Організація позакласного читання в початкових класах

       Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

    ДВНЗ «Донбаський  державний педагогічний університет»

                Факультет підготовки вчителів  початкових класів

                   Кафедра теорії та практики  початкової освіти

 

 

 

 

 

 

 

   ОРГАНІЗАЦІЯ ПОЗАКЛАСНОГО ЧИТАННЯ 

                   В ПОЧАТКОВИХ КЛАСАХ

                                    Курсова робота

 

 

 

 

                                                                                 Виконала: студентка факультету підготовки вчителів початкових класів IV курсу М групи

Фесак Олена Олександрівна

 

Науковий керівник:

кандидат філологічних наук,

                                                                        доцент кафедри теорії та практики   

                                                                        початкової освіти 

                                                                        Сиротенко Валерій Павлович

 

                              Слов′янськ, 2012 рік

 

ЗМІСТ

Вступ

Розділ 1. Позакласне читання, як різновид класного читання.        

1.1 Особливості позакласного  читання в початкових класах.        

1.2 Мета і завдання позакласного  читання в початкових класах.        

1.3 Лінії зв’язку позакласного  читання з класним.

Розділ 2. Організація позакласного читання в молодших класах.     

  2.1 Форми керівництва позакласним читанням в молодших класах.       

2.2 Загальні вимоги до  проведення та організації уроків  позакласного читання.      

 2.3 Оцінювання позакласного читання в початкових класах.

Практична частина.

Висновки

Список використаних джерел

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                ВСТУП

На сьогоднішній день особливо актуальною стає проблема розвитку читацької  самостійності молодших школярів та потреби реорганізації позакласного читання в молодших класах, оскільки саме сформованість навичок самостійної  роботи з книжкою  є передумова інтелектуального та духовного світу. Як відомо, духовне відображення українського народу неможливо уявити без живодайного впливу художньої літератури на формування національної самостійності, бо саме література є одним із активних чинників суспільного виховання совісті, моралі, загальнолюдських цінностей інтелектуальності.

Видатний педагог Василь Олександрович Сухомлинський писав:  „Основной из истин моей педагогической веры является безграничная вера в воспитательную силу книги. Школа – это прежде всего книга… Книга – это могучее оружие, без нее я бы был немым или косноязычным; я не мог бы сказать юному и сердцу и сотой доли того, что ему надо сказать и что я говорю. Умная вдохновенная книга нередко решает судьбу человека.”[17]  Книга виховує дитину, надає наснаги, допомагає жити, всебічно розвиває, примушує хвилюватися за своїх героїв, понурюватися у світ казок, фантазій, пригод, вона дає можливість стати її головним героєм та відчути на собі все вище сказане. Тому читання книжок в системі виховання сучасної української школи займає особливе місце.

Понад 30 років видатні  педагоги, вчені України країн  колишнього радянського союзу працюють над проблемами поліпшення уроків позакласного читання – розробляють методичні рекомендації до підготовки і проведення уроків позакласного читання та їх проведення, розробляють тематику занять бо позакласне читання – це засіб керівництва самостійним читанням. Воно прислуговує чудовим засобом виховання, розвиває бажання учнів вчитись, багато знати та вміти, прищеплювати любов до своєї рідної країни, до Батьківщини, виховує патріотизм та гуманізм, формує соціальне та громадське самопізнання молодших школярів. Також в останні роки окремі аспекти проблеми формування школярі-читачів зайняли своє вирішення в наукових працях вітчизняних вчених-педагогів В.Скріпченка, О.Савченка, В.Острогорського, В.Неділька, Т.Бугайко та інших.

Проте, треба зауважити, що виникають проблеми оновлення змісту й удосконалення структури уроків позакласного читання та їх проведення, а деякі вчителі (з власних  спостережень на практиці) зовсім не проводять  уроки позакласного читання, а замість  них проводять уроки математики, української мови тощо. Також треба  зауважити, що втрату зв’язків з книжкою  в ранньому віці неможливо компенсувати в майбутньому. Маленький читач  лише вступає в майбутнє життя, у  нього не має життєвого досвіду, і книга  для нього є невичерпаним джерелом відомостей, у ній він знаходить відповіді на свої незліченні „чому?”. Книжки прочитані в дитинстві, часто запам’ятовуються на все життя, впливають на подальший розвиток, на світосприймання, виробляють певні норми поведінки. Тому полягає актуальність розглядання теми моєї курсової роботи.

