Організація оплати праці в рослинництві

Організація оплати праці  в рослинництві

Вступ

1. Природно-економічна характеристика господарства.
2. Фактичний стан оплати праці в рослинництві
3. Організація оплати праці в рослинництві.
1. Форми організації оплати праці в рослинництві.
2. Нормування робіт в рослинництві.
3. Організація оплати праці в рослинництві.
4. Планування оплати праці в рослинництві.

1. Планування чисельності працівників.
2. Оплата праці на кінно-ручних роботах.
3. Оплата  праці механізаторів
4. Преміювання бригад та окремих працівників
5. Натуральна оплата праці

5. Шлях вдосконалення оплати праці в рослинництві.

Висновки і пропозиції

Використана література

Додатки

Вступ

У соціально-економічному розвитку країни сільське господарство посідає особливе місце. Це одна з основних галузей народного господарства, яка забезпечує виробництво продуктів харчування і є найпершою умовою розвитку суспільства. Продукти сільського господарства і промислові товари, що виробляються з сільськогосподарської сировини, становлять 75% фонду народного споживання.

Для України нарощування  виробництва сільськогосподарської  продукції має стратегічне значення для підйому національної економіки, тому що при успішному його розвитку створюються умови для подолання  кризового стану ряду суміжних галузей. Зростання розмірів власного капіталу аграрних підприємств є важливим чинником підвищення економічної ефективності виробництва, що забезпечує розвиток сільських територій та поліпшення добробуту населення.

 Виробництво зерна э провідною галуззю сільського господарства. Під посіви зернових культур що року одводиться більше половини орних земель в Україні.

Основою росту продуктивності й стійкості зернового господарства за інтенсивного ведення землеробства є планомірне підвищення родючості ґрунтів, впровадження прогресивних систем обробітку грунту і внесення добрив, удосконалення структури посівів, освоєння сівозмін, прогресивних технологій вирощування зернових культур, впровадження високопродуктивних сортів та гібридів, поліпшення насінництва, високоефективне використання сільськогосподарської техніки, своєчасне проведення заходів захисту посівів від хвороб, шкідників та бур’янів. Виконати ці завдання тільки на базі науково-технічного прогресу, який передбачає виробництво сільськогосподарської продукції на індустріальній основі, впровадження комплексної механізації з широкою автоматизацією виробничих комплексів, механізованих загонів, застосування оптимальної структури машино тракторного парку комплексів машин, що включають енергонасичені трактори, високопродуктивні й універсальні сільськогосподарські машини, впровадження раціональних форм організації використання техніки поліпшення технічного обслуговування, підвищення надійності і довговічності машин.

Метою курсової роботи є  аналіз стану галузі рослинництва на підприємстві та оплати праці на роботах  в рослинництві, визначення перспективи  розвитку даного господарства та заходів  щодо підвищення його ефективності.

Актуальність теми полягає  в дослідженні оплати праці в  рослинництві на прикладі СТОВ «Мусіївське», чи відповідає заробіток працівників обсягу виконаних  робіт.

1. Природничо-економічна характеристика господарства

Товариство з обмеженою  відповідальністю «Мусіївське» Хорольського району розташоване на лівому березі річки Сули і налічує 8 населених  пунктів, відстань від центральної  садиби до районного центру 25 км, до найближчої залізничної дороги-21 км, до обласного центру – 140 км.

Тип ґрунтів на території господарства переважно солонуваті, хоча за рахунок збільшення с/г угідь наявні хороші чорноземи.

Рельєфна територія –  низина рівнина з незначними пагорбами  та балками.

Клімат середньоконтенентальний  часом недостатньо зволожений, з  холодною зимою часом з жарким літом і посушливою осінню.

Для того, щоб охарактеризувати забезпеченість ТОВ «Мусіївське» ресурсами, необхідно спершу оцінити його загальногосподарську діяльність.

Для початку ми характеризуємо склад і структуру земельних  угідь  ТОВ «Мусіївське», яку подано в додатку 1. Проаналізувавши дані складу і структури земельних угідь господарства можна сказати, що загальна земельна площа протягом трьох років збільшилась на 2960,7 га і на 2011 рік становила 7745,7 га. При цьому ми бачимо зміни тільки в ріллі розміри якої становили на 2011 рік 7239,7 га.

