Організаційно-економічний механізм заснування власної справи в сфері туроператорських послуг

                                               5

          ЗМІСТ

ВСТУП…………………………………………………………………………………... 3

РОЗДІЛ 1     Організаційно-економічний механізм заснування власної справи в сфері туроператорських послуг

1.1.           Огляд ринку туристичних послуг України…………………………….............. 5

1.2.           Формування   підприємницької   ідеї   та   особливості її реалізації в сфері надання туристичних послуг…………………………………………………... 12

1.3.           Нормативно-правове   регулювання   діяльності   підприємств   туристичної сфери…………………………………………………………………………….. 19

1.4.           Технологія створення підприємства з надання туристичних послуг……….. 24

ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 1…………………………………………………………. 39

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ………………………………………… 41

ДОДАТКИ……………………………………………………………………………... 43

       ВСТУП

У багатьох державах світу туризм розвивається як система, яка надає всі можливості для ознайомлення з історією, культурою, звичаями, духовними і релігійними цінностями даної країни і її народу.

Туризм – найдинамічніша галузь сфери послуг. Потреба у відпочинку стимулюється урбанізацією, науково-технічною революцією, загальним підвищенням життєвого рівня.

З економічного погляду туризм – це особливий вид споживання матеріальних та духовних благ, послуг і товарів, що виокремлюється в самостійну галузь господарства.

Метою даної курсової роботи є ознайомлення з ринком туристичних послуг, сформувати власну підприємницьку ідею, проаналізувати нормативно-правову базу туристичної сфери та детально описати технологію створення підприємства з надання туристичних послуг.

Основним завданням курсової роботи є створення власного віртуального підприємства згідно порядку, установленому законом.

Предметом курсової роботи є теоретико-практичні аспекти сучасної підприємницької діяльності у туристичній галузі.

Об`єкт курсової роботи: туроператорська та турагентська діяльність.

Туризм – одне з важливих соціально-економічних явищ сучасності. Як вид людської діяльності й галузь економіки, туризм активно розвивається, і в майбутньому його значення безсумнівно зростатиме.

Курсова робота складається з чотирьох параграфів, перший з яких детально описують ринок туристичних послуг України, динаміку їх розвитку та недоліки, другий параграф – формування та реалізацію підприємницької ідеї щодо створення туристичного агентства, що включає аналіз всіх організаційних особливостей власної підприємницької діяльності у сфері туризму (форма власності, тип підприємства, масштаби діяльності, місце розташування підприємства, назва підприємства і т. д.). Також висвітлені технологічні аспекти та специфічні особливості функціонування туристичного агентства.

Третій параграф ілюструє рівень законодавчого врегулювання туристичної сфери, розглянуто та проаналізовано основні та опосередковані нормативно-правові документи, які регулюють туристичну галузь.

Практична сторона курсової роботи представлена у четвертому параграфі. Результатом цього пункту є детальний опис усіх етапів створення туристичного підприємства, підготовка відповідних документів.

              Якомога докладніше характеризують ринок туристичних послуг автори періодичного видання “Бізнес” С. Крапива та А. Бакалінська.

              Більш детально формування підприємницької ідеї та особливості її реалізації в сфері туризму описують автори Тарасюк Г. М. та Мілінчук О. В.

              Щодо правового регулювання туристичної сфери, доцільно звернутись до законів України та нормативно-правових актів (Конституція України, Господарський кодекс України, Цивільний кодекс, Закон України “Про туризм” та ін.

              Усі етапи створення туристичного агентства викладено автором навчального посібника “Організація туризму” Кифяком В. Ф.

