Організація надходження нематеріальних активів у ПК «Сокальводоканал»

 

АНОТАЦІЯ

Курсовий  проект виконаний на тему «Організація надходження нематеріальних активів у ПК «Сокальводоканал».

Курсовий  проект складається з трьох розділів теоретичної частини, де розкрито питання організації обліку на підприємстві, а також суть та завдання управлінського обліку та його організацію. Практичної частини в якій виконано індивідуальне завдання по обліку виробництва продукції (робіт, послуг) і рекомендаційної частини в якій подано рекомендації щодо удосконалення системи організації управлінського обліку у виробничих підрозділах.  

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ANNOTATION

Course project is executed on "Setting receipt of intangible assets in the PC" Sokalvodokanal".

Course project consists of three chapters of the theoretical part where solved the issue of accounting in the enterprise, as well as the nature and objectives of management accounting and its organization. The practical part in which individual tasks performed by keeping production (works, services) and recommendation of which contains recommendations for improving the system of management accounting in production units.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ЗМІСТ

ВСТУП		5
РОЗДІЛ 1.	Теоретична частина. Організація  обліку надходження нематеріальних активів.	7
1.1.	Організація бухгалтерської служби у КП «Сокальводоканал»	7
1.2.	Суть завдання та принципи обліку надходження нематеріальних активів.	10
1.3.	Організація служби обліку надходження нематеріальних активів.	14
1.4.	Оформлення результатів надходження нематеріальних активів.	18
РОЗДІЛ 2.	Практична частина. Облік виробництва  продукції (робіт, послуг)	20
2.1.	Індивідуальне завдання	20
РОЗДІЛ 3.	Рекомендаційна частина. Удосконалення системи організації обліку надходження нематеріальних активів.	40
ВИСНОВКИ		46
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ		48

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

Успіх фінансово-господарської  діяльності будь-якого суб’єкта економічної  діяльності в ринкових умовах залежить насамперед від двох чинників: наявних  ресурсів (фінансових, матеріальних, трудових) та вміння розпоряджатися ними з найвищою ефективністю.

Віднайдення шляхів максимізації (оптимізації) прибутку підприємств можливе лише за умови  належного інформаційного забезпечення керівництва для прийняття обґрунтованих  управлінських рішень. Надати потрібну об’єктивну і достовірну інформацію може лише система бухгалтерського  обліку підприємства. Ринкові умови  господарювання висувають нові вимоги до ведення бухгалтерського обліку на підприємствах України.

Необхідність  формування управлінського обліку пов’язана  з тим, що бухгалтерський облік повною мірою не взмозі своєчасно задовольнити потреби керівництва в необхідній управлінській інформації. Він швидше зорієнтований на зовнішніх користувачів звітності та власників підприємства, які насамперед цікавляться отриманими загальними фінансовим результатами, величиною дивідендів, фінансовим станом на певну дату. Фінансовий облік  надає дані про факти, господарські операції, які вже сталися і  на які вплинути вже не має можливості. Управлінці, менеджери підприємства цікавляться інформацією, аналіз якої дає змогу збільшувати доходи за рахунок зменшення витрат, оперативно впливати і контролювати формування собівартості продукції, визначати  стратегію і перспективи розвитку підприємства. Надати таку інформацію може управлінський облік, який згідно. Дані управлінського обліку є конфіденційними. Управлінський облік в усіх державах, у тому числі в Україні, є не регламентованим, однак можливе  нормативне визначення загальних принципів  і концепції управлінського обліку, підходів і типів його організації, принципової побудови системи рахунків управлінського обліку і їх ув’язки  із рахунками фінансового обліку.

Об’єктом  курсового проекту виступає організація  управлінського обліку. Курсовий проект складається з 3 розділів, висновків, списку використаних джерел інформації, додатків.

У першому  розділі розкриті організація бухгалтерської служби на підприємстві, суть основні  завдання та принципи управлінського обліку, а також організацію його служби.

У другому  розділі наведено індивідуальне  завдання обліку виробництва продукції (робіт, послуг).

У третьому розділі роботи вказано окремі недоліки при організації управлінського обліку  та розкрито питання його удосконалення.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА.

Організація обліку надходження виробничих запасів

1. Організація бухгалтерської служби у КП «Сокальводоканал»

Організація бухгалтерського обліку супроводжує  створення підприємства, та забезпечує його підготовку до ефективної діяльності. Без організованого бухгалтерського  обліку неможлива діяльність суб’єктів  господарювання, оскільки це суперечить чинному законодавству України. Виступаючи передусім в якості методичної бази, організація бухгалтерського  обліку забезпечує отримання, відображення і застосування знань про принципи, форми й способи побудови процесу  бухгалтерського обліку, отримання  інформації про господарську діяльність підприємства.

