Інвестиційний проект розвитку підприємства

      РЕФЕРАТ 

      Курсова робота:  40 стор., 5 табл., 3 рис., 15 джерел 

      Мета  курсової роботи –  дослідження та  розробка інвестиційних проектів та пропозицій щодо напрямків покращення ефективності процесу управління інвестиційними проектами на підприємстві.

      Предмет курсової роботи – процес регулювання та управління інвестиційним проектом підприємства на сучасному етапі розвитку.

      Об’єкт  курсової роботи – інвестиційний  проект.

      У першому розділі визначено поняття та структура інвестиційних проектів, розкрито регулювання та управління інвестиційними проектами, охарактеризовані методи управління інвестиційними проектами.

      У другому розділі досліджується  інвестиційний проект на прикладі підприємства , зроблен розрахунок ефективності показників інвестиційного проекту.

      У третьому розділі запропоновані напрями покращення управління інвестиційним проектом. 
 

      ІНВЕСТИЦІЇ, ІНВЕСТИЦІЙНИЙ ПРОЕКТ, ІНВЕСТИЦІЙНА ПРИВАБЛИВІСТЬ, УПРАВЛІННЯ ПРОЕКТОМ, ЧИСТИЙ ДИСКОНТОВАНИЙ ДОХІД, ІНДЕКС РЕНТАБЕЛЬНОСТІ, ВНУТРІШНЯ НОРМА РЕНТАБЕЛЬНОСТІ 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

ЗМІСТ

ВСТУП……………………………………………………………………………4 

1. ТЕОРЕТИЧНІ  АСПЕКТИ ІНВЕСТИЦІЙНОГО ПРОЕКТУ………………………………………………………………….6
1. Визначення інвестиційного проекту…………………………………………………………………6
2. Сутність регулювання та управління інвестиційними проектами……………………………………………………………..13
3. Методи управління інвестиційними проектами……………………17

2. ДОСЛІДЖЕННЯ ІНВЕСТИЦІЙНОГО ПРОЕКТУ ( НА ПРИКЛАДІ ВАТ «ЗАЛК»………………………………………………………………...22
1. Загальні характеристика ВАТ «ЗАлК»…………………………22
2. Оцінка управління та впровадження інвестиційного проекту на ВАТ «ЗАлК»………………………………………………………………26
3. Розрахунок ефективності показників інвестиційного проекту……31

3. ШЛЯХИ ТА НАПРЯМКИ ПОКРАЩЕННЯ УПРАВЛІННЯ ІНВЕСТИЦІЙНОЮ  ДІЯЛЬНІСТЮ ПІДПРИЄМСТВА ВАТ………….35

ВИСНОВКИ………………………………………………………………….37

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ …………………………………...39 
 
 
 
 
 
 
 

ВСТУП 

     Сучасний  стан української економіки після п’ятнадцяти років трансформаційного періоду свідчить про певні реформаційні перетворення й позитивні практичні зрушення. Дані результати ми маємо внаслідок суспільно-економічних змін в державі, а саме: лібералізації торгівлі, реформування власності, поступового розширення приватного сектора в економіці, деякого «потепління інвестиційного клімату».

     Разом з тим розвитку країнської економіки значною міроюмає сприяти ефективна інвестиційна діяльність усіх суб’єктів господарювання, оскільки за будь-яких умов вона створює матеріальну базу для суспільства і сприяє покращенню добробуту населення.

     Отже, з розвитком ринкових відносин та посилення чинників ризику, управління та оцінка ефективності інвестиційних проектів значно ускладнилася. Розрахунки обсягів реалізації, доходу, прибутку на перспективу стали більш складними внаслідок лібералізації цін. Розрахунки коефіцієнтів економічної ефективності інвестиційних проектів у разі відсутності нормативів для порівняння також втратили сенс.

