Організація і технологія роботи магазину (за матеріалами магазину „Анталія”)

УКООПСПІЛКА

ПОЛТАВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ

СПОЖИВЧОЇ КООПЕРАЦІЇ УКРАЇНИ 
 
 

Кафедра комерційної діяльності та підприємництва 
 
 
 
 

Курсова робота з дисципліни

Організація торгівлі 

 на тему:                 Організація і технологія роботи магазину 

(за матеріалами магазину „Анталія”) 
 
 
 
 

Виконала

студентка 2 курсу

заочного  факультету

гр.ТКД 217 і хе зал.кн. 053930

Лопацька  Катерина Степанівна

Дом.ад.м. Херсон

вул.Московська б.42 кв.90

Викладач:  Місюкевич В.І.           
 
 

ПОЛТАВА 2007 

ЗМІСТ 

стор.            

Вступ 

1 Роль роздрібної торгівлі в обслуговуванні населення

         і її задачі на сучасному етапі ринку..............................................................5

2 Коротка економічна характеристика діяльності магазину................................9

3 Особливості формування асортименту товару в магазині...............................1

4 Організація продажу товарів в магазині............................................................1

5 Організація надання додаткових послуг та впровадження активних

          методів продажу товарів..............................................................................2

Висновки та пропозиції

Список використаних джерел 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

ВСТУП

    Ефективність  системи товаропостачання залежить від прийнятих технологічних рішень. Технологічна частина проекту організації товаропостачання охоплює питання розробки та впровадження технологічних схем процесу товаро-просування на стадії доведення товарів до магазинів, складання переліку та послідовності виконання операцій, визначення складу та кількості технічних і транспортних засобів, необхідних для здійснення всіх видів робіт, а також визначення витрат праці на їх виконання.

    Роздрібна реалізація товарів і послуг відбувається в мережі найрізноманітніших за видом, типом, форматом, організаційно-правовою формою роздрібних торговців. Справді, в організаційному плані будь-який суб'єкт роздрібної торгівлі з числа продавців за своїм змістом є роздрібним торговцем. Незважаючи на певні відмінності між окремими класами і групами роздрібних торговців, за територіальною ознакою вони об'єднуються в локальну, регіональну, національну роздрібну торговельну мережу. В умовах розширення масштабів обігу товарів і послуг у сфері торгівлі, зростання кількості суб'єктів ринку, демонополізації та посилення конкуренції у внутрішній торгівлі, інтеграції цієї сфери в міжнародні зв'язки особливого значення набуває організація як упорядкована структура і цілеспрямована організаційна діяльність.

    Саме раціональна організація, організаційні відносини, активні дії організуючої спрямованості виступають нині вагомим чинником ефективного функціонування торгівлі як системи. Тому засвоєння глибинних теоретичних засад організації торгівлі і вивчення узагальненого вітчизняного і зарубіжного практичного досвіду стає гострою необхідністю для майбутніх фахівців торговельної сфери.

    Однак в Україні організація торгівлі як самостійна галузь знань тільки формується. 
 

    1 РОЛЬ РОЗДРІБНОЇ ТОРГІВЛІ В ОБСЛУГОВУВАННІ НАСЕЛЕННЯ І ЇЇ ЗАДАЧІ НА СУЧАСНОМУ ЕТАПІ РИНКУ

    Роздрібна торгівля здійснюється за допомогою торговельної мережі, яка відрізняється мобільністю, не капітальністю забудов, відносно невеликою вартістю будівництва і може розгортатися залежно від потреби в організації торговельного обслуговування населення.

    Широкий розвиток торгівлі в останні роки є одним  з шляхів реформування внутрішньої роздрібної торгівлі в переходу економіки України до ринкових відносин, формування середовища у сфері торгівлі, збільшення числа робочих місць збереження безробіття в країні.

    Натомість у міській роздрібній торгівлі приватної та колективної форм власності сьогодні активно впроваджуються такі види організацій, як роздрібні торговельні мережі.

