Організація обліку реалізації продукції і фінансових результатів ПП"Дубенський консервний завод"

    Курсова робота: 34 с. текстової частини, 11 таблиць, 2 рисунки, 21 літературне джерело.

«Організація обліку реалізації продукції та фінансових результатів на ПП «Дубенський консервний завод».

Грицак А.О. Курсова  робота. Кафедра бухгалтерського  обліку і аудиту - Дубляни, Львівський НАУ, 2012.

У роботі досліджуються  сучасні особливості організації  обліку реалізації продукції та фінансових результатів на ПП «Дубенський консервний завод. вказується на недоліки, що мають місце. Вказуються можливі методи організації обліку для підвищення прибутку, тобто поліпшення фінансових результатів.

        За результатами дослідження в роботі обґрунтовані пропозиції щодо удосконалення організації обліку реалізації продукції та фінансових результатів в умовах застосування ЕОМ, розглянуто можливість введення вбухгалтерію нашого підприємства посади бухгалтера-оператора.

Результати  курсової роботи можуть бути використанні для розробки проекту вдосконалення  обліку в ПП «Дубенський консервний завод» та в інших споріднених підприємствах.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Зміст

 

 

ВСТУП………..………………………………………………………..с. 6-7

1. Значення організації обліку  реалізації продукції та фінансових  результатів в системі управління  ПП «Дубенський консервний завод»..с. 8-15

1.1. завдання  та передумови організації обліку реалізації продукції та фінансових результатів…………………………………………………...…с.8-13

1.2.  Нормативне та літературне  забезпечення організації  обліку  реалізації продукції та фінансових  результатів…………………………..с.13-15

2. Фінансово-організаційна характеристика ПП «Дубенський консервний завод»……………………………………………………….с. 16-22

2.1. Організаційна структура та  спеціалізація підприємства……..с.16-17

2.2. Аналіз фінансово-економічного  стану………………………...с.17-22

3. Оцінка елементів організації  обліку  реалізації продукції та фінансових результатів на ПП «Дубенський консервний завод»………с. 23-41

3.1. Підходи до формування облікової  політики в частині обліку  реалізації продукції та фінансових  результатів на ПП «Дубенський консервний завод»………………………………………………………….с.23-26

2. Організація документообігу та документування операцій з обліку реалізації продукції та фінансових результатів на ПП «Дубенський консервний завод»………………………………………………………….с.26-33
3. Організація та регламентація роботи облікового апарату ПП «Дубенський консервний завод»…………………………………………с.34-37
4. Вдосконалення організації обліку реалізації продукції та фінансових результатів ПП«Дубенський консервний завод»…………...с.38-41

Висновки і пропозиції………..……………………………………..с. 42-43

Список використаних джерел

       ДОДАТКИ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 ВСТУП

 

Для того, щоб бухгалтерський облік був ефективним в кожній галузі народного господарства, він  повинен бути відповідним чином  організований, тобто йому потрібна організація облікового процесу, що включає в себе збирання облікової  інформації, її реєстрацію, групування і обробку.

Реалізація - це процес продажу  готової продукції, товарів або  виконаних робіт і наданих  послуг.[20,с.27]

Процес продажу завершує кругообіг засобів і створює  передумови для відновлення нового кругообігу. Важливість даного процесу полягає в тому, що на цьому етапі продукція підприємства знаходить своє суспільне застосування. Якщо продукт потрібен суспільству для задоволення виробничих або особистих потреб, то він буде реалізований (із урахуванням ринкового закону попиту і пропозиції) і за нього підприємство отримає грошові кошти, за рахунок чого буде придбана нова партія сировини, з якої знову буде виготовлена продукція. З'являться кошти і для оплати праці робітників і службовців, для розширення виробництва тощо.

Складність ведення  обліку реалізації цінностей полягає  в тому, що в нормативних документах є недостатньо чітко викладені  та суперечливі положення, що допускають можливість неоднозначного їх трактування  і застосування.

Бухгалтерський облік  реалізації (продажу) продукції, виконаних робіт і наданих послуг, визначення та відображення в обліку доходів і витрат, податку на додану вартість, а також фінансових результатів від реалізації цінностей є однією з основних, найбільш відповідальних ділянок бухгалтерської роботи. Правильне визначення і відображення в бухгалтерському обліку зазначених показників має велике значення для забезпечення ефективної господарсько-фінансової діяльності підприємства.

