Облік та аудит розрахунків за податками та платежами

Зміст

Вступ

1. Аудит загальнодержавних податків, зборів та платежів…………………8

1.1. Аудит нарахування та сплати податку  на додану вартість та акцизного збору…………………………………………………………………………....8

1.2. Аудит нарахування та сплати податку  з власників транспортних засобів та інших самохідних машин………………………………….…….13

1.3. Аудит нарахування та сплати комунального податку……………....15

1.4. Аудит утримань та сплати податку з доходів фізичних осіб…….....16

2. Документальне оформлення аудиторської перевірки розрахунків за податками та платежами……………………………………………………18

2.1. Договір на виконання аудиторських послуг…………………………18

3. Підсумкова документація  аудиторської перевірки……………………22

3.1. Узагальнення результатів аудиту і написання аудиторського висновку………………………………………………………………………22

Висновки та пропозиції

Список використаних джерел

Практичне завдання

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

 

В Україні з 1993 року функціонує підсистема незалежного фінансово-економічного контролю - аудит. 

Правові засади здійснення незалежної аудиторської діяльності в  Україні базуються на Законі України "Про аудиторську діяльність".  Основне завдання цього Закону - створення системи незалежного  фінансового контролю з метою  захисту інтересів власника. Аудит  виконує такі основні завдання:

- перевірка публічної  бухгалтерської звітності,  обліку,  первинних документів та іншої  інформації про фінансово-господарську  діяльність суб'єктів господарювання  з метою визначення достовірності  їх звітності,  повноти і відповідності  обліку чинному законодавству  та встановленим нормативам;

- надання аудиторських  послуг у формі консультацій  з питань бухгалтерського обліку,  звітності,  оподаткування,  аналізу  фінансово-господарської діяльності  та інших видів економіко-правового  забезпечення підприємницької діяльності  фізичних та юридичних осіб;

Сфера діяльності незалежного  аудиту - в основному позабюджетні підприємства,  організації,  установи,  хоча в деяких випадках згідно зі статтею 25 Закону України "Про Рахункову  палату " аудитори можуть залучатися до перевірок у бюджетній сфері.

Організаційне і методологічне  керівництво аудиторської діяльності в Україні здійснює Аудиторська  палата України (АПУ).

Аудиторська палата України  є незалежним самостійним органом,  головним завданням якого є :

- сприяння розвитку аудиту  в державі;

- вирішення принципових  питань аудиторської діяльності  в Україні на єдиній методологічній  основі;

 

- сертифікація ( визначення  кваліфікаційної придатності ) аудиторів;

- ліцензування (дозвіл) на  право займатися аудиторською  діяльністю.

Аудиторська палата України  діє відповідно до Статуту,  має  регіональні відділення,  повноваження яких визначаються "Положенням про  регіональні відділення".

Аудиторська палата України  створюється шляхом делегування  до її складу п'яти представників  громадської організації аудиторів  України організації аудиторів  України,  по одному представникові від Міністерства фінансів,  Головної державної податкової адміністрації,  Міністерства статистики,  Національного  банку,  Міністерства юстиції та окремих фахівців від навчальних,  наукових та інших організацій. 

Таким чином,  метою аудиту фінансової звітності є висвітлення  аудитором висновку про те,  чи відповідає фінансова звітність  в усіх суттєвих аспектах інструкціям,  які регламентують порядок підготовки і представлення фінансових звітів. За результатами аудиту складається  аудиторський висновок про реальний фінансовий стан суб'єкта господарювання. Отже,  метою проведення аудиту є  складання аудиторського висновку про фінансовий стан суб'єкта,  що перевіряється.  Основні завдання аудиту - збирання та обробка достовірної  інформації про господарсько-фінансову  діяльність суб'єкта господарювання і  формування на цій основі аудиторських висновків.

Крім того, аудит повинен  адекватно відображати всі аспекти  діяльності суб'єкта,  що перевіряється.   Для того,  щоб скласти достовірний  аудиторський висновок,  аудитор  повинен отримати безумовну гарантію того,  що інформація,  яка міститься  у  бухгалтерській документації та первинних документах,  достатня та достовірна.

Треба також зазначити, що користувачі цієї інформації мають  право 

згідно із ст.. 9 Закону України "Про  аудиторську діяльність" виступати 

замовниками на проведення аудиту та виконання інших аудиторських послуг, визначати обсяги та напрями аудиторських перевірок у межах повноважень,  наданих законодавством, установчими  документами або окремими договорами".