Об’єкт: процес навчання в позакласного читання в початкових класах.

Предмет: методика роботи з позакласного читання в початкових класах.

Мета: проаналізувати процес організації позакласного читання  та виявлення читацьких інтересів учнів на основі експерименту.

Гіпотеза: застосовування  різноманітних методів і форм навчання на уроках позакласного читання, використання ТЗН, дасть змогу підвищити читацьку самостійність учнів і активність дітей на уроках.

Задачі дослідження: вивчити психолого-педагогічну літературу; вивчити методико-педагогічну літературу по темі „Позакласне читання в початкових класах”; провести практичне дослідження;

Методи дослідження: вивчення науково-педагогічної літератури, джерел, спостереження за діяльністю вчителя та учнів, педагогічний експеримент. 

 

 

РОЗДІЛ 1 ПОЗАКЛАСНЕ ЧИТАННЯ ЯК РІЗНОВИД КЛАСНОГО ЧИТАННЯ.

1.1 Особливості  позакласного читання в молодших  класах.                 

Школа озброює дитину навичками  читання, тобто формує читця. Але цього недостатньо: вона повинна виховувати активного читця, який би був в змозі самостійно прочитати книгу та розібратися в ній , мав би потребу систематичного читання, вмів би вибирати потрібну книжку за визначеною темою, читав би не тільки книжки, але й газети, журнали, користувався би довідковою літературою(енциклопедіями, словниками, довідниками, додатковою літературою тощо). Всі ці навички формуються на уроках позакласного читання.

ПОЗАКЛАСНЕ ЧИТАННЯ  – це поняття багатоскладове; це невід’ємна складова курсу читання в початковій школі. До позакласного читання входить:

- ознайомлення учнів із  творами, рекомендованими програмою  початкових класів;

- розширене читання творів  письменника, який вивчається  за програмою, з метою поглибленого  засвоєння його творчості й  епохи , в яку він жив й  творив й творив майстер художнього  твору.

Цими двома видами позакласного читання керує вчитель, проводить  їх відповідно до програми з літератури.

-   стихійне самостійне читання.

Воно менш за все кероване, а в такому читанні найяскравіше виявляються смаки читача, спрямованість  зацікавлень особистості, внутрішній світ учнів.  

ОСОБЛИВОСТІ ПОЗАКЛАСНОГО ЧИТАННЯ: 

-    це один із важливих шляхів літературного розвитку; 

-    це один із шляхів морально-естетичного виховання учнів; 

-    це система, що формує всебічно розвинену особистість; 

-  позакласне читання передбачає багату скарбницю для саморозвитку; 

- уроки позакласного  читання спрямовують учнів на  самостійну роботу з  творами; 

-    позакласне читання виробляє потребу в читанні; 

-    позакласне читання передбачає свободу вибору книжок; 

- уроки позакласного  читання можуть мати р.ізноманітні  форми навчання (виставки книг, читацькі  конференції, літературні диспути,  уроки бесіди тощо).   

 Уроки позакласного  читання збагачують знання з  літератури, поглиблює вміння і  зміцнює навички молодших школярів.

1.2 Мета та завдання  позакласного читання в молодших  класах.

Провідною ідеєю позакласного читання в молодших класах було, є і буде поглиблення інтересів  до читання і художньої літератури (не тільки до української художньої  літератури, а й до зарубіжної), зокрема, усвідомлення значення читацької діяльності як засобу успішності навчання і розвитку особистості, свого „я”.

Основною метою позакласного читання в молодших класах являється  формування в учнів стійкої потреби  самостійного й осмисленого читання, формування потреби систематичного читання книг, спираючись на знання й навички. Досягти цієї мети можна  лише на основі вироблення в школярів позитивного ставлення до читання  за власною ініціативою.    