РОЗДІЛ 1

ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКНОМІЧНИЙ МЕХАНІЗМ ЗАСНУВАННЯ ВЛАСНОЇ СПРАВИ В СФЕРІ ТУРОПЕРАТОРСЬКИХ ПОСЛУГ

1.1.           Огляд ринку туристичних послуг     

Туризм являється відкритою системою, на яку чинять вагомий вплив природні фактори, кліматичні, економічні і соціальні катаклізми, національні і релігійні конфлікти і тому подібне. Деякі з цих зовнішніх дій на систему проявляються регулярно, появу інших передбачити неможливо. Ситуація ускладнюється і тим, що в багатьох випадках деякі види комерційної діяльності, наприклад транспортна, організація розміщення та харчування, спрямовані на обслуговування не тільки організованих туристів, але й звичайних клієнтів. Крім того, не всі туристи користуються послугами, що пропонуються туроператорами чи турагентами, віддаючи перевагу діям напряму, самостійно зв’язуючись з транспортними компаніями і готелями. Інші споживачі туристичних послуг бажають мати справу не з турагентами, а безпосередньо з операторами турів. Схема формування і продажу комплексної туристичної послуги-туру представлена на рис. 1.1 [22, c. 34].

У формуванні і продажі турпродукту приймають участь:             

− туроператори – юридичні і фізичні особи, які займаються виготовленням, просуванням і реалізацією туристичного продукту (іноді представлені в міжнародній практиці як турорганізатори);

− виконавці туристичних послуг (контрагенти) – юридичні або фізичні особи, які безпосередньо виконують послуги по розміщенню, харчуванню, транспортні, екскурсійні та інші послуги, що входять у турпакет, − це готелі, ресторани, транспортні компанії (компанії-перевізники), місця (парки, музеї, театри), спорту (клуби, стадіони), лікувально-оздоровчі заклади та екскурсійні місця і т. д. Вони виступають в якості внутрішніх і міжнародних контрагентів, які поставляють послуги, що входять в тур, туроператорам;

− турагенти – юридичні або фізичні особи, які займаються просуванням і реалізацією туристичного продукту, − посередники;

− споживачі туристичного продукту – будь-які фізичні особи, які користуються, купують, або мають намір купити туристичні послуги (турпродукт) для особистих потреб [26, c. 72].

Підприємства

розміщення

Підприємства                                                           оптовий продаж

харчування

Транспортні              Туроператори         Турагенти          Туристи

компанії-

перевізники

Підприємства

екскурсійні,              окремі туристичні послуги

культури,

спортивно-

оздоровчі,                                     (альтернативний туризм)

лікувальні та ін.

Рис. 1.1. Схема формування і продажу комплексної туристичної послуги

На сьогоднішній день туризм став явищем, що увійшло у повсякденне життя майже третини населення планети. Більше того, на початку ХХІ ст. туризм, за обсягами доходу, справедливо посів третє місце серед провідних галузей світової економіки.

У багатьох країнах і регіонах туризм є основним джерелом прибутків, а також вагомим джерелом утворення робочих місць. За чисельністю працівників сфера туризму також стала однією з найбільших у світі – в ній зайнято понад 260 млн. осіб, тобто кожний 10-й працюючий. Найбільші прибутки отримують країни Західної Європи та США.

Згідно з прогнозами експертів Всесвітньої туристичної організації, очікується зростання туристичного руху у світі з 808 млн. туристів у 2005 році до 937 млн. у 2010 році, за рахунок чого передбачається збільшення доходів до 1100 млрд. доларів США. Якщо ж до результатів міжнародного туризму додати ще й обсяги внутрішнього туризму, то показники зростуть щонайменше вдвічі [26, c. 32].

Усвідомлення людиною того, що він є громадянином не тільки своєї країни, а й світу, веде до розширення туристичних поїздок, збільшення пропозицій на ринку різноманітних турів, особливо цільових. На конференції ВТО в Лісабоні за результатами дослідження “Tourism 2020 Vision” проголошені п’ять перспективних туристичних напрямків ХХІ століття:

1.      Пригодницький туризм. У світі залишається дедалі менше не досліджених туристами регіонів. Справжніх романтиків приваблюють найвіддаленіші куточки Землі, гірські вершини і морські глибини. Нові туристичні потреби вимагають розробки відповідного туристичного продукту.