    Складові  елементи роздрібної мережі представлені найрізноманітнішими видами і типами роздрібних торговців:

• торговельними комплексами, центрами, магазинами, дрібно роздрібними одиницями, торговими автоматами, пунктами продажу;
• поштою і віртуальними електронними мережами; ресторанами, кафе, їдальнями, барами, закусочними;
• комбінатами обслуговування, салонами мод, ательє, перукарнями, пунктами побутового обслуговування;
• ринковими комплексами, ринками, їх філіями, майданчиками для ведення дрібно роздрібної торгівлі;
• аптеками, аптечними кіосками; готельними комплексами, готелями, мотелями, кемпінгами;
• прокатними пунктами ательє.

    Отже, до складу роздрібної торговельної мережі входять суб'єкти не тільки галузі торгівлі, а й інших торговельно-сервісних систем, зайнятих обслуговуванням потреб населення: торгівлі на ринках, громадського харчування (ресторанного господарства), побутового обслуговування, фармації, готельного господарства, туризму, прокату, мережі автозаправних станцій..

    Розвиток  роздрібної торгової мережі має здійснюватися  на основі дотримання співвідношення між чисельністю жителів, обсягом роздрібного товарообороту і кількістю підприємств, що забезпечують торгове обслуговування населення, з врахуванням принципів прибутковості і конкуренції. Розвиток і розміщення підприємств роздрібної торгівлі в містах і сільській місцевості розглядається як невід'ємна складова частина планів розвитку міст і сільських поселень, носить комплексний характер і охоплює всі торгові підприємства незалежно від форм власності і їхньої відомчої підпорядкованості.

    Враховуючи, що роздрібна торговельна мережа є елементом інфраструктури кожного міського і сільського поселення і виконує, крім економічної, значну соціальну функцію, ставиться завдання відновити на принципово новій основі систему розроблення та затвердження перспективних планів розвитку і розміщення роздрібної торговельної мережі як складової частини генеральних планів-схем розвитку міст, міських районів та сільських адміністративних територій. Основними принципами визначення кількісних і якісних показників розвитку роздрібної торговельної мережі повинні стати суто "ринкові" принципи "економічної доцільності" і "переваг для споживачів".

    Потреба у торговельній мережі, яка складається  з економічно мало привабливих, але  соціально важливих об'єктів з  реалізації товарів першої необхідності і масового попиту, повинна визначатися, виходячи з

    принципу "мінімальної допустимої достатності", а розміщення об'єктів цієї мережі повинно забезпечувати їх доступність.

    Істотні зміни в економіці України, які  сталися за останні роки, позначилися і на стані, напрямах розвитку і розміщення роздрібної торгової мережі. Водночас, загальні вимоги до її побудови збереглися.

    До  них відносяться:

• максимальне наближення магазинів до населення;
• прибуткова робота торгових підприємств;
• оптимальна забезпеченість населення торговельною мережею;
• раціональна типізація і спеціалізація магазинів.

    Максимальне наближення магазинів до покупців викликано необхідністю скорочення витрат споживання, до яких відносяться витрати часу на придбання товарів. Зниження цих витрат передбачає будівництво торгових підприємств (особливо з торгівлі товарами повсякденного попиту) у безпосередній близькості від місць проживання або роботи покупців. Водночас це призводить до подрібнення магазинів і їх розосередження по території. Тому будівництво, де це доцільно, крупних магазинів типу «Універсам», «Продукти», «Промтовари», які пропонують покупцям більш різноманітний асортимент товарів, також виправдано.

    Інші  загальні вимоги, які ставляться до побудови роздрібної торгової мережі - оптимальна забезпеченість торговою мережею, рентабельність торгової діяльності, раціональна типізація і спеціалізація багато в чому залежать і від раціональності розміщення магазинів на території. При цьому необхідно враховувати чисельність і склад населення що обслуговується, його грошові прибутки і купівельні фонди, широту асортименту товарів, представлених у магазині, стан матеріально - технічної бази, наявність конкурентів і т.п. Структурна і територіальна організація роздрібної торговельної мережі має максимально адаптуватися до стереотипів і моделей поведінки споживачів та їх запитів. Тому розвиток і розміщення мережі магазинів має здійснюватися не тільки за рахунок типізації і спеціалізації підприємств торгівлі за товарно-асортиментною ознакою, але й за рахунок будівництва соціально диференційованих типів торговельних об'єктів і створення на цій основі категорії так званих "престижних" і "доступних" магазинів з різним ціновим рівнем на однотипні товари та різним набором торговельних послуг.