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1. Аудит загальнодержавних податків, зборів та платежів.

     1.1. Аудит нарахування та сплати податку на додану вартість та акцизного збору.

      Податок на додану вартість є непрямим податком, який включається до ціни реалізації понад відпускну ціну виробника, він є частиною новоствореною вартості і сплачується до Державного бюджету на кожному етапі виробництва товарів,  виконання робіт та надання послуг.

      Основною  метою аудиту розрахунків з  бюджетом з податку на додану  вартість є встановлення повноти  нарахування і сплати податку.

      Для досягнення  цієї мети аудитору під час  перевірки необхідно вирішити  такі завдання:

- встановити,  чи є  підприємство платником податку;

- з’ясувати законність  застосування пільгового оподаткування;

- підтвердити правильність  і повноту визначення об'єктів  оподаткування;

- переконатися у правильності  відображення розрахунків з ПДВ  у бухгалтерському обліку і  податковій звітності.

     Процедури  аудиту зводяться до перевірки відповідності чинному законодавству відображення в обліку нарахування і сплати ПДВ:

  а) визначається,  чи є підприємство платником  податку,  згідно із ст.9 Закону  України від 03.04.1997 року № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість "; 

  б) визначаються види  діяльності за статутними документами.  За рахунками та первинними  документами,  шляхом опитування  службових осіб аудитор з’ясовує,  якими видами діяльності займається  підприємство насправді і чи  має воно пільги з оподаткування  на додану вартість.   Метою  такої перевірки є вимога обов'язкового  ведення відокремленого обліку пільгових операцій, товарів та нарахування податку на додану

 

вартість,  пов'язаного  з окремим поданням декларацій; 

  в) перевіряється  правильність визначення і відображення  у бухгалтерських документах : об'єкта  оподаткування,  оподаткованого  обороту,  ставок податку.   Слід особливу увагу звернути  на те,  що об'єктом оподаткування  є : обороти з реалізації товарів,  робіт і послуг з відвантаження  товарів,  обсяги виконаних будівельно-монтажних  робіт,  ремонт і т.д., послуг  транспорту,  зв'язку,  реклами; 

  г) перевіряється  правильність нарахування ПДВ  при реалізації.  Для цього перевіряємо журнал-ордер № 3 (64 рахунок) в якому відображається  реалізація. Визначається метод визначення фінансових результатів, який застосовується на підприємстві: касовий, на відвантаження, чи розрахунковий.  Часто реалізація показується за одним методом, а нараховується ПДВ за іншим. Перевіряється нарахування кредиту рахунка 64;

  д) перевіряється  правильність відображення в  обліку і, відповідно,  розрахунку  бази оподаткування операцій  з іншою реалізацією, а саме:

1) основних засобів.  Придбання основних засобів обліковується  на рахунку 15 і відшкодування  ПДВ здійснюється під час оприбуткування  відповідно оформлених документів  на придбання;

2) аудитор повинен  перевірити визначення сум ПДВ  до сплати в бюджет (Кт 64 рахунка ) за натуральною оплатою ( обов'язково показувати через 70,71,72,73,74 рахунки).

     Об'єктами  оподаткування за Законом України  "Про податок на додану  вартість" визначені такі,  що оподатковуються за ставкою 20%, 0% та звільнені від оподаткування.  База оподаткування операцій з продажу товарів визначається виходячи з їх контрактної вартості,  визначеної за вільними  цінами,  з урахуванням акцизного збору,  ввізного мита,  інших податків та

 

зборів,  за винятком податку на додану вартість, що включений в  ціну товарів за законами України  з питань оподаткування.

     При перевірці  слід звернути увагу на повноту  і правильність,  своєчасність  нарахування ПДВ на продаж  товарів (робіт послуг) без оплати,  або з частковою оплатою їх  вартості,  на бартерні операції,  а також на натуральні виплати  в рахунок оплати праці фізичним  особам.  Згідно із законом  датою виникнення податкових  зобов'язань під час здійснення  товарообмінних операцій вважаються  будь-яка з подій,  що сталася  раніше:

  - дата відвантаження  товарів,  а для робіт,  послуг - дата оформлення документа,  що засвідчує факт виконання  робіт (послуг);

  - дата оприбуткування  платником податку товарів,  для  робіт, послуг - дата оформлення  документів,  що засвідчують факт  отримання платником податку  результатів праці.