Організація бухгалтерського обліку – це прерогатива  власника (керівника) у співпраці  з обліковими працівниками. Ведення  бухгалтерського обліку входить  до обов’язків облікових працівників  та полягає у застосуванні бухгалтером  узгодженої з керівництвом підприємства методики та технології відображення у бухгалтерському обліку господарських  операцій і складання бухгалтерської звітності.

Бухгалтерський  облік організовується передусім  для отримання користувачами  в будь-який момент часу інформації необхідної деталізації. Тому організовуючи  бухгалтерський облік, необхідно пам’ятати, що він повинен існувати не заради самого себе, а задля задоволення  інформаційних потреб користувачів.

Завдання  організації бухгалтерського обліку визначаються, виходячи із завдань  бухгалтерського обліку і передбачають:

− вибір  методики ведення бухгалтерського  обліку;

− вибір  технології і техніки ведення  бухгалтерського обліку;

− підбір облікового персоналу та забезпечення їх роботи.

Організація роботи бухгалтерської служби на  Тзов «Інтер–Пак» здійснюється керівництвом підприємства та передбачає визначення прав і обов’язків головного бухгалтера, підлеглих йому облікових працівників, визначає побудову бухгалтерської служби, її місце в системі управління та взаємодію з іншими підрозділами підприємства.

У сучасних умовах господарювання роль бухгалтера на підприємствах постійно зростає, оскільки розширюється перелік його функцій. З облікового працівника, який займається рознесенням даних первинних  документів на рахунки бухгалтерського  обліку для складання звітності, він поступово перетворюється на «радника» керівника практично  за всіма питаннями діяльності підприємства. На КП «Сокальводоканал» жодне управлінське рішення не обходиться без інформації головного бухгалтера щодо його ефективності, можливих економічних і податкових наслідків. Таким чином, роль бухгалтера на підприємстві не обмежується відображенням операцій на рахунках бухгалтерського обліку та складанням звітності, а передбачає також надання допомоги керівництву під час розв’язання проблем управлінського характеру.

Бухгалтерська служба на чолі з головним бухгалтером  є одним з провідних підрозділів  управлінської структури КП «Сокальводоканал», яка забезпечує формування повної і достовірної інформації про результати діяльності та майновий стан підприємства, необхідної для прийняття ефективних рішень, здійснення контролю за використанням матеріальних, трудових, фінансових ресурсів і попередження негативних явищ у господарській діяльності. Цим обумовлено місце бухгалтерської служби в системі інформаційних потоків підприємства.

Для виконання  контрольних функцій на КП «Сокальводоканал»  працівники бухгалтерської служби наділяються відповідними правами, яких немає у працівників інших підрозділів підприємства. Так, без підпису головного бухгалтера або уповноваженої ним особи грошові та розрахункові документи не мають юридичної сили. У більшості випадків головним бухгалтером попередньо переглядаються і візуються договори, які укладаються підприємством на виконання сторонніх робіт і послуг, постачання та відпуск товарно-матеріальних цінностей тощо.

Працівники  бухгалтерської служби КП «Сокальводоканал» здійснюють контроль за діяльністю матеріально-відповідальних осіб, перевіряють їх звітність, беруть участь в інвентаризації цінностей. На обліковий підрозділ покладається обов’язок не лише здійснювати контроль за правильністю оформлення первинних документів, а й за відповідність їх змісту чинному законодавству. Облікові працівники підприємства відповідають за збереженість бухгалтерської документації на всіх етапах документообігу, за своєчасність представлення бухгалтерської звітності відповідним користувачам.

Вказівки  та розпорядження головного бухгалтера в межах його компетенції є  обов’язковими для виконання  всіма працівниками й структурними підрозділами підприємства. Неухильне  виконання всіх вимог головного  бухгалтера щодо дотримання правил ведення  бухгалтерського обліку забезпечує керівник підприємства.

Штатна  чисельність працівників КП «Сокальводоканал», в тому числі й бухгалтерської служби, затверджується відповідно до статуту власником підприємства.

Залежно від підпорядкованості бухгалтерів  та отримання розпоряджень від головного  бухгалтера розрізняють три типи організаційної структури бухгалтерської служби: лінійна, лінійно-масштабна, комбінована.

