Облік статутного капіталу і розрахунків з засновниками на підприємстві

ЗМІСТ

Вступ……………………………………………………………………………….3

Розділ I Законодавчо-нормативні та теоретичні основи обліку статутного капіталу і розрахунків з засновниками

1.1.Законодавчо-нормативні основи  обліку статутного капіталу і  розрахунків з засновниками…………………………………………………………………….6

1.2.Теоретичні основи обліку  статутного капіталу і розрахунків  з засновниками……………………………………………………………………...8

Розділ II Організаційно-економічна характеристика підприємства

2.1.Облікова політика підприємства……………………………………………12

2.2.Фінансовий стан підприємства……………………………………………..16

Розділ III Облік статутного капіталу і розрахунків з засновниками на підприємстві

3.1. Облік статутного капіталу підприємства………………………………….19

3.2. Облік розрахунків з засновниками підприємства………………………...22

3.3. Шляхи удосконалення обліку статутного капіталу та розрахунків з засновниками підприємства…………………………………………………….24

Висновки…………………………………………………………………………34

Список використаних джерел…………………………………………………..36

Додатки

ВСТУП

Наявність капіталу є умовою створення  та розвитку бізнесу. Підприємство, що відокремлено від інших здійснює господарську діяльність, повинно володіти капіталом. Структура і динаміка власного капіталу є найсуттєвішим показником, що визначає фінансовий стан підприємства. Структурна перебудова промисловості, відкриття внутрішнього вітчизняного ринку для зарубіжних товаровиробників впливають на структуру власного капіталу підприємств різних організаційно-правових форм. Важливе місце у стратегії підприємства займають формування, використання і управління власним капіталом. Введення в дію Господарського та Цивільного кодексів України висувають нові вимоги до порядку формування та змін статутного капіталу товариств з обмеженою відповідальністю, пов’язані з порівнянням розміру статутного капіталу з чистими активами в кінці звітного періоду. Нерегламентованою залишається методика бухгалтерського обліку зменшення статутного капіталу у разі невідповідності чистим активам.

Проблеми методології, теоретичного обґрунтування питань, пов’язаних з обліком і внутрішньогосподарським контролем розрахунків з учасниками (засновниками) підприємства, операцій з формування та змін статутного капіталу розглядалися у працях вітчизняних вчених: Ф.Ф. Бутинця, М.Я. Дем’яненка, Н.Д. Прокопенка, Ф.Є. Поклонського, О.Ю. Редька, І.Й. Яремка.

Наявні теоретичні та практичні  напрацювання щодо організації обліку, аналізу і контролю операцій зі статутним  капіталом в акціонерних товариствах, однак практично відсутні розробки щодо методики обліку розподілу майна  у зв’язку з виходом учасника та доведення розміру статутного капіталу до величини чистих активів у товаристві.

Незважаючи на значний  внесок наведених вище дослідників  та цінність одержаних ними результатів, не знайшли вирішення проблеми уточнення  місця статутного капіталу в загальній класифікації капіталу, розрахунок компенсації учаснику у зв’язку з виходом з товариства, елементи облікової політики і методика внутрішньогосподарського контролю операцій зі статутним капіталом.Недостатнє опрацювання проблемних питань методики бухгалтерського обліку операцій з формування та зменшення статутного капіталу у зв’язку з невідповідністю чистим активам і виходом учасника з товариства з урахуванням напрацювань вітчизняних і зарубіжних вчених визначили актуальність теми та основні напрями дослідження.

Метою роботи - є облік статутного капіталу і розрахунків з учасниками (засновниками) підприємства в сучасних умовах господарювання.Для досягнення мети в роботі поставлено та вирішено наступні завдання:

– уточнити економіко-правову сутність власності та розрахунків з учасниками (засновниками) підприємства, статутного капіталу та його місце в загальній класифікації капіталу з метою теоретичного обґрунтування підходів до раціональної організації обліку в товариствах з обмеженою відповідальністю;

– провести аналіз нормативно-правової бази і спеціальної літератури щодо обліку розрахунків з учасниками (засновниками) підприємства;

– розглянути побудову обліку власності засновників (власний капітал);

– проаналізувати організацію обліку розрахунків з учасниками (засновниками) підприємства на прикладі ТОВ «Торгово-промышленная компания «Николаевоблтопливо»;

– розробити рекомендації з удосконалення обліку зменшення  статутного капіталу у зв’язку з  невідповідністю чистим активам  на основі вивчення наявних проблем  теорії і практики;

– удосконалити методику операцій зі статутним капіталом для забезпечення законності розрахунків з учасниками і уникнення ліквідації товариства;

– визначити можливості удосконалення звітності щодо розрахунків з учасниками (засновниками) підприємства.

