Організація подієвого туризму у Західному регіоні України

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ЗМІСТ

ВСТУП……………………………………………………………………………..3

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ОРГАНІЗАЦІЇ ПОДІЄВОГО ТУРИЗМУ.5

1.1. Сутність подієвого туризму…………………………………………..5

1.2. Організація подієвого туризму  в Україні……………………………6

1.3. Зарубіжний досвід організації подієвого туризму в світі………….11

РОЗДІЛ 2. СУЧАСНИЙ СТАН РОЗВИТКУ ПОДІЄВОГО ТУРИЗМУ В

                  ЗАХІДНІЙ УКРАЇНІ……………………………………………….16

2.1. Передумови для розвитку подієвого туризму в Західній Україні..16

2.2. Характеристика сучасного стану подієвого туризму в Західній

       Україні……………………………………………………………….18

РОЗДІЛ 3. ПРОПОЗИЦІЇ РОЗВИТКУ ПОДІЄВОГО ТУРИЗМУ В

                 УКРАЇНІ…………………………………………………………….34

ВИСНОВКИ……………………………………………………………………45

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………………..49

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

 

Для України актуальним на сьогодні постає реалізація її туристичного потенціалу. У сучасному світі туризм - це багатогранне явище, тісно пов'язане з економікою, історією, географією, архітектурою, медициною, культурою, спортом та іншими науками. Туристично-рекреаційна галузь динамічно розвивається. Основою розвитку туризму є платоспроможний попит на відпочинок. Але жорстка конкуренція між підприємствами туристичного бізнесу, глобалізаційні процеси в суспільстві та одвічна проблема економіки: обмежені ресурси й необмежені потреби споживачів є рушійними силами, які формують нові пропозиції на ринку туристичних послуг.

На цьому фоні значний  інтерес на сучасному етапі представляє подієвий (інвентивний) туризм. При правильній організації, ресурсний потенціал інвентивного туризму є необмеженим. З огляду на це, дослідження розвитку подієвого туризму є актуальним.

Комплексному теоретико-практичному  дослідженню питань організації  й розвитку подієвого туризму  в сучасних умовах розвитку економіки присвятили свої праці такі відомі вчені:   І. В. Смаль,    О. О. Любцева,

В. Ф. Буйленко,   В. Ф. Кифяк,  Є. В.  Панкова,   А. В. Бабкін,  О. О. Бейдик,

 М. П. Мальська,  А. А. Глушко,  А . М. Сазикін  та інші.

Разом з тим, незважаючи на наявність значного наукового доробку з цих питань, не повною мірою досліджено розвиток подієвого туризму у Західному регіоні, не розроблено рекомендацій щодо перспективних напрямків розвитку регіонального подієвого туризму.

Відповідно до цього  було поставлено та вирішено такі завдання: проаналізувати теоретичні аспекти сутності подієвого туризму; вивчити зарубіжний досвід організації подієвого туризму, який можна застосувати в наших умовах, охарактеризувати сучасний стан подієвого туризму у Західній Україні; окреслити перспективні напрями розвитку подієвого туризму в Західній Україні.

Об’єктом дослідження обрано сферу подієвого туризму.

          Предметом дослідження є подієвий туризм у Західній Україні.

У роботі використано  такі методи наукового дослідження: аналізу і синтезу, узагальнення та наукової абстракції,  прогнозування, системно-структурного підходу.

Інформаційною базою  слугували вітчизняні та закордонні наукові видання, матеріали друкованих засобів масової інформації, електронні ресурси.

Робота складається  із трьох розділів. Загальний обсяг роботи – 48 сторінок друкованого тексту, який  включає дві таблиці.

Список використаних джерел містить 31 найменування на трьох сторінках.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 1

ТЕОРЕТИЧНІ  ЗАСАДИ ОРГАНІЗАЦІЇ ПОДІЄВОГО ТУРИЗМУ

1. Сутність подієвого туризму

 

      На сучасному  етапі набуває актуальності розвиток нових перспективних видів туризму, серед яких особливо цікавим напрямом є подієвий туризм.