     Тому  на сьогоднішній день актуальність та необхідність поглиблення теоретичних і методичних основ управління інвестиційною діяльністю (інвестиційними проектами) на підприємстві, а також достовірна оцінка ефективності проектів посідають важливе місце в процесі обгрунтування вибору альтернативних варіантів вкладення коштів.

     Питання оцінки ефективності інвестиційних проектів стали предметом досліджень таких українських економістів: І. Бланка, Я. Єлейко, А. Пересади, С. Реверчука та інших. Вагомий внесок у розвиток сучасних методик оцінки ефективності інвестиційних проектів зробили також і зарубіжні вчені: В. Беренс, В. Бочаров, Г. Бірман, Л. Віленський, В.Ковальов, Д. Норткотт  та інші.

     Метою роботи є дослідження теоретико-методологічної бази та розробка пропозицій щодо напрямків покращення ефективності процесу управління інвестиційними проектами на підприємстві.

     Завдання  курсової роботи:

• характеристика поняття та структури інвестиційних проектів;
• розгляд методів регулювання та управління інвестиційними проектами ;
• аналіз та дослідження регулювання та управління інвестиційним проектом підприємства;
• розробка пропозицій щодо напрямків підвищення ефективного управління інвестиційним проектом.

     Предмет курсової роботи – процес управління інвестиційним проектом підприємства на сучасному етапі розвитку.

     Об’єкт  курсової роботи – інвестиційний проект.

     Методи  дослідження:  динамічний аналіз, порівняльний аналіз, стратегічний аналіз, аналітичний  аналіз. 

     1 ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ІНВЕСТИЦІЙНОГО ПРОЕКТУ 

     1.1 Сутність та структура інвестиційних проектів  

     В економічній літературі інвестиційний  проект розглядається, з одного боку, як діяльність, що передбачає здійснення комплексу заходів для досягнення визначеної мети, а з іншого —  є системою організаційно-правових та розрахунково-фінансових документів, необхідних для здійснення визначених заходів, які містять їх опис.

     Таким чином, можна дати визначення інвестиційного проекту як комплексу документів, які містять систему взаємопов'язаних у часі й просторі та узгоджених з ресурсами організаційних заходів і дій, спрямованих на розвиток економіки підприємства. Інвестиційний проект характеризує зміст та умови реалізації відповідних заходів для досягнення поставлених цілей (розвиток техніко-технологічної бази виробництва чи діяльності, організація виготовлення нової продукції, здійснення нових методів і форм організації діяльності тощо) при встановлених ресурсних обмеженнях.

     Отже, проект — це інвестиційна акція, яка  передбачає вкладення ресурсів з метою досягнення певного запланованого результату і становить сукупність взаємопов'язаних заходів, які спрямовуються на досягнення завдань при встановленому обмеженому бюджеті протягом певного періоду. Інвестиційне проектування є складовою інвестиційної діяльності, це форма планування та реалізації інвестицій.

     Інвестиційний проект визначає мету, якої прагне досягти  підприємство, стратегію інвестиційної  діяльності в поєднанні з термінами  досягнення мети. Цей проект як реалістична  оцінка підприємства та його можливостей має бути генеральним планом діяльності та інструментом оцінювання ефективності управління підприємством.

     Ретельне  обґрунтування інвестиційного проекту  створює у майбутніх інвесторів впевненість у надійності своїх  інвестицій, а керівництву підприємства дає якнайповнішу картину становища підприємства.

     Інвестиційні  проекти мають декілька основних властивостей: вимірність — це можливість кількісного визначення діяльності або очікуваних результатів; часовий  горизонт — це характерний обмежений  час розробки та реальність проекту; чітке визначення взаємопов'язаних послідовних подій, які пов'язані з окремими видами діяльності; цільова спрямованість.

     В інвестиційному проекті детально розглядаються  науково-технічні, технологічні, організаційні, соціальні, фінансові та інші аспекти господарської діяльності підприємств.

     Проект  також може бути представлений як система. Система – це група елементів (люди, технічні елементи), організованих  таким чином, що вони діють як одне ціле для досягнення визначеної мети (рисунок 1.1).