У процесі розробки та реалізації нових проектів стосовно обліку реалізації продукції, робіт та послуг залишається невирішеним ряд питань, що потребують врегулювання. Зокрема, це питання нарахування та відображення ПДВ (податкового кредиту), відображення в бухгалтерському та податковому обліку розрахунків бартерними угодами.[20,c.161]

Провідна роль у вирішені питань визначення й оптимізації  величини фінансових результатів належить бухгалтерському обліку та економічному контролю, адже можливість отримання  найбільшого економічного ефекту при  найменших витратах, трудових, матеріальних і фінансових ресурсів значною мірою залежить від того, наскільки оперативно і точно підприємство здійснює облік та контроль власних витрат та доходів. Грамотна організація бухгалтерського обліку та контролю на підприємстві дозволить не тільки об'єктивно і своєчасно відображати витрати та доходи, вести оперативний контроль за виконанням плану й дотриманням кошторисів витрат, але й виявляти резерви зниження собівартості продукції, визначати шляхи оптимізації доходів і витрат, що дасть можливість істотно поліпшити фінансові результати підприємства та підвищити його конкурентоспроможність.

Отже, усе вищевикладене  свідчить про високу актуальність проблеми обліку та економічного аналізу фінансових результатів на підприємстві, яка  й стала предметом написання цієї курсової роботи.

Об’єктом дослідження по даній курсовій роботі є ПП «Дубенський консервний завод», Рівненської області. Дане підприємство займається переробкою продукції(більш детально в 2-му розділі).

Метою роботи є наукове  обґрунтування шляхів вдосконалення обліку реалізації продукції і фінансових результатів ПП «Дубенський консервний завод» з метою підвищення ефективності управління ними, що є дуже важливим в сучасних умовах господарювання.

Реалізація  даної мети вимагає постановки і  вирішення конкретних завдань, а саме:

- Дослідити економічну сутність, завдання  та передумови організації обліку реалізації продукції та фінансових результатів;

- Оцінити підходи до формування облікової політики в частині обліку  реалізації продукції та фінансових результатів;

- Показати організацію документообігу та документування операцій з обліку реалізації продукції та фінансових результатів на ПП «Дубенський консервний завод»;

- Проаналізувати шляхи вдосконалення організації обліку реалізації продукції та фінансових результатів;

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1. Значення організації  обліку реалізації продукції  та фінансових результатів в  системі управління ПП «Дубенський  консервний завод»

 

1.1. завдання  та передумови організації обліку реалізації продукції та фінансових результатів

 

          Побудова та належне функціонування обліку передбачає органічне поєднання методологічних та організаційних принципів його здійснення.

 Це, у свою чергу, забезпечує його відповідність як загальнодержавним вимогам з урахуванням галузевих особливостей, так і потребам самого підприємства в інформаційному забезпеченні оперативного управління, контролю та складання звітності. Принципи побудови обліку відповідають вимогам відповідного господарського механізму, процеси якого облік відображає і контролює, будучи його складовою частиною.

 За цих умов облік може або сприяти зміцненню господарського механізму, або гальмувати його розвиток. Усе залежить від того, наскільки облік відповідає вимогам діючого господарського механізму. Останній зумовлює мету і завдання обліку, а нерідко й відповідні методологічні рішення.

Виготовлення необхідної суспільству продукції (робіт, послуг) здійснюється на рівні первинної  ланки господарства країни – підприємства. Підприємство являє собою відокремлену й економічно самостійну ланку виробничої сфери господарства країни, що спеціалізується на виготовленні продукції (наданні послуг, виконання робіт), величиною отриманого прибутку та колом завдань, що постають перед підприємством. Головна ціль будь-якого підприємства – отримання прибутку. Прибуток підприємство отримує через реалізацію готової продукції (робіт, послуг). Готова продукція – це матеріальний результат виробничої діяльності підприємства. Готова продукція підприємства може складатися з готової продукції та виконаних послуг, робіт.