Наступним ми характеризуємо грошові надходження від реалізації дані яких показано в додатку 2. Аналізуючи дану таблицю ми побачили збільшення виручки від реалізації всього по господарству від 23603,73 тис.грн. у 2009 до 54892,40 тис.грн. у 2011 році. Найбільшу питому вагу в структурі за 3 роки в рослинництві це пшениця питома вага якої склала на 2011 рік 22,84% та соняшник питома вага якого склала на 2011 рік 20,74% і в тваринництві це молоко питома вага якого склала на 2011 рік 19,75%. Тому можемо зробити висновок що дане господарство має зерново-молочний напрямок.

Далі ми аналізуємо господарську діяльністі дані для аналізу подані в додатку 3. Проаналізувавши дану таблицю ми побачили що відбулося збільшення по всіх показниках а саме виробництво валової продукції 33331 тис. грн.. чи 125,8%, валовий дохід на 31288,67 тис. грн. чи 132,56%, та середня заробітна плата на 716,59 грн. чи 62%. Це показує про хороші результати підприємства так я виросли обсяги виробництва більш ніж у 2 рази так само збільшилась середня заробітна плата яка становила на 2011 рік 1989,71 грн. а основним показником роботи підприємства це рівень рентабельності який становив в 2011 році 30,76% який зріс за останні три роки на 4,82%. Це говорить про хороші результати господарювання підприємства.

Наступним ми характеризуємо аналіз посівних площ який поданий  в додатку 4. При аналізі даної таблиці ми побачили що зросло кількість посівних площ яка становила 7239,7 га в 2011 році. В структурі посівних площ найбільшу питому вагу мають соняшник і озима пшениця посівні площі станом на 2011 рік становили 2543 та 1320 гектар відповідно. Ми побачили зниження врожайності культур яка знизилась протягом 3 років у всіх культур найбільше у овеса на 12,8% та кукурудза на 14,3%. Також можна побачити зміни в валових зборах зросли валові збори в таких культурах як кукурудза на зерно на 7968 ц., озима пшениця на 5833 ц збільшилась та зменшились валові збори в ріпаку та овес на 509 і 719 ц відповідно. Також можна побачити що результати по господарству зниження врожайності на 6,2 ц/га та збільшення валових зборів на 52758ц. Можна сказати що результати господарювання за 3 роки не погані.

Далі ми аналізуємо аналіз поголів’я худоби який показано в  додатку 5. При аналізі даної таблиці ми бачимо збільшення поголів’я корів на 67 голів при показникові 421 голова в 2011 році та зменшення поголів’я  на відгодівлі та поголів’я свиней на 5 та 13 голів відповідно. Продуктивність та валовий вихід збільшилися у всього поголів’я худоби.

Загалом можна сказати  що дане підприємство має добрі результати.

2. Фактичний стан оплати праці в рослинництві

З ростом продуктивності праці створюються реальні передумови для підвищення рівня його оплати. При цьому кошти на оплату праці  потрібно використовувати таким  чином, щоб темпи росту продуктивності праці обганяли темпи росту його оплати. Тільки за таких умов створюються  можливості для нарощування темпів розширеного відтворення.

У зв'язку з цим аналіз використання коштів на оплату праці  на кожному підприємстві має велике значення. У процесі його варто здійснювати систематичний контроль за використанням фонду заробітної плати (оплати праці), виявляти можливості економії коштів за рахунок росту продуктивності праці і зниження трудомісткості продукції.

Фонд заробітної плати  по діючій інструкції органів статистики містить у собі не тільки фонд оплати праці, що відноситься до поточних витрат підприємства, але і виплати за рахунок коштів соціального захисту і чистого прибутку, що залишається в розпорядженні підприємства.

Динамічний розвиток агропромислового сектору в період переходу до ринку  значною мірою залежатиме від  послідовності проведення реформування колгоспів, радгоспів і обґрунтування шляхів розвитку нових господарських формувань. При цьому економічні механізми, що забезпечують раціональне функціонування таких формувань, повинні враховувати діючі закони держави і системи оплати праці, які б стимулювали суворе дотримання технологічних вимог і строків виконання робіт, раціональне використання ресурсів виробництва, прагнення досягти високих кінцевих результатів.

Впродовж багатьох років  функціонування колективних підприємств оплата праці в рослинництві удосконалювалась і на сьогодні склались певні її показники.