     Рисунок 1.1 -  Інвестиційний проект як система 

     Інвестиційний проект — це основа для оцінювання перспектив розвитку підприємства, він  є ефективним засобом донесення  нової ідеї до осіб, потенційно здатних  вкласти свої фінансові ресурси у реалізацію проекту.

     Таким чином, інвестиційний проект допомагає  реально оцінити висунуті ідеї, задокументувати, оцінити їх, визначивши економічну ефективність та реальність втілення у життя, передбачити спосіб керування  процесом реалізації інвестиційного проекту.

     Інвестиційні  проекти залежно від їх цільової спрямованості, як правило, поділяють  на тактичні (пов'язані зі збільшенням  обсягів виготовлення продукції, підвищенням  якості, модернізацією обладнання) та стратегічні (проекти, що передбачають зміну форми власності або кардинальну зміну характеру виробництва).

     У сучасній практиці індустріально розвинених країн уся багатоманітність проектів класифікується за різними типами та ознаками (рисунок 1.2):

     Рисунок 1.2 -  Класифікація інвестиційних проектів 

     Залежно від вартості та масштабу проекти  поділяються на дрібні, середні та великі. Вартість дрібних проектів звичайно становить менше 300 тис. дол. США. До середніх проектів відносять  міжрегіональні та регіональні проекти, окремі проекти, розроблювані на рівні корпорацій; їх вартість — від 300 тис. дол. до 2 млн. дол. Великі проекти (вартістю більше 2 млн. дол.) мають стратегічний характер, будучи принципово новими об'єктами інвестування

     За  тривалістю реалізації проекти поділяють на короткотермінові (до одного року), середньотермінові (1—2 роки) та довготермінові (3—5 років).

     За  видами проекти класифікують:

• на проекти із затвердженими фондами фінансування, що перебувають на тій або іншій стадії реалізації, але ще незакінчені;
• проекти з незатвердженими та несхваленими фондами фінансуванням, які, у свою чергу, поділяються: на ті, рішення про доцільність інвестування в які приймається безпосередньо керівництвом корпорації; ті, що залежать від споживача (фінансування розпочинається тільки в тому випадку, коли корпорація на тендері виграє контракт на поставку продукції).

     За  сумісністю реалізації інвестиційні проекти  поділяються: на незалежні від реалізації інших проектів підприємства; що залежать від реалізації інших проектів підприємства; проекти інших інвестиційних проектів.

     Залежно від класу проекти виділяють  мегапроекти, що виключають реалізацію, мультипроекти та монопроекти.

     Мегапроекти — це цільові міжнародні, національні, міжгалузеві та галузеві програми розвитку, що містять велику кількість взаємопов'язаних проектів, об'єднаних загальною метою, які характеризуються виділеними на їх реалізацію ресурсами та обмеженим часом виконання. Такі програми розробляються, підтримуються та координуються на відповідних рівнях управління: державному, республіканському, обласному, муніципальному та ін.

     Мультипроекти — це проекти, спрямовані на забезпечення та реалізацію визначеної стратегії  розвитку підприємств (забезпечення високої  прибутковості власного капіталу, фінансової стійкості, загальної ефективності господарської діяльності підприємства).

     Монопроекти — це окремі інвестиційні, інноваційні  проекти, що потребують створення єдиної проектної команди. Такі проекти  залежно від змісту та мети їх реалізації поділяються на технічні, організаційні, економічні, соціальні, змішані і мають відповідні обмеження у фінансових та інших ресурсах, часі, критерії щодо якості продукції.

     Залежно від схеми фінансування, що передбачається, виокремлюють: 
інвестиційні проекти, що фінансуються за рахунок внутрішніх джерел підприємства; проекти, що фінансуються за рахунок акціонування; 
проекти, що фінансуються за рахунок позикових джерел; інвестиційні проекти зі змішаними формами фінансування.