Розроблена  структура бухгалтерської служби повинна  відповідати наступним вимогам:

– праця  облікових працівників повинна  ґрунтуватися на науковій організації  праці;

– всі  облікові роботи повинні виконуватися комплексно;

– мають  бути створені сприятливі умови праці  для облікових працівників.

Розподіл  праці між працівниками бухгалтерської служби може бути трьох видів: функціональний, операційний, змішаний.

Найбільшу частку в бухгалтерській роботі складають  облікові процеси, що поділяються за об’єктами обліку (основні засоби, виробничі запаси тощо); за комплексами  облікових операцій (облік оприбуткування, витрачання тощо).

Виконувані  в бухгалтерії операції за змістом  складають 6 груп: технічні, логічні, аналітичні, творчі, організаційні та допоміжні.

Бухгалтерія може займатись, крім облікових, ще й  загальноекономічними, фінансовими, плановими  питаннями та прогнозуванням діяльності підприємства на найближчу та довгострокову  перспективу.

Обліковий підрозділ КП «Сокальводоканал»  тісно пов’язаний з усіма іншими підрозділами підприємства, отримує від них необхідну для ведення бухгалтерського обліку та здійснення контролю документацію  і надає їм економічну інформацію, здійснюючи безпосередній вплив на виконання плану постачання, виробництва та збуту продукції, рентабельність й інші економічні показники діяльності підприємства.

 

1.2. Суть, завдання та принципи  обліку надходження нематеріальних активів.

Нематеріальний актив — немонетарний актив, який не має матеріальної форми, може бути ідентифікований (відокремлений від підприємства) та утримується підприємством з метою використання протягом періоду більше одного року (або одного операційного циклу, якщо він перевищує один рік) для виробництва, торгівлі, в адміністративних цілях чи надання в оренду іншим особам.

Методологічні засади формування в бухгалтерському  обліку інформації про нематеріальні  активи та розкриття інформації про  них у фінансовій звітності визначає П(С)БО 8 «Нематеріальні активи».

Бухгалтерський  облік нематеріальних активів ведеться щодо кожного об’єкта за такими групами:

• права користування природними ресурсами (права користування надрами, іншими ресурсами природного середовища, геологічною та іншою інформацією про природне середовище);
• права користування майном (право користування земельною ділянкою, право користування будівлею, право на оренду приміщень тощо);
• права на знаки для товарів і послуг (товарні знаки, торгові марки, фірмові назви тощо);
• права на об’єкти промислової власності (право на винаходи, корисні моделі, промислові зразки, сорт рослин, породи тварин, ноу-хау, захист від недобросовісної конкуренції тощо);
• авторські та суміжні з ними права (право на літературні та музичні твори, програми для ЕОМ, бази даних тощо);
• гудвіл (перевищення вартості придбання над часткою покупця у справедливій вартості придбаних ідентифікованих активів та зобов’язань на дату придбання);
• інші нематеріальні активи (право на провадження діяльності, використання економічних та інших привілеїв тощо).

Планом  рахунків для відображення в обліку нематеріальних активів призначений  активний рахунок 12 «Нематеріальні активи».

За дебетом  рахунка 12 «Нематеріальні активи» відображається придбання або отримання в  результаті розробки нематеріальних активів, які обліковуються за первісною  вартістю, та сума дооцінки таких активів, за кредитом — вибуття внаслідок продажу, безоплатної передачі або неможливості отримання підприємством надалі економічних вигод від його використання та сума уцінки нематеріальних активів.

Для обліку нематеріальних активів за їх групами  до рахунка 12 «Нематеріальні активи»  передбачені такі субрахунки:

121 «Права  користування природними ресурсами»

122 «Права  користування майном»

123 «Права  на знаки для товарів і послуг»

124 «Права  на об’єкти промислової власності»

125 «Авторські  та суміжні з ними права»

126 «Гудвіл»

127 «Інші  нематеріальні активи»

Слід  зазначити, що групою нематеріальних активів  є сукупність однотипних за призначенням та умовами використання нематеріальних активів.

Нематеріальний  актив відображається у балансі, якщо:

• існує імовірність отримання у майбутньому економічних вигод від його використання;
• його вартість (оцінка) може бути достовірно визначена.

Не визнаються активами:

• витрати на дослідження;
• організаційні витрати (витрати на реєстрацію підприємства, емісію цінних паперів тощо);
• витрати на перебазування або реорганізацію частини чи усього підприємства;
• витрати на підготовку та перепідготовку кадрів;
• витрати на внутрішньо генерований гудвіл;
• витрати на рекламу та просування продукції до ринку.

Ці витрати  відображаються у звіті про фінансові  результати і визнаються витратами  того звітного періоду, у якому вони мали місце.