Бухгалтерський облік  забезпечує реєстрацію усіх господарських  операцій. Він базується на документуванні усіх господарських процесів та проведенні періодичних інвентаризацій. Відбиття процесу реалізації готової продукції (робіт, послуг) – необхідна складова бухгалтерського обліку. Облік реалізації готової продукції (робіт, послуг) є важливою складовою фінансового обліку. При постановці бухгалтерського обліку в організаціях особливе місце займає облік готової продукції, її відвантаження і реалізації, оскільки він безпосередньо впливає на фінансові показники діяльності організації. В завдання бухгалтерського обліку готової продукції входять:

- систематичний контроль за випуском готової продукції, перебуванням її запасів і збереженням на складах; об'ємом виконаних робіт і послуг;

- своєчасне і правильне документальне оформлення відвантаженої і відпущеної продукції (робіт, послуг), чітка організація розрахунків з покупцями;

- контроль за виконанням плану договорів-постачань за об'ємом і асортиментом реалізованої продукції з метою оцінки роботи менеджера;

- своєчасний і точний розрахунок сум за реалізовану продукцію, фактичних витрат на її виробництво і збут, розрахунок сум прибутку. Успішне виконання цих завдань залежить від ритмічності роботи організації, правильної організації збуту і складського господарства, своєчасності документального оформлення господарських операцій.[13.c.16-20]

У сучасних умовах основне  значення надається реалізації продукції (товарів) за договорами-постачання найважливішому економічному показнику роботи, що визначає ефективність, доцільність господарської діяльності організації. У об'єм реалізації включаються відвантажена і відпущена продукція, виконані роботи незалежно від того, зарахований чи ні платіж на розрахунковий рахунок організації або отримані векселі, аванси.

Таким чином, процес реалізації завершує кругообіг господарських  засобів організації, що дозволяє їй виконувати зобов'язання перед державним  бюджетом, банками за позиками, персоналом, постачальниками і відшкодовувати інші виробничі витрати. Невиконання плану реалізації викликає уповільнення оборотності оборотних коштів, штрафи за невиконання договірних зобов'язань перед покупцями, затримує платежі, погіршує фінансове положення організації.

Фактична сума прибутку від реалізації готової продукції визначається щомісячно як різниця між продажною вартістю реалізованої продукції і її повною фактичному собівартістю (виробнича собівартість плюс витрати на збут продукції) за мінусом суми ПДВ і акцизів.

З погляду на вище вказане важливість застосування на підприємстві «правильного», оперативного ведення обліку реалізації готової продукції не підлягає сумніву та стає на перші рядки головних завдань організації бухгалтерського обліку.

Бухгалтерський облік  реалізації готової продукції – відображення процесу реалізації готової продукції підприємства на синтетичних та аналітичних рахунках, регістрах бухгалтерського обліку.

Реалізованою продукцією підприємства вважається продукція (товари, роботи, послуги), за яку покупцеві (замовникові) пред'явлені розрахункові документи. Пред'явленими розрахунковими документами (покупцеві, замовникові) вважаються документи з моменту подачі їх до установи банку (за умови здійснення розрахункових операцій через установи банків), або передачі їх покупцеві (замовникові) відповідно до умов, передбачених договором (контрактом), тобто без участі установ банків.

Якщо покупець (замовник) за умовами договору одержує продукцію  безпосередньо на підприємстві-виготовлювачі, то така продукція вважається реалізованою після видачі і відповідного оформлення документами та пред'явлення покупцеві-замовникові розрахункових документів.

Таким чином, реалізованою продукцією (роботами, послугами) вважається продажна вартість відвантаженої продукції (виконаних робіт, послуг), зазначеної в оформлених як підстава для розрахунків з покупцями (замовниками) документах, або продажна вартість відвантаженої продукції (виконаних робіт, послуг), зарахована як платіж на рахунки підприємства в установах банків. Реалізованою вважається також продукція, за яку підприємство-продавець отримало оплату або авансові платежі.

Підприємства, які здійснюють власну діяльність у сферах торгівлі та громадського харчування, де розрахунки за товари та продукцію здійснюються готівкою, валовий дохід від реалізації визначають у міру отримання готівки. Перехід на визначення результатів реалізації за методом нарахування наближує систему обліку та статистики, яка застосовується в Україні до загальноприйнятої у міжнародній практиці.