     Як  правило, вимушені інвестиції, здійснювані  з метою підвищення надійності виробництва та техніки безпеки, спрямовані на виконання вимог щодо збереження навколишнього середовища згідно з новими законодавчими актами у цій сфері та з урахуванням інших елементів державного регулювання не мають особливих вимог щодо норми прибутку.

     Наведена  класифікація є складовим елементом  управління інвестиційним процесом на підприємстві, при цьому важливу  роль у його інвестиційній політиці відіграє часовий розподіл прибутку, коли залежно від структури капіталу підприємства у різні періоди керівництво вимагає різні норми прибутку на вкладені засоби; розробляються довготермінові плани капітальних вкладень для оптимального використання нагромадженого внаслідок реалізації проекту прибутку.

     На  підставі розглянутих вище принципів  і класифікаційних ознак у таблиці 1.1 наведено класифікацію інвестиційних проектів, яка пропонується для виробничих підприємств.

     Запропонована класифікація інвестиційних проектів виробничих підприємств дає змогу  більш диференційовано формулювати  вимоги до їхньої розробки та оцінки.

     Розробка  кожного інвестиційного проекту  виробничих підприємств від первісної  його ідеї до початку експлуатації являє собою його повний цикл, який складається з трьох окремих  фаз: передінвестиційної, інвестиційної  та експлуатаційної.

     У процесі прийняття інвестиційних  рішень щодо реалізації окремих проектів найбільш важливою стадією є якісна розробка техніко-економічного плану (або бізнес-плану інвестиційного проекту). В Україні зміст цього  документа – структура та вимоги до окремих його показників – регулюється Положенням про типовий бізнес-план, яке затверджено наказом Фонду Державного майна України.

     Положення структура бізнес – плану інвестиційного проекту підприємства має складатися з таких розділів:

1. юридичний статус підприємства;
2. стисла історична довідка про діяльність підприємства;
3. характеристика продукції, що виробляється та пропонується до виробництва підприємством, а також ринків її збуту;
4. характеристика конкурентного середовища;
5. план маркетингової діяльності;
6. план виробничої діяльності;
7. організаційний план;
8. план охорони навколишнього середовища;
9. фінансовий план та програма інвестицій;
10. аналіз можливих ризиків та страхування їх;
11. висновки.

     Таблиця 1.1 - Класифікація інвестиційних проектів виробничих підприємств за окремими класифікаційними ознаками

     Розглянуту  структуру бізнес-плану (техніко-економічного обґрун-тування) інвестиційного проекту може бути використано для проектів придбання цілісних майнових комплексів нового будівництва, повної реконструкції підприємства. Проекти ж модернізації активної частини основних засобів, придбання окремих видів матеріальних інноваційних нематеріальних активів, то структура розділів і перелік показників їхніх бізнес-планів можуть бути значно скорочені. Наведена структура розділів бізнес-плану інвестиційного проекту певною мірою відрізняється від загально визнаної в міжнародній практиці, тому за нею можуть розроблятися лише проекти, які фінансуються самим підприємством або спільно з вітчизняними інвесторами .

     Структура інвестиційного проекту як документа  та його зміст визначаються виходячи з принципу достатності інформації для забезпечення належного техніко-економічного обґрунтування інвестиційного проекту. Проект може бути укладений за будь-якою методикою, що дає можливість його аналізу, експертизи та схвалення.

     Розділи інвестиційного проекту мають давати повну інформацію про всі організаційні, економічні, правові і техніко-технологічні аспекти його впровадження. Такі відомості повинні дозволити зробити висновки щодо ступеня підготовленості проекту до впровадження, доцільності його розміщення на території міста, а також потенційних можливостей заявника реалізувати інвестиційний проект у повному обсязі у встановлені терміни.

     Таким чином, структура інвестиційного проекту  не є законодавчо стандартизованою і, за необхідністю, визначається відповідними органами в залежності від мети інвестування.  