Одним із перспективних  напрямів за оцінками Всесвітньої туристичної організації (UNWTO) є подієвий  або ж івент (event) туризм. Слово event (подія, захід) – в англійській мові має багато значень, як соціально – культурне, так і технічне і навіть філософське:  запланована соціально- суспільна подія чи захід, який відбувається в певний час і з певною метою, і має певний резонанс для суспільства. До видів івент-туризму (подієвого) можна віднести:

- фестивалі, карнавали, паради, святкування;

- конференції, форуми, симпозіуми, круглі столи;

- освітні заходи: семінари, тренінги, курси підвищення кваліфікації;

- спортивні змагання (наприклад, Олімпійські ігри);

- концерти, покази фільмів, театральні постановки; ювілеї, весілля, торжества;

- ділові події: виставки, ярмарки, торгівельні шоу, презентації, відкриття підприємств, прийоми, заходи, пов'язані з просуванням торгівельної марки і т. д.

У сучасному світі  сформувалася ціла індустрія щодо організації  подій, яка поділяється за характером події та кінцевою метою. Значення подієвого  туризму зводиться до відвідин подій, які відбуваються в інших країнах, тобто, основна ціль подорожі присвячена події, в якій турист братиме пасивну (спостерігача) або активну участь. Це є унікальний вид туризму, оскільки за характером є невичерпним.

Унікальні тури, які поєднують  традиційний відпочинок й участь у найбільш видовищних заходах, поступово завойовують все більшу популярність. Подієвий туризм – це постійна атмосфера свята, індивідуальні умови відпочинку і незабутні враження. Головна особливість подієвого туризму полягає у отриманні численність яскравих неповторних моментів. Це перспективний вид туризму, який динамічно розвивається [1].

Долженко Г. П. під подієвим туризмом розуміє туристичну діяльність, яка зв’язана з різноманітними важливими суспільними подіями, а також рідкими природними явищами, що притягують своєю унікальністю, екзотичністю, неповторністю. Блок подієвого туризму включає в себе ряд культурних, спортивних, етнографічних заходів; діловий та виставковий туризм  [5].

Актуальність подієвого  туризму зумовлена і тим, що він має велике економічне значення. Проведення певних заходів спонукає усіх суб’єктів туристичної індустрії до активізації діяльності. В цей період розвивається найбільш динамічний і активний елемент продуктивних сил міста (регіону) і це дає поштовх підвищенню ресурсного потенціалу міста (регіону). 

 

1.2. Організація подієвого туризму в Україні

 

В Україні івент-індустрія  бере початок з 90-х рр. ХХ століття. Історично склалося так, що в самостійну сферу «івент» виділився лише за останні двадцять років. Цей підйом викликаний відповідністю потребам людей, які у всі часи хотіли отримати нові враження, стати частиною подій, впливати на їх хід і отримати відчуття причетності до чогось більшого.  Слід відзначити, що в Україні подієвий туризм розвивається повільно. Тільки з 2002 р. туристичні фірми почали пропонувати послуги з організації подієвих поїздок. Збільшення в’їзного туризму в Україні у зв’язку з подіями не є систематичним і пов’язано з такими подіями як, до прикладу, Євробачення, Євро-2012. Більшість подій в Україні - місцевого й регіонального масштабу, що не приваблює навіть українських туристів і не сприяє розвитку в’їзного туризму. Основною причиною повільного розвитку подієвого туризму є специфіка організаційних особливостей у поєднанні з відсутністю належного рівня державного регулювання.

Довгий час туристичні фірми України працювали в абсолютній більшості на вивіз туристів, а отже і капіталу. Причиною цього стала відсутність туристичного продукту, який би зацікавив не тільки  українських громадян, а й іноземних туристів.

Проте вихід України на міжнародну арену, як самостійної держави, створює всі   умови для розвитку туризму, що сприяє міжнародному співробітництву та інтеграції в світову економіку.

Подієві ресурси належать до динамічних чинників формування туристичних потоків в Україні, оскільки включають мотиваційні передумови подорожі до місця, де відбувається подія чи явище. Спортивні змагання, культурно-мистецькі заходи, політичні акції, унікальні природні явища – далеко не повний перелік подій, які спонукають людину до мандрівки.

Подієві ресурси охоплюють  найбільш суттєві прояви сучасного  суспільного буття із його модою  на глобалізацію, екологію, активний і  здоровий спосіб життя, переконаннями  й уявленнями про стиль і стереотип  поведінки людини у соціумі, включають його пропаганду та механізми реалізації.