     Аудитор перевіряє  суми податкового кредиту за  відповідні звітні періоди,  звертаючи  при цьому увагу на:

  - суми ПДВ,  сплачені (нараховані) у звітному періоді  у зв'язку з придбанням (спорудженням) основних засобів,  включаються  до складу податкового кредиту  такого звітного періоду незалежно  від термінів введення в експлуатацію  основних фондів;

- не включаються до  податкового кредиту суми податку  за операціями з товарами (роботами,  послугами), звільненими від оподаткування;

  - за товари (роботи,  послуги ), які частково використовуються  в оподатковуваних операціях,  а частково ні,  до суми податкового  кредиту 

включаються суми податку  в частині використання,  яка  відноситься до оподатковуваних  операцій;

  - до складу податкового  кредиту не включаються суми  податку,  сплачені за придбані товари (роботи,  послуги ), вартість яких не відноситься до складу

 валових витрат виробництва.  Податки,  сплачені у зв'язку  з таким придбанням,  відшкодовуються  за рахунок відповідних джерел.

     Перевіряючи  законність відшкодування ПДВ,  слід керуватися тим,  що датою  виникнення права платника податку  на податковий кредит вважається  дата списання коштів з банківського  рахунка в оплату товарів,  або дата отримання податкової  накладної.

     З'ясування  достовірності,  правильності розрахунків з бюджетом за ПДВ потребує також зіставлення сум ПДВ,  вказаних у податкових накладних з книгами обліку придбання і продажу товарів (робіт, послуг).   Дані книг обліку придбання і продажу товарів мають відповідати аналітичним і синтетичним регістрам бухгалтерського обліку.

     Розрахунки  з бюджетом по ПДВ мають  правильно відображатися на рахунках  бухгалтерського обліку.   Згідно  з Інструкцією бухгалтерський  облік ПДВ ведеться з використанням  рахунка 64 «Розрахунки за податками  і платежами» за субрахунками:

  -  641 «Розрахунки  за податками» - за кредитом відображаються  нараховані суми податку,  за  дебетом - суми,  які належать  до відшкодування з бюджету,  сплату податку,  списання;

  -  643 «Податкові зобов’язання»  - обліковується сума ПДВ,  визначена,  виходячи з суми одержаних  авансів (попередньої оплати) за  готову продукцію,  товари,  інші  матеріальні цінності та нематеріальні  активи,  роботи,  послуги,  що  повинні бути відвантажені (виконані);

  - 644 «Податковий кредит»  - обліковується сума ПДВ,  на  яку підприємство придбало право  зменшити податкове зобов’язання.

     Аудитору необхідно визначити правильність нарахування податку залежно від обсягів продажу за різними податковими ставками.  Слід окремо виділити реалізацію товарів,  які обкладаються податком за ставкою 20%,0%

 

 і не оподатковуються.

     Основні аудиторські  процедури перевірки розрахунків  з бюджетом по ПДВ :

- порівнюються журнал  з головною книгою,  дебетові  та кредитові обороти 

на рахунку 64,  показані в обліку та нараховані аудитором. Звіряються обороти за К-т 70 рахунка правильність віднесення витрат на собівартість;

- дані оборотів на  рахунку 64,  за головною книгою (або оборотно-сальдовим балансом) порівнюється з сумами,  зазначеними  у декларації про ПДВ;

- після визначення відхилень  і порушень групуються помилки  на типові,  розрахункові,  випадкові  (арифметичні чи нетипові).    Визначається їх характер : обман  чи помилка,  суттєвість впливу  на кінцеві результати,  можливість  виправлення. При цьому складається  звіт,  використовуються для нього  попередньо складені робочі записи  у вигляді порівняльних таблиць,  розрахунково-підсумкових відомостей  і т.д., де відображені всі етапи  обліку податку на додану вартість: від первинних документів,  журнал-ордерів  до декларації.

