Облік фінансових результатів підприємства

ВСТУП

Кінцевим фінансовим результатом, що характеризує ефективність діяльності усього підприємства, тобто, складає основу економічного розвитку підприємства є прибуток. Прибуток – це важливий узагальнюючий показник оцінки ефективності функціонування кожного суб’єкта господарської діяльності, оскільки саме в прибутку акумулюються результати всіх сторін діяльності: виробництво і реалізація, якість і асортимент, ефективність використання виробничих ресурсів і собівартість.

Прибуток відображає ефективність господарювання підприємства за всіма напрямами його діяльності: виробничою, збутовою, постачальницькою, фінансовою і інвестиційною, він становить основу економічного розвитку підприємства і зміцнення його фінансових відносин з партнерами. Зростання прибутку створює фінансову основу для самофінансування діяльності підприємства, здійснюючи розширене відтворення. За рахунок прибутку виконується частина зобов'язань перед бюджетом, банками й іншими підприємствами.

Таким чином, прибуток стає найважливішою категорією для оцінки виробничої і фінансової діяльності підприємства.

Отримання прибутку є обов'язковою  умовою функціонування підприємства, адже прибуток є одним з основних джерел формування фінансових ресурсів підприємств, централізованих і децентралізованих грошових фондів, формує в значному обсязі бюджетні ресурси держави, здійснює фінансування розширеного відтворення підприємств, матеріальне стимулювання працівників, здійснення соціально-культурних заходів і т. д. Тому в одержанні прибутку мають бути зацікавлені не тільки трудові колективи підприємств, але й держава в цілому. Грамотне управління формуванням прибутку передбачає побудову на підприємстві відповідних організаційно-методичних систем забезпечення ефективного управління, знання основних механізмів формування прибутку, використання сучасних методів його аналізу і планування.

Метою роботи є дослідження теоретичних та практичних аспектів аналізу фінансових результатів діяльності підприємства, визначення шляхів покращення фінансового стану підприємства.

Для досягнення поставленої мети були визначені наступні задачі:

• визначити економічний зміст та функції фінансових результатів діяльності підприємств;
• вивчити особливості підходів до аналізу фінансових результатів діяльності підприємства;
• розглянути загальну характеристику діяльності СГВК «Зеленоярське» Миколаївського району;
• проаналізувати фінансові результати СГВК «Зеленоярське» Миколаївського району;
• дослідити напрямки підвищення фінансових результатів СГВК «Зеленоярське» Миколаївського району.

Об’єкт курсової роботи – фінансові результати діяльності підприємства.

Предмет дослідження – формування фінансових результатів підприємства та напрямки їх використання.

При написанні роботи були використані наступні методи: монографічний; аналітичний; статистичний; порівняльний; факторний аналіз.

У ході виконання дослідження були використані законодавчі і нормативні акти, статистичний матеріал, роботи вітчизняних і зарубіжних авторів, звітність СГВК «Зеленоярське» Миколаївського району за 2011-2013 роки. 

РОЗДІЛ 1

ТЕОРЕТИЧНІ ТА ПРАВОВІ ЗАСАДИ ФІНАНСОВОЇ ЗВІТНОСТІ ТА ОСНОВНИХ ФІНАНСОВИХ РЕЗУЛЬТАТІВ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВ

1.1 Нормативно-правове забезпечення складання фінансової звітності сільськогосподарських підприємств

Фінансова і статистична звітність є невід’ємною складовою інформаційної системи АПК, що використовується з метою дієвого державного регулювання у сільському господарстві. Вона повинна надавати інформацію про показники господарювання підприємств, на підставі яких можна робити науково обґрунтовані висновки про досягнутий рівень розвитку галузі та приймати вивірені управлінські рішення на мікро- і макрорівнях [1].

Різного роду зміни за останні десятиліття, що відбувалися при формуванні звітності, призвели до хаотичності у її розвитку. В окремі періоди річні звіти подавались із значною кількістю розрізнених додатків, які не входили в основний річний звіт, але подавались одночасно з ним. Часто змінювалися назви, нумерації форм, їх зміст, наявність довідок до них і порядок розміщення в річному звіті. Випадкове включення чи виключення окремих форм чи показників із звітності призвело до того, що звітність втратила аналітичність і цілісність.

Таким чином реформування сільськогосподарськими підприємствами звітної інформації є важливою проблемою управління галуззю АПК на сучасному етапі розвитку. Тобто проблема впорядкування аналітичності та забезпечення цілісності звітності важлива як сама по собі, так і у зв’язку з ефективним функціонуванням галузі [2].