Даний вид ресурсів не підлягає традиційному кількісному вимірюванню. Можна говорити лише про міру впливу подієвих ресурсів на створення туристичної інфраструктури, формування туристичних потоків, яка у нинішньому світі, насамперед, залежить від реклами події та піар-акцій навколо неї. Це вказує на те, що «подія», яка використовується у туризмі величезною мірою залежить від суспільних уподобань, від моди й уяви про престижність заходу. Велике значення має постійність і періодичність проведення заходів.

Згідно з тематикою  заходів, виокремлюють наступні їх види: національні і релігійні свята, гастрономічні, музичні, театральні фестивалі, спортивні змагання, покази мод, карнавали, технічні салони і виставки, економічні форуми тощо. Види ресурсів, тематику та приклади  подій в Україні та світі подано у табл. 1.1.

Таблиця 1.1

Класифікація  подієвих ресурсів за тематикою

Вид ресурсів	Тематика	Приклади подій
1	2	3
Громадські	Гастрономічні фестивалі	Пивний фестиваль «Октоберфест» (Мюнхен, Німеччина), свято молодого вина «Божоле Нуво» (Франція), фестиваль  морепродуктів на о. Гров (Іспанія), «Свято меду» (Мукачеве, Закарпаття)
	Фестивалі і виставки квітів	Виставка тюльпанів (Нідерланди), фестиваль квітів у Челсі (Велика Британія), свято троянд (травень) і жасмину (серпень) у Грассі (Франція), фестиваль хризантем (Японія), фестиваль квітів (Таїланд), виставка квіткових експозицій на Співочому полі (Київ)
Мистецькі	Музичні театральні фестивалі і конкурси	Музичний конкурс «Євробачення», фестиваль джазу в Монтре (Швейцарія), «Слов'янський базар» (Білорусь), «Нова хвиля» (Латвія), «Таврійські ігри» (Україна), Фестиваль художнього драматичного мистецтва (Франція)
	Кінофестивалі	Канський (Франція), Берлінський (Німеччина) кінофестивалі, кінофестиваль «Молодість»(Україна), «Кінотавр"»(Росія)
	Фольклорні обряди, свята і фестивалі	Midsummer's Day (Велика Британія), фестиваль  кельтської музики (Франція), фольклорний  фестиваль у Шешорах (Україна)
Спортивні	Спортивні змагання	Літні і зимові Олімпійські ігри, чемпіонати світу і Європи з футболу  й інших видів спорту, спартакіади
	Ралі, перегони і регати	Перегони Формули-1, міжнародні автоперегони, напр. Париж – Дакар, регати: Vendee Globe, Volvo Ocean Race
	Спортивні фестивалі	«Лижний фестиваль» (Норвегія), «Перегони човнів» (Велика Британія)
Культурно-історичні	Театралізовані шоу	Шоу Lord of the Dance (Велика Британія), «Кіносценія» (Франція), «Наше Різдво» (Україна)
	Карнавали	Карнавал в Новому Орлеані (США), Венеціанський карнавал Італія), карнавал в Ріо-де-Жанейро (Бразилія), карнавал в Мацатлані (Мексика)                     Продовження табл. 1.1
1	2	3
Культурно-історичні	Національні фестивалі і свята	Фестиваль Святого Патрика (Велика Британія, Ірландія), «Парад кохання» (Німеччина), весняні та осінні фестивалі (Китай), Дівалі або «Фестиваль Вогнів» (Індія)
Економічні і політичні	Аукціони	Сотбі'с, Крісті'с (твори мистецтва, антикваріат, Велика Британія), NAFA (хутра, Канада), Гелос (твори мистецтва, Росія), FFS (хутра, Фінляндія), Flora Holand (квіти, Нідерланди)
	Покази мод	Тиждень високої моди в Парижі (Франція), Milano Moda Donna (Італія), Тижні моди Mercedes-Benz
	Ярмарки і виставки	«Райзен Гамбург» (туристичний ярмарок, Німеччина), Брюссельський міжнародний книжковий ярмарок (Бельгія)
	Автомобільні й авіаційні  салони	Детройтський (США), Франкфуртський (Німеччина), Лондонський (Велика Британія), Женевський (Швейцарія), Токійський (Японія) автосалони, авіасалон в Ле Бурже (Франція), авіасалон на о. Лангкаві (Малайзія)
	Політичні й економічні форуми	Всесвітній економічний форум  у Давосі (Швейцарія), Генеральна асамблея ООН, зустрічі світових лідерів
Релігійні	Релігійні свята, ходи і події	Сходження Благодатного вогню у  переддень Воскресіння Христового (Єрусалим)

