Зміст

ВСТУП…………………………………………………………………………….3

РОЗДІЛ  І. ОРГАНІЗАЦІЙНІ  ЗАСАДИ ОБЛІКУ ДЕБІТОРСЬКОЇ ЗАБОРГОВАНОСТІ ЗА ТОВАРИ

1.1.Сутність  дебіторської заборгованості…………………………………......5

1.2.Завдання  організації обліку дебіторської  заборгованості за товари……………………………………………………………………………..13

1.3.Об´єкти та суб’єкти організації обліку дебіторської заборгованості за товари……………………………………………………………………………15

РОЗДІЛ  ІІ. ОРГАНІЗАЦІЯ ОБЛІКУ ДЕБІТОРСЬКОЇ ЗАБОРГОВАНОСТІ ЗА ТОВАРИ

2.1.Документальне оформлення обліку дебіторської заборгованості за товари……………………………………………………………………………..19

2.2.Організація  синтетичного та аналітичного  обліку дебіторської заборгованості за товари…………………………………………………………………………….23

2.3. Відображення інформації про дебіторську заборгованість  за товари в облікових регістрах та в звітності…..………………………………………………………………………29

ВИСНОВОК……………………………………………………………………..31 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

ВСТУП 

     Актуальність  теми. Однією зі складових ефективного функціонування бухгалтерського обліку є його організація.

     Сьогодні  в період глобальних змін в різних сферах діяльності сyспільства є досить актуальним питання організації обліку дебіторської заборгованості, адже фінансовий стан підприємства значною мірою залежить саме від наявності та ефективного управління цим видом заборгованості.

     В ринковій економіці набуває все  більшої уваги фінансове планування, особливе місце в якому належить плануванню та обліку дебіторської заборгованості, а також умови продажу товарів. Так, для утримання каналів товароруху, підприємства вимушені реалізувати продукцію із відстрочкою платежів, що вимагає розроблення спеціальної фінансової політики, яка б забезпечила ефективність таких дій підприємств без втрати ними фінансової стійкості. Ефективна політика з дебіторами дозволяє розширювати ринки збуту товарів, залучати реалізаторів продукції, але прорахунки в роботі із дебіторами можуть призвести до непередбачуваних наслідків. Тож дебіторська заборгованість може виступати як чинник підвищення конкурентоспроможності підприємства так і причиною зниження результатів його діяльності.

     Отже, на сьогоднішній день, проблема організації обліку дебіторської заборгованості є досить важливою, оскільки це пов’язано із проблемами несвоєчасних платежів, повернення боргу у неповному обсязі, виникнення сумнівних боргів.

     Мета  і завдання. Метою даної реферативної роботи  є всебічний розгляд економічних і організаційних засад дебіторської заборгованості за товари, організації обліку дебіторської заборгованості за товари, а саме організації первинного обліку, відображення дебіторської заборгованості за товари в бухгалтерському обліку.

     У  відповідності  з  поставленою метою у реферативній роботі  передбачено  вирішення  наступних  завдань:

     •  розкрити  сутність  дебіторської заборгованості;

     • визначити поняття та класифікацію дебіторської заборгованості;

     • визначити завдання організації  обліку дебіторської заборгованості за товари;

     • показати порядок документального  оформлення обліку дебіторської заборгованості за товари;

     • розкрити особливості синтетичного за аналітичного обліку дебіторської заборгованості за товари;

     • відображення інформації про дебіторську  заборгованість за товари в облікових  регістрах та звітності.

     Об'єктом  дослідження є облік розрахунків з дебіторами за товари.

     Предметом дослідження є система обліку дебіторської заборгованості.