Оплату праці поділяють  на 3 категорії: основну додаткову  і преміювання. Разом з тим категорії пов’язані між собою. Чим вища основна оплата праці, тим більша її додаткова, оскільки остання нараховується по відповідних відсотках. Дещо інакша система преміювання, яке встановлюється за визначеними показниками від суми економії витрат та встановлених розмірів за збереження техніки, збільшення строків служби техніки і навчання молодих кадрів. Преміювання за результати діяльності здійснюється у відсотковому розмірі за рішенням трудового колективу.

Розробка і обґрунтування  основних положень з оплати праці  вимагають послідовного вивчення цілої низки питань:

• вибір найдоцільнішої системи основної оплати праці в господарстві;
• преміювання протягом року;
• кінцевий розрахунок по результатах роботи за рік.

Перехід до ринкових відносин ставить формування в умови, що характеризуються розширенням їх виробничої самостійності, з іншого - різким підвищенням відповідальності. Такі особливості в організації господарських формувань реформованих господарств вносять певні корективи щодо вибору відповідних систем оплати праці для їх освоєння. 

3. Організація оплати праці в рослинництві.
1. Форми організації оплати праці в рослинництві.

Організаційно - правові  основи оплати праці.

Регулювання соціально-трудових відносин, встановлення мінімальних  гарантій із заробітної плати, визначення форми та системи оплати праці, матеріального стимулювання, норм праці в господарстві здійснюється з дотриманням норм і гарантій галузевої угоди.

Положення про  оплату праці розроблено з дотриманням  основних чинних законодавчих і нормативних актів з оплати праці : Конституції України, Кодексу законів про працю України, законів України « Про оплату праці», « Про колективні договори і угоди», « Про підприємства України».

Норми праці ( норми  часу, виробітку, обслуговування чисельності) встановлюється на базі Міжгалузевих єдиних та типових норм і нормативів розроблених та затверджених Мінпраці України. Галузевих типових норм і нормативів розроблених і затверджених Мінагрополітики України, а також місцевих нормативів. Підставою для нарахування бухгалтерією заробітної плати є первинні бухгалтерські документи з обліку праці та розрахунок її оплати. А також первинні бухгалтерські документи, які підтверджують обсяг виконаних робіт, виробленої продукції, наданих послуг, підписані керівником підприємства, галузевим спеціалістом, обліковцем та економістом господарства.

Графік надання  керівниками виробничих підрозділів  первинних документів з обліку праці  в бухгалтерію господарства додасться.

Формування та використання фонду оплати праці.

Джерелом коштів на оплату праці працівників підприємства є частина доходу та інші кошти, одержані внаслідок господарської діяльності.

Витрати на оплату праці складаються з : фондів основної та додаткової заробітної плати; інших  заохочуваних і компенсаційних витрат.

Плановий фонд оплати праці  на 2012 рік становить % від планових валових витрат підприємства, або  нарахування заробітної плати проводиться  згідно з тарифними ставками, відрядними розцінками, схемами посадових окладів, умовами виплат надбавок, доплат, премій, винагород, заохочуваних компенсаційних виплат, визначених у розділах Положення та додатках доданого Положення .

Форми і системи  заробітної плати.

На підприємстві оплату праці здійснюють за погодинною, відрядною погодинно -преміальною , відрядно - преміальною та акордно - преміальною системи за індивідуальними та колективними формами організації праці.

Конкретні розміри  тарифних ставок, відрядних розцінок, посадових окладів, а також надбавок доплат, премій, винагород визначені у додатках .

Строки і форми  заробітної плати.

Заробітна плата  працівникам підприємства нараховується  в грошовому виразі Виплачується у грошових знаках та натурою.

При розрахунку за місяць працівникам надасться  інформація про нараховану суму, утримання за всіма видами, суму до виплати в грошовій та натуральній формі.

До натурального фонду оплати праці виділяється :

Зерно  1000  т, або 1% від валового збору.

Частка натуральної  оплати в загальному фонді оплати праці працівникам на місяць не може перевищувати 50 %.

Ціна за якою оцінюється продукція виділена до фонду  натуральної оплати праці визначається з профспілковим комітетом.

2. Нормування робіт в рослинництві.