Будь-яке підприємство повинно вести бухгалтерський облік реалізації готової продукції (робіт, послуг) згідно з вимогами чинного законодавства країни.

Фінансовий результат  – це приріст (чи зменьшення) вартості власного капіталу підприємства, що утворюється  в процесі його підприємницької діяльності за звітний період. Фінансовим результатом господарської діяльності підприємства є збиток або прибуток. Прибуток восновному утворюється в результаті продажу (реалізації) готової продукції (товарів, послуг). Крім того, підприємство може продавати (реалізовувати) інші матеріальні цінності і послуги допоміжних виробництв та господарств, а також мати доходи і збитки, що збільшують або зменшують розмір прибутку від інвестиційної діяльності.[8,c.378]

Поняття фінансових результатів  діяльності трактується в П(С)БО 3 „Звіт про фінансові результати”. Визначення фінансового результату полягає у визначенні чистого прибутку (збитку) звітного періоду. З цією метою в бухгалтерському обліку передбачається послідовне зіставлення доходів та витрат.

 В бухгалтерському обліку чистий прибуток (збиток) формується поступово протягом фінансово-господарського року від усіх видів звичайної та надзвичайної діяльності . Чистий прибуток включає в себе:

- чистий дохід (виручку)  від реалізації продукції (товарів,  послуг);

- валовий прибуток;

- фінансові результати  від операційної діяльності;

- фінансові результати  від звичайної діяльності;

- фінансові результати від надзвичайної  діяльності;

- чистий прибуток (збиток).

 Чистий дохід (виручка) від  реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), визначається шляхом вирахування з доходу (виручки) від реалізації продукції (товраів, робіт, послуг) податку на додану вартість, акцизного збору, інших зборів, знижок тощо.

 Різниця між чистим доходом  і собівартістю реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) називається валовим прибутком (збитком).

 Фінансовий результат від  операційної діяльності визначається як алгебраїчна сума валового прибутку (збитку), іншого операційного доходу, адміністративних витрат, витрат на збут та інших операційних витрат.

 Фінансовий результат від  звичайної діяльності до оподаткування визначається як алгебраїчна сума прибутку (збитку) від операційної діяльності, фінансових та інших доходів, фінансових та інших витрат.

 Фінансовий результат від звичайної діяльності визначається як різниця між прибутком від звичайної діяльності до оподаткування та сумою податку з прибутку.

 Окремо від фінансових результатів  від звичайної діяльності відображаються  невідшкодовані збитки та прибутки  від надзвичайних подій (стихійного лиха, пожежі, техногенних аварій тощо).

 Остаточний фінансовий результат – чистий прибуток (збиток) визначається як різниця між різними видами доходів та витрат підприємства за звітний період.

 Розмір та характер прибутків  і збитків за кожний період діяльності підприємства є найважливішими підсумковими показниками їх роботи.

 Узагальнення інформації про фінансові результати підприємства від звичайної діяльності та надзвичайних подій ведеться на рахунку 79 „Фінансові результати”.[8,c.390]

Облік фінансових результатів  діяльності слід організовувати з врахуванням  субрахунків.

Анатітичний облік фінансових результатів організується за їх характером, видами діяльності, видами продукції, товарів, робіт, послуг та іншими напрямками, визначеними підприємством самостійно.

 Первинними документами  при відображенні накопичення  фінансових результатів різних  видів діяльності та віднесення  до складу нерозподіленого прибутку (збитку) є довідки та розрахунки  бухгалтерії. 

 При складанні фінансових звітів порівнюються обороти по дебіту та кредиту рахунку 79 „Фінансові результати” буде більше дебітового обороту цього ж рахунку, то підприємство на суму різниці має нерозподілений прибуток поточного року. Якщо дебітовий оборот по рахунку 79 „Фінансові результати” більше кредитового обороту даного рахунку, тобто підприємство здійснило більше витрат, ніж мало доходу.

 Данні по рахунку  79 відображаються в журналі-ордері  №15 та у Звіті про фінансові  результати.