     Інформаційною базою дослідження стали закони та інші урядові нормативні документи, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку (П(С)БО), спеціальна література.  
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

РОЗДІЛ  І

ОРГАНІЗАЦІЙНІ  ЗАСАДИ  ОБЛІКУ ДЕБІТОРСЬКОЇ ЗАБОРГОВАНОСТІ

     1.1. Сутність дебіторської заборгованості та її класифікація

     У процесі виробничо-господарської  діяльності на основі товарно-грошових відносин неминуче виникають зв’язки  з різними юридичними та фізичними  особами: постачальниками ресурсів; покупцями продукції (робіт, послуг); бюджетом щодо податків і платежів; пенсійним фондом, організаціями  страхового профілю; банком (обслуговування, кредитування); пов’язаними сторонами (спільна діяльність, участь у капіталі); іншими організаціями (науково-дослідними, консалтинговими, юридичними, з надання  послуг – зв’язку, охорони, пошти, інформаційного забезпечення); фізичними особами (щодо оплати праці, розрахунків за підзвітні  суми, відшкодування матеріальних збитків) [4, ст. 64].

     Такі  взаємозв’язки є причиною виникнення та існування дебіторської заборгованості. Згідно П(С)БО 10 «Дебіторська заборгованість»,  яке визначає методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про дебіторську заборгованість та її розкриття у фінансовій звітності, дебіторська заборгованість – це  сума заборгованості дебіторів підприємству на певну дату. Дебіторами, відповідно до П(С)БО 10, можуть бути  юридичні та фізичні особи, які внаслідок  минулих подій заборгували підприємству певні суми грошових коштів, їх еквівалентів або інших активів [1]. Норми цього П(С)БО застосовуються підприємствами, організаціями та іншими юридичними особами незалежно від форми власності (крім бюджетних установ) [2, ст. 94].

     Також засади формування в бухгалтерському  обліку інформації про дебіторську  заборгованість та її розкриття у  фінансових звітах визначаються П(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», П(С)БО 2 «Баланс», П(С)БО 14 «Оренда», П(С)БО 19 «Об'єднання підприємств», П(С)БО 21 «Вплив змін валютних курсів», П(С)БО 23 «Розкриття інформації щодо пов’язаних сторін», Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій.

     Необхідно зауважити, що дебіторська заборгованість відображається у формі № 1 «Баланс» у складі активів.  Активи підприємства – це ресурси, що контролюються підприємством, від використання яких очікується отримання  економічних вигод у майбутньому. Економічна вигода від дебіторської заборгованості виражається в тому, що підприємство в результаті погашення  такої заборгованості розраховує рано чи пізно отримати грошові кошти  або їх еквіваленти. Відповідно, дебіторську  заборгованість можна визнати активом  тільки тоді, коли є ймовірність  її погашення боржником. Якщо такої  ймовірності немає, суму дебіторської заборгованості слід списати.

     Згідно  П(С)БО 10 дебіторська заборгованість поділяється на поточну і довгострокову.

       Поточна дебіторська заборгованість  – сума дебіторської заборгованості, яка виникає під час нормального  операційного циклу або буде  погашена протягом 12 місяців з  дати балансу [3, ст. 328 ].

       Операційним циклом називається  проміжок часу між придбанням  запасів для здійснення діяльності  та отриманням коштів від реалізації  виробленої з них продукції або товарів і послуг [3].

     Визначення  нормального операційного циклу  в стандартах немає, однак, використовуючи наведене вище визначення операційного циклу, можна зробити висновок, що це – операційний цикл у звичайних  умовах діяльності. Датою балансу звичайно є останній день звітного періоду.

       Наочно види поточної дебіторської заборгованості розглянуто  на Рис. 1.1.1.

Рисунок. 1.1.1.

Види  поточної дебіторської заборгованості

Необхідно також зауважити, що поточна дебіторська  заборгованість за продукцію, товари, роботи, послуги включається до підсумку балансу за чистою реалізаційною  вартістю. Чиста реалізаційна вартість дебіторської заборгованості – сума поточної дебіторської заборгованості за товари, роботи, послуги з вирахуванням резерву сумнівних боргів.

     Щодо  довгострокової дебіторської заборгованості, то такою визначається заборгованість, яка не виникає в ході нормального  операційного циклу і буде погашена після 12 місяців з дати балансу [1].