     Акцизний  податок — це непрямий податок  на споживання підакцизних товарів  (продукції), що включається до  ціни таких товарів (продукції). Статтею 215 Податкового кодексу  України визначено наступний  перелік 

підакцизних товарів:

- спирт етиловий та  інші спиртові дистиляти, алкогольні  напої, пиво;

- тютюнові вироби, тютюн  та промислові замінники тютюну;

- нафтопродукти, скраплений  газ;

- легкові автомобілі, кузови  до них, причепи та напівпричепи, мотоцикли.

     Оплата акцизного  податку перевіряється подібним  чином як і сплата ПДВ. Аудитору  необхідно визначити,  чи є  підприємство платником акцизного 

 

збору,  та перевірити:

- ставки конкретних видів  акцизного збору,  у відсотках  до вартості товару (у відпускних  цінах),  для імпортованих товарів  - до митної вартості (закупівельна  вартість з урахуванням митних  зборів та мита);

- ставки конкретних видів  акцизного зборок,  у твердих  сумах за одиницю реалізованого  товару;

- обороти з реалізації  підакцизних товарів відповідно  до ДКМУ "Про акцизний збір " від 26.12.92 року № 18-92.

 

     1.2 Аудит нарахування та сплати податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів

     Платниками  цього податку є підприємства,  що мають власні транспортні  засоби та інші самохідні машини  і механізми на пневматичному  ходу.

     Законом України  "Про податок з власників  транспортних засобів та інших  самохідних машин і механізмів" від 1 8.02.1997 року № 75/97 визначено  платників цього податку.   Податок з власників транспортних  засобів нараховується самостійно,  на підставі звітних даних  про кількість 

транспортних засобів  та інших самохідних машин і механізмів станом на 1 січня поточного року. 

     Аудит проводиться  на підставі звітних даних  про наявність транспортних засобів  на 1 січня звітного року множенням  ставки податку:

- для транспортних засобів  з двигуном внутрішнього згоряння - на об’єм двигуна (у см  куб.);

- для автомобілів з  електродвигунами - на потужність  двигуна (У кВт);

- для плавзасобів - на  довжину водного транспортного  засобу (у см). 

     Обчислення  податку здійснюється згідно  з Порядком заповнення 

 

Розрахунку з власників  транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів,  затвердженим наказом ДПАУ від 16.02.2000 року № 61.   Розрахунок подається платником  податку до податкових органів за місцем знаходження і місцем постійного базування транспортних засобів  не пізніше 15 березня року,  наступного за звітним,  а щодо придбаних  протягом року транспортних засобів - у 10-денний строк після їх реєстрації у відповідних органах. З транспортних засобів,  придбаних протягом року,  податок сплачується перед їх реєстрацією,  починаючи з кварталу,  в якому зареєстровано транспортний засіб.

     Нарахована  сума річного податку ділиться  на чотири рівні частини і  відображається платником податку  в Розрахунку за квартальними  строками сплати.

     Платники  податку несуть відповідальність  згідно з чинним законодавством  за правильність нарахування  сум податку і за своєчасність  подання до податкових органів  Розрахунку та сплати нарахованих  сум.

     У разі  приховування об’єктів оподаткування  з власників транспортних засобів  стягується сума несплаченого  податку,  а також пеня або  штраф у порядку,  передбаченому  чинним законодавством. 

     У бухгалтерському  обліку суми нарахованого і  сплаченого податку з власників  транспортних засобів та інших  самохідних машин і механізмів  відображають такими записами:

• Дт 92 "Загально виробничі витрати";
• Кт 641 "Розрахунки з податку з власників транспортних засобів" - на суму перерахованого податку;
• Дт 641" Розрахунки з податку з власників транспортних засобів";
• Кт 311 " Поточний рахунок в національній валюті".

 

      1.3. Аудит нарахування та сплати комунального податку

     Платниками  комунального податку є юридичні  особи,  крім бюджетних установ,  організацій,  планово-дотаційних  і сільськогосподарських підприємств.

     Для перевірки  правильності обчислення і сплати  комунального податку аудитор  має вивчити такі питання :

- правильність обчислення  та своєчасність сплати комунального  податку до бюджету;

- відображення в обліку  і складання звітності з комунального  податку.

     Комунальний  податок сплачується в розмірів 10% фонду оплати праці за звітний  період,  обчислений виходячи  з неоподатковуваного мінімуму  доходів громадян.   Таким чином,  аудитор визначає фактичну чисельність  працюючих і перевіряє правильність  нарахування податку. 