У 1980 році сільськогосподарські підприємства подавали річний звіт, у складі якого було 18 звітних форм. У 1990 році відбулися незначні зміни у формуванні річного звіту, було виключено чотири форми: “Витрати кормів по видах худоби”, “Підсумки інвентаризації”, “Рух коштів фонду на капітальні вкладення і капітальний ремонт”, “Виконання плану введення в дію потужностей основних фондів і плану капітальних вкладень” і введено дві нових: “Баланс продукції” та “Нестачі, крадіжки і псування товарно-матеріальних та інших цінностей”. Уже в 2000 році відбулися кардинальні зміни, і в річному звіті залишилося лише дев’ять форм, тобто кількість їх зменшилася удвічі [3].

У звітності за 2000 рік упущено багато важливої інформації, і навіть концептуальні її основи вимагають поліпшення та логічності. Суттєвим моментом вбачається те, що значного спрощення, а то й повного виключення зазнали такі показники, як трудові ресурси, соціальна сфера, виробництво валової продукції, структура реалізації за видами, розподіл прибутку за видами і каналами. Змінилися також терміни подання звітності.

Нині збором фінансової та статистичної звітності займаються органи державної статистики, які стежать за дотриманням відповідності та арифметичної збалансованості показників у цих формах. Саме у зв’язку з цим колишня спеціалізована бухгалтерська звітність названа статистичною і Держкомстатом України розроблено відповідні Рекомендації № 254 щодо її заповнення. Однією з найбільш значущих проблем стає забезпечення зіставності даних і недопущення викривлення показників, що має досягатися дотримуванням уніфікації форм статистичної звітності та їх розробкою за єдиною методологічною основою. Виникає необхідність простежити за змінами, що відбулися останніми роками у формуванні бухгалтерської (фінансової і статистичної) звітності сільськогосподарськими підприємствами [4].

До впровадження П(С)БО річний звіт сільськогосподарських підприємств поєднував у собі розгорнуту інформацію про фінансову і виробничу діяльність. Не можна сказати, що він був вичерпно інформаційним, адже деякі його розділи повторювались і дублювались, проте дані з достатньою ефективністю використовувалися на різних рівнях управління. З 2000 року простежується помітна тенденція до зміни в складі звітності, що обумовлена чітким відокремленням фінансової звітності.

Спеціалізована звітність, що мала виробничий (управлінський) напрям, поки що залишається без змін. Так, у 1999-2000 роках вона була представлена рядом форм (6-АПК, 7-АПК, 9-АПК, 13-АПК) з тією різницею, що в 1999 році вони входили до складу “Річного звіту сільськогосподарських підприємств за 1999 рік”, а в 2000 році – відокремлена і входить до спеціалізованих форм звітності сільськогосподарського підприємства [5].

З 2001 року ґрунтовно змінено її форму, вона вже має назву не бухгалтерська, а статистична форма звітності № 50-сг “Основні економічні показники роботи сільгосппідприємств”, в якій змінено склад та економічну структуру показників. Тепер ця форма складається з чотирьох розділів, в яких узагальнюється інформація про результати діяльності сільськогосподарських підприємств. Останнім часом у даній формі-звітності відбулися зміни у назві розділів і в побудові окремих його статей. Так, другий розділ “Затрати на основне виробництво” перейменовано на “Витрати операційної діяльності”, а четвертий, який раніше мав назву “Землекористування на 1 січня”, названо “Землекористування протягом звітного року”. Залишилися без змін перший – “Виробництво і реалізація сільгосппродукції” і третій – “фінансові результати”.

Оскільки виробнича звітність узагальнюється на рівні Держкомстату України вона є програмою державного спостереження за економічними зрушеннями в сільському господарстві, це ставить особливі вимоги до неї. При цьому вважаю, що не слід копіювати зарубіжні зразки, адже вітчизняним розробкам притаманна глибина й ідентичність економічній ситуації.

1.2 Теоретичні аспекти  формування фінансових результатів  на сільськогосподарських підприємствах

Економічна доцільність функціонування будь-якого підприємства, результативність його фінансової діяльності багато в чому визначається станом формування та використання фінансових результатів.

Фінансові результати – це  зіставлення валових доходів і валових витрат, регламентованих податковим законодавством [6].

Фінансовий результат – це виражений у грошовій формі економічний підсумок господарської діяльності підприємства в цілому, а також його окремих структурних підрозділів [1]. Він може бути отриманий як результат від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інших матеріальних цінностей і доходів в результаті інвестиційної та фінансової діяльності.

Через виняткову важливість фінансового результату в економічних відносинах економісти сьогодення вивчають економічну природу прибутку та збитку підприємства, адже велика кількість існуючих теорій не дає єдиного підходу щодо визначення сутності, форм і внутрішньої структури фінансового результату.

