Облік руху МШП у бухгалтерії

ПЛАН

Вступ.

Розділ І. Економічна характеристика НДВГ “Наука”.

Розділ ІІ. Економічний зміст  малоцінних і швидкозношуваних предметів  та методика їх обліку.

2.1. Класифікація МШП та типові форми первинних облікових документів для їх обліку.

2.2. Облік малоцінних і швидкозношуваних предметів на складі та в експлуатації.

2.3. Порядок нарахування і списання зносу малоцінних і швидкозношуваних предметів, які знаходяться в експлуатації.

2.4. Облік руху МШП у бухгалтерії.

2.5. Методика обліку МШП у відповідності до нових стандартів бухгалтерського обліку.

Висновки.

Список використаної літератури.

Додатки.

ВСТУП

У процесі виробництва в кожному  підприємстві використовують значну групу  засобів праці відносно невеликої  вартості або з порівняно коротким строком служби. Такі засоби одержали назву малоцінні і швидкозношувані предмети. За своїм економічним змістом і функціональним призначенням вони є засобами праці і їх властивості однакові з властивостями основних засобів (переносять свою вартість на готовий продукт поступово, в процесі зношування). Але з метою спрощення планування й обліку малоцінні і швидкозношувані предмети виділені в окрему групу оборотних засобів.

Приріст запасів малоцінних і швидкозношуваних предметів, як і будь-яких інших матеріалів, впливає на розмір оподаткованого прибутку, а отже, і на величину податків, а тому правильний облік і оцінка даного виду запасів є одним з важливих питань бухгалтерського обліку. І мета даної курсової роботи — дослідити усі аспекти обліку надходження, руху і вибуття малоцінних і швидкозношуваних предметів з підприємства.

Для вивчення цього питання я  використав різні нормативно-правові  документи, такі як Закон України  “Про бухгалтерський облік та фінансову  звітність в Україні”, “Положення про організацію бухгалтерського  обліку і звітність в Україні” та інші, а також конкретні цифрові дані НДВГ “Наука” і навчальну літературу по бухгалтерському обліку.

РОЗДІЛ І. ЕКОНОМІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА НДВГ “НАУКА”.

НДВГ “Наука” розташована в  зоні західного лісостепу на границі  з Львівсько-Рівенським агрогрунтовим районом. Віддаль від найближчої залізничної станції м.Тернопіль – 5км. Через землекористування господарства проходить асфальтна дорога республіканського значення Тернопіль-Львів, яка дає добрий зв’язок господарства з обласним центром і залізничною станцією м.Тернопіль.

Сільськогосподарську продукцію  господарство поставляє в заготівельні і переробні пункти Тернополя  і інших областей, регіонів України.

Центральна садиба і дирекція розташована  в с.Кутківці, які включені в зону м.Тернопіль.

За термічними умовами землі  господарства розташовані у центральному агрокліматичному районі, який називають  зоною “холодного Поділля”.

Основною рисою зони є велика вологість клімату в порівнянні з іншими зонами лісостепу. Клімат помірно-континентальний і оптимально сприятливий для розвитку овочівництва та визрівання всіх інших сільськогосподарських культур, що районуються в даній зоні. Опади переважають над випаровуванням, що характеризує позитивний баланс вологи в грунті.

У геоморфологічному відношенні територія господарства знаходиться на Подільському структурному плато, має загальний нахил з північного заходу на південний схід, у зв’язку з чим основні річки, що прорізають його, мають такий самий напрямок. Плато характеризується переважанням спокійних форм рельєфу.

Рельєф території господарства водноерозійний, широкохвилястий, сильно порізаний балочною системою. Східна границя господарства проходить  по р.Серет, заплава якої широка і  заболочена. Рельєф в значній мірі обумовив різноманітність грунтового покрову.

На основі матеріалів обстеження грунтів  у господарстві виділено 8 агровиробничих груп грунтів, неоднакових за даними агровиробничих властивостей.

Структура земельних угідь НДВГ “Наука” представлена у таблиці 1.