Об’єктом дослідження  є господарські операції, пов’язані  з обліком статутного капіталу і розрахунками з учасниками (засновниками) підприємства в товариствах з обмеженою відповідальністю на прикладі ТОВ «Торгово-промышленная компания «Николаевоблтопливо».

Предметом дослідження  є сукупність теоретичних, методичних і практичних питань з бухгалтерського  обліку операцій, пов’язаних з обліком статутного капіталу і розрахунками з учасниками (засновниками) підприємства.

Інформаційною базою  дослідження є нормативні документи, що регламентують організацію та ведення бухгалтерського обліку в Україні, цивільне та господарське законодавство, наукові праці вітчизняних та зарубіжних вчених в області бухгалтерського обліку, господарського контролю, довідково-інформаційні видання, матеріали науково-практичних конференцій, фінансова звітність ТОВ «Торгово-промышленная компания «Николаевоблтопливо».

РОЗДІЛ I

ЗАКОНОДАВЧО-НОРМАТИВНІ ТА ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ОБЛІКУ СТАТУТНОГО КАПІТАЛУ І РОЗРАХУНКІВ З ЗАСНОВНИКАМИ

        1.1.Законодавчо-нормативні основи обліку статутного капіталу і розрахунків з засновниками

Право власності – це врегульовані законом суспільні відносини  щодо володіння, користування і розпорядження  майном . Право власності охороняється законом. Держава в Україні забезпечує стабільність правовідносин власності. Кожний громадянин в Україні має право володіти, користуватися і розпоряджатися власністю особисто або спільно з іншими. Отже, власність в Україні набирає різних форм.

Законом визначено три форми  власності: приватну, колективну, державну.Усі три форми власності є рівноправними.

У бухгалтерському обліку має бути чітко відбите право власності  кожного суб’єкта на підставі відповідних  доказів (документів) згідно з чинним законодавством.

Допускається об’єднання майна, що є власністю громадян, юридичних осіб і держави, та створення на цій основі змішаних форм власності, зокрема власності спільних підприємств за участю юридичних осіб і громадян інших держав.

Нормативно-правова база обліку статутного капіталу і розрахунків з засновниками (учасниками) підприємства:

        -Цивільний кодекс України, ст. 155, в якому йдеться про створення статутного капіталу;

     -Господарський кодекс України - визначає  основні  засади  господарювання   в Україні  і регулює господарські відносини,  що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між  суб'єктами господарювання,  а  також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання;

-Конституція України;

        - Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» №996-XIV від 16.07.99 р.- визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні;

        - Закон України «Про цінні папери та фондовий ринок» від 23.02.2006 р. №3480-IV- регулює відносини, що виникають під час розміщення,  
обігу цінних  паперів  і  провадження  професійної  діяльності  на  
фондовому ринку,  з метою забезпечення відкритості та ефективності  
функціонування фондового ринку;

        - Закон України «Про господарські товариства» від 19 вересня 1991 року №1576-XII (ст. 54) - визначає поняття і  види  господарських  товариств,  
правила їх створення, діяльності, а також  права  і  обов'язки  їх  
учасників та засновників;

        - Положення (Стандарт)бухгалтерського обліку 5 «Звіт про власний капітал» Затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31.03. 1999 р.№87- Цим  Положенням  (стандартом)  визначаються зміст і форма  
звіту  про  власний  капітал  і  загальні вимоги до розкриття його  
статей;

        - Лист Національного банку України від 02.02.2005 р. №25–118/148–754 «Про порядок відкриття рахунків для формування статутного фонду господарського товариства»;

        - План рахунків бухгалтерського обліку підприємств, організацій та установ, затверджений наказом Міністерства фінансів України №291 від 30.11.99 р.;

        - Рішення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку «Про затвердження Положення про порядок збільшення (зменшення) 
розміру статутного капіталу акціонерного товариства» 22.02.2007 №387;

        - Рішення ДКЦПФР від 22.02.2007 р. №387. «Положення про порядок збільшення (зменшення) розміру статутного капіталу акціонерного товариства» Чинне з 08.04.2008 р.;

        - Рішення ДКЦПФР від 22.02.2007 р. №387. «Положення про порядок збільшення (зменшення) розміру статутного капіталу акціонерного товариства» Чинне з 08.04.2008 р.;

        1.2.Теоретичні основи обліку статутного капіталу і розрахунків з засновниками

        Суб’єкти господарювання починають свою підприємницьку діяльність при первинному накопиченні власного капіталу для забезпечення господарської діяльності.