1.2  Сутність регулювання та управління інвестиційними проектами 

     Управління - це насамперед процес, спрямований  на досягнення поставлених цілей. Управління проектом можна розглядати як координацію дій колективів людей, що беруть участь у виборі і обгрунтуванні ідеї, оцінці ефективності прийнятих способів досягнення поставлених цілей і контролі вартості, якості, термінів реалізації проекту. Проект, пов'язаний з реалізацією всіх циклів інвестування і віддачі вкладеного капіталу, називається інвестиційним проектом.

     Будь-які  дії талановитих менеджерів можуть виявитися неспроможними, якщо ціль управління обрана невдало, а виконавці сумніваються в успіху рішення поставленого завдання. Правильне, обгрунтоване визначення цілей завжди було і залишиться одним з найбільш важливих успіху будь-якої людської діяльності. Для вибору мети необхідно в першу чергу розібратися в тому, які проблеми стоять перед підприємством, колективом або окремою особистістю. Відсутність чітких цілей і способів їх досягнення веде до деморалізації колективу, зниженню продуктивності діяльності й інших негативних наслідків. Всі ці негативні явища зачіпають як керівників, так і виконавців проекту. Ось чому в реалізації інвестиційного проекту етап обгрунтування ідеї проекту й способів досягнення головних і другорядних цілей є одним з найважливіших.

     Можна дати два основних поняття управління проектами, які найчастіше наводяться в літературі.

     Управління  проектом - це діяльність з планування, організації, координації, мотивації  і контролю протягом усього життєвого  циклу проекту з застосуванням системи сучасних методів і техніки управління, головна мета якої - забезпечення ефективної реалізації визначених у проекті результатів за складом і обсягом робіт, вартості, якості і задоволенню учасників проекту.

     Замість терміна «управління проектами» (УП) часто використовують інший - «управління змінами». Щоб краще передбачити можливі зміни, необхідно чітко сформулювати цілі і завдання проекту, що дозволить найкращим чином визначити методичні та методологічні принципи управління проектом.

     В управлінні проектами використовується багатий арсенал методів і  прийомів, що дозволяють вирішувати завдання, що далеко виходять за рамки загального планування будівельного виробництва, складання розкладу випуску продукції, контролю робіт, управління ризиком та ін.

       У цілому методологія управління  проектом базується на уявленні  складних проектів як системи  взаємопов'язаних і взаємозалежних робіт і подій, які забезпечують ефективне використання матеріальних, технічних, трудових і фінансових ресурсів.

     Швидке  поширення системних методів управління проектами багато фахівців пов'язують з розвитком ЕОМ, яке змусило від використання одних лише мережевих моделей звернутися до пошуку інших комплексних підходів, більш орієнтованих на електронну обробку.

     Методи управління проектами, розроблені в країнах ринкової економіки стали стандартом, на який орієнтується більшістьінвесторів. Однк  існує ряд відмінностей у підходах та методах, пропонованих національними школами і практикуються різними фірмами.

     Управління проектом представляють також як системну модель, що складається з трьох взаємопов'язаних блоків:

     1. Суб'єктів управління;

     2. Об'єктів управління;

     3. Процесів управління здійснення проекту.

     Сутність планування розробки та реалізації проекту складається:

     1) у визначенні та узгодженні в часі змісту всіх робіт з виконання проекту;

     2) у визначенні ефективних методів і способів використання ресурсів усіх видів, необхідних для реалізації проекту;

     3) у встановленні  ефективної взаємодії  між  усіма  учасниками і виконавцями проекту.

     Плани  розробляються  на  всіх  етапах  реалізації проекту: від розробки концепції проекту, при прийнятті рішень по виконанню проекту та розробці його окремих  частин і  етапів,  включаючи складання  контрактів, і закінчуються при його завершенні. В процесі планування визначаються всі  необхідні  параметри реалізації проекту, в тому числі тривалість його виконання вцілому і окремих частин, потреба у фінансових, матеріальних і трудових ресурсах, обсягах робіт і терміни залучення різних організацій: проектних, фінансових і т.д.