     Комунальний  податок обчислюється і перераховується  до бюджету щоквартально до 15 числа місяця,  наступного за  звітним кварталом.  Звіт подають  один раз на квартал у строки,  встановлені для подання квартальної  та річної бухгалтерської звітності.

     У бухгалтерському обліку суми нарахованого і сплаченого комунального податку відображаються такими записами :

• Дт 92 "Загально виробничі витрати";
• Кт 641 "Розрахунки за комунальним податком " - на суму нарахованого податку; 
• Дт 641 "Розрахунки за комунальним податком ";
• Кт 311" Поточний рахунок у національній валюті " - на суму перерахованого податку.

 

     1.4 Аудит утримань та сплати податку з доходів фізичних осіб

     Підставою  для здійснення оподаткування  податком з доходів фізичних  осіб є Закон України зі  змінами та доповненнями,  внесеними  Законом України від 27.11.2003 року  № 1344-ІУ, "Про податок з доходів  фізичних осіб" від 22 травня 2003 року № 889-ІУ.

     Платниками  прибуткового податку в Україні  є громадяни України,  іноземні  громадяни та особи без громадянства.

      Об’єктом  оподаткування є:

- загальний місячний  оподатковуваний дохід;

- чистий річний оподатковуваний  дохід,  який визначається шляхом  зменшення загального річного  оподатковуваного доходу на суму  податкового кредиту такого звітного  року;

- доходи з джерелом  їх походження з України,  які  підлягають кінцевому оподаткуванню  при їх виплаті;

- іноземні доходи.

       Аудит  податку з доходів фізичних  осіб доцільно проводити в  два етапи :

-  1 етап - перевірка нарахування  і обліку податку протягом  звітного року;

- 2 етап перевірка декларації,  що подається до ДГТІ,  про  сукупний оподатковуваний дохід,  після чого перевіряються перерахування  оподатковуваного доходу з урахуванням  суми податків,  сплачених протягом  року.

     Першим етапом  є перевірка доходів за місцем  основної роботи необхідно переглянути  трудові книжки другові угоди,  контракти. Податком з доходів  фізичних осіб обкладаються доходи,  одержані за виконання трудових  обов’язків,  у тому числі за  сумісництвом,  за роботою за  договорами підряду,  дивіденди,  а також інші грошові доходи,  які підприємство чи 

 

організація виплачує своїм  працівникам у грошовій та натуральній  формі.  Необхідно встановити,  чи не включалися до сукупного доходу суми,  які не підлягають оподаткуванню.   Крім того,  аудитор перевіряє,  чи зменшувався сукупний оподатковуваний  дохід на суми,  передбачені законодавством ( для певних категорій працюючих  інвалідів, ліквідаторів Чорнобильської катастрофи, неповних сімей,  що мають  дітей до 16 років). Аудитор встановлює правильність визначення ставок і розмірів податку для кожного працівника. 

Другим етапом є перевірка нарахування сукупного  прибуткового податку за рік. Аудитор  визначає,  за яким із двох методів  розраховується сукупний оподатковуваний  дохід на підприємстві,  чи подали громадяни,  які змінили основне  місце роботи протягом року,  на нове місце роботи довідки про суму доходів,  одержаних на попередньому місці роботи з початку року.

Визначаючи правильність суми сукупного оподатковуваного доходу,  необхідно перевірити правильність врахування сум,  на які зменшується  сукупний оподатковуваний дохід. 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2.Документальне оформлення аудиторської перевірки.

     2.1. Договір на виконання аудиторських послуг.

      Основним  документом, що регулює відносини  аудитора та замовника є договір.  Згідно із Законом України  "Про аудиторську діяльність" у договорі має обов'язково  бути така інформація: предмет  перевірки, термін дії, обсяг  послуг, розмір та умови оплати, відповідальність сторін. Детально  зміст та форму договору на  аудит було розроблено АПУ  в нормативі 04 "Договір на  проведення аудиту". Найчастіше  аудиторські фірми України застосовують  окремий договір на кожний  вид аудиторської послуги, навіть  якщо такі послуги надаються  одному і тому ж клієнту.  У цих договорах багато однакової  інформації та умов, які залишаються  без змін, тому у ряді випадків  доцільно використовувати генеральний  договір на аудиторські послуги  та додаткові угоди до договору, що відображають умови надання  тих чи інших специфічних послуг.