Таблиця 1

Структура земельних угідь НДВГ “Наука”

За фактичним станом господарством  багатогалузеве. Існує окрема рільнича бригада, овочева бригада, садівна бригада, держсортодільниця плодових і ягідних культур. Молочно-товарна ферма за рільничою бригадою організаційно не закріплена.

Про забезпеченість підприємства різними  фондовими ресурсами та їх рух  протягом звітного періоду можна судити за наступними даними:

Таблиця 2

Рух основних фондів НДВГ “Наука” за 1998р. (тис. грн.)

За структурою товарної продукції  в грошовому виразі рослинництво складає 38%, у тому числі зернові  культури – 4%, цукровий буряк – 20%, картопля – 1%, овочеві – 31%. Продукція тваринництва складає 24%, у тому числі молоко – 12;. м’ясо – 11%.

У господарстві працює також майонезний цех і круп’яний цех, який виробляє всі види круп, крім гречаних.

Фінансові результати від діяльності господарства представлені у таблиці 3. (додаток 1).

РОЗДІЛ ІІ. ЕКОНОМІЧНИЙ ЗМІСТ  МШП

ТА МЕТОДИКА ЇХ ОБЛІКУ.

2.1. Класифікація малоцінних  та швидкозношуваних предметів  і типові форми первинних облікових  документів для їх обліку.

Згідно з “Положенням про  організацію бухгалтерського обліку і звітності в Україні” до малоцінних та швидкозношуваних предметів належать:

• предмети вартістю до 15 неоподатковуваних мінімумів незалежно від терміну служби, за винятком сільськогосподарських машин і знарядь, будівельного механізованого інструменту, робочої та продуктивної худоби, які є основними засобами незалежно від їх вартості;
• знаряддя лову (трали, неводи, сіті та ін.) незалежно від їх вартості й терміну служби;
• спеціальні інструменти та спеціальні пристосування незалежно від їх вартості;
• спеціальний одяг, спеціальне взуття, а також постільні речі незалежно від їх вартості й терміну служби;
• форменний одяг, призначений для видачі працівникам підприємства незалежно від їх вартості й терміну служби;
• тимчасові (нетитульні) споруди, пристосування і пристрої, витрати на зведення яких включаються до собівартості будівельно-монтажних робіт;
• предмети, призначені для видачі на прокат, незалежно від вартості.

У процесі обліку малоцінні та швидкозношувані  предмети доцільно систематизувати  у такі групи:

• інструменти та пристосування загального призначення (ріжучий, ударний, слюсарний інструмент, прилади вимірювання тощо);
• інструменти і пристосування спеціального призначення — предмети для серійного і масового виробництва окремих виробів, виготовлення індивідуального замовлення (виробництво спеціальних деталей, пристосувань, прес-форми, моделі);
• господарський інвентар (предмети господарського призначення, протипожежні засоби, телефонні апарати, вішалка, стільці тощо);
• виробничий інвентар (станки верстати, засоби охорони праці, робочі столи, шафи, тумбочки, знаряддя лову тощо);
• технологічна тара, призначена для багаторазового використання в технологічному процесі (піддони, бочки тощо);
• форменний, спеціальний одяг і взуття та запобіжні засоби (комбінезони, куртки, чоботи, рукавиці, респіратори, окуляри тощо);
• постільні речі (подушки, простині, матраци, рушники тощо);
• інші малоцінні та швидкозношувані предмети (столовий інвентар, предмети, призначені для видачі на прокат тощо).

Згідно з Положенням про матеріальну  відповідальність робітників і службовців за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації за збереження малоцінних та швидкозношуваних предметів на складах і в експлуатації відповідальність несе матеріально відповідальна особа, за якою вони закріплені.

Відповідно до реалізації Державної  програми переходу України на міжнародну систему обліку і статистики затверджено типові форми з обліку малоцінних і швидкозношуваних предметів і введено їх у дію з липня 1996 року:

1. Відомість на поповнення (вилучення)  постійного запасу інструментів (пристроїв) – форма № МШ-1 (додаток 2).

