Ирина Эланс

Автор который поможет с любыми образовательными и учебными заданиями

Організація митного оформлення зовнішньо торгівельних вантажів

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ ТРАНСПОРТНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ФАКУЛЬТЕТ ТРАНСПОРТНИХ ТА ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ

Кафедра міжнародних перевезень та митного контролю

КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни «Митне оформлення»

на тему:

«Організація митного оформлення зовнішньо торгівельних вантажів»

Виконав:

ст. гр. МК-ІV-1

Котвицький М.Ю.

Перевірила: Сілантьєва Ю.О.

Київ – 2012 р.

ЗМІСТ

ВСТУП……………………………………………………………………………..4

Розділ 1. Зміст, умови і порядок оформлення товарів при визначеному митному режимі………………………….…………………………………6

Характеристика митного режиму……………………………………..6
Визначення технології митного оформлення товарів при визначеному митному режимі………………………………………13
Визначити розташування митниць відправлення і призначення, а також маршрут прямування транспортного засобу із задекларованим вантажем територією України……….……………18

Розділ 2. Дозвільні документи нетарифного регулювання, які необхідно надати митним органам для митного оформлення визначеного товару………………………………………………………….…………...20

Розділ 3. Визначення мита та інших митних платежів………………………..24

3.1 Визначення коду товару згідно товарної номенклатури………….............24

3.2 Визначення митної вартості товару………………………….………..........25

3.3 Визначення митних платежів і податків при митному оформленні...........29

Розділ 4. Заповнення вантажної митної декларації …………………………...33

ВИСНОВКИ……………………………………………………………………...40

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………………….41

ДОДАТКИ

ВСТУП

Зовнішньоекономічна діяльність (ЗЕД) – це діяльність суб’єктів господарської діяльності України та іноземних суб’єктів господарської діяльності, побудована на взаємовідносинах між ними, що має місце, як на території України, так і за її межами.

Суб’єктами ЗЕД в Україні є:

фізичні особи – громадяни України, іноземні громадяни, які мають цивільну правоздатність і дієздатність згідно з законами України і постійно проживають на території України;
юридичні особи, зареєстровані в Україні, і які мають постійне місцезнаходження на території України, в тому числі юридичні особи, мають майно або капітал яких є повністю у власності іноземних суб’єктів господарської діяльності;
об’єднання фізичних, юридичних, фізичних і юридичних осіб, які не є юридичними особами згідно з законами України, але які мають постійне місцезнаходження на території України і яким не заборонено здійснювати господарську діяльність;
інші суб’єкти господарської діяльності, передбачені законами України.

Право на здійснення ЗЕД – це надання законом відповідної країни можливість бути учасником такої діяльності за наявності юридичних визначених підстав та умов.

Планування ЗЕД являється об’єктивно необхідним для будь-якого підприємства – суб’єкта ЗЕД. Це визначається насамперед прагненням підприємств одержати додатковий прибуток за рахунок більш повного використання переваг міжнародної праці, міжнародної економічної інтеграції, передбачити несприятливі дії зовнішніх факторів, різноманітні передбачені обставини, котрі можуть відбутися на світовому ринку, а головне – необхідність прогнозування свого майбутнього.

Митне оформлення — виконання митним органом дій (процедур), які пов'язані із закріпленням результатів митного контролю товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України і мають юридичне значення для подальшого використання цих товарів і транспортних засобів.

Метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Порядок виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері фінансів, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

З метою застосування законодавства України з питань державної митної справи запроваджуються такі митні режими:

1) імпорт (випуск для вільного обігу);

2) реімпорт;

3) експорт (остаточне вивезення);

4) реекспорт;

5) транзит;

6) тимчасове ввезення/вивезення;

7) митний склад;

8) спеціальна митна зона;

9) магазин безмитної торгівлі;

10) переробка на митній території;

11) переробка за межами митної території;

12) знищення або руйнування;

13) відмова на користь держави.

Розділ 1. ЗМІСТ, УМОВИ І ПОРЯДОК ПЕРЕМІЩЕННЯ ТОВАРІВ ПРИ ВИЗНАЧЕНОМУ МИТНОМУ РЕЖИМІ

Характеристика митного режиму

1. Переробка за межами митної території - це митний режим, відповідно до якого українські товари піддаються у встановленому законодавством порядку переробці за межами митної території України без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, за умови повернення цих товарів або продуктів їх переробки на митну територію України у митному режимі імпорту.

