Обґрунтування зовнішньоекономічної угоди (імпорт добових курчат)

МІНІСТЕРСТВО  ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ 

НАЦІОНАЛЬНИЙ  ТРАНСПОРТНИЙ УНІВЕРСИТЕТ 

КАФЕДРА МЕНЕДЖМЕНТУ ТА ПІДПРИЄМНИЦТВА 
 
 
 
 

Курсова робота  

на тему: 

Обґрунтування зовнішньоекономічної угоди (імпорт добових  курчат)  
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Виконала:

Ст. гр. ТМ-3-2

Панталій  Т. О.

Перевірив:

Сєдов  
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

НТУ-2006

Зміст 
 
 

Вступ……………………………………………………………………………….4

1. Загальна характеристика  товару: ……………………………………………..5

    1.1 Характеристика сфер використання товару……………………………....5

    1.2 Показники оцінки споживчих якостей товару…………………………....5

    1.3 Характеристика груп товару за споживчими якостями та вартістю……6

2. Програма підготовки  угоди…………………………………………………....7

3. Аналіз ринку  товару в Україні………………………………………………...9

4. Характеристика умов імпорту товару: ……………………………………...14

    4.1 Визначення коду товару, що є обэ’ктом угоди…………………………14

    4.2 Визначення та аналіз методів регулювання в Україні порядку здійснення зовнішньоекономічних операцій відповідного товару…………..14

5. Визначення  країни-експортера товару………………………………………20

6. Огрунтування  доцільної схеми транспортування  та базисних умов поставки  товару………………………………………………………………….21

7. Вимоги до  упаковки та маркування товару…………………………………24

8. Фінансові  умови розрахунків за угодою…………………………………….25

9. Економічна ефективність угоди: …………………………………………….27

    9.1 Визначення митної вартості добових курчат при імпорті в Україну….27

    9.2 Визначення економічного ефекту від імпорту товарів………………....29

    9.3 Визначення відносного показника економічної ефективності імпорту товарів…………………………………………………………………………….23

10. Ризики при  виконанні угоди та захист  від них…………………………….34

Висновки…………………………………………………………………………35

Використана література…………………………………………………………36

Додатки:

1) Запит виробнику

2) Оферта

3) Контракт 
 
 
 
 
 

Вступ 

      Зовнішньоекономічна діяльність завжди була і залишається важливою складовою суспільного розвитку України, незважаючи на зміни в політичній ситуації, економічній кон’юнктурі та правовому середовищі країни.

      Роль  її посилюється з часу набуття  незалежності українською державою, яка намагається зайняти гідне місце в міжнародних економічних інтеграційних процесах. За таких умов входження кожної країни у наступне тисячоліття вимагає проведення відповідних політичних, економічних та соціальних реформ, які стануть у майбутньому запорукою плідного співробітництва у міжнародному масштабі.

      Новий етап входження у світове господарство вимагає істотних зусиль як від окремих  підприємств, так і від держави  в цілому, від чого, зрештою, і  буде залежати не тільки динаміка зовнішньої торгівлі, а насамперед, можливість подальшого економічного та соціального розвитку держави як органічної підсистеми світової економіки.

      Значення  зовнішньоекономічної діяльності в  розвитку всіх країн, у тому числі  й України, постійно зростає. Історичний досвід підтверджує вигідність розширення участі країн у міжнародному поділі праці та різноманітних форм міжнародного бізнесу. І, навпаки, згортання зовнішньоекономічної діяльності неминуче призводить до уповільнення соціально-економічного розвитку країни, виникнення складних проблем, які неможливо вирішити не лише в економіці, а й в інших сферах суспільного життя. Тому процес глобалізації та інтернаціоналізації господарського життя можна вважати закономірним з огляду на посилення взаємозалежності між країнами і зростаючу схожість їх економік.