В господарстві організація оплати праці всіх категорій  працівників проводиться на основі застосування міжгалузевих та місцевих норм праці ( норм виробітку, часу, обслуговування, чисельності).

Норми праці встановлюються на невизначений термін і діють до моменту їх перегляду у зв'язку зі зміною умов , на які вони розраховані.

Норми виробітку( норми часу) і норми обслуговування , які використані при розрахунку розцінок у додатках , передбачають: справний стан машин, механізмів і пристроїв безпечні умови праці. Сприятливі природно - кліматичні умови.

При невідповідності  зазначених умов дирекція за погодженням  з профспілковим комітетом приймає рішення щодо зменшення затверджених норм праці.

У господарстві протягом року розробляють і застосовуються місцеві тимчасові норми праці  на період освоєння нових робіт, впровадження нової техніки на основі проведених хронометражних спостережень.

Формування  тарифної системи.

Оплата праці всіх категорій  працівників підприємства проводиться  на основі тарифної сітки та схеми посадових окладів.

Окремим висококваліфікованим працівникам, які зайняті на особливо важких, відповідальних роботах, на період їх виконання на основі підвищених тарифних ставок.

Віднесення виконаних  робіт до первинних тарифних розрядів проводиться згідно з тарифно - кваліфікаційним довідником.

Кваліфікаційні  розряди окремих категорій працівників  встановлені відповідними комісіями, створеними на підприємстві у встановленому  порядку.

Право на підвищення розряду мають робітники, які  успішно виконують роботу не менше , як три місяці і склали кваліфікаційний  екзамен.

Посадові оклади службовцям встановлює дирекція в штатному розписі відповідно до посади і кваліфікації працівника.

3. Організація оплати праці в рослинництві.

У рослинництві виконуються  ручні, механізовані та стаціонарні  роботи. Оплата праці працівників на зазначених роботах проводиться за: відрядною, відрядно -преміальною та погодинною системами.

Крім того на окремих видах  робіт застосовуються доплати та надбавки за : якість виконаних робіт 20-40%; за важливість робіт 20-100 %; за шкідливі умови праці 50-100% ; за інтенсивність праці 20-100% . Преміювання за: перевиконання плану виробництва продукції; економію витрат.

При розрахунку розцінок застосовуються тарифні ставки, тарифні сітки, норми праці з типових галузевих збірників та місцеві нормативи , які встановлюються в господарстві з урахуванням стану техніки на основі проведених хронометражних спостережень.

Умови та розміри  оплати праці на всіх роботах у  рослинництві визначені в таблицях та розрахунках у додатках.

За роботу у  нічний час ( з 22 до 6 год. ) проводиться  доплата в розмірі до 40% годинної тарифної ставки ( за кожну годину ).

Робота у святковий  та неробочий день оплачується у  подвійному розмірі. Час простою не з вини працівника ( якщо працівник повідомив начальника бригади або інших службових осіб про початок простою ) оплачується в розрахунку 2:3 тарифної ставки.

Працівникам, зайнятим на роботах із засобами захисту рослин від шкідників, хвороб і бур'янів та на роботах із застосуванням різкого аміаку у зв'язку із шкідливими умовами праці тарифні ставки і посадові оклади підвищуються на 100%

комірнику, зайнятого прийманням і відпусканням отрутохімікатів;

механіку. Слюсарю за час  ремонту обпилювачів і обприскувачів;

трактористам-машиністам спеціальних  машин, що працюють на роботах із

застосуванням рідкого аміаку і аміачної води та отрутохімікатами;

працівникам зайнятим на приготуванні робочих сумішей і отруйних принад;

водіям на перевезенні  отрутохімікатів, які беруть участь в їх навантаженні і

розвантаженні;

працівникам зайнятим на навантаженні і розвантаженні отрутохімікатів; Надбавки до тарифної ставки і посадового окладу виплачуються за фактично відпрацьований час на цих роботах.

Стимулювання  та матеріальна відповідальність трактористів - машиністів за економію палива і мастильних матеріалів проти встановлених нормативів за умови дотримання агротехнічних вимог та якості робіт механізаторам виплачується премія в розмірі 70 % вартості зекономленого палива і мастильних матеріатів, бригадиру 10 %;

за перевитрату з вини механізатора паливо і мастильних матеріалів на підставі

договору матеріальної відповідальності з нього утримується 100% перевитраченого

палива, але не більше його середнього місячного заробітку. Розмір економії, перевитрати палива та мастильних матеріалів визначаються на Основі даних бухгалтерського обліку після закінчення виконаного комплексу робіт ( сівба , обробіток, збирання ).

