доступу до обчислювальних, інформаційно-довідкових і інших ресурсів комп’ютера.

«Про те, що комп’ютери стрімко ввійшли в наше життя  й у процес навчання англійській мові, трохи потіснивши традиційні методики і змусивши викладачів іноземних мов вирішувати проблеми, про існування яких кілька десятків років тому жоден лінгвіст навіть не підозрював» пише С.В. Фадєєв [36,161]. Немає нічого дивного в тім, що не усі викладачі виявилися готовими до широкого впровадження комп’ютерів у таку нетрадиційну сферу, як навчання іноземним мовам.

Система утворення, на думку  багатьох дослідників [34,80], не може бути незалежної від суспільного і політичного пристрою держави, вона за всіх часів відгукувалася на соціальне замовлення. Саме в силу цього політика держави останнім часом спрямована на те, щоб впровадити інформаційні технології в школи і вузи, перетворити стихійний процес, яким він по перевазі був протягом цілого ряду років, у керований і контрольований, залучити до роботи над новими навчальними матеріалами фахівців у предметних областях, стимулювати комп’ютерні фірми до створення електронної навчальної продукції для українських школярів і студентів.

Необхідно, щоб кожен викладач зрозумів просту думку: комп’ютер у навчальному процесі – не механічний педагог, чи заступник аналог викладача, а засіб при навчанні дітей, що підсилює і розширює можливості його навчальної діяльності. Те, що викладач бажає одержати в результаті використання машини, у неї необхідно запрограмувати.[26,55]

Таким чином, комп’ютер  бере на себе левину частку рутинної роботи викладача, вивільняючи йому час  для творчої діяльності, що на сучасному  рівні розвитку техніки не може бути віддана комп’ютеру.[36,111]

Як відомо, придатність  технічних засобів навчання і  контролю для використання на заняттях по іноземній мові визначається за наступними критеріями:

по-перше, вони повинні сприяти  підвищенню продуктивності праці й  ефективності навчального процесу,

по-друге, забезпечувати негайне  і постійне  підкріплення правильності навчальних дій кожного учня;

по-третє, підвищувати  свідомість і інтерес до вивчення мови,

по-четверте, забезпечувати оперативний  зворотний зв’язок і поопераційнний контроль дій усіх тих, яких навчають,,

по-п’яте, мати можливість швидкого уведення відповідей без тривалого їхнього кодування  і шифрування.

Як показує практика,  із всіх існуючих засобів навчання комп’ютери щонайкраще „вписуються” у структуру навчального процесу, найбільше повно задовольняють дидактичним вимогам і максимально наближають процес навчання англійської мови до реальних умов. Комп’ютери можуть сприймати нову інформацію, певним чином обробляти її і приймати рішення, можуть запам’ятовувати необхідні дані, відтворювати зображення, що рухаються, контролювати роботу таких технічних засобів навчання, як синтезатори мови, відеомагнітофони, магнітофони. Комп’ютери істотно розширюють можливості викладачів по індивідуалізації навчання й активізації пізнавальної діяльності учнів у навчанні англійської мови, дозволяють максимально адаптувати процес навчання до індивідуальних особливостей учнів. Кожен учень одержує можливість працювати у своєму ритмі, тобто вибираючи для себе оптимальні обсяг і швидкість засвоєння матеріалу.[26,209]

Застосування комп’ютерів  на уроках англійської мови значно підвищує інтенсивність навчального  процесу. При комп’ютерному навчанні засвоюється набагато більша кількість  матеріалу, чим це робилося за той  самий час в умовах традиційного навчання. Крім того, матеріал при використанні комп’ютера краще засвоюється .[33,121]

Комп’ютер забезпечує і  всебічний (поточний, рубіжний, підсумковий) контроль навчального процесу. Контроль, як відомо, є невід’ємною частиною навчального процесу і виконує  функцію зворотного зв’язку між учнем і викладачем. При використанні комп’ютера для контролю якості знань учнів досягається і велика об’єктивність оцінки. Крім того, комп’ютерний контроль дозволяє значно заощадити навчальний час, тому що здійснюється одночасна перевірка знань всіх учнів. Це дає можливість викладачу приділити більше уваги творчим аспектам роботи з учнями.

Ще одна перевага комп’ютера – здатність накопичувати статистичну  інформацію в ході навчального процесу. Аналізуючи статистичні дані (кількість  помилок, правильних/неправильних відповідей, звертань за допомогою, часу, витраченого на виконання окремих завдань і т.п.), викладач судить про ступінь і якість сформованості знань в учнів.