У першому та другому класах молодших школярі спочатку треба  навчити вірно та добре читати, методично вірно працювати з  книжкою і доступним колом  читання. Необхідно прищеплювати любов  до самої книжки, до різних жанрів літератури (казки, байки, фольклор тощо), до рідної та зарубіжної літератури. Якщо за ці навчальні  роки учнів навчити всьому цьому, то в них сформуються навички  самостійної роботи з книжкою  і можна вже сміливо  переходити до наступних етапів навчання. 

 У третьому та четвертому  класах вже постають завдання  перед вчителем такі як: продовжувати  формувати навички та потребу  самостійно і свідомо вибирати  і осмислено читати доступні  дитячі книжки; розширювати читацькі уміння учнів, формувати тип правильної читацької діяльності. Відповідно до цих етапів вчителем мають бути розв’язанні завдання, які визначенні Державним стандартом України з курсу читання молодших класів, тобто програмою 1- 4 класів.

Завдання позакласного читання в початкових класах:

- ознайомити учнів з  широким та доступним колом  дитячого читання;

- формувати спеціальні  уміння самостійно та продуктивно  працювати з дитячою книжкою,  орієнтуватися у світі книжок  і вибирати їх для задоволення  власних пізнавальних потреб;

- формувати в учні вміння  самостійно працювати з різними  джерелами друкованої продукції  для знаходження потрібної інформації;

- накопичення у школярів  досвіду спілкування з дорослими  та однолітками на основі прочитаного;

- ознайомити дітей з  різними формами проведення цікавого  і змістовного дозвілля з книжкою;

- виховувати кваліфікованого  читача, здатного вбирати в себе  інтелектуальний, морально-етичний,  естетичний досвіди людства у  творах дитячої літератури;

- навчити користуватися  довідковою літературою та бібліотечно-бібліографічними  позначками;

-   вчити читати і вміло представляти великі за обсягом твори;

- розширення та поглиблення  знань молодших школярів з  навколишнього середовища. Формування  елементів наукового світогляду;

-   моральне, естетичне та  трудове виховання молодших школярів; 

  розвиток мовлення (головним чином, усного) та мислення;

-   формування уявлень про літературні елементи.

Кожна з цих задач має  свої конкретні шляхи реалізації, але розв’язуються в взаємозв’язку  з рештою у процесі всієї роботи на уроках класного та позакласного читання.  

1.3 Зв’язок класного  та позакласного читання.

Позакласне і класне читання  не ізольовані і не відірвані одне від одного. Позакласне читання ґрунтується  на знаннях і уміннях, здобутих учнями на уроках класного читання. Успіх позакласного читання залежить передусім від  сформованості навичок читання  вголос і про себе. Без цього  використати програмові вимоги позакласного читання неможливо. Звідси й залежність уроків позакласного читання від  класного. Уроки класного читання  розвивають у дітей свідоме читання, без чого не уявляється ефективна  робота над вихованням  активного читача.

Свідоме читання – це розуміння тексту, знаходження причиново-наслідкових зв’язків в описуваних подіях, уміння відповісти на запитання переказати частину твору, чи весь твір, знайти необхідні для відповіді місця у тексті і процитувати їх. Цьому діти навчаються на уроках класного читання. Позакласне читання спирається і на ту любов до книги, яка з’являється у дітей в процесі роботи над творами на уроках класного читання.

Позакласне читання сприяє ефективному виконанню завдань  класного читання. Розширення читацького кругозору дозволяє вчителеві вводити  до класного читання елементи зіставлення, порівняння, узагальнення, що збагачує методику проведення класного читання.

Але тематична методика не рекомендує прив’язувати позакласне читання до класного. Це однак не означає, що вчителеві взагалі не дозволяється пов’язувати тематику позакласного читання з класним.