        Власний капітал — це загальна вартість активів підприємства (матеріальних цінностей, грошових коштів, фінансових інвестицій тощо), які належать йому на правах власності і використовуються в процесі виробничої та іншої підприємницької діяльності. Власний капітал має складну структуру, яка залежить від організаційно - правового статусу суб’єкта господарювання.

        Фінансово-господарська діяльність підприємства будь-якої організаційно-правової форми і власності розпочинається з формування статутного капіталу.

        Статутний капітал (інколи вживають ще термін – статутний фонд) це виділені підприємству або залучені ним на засадах, визначеним законодавством, фінансові ресурси у вигляді грошових коштів або вкладень у майно, матеріальні цінності, нематеріальні активи, цінні папери, що закріплені за підприємством на праві власності або повного господарського відання. За рахунок статутного капіталу підприємство формує свої власні (основні та оборотні) кошти. Порядок і джерела формування статутних капіталів залежить від типу підприємства і форми власності, на базі якого воно функціонує. В Україні права підприємств різних форм власності та типів закріплені у чинному законодавстві, зокрема в законах України “Про власність”, “Про підприємство в Україні”, “Про господарські товариства”. Статутний капітал — це сума внесків учасників (власників) в майно підприємства. Статутний капітал відображає двоїстість відносин власності та характеризує як фонд власних коштів підприємства як юридичної особи, так і фонд вкладів акціонерів, інших учасників у майно підприємства, тобто їх власність. Кожен учасник несе відповідальність за результати господарської та фінансової діяльності лише в межах свого внеску в колективну власність підприємства.

        Важливим елементом статутних документів є інформація про розмір та порядок утворення статутного капіталу. Розмір статутного капіталу підприємства визначається його зареєстрованим статутом та складається з внесків його учасників.Оцінка внесків в статутний капітал здійснюється в грошовому еквіваленті за сумісною згодою учасників відповідно до статутних документів.

Внески засновників  можуть бути в таких формах:

– майно та матеріали (обладнання, будівлі та матеріальні  цінності);

– цінні папери (акції, облігації та інші);

– права на володіння  природними ресурсами;

– права на володіння  майном (будівлями, обладнанням);

– права на використання об’єктів інтелектуальної власності;

– грошові кошти.

      Матеріальні цінності, що вносяться до статутного капіталу, оцінюються за первинними документами, що підтверджують їх вартість. Майно, що вноситься до статутного капталу без підтвердження первинними документами, оцінюються на підставі протоколу зборів засновників. Якщо внеском до статутного капіталу виступає майно в натуральній формі, воно відображається в бухгалтерському обліку сумою, що включає його вартість, визначену в зазначеному вище порядку, та всі витрати на доставку, монтаж, установку та державну реєстрацію.

        Права на користування природними ресурсами, а також майнові права, внесені засновниками до статутного капіталу, відображаються в бухгалтерському обліку та балансі за первинною вартістю, розрахованою у визначеному порядку.

        Засновницькі внески до статутного капіталу відображаються у бухгалтерському обліку відповідно до їх надходження. В засновницьких документах повинні бути обумовлені строки формування статутного капіталу. Як правило, строк формування статутного капіталу — один рік.

       Бухгалтерський облік статутного капіталу починається з моменту реєстрації підприємства в Єдиному Державному реєстрі підприємств та організацій України і припиняється в день виключення підприємства із Державного реєстру в результаті завершення діяльності у випадку банкрутства, реорганізації, ліквідації тощо.

       Для обліку статутного капіталу використовують три основні рахунки: рахунок 40 «Статутний капітал», рахунок 46 «Неоплачений капітал» та рахунок 45 «Вилучений капітал».