      Одним із важливих факторів зростання птахівництва є використання досягнень селекційної  науки, яка стає складовою даної  галузі. Це слугує запорукою того, що ефект не втрачатиметься через використання дешевої, але менш продуктивної птиці. Практично доведено, що втрати від використання птиці низьких кондицій є у десятки разів більшими, ніж економія на придбанні такого її поголов’я. Тому в перспективі слід широко використовувати світові досягнення в селекції, встановлюючи стабільні зв’язки зі світовими селекційними центрами, організовуючи спільні підприємства, комплектуючи птахофабрики продуктивним поголів’ям птиці, більш стійким до хвороб 
 
 
 
 
 
 

1. Загальна  характеристика товару

         Для успішного здійснення комерційної угоди слід спочатку отримати максимум інформації про об’єкт угоди, тобто про добові курчата. Слід чітко з’ясувати де і для чого використовується товар, які характеристики застосовуються при визначенні його якості, чим характеризуються різні групи обраного товару – це дозволить не лише зробити вдалий вибір типу, моделі або сорту товару, але й мінімізувати ризики при здійсненні угоди. 

1.1 Характеристика сфер використання товару 

         Для того, щоб зробити висновки про можливі групи споживачів, слід чітко визначити  сфери використання товару. Оскільки у даній курсовій роботі об’єктом зовнішньоекономічної угоди є добові курчата, то у такому товарі будуть зацікавлені здебільшого племінні господарства, фермерські угіддя та інші підприємства, що займаються вирощуванням птиці, у індивідуальних випадках споживачами такого товару можуть бути фізичні особи.  

1.2 Показники оцінки споживчих якостей товару 

       Курчата можуть суттєво відрізнятися за своїми споживчими якостями. Тому для них слід встановити параметри, які і будуть використовуватися для оцінки їх споживчих якостей. Це дозволить в подальшому чітко визначити у контракті вимоги до якості товару.

      Ознаки, характерні для птиці,  поділяються на якісні та кількісні.  Якісні ознаки – колір птиці  та шкаралупи яєць, форма гребеня, її зовнішній вигляд. Більшість господарсько-корисних ознак (несучість яєць, їх вага, жива вага, виводимість) представляють собою кількісні ознаки. Саме на кількісні ознаки більшість господарств звертають більшу увагу.

     За своїм складом кроси бувають прості (2-лінійні) та складні (3- та 4-лінійні).

      Крос – це сукупність відселекційованийх  ліній, котрі схрещуються між  собою, забезпечують гетерозис  у потомстві .

     Лінія – внутрішньопородна чи  міжпородна група птиці від  провідних виробників, спеціалізована на одній чи декількох господарсько-корисним ознакам, які унаслідуються потомками.

     Птиця, в межах кожної лінії,  повинна мати індивідуальне походження  за 3-4 ряди предків. Слід зазначити,  що у 4-лінійному кросі батьківська  й материнська форми, для одержання фінального гібриду, - 2-лінійні. У 3-лінійному кросі материнська форма – 2-лінійна, а батьківська 1-лінійна.

 У  яєчному та м’ясному курівництві  використовують в основному  4-лінійні  кроси.

     В залежності від породної  належності схрещуваних ліній, кроси можуть бути внутрішньо породними, міжпородними та міжвидовими.

      Товар повинен перебувати під  постійним наглядом Державної  ветеринарної служби країни походження, яка видає сертифікат, що дані  курчата вироблені в районах  та на територіях вільних від хвороб та вакцинований від хвороб.

       Добові курчата повинні бути доброї якості та здорові, рухливі, реагувати на звук, стояти на ногах, з сухим пір’ям, мінімальною вагою 32 грами, але не більше 55 грам.

1.3 Характеристик груп товару за споживчими якостями та вартістю 

        У даному розділі розподіляємо  товар на групи в залежності  від можливих значень параметрів. За споживчими якостями добові  курчата характеризуються за  такими напрямками: добові курчата  м’ясного напрямку, яєчного та м’ясо-яєчного напрямку.       Надамо детальну характеристику цим групам товару. 