Застосовується для обліку зміни  запасу інструментів (пристроїв) у роздавальних коморах на тих підприємствах, де облік ведеться за принципом установлення постійного оборотного (обмінного) фонду. Відомість складається у двох примірниках начальником цеху разом з начальником інструментального чи планового відділу за необхідності зміни норми постійного запасу інструментів (пристроїв). Один примірник відомості знаходиться в інструментальному відділі, другий  – в цеху.

На підставі даних відомості  вносяться зміни до картки складського обліку матеріалів (типова форма №М-12) інстументально-роздавальної комори.

2. Картка обліку малоцінних та  швидкозношуваних предметів –  форма №МШ-2 (додаток 3).

Застосовується для обліку малоцінних та швидкозношуваних предметів, виданих під розписку робітнику чи бригадиру (для бригади) з роздавальної комори цеху для тривалого користування.

Заповнюється в одному примірнику комірником на кожного робітника, що одержав ці предмети.

Для обліку інструментів (пристроїв), виданих робітнику з комори цеху для короткострокового користування, застосовується інструментальна марка, яка при здачі інструментів комірнику повертається робітникові.

На кожну інструментальну марку, в якій вказується номер інструментальної роздавальної комори, номер цеху, табельний номер робітника, комірник видає тільки один інструмент.

3. Замовлення на ремонт або  заточування інструментів (пристроїв)  – форма №МШ-3 (додаток 4).

Застосовується для обліку інструментів (пристроїв), переданих на заточування  або ремонт. Використовується на тих підприємствах, де заточування та ремонт інструментів (пристроїв) проводиться у централізованому порядку. Замовлення виписуються у двох примірниках комірником роздавальної комори. Один примірник залишається у комірника з розпискою виконавця, другий передається разом з інструментом до цеху виконання (заточувальної майстерні). Після заточування чи ремонту інструмента (пристрою) комірник робить позначку у своєму примірнику про повернення інструмента (пристрою) і розписується у примірнику цеху – виконавця.

4. Акт вибуття малоцінних та  швидкозношуваних предметів –  форма №МШ-4 (додаток 5).

Застосовується для оформлення поломки і витрати інструментів (пристроїв) та інших малоцінних та швидкозношуваних предметів.

Складається в одному примірнику майстром і начальником цеху (дільниці) на одного або кількох робітників.

При поломці, псуванні та втраті малоцінних та швидкозношуваних предметів з  вини робітника акт складається  у двох примірниках. Один примірних  залишається в цеху (на дільниці), а другий направляється до розрахункової частини бухгалтерії для отримання у встановленому порядку з робітника вартості поломаного, зіпсованого чи втраченого предмета.

При пред’явленні робітником акта вибуття, йому замість непридатного чи втраченого предмета видається придатний і записується до картки обліку малоцінних та швидкозношуваних предметів (форма №МШ-2). Акти вибуття потім прикладаються до актів списання (форма №МШ-5 і МШ-8).

5. Акт на списання інструментів (пристроїв) та обмін їх на  придатні - форма №МШ-5 (додаток 6).

Застосовується для оформлення списання інструментів, та обміну їх на придатні на тих підприємствах, де облік  ведеться за методом обмінного (оборотного) фонду. Складається в одному примірнику комісією цеху на підставі разових  актів вибуття малоцінних та швидкозношуваних предметів (форма № МШ-4).

Непридатний інструмент за актом здається до комори для утилю. Акт візується  начальником інструментального  цеху чи планового відділу і подається  до центрального інструментального  складу (ЦІС), який видає цеху інструменти (пристрої) того ж найменування, марки та розміру за актом без виписки вимог і лімітних карток. Після видачі складом інструментів (пристроїв) акт передається до бухгалтерії, де згідно з цим актом проводиться списання інструментів (пристроїв) зі складу без відображення їх руху по роздавальних коморах цехів. Виданий складом інструмент (пристрій) у порядку обміну за актами у картці обліку роздавальних комор не відображається.