Первинним документом для  обліку виконаних ручних робіт у  рослинництві є « Обліковий лист праці і виконаних робіт» де записується  назва культури і обсяг виконаних робіт , за якими облічують затрати праці, зазначають розцінку за одиницю роботи і норму виробітку, прізвище працівників. Для кожної роботи визначають відповідний час, обсяг виконаної роботи і суму оплати праці.

Для обліку праці  механізаторів, а також робіт, виконаних  тракторами, комбайнами та іншими складними самохідними машинами, ведеться « Обліковий лист тракториста -машиніста» . На кожного механізатора складається окремий лист, в якому зазначають кількість і якість виконаної роботи, розмір заробітку, а також кількість витраченого палива за нормою і фактично. Обліковий лист відкривається на 10-15 днів, або на період виконання певної роботи. Підписують його тракторист, бригадир, обліковець, який робить зауваження щодо якості виконаної роботи. Підписаний обліковий лист передасться економісту господарства для перевірки і затвердження та подається до бухгалтера господарства і є підставою для нарахування заробітної плати. Для обліку тракторних робіт заповнюється « Дорожній лист тракториста».

4. Планування оплати праці в рослинництві.

1. Планування чисельності працівників.

План з праці включає  такі розділи: розрахунок затрат праці, чисельності та складу працівників  господарства і баланс трудових ресурсів; розрахунок планової продуктивності праці  та трудомісткості виробництва продукції; план з оплати праці.

Головна мета планування чисельності  працівників — визначити необхідну і достатню для виконання виробничої програми підприємства чисельність працівників і забезпечити найбільш повне і раціональне використання трудових ресурсів. Весь персонал сільськогосподарського підприємства, як правило, складається з трьох великих груп: персонал, зайнятий у сільському господарстві; на промислових виробництвах; в обслуговуючих та інших виробництвах.

Залежно від строку роботи в господарстві працівники розподіляються на постійних, тимчасових і сезонних. Постійними вважають працівників, які прийняті на роботу без установлення строку закінчення робіт. До сезонних відносять працівників, яких беруть на роботу в господарства на період сезонних робіт (строком не більше шести місяців), а до тимчасових — прийнятих на строк до двох місяців, а при заміщенні тимчасово відсутніх працівників — до чотирьох місяців. Сюди відносять студентів вищих і середніх навчальних закладів, учнів шкіл, котрих направляють на сільськогосподарські роботи або які працюють у період канікул і в окремі дні, а також осіб, яких залучають для роботи в господарстві за спеціальними договорами з іншими організаціями та підприємствами, пенсіонерів тощо.

За характером участі у  виробничому процесі робітників розподіляють на основних і допоміжних. Перші безпосередньо виконують  технологічні операції виробництва продукції, а другі зайняті забезпеченням основного виробництва усім необхідним (транспортом, інструментами, ремонти тощо). Службовці поділяються на зайнятих безпосередньо в цехах (цеховий персонал) і загальногосподарський персонал.

Середньорічна чисельність  працівників сільськогосподарського підприємства є сумою показників чисельності працюючих за галузями, виробництвами і службами. Середньорічна чисельність працюючих у сільськогосподарському підприємстві, що використовується при плануванні, є часткою від ділення нормативного часу на проведення робіт у даній галузі (виробництві) на показник реального (ефективного) фонду робочого часу одного працівника. Цей показник має назву балансу робочого часу. Його складають по підприємству, виробничій дільниці, бригаді, фермі тощо. Цю роботу виконують у три етапи: розраховують середнє фактичне число робочих днів у плановому періоді, встановлюють середню тривалість робочого дня; визначають у годинах реальний (ефективний) фонд робочого часу працюючого у плановому періоді. Методики розрахунку середньої кількості робочих днів у плановому періоді, кількості днів по відпустках і балансу робочого часу одного робітника наведено в [86, с. 142—145].

Визначаємо планову чисельність  працівників в галузі рослинництва розрахунок якої подано в таблиці 4.1.

Таблиця 4.1

Визначення планової чисельності  працівників галузі рослинництва

2. Оплата праці на кінно-ручних роботах.

