Організація митного контролю

 

Вступ

Актуальність  теми даної курсової роботи полягає в тому, що саме від митного контролю багато в чому залежить ефективність роботи митної служби, а отже, і ефективність зовнішньоекономічної діяльності країни.

Багато сучасних суспільних явищ мають корені в далекому минулому. Знайомство, а тим більше вивчення національної спадщини допомагає оцінити рівень розвитку цих явищ на основі історичного підходу, зробити висновок щодо суттєвості наявних теоретичних, правових, організаційних, у тому числі і законодавчих проблем митної справи і митної політики суверенної України.

Навіть спрощений історичний огляд дає можливість визначити  етапи еволюційного процесу основних митно-правових інститутів та в цілому понятійного апарату, зрозуміти  об'єктивність висновку, що митна справа є однією із важливих ознак державності.

Одним із важливих елементів  діяльності митної служби є митний контроль. 

Митний контроль здійснюється з метою забезпечення дотримання державними органами, підприємствами та громадянами порядку переміщення через митний кордон України товарів та інших предметів.

Об’єкт дослідження. Законодавчі та нормативно – правові акти, що визначають організацію та здійснення митного контролю.

Предмет дослідження. Правове регулювання митного контролю.

         Метою даної курсової роботи є дослідження здійснення митного контролю в Україні, а також формування та узагальнення висновків, які стосуються означеної теми курсової.

Завдання роботи:

  • охарактеризувати здійснення митного контролю;
  • дослідити його форми;
  • визначити технічні засоби митного контролю;
  • розглянути відповідальність за недотримання правил здійснення митного контролю.

На даний час митний контроль залишається важливим та ефективним засобом забезпечення митної політики держави. Він реалізується шляхом здійснення комплексу заходів, що забезпечують своєчасне виявлення порушень митного законодавства України та міжнародних зобов’язань, контроль за виконання яких покладено на митні органи, а також чітке дотримання юридичними та фізичними особами митних процедур і правил.

Структура роботи: Завдання роботи обумовили її структуру.

Робота складається з  вступу , трьох розділів, висновків, рекомендацій, списку використаних джерел. У вступі розкрито мету, завдання, об’єкт та предмет дослідження даної роботи. В першому розділі висвітлено поняття, завдання і напрямки організації, зони митного контролю, а також представлена митна інфраструктура. Другий розділ охоплює правові засади для здійснення митного контролю і його форми, особистий огляд та особливі процедури митного контролю. Суть третього розділю полягає у розкритті питань, щодо митних процедур на авіатранспорті.

 

 

Розділ 1. Організація митного контролю

    1. Поняття митний контроль та його основні завдання і напрямки організації

Зовнішньоекономічна діяльність (ЗЕД) і насамперед зовнішня торгівля пов'язані з переміщенням через митний кордон країни як юридичними, так і фізичними особами товарів і транспортних засобів. При цьому товари і транспортні засоби підлягають митному контролю і митному оформленню.

Митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються митними органами в межах своїх повноважень з метою забезпечення додержання норм Митного Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку [2].

Митний контроль здійснюється на таких стадіях переміщення  товару: виробництво, збереження, купівля, продаж, навантаження, розвантаження, пакування, транспортування, страхування, використання та ін. Це виражається  у перевірці інформації про країну походження товару, його митної вартості, якості, правильності класифікації, кількості.

Митне оформлення і митний контроль включають такі заходи:

  • організаційно-управлінські;
  • правоохоронні;
  • фіскальні.

До основних завдань, які  виконують митні органи реалізовуючи митну політику України, належать:

  1. Здійснення митного контролю та митного оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, вдосконалення форм і методів їх здійснення;
  2. Створення сприятливих умов для прискорення товарообігу та пасажиропотоку через митний кордон України.

Організація митного контролю пов’язана та спрямована на виконання зазначених завдань [24].

Функції митного контролю:

  1. створення умов, що сприяють прискоренню зовнішньоекономічного обороту;
  2. дозвільний порядок переміщення через митний кордон товарів і транспортних засобів;
  3. ведення боротьби з контрабандою, порушеннями митних правил і податкового законодавства, а також припинення незаконного обороту через митний кордон наркотичних засобів, зброї, боєприпасів, вибухових речовин, предметів художнього, історичного та археологічного надбання народів;
  4. своєчасне і повне стягування мит, податків й інших митних платежів;
  5. ведення митної статистики зовнішньої торгівлі і спеціальної митної статистики країни;
  6. здійснення в межах компетенції митних органів валютного контролю;
  7. ведення Товарної номенклатури зовнішньоекономічної діяльності тощо [24].