Операції з переробки товарів можуть включати:

1) власне переробку товарів, у тому числі: обробку, монтаж, демонтаж, використання окремих товарів, які сприяють чи полегшують процес виготовлення продуктів переробки;

2) ремонт товарів, у тому числі модернізацію, відновлення та регулювання, калібрування.

Гарантування дотримання умов перебування товарів у митному режимі переробки за межами митної території та обмеження щодо поміщення окремих товарів у цей митний режим:

1. Товари, поміщені в митний режим переробки за межами митної території, протягом всього строку перебування у цьому режимі перебувають під митним контролем.

2. Поміщення товарів у митний режим переробки за межами митної території в установлених законом випадках здійснюється зі сплатою вивізного мита.

3. Не підлягають поміщенню у митний режим переробки за межами митної території товари (крім тих, що вивозяться з метою ремонту), які при імпорті були звільнені від оподаткування митними платежами відповідно до цього Кодексу та Податкового кодексу України.

4. За обґрунтованої необхідності Кабінет Міністрів України має право визначати:

1) продукти переробки, залишки переробки, а також товари, продукти переробки чи залишки переробки яких підлягають обов’язковому поверненню на митну територію України і випуску у вільний обіг;

2) мінімальне співвідношення вартості українських та іноземних товарів для окремих категорій товарів, що піддаються операціям з переробки за межами митної території України.

5. Товари, продукти переробки яких визначені Кабінетом Міністрів України як обов’язкові до повернення на митну територію України, вивозяться у митному режимі переробки за межами митної території із застосуванням заходів гарантування на суму їх вартості в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

6. У разі встановлення законами України заборон чи обмежень щодо переробки відповідних товарів за межами митної території України переробка таких товарів, поміщених у режим переробки за межами митної території, завершується на умовах, які діяли на момент поміщення цих товарів у зазначений митний режим.

7. Якщо умовами переробки товарів за межами митної території України передбачено проведення розрахунків частиною товарів, призначених для переробки, така частина товарів при вивезенні за межі митної території України декларується у митному режимі експорту.

Дозвіл на вивезення товарів для переробки за межами митної території України

1. Поміщення товарів у митний режим переробки за межами митної території допускається з письмового дозволу митного органу за заявою власника цих товарів або уповноваженої ним особи.

2. Разом із заявою власник товарів або уповноважена ним особа подає митному органу такі документи:

1) зовнiшньоекономiчні договори або документи, що їх замінюють, на пiдставi яких здiйснюватиметься переробка товарiв i якi повинні містити, зокрема, відомості про обов’язковий обсяг виходу продуктів переробки, конкретний обсяг робіт i строк їх виконання. Якщо зовнішньоекономічний договір або документ, що його замінює, не містить зазначених відомостей, такі відомості подаються окремим документом;

2) технологічні схеми переробки (крім випадків вивезення товарів з метою ремонту, у тому числі модернізації, відновлення та регулювання), в яких повинні бути зазначені відомості про всі етапи переробки і процесу перетворення товарів, поміщених у митний режим переробки за межами митної території, на продукти переробки, кiлькiснi показники товарiв, поміщених у митний режим переробки за межами митної території, та інших товарiв, що витрачаються на здійснення операцiй з переробки, з обґрунтуванням виробничих втрат товарiв на кожному етапі, а також відомості про найменування та кiлькiсть вiдходiв переробки;

3) інші документи за бажанням власника товарів або уповноваженої ним особи, такі як висновки державних органів, експертних установ, організацій, державні стандарти і стандарти підприємства, технічні умови, описи чи креслення зразків, вiдповiдно до яких здійснюватиметься переробка, тощо.

3. Дозвіл на переробку товарів за межами митної території України видається підприємству митним органом безоплатно протягом п’яти робочих днів з дати реєстрації відповідної заяви.

4. Якщо зовнiшньоекономiчний договiр, на пiдставi якого здiйснюватиметься переробка, передбачає вивезення товарiв з метою переробки окремими партiями протягом певного перiоду часу на однакових умовах, дозвiл видається на обсяг товарiв і строк, визначені зовнiшньоекономiчним договором, але не більш як на один рiк.