До взаємозв’язку між  позакласним і класним читанням слід вдаватися лише тоді, коли для  цього є умови і виникає  необхідність. Взагалі позакласне і  класне читання можуть не збігатися  ні тематично, ні за авторами, ні за жанрами. Залежить це від віку учнів, від їх підготовленості, від умов роботи школи.

 

Розділ 2 Організація  позакласного читання в початкових класах. 

 

2.1 Форми керівництва  позакласним читанням в молодших  класах. 

 

Уміле керівництво позакласним  читанням в початкових класах стимулює самостійне читання  та творчому розвиткові школярів

Позакласне читання має  свою специфічну форму керівництва  – урок. Така організаційна форма керівництва з’явилась у 1954-1955 навчальному році, коли в програму з літератури були внесенні спеціальні години для бесід з позакласного читання.  

Багато вчених займалися  проблемою організації уроків позакласного читання в молодших класах. Цінні  для нас поради стосовно уроків М.Рибникової. Основним завданням позакласного читання  вона вважала підготовку учнів до подальшого життя. Але ця підготовка може бути здійснена лише тоді, коли художня література не тільки розвиває в школярів уміння бачити життєві  явища, природу, людину у праці, уміння роздумувати над побаченим та прочитаним, відчути настрій твору,  головних героїв, а й ще потім передати його в живому точному слові (переказати правильно події які відбувалися в творі, зміст твору тощо).

М.Рибникова радить на уроках позакласного читання йти від  життєвих вражень до книжки, до художнього образу і потім, будучи збагаченим образами і почуттями письменника, знову  звертатися до життя, бачити його повніше  і глибше.

Уроки позакласного читання  в молодших класах можуть мати  й специфічні форми організації – допоміжні форми керівництва. Вони складають фон для звичайних уроків.

ПРОПАГАНДА КНИГ. Вчитель в класі вивішує списки рекомендованої літератури, які він повинен періодично поновлювати та доповнювати. Рекомендаційний список літератури може бути написаний вчителем від руки на звичайному аркушу паперу (тільки в 3-4 класах) або оформлений у вигляді плакату (додаток 1.). Бібліотекар або вчитель організує вистави книжних новинок або книжки на теми національних, міжнародних та народних свят, виставки, які присвяченні творчості письменника тощо. В шкільній або в класній газеті заносяться відгуки школярів о прочитаних книжках, випускаються монтажі о творчості письменника, о книгах на ту чи іншу тему тощо. Книжки пропогандуються також в безпосередньому  спілкуванні з учнями: в виступах бібліотекаря в класі, в індивідуальних бесідах вчителя з дітьми.

ІНДИВІДУАЛЬНА ДОПОМОГА ТА ЩОДЕННИЙ КОНТРОЛЬ.

Вчитель проводить бесіду з школярами про ту книжку яку  він зараз читає або вже  прочитав, обмін власними думками, порівняння книжки з кінофільмом, обговорення  ілюстрацій, перегляди  записів школяра про прочитані книжки, аналізування  творі-відгуків про прочитане, відвідування бібліотеки або книжкового магазину вчителем разом із учнями, відвідування школярів на дому та ознайомлення з його домашньою бібліотекою, бесіда з батьками про читання школяра тощо.

МАСОВІ ПОЗАКЛАСНІ ЗА ХОДИ.

Переважна більшість школярів  в позакласній роботі збагачує свої знання з літератури, словниковий запас, поглиблює вміння, зміцнює навички, розвиває пам’ять, мовлення, світогляд.

В підготовці масових заходів  з позакласного читання обов’язково  приймають участь самі школярі: вони готуються до виступу, випускають монтажі, підготовлюють виставки, зустрічають  гостей, організують ігри, вікторини. До підготовки масових свят  обов’язково  приймають участь самі школярі: вони готуються до виступу, випускають монтажі, обладнують виставки, зустрічають гостей, організують ігри, вікторини тощо. Частіше за всього до підготовки масових свят залучаються учні старших класів.

На масові свята з позакласного читання запрошуються батьки, рідні  та друзі; найчастіше вони приймають  участь  у святах, ранках, зустрічах тощо.  