 

Подія, як туристичний  ресурс, має яскраво виражений мультиплікаційний ефект – вона «змушує» розвиватися різні сектори туристичної індустрії для ефективнішого використання власного потенціалу. Виразним прикладом є проведення в Україні і Польщі фінальної частини чемпіонату Європи з футболу у 2012 році [10].

Виконання затвердженої «Державної цільової програми підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу» надасть національній туристичній індустрії потужного імпульсу для прискореного розвитку.

Серед запланованих завдань, які матимуть безпосередній вплив на туризм виділяються наступні:

- реконструкція існуючих і будівництво нових готелів та інших закладів розміщення туристів на 36,5 тис. місць, із яких 15,5 тис. припадає на Київ;

- створення близько 50 туристично-інформаційних центрів та пунктів;

- розроблення 60 спеціальних туристичних маршрутів;

- створення національного туристичного Інтернет-порталу;

- видання національного туристичного путівника українською та основними європейськими мовами;

- ремонт і реставрація більше 100 будівель театрів, музеїв, споруд на території національних заповідників, парків культури і відпочинку, об'єктів архітектурної спадщини;

- виготовлення інформаційно-рекламної продукції основними європейськими мовами про Україну та області, на території яких проводитиметься фінальна частина чемпіонату, таких як буклети, каталоги, путівники, карти [13].

       Надзвичайно сильний опосередкований вплив на розвиток туризму від реалізації інших пунктів даної програми, має будівництво, реконструкція та ремонт автомобільних доріг, аеропортів, залізниць, облаштування державного кордону і митних переходів, випуск сувенірної продукції з національною символікою та багато іншого без чого неможливе проведення фінальною частини Євро-2012 і належне обслуговування сотень тисяч уболівальників і туристів. Реалізація хоча б частини з намічених програмою завдань, підніме туристичну індустрію України та на якісно вищий щабель розвитку.

       Отже, подієвий туризм – порівняно новий і цікавий напрям туризму, який на даному етапі стрімко розвивається. Найбільш поширеною класифікацією подієвого туризму є його поділ за тематикою на національні і релігійні свята, гастрономічні, музичні, театральні фестивалі, економічні форуми тощо.

 

 

3. Зарубіжний досвід організації подієвого туризму в світі

 

       За аналогією із рівнями пізнавальної цінності суспільних туристичних ресурсів, виділяються подієві ресурси глобального, регіонального і місцевого масштабів.

       До глобальних подій належать заходи, які спонукають до подорожі населення багатьох країн і поширюють свій вплив на увесь світ або його окремі частини (Олімпійські Ігри, чемпіонати світу і окремих світових регіонів із різних видів спорту, з'їзди, конференції, фестивалі світового масштабу); події регіонального рівня є визначальним мотивом для подорожі населення країн у межах окремих частин світу (чемпіонати і фінальні частини чемпіонатів окремих регіонів світу із різних видів спорту, регіональні фестивалі, конференції, виставки, концерти тощо); події місцевого рівня спонукають до подорожі у межах країни або її окремої частини.

       Учасники подієвих турів мають високі вимоги до засобів розміщення, особливо, до їх класичного типу – готелів, транспорту, підприємств харчування і до послуг гідів-перекладачів. Особливістю подієвого туризму є те, що він щорічно поповнюється новими подієвими турами, які з періодичних переходять в розряд регулярних.

       На сучасному етапі великим і стабільним сегментом подієвого туризму є «карнавальні тури».

       Прикладом є карнавал у Ріо-де-Жанейро. Мільйони туристів із різних куточків Бразилії і всього світу стають свідками незабутнього феєричного шоу, яке складається зі звуків, запальних ритмів, танців, буяння кольорів і практично безупинно триває 5 діб. Карнавал в Ріо-де-Жанейро, до якого готуються протягом року – невід'ємний атрибут бразильської культури.