        Всі операції, пов язані з формуванням, змінами, ліквідацією статутного капіталу, відображаються на рахунку 40 «Статутний капітал».Сальдо цього рахунку повинно відповідати розміру статутного капіталу. Зміни статутного капіталу проводяться у встановленому чинним законодавством порядку з обов язковим внесенням відповідних змін до установчих документів.

        Рахунок 40 «Статутний капітал» пасивний, фондовий, призначений для обліку та узагальнення інформації  про стан та рух статутного капіталу підприємства. По кредиту рахунку 40 відображається збільшення статутного капіталу, по дебету – його зменшення (вилучення).Аналітичний облік статутного капіталу ведеться за видами капіталу по кожному засновнику, учаснику, акціонеру.

        Рахунок 46 «Неоплачений капітал» регулюючий, призначений для узагальнення  інформації про зміни у складі  неоплаченого капіталу підприємства. По дебету рахунку 46 відображається  заборгованість засновників (учасників)  господарського товариства за внесками до статутного капіталу підприємства, по кредиту – погашення цієї заборгованості. Аналітичний облік неоплаченого капіталу ведеться за видами розміщених неоплачених акцій (для акціонерних товариств) та за кожним засновником (учасником) підприємства.

        На рахунку  45 «Вилучений капітал» ведеться  облік вилученого капіталу у  разі викупу власних акцій  (часток) у акціонерів з метою  їх перепродажу, анулювання (зменшення  статутного капіталу) тощо. По дебету  рахунку 45 відображається фактична  собівартість акцій власної емісії або часток, викуплених господарським товариством у його учасників. Оплата одержаних акцій може здійснюватися грошовими коштами, векселями та з позикових рахунків. По кредиту показують вартість анульованих або перепроданих акцій (часток). Якщо акції анульовані, то на цю суму зменшується статутний капітал, при перепродажу – показують зменшення вилученого капіталу та збільшення відповідних активів. При реалізації акцій своїм акціонерам заборгованість може відображатсь на рахунку 46 «Неоплачений капітал».

Рахунок 45 «Вилучений капітал» має  такі субрахунки:

• 451 «Вилучені акції»;
• 452 «Вилучені вклади і паї»;
• 453 «Інший вилучений капітал».

Аналітичний облік вилученого капіталу ведеться за видами акцій (вкладів, паїв). Підприємства різних організаційно-правових форм мають свої особливості щодо формування власного капіталу, які, відповідно, впливають на відображення пов язаних з ним операцій в бухгалтерському обліку.

РОЗДІЛ II

 ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПІДПРИЄМСТВА

       2.1.Облікова політика підприємства

       Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгово-промышленная компания «Николаевоблтопливо» створене у виді господарського товариства, заснованого на власності Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-промышленная компания «Украинское угольное томливо», в особі генерального директора Єрмака Олександра Миколайовича, що розташоване за адресою: 83100, м.Донецьк, бул.Шевченко,б.20, зареєстроване 24 жовтня 2003 року виконавчим комітетом Донецької міської ради.

Товариство здійснює свою діяльність згідно з Конституцією України, Цивільним Кодексом України, Господарським Кодексом України, Законами України «Про власність», «Про господарські товариства», а також  Статутом (Додаток  А) та іншими нормативними актами щодо господарської діяльності Товариства.

Офіційна назва Товариства:

Повна: Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгово-промышленная компания «Николаевоблтопливо»

Скорочена: ТОВ «ТПК «Николаевоблтопливо».

Місцезнаходженням Товариства є: м. Миколаїв, вул. Потьомкінська, 44-А.

        Товариство створене з метою здійснення підприємницької діяльності для отримання прибутку в інтересах Учасників Товариства, а також його працівників та задоволення суспільних потреб у різних видах продукції, (робіт,послуг) як на ринках України так і за її межами.

        Товариство від свого імені здійснює такі види діяльності:

• оптова торгівля паливом;
• посередництво в торгівлі паливом, металами, корисними копалинами;
• складування;
• оптова та роздрібна торгівля пально-мастильними матеріалами;

-    купівля, продаж, збагачення вугілля.

      Товариство «ТПК «Николаевоблтопливо» має самостійний баланс, поточні та вкладні (депозитні) рахунки у банках, печатки, бланки та штампи із своїм найменуванням.