Форми  масових позакласних заходів в молодших класах:

1.         Організація й проведення навчальних олімпіад з літератури.

2.         Робота літературного гуртка (драматичний гурток, літературознавча студія, поетичний гурток  та інше).

3.         Підготовка  та відзначення ювілею письменника („Шевченко – видатний український письменник,,)

4.         Літературні вечори:

-           ювілейні;

-           тематичні;

-           історико-літературні;

-           жанрові;

-           сезонні („Гаї шумлять”, „Надворі весна вповні”).

5.         Читацькі конференції.

6.         Турніри, конкурси (на кращого поета-початківця, на кращу пісню та таке інше).

7.         Зустрічі з письменниками, журн6алістами, вчителями старших класів з літератури.

8.         КВК.

9.         Вікторини. Літературні екскурсії.

ЗАПИС ДО БІБЛІОТЕКИ.

До шкільної першокласники  записуються за згодою вчителя, за мірою  оволодіння навичками читання. До кінця  першого семестру вже стають читцями  бібліотеки. Один чи два рази на місяць вчитель відвідує бібліотеку, знайомиться  з читацькими формулярами та бесідує  з бібліотекарем школи. Зазвичай школярі записуються до іншої  бібліотеки – районної, міської, сільської, при клубі та інші. Відвідування нешкільної бібліотеки дуже розвиває учнів, та цю роботу слід заощаджувати.

ОБЛІК ПРОЧИТАНОГО.  

Робити облік прочитаного  можна за бібліотечними формулярами. Але бажано заволікати кожного школяра-читця  до цієї роботи. Можна використовувати  читацькі щоденники починаючи з  першого класу. В першому класі  до кінця року записують назви  книжок та фамілію її автора; у другому класі до цього додається підзаголовок, кількість сторінок, місце та рік видання, дата прочитання; в третьому класі – відгук про книгу або зжате зауваження про її зміст. Друга форма обліку прочитаного – конверти, куди вкладаються аркуші з записом відомостей про прочитану книжку; такий конверт подається вчителю за вимогами. Третя форма – ті ж картки, але вкладаються вони не в конверти, а в індивідуальні кишеньки на спеціальному класному стенді; остання форма зручна тим, що кожен учень в класі можуть дізнатись, що читає його товариш.

Найбільше поширення в  школах отримали читацькі щоденники, тому що вони найкраще зберігаються, їх легше  перевіряють.

Облік прочитаного роблять  також в усних формах: учні говорять про прочитані книжки на уроках позакласного читання, на звичайних уроках читання, в індивідуальних бесідах з вчителем.

Головне завдання вчителя  – залучити учня до читання дитячих  книжок в усьому тематичному та жанровому  обсязі, доступному дитячому віку.

Отже, позакласне читання  здійснюється в різних сферах учнівського  життя: на уроках та в позакласний  час. Це і визначає різноаспектні  напрямки роботи вчителя, яку він  виконує, керуючи самостійним читанням дітей. Перший: учитель дає завдання і прищеплює дітям читацькі уміння на уроках позакласного читання. Другий: в обов’язки вчителя входить  підготовка та проведення масових позаурочних  заходів, пов’язаних з читанням. Третій: вчитель повинен пропагандувати читання, створення домашніх бібліотек  у сім’ях школярів. 

Таким чином, керівництво  позакласним читанням виявляє собою  складний комплекс форм роботи школярів, вчителя, бібліотекаря.

БІБЛІОТЕЧНІ УРОКИ.

Програмою передбачаються бібліотечні  заняття, які проводяться в кожному  класі кілка разів на рік у  шкільній та дитячій (районній, міській) бібліотеці.

Мета бібліотечних занять полягає в тому, щоб ознайомити молодших школярів з бібліотекою, її книжковими фондами, принципами розстановки  книжок на полицях у відкритому для  доступу фонді, формування умінь  користуватися довідково-бібліографічними апаратом бібліотеки тощо.

2.2 Загальні вимоги  до проведення та організації  уроків позакласного читання  в початкових класах.