      Роль і завдання розвитку роздрібної торговельної мережі визначаються станом економіки країни: структурними змінами в товарообороті, сільськогосподарському і промисловому виробництві, необхідністю доведення товарів до споживачів з мінімальними витратами засобів і часу, появою на внутрішньому ринку великої кількості приватних структур, створенням конкурентного середовища у сфері торгівлі. Все це потребує такої організації господарської діяльності, яка забезпечувала б наявність широкого і стійкого асортименту товарів у магазинах, доведення їх до покупців з мінімальними витратами суспільної праці і використанням найбільш ефективних методів торгового обслуговування населення за високої ефективності роботи й одержання максимально можливого прибутку. В свою чергу стан роздрібної торговельної мережі і її склад визначають темпи зростання товарообороту і прибутку, якість торгового обслуговування населення, продуктивність праці торгових працівників, ступінь задоволення попиту покупців на товари і послуги.

    Соціальне значення роздрібної торговельної мережі визначається економією часу на придбання товарів і відповідним збільшенням вільного часу покупців, який може бути використаний для проведення дозвілля, виховання дітей, заняття спортом і т.п. Створення розгалуженої мережі підприємств роздрібної торгівлі, розвинутої системи торгового обслуговування на основі підвищення грошових прибутків покупців стимулює збільшення виробництва товарів народного споживання, підвищує рівень життя міського і сільського населення. 
 
 
 
 
 
 
 
 

    2 КОРОТКА ЕКОНОМІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА  ДІЯЛЬНОСТІ МАГАЗИНУ 

    Дбаючи  про поточну господарську діяльність, керівник підприємства, його власники, головні спеціаліста зобов'язані  постійно думати про перспективу   підприємства.   Тільки   така   система   управління   може   бути основою успішного розвитку магазину.

    Ефективне використання товарних ресурсів, чіткий облік - це необхідний елемент управління магазином . Управління  - це перш за все передбачати,  хід виконання  виробничої програми,  відхилення від  плану.

    До  елементів управління належать: планування – як процес визначення перспективних  цілей та шляхів досягнення доставленої  мети; організація – як процес розподілу  підприємств, визначення змісту роботи; контроль – як процес виміру та оцінки реального стану виконання поставлених завдань; мотивація – управління поведінкою людей для досягнення доставленої мети.

    Відомо,  що жодна система управління не може функціонувати  без інформації, і в цьому відношенні саме облік забезпечує необхідну інформацію для   реалізації   всіх   елементів   управління.    Таким   чином,   облік   -   це інформаційна система управління.

    Облік не пасивно відображає процеси, що відбуваються на підприємстві, а активно впливає на них, контролює законність, доцільність і ефективність використання виробничих ресурсів. Роль обліку суттєво підвищується в умовах ринкової економіки, яка базується на різних формах власності, наявності підприємств різних форм власності, наявності підприємств різних форм господарювання та конкуренції товаровиробників.

    Товарно-матеріальні  ресурси складають значну частину  активів підприємства і відображаються в балансі серед оборотних (поточних) активів. Водночас вони мають суттєвий вплив на фінансові результати підприємства,; займаючи здебільшого домінуючі позиції у структурі витрат підприємств різних сфер діяльності. Тому питанню організації обліку товарно-матеріальних ресурсів завжди приділяється велика увага.

    Так, як товарні ресурси для оптового торговельного підприємства є 
основною статтею оборотних коштів, за рахунок яких в процесі торговельної 
діяльності (обороту) підприємство отримує прибутки, які є ціллю та основою 
життєдіяльності любого підприємства, то оперативний та достовірний облік їх 
на підприємстві є також невід'ємною частиною управління підприємством, без 
якого не можливе досягнення    цілей підприємства. Тому, тема удосконалення бухгалтерського обліку в системі управління товарними ресурсами оптового торгівельного підприємства є найактуальнішою темою; дня вирішення задач управління торговельним підприємством.

    Головним  джерелом в інформаційній системі  підприємства є бухгалтерський облік.