6. Особова картка обліку спецодягу, взуття та запобіжних засобів – форма №МШ-6 (додаток 7).

Форма застосовується для обліку спецодягу, спецвзуття та запобіжних засобів, які  видаються робітником підприємства в індивідуальне користування за встановленими нормами. Картка ведеться в одному примірнику і зберігається у комірника цеху (дільниці).

У випадку втрати взятих предметів  спецодягу, спецвзуття або запобіжних засобів у особовій картці за формою №МШ-6 в рядку загубленого предмета в розділі “Повернено” робиться запис: “Акт вибуття №____” і дата.

Черговий спецодяг, спецвзуття та запобіжні засоби колективного використання, видані робітникам та службовцям тільки на час виконання тих робіт, на які вони передбачені, повинні знаходитися у коморах і видаватися під відповідальність майстрів та інших робітників, перелік яких затверджується керівником підприємства.

Черговий спецодяг, спецвзуття та запобіжні засоби записуються в  окремі картки з позначкою “Чергова”.

При автоматизованому обробленні даних  з обліку малоцінних та швидкозношуваних предметів особова картка не ведеться.

7. Відомість обліку видачі (повернення) спецодягу, спецвзуття та запобіжних засобів – форма №МШ-7 (додаток 8).

Застосовується для обліку видачі спецодягу, спецвзуття та запобіжних засобів  робітникам підприємств у індивідуальне  користування за встановленими нормами.

Заповнюється у двох примірниках  комірником цеху (відділу, дільниці) окремо на видачу і на повернення спецодягу, спецвзуття та запобіжних засобів і  засвідчується відповідними підписами. Один примірник передається до бухгалтерії, другий залишається у комірника цеху (відділу).

За цією формою ведеться облік прийнятих  від робітників спецодягу, спецвзуття на прання, дезинфекцію, ремонт та на літнє  зберігання.

8. Акт на списання малоцінних  та швидкозношуваних предметів  – форма №МШ-8 (додаток 9).

Форма застосовується для оформлення списання морально застарілих, зношених і непридатних для подальшого використання інструментів (пристроїв), спецодягу, спецвзуття, запобіжних засобів по закінченні строку використання, інших малоцінних та швидкозношуваних предметів і здача їх до комори для утилю.

Акт складається в одному примірнику комісією на підставі разових актів  вибуття малоцінних і швидкозношуваних предметів (форма №МШ-4). іПісля здачі  списаних предметів до комори для  утилю акт з розпискою комірника  здається до бухгалтерії. На різні види малоцінних та швидкозношуваних предметів акти на списання складаються окремо.

Для обліку малоцінних та швидкозношуваних предметів призначено активний інвентарний  рахунок 12 “Малоцінні і швидкозношувані  предмети” і пасивний рахунок 13 “Знос малоцінних і швидкозношуваних предметів”. На рахунку 12 виділено 2 субрахунки: 1 “Малоцінні і швидкозношувані предмети на складі” і 2 “Малоцінні і швидкозношувані предмети в експлуатації”. Облік наявності усіх видів малоцінних та швидкозношуваних предметів на складі ведеться на першому субрахунку. Ті предмети, які знаходяться в робочому процесі, процесі відновлення чи ремонту, а також предмети, видані у підзвіт матеріально відповідальним особам зі складу господарства для виробничих потреб відносяться до таких, що перебувають в експлуатації і обліковуються відповідно на субрахунку 2.

2.2. Облік малоцінних  та швидкозношуваних предметів  на складі та в експлуатації.

Основні вимоги, які ставляться до обліку малоцінних та швидкозношуваних предметів на складі, полягають у правильному оформленні відповідними документами і своєчасному відображенні в обліку надходження малоцінних і швидкозношуваних предметів; у відображенні точної й об’єктивної інформації про наявність малоцінних і швидкозношуваних предметів у розрізі інвентарних номерів і матеріально відповідальних осіб, передач від однієї відповідальної особи до іншої, зміни їх придатності для використання у зв’язку з видачею в експлуатацію чи ліквідацією тощо.