       Карнавал організовує Міністерство туризму Бразилії спільно із Лігою шкіл самби. Кожна школа самби вибирає певну тему, відповідно до якої оформляє рухомий майданчик і костюми учасників. Від кожної школи у карнавальній ході бере участь до кількох тисяч осіб. 

       Під час карнавалу, через різке зростання кількості туристів, виникає гостра нестача місць у готелях, зростають ціни на приватне орендоване житло. Значна кількість постійних мешканців міста на час святкових днів виїздить за його межі.

       Репутацію однієї із «святкових» країн, де подієвий туризм активно розвивається, є Італія. Найбільш популярне свято – карнавал у Венеції, який щороку проходить в лютому. Впродовж 10 днів в місті створюється атмосфера XVIII ст. – традиційні церемонії, найрізноманітніші паради і маскаради постійно змінюють один одного на різнобарвних вулицях. Щорічно на карнавал у Венеції приїздять понад 500 тис. туристів із різних країн світу.

       В Німеччині 11 листопада об 11 годині 11 хвилин починаються карнавали в Кельні, Дюссельдорфі та Майнці. Найбільш популярний карнавал проходить в Кельні. Впродовж цілого місяця проходять засідання карнавальних комітетів, на яких обирається принц карнавалу. Кульмінація свята – «Рожевий понеділок». В цей день близько 1,5 млн. туристів з усього світу беруть участь у святковій ході і везуть величезні ляльки з пап’є-маше.

      При організації усіх «карнавальних» турів потрібно враховувати такі особливості:

- місце розташування готелю і якісне харчування;

- архітектуру готелю –(старовинний стиль);

- інтер’єр номерів і їх кольорову гаму;

- кількість обслуговуючого персоналу;

- наявність магазинів і пунктів оренди карнавальних костюмів.

Одні з найважливіших сегментів подієвого туризму у світі – це тури на змагання «Формула 1». Інтерес туристів до цих турів величезний, і тільки тури на Олімпійські ігри і чемпіонат світу з футболу переважають змагання «Формули 1». Але Олімпіади проходять один раз в два роки, чемпіонат світу з футболу – раз в чотири роки, а «Формула 1» своє гран-прі розігрує 18-19 разів в рік. Перші автомобільні гонки, які отримали назву «Формула 1», пройшли в 1927 році в Італії. З тих пір кількість країн, які мають траси для проведення змагань, досягнули 20-и. Учасники турів на гонки «Формула 1» мають можливість здійснювати справжні кругосвітні подорожі протягом року, переміщуючись разом зі спортсменами на кожен новий розіграш гран-прі. Наприклад, один із маршрутів для учасників туру виглядає наступним чином: Бахрейн – Малайзія – Австралія – Сан-Маріно – Німеччина – Монако – Угорщина. Звичайно, брати участь в такому турі можуть люди з доходами, які значно перевищують середній.

Останнім часом в  подієвий туризм став характеризуватись  турами на авіаційні гонки  Red Bull – це одне із найбільш захоплюючих та видовищних спортивних змагань, своєрідний аналог «Формули 1»  в авіації. Змагання Red Bull Air Race вперше пройшли в 2003 році в Австрії і зразу обернулись комерційним тріумфом. Протягом 2004 року змагання пройшли в Кемблі (Великобританія) і в Будапешті (Угорщина), де за один день зібрали рекордну аудиторію – 1,3 млн. глядачів, серед яких 40% складали туристи, які приїхали спеціально на змагання. З 2005 року змагання в повітрі отримали назву Red Bull Air Race World Series [1].

Подієвий туризм включає  також організацію міжнародних виставок і ярмарок. Більшість виставок і ярмарок проводиться систематично в один і той же час, а іноді і двічі на рік. Найбільш популярним періодом проведення подібних заходів є весна і осінь, що дозволяє подовжити туристичний сезон. Виставки чи ярмарки тривають, зазвичай, 2 тижні. За цей час їх відвідують від кількох десятків тисяч до декількох мільйонів туристів. Дуже часто такі заходи організовують в приморських містах, які включають в програму відвідин круїзний туризм. Більш як 80% виставкових заходів припадає на країни західної Європи і Північної Америки. Особливо багато їх проводиться на території США, Франції, Німеччини і Великобританії. Найбільшими центрами виставкової діяльності в світі є Амстердам, Барселона, Берлін, Брюссель, Ганновер, Женева, Лондон, Копенгаген, Мадрид, Париж, Вашингтон, Стамбул. Ці міста мають відповідну матеріально-технічну базу і потужні можливості для організації вільного часу туристів.