2.      Круїзи. Цей сектор туризму розвивається феноменально швидкими темпами. Якщо в 1997 році на круїзних суднах по морських і річкових маршрутах подорожувало біля 7 млн. чоловік, то вже в 2000 році кількість туристів зросла до понад 9 млн. У світі будується 42 восьмипалубних круїзних теплоходи місткістю до 6200 пасажирів кожен.

3.      Екологічний туризм. Головна мета екотуризму – збереження навколишнього середовища та забезпечення мінімального впливу людини на природу. Можна організувати як тематичні пізнавальні тури для любителів екотуризму, так і тури для відпочиваючих на курортах, із відвідуванням національних заповідників.

4.      Культурно-пізнавальний туризм. Найбільші потоки туристів, подорожуючих із пізнавальною метою, спостерігаються в Європу, Азію та на Ближній Схід. Для невеликих груп туристів можна організувати пізнавальні тури у вигляді одноденних екскурсій із відвідуванням пам’ятників культури.

5.      Тематичний туризм. Цей вид туризму передбачає підвищену зацікавленість конкретним явищем, наприклад кліматичними умовами певної місцевості або тематичними парками, як місцями відпочинку.

У кінці вересня 2008 року Держтуризмкурортів опублікувала попередні результати літнього туристичного сезону в Україні. За 8 місяців 2008 року туркомпанії обслужили біля 3,2 млн чол., тоді як вага 2007 року – 2,9 млн чол. Об’єм туристичних послуг, наданим суб’єктам туристичної діяльності за цей же період, склав 4,3 млн грн. (за весь 2007 р. – 5,5 млн грн.), платежі в держбюджет – 136,7 млн грн. (за 2007 р. – 174 млн грн.). По попереднім данним, найбільш успішними у туристичній діяльності виявились оператори виїзного туризму. Якщо в 2007 році за кордоном відпочили 336 тис. туристів, то тільки за 8 місяців 2008 р. – біля 1,4 млн чол. Переорієнтацію співвітчизників в сторону закордонних поїздок підтверджують і самі туроператори, пояснюючи це тим, що відпочинок на вітчизняних курортах викликає  в українців все більше невдоволення невідповідністю якості послуг та їх ціни. Крім того, у зв’язку з повінню в українських Карпатах число туристів звернуло увагу на Туреччину, Єгипет і Кіпр. До речі, влітку минулого року Україна по кількості туристів на пляжах турецької Анталії вперше вийшла на третє місце після Германії і Росії. Згідно даним департаменту культури і туризму Туреччини, за 8 місяців 2008 року в цьому регіоні відпочило приблизно 336 тис. українців, в той час як за весь 2007 рік – 232 тис. чол. Начебто, непогано попрацювали і оператори внутрішнього туризму, підлікувавши в Україні близько 1,5 мнл чол. (за 2007 рік – майже 2,2 млн. чол.). На вітчизняних курортах відпочивали в основному батьки з дітьми та літні люди. По даним туристичного відомства, додалось в Україні і іноземних туристів. За 8 місяців цього року туркомпанії обслужили 370 тис. чол. [12, c. 26].

З даними чиновників не зовсім згодні самі оператори. По їх словам, офіційні показники сильно завищені, і їх варто зменшити в 1,5-2 рази. Тому що якщо врахувати те, що за весь 2007 рік туркомпанії обслужили туристів менше, а заробіток більший, то у цьому році вони працювали собі в збиток, надаючи послуги по цінам нижче рівня попереднього року. Однак відомо, що уже на початку 2008 року ціни на туристичні путівки, послуги розміщення в готелях і транспортні затрати виросли на 25-50% як в Україні, так і за кордоном. Скоріш за все, туркомпанії занижували фінансові результати у звітності (див. рис. 1.1.).