Кроси яєчних курей

        Кроси яєчних курей, котрі використовуються для виробництва харчових яєць, поділяються на дві групи – одні несуть яйця з білою шкаралупою, інші з коричневою. За кількістю ліній, що входять до їх складу, вони бувають 2-, 3- та 4-лінійні. Усі закордонні кроси – 4-лінійні. 

Кроси м’ясних  курей

      При створенні усіх м’ясних кросів переслідувалась ціль – отримання максимальної кількості м’яса високої якості за короткий термін вирощування з мінімальними затратами корму, праці, теплової енергії та інших ресурсів. Відомі 2-, 3-, 4-лінійні кроси. 

Кроси м’ясо-яєчних курей

    М'ясо-яєчні  кури є птицею екстенсивного утримання, має стійкість до несприятливих кліматичних умов, високі смакові якості як м’яса, так і яєць. Недоліком вирощування такої птиці є відносна дороговизна отримуваної продукції (м’яса та яєць ) порівняно з виробництвом провідних світових яєчних та м’ясних кросів.Крім того птиця потребує не кліткового, а напільного обладнання, і, звичайно, великих затрат на створення і обслуговування таких «капітальних» побудов. Цей напрямок кросів лише розвивається, а тому провідні фірми співпрацюють уже з відомими виробниками кросів добових курчат м’ясного та яєчного напрямків. 
 
 
 
 
 
 

2. Програма підготовки угоди

       Для підвищення ефективності  процесу підготовки зовнішньоекономічної  угоди необхідно скласти план  дій, який забезпечить повноту  проведення та узгодженість основних  етапів підготовки. З цією метою в даному розділі курсової роботи буде визначено основні етапи підготовки угоди, їх послідовність та зв’язок між собою.

      Програма підготовки угоди розпочинається  із дослідження внутрішнього та зовнішніх    ринків добових курчат, тобто вона полягає у проведенні маркетингового дослідження як внутрішніх, так і зовнішніх ринків.

       Для дослідження ринку добових курчат можуть застосовуватися різні методи:

• кабінетний;
• замовлення робіт по дослідженню ринка у спеціалізованих фірмах та інформаційних агентствах;
• безпосереднє вивчення ринку на місці (командирування спеціалістів);
• метод пробного продажу.

  У даній курсовій роботі застосовується кабінетний метод, тобто для дослідження ринку добових курчат використовується аналітичні матеріали (матеріали опубліковані в періодичних виданнях типу «Економіка України», «Бізнес», «Економіст» та ін) засоби масової інформації. За допомогою цих методів визначається:

1)  попит на курчат ( ємкість ринку,  найпопулярніші та найпродуктивніші кроси курчат, їх середню вартість);

2) пропозицію  добових курчат на ринку (пропозиція  добових курчат на українському  ринку, діяльність конкурентів,  як на зовнішньому, так і  на внутрішньому ринку, аналіз  можливостей збільшення пропозиції за рахунок імпорту добових курчат);

3) умови роботи на ринку (умови поставки товару, форми збуту, законодавчі та нормативні вимоги)

     Для досить детального вивчення ринку добових курчат за кабінетного методу дослідження потрібно декілька тижнів.

       Наступним етапом є визначення потенційних партнерів. З метою пошуку можливих потенційних закордонних партнерів можуть використовуватися різноманітні джерела інформації, найбільш поширеними з яких є:

-   рекламні матеріали у засобах  масової інформації;

-   довідники про суб’єктів діяльності на певних ринках;

-   матеріали семінарів, ярмарок  та виставок;

-   результати реалізації проектів  у формі direet mail або телефонного маркетингу;

-   аналітичні матеріали по результатам  обстежень відповідних ринків.

     Для пошуку можливих потенційних  закордонних партнерів по доставці добових курчат можуть бути використані матеріали семінарів, ярмарок, виставок, а також аналітичні матеріали по результатам обстежень ринку птиці - це може зайняти від декількох днів до декількох тижнів.