 Нерозподілений прибуток  – це сума чистого прибутку, нерозподіленого у вигляді дивідендів між акціонерами і власниками підприємств. В момент виникнення весь чистий прибуток за звітний період може бути визначений як нерозподілений.

 Для обліку нерозподіленого  прибутку або непокритих збитків  передбачений рахунок 44 „Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)”.

 На даному рахунку  організовується облік нерозподілених  прибутків чи непокритих збитків  поточного та минулих років,  а також використаного в поточному  році прибутку.

 Аналітичний облік  по рахунку 44 організовується тільки по оборотах збітного року. На рахунку доцільно враховувати наступні аналітичні позиції:

- чистий прибуток звітного  періоду; 

- поточні витрати,  втрати, які списані як увикористання  прибутку в звітному періоді; 

- відрахування до резервногот фонду;

- дивіденди, які нараховані  за минулі звітні періоди; 

- дивіденди, які нараховані  за звітний період (авансом).

 По всіх аналітичних  позиціях аналітичний облік організовується  наростаючим підсумком з початку  звітного періоду. 

 Данні по рахунку 44 „Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)” відображаються в журналі-ордері №12 та у Звіті про фінансові результати.

 В усіх підприємствах  основним узагальнюючим показником  фінансових результатів господарської  діяльності є прибуток. Порядок  використання прибутку визначає власник (власники) підприємства або уповноважений ним орган згідно із статутом підприємства.

 За рахунок прибутку, в першу чергу, по встановлених  нормативах здійснюються розрахунки  з бюджетом, формуюються цільові  фонди на підприємстві, покривається збитки минулих років.

 Чистий прибуток, одержаний  підприємством як результат його  господарської діяльності після  сплати податків до бюджету,  атакож інших платежів, спрямовується  на виплату дивідендів учасникам  товариства в розмірі, обумовленому зборами учасників товариства.

 Сума, що залишається,  згідно з установчими документами  спрямовується на формування  фондів підприємства, наприклад: 

- до резервного капіталу  у розмірі не меньше 25 % статутного  капіталу товариства. Він використовується для покриття витрат, пов`язаних з відшкодуванням збитків та позабалансових витрат. Резервний фонд створюється шляхом щорічних відрахувань у розмірі не менше 5 % чистого прибутку товариства до одержання необхідної суми. Кошти фонду зараховуються на спеціальнийрахунок в установі банку. Рішення про використання коштів фонду приймається зборами учасників товариства;

- до фонду сплати  дивідендів. Розмір планової і  нарахованої за рік суми грошових  коштів цього фонду затверджується  зборами учасників товариства;

- до фонду соціально-культурного  розвитку, який формується і використовується  відповідно до рішень, затверджених зборами учасників товариства.

 В разі потреби  товариство може формувати й інші фонди. Збитки, що можуть виникнути в результаті діяльності товариства, покривається з резервного капіталу, а у разі недостатності – з інших фондів, створених на підставі установчих документів.

 Фінансовий результат,  який призвів до збільшення  власного капіталу, тобто прибуток, може залишатись на балансі  нерозподіленим. Однак частіше його розподіляють за напрямками майбутнього використання.

 Розподіл прибутку  між власниками (нарахування дивідендів), виплати за облігаціями, відрахування  в резервний капітал таінше  використання в поточному періоді  ведеться на субрахунку 443 „Прибуток, використаний у звітному періоді”.

 Аналітичний облік  прибутку, використаному у звітному  періоді організовується за напрямками  використання. Первинними документами  при відображенні інформації  про використання прибутку є  розрахунки та довідки бухгалтерії. Дані по субрахунку 443 „Прибуток, використаний у звітному періоді” відображуються у Звіті про власний капітал, та журналі-ордері №12.

 У відповідності  із установчими документами підприємства  можуть створювати фонди накопичення  і споживання. Під фондами накопичення розуміють засоби, направлені на виробничій розвиток та інші аналогічні цілі. Кінцевим результатом використання цих засобів є придбання або створення нового майна підприємства.

 Під фондом споживання  розуміють засоби, що направляються на матеріальне заохочення працівників, здійснення заходів по соціальному розрахунку та інших аналогічних заходів і робіт.