Судячи з того, що 60% туристів-співвітчизників відпочили в Івано-Франківській області, м. Києві і в Криму, туристичний потенціал України за межами цих регіонів був задіяний слабо (і не дивлячись на те, що перерахувати реальну кількість, наприклад, внутрішніх туристів ніхто із операторів не взявся). Хоча у 2008 році регіональне управління Держтуризмкурортів все ж спробували виправити ситуацію і почали проштовхувати регіональні туристичні об’єкти і маршрути. В Полтавській області, наприклад, крім Сорочинської ярмарки для притягнення туристів пробували задіяти навіть промисловий туризм, пропонуючи туристам кар’єрні розробки, виробничі і ремонтні площі та Полтавський музей. В Тернопільській області спирались на спелеотуризм і паломництво, в Закарпатській – на спортивний і лікувальний туризм. Однак реальних результатів це поки що не принесло.

Ще більш неприглядна картина з виїзним туризмом. По словам Бориса Зелинського, директора компанії “Кандагар”, через інфляцію, природних і політичних стихій Україна не дорахувалась декількох сотень тисяч туристів. Тільки в Криму, порівняно з 2007 роком, оператори недорахували близько 15% можливих клієнтів із країн СНД. Не кажучи вже про туристів із дальніх країн, “яким наші пропозиції малоцікаві”, зазначає Андрій Пилов, директор компанії “Тур Етно”.  “Якщо так буде продовжуватися і надалі, Україна, не дивлячись на великі рекреаційні можливості, втратить свій потенціал”, − резюмує Борис Зелинський. В підтвердження цьому і цифри: в 2007 році кількість туристів із Угорщини і Словаччини скоротились на 85% і 80% відповідно, із Румунії – на 33%, із Чехії – на 13%, із Німеччини – на 6%.  На основних же туристичних ринках ближніх країн ведуться активні інформаційні війни, що вводять потенційних споживачів вітчизняного продукту в депресію. Можливостей відбиватися у Мінкульттуризму мало. Можливо тільки згадати рекламні ролики про Україну на каналах EuroNews і National Geographic, а також проведення рекламної кампанії на білбордах у Хорватії, Угорщині, Словаччині, Польщі і Чехії по організації зимнього відпочинку в Україні, на що в 2007 році було виділено 8,5 млн грн. У минулому році на все про все передбачено 9,4 млн грн., з яких станом на 01.09.08 р. виділено 30%. На додачу Національна туристична організація (НТО), яка проштовхувала тур продукт в Україні  і на міжнародних тур виставках (в основному на бюджетні кошти), зараз знаходиться на стадії реорганізації. Проте, винити Держтуризмкурортів нічого, адже самі суб’єкти тур діяльності не достатньо вкладають у розвиток туризму України. Як зазначив Тарас Демура, директор компанії “Галопом по Європам”, оператори тільки почали займатися розробкою комплексного інформаційного забезпечення своєї діяльності, яке включає, крім участі у виставках, рекламні кампанії у зовнішніх рекламі, електронних і друкованих ЗМІ [16, c. 74].

Рис. 1.2. Структура туристичного ринку України по кількості туристів, яких обслуговували туристичні компанії, %

Щодо транспортних перевезень, в минулому році ринок міжнародних пасажирських автоперевезень в Україні наблизився до відносного насичення, а у цьому році – зазнав кризи. Наприклад, по даним Головного управління статистики в Харківській області, об’єм перевезень (включаючи маршрутні таксі) в 2008 році, порівняно з 2007 роком, скоротився на 7,8%, до 167,6 млн чол. Вже в 2009 році, по словам Нарімана Мусаєва, голови ради директорів ООО “Сім Сіті Транс”, пасажиропотік на міжнародних маршрутах в Криму зменшився на 10-15%, а на деяких маршрутах в східних областях України, по даним компанії “Укр Бус”, і на всі 30% [13, c. 84].

“Як в минулому році, в лютому-березні ми реалізовували туристичні і екскурсійні поїздки дитячих груп і оформляли замовлення на літній період, то нині не отримали ні одного дзвінка”, − зізнається Сніжана Белікова, менеджер по продажу компанії “Комтранс”.

Перевізники стверджують, що середня завантаження більшості рейсів зараз складає 30-40%, тоді як в 2008 році – 70-80%.