Малоцінні та швидкозношувані предмети, як правило, надходять безпосередньо на склад підприємства від постачальників або з власного виробництва (від ремонтних майстерень свого господарства).

Придбані предмети зі сторони обліковуються  товарно-транспортними накладними або рахунком-фактурою. При виготовленні у власному виробництві використовується накладна внутрігосподарського призначення.

При надходженні малоцінних та швидкозношуваних предметів на склад завскладом перевіряє  їх фактичну кількість із записами в первинних документах. Облік  їх наявності ведеться в книзі або картці складського обліку, причому окремо по кожному найменуванню і якісних ознаках, щоб не допустити змішування предметів різної якості.

З метою покращення збереження до видачі в експлуатацію на окремих  видах малоцінних і швидкозношуваних предметів (форменний і спеціальний одяг, спецвзуття, господарський та виробничий інвентар тощо) проставляється інвентарний номер і робиться відмітка про їх приналежність до даного господарства.

Видача малоцінних і швидкозношуваних предметів в експлуатацію здійснюється на підставі угоди керівника підприємства за визначеними нормами відпуску згідно з відповідальними первинними документами.

Для одержання інструментів зі складу для потреб виробництва, а також  їх повернення виписується накладна внутрігосподарського призначення або лімітно-забірна картка. Причому на працівника, який користувався цими інструментами, відкривається особова картка. У ній робляться відповідні записи при одержанні й поверненні малоцінних і швидкозношуваних предметів (форма №МШ-2).

На підставі накладної внутрігосподарського призначення завідуючий складом приймає непридатні, зношені малоцінні предмети (інструменти, прилади тощо) у вигляді металобрухту.

Для заміни зношеного інструменту  придатним первинні документи не складаються, а для заміни інструменту, який є непридатним для наступного використання, складається акт вибуття (форма №МШ-4).

Накладна є основним первинним  документом при одержанні зі складу виробничого та господарського інвентаря. На останній вид малоцінних і швидкозношуваних предметів, який використовується в централізованій бухгалтерії чи в іншому структурному підрозділі управління, доцільно складати описи.

Облік технологічної тари, інструментів і пристосувань спеціального призначення  ведеться аналогічно.

При обліку форменного, спеціального одягу і взуття та запобіжних пристосувань необхідно враховувати наступні особливості. Видача зі складу в експлуатацію проводиться відповідно до встановлених правил і норм відпуску. З боку відповідних підрозділів управління необхідно здійснювати суворий контроль за терміном використання в експлуатації цього підвиду малоцінних і швидкозношуваних предметів. Для їх обліку застосовується окремий первинний документ — особова картка обліку спецодягу, спецвзуття та запобіжних засобів (форма №МШ-6).

Повторна видача запобіжних пристосувань в експлуатацію супроводжується відповідними записами в особовій картці працівника про ступінь (відсоток) придатності. Проведення профілактичних заходів (дезинфекція, ремонт) оформляються окремою відомістю, в якій після приведення їх у придатність для використання, при поверненні працівникові робиться відповідна помітка.

В окремій картці обліковується  спецодяг і спецвзуття, які закріплені за відповідним робочим місцем і  використовуються щоденно або для  окремого виду робіт.

Відповідно до законодавства і  до умов ринкової економіки облік  матеріальних цінностей і малоцінних та швидкозношуваних предметів зокрема  має важливе значення. Від правильної їх оцінки залежить величина прибутку. Тому податкові служби контролюють  не лише їх наявність, але й оцінку на початок і кінець періоду, яка може змінюватись під впливом ринкової ціни. В європейський країнах такі зміни обліковуються по методу ЛІФО і ФІФО.

При методі оцінки ФІФО запаси МШП  повинні бути списані на виробництво  за цінами їх придбання в хронологічному порядку поступлення. Спочатку списують в розхід предмети по ціні першої закупленої партії, потім другої, третьої і так згідно черги до повного витрачання загальної кількості даного виду предмету.