     Хоча, за сучасних  умов аудиту на Україні, більш  виправданий перший підхід до  оформлення відносин між аудитором  і клієнтом, так як аудиторські  фірми ще не визначилися із  колом своїх замовників, тобто  найчастіше вони не мають постійних  замовників в необхідній кількості.  Значна частина замовників постійно  змінюється, а отже, змінюються і  умови співпраці з ними. Другий  підхід доцільний для роботи  із постійними клієнтами, з якими склалися добрі ділові стосунки і певний ступінь довіри. Така форма укладання договорів забезпечує більшу можливість для розмежування відповідальності аудиторської фірми та аудитора при виконанні різних видів аудиторських послуг.

     Відповідальність  сторін та ціна послуг є  важливими частинами договору. Ці  розділи пов'язані із фінансовими  операціями та часто є об'єктами  ділових суперечок. Тому необхідно  ретельно підходити до оформлення даних положень.

 

Відповідальність аудитора перед клієнтом повинна включати наступні положення:

-  відповідальність за некваліфіковане проведення перевірки. Це означає, що аудитор (аудиторська фірма) має відшкодувати витрати на оплату послуг по проведенню повторних перевірок. Однак, якщо основні висновки перевірки співпадуть із висновками повторної перевірки, витрати на проведення таких повторів слід відносити на рахунок клієнта. Це  дасть змогу запобігти зловживанням з боку замовника. У нормативних документах, що регламентують аудиторську діяльність, необхідно дати чітке визначення, тих випадків, коли перевірка вважається некваліфікованою. В період, поки не існує таких положень у нормативних документах, саме на це мають бути направлені статті договору;

- відповідальність за несвоєчасне виконання робіт у випадку, якщо в договорі вказано конкретний термін. Таке порушення часто призводить до несвоєчасної здачі звітів і, як наслідок, до санкцій з боку податкової інспекції чи інших користувачів фінансової інформації;

- відповідальність за стан бухгалтерського обліку і звітності у випадку, якщо аудитор здійснював ведення обліку замовника на основі відповідного договору.

- відповідальність за збитки, завдані замовнику несанкціонований розголошенням конфіденційної інформації, що стала відома аудитору в результаті виконання аудиторських послуг;

     Слід відмітити  спроби окремих аудиторських  фірм зменшити свою відповідальність  різними способами. Ряд фірм  з метою підвищення своєї матеріальної  незалежності від клієнта розподіляють  роботу по виконанню аудиту на етапи, наприклад: І етап - перевірка бухгалтерської звітності

клієнта; II етап-складання і подання  аудиторського висновку.

     В календарному  плані виконання робіт проставляється  вартість кожного етапу. У випадку,  коли ще на етапі планування  аудитор передбачає, що видати  позитивний або умовно позитивний  висновок неможливо, то максимальний  відсоток оплати встановлюється  за перевірку звітності. За  видачу висновку оплата встановлюється  низькою. У випадку, якщо аудитор  знає, що замовник погодиться  на будь-який висновок, вартість  власне перевірки знижують. Тому  межею відповідальності по договору  може бути лише загальна вартість  всіх робіт, а не тільки тієї  частини, в якій виявлені недоліки. Національними нормативами аудиту (норматив №3) підкреслюється, що  аудитор відповідає перед замовником  за свій аудиторський висновок  про фінансову звітність підприємства, а відповідальність за правильність  підготовки і представлення звітності  користувачам у відповідності  з вимогами українського законодавства  покладена на керівництво підприємства.

     Стосовно  оплати аудиторських послуг існують  різні думки, але без сумніву  розмір оплати має відповідати  об'єму і терміну виконаних  робіт. Діючим законодавством  з аудиту не регламентовано  порядок ціноутворення та вартості  аудиторських послуг. Ціна на  аудиторські послуги визначається  за домовленістю сторін в договорі. Розмір оплати має відповідати  об'єму і терміну виконаних  робіт.

     Незважаючи  на те, що аудит на Україні  досить молодий, на ринку аудиторських  послуг діє значна кількість  фірм і приватних аудиторів.  Суми, що отримують аудитори за  проведення перевірок значно  відрізняються в різних аудиторських  фірмах. Однак, вже можна робити  висновок про початок формування  середніх розцінок. Вартість аудиторських  послуг, крім того, залежить від  складності робіт, понесених