5. Виникнення або виявлення митним органом обставин, які не вiдображенi у документах підприємства, але які впливають на найменування та обсяг виходу продуктів переробки, а також встановлення законодавством України заборон чи обмежень щодо переробки відповідних товарiв за межами митної території України є підставою для надання вiдмови у митному оформленні наступних партій товарiв, що вивозяться за межі митної території України з метою переробки. Якщо такі обставини не мають впливу на найменування та обсяг виходу продуктів переробки, відомості про них вносяться до раніше виданого дозволу.

6. У дозволі на переробку товарів за межами митної території України зазначається перелік операцій з переробки та спосіб їх здійснення.

7. У видачі дозволу на переробку товарів за межами митної території України не може бути відмовлено тільки на тій підставі, що переробка цих товарів здійснюватиметься у певній країні.

8. Рішення про відмову у видачі дозволу на переробку товарів за межами митної території України приймається, якщо:

1) відомостей, зазначених у поданих заявником документах, недостатньо для визначення обов’язкового обсягу виходу продуктів переробки, що утворюються в результаті переробки товарiв;

2) митний орган виявив невiдповiдності у відомостях, що містяться у поданих заявником документах, або недостовiрнiсть цих відомостей;

3) підприємством не дотримано встановлених законодавством України заборон чи обмежень щодо переробки товарiв за межами митної території України.

9. Дозвіл на переробку товарів за межами митної території України може бути змінено або відкликано митним органом, якщо його видано на підставі недостовірних даних, що мали істотне значення для прийняття рішення про його видачу, або якщо підприємство, якому видано такий дозвіл, не дотримується положень цього Кодексу та інших законодавчих актів України.

10. За письмовою заявою власника товарів або уповноваженої ним особи митним органом може бути винесено попереднє рішення щодо можливості поміщення товарів у митний режим переробки товарів за межами митної території.

11. Вимоги до ідентифікації окремих товарів, що вивозяться за межі митної території України з метою переробки, можуть встановлюватися центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері фінансів, з урахуванням характеру операцій з переробки та особливостей технологічного процесу.

12. Якщо митні органи не можуть забезпечити ідентифікацію товарів, що вивозяться за межі митної території України з метою переробки, відповідно до статті 326 цього Кодексу, можуть бути застосовані інші способи забезпечення ідентифікації з урахуванням характеру операцій з переробки та особливостей технологічного процесу, зокрема:

1) посилання на опис спеціального виробничого маркування або номерів;

2) пломби, печатки, штампи або інше індивідуальне маркування;

3) зразки, ілюстрації чи технічний опис;

4) проби;

5) документальне підтвердження, яке стосується передбачених операцій (такі, як контракти, рахунки-проформи, комерційна переписка), які свідчать про те, що продукти переробки вироблені з товарів, що вивозяться для переробки.

Строки переробки товарів за межами митної території України

1. Строк переробки товарів за межами митної території України встановлюється митним органом у кожному випадку під час надання дозволу підприємству-резиденту, виходячи з тривалості процесу переробки товарів та розпорядження продуктами їх переробки. Зазначений строк обчислюється, починаючи з дня завершення митного оформлення митним органом українських товарів для переробки. За заявою підприємства, якому видано дозвіл на переробку товарів, з причин, підтверджених документально, строк переробки товарів за межами митної території України продовжується зазначеним органом, але загальний строк переробки не може перевищувати 365 днів.

2. Законами України може визначатися інший строк переробки товарів.

Порядок митного оформлення та оподаткування продуктів переробки:

1. Під час ввезення продуктів переробки іноземні товари, які були витрачені у процесі переробки товарів, що вивозилися, декларуванню не підлягають.

2. Повне звільнення від оподаткування митними платежами застосовується до товарів, які були поміщені у митний режим переробки за межами митної території та в межах визначеного строку повертаються на митну територію України:

1) у тому самому стані, в якому вони були вивезені за межі митної території України, з дотриманням умов, зазначених у статті 78 Митного кодексу України.

2) у відремонтованому вигляді, якщо ремонт проведено в рамках гарантійних зобов’язань.

3. До продуктів переробки (крім зазначених у частині другій цієї статті) застосовується часткове звільнення від оподаткування митними платежами, відповідно до якого сплаті підлягає позитивна різниця між сумою митних платежів, нарахованою на продукти переробки, та сумою митних платежів, яка підлягала б сплаті у разі імпорту відповідних товарів, які були вивезені за межі митної території України для переробки.