     Планові  розрахунки повинні  забезпечити  реалізацію  проекту  у встановлені терміни, з мінімально-можливими витратами, при високому рівні виконання.

     Процес  планування реалізації проекту є  безперервним, він триває протягом усіх фаз здійснення проекту до його завершення і охоплює всі види робіт:

• проектування,
• закупівлю матеріалів і устаткування,
• підписання контрактів,
• створення продукції і т.д.

     План  реалізації проекту визначається виходячи з розмірів і складності самого проекту, а також його особливостей.

     При здійсненні проекту виділяють звичайно чотири основних плану. Розглянемо зміст кожного з них.

     Концептуальний  план. Визначаються цілі та завдання проекту, розглядаються можливі варіанти організації виробництва та шляхи досягнення поставлених цілей, оцінюються позитивні і негативні сторони кожного варіанта, встановлюються всі напрямки реалізації проекту з укрупненої структурою робіт, проводиться оцінка вартості необхідних ресурсів і потреби в них. Такий вид плану зазвичай називають бізнес - планом. Це перший і основний план, що визначає багато в чому долю всього проекту. До його розробки слід поставитися з усією серйозністю. На цьому етапі планування повинні бути чітко визначені кінцеві результати і дана їх оцінка.

     Стратегічний план. Визначає поетапне планування реалізації проекту. Зазвичай стратегічний план проекту встановлює:

     1) цільові етапи та основні точки контролю, терміни введення об'єктів і обсяги випуску продукції;

     2) строки завершення комплексу робіт;

     3) організації - виконавців і порядок їх взаємодії;

     4) поетапні потреби в поетапних, трудових і фінансових ресурсах.

     Поточний план. Уточнює терміни виконання робіт, потреби в ресурсах, терміни виконання робіт по окремим виконавцям.

     Оперативний план. Ще більш деталізує завдання виконавцем наневеликі відрізки часу: місяць, декаду (тиждень), добу. Плани деталізуються за окремими комплексами робіт і виконавцям. Це підготовчі, проектні, будівельні роботи, освоєння виробництва. Цей план може коригуватися  з урахуванням виникаючих змін. 

3.  Методи  управління  інвестиційними проектами

     За останні роки теорія і практика управління проектами збагатилися всілякими методами кількісної оцінки впливу організаційних і виробничих факторів на результати діяльності всіх учасників інвестиційного проекту, що дозволяють знайти близькі до оптимальних рішення.

     Найбільш часто використовуються математичні методи, в основі яких лежать моделі дослідження операцій, а саме:кореляційно-регресійний аналіз, математичне моделювання та програмування, метод експертних оцінок і т. д. 

     Математичні моделі дозволяють знайти різні суттєві показники ефективності проекту. При цьому для управління одним проектом можуть бути використані кілька різних інформаційних і оптимізаційних моделей.

     Вид  і  структура  моделей  визначаються  завданнями  управління проектом і наявністю достовірної інформації для отриманнянадійних рішень. 
Залежно від способу відображення причинно-наслідкових зв'язків і вимог практики управління проектом всі математичні моделі можна розділити на детерміновані та стохастичні.

     Моделі, в яких значення змінних передбачаються явно заданими при жорстких зв'язках  і умовно достовірними, прийнято називати детермінованими. Серед них за рівнем математичної абстракції або сглаженности значень змінних можна виділити два типи економіко-математичних структур:

• складні економіко-математичні структури, що описують всі причинні зв'язки реальної системи і дозволяють точно прогнозувати поведінку системи в залежності від зміни змінних (або параметрів);
• спрощені, побудовані на основі відбору основних, найбільш істотних залежностей, потім встановлення та математичного опису зв'язків між ними за допомогою кореляційного аналізу окремих параметрів і виключення несуттєвих зв'язків.