Основними завданнями і напрямами організації митного контролю є:

— підготовка проектів законодавчо-нормативних актів з питань організації та розвитку митної інфраструктури;

— аналіз діючих та впровадження передових форм і методів митного  контролю та заходів підвищення їх ефективності;

— запровадження технологій митного контролю та митного оформлення;

— організація взаємодії митних органів (підрозділів) зі службами прикордонного, санітарного, фітосанітарного, радіологічного, ветеринарного, екологічного контролю, іншими контрольними службами та правоохоронними органами при здійсненні митного контролю;

— розробка і запровадження нових систем захисту результатів митного оформлення;

— удосконалення видів  особистих митних забезпечень, форм їх застосування.

Одним із напрямків організації  митного контролю є розробка і  запровадження в дію технологічних  схем митного контролю та митного оформлення.

Технологічна схема — це встановлена керівництвом митного органу, обов'язкова для виконання послідовність дій співробітників підрозділів митного органу під час здійснення операцій митного контролю та митного оформлення.

 Технологічна схема може регламентувати діяльність як одного окремо взятого підрозділу, так і декількох підрозділів митного органу в комплексі, а також взаємодію підрозділів митного органу з підрозділами інших контролюючих органів (служб): ветеринарної, санітарної, фітосанітарної, екологічної, підрозділами прикордонних військ України та ін. За допомогою технологічних схем, погоджених з відповідними службами, врегульовуються питання взаємодії під час здійснення митного контролю та митного оформлення [24].

Результати митного оформлення з метою виключення підробок, фальсифікацій, потребують спеціального захисту. Такий захист передбачений на особистих митних забезпеченнях особового складу (особиста номерна печатка, штамп “Під митним контролем”). Також використовується захист у вигляді нумерації бланків митних документів (митних декларацій, протоколів про порушення митних правил тощо), нанесення на такі бланки спеціального малюнка, водяних знаків. Робота із запровадження нових систем результатів митного оформлення є одним із напрямків організації митного контролю.

У митній системі України використовується чотири типи митних забезпечень (рис. 1.1):

  1. особиста номерна печатка інспектора – проставляється на митних документах і свідчить про завершення митного оформлення;
  2. штамп “Під митним контролем” – проставляється на митних документах і свідчить про знаходження багажу під митним контролем;
  3. пломбір з пуансонами – для накладення спеціальних пломб на місця, приміщення, транспортні засоби, в яких зберігаються або переміщуються товари та інші предмети, що знаходяться під митним контролем;
  4. особиста металева печатка – для накладення відтисків на приміщення, сейфи, шафи тощо, в яких знаходяться митні документи, митне забезпечення інших видів або предмети під митним контролем.

Особисті митні забезпечення типів 1 і 2 (особиста номерна печатка інспектора і штамп “Під митним контролем”) виготовлено на основі універсального дата – штампа зі спеціальними барабанами та матрицею. На барабанах нанесено службові символи, що змінюються відповідно до потреб та вимог і мають декілька ступенів захисту.

Для відтиску особистої номерної печатки  інспектора або штампа “Під митним контролем” на барабанах набирається рядок із дев’яти символів, кожний символ якого може змінюватися окремо, незалежно від інших [24].

 

 

Рис. 1.1. Зразки особистих митних забезпечень інспекторів митних органів України:

а — тип 1 — особиста номерна печатка інспектора;

б — тип 2 — штамп "Під митним контролем";

в — тип 3 — спеціальний пломбір з пуансонами;

г — тип 4 — особиста металева печатка.

 

Перший символ рядка має п'ять значень:

  • позначки у вигляд (на в’їзд); (на виїзд) використову ються в особистш номернш печатщ шспектора та вказують на прямок перемщення об'ект1в митного контролю;
  • три літерні значення у вигляді Е (експорт), І (імпорт), Т (транзит) застосовуються для штампа “Під митним контролем”.

Символи з другого  по сьомий відведено для позначення дати проставлення  відтиску. Вони змінюються відповідно до поточної дати інспектором  митниці самостійно.

Восьмий та дев'ятий символи рядка виведено для першого ступеня захисту від підробок. Змінюються інспектором митниці згідно з листом ДМСУ за підписом Голови або його заступників. Самостійно встановлювати інші значення цих символів забороняєтъся.

Для роботи з  особистими митними забезпеченнями типів 1 i 2 використовується спеціальна фарба  різних кольорів (другий ступінъ захисту від підробок), зміна кольору якої проводиться тільки централізовано ДМСУ й одночасно по вcix митницях України.