Прикладами виставок, які традиційно проводяться, є авіасалон (міжнародна виставка повітроплавання  і ракетобудування) у Франції, щорічні  виставки книг і поліграфічного обладнання у Франкфурті-на-Майні (Німеччина), найбільший автосалон у Женеві (Швейцарія).

Найбільша в світі  туристична виставка – Міжнародна біржа з туризму (Іnternational Tourism Borse – ITB), що проводиться щорічно з 1966 року в Берліні за участю туристичних підприємств, представників національних туристичних організацій, транспортних і страхових компаній, спеціалізованих видань. В 1998 році в роботі виставки взяли участь 7 тис. експонентів з 188 країн світу. За 5 днів роботи її відвідали 55 тис. спеціалістів туристичної індустрії і любителів подорожей.

Ще одним із видів  подієвого туризму є конгресний туризм. Інтернаціоналізація господарського та культурного життя проявляється в розширенні контактів між спеціалістами  різних напрямків і проведенні багаточисельних конгресів, з’їздів, нарад, симпозіумів, конференцій. На сучасному етапі кількість таких заходів налічує більше 10 млн. учасників.

Близько 80% конгресних заходів  припадає на країни Західної Європи і  Північної Америки. Перші три позиції утримують за кількістю міжнародних симпозіумів й нарад США, Франція, Великобританія. Відомими центрами конгресного туризму є: Амстердам, Брюссель (столиця ЄС), Вашингтон, Відень, Женева, Копенгаген, Лондон, Мадрид, Париж, Давос (економічний форум, Швейцарія). Економічний розвиток Азіатсько-Тихоокеанського регіону зумовили і проведення міжнародних зустрічей в Гонконзі, Сінгапурі, Бангкоку. Останніми роками за оцінками міжнародних експертів кращим місцем для проведення когресних заходів визано Сідней (Австралія) [3].

В конгресному туризмі  беруть участь, як правило, добре забезпечені  особи, тому дохід від одного туриста  в 2-3 рази більший в порівнянні з  середньостатистичним туристом, а загальний  дохід складає більше 5-6 % світового.

Потрібно зазначити, що подієвий туризм є унікальним видом туризму, тому що він невичерпний за змістом і формою. Експерти дотримуються думки, що в недалекому майбутньому кількість учасників подієвих турів перевищить кількість екскурсійних турів.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 2

 СУЧАСНИЙ  СТАН РОЗВИТКУ ПОДІЄВОГО ТУРИЗМУ В ЗАХІДНІЙ УКРАЇНІ

2.1. Передумови  для розвитку подієвого туризму в Західній Україні

 

       Однією із галузей спеціалізації господарства областей Західної України традиційно вважається туристична індустрія.

       Подієвий туризм активно розвивається в Західному регіоні України. Західний регіон включає 7 областей: Волинську, Закарпатську, Івано-Франківську, Львівську, Рівненську, Тернопільську, Чернівецьку.

       На туристичному ринку Західний регіон України характеризується такими факторами як:

- значна частка санаторно-курортних  закладів (близько 8 % загальної кількості), в яких здійснюють лікувальну  реабілітацію близько 11 % всіх оздоровлених в Україні; середній показник використання місць у цих закладах досягає рівня 31–55 %;

- значна частка об’єктів  готельного типу (близько 10 % від  загалу), які приймають близько  8 % всіх туристів, які обслуговуються  у країні; однак показник використання  готельної бази доволі низький  (19–22 %);

- достатня кількість туроператорів і туристичних агенцій: 8 % загальнодержавної кількості; місцеві організації обслуговують нині понад

8 % іноземних туристів, які приїжджають в Україну,  з них 6 % – у Львівській області.