Ефект від використання даного виду оцінки полягає в тому, що матеріали на кінець періоду оцінюють за цінами останніх закупок, а собівартість реалізованої продукції визначається за цінами перших закупок товарів. Цей метод дає найбільш високий рівень прибутку при оцінці матеріалів, тому його доцільно використовувати в умовах стабільної економіки при незначних коливаннях цін.

Метод ЛІФО обернений до попереднього методу, тобто витрачені запаси оцінюються за вартістю останнього поступлення  матеріалів, потім попереднього і  т.д. У період інфляції метод ЛІФО дає менший прибуток та зменшує податки на прибутки.

Зважаючи на особливості даних  методів, сьогодні найчастіше використовуються середньоарифметична ціна, яка вираховує  всі ціни придбання запасів протягом звітного періоду, і тим самим  вирівнює ріст або зменшення цін.

Приклад: дані про запаси на 30.06.1999 року НДВГ “Наука”:

• 1.06 ми мали 5 одиниць по ціні 1грн.;
• 6.06 закуплено 5 одиниць по ціні 1,1грн.;
• 13.06 закуплено 150 одиниць по ціні 1,2грн.;
• 20.06 закуплено 100 одиниць по ціні 1,3грн.;
• 25.06 закуплено 150 одиниць по ціні 1,4грн.

Усього товарів 500 одиниць загальною  вартістю 625грн. Реалізовано 280 одиниць. Станом на 30.06 у нас залишилося 220 одиниць.

Метод ФІФО: визначаємо собівартість реалізованих товарів:

(50 * 1) + (50 * 1,1) + (150 * 1,2) + (30 * 1,3) = 50 + 55 + 180 + 39 = 324 (грн.)

Визначаємо собівартість кінцевих запасів:

625 – 324 = 301 (грн.) або (70 * 1,3) + (150 * 1,4) = 301 (грн.)

Метод ЛІФО: визначаємо собівартість реалізованих товарів:

(150 * 1,4) + (100 * 1,3) + (30 * 1,2) = 210 + 130 + 36 = 376 (грн.)

Визначаємо собівартість кінцевих запасів:

(120 * 1,2) + (50 * 1,1) + (50 * 1) = 249 (грн.) або 625 – 376 = 249 (грн.)

Метод середньої вартості: середня  вартість одиниці товару:

625 : 500 = 1,25 (грн.)

Оцінка кінцевих запасів: 220 * 1,25 = 275 (грн.)

Собівартість товарів для продажу:

625 – 275 = 350 (грн.) або 280 * 1,25 = 350 (грн.)

Дані методи оцінки мають вказуватись  у наказі про бухгалтерську політику на підприємстві, який бухгалтерія  складає на початку календарного року.

2.3. Порядок нарахування  і списання зносу малоцінних  і швидкозношуваних предметів,  які знаходяться в експлуатації.

Списання вартості малоцінних і  швидкозношуваних предметів в експлуатації здійснюється, виходячи із виробничого  варіанту нарахування зносу. Метод визначення зносу залежить від складу малоцінних і швидкозношуваних предметів, певних особливостей їх використання, а також можливостей організації належного контролю за їх зберіганням.

Є декілька методів погашення вартості малоцінних і швидкозношуваних предметів в експлуатації:

• виходячи зі строків служби;
• шляхом нарахування зносу у розмірі 50% вартості при передачі в експлуатацію і в розмірі 50%, що залишились (за вирахуванням вартості отриманих при ліквідації матеріальних цінностей за ціною можливого використання чи реалізації), — при вибутті за непридатністю;
• шляхом нарахування зносу у розмірі 100% при передачі в експлуатацію;
• іншими особливими методами, які передбачені нормативними документами.

Вартість предметів, що перебувають  в експлуатації, таких, як: знаряддя лову; спеціальний одяг, спеціальне взуття; постільні речі; форменний одяг; тимчасові (нетитульні) споруди, пристосування і пристрої, витрати на зведення, які включаються до собівартості будівельно-монтажних робіт; предмети, призначені для видачі на прокат, — погашаються шляхом нарахування зносу, виходячи з терміну їх служби.