    Ця  роль витікає з особливостей:

    - в бухгалтерському обліку підприємництво відображається як система 
різнорідних, але взаємопов'язаних об'єктів, його джерел і змін останніх в 
результаті діяльності. Узагальнення здійснюється в єдиному грошовому 
вираженні, шляхом суцільного спостереження і виміру усіх змін даних 
об'єктів.

• бухгалтерський облік категорично документований, в критичних ситуаціях довіряють тільки бухгалтерському обліку.
• бухгалтерська інформація дає суцільну, без пропусків картину бізнесу. Така вичерпність інформації забезпечує підприємцям свободу в прийнятті управлінських рішень.

    Таким чином, головна задача бухгалтерського  обліку - отримання точної і достовірної інформації про господарські процеси і результати діяльності підприємства, необхідною як для оперативного керівництва і управління підприємством, так і для використання інвесторами, кредиторами, податковими, фінансовими і банківськими органами іншими юридичними і фізичними особами.

    Інформаційна  база аналізу складається з господарських  та фінансових законодавчих актів, нормативно-планової документації, інформації бухгалтерського та статистичного обліку.

    Для внутрішнього фінансового аналізу  має використовуватись інформація, що міститься в Головній книзі підприємства, а також у журналах-ордерах або машинограмах синтетичного та аналітичного обліку. При необхідності до аналізу може бути залучена також звітна та оперативна статистична інформація.

    Бухгалтерський  облік в західних країнах складається з фінансового обліку і управлінського обліку.

    Внутрішньогосподарський   так   званий   управлінський   облік   не   є якимось самостійним бухгалтерським обліком. Це є продовження, точніше  подальше  поглиблення,  деталізація  даних  бухгалтерського  фінансового і Обліку   в  частині   затрат   і   доходів   підприємства,   коли   розкривається ефективність придбання ресурсів, їх технологічної переробки та прийняття рішень, мотивації.

    Цей облік є комерційною таємницею  підприємства і складається для конкретного підприємства виходячи з характеру технологій та організаційних рішень.

    Основними   користувачами   інформації  з  управлінського  обліку  є і 
керівник,   власники   (засновники),   менеджери   різних   рівнів.   Побудова 
бухгалтерського управлінського обліку ґрунтується на даних фінансового 
обліку.

    Завдання  управлінського обліку - розкрити, на основі деталізації і предметно-цільової конкретизації, відповідність або невідповідність показників бізнес плановим, при відхиленні виявити причину.

    В побудові управлінського обліку бере участь також різна технологічна, 
маркетингова, та інша інформація, яка впливає на оптимізацію управлінських 
рішень щодо скорочення витрат, підвищення       доходів,       одержання!

    додаткового прибутку. Оптові підприємства закуповують товари у виробників або у інших підприємств, для реалізації їх роздрібним торговим підприємствам. При цьому вони займаються зберіганням великих партій товарів, підсортуванням, комплектацією асортименту та пакуванням.

    Основні завдання обліку товарів в оптовій  торгівлі обумовлені специфікою діяльності оптових підприємств. Бухгалтерський облік товарних операцій повинен забезпечити:

• перевірку   правильності   документального   оформлення   операцій поставки, відпуску, повернення та інші;
• документальне оформлення і своєчасне відображення в облікових регістрах
• надходження, вибуття та переміщення в підприємстві товарів;
• контроль за цінами на одержані і реалізовані товари;
• контроль за збереженням товарів і тари;
• контроль за розрахунками за товари;
• контроль за виконанням договорів;
• надання  інформації  про товарообіг,   стан  товарних  запасів для управління торговельним процесом;
• проведення інвентаризацій, облік товарних недоліків.

    Необхідність  управлінського обліку товарних запасів полягає в тому, що керівництву підприємства необхідно мати оперативну інформацію за короткий період часу про стан товарних запасів. На базовому підприємстві управлінський облік товарних запасів здійснюється не систематично. Ведення обліку зводиться до контролю та аналізу обсягу товарних запасів по результатам звіту матеріально-відповідальних осіб, та бухгалтерської облікової інформації за місяць. Це не дає змоги своєчасно приймати управлінські рішення. В таблиці 2.1 приведені задачі управлінського обліку товарних запасів, методика управлінського обліку та необхідні форми управлінського обліку для користування ними в управлінні товарними ресурсами. 
 