      Після визначення потенційного партнера, слідує налагодження ділового контакту з ним, що розпочинається з обміну інформації. З цією метою застосовуються різні методи доведення інформації:

• за допомогою засобів телефонного зв’язку;
• з використанням глобальної електронної мережі Internet;
• за допомогою поштових відправлень;
• в процесі спілкування з представниками потенційних партнерів на виставках, ярмарках, семінарах.

      У даному випадку обмін інформацією  з потенційними партнерами може відбуватися через засоби телефонного зв’язку та через використання глобальної електронної мережі Internet – це займає декілька днів. Також в процесі встановлення ділового контакту з партнером використовуються такі типові форми документів як запит та оферта

      В процесі встановлення контактів  з потенційними партнерами  від них одержуються конкурентні матеріали, і на основі цих матеріалів проводиться аналіз конкурентних пропозицій вибираються найбільш вигідні умови з точки зору українського суб’єкта. Головними складовими при аналізі будуть ціна та якість добових курчат. Слід ретельно проаналізувати всі пропозиції, врахувати всі плюси та мінуси, тому на це може зайняти декілька днів.

       Після аналізу конкурентних пропозицій, здійснюється узгодження основних умов угоди та її оформлення. На цьому етапі узгоджується обсяг поставки, базисну умову поставки, ціну, якість та ін. Відповідно до чинного законодавства України суб’єкти ЗЕД можуть укладатися зовнішньоекономічні угоди тільки в письмовій формі з використанням контракту. Узгодження головних умов та складання контракту – складний та важливий процес. Тому безпосередню участь на цьому етапі повинен приймати не тільки перші керівники фірми, але й фахівці з міжнародного торгового права та національного податкового законодавства (бухгалтер, аудитор). Оформлення та підписання контракту може здійснюватись як на зустрічі партнерів у процесі переговорів, так і без неї. Узгодження основних умов угоди та її оформлення потребує кілька днів.  
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

3. Аналіз ринку товару  в країні 

     У даному розділі курсової роботи проводимо аналіз ринку селекційних добових курчат в Україні.

             Племінні ресурси птиці різних  видів в Україні зосереджено  у трьох типах племінних господарств:  племзаводах, племптахорепродукторах  першого та другого порядків. Ці статуси присвоюють пелмгосподарствам після Державної атестації згідно з «Положенням про присвоєння відповідних статусів суб’єктам племінної справи у тваринництві» та «Положенням про відповідність суб’єктів племінної справи у тваринництві статусу племінного заводу, племінного репродуктора і племінного репродуктора і племінного птахо репродуктора», які затверджені спільним наказом міністерства аграрної політики України і Української академії аграрних наук №215/66 від 17.07.2001 р., та «змінами до Положення про відповідність суб’єктів племінної справи у тваринництві статусу племінного заводу, племінного репродуктора і племінного птахо репродуктора» затверджених наказом Мінагрополітики №365/107 від 12.12.2001 року.

       Згідно із зазначеними положеннями,  племінні господарства різних статусів мають виконувати передбачені функції і вести селекційну роботу на відповідному рівні з дотримання вимог до поголів’я птиці, продуктивності, нормативів селекції.

      Основні функції племзаводу –  підтримання високих продуктивних якостей вихідних ліній кросів чи порід, удосконалення їх, створення нових селекційних досягнень з високим генетичним потенціалом на основі найкращих генетичних ресурсів вітчизняного та іноземного походження. Для цього у племзаводі повинна проводитися поглиблена селекційна робота із застосування методів індивідуальної та сімейної оцінки птиці й використанням для відтворення найкращих генотипів самок і самців, відібраних за комплексом господарсько корисних ознак.