По словам зам міністра транспорту і зв’язку, голови Державної авіаційної

адміністрації Олександра Давидова, не дивлячись на деякий спад показників в останні місяці минулого року , за весь 2008 рік авіаційна галузь показала непогані результати. У минулому році послугами вітчизняних авіаперевізників скористалось 6,17 млн пасажирів, що більш ніж на 25% перевищує показники 2007 року (див. табл.), виконані 95,657 тис. рейсів, що на 3,6% більше, ніж в 2007 році.

Але основні прирости пасажиропотоку і заробітку прийшлось на три квартали, за які було перевезено 5 млн чол., тобто у середньому за квартал по 1,67 млн пасажирів. Відповідно, за останній квартал 2008 року було перевезено 1,17 млн пасажирів, тоді як в нормальні роки жовтень-грудень рахуються традиційно високим сезоном на ринку авіаперевезень.

Більш всього, по словам Давидова, в ІV кварталі скоротились об’єми перевезень по таким традиційним в цей період напрямкам, як Туреччина, Єгипет і ОАЕ [14, c.78].

За січень 2009 року, порівняно з аналогічним періодом 2008 року, пасажиропотік вітчизняних авіакомпаній скоротився більш ніж на 16 %. За І квартал поточного року експерти прогнозують 25%-не падіння перевезень в натуральному виразі, і прибутку вітчизняним авіаторам в січні-березні точно не бачити. “В зв’язку з глобальною економічною кризою і тими його проявами, які ми всі бачимо в Україні, спостерігається стійка тенденція до зменшення об’ємів перевезень. І потрібно говорити не про ріст на 20-25%, а, скоріш за все, про зниження на 15-20% об’ємів авіаційного ринку України”, − впевнений президент ЗАО “Міжнародні авіалінії України” Юрій Мірошніков.

Отже, туристична індустрія – це сукупність засобів розміщення та перевезення туристів, об’єктів харчування, розважального, пізнавального, ділового, оздоровчого, спортивного та іншого призначення, туристичних операторів і турагентів, екскурсійних бюро тощо.

Український туризм працює динамічно та прибутково, нарощує обсяги виробництва товарів і послуг, підвищує якість і культуру обслуговування [15, c.76].

Згідно з оцінками Міністерства економіки України, продукти та послуги, пов’язані з діяльністю туристичної галузі, становлять близько 10% валового національного продукту, а за загальними оцінками – близько 15% робочої сили в Україні зайнято в туристичному бізнесі та супутніх галузях.

Туризм в Україні може і повинен стати сферою реалізації ринкових механізмів, джерелом поповнення державного та місцевих бюджетів, засобом загальнодоступного і повноцінного відпочинку й оздоровлення, а також ознайомлення з історико-культурною спадщиною та сьогоденням нашого народу і держави.

1.2. Формування підприємницької ідеї та особливості її реалізації в сфері надання туристичних послуг

Виникнення будь-якої підприємницької ідеї ставить багато різноманітних запитань: хто виступає як конкретні споживачі, яким є ринок продукту підприємства, які кошти необхідні для реалізації проекту, чи виправдовує себе проект економічно тощо.

Дана підприємницька ідея розроблена з метою обґрунтування доцільності створення Житомирської туристичної агенції “П’ять сезонів” по наданню широкого спектра послуг у сфері туризму фізичним і юридичним особам у м. Житомирі та Житомирській області (вул. Київська, 67) та отримання прибутку. Підприємницька ідея знайдена на основі методів індивідуальних рішень та аналогії.

Головним фундатором та власником ЖТА “П’ять сезонів” є власник приватного підприємства “П’ять сезонів” − Киналь Т. В., для якої реалізація проекту є започаткування власної справи. ТзОВ “П’ять сезонів” здійснює свою діяльність із квітня 2009 року. Засновник підприємства – власник, громадянка України – Киналь Тетяна Вікторівна.

Фінансування проекту передбачається здійснювати за рахунок інвестицій в розмірі – 840000 грн.