Необхідно відзначити, що комп’ютер знімає такий негативний психологічний фактор, як «страх». Під час традиційних аудиторних занять різні фактори (дефекти вимови, страх припуститися помилки, невміння уголос формулювати свої думки і т.п.) не дозволяють багатьом учням показати свої реальні знання. Залишаючись „наодинці” з дисплеєм, учень, як правило, не почуває скутості і намагається виявити максимум своїх знань.

Сприятливі можливості створюють комп’ютери і для організації  самостійної роботи учнів на уроках англійської мови. Учні можуть використовувати  комп’ютер як для вивчення окремих  тем, так і для самоконтролю отриманих знань. Причому комп’ютер є самим терплячим педагогом, здатним скільки завгодно повторювати будь-які завдання, домагаючись правильної відповіді і, у кінцевому рахунку, автоматизації навички, що відпрацьовується.

Однак, сказавши про достоїнства комп’ютерів, Носенко Е. Л. , Ломов Б.Т. відзначають і деякі недоліки. Діалектичність педагогічних явищ полягає в тому, що яке би те не було, позитивна саме по собі  властивість чи якість цілісного навчально-виховного процесу обертається своєю протилежністю і стає вкрай небажаним при непомірному, гіпертрофованому прояві, що придушує інші, не менш важливі властивості. Це зауваження має саме безпосереднє відношення до індивідуалізації навчання, тим більше що в умовах комп’ютеризації істотно міняються умови взаємодії педагога й учнів, а також учнів один з одним.

Уже на першому етапі  навчання англійської мови, у процесі  постановки цілей і задач майбутньої пізнавальної діяльності учнів учитель  бере участь опосередковано. Безпосереднє пред’явлення завдань учню здійснює комп’ютер. Звичайно, учитель повинний приймати саму активну участь у складанні навчальних програм, що визначають послідовність дій учня в рішенні тієї чи іншої задачі. Але в реалізації найважливішої психолого-педагогічної функції навчання – пред’явленні і прийнятті учнями цілей і задач пізнавальній-учбово-пізнавальної діяльності – в умовах комп’ютеризації можливий гострий дефіцит безпосереднього спілкування вчителя й учня, живого слова вчителя.

Хоча передача усіх функцій  викладача машині в принципі можлива, ідею повної автоматизації навчання, як справедливо підкреслив на всеросійській конференції, присвяченої психологічним проблемам створення і використання комп’ютера Б.Ф. Ломов, навряд чи можна розглядати як практично реалізовану і гуманну. Навчання немислиме без впливу особистості, що навчає на учнів, а для цього необхідний їхній безпосередній контакт.

1.3 Використання Інтернет-ресурсів на уроках англійської мови

Одним з найбільш революційних досягнень за останні десятиліття, що значно вплинуло на освітній процес в усьому світі, стало створення всесвітньої комп’ютерної мережі, що одержала назву Інтернет, що буквально означає “міжнародна мережа” (англ. international net). Використання кібернетичного простору (cyberspace) у навчальних цілях є абсолютно новим напрямком загальної дидактики і приватної методики, тому що зміни, що відбуваються, торкаються всі сторони навчального процесу, починаючи від вибору прийомів і стилю роботи, кінчаючи зміною вимог до академічного рівня що навчаються.

Основна мета вивчення іноземної  мови в середній школі - формування комунікативної компетенції, всі інші цілі (освітня, виховна, розвиваюча) реалізуються в процесі здійснення цієї головної мети. Комунікативний підхід має на увазі навчання спілкуванню і формування здатності до міжкультурної взаємодії, що є основою функціонування Інтернету. Поза спілкуванням Інтернет не має змісту - це міжнародне багатонаціональне, крос-культурне суспільство, чия життєдіяльність заснована на електронному спілкуванні мільйонів людей в усьому світі, що говорять одночасно - найбільш гігантська по розмірах і кількості учасників розмова, що коли-небудь, відбувалась. Включаючись в нього на уроці іноземної мови ми створюємо модель реального спілкування.[29,289]

Спілкуючись у щирому мовному середовищі, забезпеченої інтернет, учні виявляються в дійсних життєвих ситуаціях. Залучення в вирішення широкого кола значимих, реалістичних, цікавлячих і досяжних задач, школярі навчаються спонтанно й адекватно на них реагувати, що стимулює створення оригінальних висловлень, а не шаблонову маніпуляцію мовними формулами.