  Товариство самостійно  визначає перспективи розвитку, планує і здійснює свою діяльність виходячи з попиту, який формує ринок, а також необхідності забезпечити виробничий та соціальний розвиток Товариства, підвищення доходів. Товариство здійснює оперативний та бухгалтерський облік результатів своєї діяльності, веде статистичну звітність відповідно до чинного законодавства України.

        Списання коштів з рахунку  Товариства може проводитися  виключно в порядку, передбаченому  Статутом або за рішенням господарського  суду. Списання коштів в безумовному порядку з рахунків Товариства можливе лише у випадках передбачених чинним законодавством України. Невикористані у поточному році кошти переносяться на наступний рік і вилученню не підлягають.

        Товариство  самостійно встановлює форму  та систему оплати праці, розпрацьовує та затверджує штатний розклад, розмір заробітної плати, а також інші види доходів працівників. Усі громадяни, які своєю працею беруть участь у діяльності Товариства на підставі трудового договору, а також на інших засадах, становлять трудовий колектив Товариства. Соціальні та трудові права працівників Товариства гарантуються відповідно до чинного законодавства України. Працівники Товариства підлягають соціальному і медичному страхуванню та соціальному забезпеченню в порядку та на умовах, передбачених чинним законодавством України. Локальними нормативними актами Товариство може встановлювати додаткові трудові та соціально-побутові пільги для своїх працівників або їх окремих категорій.

        Облікова політика підприємства враховує такі важливі фактори: форму власності та організаційно-правову структуру підприємства; вид економічної діяльності, що зумовлює особливості та умови облікової роботи; параметри підприємства за обсягами діяльності, номенклатури продукції, чисельності працюючих тощо; відносини з податкового системою, наявність пільг та умови їх отримання; умови забезпечення підприємства ресурсами та умови реалізації готової продукції; матеріально-технічне забезпечення обліково-аналітичної роботи підприємства та рівень забезпеченості кваліфікованими обліковими працівниками; умови організації та стимулювання праці, відповідальності тощо.

        Облікову політику підприємство визначає самостійно в особі його керівника та головного бухгалтера відповідним наказом чи розпорядженням з обов'язковим розкриттям в окремих розділах методичних принципів побудови бухгалтерського обліку, техніки його ведення та складання фінансової і статистичної звітності, організації роботи бухгалтерської служби. Чинне законодавство надає широкі права стосовно формування облікової політики.

        Підприємство самостійно визначає параметри та напрями облікової політики: - обирає форму бухгалтерського обліку як певну систему регістрів обліку, порядку і способу реєстрації та узагальнення інформації в них з дотриманням єдиних методологічних засад та з урахуванням особливостей господарської діяльності й наявної технології обробки облікових даних;

-розробляє систему і форми управлінського обліку, звітності й контролю господарських операцій, визначає права працівників на підписання бухгалтерських документів;

-затверджує правила документообороту і технологію обробки облікової інформації, додаткову систему рахунків і регістрів аналітичного обліку;

- може виділяти на окремий баланс філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи, які зобов'язані вести бухгалтерський облік, з наступним включенням їх показників до фінансової звітності підприємства.

        У формуванні облікової політики визначальна роль належить керівнику і головному бухгалтеру. Від їх компетенції та взаємостосунків залежить успішне здійснення (провадження) облікової політики підприємства.

        Головний бухгалтер має певні обов'язки, зокрема забезпечує дотримання на підприємстві встановлених єдиних методологічних засад бухгалтерського обліку, складання і подання в установлені терміни фінансової і статистичної звітності; організовує контроль за відображенням на рахунках бухгалтерського обліку всіх господарських операцій; бере участь в оформленні матеріалів, пов'язаних з нестачею та відшкодуванням втрат від нестачі, крадіжки і псування активів підприємства; забезпечує перевірку стану бухгалтерського обліку у філіях, представництвах, відділеннях та інших відокремлених підрозділах підприємства.

ТОВ «ТПК «Николаевоблтопливо» веде оперативний, бухгалтерський і статистичний облік і звітність в порядку, встановленому чинним законодавством. Фінансово–звітній період встановлюється в один рік. Перший фінансово-звітній період починається з дня державної реєстрації Товариства і закінчується останнім днем поточного року. Річний баланс, звіт про прибуток та збитки повинні бути складені по закінченню облікового року, і не пізніше 6 місяців наступного року повинні бути затверджені Загальними зборами Учасників Товариства.