4. Продукти переробки можуть ввозитися на митну територію України однією чи кількома партіями. Допускається ввезення продуктів переробки на митну територію України через інший митний орган, ніж той, через який товари вивозилися для переробки.

Митний статус товарів, що поміщуються у митний режим переробки за межами митної території:

1. Українські товари, поміщені у митний режим переробки за межами митної території, отримують статус іноземних товарів з моменту їх фактичного вивезення за межі митної території України.

2. Продукти переробки, виготовлені (одержані) у процесі здійснення операцій з переробки товарів, мають статус іноземних товарів та вважаються такими, що поміщені у митний режим переробки за межами митної території.

Завершення режиму переробки за межами митної території

1. Митний режим переробки за межами митної території завершується шляхом:

1) імпорту продуктів переробки; або

2) реімпорту відповідно до статті 78 Митного кодексу України.

товарів, що вивозилися в режимі переробки за межами митної території; або

3) експорту продуктів переробки чи товарів, що вивозилися в режимі переробки за межами митної території; або

4) у випадках, передбачених нище.

2. Митний режим переробки за межами митної території припиняється митним органом у разі:

1) конфіскації товарів;

2) повної втрати товарів унаслідок аварії або дії обставин непереборної сили, за умови підтвердження факту такої аварії або дії обставин у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері фінансів.

3. У разі припинення митного режиму переробки за межами митної території згідно з частиною другою цієї статті повернення товарів та продуктів їх переробки на митну територію України не вимагається, а гарантії, надані відповідно до статті 164 Митного кодексу України, повертаються тільки у разі повної втрати товарів унаслідок аварії або дії обставин непереборної сили.

1.2 Визначення технології митного оформлення товарів при визначеному митному режимі

Митне оформлення здійснюється на підставі Митного кодексу України (Розділ ІІІ), «Порядку здійснення митного контролю й митного оформлення товарів із застосування вантажної митної декларації» (Наказ ДМСУ №314 ВІД 20.04.2005), ПКМУ №80 від 01.02.2006 «Про перелік документів, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів та транспортирних засобів, що переміщуються через митний кордон України».

Документи необхідні для оформлення товарів і транспортних засобів у митний режим переробки за межами митної території України:

1. Платіжне доручення про оплату митних платежів (розрахунковий рахунок, Банк отримувача, МФО, одержувач, код ЕДРПОУ, призначення платежу)

2. Платіжне доручення, що підтверджує оплату за послуги за митного термінала

3. Контракт, специфікація, додаткова угода

4. Оригінали інвойсу

5. Сертифікат походження (СТ-1, якщо товар походить з країн СНД, форма А та інші.)

6. Картка обліку суб’єкта зовнішньоекономічної діяльності

7. Довідка про декларування валютних цінностей

8. Книжка МДП (Tir Carnet)

9. Транспортна накладна CMR (AWB, Ж/Д накладна, коносамент)

10. Експортна декларація країни відправлення.

11.Дозвільні документи (сертифікат якості, санітарно-епідеміологічний висновок, реєстрація МОЗ, Держстандарт і т.д.) - якщо необхідно.

12. Документи які підтверджують вартість і код товару (прайси, каталоги, технічний опис, попередні висновки про вартістю і класифікацію товарів та інші.)

13.Платіжне доручення за карантинний огляд, завірене в Держкарантині.

14. Договір на декларування товарів при залученні до митного оформлення брокерських організацій.

Схема №1. Організація ДМСУ митного контролю за доставкою у митниці призначення товарів, що переміщують у заявленому митному режимі.

Митному контролю підлягають усі товари і транспортні засоби, що переміщуються через митний кордон України.

Митний контроль передбачає проведення митними органами мінімуму митних процедур, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи. Обсяг таких процедур та порядок їх застосування визначаються відповідно до цього Кодексу, інших нормативно-правових актів, а також міжнародних договорів України, укладених в установленому законом порядку.

Митний контроль товарів, транспортних засобів перевізників у пунктах пропуску через державний кордон України здійснюється цілодобово відповідно до типових технологічних схем пропуску через державний кордонУкраїни автомобільних, водних, залізничних та повітряних транспортних засобів перевізників, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Схема №2. Порядок митного оформлення товарів у заявленому митному режимі.

Схема №3. Порядок митного оформлення товарів у заявленому митному режимі (варіант 2).