Колір спеціальної  фарби встановлюється єдиним для митних органів України i може змінюватися тільки згідно з листом ДМСУ, підписаним Головою або його заступниками.

Установлюються  такі порядкові номери кольорів спеціальної фарби:

    1. зелений;
    2. червоний;
    3. синій.

Митне забезпечення типу 3 (пломбір) виготовляється на базі стандартного пристрою (ГОСТ 18680-73) зi змінними пуансонами, призначеними для нанесення відтисків на металеву пломбу, на яких зображено: з одного боку — тризначний код митниці та номер спеціального пломбіру, з другого — зображення кадуцея, обрамлене обрисом Золотих вopiт.

Митні забезпечення типу 4 (особиста металева печатка) виготовляються для внутрішніх потреб митниці: опечатування робочих індивідуальних портфелів, приміщень, сейфів, шаф. У внутрішньому колі відбито номер особистої металевої печатки, у пpocтopi між внутрішнім та зовнішнім колами розташовано назву митниці — власника митного забезпечення.

Отже, можливість здійснення ефективного  митного контролю створюється завдяки  виконанню наведених вище функцій, принципів та завдань.

Основними принципами митного контролю є вибірковість і достатність форм. При проведенні митного контролю митні органи використовують, як правило, ті його форми, що є достатніми для забезпечення дотримання чинного законодавства.

Здійснення організаційно-управлінських заходів дозволяє організувати реалізацію правоохоронних заходів (адміністративно-правових, адміністративно-процесуальних, кримінальних), які забезпечують виявлення, попередження, розкриття і припинення правопорушень, а також фіскальних заходів, які полягають у нарахуванні і зборі митних платежів, перерахуванні їх до бюджету.

 

 

1.2 Митна інфраструктура

Державна служба може розглядатися по-різному: як вид діяльності людини, як соціально-правовий інститут, як система  спеціальних органів держави.

          Митна служба України є складовою частиною системи органів виконавчої влади України і складається з митних органів, митних організацій, а також спеціалізованих навчальних закладів та науково-дослідної установи митної служби України.

Митними органами є центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері державної митної справи, спеціалізовані митні органи, митниці та митні пости.

Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної  політики у сфері державної митної справи, спрямовує, координує та контролює діяльність митниць, митних постів, спеціалізованих митних органів та митних організацій спеціалізованих навчальних закладів та науково-дослідної установи митної служби України, в межах своїх повноважень видає накази, організує та контролює їх виконання.

Створення, реорганізація та ліквідація центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у  сфері державної митної справи, здійснюються Президентом України.

Керівник центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері державної митної справи, та його заступники призначаються на посади та звільняються з посад Президентом України в порядку, встановленому Конституцією та законами України.

Призначення та основні завдання митної служби України

1. Призначенням  митної служби України є створення  сприятливих умов для розвитку  зовнішньоекономічної діяльності, забезпечення безпеки суспільства,  захист митних інтересів України.

2. Реалізуючи митну політику України, митна служба України виконує такі основні завдання:

1) забезпечення  правильного застосування, неухильного  дотримання та запобігання невиконанню  вимог законодавства України  з питань державної митної  справи;

2) забезпечення  виконання зобов'язань, передбачених міжнародними договорами України з питань державної митної справи, укладеними відповідно до закону;

3) створення  сприятливих умов для полегшення  торгівлі, сприяння транзиту, збільшення  товарообігу та пасажиропотоку  через митний кордон України;

4) здійснення  митного контролю та виконання  митних формальностей щодо товарів,  транспортних засобів комерційного  призначення, що переміщуються  через митний кордон України,  у тому числі на підставі  електронних документів (електронне  декларування), за допомогою технічних засобів контролю тощо;

5) аналіз  та управління ризиками з метою  визначення форм та обсягів  митного контролю;

6) забезпечення  справляння митних платежів, контроль  правильності обчислення, своєчасності  та повноти їх сплати, застосування  заходів щодо їх примусового стягнення у межах повноважень, визначених цим Кодексом, Податковим кодексом України та іншими актами законодавства України;

7) застосування  передбачених законом заходів  митно-тарифного та нетарифного  регулювання зовнішньоекономічної  діяльності, здійснення контролю за дотриманням усіма суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності та громадянами встановлених законодавством заборон та обмежень щодо переміщення окремих видів товарів через митний кордон України; здійснення заходів щодо недопущення переміщення через митний кордон України товарів, на які встановлені заборони та/або обмеження щодо переміщення через митний кордон України, а також товарів, які не відповідають вимогам якості та безпеки;