Господарський кодекс регламентує діяльність різних видів підприємств, визначає види та організаційні форми, правила діяльності, створює однакові правові умови незалежно від форми власності й системи господарювання, забезпечує самостійність підприємств, фіксує їхні права та відповідальність, регулює відносини з іншими суб’єктами господарювання й державою.

Найважливішими елементами створення туристичного підприємства є:

– вибір організаційно-правової форми;

– протокол намірів учасників (засновників);

– розробка проектів установчих документів;

– проведення установчих зборів;

– підготовка установчих документів для реєстрації;

– правова реєстрація підприємства;

– постановка на облік та реєстрація в податкових, статистичних органах, пенсійному фонді, фонді соціального страхування та інших установах;

– організаційні процедури, пов’язані з відкриттям рахунків у банківських установах, виготовлення печатки, штампу, фірмових бланків.

Діяльність Житомирської туристичної агенції “П’ять сезонів” направлена на систематичне обслуговування населення Житомирської області для задоволення їх потреб у відпочинку шляхом надання їм якісних туристичних послуг Європейського рівня.

Початковий асортимент послуг, що будуть надаватися клієнтам, 16 екскурсій по різноманітним куточкам України [27, c.80].

Структура організації і управління туристичної фірми визначається задачами і стратегією компанії. Керівник здійснює загальне керівництво і розробляє загальну стратегію фірми, а також відділи посередницьких операцій, маркетингу і реклами, бухгалтерію.

Відділ по організації посередницьких операцій міжнародного туризму веде роботу по плануванню і здійсненню туристичних поїздок на основі дилерських договорів з туроператорами. На початку кожного сезону на основі даних про попит і стан ринку, що надається відділом маркетингу, складається план набору груп у різних напрямах, запит пересилається туроператору на надання окремих турів на певний період. Вся робота по забезпеченню договору: формування груп, підбір керівників і гідів-перекладачів, надання необхідної інформації, списків груп при візовому оформленні і страхуванні здійснюється також цим відділом.

Контроль за роботою фірми здійснюється за допомогою бухгалтерського відділу, куди поступає інформація про наявність і рух грошових коштів і здійснення різних господарських операцій.

Маркетингова і рекламна стратегія, а також розробка туристичного продукту здійснюється відділом маркетингу.

У туристичному бізнесі, як і у будь-якому іншому виді діяльності, необхідне вивчення проблем попиту і пропозиції на ринках, тобто проведення маркетингових досліджень.

При наданні послуг фірма повинна орієнтуватися на потреби туристів, що визначаються за допомогою опитування потенційних клієнтів. Важливим джерелом інформації є і аналіз рекламних проспектів і листівок, що доставляються українськими і зарубіжними фірмами-партнерами і конкурентами.

Процес створення будь-якої туристичної програми починається з розробки загальних цілей, вироблення попередніх прогнозів, заснованої передусім на вивченні попиту споживачів і пропозиції конкурентів [21, c. 46].

У діяльності туристичної фірми, особливо на етапі її виходу на ринок, велике значення має правильно розроблена рекламна компанія.

Туристична компанія може бути направлена на турагентів або на потенційних клієнтів. Інформація що відноситься до першого виду, розповсюджується передусім на туристичних виставках, де представляють свої продукти всі самі великі компанії різних країн.

Дуже велике значення в туристичній рекламі мають спеціалізовані документи листівки, брошури і пр.

Основною метою туроператора є створення іміджу того або іншого регіону. Для цього використовується набір продуманих кадрів, які освітлюють даний регіон

з певних позицій і відрізняють його від будь-якого іншого.

Рекламою різних туристичних зон і туристичних програм займаються передусім туроператори: користуючись інформованістю потенційного споживача, публікують невеликі оголошення в друкарських чорно-білих виданнях, що стосуються послуг, що пропонуються, і рівня тарифів, причому для майбутніх клієнтів основним аргументом є низькі ціни.