Протягом ряду століть не припиняються суперечки про економічну сутність прибутку (збитку). Економісти різних епох пов'язують категорію «прибуток» з категорією доходу, капіталу, відсотка, помірності, чекання, ризиком, невизначеністю і багатьма іншими [2].

Першими в історії економічної думки спробували дати визначення прибутку ще в XVII столітті меркантилісти. В таблиці 1.1 наведено еволюцію підходів щодо визначення сутності прибутку представниками різних економічних шкіл.

Чистий доход (виручка) від реалізації товарів (робіт, послуг) підприємства визначається вирахуванням з доходу (виручки) від реалізації товарів (робіт, послуг) підприємства непрямих податків, зборів, знижок тощо:

                                                ЧД= В – ПЗ                                                 (1.1)

       де ЧД – чистий доход (виручка) від реалізації товарів (робіт, послуг);

               В – доход (виручка) від реалізації  товарів (робіт, послуг);

               ПЗ – податки, збори, знижки.

Таким чином, фінансові результати, що являють собою прибуток або збиток звітного періоду, характеризують рівень ефективності в абсолютному вираженні, причому особливу увагу необхідно приділяти дослідженню обсягу чистого прибутку, оскільки саме цей показник відбиває остаточний результат роботи підприємства.

Таблиця 1.1

Етапи становлення економічної думки щодо появи поняття «прибуток»

Показники рентабельності діяльності підприємства дозволяють визначити рівень ефективності у відносному вираженні. Кожен з досліджуваних напрямків аналізу по-різному показує рівень ефективності діяльності будь-якого підприємства, але в комплексі такий аналіз дає змогу отримати достовірну інформацію щодо його функціонування, дозволяючи керівникам підприємств приймати управлінські рішення для покращення подальшої фінансово-господарської діяльності [8].

РОЗДІЛ 2

АНАЛІЗ ФІНАНСОВОЇ ЗВІТНОСТІ ТА ОЦІНКА ФІНАНСОВИХ РЕЗУЛЬТАТІВ СГВК «ЗЕЛЕНОЯРСЬКЕ» МИКОЛАЇВСЬКОГО РАЙОНУ

2.1 Фінансово-економічна характеристика сільськогосподарського підприємства

Повне: Сільськогосподарський виробничий кооператив «Зеленоярське».

Скорочено: СГВК «Зеленоярське».

Місцезнаходження СГВК «Зеленоярське»/юридична адреса/: 57136 Миколаївська область, Миколаївський район, с. Зелений Яр, вул. Радянська, буд. 26.

Метою діяльності СГВК «Зеленоярське» є виробництво сільськогосподарської продукції, її переробка і реалізація, інші види сільськогосподарської діяльності для отримання прибутку на основі раціонального використання землі, інших природних ресурсів і виробничо-ресурсного потенціалу.

Предметом діяльності СГВК «Зеленоярське» є:

• виробництво сільськогосподарської продукції;
• заготівля сільськогосподарської продукції;
• переробка сільськогосподарської продукції;
• зберігання сільськогосподарської продукції;
• транспортування сільськогосподарської продукції;
• реалізація сільськогосподарської продукції.

СГВК «Зеленоярське» є змішаним сільським господарством з дня його  державної реєстрації. СГВК «Зеленоярське» здійснює свою діяльність згідно з чинним  законодавством України.

Майно підприємства складають основні фонди, обігові кошти та інші цінності, вартість яких відображена в балансі СГВК «Зеленоярське».

СГВК «Зеленоярське» є власником:

• майна, земельних угідь, коштів, майнових та інших прав, переданих в результаті його фінансово-господарської діяльності;
• майна, земельних угідь, коштів, майнових та інших прав, одержаних в результаті його фінансово-господарської діяльності;
• інших майна, коштів та прав набутих на підставах, не заборонених чинним законодавством.

СГВК «Зеленоярське» здійснює володіння, користування і розпорядження своїм майном у відповідності з метою своєї діяльності.

СГВК «Зеленоярське» може самостійно купувати, продавати, передавати, безкоштовно обмінювати, передавати в оренду юридичним особам і громадянам засоби виробництва та інші матеріальні цінності, відчужувати їх іншими способами.

СГВК «Зеленоярське» має самостійний баланс, розрахунковий та інші рахунки в банках, печатку зі своїм найменуванням, кутовий штамп, фірмові бланки зі своєю назвою.

Керівником СГВК «Зеленоярське» є громадянин України Літвінов В.Г.

Керівник СГВК «Зеленоярське» несе відповідальність по його зобов’язаних межах свого внеску до статутного фонду СГВК «Зеленоярське».