8) здійснення  контролю за дотриманням правил  переміщення валютних цінностей через митний кордон України;

9) сприяння захисту прав інтелектуальної  власності, вжиття заходів щодо  запобігання переміщенню через  митний кордон України товарів  з порушеннями охоронюваних законом  прав інтелектуальної власності;

10) запобігання та протидія контрабанді,  боротьба з порушеннями митних  правил на всій митній території  України;

11) здійснення в межах повноважень,  визначених цим Кодексом, контролю  за діяльністю підприємств, які  надають послуги з декларування  товарів, перевезення та зберігання товарів, що переміщуються через митний кордон України чи перебувають під митним контролем, та здійснюють інші операції з такими товарами;

12) ведення Української класифікації  товарів зовнішньоекономічної діяльності;

13) ведення митної статистики та обмін даними митної статистики з митними органами інших країн;

14) проведення верифікації (встановлення  достовірності) сертифікатів про  походження товарів з України  та видача у випадках, встановлених  чинними міжнародними договорами, сертифікатів походження;

15) здійснення обміну документами  та інформацією (у тому числі  електронною) з іншими державними  органами;

16) впровадження, розвиток та технічне  супроводження інформаційних, телекомунікаційних  та інформаційно-телекомунікаційних  систем і технологій в державній митній справі, автоматизація митних процедур;

17) здійснення міжнародного співробітництва  у сфері державної митної справи, залучення зовнішніх ресурсів  для забезпечення діяльності  митної служби України;

18) кінологічне забезпечення діяльності митної служби України;

19) управління об'єктами митної  інфраструктури, розбудова митного  кордону [2].

       Структуру  ДМСУ складають:

  1. Департаменти, управління та відділи
  2. Управління забезпечення діяльності Голови Служби
  3. Організаційно-розпорядчий департамент
  4. Департамент організації митного контролю та оформлення
  5. Департамент митних платежів
  6. Департамент класифікації товарів та заходів регулювання ЗЕД
  7. Департамент кадрової роботи
  8. Управління правового забезпечення
  9. Управління фінансів, бухгалтерського обліку та звітності
  10. Контрольно-ревізійний відділ
  11. Департамент розвитку митної інфраструктури та міжнародного співробітництва
  12. Департамент митних інформаційних технологій та статистики
  13. Департамент боротьби з контрабандою, аналізу ризиків та протидії корупції
  14. Центральне митне управління лабораторних досліджень та експертної роботи [8].

Пропозиції Прем'єр-міністрові України  щодо призначення на посаду та звільнення з посади Голови Служби вносить Міністр  фінансів.

       Голова має  дев’ять заступників, які призначаються на посаду та звільняються з посади Кабінетом Міністрів України за поданням Прем'єр-міністра України відповідно до пропозицій Міністра фінансів [11].      

       Граничну чисельність  працівників ДМСУ затверджує  Кабінет Міністрів України. 

       Структуру Служби затверджує Міністр фінансів.

       Штатний розпис, кошторис та положення про  структурні підрозділи Служби  затверджує її Голова за погодженням  з Мінфіном.

       ДМСУ є юридичною  особою, має самостійний баланс, рахунки в органах Державного  казначейства, печатку та бланк із зображенням Державного Герба України та із своїм найменуванням.

       Для вдосконалення  організаційної структури митної  системи, посилення митного контролю, боротьби з контрабандою та  порушеннями митних правил у  1996 р. розпочався процес утворення регіональних митниць.

       Регіональна митниця є митним органом, який на території закріпленого за ним регіону в межах своєї компетенції:

       • здійснює  митну справу,

       • забезпечує  комплексний контроль за додержанням  законодавства України з питань митної справи,

       • здійснює  керівництво і координацію діяльності  підпорядкованих йому митниць  та спеціалізованих митних установ  і організацій [10].

        Митниця є митним органом, який у зоні своєї діяльності забезпечує виконання завдань, покладених на митну службу України.

Митниця підпорядковується центральному органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у  сфері державної митної справи.

Митниця здійснює свою діяльність на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (Автономна Республіка Крим; область; міста Київ, Севастополь). Окремі митниці можуть здійснювати свою діяльність на територіях двох чи більше адміністративно-територіальних одиниць або на всій території України.

Створення, реорганізація та ліквідація митниць здійснюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері державної митної справи, в порядку, визначеному законом.

У населених пунктах, на залізничних  станціях, в аеропортах, морських і річкових портах та інших об'єктах, розташованих у зоні діяльності митниці, в міру необхідності створюються її відокремлені структурні підрозділи (митні пости).