 

Таблиця 2.1 ЗАДАЧІ ТА МЕТОДИКА УПРАВЛІНСЬКОГО ОБЛІКУ ТОВАРНИМИ

3 ОСОБЛИВОСТІ  ФОРМУВАННЯ АСОРТИМЕНТУ ТОВАРІВ  В МАГАЗИНІ

    Слово «асортимент» французького походження і означає підбір різновидів, видів та сортів товарів.

    Удосконалення організації торговельного обслуговування населення і підвищення економічної ефективності в магазині залежить від правильного формування асортименту товарів у магазинах.

    Формування  асортименту товарів являє собою процес підбору для продажу різних груп товарів, їх видів та різновидів за всіма ознаками, що їх відрізняють. Цей процес забезпечує задоволення попиту населення на товари та рентабельну роботу магазина. Підбір здійснюється згідно з різними ознаками, які складають основу класифікації товарів.

    Асортиментна  політика є важливою складовою магазину „Анталія”.

    Під час формування асортименту товарів  у магазині „Анталія” є максимальне задоволення попиту покупців при найменших затратах часу на їх придбання при забезпеченні прибуткової роботи магазинів.

    Раціональне розміщення асортименту товарів  у магазині досягається впровадженням таких основних принципів:

• досягнення найбільш повної відповідності між обсягом і структурою виробництва товарів і розумними, науково обґрунтованими потребами населення;
• забезпечення оптимальної відповідності в процесі розвитку особистості, її матеріальних і духовних запитів;
• досягнення високої економічної та соціальної ефективності виробництва і споживання товарів;
• створення у найбільш наближеній до населення торговельній мережі стійкого асортименту товарів повсякденного попиту;
• концентрація торгівлі товарами  складного  асортименту  у магазині;
• формування асортименту товарів у магазині за споживчими комплексами;
• включення в асортимент продовольчих магазинів широкого асортименту супутніх непродовольчих товарів.

    —раціональний розподіл торговельних площ під реалізацію різних груп товарів.

    Звичайно, не завжди в магазині можливо економічно і вигідно забезпечити наявність усього торговельного асортименту товарів. Тому для магазину „Анталія” підібраний оптимальний асортимент товарів, який задовольняє, з одного боку, створює найкращі умови для покупців для придбання товарів, а з другого — забезпечує рентабельність роботи магазину.

    Процес  формування асортименту  товарів у магазині „Анталія” складається з трьох етапів

    На  першому етапі встановлюють груповий асортимент товарів. Ця робота проводиться на основі маркетингових досліджень, які є основою вибору цільового ринку. Не вибравши цільового ринку, на якому буде здійснюватися торговельна діяльність, неможливо планувати асортимент товарів, технологію роботи магазину, рівень цін, засоби реклами та інше..

    Вихідними даними розміщення асортименту у магазині „Анталія” є:

• чисельність населення;
• його густота;
• особливості попиту;
• існуюча матеріально-технічна база;
• спеціалізація магазинів;
• розміщення магазину.

    На  другому етапі формування асортименту товарів визначається структура групового асортименту магазину, тобто встановлюється кількісне співвідношення окремих груп товарів. 
 
 

    Структуру групового асортименту встановлюють з урахуванням:

• типу і розміру магазину;
• його технічної оснащеності;
• умов товаропостачання;
• чисельності і складу населення, яке обслуговується підприємством;
• транспортних зв'язків.

    На  третьому етапі визначають розгорнутий асортимент товарів, тобто здійснюють підбір конкретних різновидів товарів у межах кожної товарної групи. Керівництво магазину „Анталія” приймає рішення про широту асортименту, його глибину, якість і ціни товарів, що пропонуються покупцям, згідно з очікуваннями споживачів.

    Саме  товарний асортимент є ключовим фактором у конкурентній боротьбі роздрібних торговельних підприємств. Це найбільш відповідальний етап, бо весь процес перетворення виробничого асортименту товарів в торговий завершується в магазинах.

Формування асортименту в непродовольчому магазині „Анталія”

    Підвищення матеріального добробуту населення потреби і загальний обсяг попиту на непродовольчі товари зростає безмежно. Із задоволенням основних потреб в одязі, взутті попит частково переключається на предмети тривалого користування, предмети мистецтва і т. п.