Один з основних етапів – просування товару. На міжнародному рівні необхідна не просто реклама, а передусім участь на міжнародних ярмарках і виставках, які дають можливість привернути увагу не до одного конкретного продукту, а до фірми загалом. Розрізнюють наступні види виставок:

– туристичні виставки загального призначення для професіоналів і публіки;

– спеціалізовані виставки, що організуються по певних критеріях, наприклад, зимових видів спорту;

– багатоцільові ярмаркові експозиції.

Основними туристичними центрами, які відомі у всьому світі ярмарками і виставками, є Брюссель, Мілан, Люксембург, Париж, Лондон.

Крім сегментації ринку і вибору маркетингової стратегії, необхідно враховувати, що туристичні послуги мають свій життєвий цикл, що складається з декількох фаз:

– розробки – період дослідження ринку, аналізу інформації, розрахунку вартості послуг на даний момент пошуку партнерів, налагодження зв'язків;

– “запуску” – період поширення рекламних оголошень, завоювання потенційних клієнтів, для якого характерні непостійний об’єм збуту і коливання ціни;

– зрілість – період , коли продукт стає відомим, з’являються постійні клієнти, число бажаючих скористатися послугами росте, збільшується об’єм продажу;

– занепаду – період , коли попит на даний вид послуг падає [22, c.68]. Туристична фірма “П’ять сезонів” також, починаючи з 2010 року, планує надавати послуги виїзного туризму за кордон.  

Розвиток   туристичної   індустрії   та   курортної   галузі в Україні  впродовж

останніх чотирьох років характеризується позитивною та сталою динамікою. Створення нового іміджу українського турпродукту, конкурентоспроможного в нашій державі та за кордоном, комплексний підхід до розвитку туризму та курортів на регіональному рівні, підтримка розвитку малого та середнього бізнесу у туристичній сфері, зумовили зростання кількості туристів та обсягів наданих їм послуг.

Наприклад, туристичні фірми міста Житомира займаються турагентською та туроператорською діяльністю не тільки в Україні, а й за її межами. Зокрема, туристична фірма “777” (туроператор) здійснює організацію поїздок у Грецію, Єгипет, Індію, Кіпр, Китай, Кубу, Мальдіви, Мальту, ОАЕ, Таїланд, Туніс, Туреччину, Францію, Хорватію, Чорногорію, Чехію та Швейцарію; турфірма “Nika Tour” спеціалізується на прийомі гостей в Єгипті, Туреччині, Таїланді і в багатьох інших країнах. Споживачі послуг цієї тур фірми самі обирають бронювання готелів різноманітної категорії, організацію екскурсійних програм, послуги гідів та гідів-перекладачів, обслуговування конференцій, симпозіумів і ділових зустрічей, всі види трансфертів, пізнавальні програми для студентів і школярів і багато іншого. Агентство гарячих путівок “Промконтракт” пропонують такі маршрути: Австрія, В’єтнам, Греція, Індія, Іспанія, Італія, Кіпр, Китай, Куба, ОАЕ, США, Таїланд, Туніс, Туреччина, Україна, Фінляндія, Чехія. Туристична фірма “Галопом по Європам” представляє ще більший спектр країн, а саме: Австрія, Аргентина, Болгарія, Великобританія, Венгрія, Німеччина, Єгипет, Ізраїль, Індонезія, Іспанія, Італія, Кіпр, Китай, Куба, Латвія, Маврикій, Мальдіви, Мальта, Мексика, ОАЕ, Перу, Польща, Португалія, Росія, Сінгапур, Словаччина, Словенія, Таїланд, Туніс, Туреччина, Франція, Хорватія, Чехія [12, c. 26].

Фактори привабливості для туристів окремих регіонів світу:

     1.  Південноамериканський регіон (Бразилія тощо):

1.1. Широкий розвиток екологічних турів по Амазонії.

1.2. Екзотична природа.

1.3. Сучасна архітектура і дизайн столиць країн.             

     2.  Європейський регіон (Франція, Англія, Німеччина, Фінляндія, Швеція):

2.1. Висока концентрація історичних і культурних визначних пам’яток.

2.2. Спрощений візовий режим (можливість широкого спектра комплексних турів).

2.3. Високий рівень сервісу.