Керівник митниці призначається  на посаду та звільняється з посади керівником центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері державної митної справи, в порядку, встановленому законодавством. Необхідною умовою для призначення є наявність у кандидата стажу роботи на керівних посадах у митних органах України не менше п'яти років, у тому числі не менше одного року - в центральному органі виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері державної митної справи.

Підготовка проектів законодавчих та нормативно – правових актів  з питань організації та розвитку митної інфраструктури здійснюється на регіональному (регіональні митниці, митниці) та центральному (ДМСУ) рівнях. Регіональні митниці та митниці, використовуючи дані митної роботи оперативних підрозділів збирають, узагальнюють, систематизують та аналізують інформацію щодо діючого порядку митного оформлення  та контролю, розвитку інфраструктури митниці, виявляють проблемні питання, вивчають передовий досвід і готують пропозиції ДМСУ щодо вирішення проблемних питань, поширення передового досвіду, вдосконалення порядку митного контролю та митного оформлення. На основі отриманої від митниць інформації ДМСУ (зокрема управління центрального апарату) готує проекти законодавчих і нормативних актів з питань митної справи та організації і розвитку митної інфраструктури. Одним з елементів митної інфраструктури є пункт пропуску через Державний кордон України.

Пункти пропуску поділяються:

— за видами сполучення — на залізничні, автомобільні, морські, річкові, повітряні, пішохідні, поромні;

— за категоріями — на міжнародні (пропуск через кордон громадян і транспортних засобів усіх держав), міждержавні (пропуск через кордон громадян і транспортних засобів України і суміжної держави), місцеві (спрощений пропуск через кордон громадян України і суміжної держави, які проживають у прикордонних областях, районах, та транспортних засобів, що їм належать);

— за характером транспортних перевезень — на пасажирські, вантажні, вантажно-пасажирські;

— за режимом функціонування — на постійні, тимчасові;

—  за часом роботи — на цілодобові , що працюють у визначений час [24].

        Митний пост є митним органом, який входить до складу митниці як відокремлений структурний підрозділ,  який безпосередньо здійснює митний контроль та оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України.

Створення, реорганізація та ліквідація митних постів здійснюються центральним  органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у  сфері державної митної справи, за поданням керівника відповідної митниці.

Керівник митного поста призначається  на посаду і звільняється з посади керівником центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної  політики у сфері державної митної справи. Необхідною умовою для призначення є наявність у кандидата стажу роботи на керівних посадах у митних органах України не менше трьох років.

Створення, реорганізація та ліквідація регіональних митниць, митниць, митних постів (за поданням регіональної митниці, митниці) та призначення і звільнення їх керівників здійснюються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи за погодження з Міністерством фінансів.

       З 01.10.06 р. розпочалося  формування даної системи. Було  створено регіональні митниці  в містах:

       Києві – Центральна  регіональна;

       Донецьку –  Східна регіональна;

       Львові – Західна  регіональна;

       Одесі – Південна  регіональна;

       Сімферополі –  Кримська регіональна.

       Відповідно ліквідовано  Північну, Донецьку, Львівську, Одеську та Кримську митниці. Створеним регіональним митницям підпорядковуються митниці декількох визначених областей [10].

       Київська та  Енергетична регіональні митниці  функціонують у раніше встановленому  режимі. У штатному розписі новостворених регіональних митниць передбачаються дві посади перших заступників начальника регіональної митниці – один координує, організовує і контролює роботу структурних підрозділів регіональної митниці; інший очолює службу координації та контролю діяльності підпорядкованих митних органів.

Станом на сьогодні функціонує 49 митниць, 8 з яких регіональні та 2 прямого  підпорядкування ДМСУ, 156 митних постів. Також структуру митного відомства  складають пункти пропуску (понад 200). Які згідно ознак поділяються  за категорією на міжнародні, міждержавні, місцеві та міжнародні, місцеві; видом сполучення на автомобільні, залізничні, повітряні, річкові, морські, поромні, пішохідні, трубопровідні, лінія електропередач.

Для погодженого вирішення питань, що належать до компетенції ДМСУ, та обговорення основних напрямів її діяльності у Службі утворюється колегія. До складу колегії входять Голова Служби (голова колегії), заступники Голови, керівники структурних підрозділів Служби, регіональних митниць, митниць, спеціалізованих митних установ та організацій, посадові особи Мінфіну. У разі потреби до складу колегії Служби можуть бути включені в установленому порядку інші особи.

Організація митного контролю