       Важливим чинником розвитку туризму на будь-якій території є інфраструктура. Для подієвого туризму часто використовують нічліжну базу відпочинкових осередків. Зокрема, там розбудовують гірськолижну інфраструктуру. Наприклад, у 2003 році в трьох областях західної України функціонував 51 лижний витяг: у Львівській області – 25, Закарпатській – 17, Івано-Франківській – 9. Найдовший витяг довжиною 2,7 км розташовано на горі Тростян (Славське). На Закарпатті діє 6 витягів довжиною 1,0 км кожен. 
       Для багатьох відпочинково-курортних місцевостей, особливо в районі Сколе, Яремча, Дрогобича, Міжгір’я і Сваляви, важливим завданням на майбутнє є збільшення тривалості сезону їх використання і підвищення стандарту рецепційних і допоміжних закладів. Нині близько 10–30 % закладів не функціонують або працюють періодично, один або два місяці на рік. Окрім того, будівництво деяких курортних і відпочинкових об’єктів триває роками або взагалі припиняється через брак коштів. Нагальну потребу модернізації технічного забезпечення санаторно-курортних закладів підтверджують наради з представниками місцевих органів влади, організовані в процесі маркетингових досліджень.

       Є відмінності в територіальній структурі курортних і відпочинкових закладів. У Львівській та Івано-Франківській областях є мережа туристичних місцевостей із значною концентрацією таких об’єктів. У Львівській області це, зокрема, Трускавець (35 закладів), Моршин (18), долина рік Опору та Стрия (Славське), Розточчя (Немирів); в Івано-Франківській – місцевості на території т. зв. Великого Яремча (Яремча, Микуличин і Ворохта), а також Косова, Шешорів і Долини. У Закарпатській області туристично-рецепційна база розосереджена на всій території; значні скупчення санаторно-курортних закладів є тільки на деяких курортах, таких як Поляна, Синяк і Чинадієво, а відпочинкових об’єктів – у долині ріки Уж в Міжгір’ї.

У регіоні активно  розвивається також велосипедний туризм (велосипедні траси розміщені здебільшого в околицях Сколе і Яремча); водний туризм; мисливський туризм (Розточчя, Сколівські Бескиди, Горгани); культурологічний туризм (Львів); екотуризм (Сянський, Поляницький, Галицький ландшафтні парки); автомобільний туризм.

На українському та міжнародному ринку є сталий попит на культурологічний і етнографічний продукт. Найбільшою популярністю організованих груп туристів користуються міста з багатою історією та культурою – Жовква, Дрогобич, Коломия, Мукачеве та Хуст, а також замки та монастирі у Львівській і Закарпатській областях [10].

Тому, Західний регіон України має  усі передумови для розвитку туризму: велика кількість санаторно-курортних закладів, закладів готельного типу, достатня кількість туроператорів і туристичних агенцій, зручне географічне положення.

 

2.2. Характеристика  сучасного стану подієвого туризму в Західній Україні

 

Для характеристики сучасного стану подієвого туризму у Західній Україні, охарактеризуємо подієвий туризм у Волинській, Закарпатській, Івано-Франківській, Львівській, Рівненській, Тернопільській та Чернівецькій областях.

Волинська область має  вигідне прикордонне розташування, сприятливі природно-кліматичні умови, велику історико-культурну спадщину, природні рекреаційні та лікувальні ресурси. Область належить до перспективних регіонів України з розвитку туристично-рекреаційної галузі. Волинська область приваблює туристів з України та із закордону також завдяки проведенню численних фестивалів, серед яких найбільш масовими і привабливими є наступні:

- Арт-шоу «Ніч у  Луцькому замку» – концептуально новий проект, метa якого – популяризація історико-культурної спадщини, що є потенційним ресурсом для розвитку внутрішнього та міжнародного культурного туризму в Україні, сучасного і традиційного мистецтва, активізація міжкультурного діалогу мистецької еліти України і зарубіжжя, промоція міста Луцька як культурно-туристичного центру Волинського регіону, створення середовища для креативного відпочинку молоді.

Основний мистецький акцент програми арт-шоу – етно-фольк, театралізоване відтворення елементів княжої доби, купальських традицій. Під час арт-шоу широко представлені жанри традиційного мистецтва Волинського краю – соломоплетіння, лозоплетіння, гончарство, ковальство, бджолярство та ін. Працює виставка-продаж традиційних виробів волинських ремісників, майстер-класи проводять відомі майстри народної творчості. Впродовж ночі відбуваються також купальські ігри та забави, середньовічні розваги, театралізовані екскурсії:  підземеллям – «Крізь віки» та на вежі замку – «Таємниця Соколиної вежі», презентуються напої і страви, які приготовані за давніми рецептами.