     До  довгострокової дебіторської заборгованості відноситься:

-Заборгованість за майно, яке передане у фінансову оренду (субрахунок 181);

- Довгострокові векселі одержані (субрахунок 182);

- Інша дебіторська заборгованість (субрахунок 183) [6, ст. 191].

      Детальніше види довгострокової дебіторської заборгованості розглянуто на Рис. 1.1.2.

     З наведених вище визначень поточної і довгострокової заборгованості необхідно  зробити висновок: оскільки віднесення заборгованості до поточної або довгострокової прив’язане до дати балансу, то на вказану  дату слід переглядати довгострокову  заборгованість за окремими дебіторами за термінами її погашення. Якщо виявиться, що до терміну погашення заборгованості залишилося менше ніж 12 місяців, колишню  довгострокову заборгованість слід відобразити на дату балансу як поточну.

Рисунок. 1.1.2.

Види  довгострокової дебіторської заборгованості

     Окрім класифікації заборгованості на поточну  та довгострокову за строками погашення  та зв’язком  з нормальним операційним  циклом, її ще можна класифікувати  за іншими ознаками. Зокрема:

1) за  причинами виникнення :

- виправдана – заборгованість, строк погашення якої ще не настав або становить менше ніж один місяць і яка пов’язана нормальними строками документообігу;

- невиправдана – прострочена заборгованість, а також заборгованість, пов’язана з помилками в оформленні розрахункових документів, з порушенням умов господарських договорів;

2) за  ступенем вірогідності погашення  :

- сумнівна – заборгованість, відносно якої у підприємства є невпевненість у її погашенні боржником;

- безнадійна – заборгованість, відносно якої у підприємства є впевненість у непогашенні її боржником та щодо якої минув строк позивної давності;

- нормальна – заборгованість, щодо якої існує впевненість у погашенні [8, ст. 56].

     Після детального розгляду класифікації дебіторської заборгованості слід приділити увагу  самому визначенню терміна «дебіторська заборгованість».

     Отже, проблеми термінології дебіторської заборгованості є предметом дискусії науковців. Наявність різних точок зору на сутність дебіторської заборгованості обумовлена різними підходами у поглядах на природу економічного буття взагалі. Таким чином, наявність суперечностей, проблем та неоднозначних думок  приховати не можливо і це можна  побачити на прикладі Табл. 1.1.1.

Таблиця 1.1.1

Розкриття терміну «дебіторська заборгованість»  в літературних джерелах

Продовження Таблиці1.1.1

     Аналізуючи  дані Табл. 1.3. ми бачимо, що кожен автор  намагається передати та донести  до читача своє розуміння терміну. Підтвердженням цього є те, що визначення відрізняються  одне від одного. Наприклад, Гладких  Т.В. стверджує, що: «дебіторська заборгованість – це сума заборгованостей дебіторів  підприємству на певну дату» (аналогічної  думки дотримуються Лишиленко О.В., Бутинець Ф.Ф., Коблянська О.І.),  тоді, як Матицина Н. дає характеристику дебіторської заборгованості, як активи, контрольовані  підприємством у результаті минулих  подій, використання яких приведе до отримання економічних вигод  у майбутньому. Якщо аналізувати  визначення Мочерного С.В., то автор  вважає, що дебіторська заборгованість – це борг підприємству, фізичній або юридичній особі, що виникає в процесі господарських відносин з іншими фізичними та юридичними особами. Своє бачення дебіторської заборгованості висвітлює також Славюк Р.А., дебіторська заборгованість в його розумінні – це грошові кошти, які покупці винні за відвантажену продукцію, а також, згідно з українськими стандартами бухгалтерського обліку, векселі до отримання, розрахунки з персоналом, видані аванси, заборгованість засновників із внесків до статутного капіталу, податковий кредит.

     Якщо  критично оцінювати надані варіанти визначень поняття «дебіторська заборгованість», то, на мою думку, з  вітчизняних авторів, найбільш вдало  дала визначення «дебіторська заборгованість»  Славюк Р.А., а Бутинець Ф.Ф., Коблянська О.І., Лишиленко О.В., частково висвітлили зміст визначення і не розкрили повністю сутність даного терміну.