        2.2.Фінансовий стан підприємства

        Фінансовий стан підприємства – це здатність, спроможність підприємства фінансувати свою діяльність. Він характеризується забезпеченням фінансовими ресурсами, які необхідні для нормального функціонування підприємства, доцільністю їх розміщення та ефективність використання, фінансовими взаємовідносинами з іншими юридичними та фізичними особами, платоспроможністю та фінансовою стійкістю.

        Основними факторами, що визначають фінансовий стан є: виконання фінансового плану і поповнення в міру потреби власного оборотного капіталу за рахунок прибутку, а також швидкість оборотності оборотних коштів. Сигнальним показником в якому проявляється фінансовий стан є платоспроможність підприємства, тобто його здатність своєчасно задовольнити платіжні вимоги постачальників сировини, матеріалів, техніки згідно з господарськими угодами, повертати банківські кредити, проводити оплату праці персоналу, вносити платежі в бюджет. За даними балансу ТОВ «ТПК «Николаевоблтопливо» (Додаток Б) були зроблені розрахунки основних показників, що характеризують фінансовий стан даного підприємства за 2010-2011 роки (Табл.2.1.).

        Коефіцієнт поточної ліквідності характеризує співвідношення оборотних активів і поточних зобов'язань. Для нормального функціонування підприємства цей показник має бути більшим за одиницю. Зростання його - позитивна тенденція. Орієнтовне значення показника підприємство встановлює самостійно. Воно залежатиме від щоденної потреби підприємства у вільних грошових ресурсах.

     Коефіцієнт швидкої ліквідності аналогічний коефіцієнту покриття(поточної ліквідності), але обчислюється за вужчим колом поточних активів (з розрахунку виключають найменш ліквідну їх частину - виробничі запаси).Кошти, які можна отримати у разі вимушеної реалізації виробничих запасів, можуть бути суттєво меншими за витрати на їх придбання. За ринкової економіки типічною є ситуація, коли під час ліквідації підприємства отримують 40% і менше від облікової вартості запасів.

                                                                                                                Таблиця 2.1.

Основні показники, що характеризують фінансовий стан ТОВ «ТПК «Николаевоблтопливо» і ефективність його діяльності за 2010 –2011 роки.(Розрахунки зроблені за даними балансу.(Додаток Б)

        За даних таблиці коефіцієнт поточної ліквідності зріс на 0.96, що свідчить про ефективне використання оборотних коштів. Також зріс коефіцієнт швидкої ліквідності. Завдяки цьому підприємство можна охарактеризувати, як ліквідне, завдяки очікуваним надходженням грошових засобів від дебіторів. На початок звітного періоду коефіцієнт абсолютної ліквідності був дуже низьким, який незначно зріс, але продовжив мати значення нижче за оптимальне, що є негативним в діяльності підприємства.

        Дані балансу  (додаток Б) дозволяють зробити  загальний огляд змін фінансового стану підприємства на кінець звітного періоду, порівнюючи з початком звітного року. За рік капітал підприємства зріс на 2467 тис. грн. і становив 3071 тис.грн. Ця зміна зумовлена збільшенням на 1935 тис. грн. оборотних активів і на 530 тис.грн. необоротних активів. Зростання майна підприємства зумовлене і зростанням власного капіталу на 755 тис. грн.

РОЗДІЛ III

ОБЛІК СТАТУТНОГО КАПІТАЛУ І РОЗРАХУНКІВ З ЗАСНОВНИКАМИ НА ПІДПРИЄМСТВІ

3.1. Облік статутного капіталу підприємства

 Для забезпечення діяльності Товариства «ТПК «Николаевоблтопливо» за рахунок вкладів Учасника Товариства створюється Статутний капітал у розмірі  20 500,00 (двадцять тисяч п ятьсот гривень, 00 коп.) грн., з них грошові кошти – 20 500 грн. Вкладом Учасника Товариства можуть бути будинки, споруди, обладнання та інші матеріальні цінності, цінні папери, права користування землею, водою та іншими природними ресурсами, будинками, спорудами, що мають грошову оцінку, а також інші майнові права, кошти, в тому числі в іноземній валюті.

Таблиця 3.1.

Вклади учасників ТОВ «ТПК «Николаевоблтопливо»