Для обліку ручних та кінно-ручних робіт застосовують Обліковий лист праці та виконаних робіт (форма  №66, для ведення обліку по бригаді  чи ланці в цілому, та Обліковий  лист праці та виконаних робіт (форма  №66а) – для ведення обліку по кожному працівнику окремо. В облікових листах відображають назву робіт за відповідне число, відпрацьований час, обсяг виконаних робіт та нараховану суму оплати праці. По кожному виду робіт записують одиницю виміру, норму виробітку і розцінку. Кількість відпрацьованих коне-днів наводиться в останньому рядку по кожному виду робіт, які здійснювались з допомогою коней.

При відкритті Облікового листа праці та виконаних робіт  в бригаді, в ньому записують  назву сільськогосподарського підприємства, підрозділ, бригаду, ланку, місяць, рік, прізвище, ім`я та по-батькові кожного  члена бригади, вказують табельні номери робітників. Якщо в один день було виконано кілька видів робіт, то для кожного з них виділяється окремий рядок в обліковому листі.

Для визначення суми оплати праці розрахунки роблять по кожному  виду робіт. При цьому по кожному  виду робіт розцінку за одиницю виробітку  множать на обсяг робіт. Якщо розцінка показана за норму виробітку за день, то її необхідно попередньо поділити на норми виробітку та знайдений  результат помножити на фактичний  обсяг виконаної роботи.

Доплата визначається множенням  основної заробітної плати (оплати праці) на відсоток доплати.

В ТОВ «Мусіївське» для обліку праці та її оплати в рослинництві ведуть Книгу бригадира по обліку праці і виконаних робіт. Вона складається з двох частин: у першій обліковують виконані роботи і нараховують заробітну плату, а в другій-відпрацьований час та нараховану оплату праці по механізованих і кінно-ручних роботах окремо.

3. Оплата  праці механізаторів

Механізованим роботам належить провідне місце в усіх сільськогосподарських процесах. У зв´язку з цим приділяється більше уваги удосконаленню оплати праці трактористів-машиністів.

На сільськогосподарських механізованих  роботах оплата праці в сільськогосподарських  підприємствах проводиться за виконаний обсяг робіт або відпрацьований час за встановленими тарифними ставками. Всім механізаторам залежно від знань, досвіду роботи, згідно з Положенням про атестацію трактористів-машиністів, надається кваліфікація — тракторист-машиніст І, II, Ш класу з виплатою надбавок: трактористам-машиністам І класу – 20 відсотків, II класу — 10 відсотків до заробітку на механізованих роботах. Надбавки виплачуються також за збирання врожаю з урахуванням якісних показників, за економію паливно-мастильних матеріалів, за звання «Майстер», за безперервний стаж роботи, за роботу на тракторі, комбайні упродовж певного часу без капітального ремонту і т. ін.

4. Преміювання бригад та окремих працівників

Преміювання є важливим засобом  підвищення матеріальної заінтересованості  працівників у покращенні кінцевих результатів господарської діяльності.

Преміювання виконує функції забезпечення заінтересованості працівників  у результатах праці. Складовими елементами організації преміювання  на підприємствах (організаціях) є визначення показників, умов і розмірів преміювання, джерел виплати премій, періодичності преміювання, категорії персоналу, яким виплачують премії та порядку їх виплати.

Преміювання бригад та окремих робітників здійснюється, насамперед, за виконання  виробничих (нормованих) завдань, які  встановлюються, виходячи з виробничих планів дільниць, цехів щодо зростання  продуктивності праці, поліпшення якості продукції (робіт), за освоєння нової  техніки і технології, збереження усіх видів ресурсів. При цьому розміри премій робітникам, колективам бригад не обмежуються. Особливо важливе значення має премія для робітників-почасовиків, з яких 95% охоплено преміальними системами у промисловості.

Для робітників основного виробництва  при стимулюванні зростання продуктивності праці показниками преміювання  можуть бути наступні: збільшення виробітку, зниження трудомісткості продукції, виконання  запланованих обсягів робіт з  меншою чисельністю працівників  у встановлений термін, використання прогресивних технологій. При стимулюванні збереження матеріальних ресурсів показниками преміювання можуть бути: економія сировини, матеріалів, паливно-енергетичних ресурсів, інструменту, запасних частин.