     Проведемо аналіз дефініцій поняття «дебіторська заборгованість» у Табл.1.1.2. Дана таблиця дасть нам можливість побачити які ж визначення є найбільш поширеними і хто з авторів дотримується, чи не дотримується спільної думки.

Табл. 1.1.2

Аналіз  дефініцій поняття «дебіторська заборгованість» 

Продовження Таблиці 1.1.2

Продовження Табл. 1.1.2 

     За  даними Табл. 1.1.1, 1.1.2. можна ще раз підтвердити, що розуміння поняття «дебіторська заборгованість» кожного автора відрізняються 
 

1.2.Завдання організації обліку дебіторської заборгованості за товари

     Однією  зі складових ефективного функціонування бухгалтерського обліку є його організація. Організація бухгалтерського обліку на підприємствах в Україні не регламентується ніякими нормативними документами, однак це не зменшує її значення, а лише підкреслює всю складність цієї проблеми, яку необхідно вирішувати у науковому, методологічному та практичному аспектах.

     Організація обліку – це сукупність дій зі створення  цілісної системи бухгалтерського  обліку, підтримання і підвищення рівня її організації, функціонування якої спрямоване на забезпечення інформаційних  потреб користувачів облікової інформації, включаючи вибір форм організації  та формування матеріального й інформаційного забезпечення облікового процесу [13].

     Існують такі основні передумови раціональної організації обліку на підприємстві, в тому числі обліку дебіторської заборгованості за товари: вивчення структури підприємства, умов роботи його виробничих підрозділів, постачальницької і збутової діяльності, забезпечення правильної організації обліку господарських процесів, встановлення взаємовідносин окремих підрозділів підприємства з бухгалтерією, визначення порядку документації господарських операцій і документообороту, реєстрації господарських операцій в системі рахунків синтетичного й аналітичного обліку, методики калькулювання собівартості продукції, порядок узагальнення облікової інформації. При цьому визначають також технічні засоби одержання облікової інформації, використання обчислювальної техніки, склад і кваліфікацію облікового персоналу та інші конкретні умови ведення обліку на підприємстві.

     Підприємства повинні приділяти увагу організації обліку дебіторської заборгованості за товари, оскільки у ринкових умовах господарювання наявність у підприємства значних розмірів дебіторської заборгованості знижує ліквідність його активів, негативно впливає на фінансову платоспроможність, а також відволікає зайві грошові кошти.

   Основними завданнями організації обліку дебіторської заборгованості за товари є [16]:

• вибір оптимальних для підприємства критеріїв класифікації дебіторської заборгованості;
• вибір методу визначення резерву сумнівних боргів;
• розробка графіка документообігу для документів, що підтверджують виникнення дебіторської заборгованості за товари, та доведення цієї інформації до виконавців;
• достовірне відображення дебіторської заборгованості за товари у реєстрах і звітності.

   Організовуючи облік і контроль за дебіторською заборгованістю за товари, необхідно передбачити:

• підвищення конкурентоспроможності продукції на ринку за допомогою відстрочення платежів;
• сприяння зростанню обсягу продажів шляхом надання комерційного кредиту;
• розрахунок прогнозного розміру резерву сумнівних боргів;
• надання рекомендацій щодо зменшення кількості фактично або потенційно неплатоспроможних покупців.

     Належна організація обліку дебіторської заборгованості сприяє ефективному управлінню її розмірами  і термінами на підприємстві та посиленню  контролю за своєчасним здійсненням  розрахунків.

     Таким чином, можна сказати, що саме політика управління дебіторською заборгованістю визначає ефективність роботи підприємства.

     Отже, організація обліку дебіторської заборгованості за товари на підприємстві будь-якої форми власності має важливе значення, оскільки сприяє упорядкуванню інформації, прозорості та достовірності даних із розрахункових операцій з дебіторами. Адже від правильної політики підприємства щодо ведення дебіторської заборгованості залежить його доля в майбутньому. 
 

1.3.Об´єкти та суб’єкти організації обліку дебіторської заборгованості за товари