1.3. Визначити розташування митниць відправлення і призначення, а також маршрут прямування транспортного засобу із задекларованим вантажем територією України

Митниця відправлення – міжнародний пункт пропуску Ягодин (Україна)

Митниця призначення – пункт пропуску Дорохуськ (Польща)

Таблиця 1.

Види контролю на п/п Ягодин-Дорохуськ

Ідент. Номер

Назва пункту пропуску

Статус пункту пропуску

Види контролю

прикор.

Митний

санітар.

Фіто санітар.

Ветерин.

екологічн.

Авіа

безпека

СМАП

культ.

12345КА/54321КА

Ягодин

авто,

між нар.

Рисунок 1.1 - Маршрут прямування транспортного засобу із задекларованим вантажем територією України

Розділ 2.ДОЗВІЛЬНІ ДОКУМЕНТИ НЕТАРИФНОГО РЕГУЛЮВАННЯ, ЯКІ НЕОБХІДНО НАДАТИ МИТНИМ ОРГАНАМ ДЛЯ МИТНОГО ОФОРМЛЕННЯ ВИЗНАЧЕНОГО ТОВАРУ

Нетарифне регулювання – це заходи адміністративного регулювання ЗЕД, спрямовані на захист економічних інтересів України і суб’єктів ЗЕД.

Дозвільні документи, обов’язкові для подання до митного органу при здійсненні процедури митного оформлення визначеного товару наведено у таблиці 2.

Таблиця 2

Перелік документів для заповнення графи 44 ВМД

№	Назва документу	Визначення	Законодавчі акти, на підставі яких документ необхідно подавати для митного оформлення
4100	Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів	Поданнядля митного оформлення не супроводжується поданням пов'язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів	ЗУ «Про зовнішньоекономічну діяльність» від 16.04.91
4103	Додаток №1, Додаток №2	Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту)
2730	CMR	Накладна CMR	1. Наказ ДМСУ від 20.04.2005 N 314 "Про затвердження Порядку здiйснення митного контролю й митного оформлення товарiв iз застосуванням вантажної митної декларацiї" 2. Міждержавна угода від 19.05.1956 "Конвенція про договір міжнародного перевезення вантажів по дорогах (КДПВ)"
2950	Книжка МДП	Книжка МДП (Carnet TIR)	Митна конвенція про міжнародні перевезення вантажів
3105	Інвойс №22	Рахунок-фактура (invoicе, rechnung) - документ, який супроводжує переміщувані через митний кордон України товари й інші предмети, вказує їх вартість та дозволяє їх ідентифікувати. Використовуються для здійснення взаєморозрахунків сторін - контрагентів угоди. Є основним документом, на підставі якого декларант визначає митну вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України.	1. Закон України від 05.02.1992 N 2097-XII "Про Єдиний митний тариф" 2. Постанова КМУ від 20.12.2006 N 1766 "Про затвердження Порядку декларування митної вартостi товарiв, якi перемiщуються через митний кордон України, та подання вiдомостей для її пiдтвердження" 3. Наказ ДМСУ від 20.04.2005 N 314 "Про затвердження Порядку здiйснення митного контролю й митного оформлення товарiв iз застосуванням вантажної митної декларацiї" 4. Наказ ДМСУ від 28.12.1999 N 864 "Про затвердження Положення про вiддiл митних платежiв регiональної митницi, митницi прямого пiдпорядкування, митницi"
9000	Картка акредитації	Інші некласифіковані документи
2000	Технологічна схема переробки ТПП	Стандартна схема переробки українським замовником давальницької сировини за межами України з метою отримання готової продукції	Закон України від 15.09.95 р. N 327/95-ВР "Про операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах"
5090	Довідка про декларування валютних цінностей	Довідка про проведення декларування валютних цінностей, доходів та майна, що належать резиденту України і знаходяться за її межами (про відсутність за межами України валютних цінностей та майна) (ДПА України)	1. Указ ПУ від 18.06.1994 N 319/94 "Про невiдкладнi заходи щодо повернення в Україну валютних цiнностей, що незаконно знаходяться за її межами" 2. Наказ Мінфіну від 25.12.1995 N 207 "Про затвердження форми Декларацiї про валютнi цiнностi, доходи та майно, що належать резиденту України i знаходяться за її межами" 3. Спільний лист від 09.01.1998 N 13-226/53-188 4. Спільний лист ДМСУ від 29.03.2001 N 11/3-16-2171 та ДПАУ N 4137/7/22-2116 "Щодо термiнiв подання довiдки про декларування валютних цiнностей"
5133	Екологічний контроль	Перевірка ТЗ, вантажів, які містять промислову сировину, відходи виробництва, хімічні сполуки, токсичні, хімічні, радіоактивні та інші небезпечні для навколишнього природного середовища і здоров'я людей речовини, пестициди і агрохімікати, всі види риб, дикі тварини і рослини, зоологічні, ботанічні, мінералогічні колекції, мисливські трофеї тощо	Постанова КМУ №1569 від 24.10.2002
5504	Радiологiчний контроль	Підтвердженням факту проведення радіологічного контролю є наявність в товаросупровідних документах відмітки 'Радіологічний контроль' або відмітки 'Екологічний контроль'	Постанова КМУ № 1569 від 24.10.2002