Первісна вартість нематеріальних активів обчислюється за собівартістю їх придбання чи створення і складається з:

• ціни (вартості) придбання;
• мита;
• непрямих податків, що не підлягають відшкодуванню;
• інших витрат, безпосередньо пов’язаних із придбанням активу та доведенням до стану, у якому він придатний для використання за призначенням.

Справедлива вартість нематеріального активу — це сума, за якою актив може бути обмінений чи отриманий в операції між незалежними, обізнаними та зацікавленими сторонами.

Якщо  нематеріальний актив був безкоштовно  отриманий підприємством, то його собівартість дорівнює справедливій ринковій вартості на дату прийняття його на баланс.

Нематеріальні активи надходять на підприємство в  результаті їх придбання, створення  власними силами, безоплатного отримання  або шляхом обміну на інші активи (рис. 3.1)

 

Рис. 3.1. Напрямки надходження нематеріальних активів

Планом  рахунків для обліку витрат на придбання  або створення матеріальних і  нематеріальних необоротних активів  призначений рахунок 15 «Капітальні  інвестиції».

За дебетом  рахунка 15 «Капітальні інвестиції»  відображається збільшення зазнаних витрат на придбання або створення матеріальних та нематеріальних необоротних активів, за кредитом — їх зменшення внаслідок прийняття в експлуатацію придбаних або створених нематеріальних активів.

Для обліку витрат на придбання (створення) нематеріальних необоротних активів використовується субрахунок 154 «Придбання (створення) нематеріальних активів».

 

 

1.3. Організація служби обліку надходження нематеріальних активів.

Організація обліку надходження необоротних активів передбачає: підготовку роботи із закупівлі необоротних активів; установлення порядку приймання об’єктів як необоротних активів та їх ідентифікацію; розробку облікових номенклатур; вибір первинних документів та організацію їх руху.

Бюджетні  установи закуповують необоротні активи згідно із Законом України «Про закупівлю  товарів, робіт і послуг за державні кошти», проводячи тендерні торги. Із цією метою утворюються тендерні комітети (постійні чи тимчасові), до складу яких відповідно до Положення про  порядок створення та головні  функції тендерних комітетів  щодо організації та проведення процедур закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти, затвердженого Наказом  Міністерства економіки України  від 26.12.2000 № 280, рекомендовано включати посадових осіб організації-замовника  з економічного, юридичного та фінансових підрозділів. Представником бухгалтерської служби у складі тендерного комітету може бути головний бухгалтер чи його заступник. На зазначених працівників  як на членів тендерної комісії покладаються такі функції:

- планування закупівель протягом бюджетного року відповідно до затвердженого кошторисного ліміту фінансового забезпечення та пріоритетності закупівель;

- організація приймання, зберігання, розкриття тендерних пропозицій, забезпечення вибору найвигіднішої тендерної пропозиції згідно з критеріями та методикою оцінювання тендерних пропозицій, визначеними в тендерній документації;

- ведення звітності щодо здійснення закупівель відповідно до вимог чинного законодавства.

Потенційні  об’єкти обліку відносять до складу необоротних активів відповідно до Інструкції з обліку основних засобів  та інших необоротних активів  бюджетних установ. Так, необоротні активи — це матеріальні і нематеріальні ресурси, що належать установі, забезпечуючи її функціонування, і очікуваний строк корисної експлуатації яких становить понад один рік. До складу необоротних активів входять:

• основні засоби — необоротні активи, що мають матеріальну форму і вартість яких становить понад 500 грн за одиницю (комплект);
• інші необоротні матеріальні активи — необоротні активи, що мають матеріальну форму, але не ввійшли до попередньої групи;
• нематеріальні активи — активи, що не мають фізичної (або матеріальної) форми і використовуються установою у процесі її господарювання та адміністративної діяльності понад рік.

Необхідною  умовою раціональної організації обліку необоротних активів є класифікація, що являє собою засіб виявлення  та впорядкування зв’язків у системі  супідрядних елементів. Розробляючи класифікацію необоротних активів, потрібно керуватись загальною класифікаційною схемою в межах рахунків і субрахунків, поданою в Порядку застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ, затвердженому Наказом Головного управління Державного казначейства України від 10.12.99 № 114 (рис. 5.1). Згідно із зазначеною класифікацією визначаються групи, підгрупи та інші подільні елементи. Правильно розроблена класифікація необоротних активів є основою для подальшої організації обліку наявності необоротних активів, зокрема інвентарного обліку.