 Перелік і порядок  створення фондів соціального  призначення регулюють установчими  документам. Ці фонди можуть створюватись  за рахунок відрахувань від прибутку, за рахунок цільових засновників та інших джерел.

 Метою створення  резервів є цільове фінансування  власних потреб підприємства. Фонди  (резерви) підприємства, що утворюються  за рахунок прибутку, можуть бути  названими згідно з цільовим призначенням їх використання.

 

1.2.  Нормативне та  літературне забезпечення організації   обліку  реалізації продукції  та фінансових результатів

 

При організації і  веденні бухгалтерського обліку відвантаження і реалізації цінностей  треба виходити із положень (стандартів) бухгалтерського обліку 15 “Дохід”, 16 “Витрати” та Інструкції про застосування в обліку реалізації відповідних бухгалтерських рахунків.

Базові засади організації  бухгалтерського обліку витрат підприємств  встановлені Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 16 “Витрати”.

Елементом витрат є сукупність економічно однорідних витрат підприємства.

Витрати відображаються в бухгалтерському обліку одночасно  зі зменшенням активів або збільшенням  зобов’язань.

Витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені. Витрати, які неможливо прямо пов’язати з доходом певного періоду, відображаються в складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені.

Якщо актив забезпечує одержання економічних вигод протягом кількох звітних періодів, то витрати визнаються шляхом систематичного розподілу його вартості (наприклад, у вигляді амортизації) між відповідними звітними періодами.

Склад витрат визначається пунктами 10–31 ПСБО 16 “Витрати”.Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 15 "Дохід" визначено критерії визнання доходу для трьох типів операцій: реалізації продукції (товарів), надання послуг і використання активів підприємства, які приносять відсотки, роялті та дивіденди іншими сторонами.

Критерії визнання доходу застосовуються до кожного типу операцій, проте стандартом визначено обставини, за яких вони застосовуватимуться до кожної з трьох категорій доходу. Ці критерії, звичайно, застосовуються окремо до кожної операції. Водночас, за певних обставин, додержуючи принципу превалювання сутності над формою (операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми), критерії визнання застосовуються до:

• окремих тотожних елементів  операції, коли компенсація охоплює одночасно і реалізацію продукції (товарів), і окремо супутню послугу

(наприклад, коли ціна  реалізації продукції (товару) включає  певну суму за подальше обслуговування, ця сума відстрочується і визначається  як дохід за період, впродовж  якого здійснюється обслуговування);

• двох чи більше операцій разом, якщо це випливає із суті господарської  операції (операцій) (наприклад, підприємство може продати товари (продукцію) і  одночасно укласти окрему угоду  на придбання товарів (продукції) у  майбутньому.

Ф.Ф. Бутинець [6; с. 459] в ряді публікацій висвітлює проблеми обліку ПДВ при реалізації продукції та рекомендує згідно з пунктом 2 Інструкції з бухгалтерського обліку податку на додану вартість при умові надходження від покупців і замовників авансових платежів за цінності (передоплат) в бухгалтерському обліку на суми податкових зобов’язань з податку на додану вартість робити записи:

Дт 643 "З податкових зобов’язань"

Кт 641 "Розрахунки за податками", аналітичний рахунок "З податку  на додану вартість" – при зарахуванні коштів на рахунки в банку за цінності, що підлягають відвантаженню, і після відвантаження цінностей:

Дт 70 "Доходи від реалізації"

Кт 643 "З податкових зобов’язань” - на списання суми нарахованих  при передоплаті покупцями і  замовниками цінностей податкових зобов’язань з ПДВ Аналогічно відображається в обліку акцизний збір.

Скирпан О.Л  визначив два методи обліку продукції. Але вести облік продукції на складі одночасно двома методами (ідентифікаційної собівартості і ціни продажу) стандартом 9 не допускається (пункт 16 П(С)БО 9, останній абзац). Чи, можливо, автор цього вислову вирішив, що облік вибуття відбувається десь, крім складу? Найімовірніше, так він і гадає, вважаючи, що "оцінка вибуття" може розглядатися окремо від складського обліку.[18]

Лисенко Н.М. особливо важливим вважає найважливішими етапами обліку реалізації продукції складання облікових номенклатур при автоматизації обліку, створення так званого банку даних.[15]