       Сьогодні в Україні лише два  господарства виконують функції племзаводів із розведення птиці. Це АТ «Племзавод «Рудня» Київської області, де проводиться поглиблена селекційна робота з 4-лінійним кросом «Ломан браун». Вихіні лінії цього кросу із походженням були завезені в господарство 1995 року безпосередньо з фірми «Ломанн Тірцухт» (Німеччина). За цей період проведено адаптацію птиці до умов України, поліпшено її життєздатність, збережено високі показники маси яєць. Нині селекційну роботу спрямовано на підвищення відтворних якостей і несучості вихідних ліній. Несучість фінального гібриду становить у 72-тижневому віці 285-290 яєць за їхньої маси 62-63  г. Оскільки господарство також має прабатьківське та батьківське стадо, воно реалізовує і батьківські форми, і фінальний гібрид.

       У дослідному господарстві «Борки» Інституту птахівництва проводиться УААН проводиться заводськ робота з 2-лінійним кросом «Борки колор»

       До середини 2003 року функціонував  держплемзавод ім. Фрунзе з розведення  яєчного кросу «Білорусь 9У». Сьогодні  він працює як пелмптахорепродуктор першого і другого порядку із розведення кросу «Хайсек білий», добовий молодняк прабатьківського та батьківського стада якого було завезено в серпні 2003 року з голландської фірми «ЕйчіПіБі»Крос «Білорусь 9У» розводять нині в пелмптахорепродукторі першого порядку агрофірми «Батьківщина» Кіровоградської області і в кількох племптахорепродукторах другого порядку.

   Сьогодні, згідно з Державним  племінним реєстром, в Україні  поширено 17 кросів яєчних курей  (6 -  з білою шкаралупою яєць  і 11 з коричневою), у тому числі 14 – зарубіжного походження (табл.1). В Україні є кроси практично з усіх селекційних фірм Західної Європи, США, Канади і частково з Росії. Це породжує певні труднощі для виробників харчових яєць у виборі кросу, оскільки кожна фірма рекламує свої кроси як найкращі (див табл.1)

Таблиця 1

Кроси яєчних курей , що поширені в Україні 

   Найбільш  поширені з м’ясних кросів  в Україні довгий час були  «Бройлер-6», Гібро-6», «Бройлер-8», «Зміна», «Сарма-10».

    За останні роки в країну  завезені нові кроси, що відрізняються  більшим приростом м’яса. Це кроси «Кобб-500» із США, «Арбор-айкрес» із США, «Росс-308» із Шотландії, «Домінант БР-1» із Чехії, «Зміна-2» та «Конкурент» із Росії (див. табл.2). 
 
 
 

Таблиця 2

Кроси м’ясних курей, що поширені в Україні

    Оскільки  в даному курсовому проекті розглядаються м’ясні кроси птиці, то наведемо найпопулярніші з них (рис.1).

      Отже, можна помітити, що в Україні поширені м’ясні кроси лише іноземного виробництва.Сьогодні в Україні майже не залишилося виробників племінної птиці, адже кошти, що виділяються державою на селекцію, можуть лише підтримувати існуючі племінні господарства, але не забезпечити розвиток племінної справи в країні. Птахівничим господарствам приходиться імпортувати дорогу голландську, американську, венгерську племінну птицю. Але навіть при появі коштів необхідних на виведення  власних продуктивних кросів будуть потрібні роки.У світі існує декілька великих компаній, котрі займаються племінною продукцією. Якщо раніше 15-20 років назад їх було близько двох десятків, то зараз набагато менше – вони об’єднуються. На створення нового, більш продуктивного кроса витрачаються значні кошти, наприклад, по яєчній птиці близько 10 млн USD. В Україні за останні роки вітчизняна селекція для птахофабрик нічого ефективного поки що не зробила

      Птахівництво  в Україні має давні і глибокі  корені,  а вже індустріальні  методи ведення галузі були впроваджені  у 90-х роках. З цих позицій на сьогоднішній день галузь має значні втрати. Інший бік питання полягає  у зменшенні і самого поголів’я птиці, якого на початок 2003 року в усіх категоріях господарств нараховувалось 126,0 млн. голів. Порівняльний аналіз показує, що 10 років тому Україна посідала достойне місце серед першої десятки країн світу с розвинутим птахівництвом (див таб.3)

      Таблиця 3

      Птахівництво  у світі