Розділ 3. ВИЗНАЧЕННЯ МИТА ТА ІНШИХ МИТНИХ ПЛАТЕЖІВ

Мито та інші митні платежі, що одночасно стягуються митними органами при митному оформленні, нараховуються на базі митної вартості. Для кожного підприємця дуже важливо, яким методом буде визначена митна вартість або проведена митна оцінка, оскільки від розміру митних платежів залежатиме економічна доцільність зовнішньо-торгівельної угоди.

3.1 Визначення коду товару згідно Товарної номенклатури

Українську класифікацію товарів зовнішньоекономічної діяльності, побудовано на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів (ГС) 2002 року (Harmonized commodity description and coding system. Third Edition (2002) Wold Customs Organization) і Комбінованої номенклатури Європейського Союзу (Official Journal oftheEuropeanCommunities, L 281, Volume 46, 30 October 2003) (далі - УКТЗЕД) і розроблено на виконання статті 3 (а) Міжнародної конвенції про Гармонізовану систему опису та кодування товарів, Договірною Стороною якої Україна стала 26.08.02 з набуттям усіх прав та зобов’язань, передбачених статтями цієї Конвенції, з 2004 року.

З 01.01.02 Всесвітньою митною організацією запроваджено нову версію ГС - 2002 року, що зобов’язує країни, які приєдналися до Міжнародної конвенції про ГС з цієї ж дати запровадити нові версії своїх національних номенклатур, розроблених на основі ГС 2002 року, і відповідно до свого законодавства використовувати їх для справляння мита при імпорті товарів і для збору статистичних даних про експорт та імпорт товарів.

Приєднання України до Міжнародної конвенції про ГС обумовлено Указом Президента України від 17.05.02 № 466/2002 “Про приєднання України до Міжнародної конвенції про Гармонізовану систему опису та кодування товарів”.

УКТЗЕД запроваджується в Україні як товарна номенклатура Митного тарифу України й використовується при здійсненні митного оформлення товарів та предметів, що переміщуються через митний кордон України, і в митній статистиці зовнішньої торгівлі.

Ведення УКТЗЕД, серед іншого, передбачає: унесення змін до УКТЗЕД у зв’язку з унесенням змін до ГС, пояснень та інших рішень щодо її тлумачення, які приймаються на сесіях Комітету з Гармонізованої системи опису та кодування товарів Всесвітньої митної організації, а також до Комбінованої номенклатури Європейського Союзу; деталізацію товарів в УКТЗЕД на національному рівні (9-го та 10-го знаків) і запровадження додаткових одиниць виміру.

Рисунок 3.1 – Код товару згідно УКТ ЗЕД

3.2 Визначення митної вартості товару

Для забезпечення справедливої і прозорої митної оцінки товарів за різних умов поставки введено розрахункову величину – митну вартість. Для визначення митної вартості встановлені єдині критерії: момент перетину кордону та ціна угоди (тобто фактурна вартість товару, визначена у рахунку-фактурі). Подальший розрахунок митної вартості здійснюється з урахуванням умов поставки згідно з інтерпретацією Міжнародних комерційних термінів ІНКОТЕРМС, виходячи з того, які витрати включені продавцем до рахунка-фактури і коли вони здійснені – до перетину митного кордону чи після.

Організація митного оформлення зовнішньо торгівельних вантажів 📙 Курсовая → 🆔 158536