Щоб приймати об’єкти необоротних активів, доцільно утворити постійно діючу комісію, до складу якої за наказом керівника  установи включити не менш як три посадові особи:

• представника підрозділу бухгалтерського обліку — головного бухгалтера чи заступника;
• представника підрозділу будівництва та ремонтів необоротних активів — головного інженера чи механіка;
• представника підрозділу матеріально-технічного забезпечення.

До складу комісії можуть увійти матеріально  відповідальні посадові особи установи. Очолює комісію, як правило, головний спеціаліст — представник підрозділу, що відповідає за експлуатацію необоротних активів, ремонт і будівництво. Рекомендується включати до складу комісії представника вищої установи. Це дасть змогу комісії в такому складі приймати необоротні активи, що надходять до установи як гуманітарна допомога.

Якщо  комісія утворюється щоразу, коли установа отримує необоротні активи, до її складу можуть бути включені посадові особи — представники постачальника.

Приймаючи об’єкт, комісія має визначити  придатність його до експлуатації; належність об’єкта до тієї чи іншої  групи та підгрупи згідно з розробленою  класифікацією; повноту укомплектованості  об’єкта (у разі недокомплектації —  виявити відсутні частини); точну  площу об’єкта; наявність технічної  документації та її повноту й достовірність. На підставі проведеного огляду комісія складає типовий акт прийняття — передачі основних засобів 0З-1(б). Обов’язкові реквізити зазначеного первинного документа такі:

• ідентифікаційний код ЄДРПОУ установи;
• код за ДКУД;
• номер документа;
• дата складання;
• особа, відповідальна за зберігання основних засобів;
• здавач;
• одержувач;
• рахунок, субрахунок;
• первинна вартість;
• знос;
• рік випуску;
• дата введення в експлуатацію;
• номер паспорта;

• інвентарний номер.

В акті зазначається найменування об’єкта, його місцезнаходження в момент прийняття (передачі), коротка  характеристика об’єкта, відповідність  об’єкта технічним умовам, необхідність доробки, результати випробовування об’єкта  та висновок комісії. У додатку подається перелік технічної документації. Акт складається у двох примірниках, підписують його члени комісії, а затверджує керівник установи.

 Один примірник передається до установи-постачальника, а ще один разом із технічною документацією — до бухгалтерії установи. На акті проставляє свій підпис матеріально відповідальна особа, що здійснюватиме зберігання необоротних активів.

Прийняття необоротних активів після ремонту, реконструкції чи модернізації оформлюється Актом прийняття — здачі відремонтованих, реконструйованих та модернізованих об’єктів типової форми 0З-2 (б), який складає  у двох примірниках і підписує відповідно уповноважений представник  установи. Факт здачі виконаних робіт фіксує своїм підписом представник підприємства (організації), яке виконувало роботу.

В Акті фіксується також обсяг виконаних робіт, зміни в характеристиці об’єкта, кошторисна та фактична вартість робіт. Перший примірник акта передається  до бухгалтерії установи, другий —  підприємству, яке виконало роботи з ремонту, реконструкції, модернізації.

Коли  необоротні активи надходять до установи, матеріально відповідальна особа  на документі постачальника або  на акті має засвідчити своїм підписом одержання цих цінностей і  прийняття їх на зберігання.

Облікові  номенклатури розробляються за таким  переліком:

• надійшли в експлуатацію новозбудовані будинки, споруди;
• придбані необоротні активи за рахунок коштів загального фонду;
• придбані необоротні активи за рахунок коштів спеціального фонду;
• безоплатно отримані необоротні активи;
• оприбутковуються лишки необоротних активів, виявлені під час інвентаризації.

 

1.4. Оформлення результатів надходження нематеріальних активів

Обов’язковою  ознакою нематеріального активу є відсутність матеріальної форми  по відношенню до будь-якого об’єкту, що приймається на облік, проте, повинні  бути документи, що його ідентифікують, тобто підтверджують існування  самого об’єкту та права підприємства на його використання в тій чи іншій  формі.

До таких  документів відносяться, насамперед, документи, що описують нематеріальний актив або  порядок його використання, а також  документи, що підтверджують ті чи інші майнові права підприємства.

Зарахування нематеріального активу на баланс здійснюється на підставі акту про його отримання, після оформлення картки обліку НМА. В акті, зокрема, мають бути зазначені:

– назва  підприємства;

– назва  об’єкту нематеріальних активів;

– його коротка характеристика;

– структурний  підрозділ, у якому даний нематеріальний актив буде використовуватись;

– спосіб придбання нематеріального активу;