Керівник відповідає за боргові зобов’язання СГВК «Зеленоярське». СГВК «Зеленоярське» в процесі своєї діяльності у відповідності до чинного законодавства використовує земельні угіддя, передані йому керівником, або набуті (придбані у власність, орендовані, надані у використання). Орендну плату за використання земель СГВК «Зеленоярське» здійснює відповідно до умов договорів оренди.

Чистий прибуток (доход) СГВК «Зеленоярське», утворений за рахунок надходжень від господарської діяльності, залишається у повному його розпорядженні після:

• покриття матеріальних та прирівняних до них витрат;
• виплата заробітної плати та інших видів винагороди працівникам;
• оплати відсотків по кредитам банків і по облігаціях;
• внесення до бюджету передбачених законодавством України податків та інших платежів.

Порядок розподілу чистого прибутку (доходу) та покриття збитків визначається керівником СГВК «Зеленоярське».

СГВК «Зеленоярське» в разі необхідності, створює цільові фонди, призначені для покриття витрат, пов’язаних з його діяльністю, зокрема резервний фонд, фонд розвитку виробництва, фонд споживання, фонд виплати дивідендів та інші фонди. Порядок та умови створення таких фондів визначається внутрішніми документами СГВК «Зеленоярське».

Управління СГВК «Зеленоярське» здійснює його керівник. Всі рішення керівника є обов’язковими для виконання працівниками.

СГВК «Зеленоярське» здійснює оперативний та бухгалтерський облік результатів своєї роботи, веде фінансову, податкову, статистичну та інші види звітності.

Порядок організації та ведення бухгалтерського, податкового обліку і подання фінансової, податкової та статистичної звітності визначається наказом «Про облікову політику» СГВК «Зеленоярське» та відповідним законодавством.

Бухгалтерський облік ведеться в регістрах синтетичного та аналітичного обліку (книги, відомості, журнали тощо) рекомендації по застосуванню регістрів затверджені наказом Міністерством фінансів України від 29,12,2000 р. № 556.

Річна, квартальна та місячна фінансова, податкова та статистична звітність складається в установлені терміни.

Таким чином, можемо зробити висновок, що фінансово-господарська діяльність СГВК «Зеленоярське» пов’язана з формуванням, перерозподілом і використанням фінансових ресурсів. Майно СГВК «Зеленоярське» складається з основних засобів, оборотних коштів. А також інших цінностей вартість яких відображається на самостійному балансі СГВК «Зеленоярське». Джерелом формування майна є: грошові та матеріальні внески керівника, доходи отримані від реалізації продукції, а також від інших видів господарської діяльності, інші джерела не заборонені законодавчими актами України.

2.2 Оцінка фінансових результатів  СГВК «Зеленоярське» Миколаївського  району

Розглянемо за останні три роки динаміку та структуру формування фінансових результатів СГВК «Зеленоярське» миколаївського району.

Таблиця 2.1

Формування фінансових результатів СГВК «Зеленоярське» Миколаївського району, 2011-2013рр., тис. грн

Джерело: розраховано та побудовано за даними звітності СГВК «Зеленоярське»

Аналізуючи дані таблиці можна зробити висновок, що СГВК «Зеленоярське» у 2013 році збільшило чистий прибуток на 1439 тис. грн. в порівнянні з 2012 роком. Це відбувається за рахунок збільшення чистого доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інших операційних доходів, фінансових результатів від операційної діяльності та зменшення адміністративних витрат.

Використовуючи дані сільськогосподарської форми  №1 «Баланс» за останні три роки, охарактеризуємо склад і структуру залучених і позикових коштів СГВК «Зеленоярське» Миколаївського району.

Таблиця 2.2

Склад і структура залучених і позикових коштів СГВК «Зеленоярське» Миколаївського району, 2011-2013рр., тис. грн

Джерело: розраховано та побудовано за даними звітності СГВК «Зеленоярське»

З даних таблиці можна зробити висновок, що за аналізуючи роки довгострокові зобов’язання і забезпечення були найменшими у 2012 році, та становили 3400 тис. грн. Якщо порівнювати 2011 та 2013 роки, то у 2013 році довгострокові зобов’язання і забезпечення зросли на 7,2%. Поточна кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги у 2012 та 2013 роках зменшилась на 26,3 та 26,97% відповідно у порівнянні з 2011 роком. У 2012 році поточні зобов’язання за розрахунками збільшились на 22,2% у порівнянні з 2011 роком, а в 2013 році їх немає взагалі.

Використовуючи дані сільськогосподарської форми  №1 «Баланс» за останні три роки, проаналізуємо динаміку кредиторської та дебіторської заборгованості СГВК «Зеленоярське» Миколаївського району.

Таблиця 2.3

Динаміка кредиторської та дебіторської заборгованості СГВК «Зеленоярське» Миколаївського району, 2011-2013 рр., тис. грн