Цілеспрямоване формування читацької самостійності молодших школярів відбувається поетапно. На кожному  етапі навчання визначаються завдання, які враховують особливості даного вікового мікроперіоду,  обумовлюється методика роботи та організація навчальної діяльності учнів, вимоги до навчального матеріалу, види бібліотечно-бібліографічної допомоги, типи, структура уроку (заняття) тощо.

Так, Наприклад у методиці роботи з дитячою книжкою в  першому класі важливе місце  займає формування у шестирічних  учнів  умінь слухати-розуміти читання дорослого. Починаючи з другого класу, коли школярі оволодівають відповідним рівнем навички читання, особливе місце на уроках позакласного читання посідає  розвиток умінь самостійно сприймати й розуміти письмові (друковані) зв’язні тексти. Відповідно і структурі заняття з числа інших компонентів виділяється самостійне читання твору.

Як відомо, самостійний  ритм життя вимагає від людини швидкого реагування на умови, що швидко змінюються, здатності орієнтуватися  у величезному потоці інформації. Вже у першому класі учні ознайомлюються з новими правилами гігієни читання, з найпростішими структурними елементами дитячої книжки, з умінням правильно  називати книжку, твір тощо. У наступних  класах учні засвоюють принципи розстановки  книжок у дитячій бібліотеці, практичні  уміння орієнтуватись у дитячій  книжці, користуватись її довідковим апаратом, уміння добирати книжки на певну  таму з допомогою тематичної полиці, книжної виставки, рекомендаційного списку, знаходити потрібну інформацію у відповідних словниках, енциклопедіях  і таке інше.

Етапи формування читацької самостійності молодших школярів.

ПЕРШИЙ ЕТАП –  підготовчий. Це етап охоплює весь перший семестр 1 класу. Уроків позакласного читання на цьому етапі майже не має: на роботу з дитячою книжкою рекомендується відводити до 20 хвилин один раз на тиждень. Якщо учні класу мають достатній рівень підготовки з читання, вчитель може проводити заняття упродовж усього уроку. На цих уроках вчитель або учні, які оволоділи грамотою  читають першокласникам доступні твори. Діти вчаться сприймати на слух розповіді, казки, елементарно оцінюють прочитане, малюють словесні картинки за прочитаним, ознайомлюються з основними правилами гігієни читання та користування з книгою, співвідносять зміст з заголовком.

Одним із основних завдань  позакласного читання на підготовчому етапі є пробудження у школярів інтересу до дитячої книжки, формування початкових умінь самостійно з нею  спілкуватися.  

ДРУГИЙ ЕТАП –  навчальний. Це другий семестр першого класу та другого класу. Вводяться самостійні щоденні уроки позакласного читання. Розширюється коло читань.  

На цьому етапі учні ще відрізняються один від одного за темпом читання: одні читають словами, інші – по складам. Як ті, так і  інші поки не можуть вільно ще читати книжки, які дуже заволікають їх увагу. Повільне, невиразне читання не задовольняє  молодших школярів, не дає радості  спілкування з книжкою засмучується поганою технікою читання. На цьому  етапі особливо потрібен тактичний  та уважний індивідуальний підхід вчителя  Необхідно привчити маленького читця  до спілкування з книжкою „один  на один”. Тому на навчальному етапі  позакласного читання не можна ще задавати класу якусь книжку до зазначеного  терміну; книжки читаються на уроках; завдання для домашнього читання  індивідуалізовані. В класі завжди є декілька учнів, які читають  вільно. На цих школярів вчитель  опирається, організуючи взаємодопомогу.

Завдання для читання  диференціюються і на уроці: „слабші” учні читають уривки твору, які не містять складних побудов та незнайомих слів. До кінця навчального  навички читання удосконалюються, багато читають плавно та виразно. Індивідуальні розрізнення більш зменшуються. Збільшується загальна начитаність учнів та їх досвід учбової праці.

На цьому етапі в  учнів формується певний читацький  кругозір, вони навчаються усвідомлять  фактичний зміст твору, виділяти основних персонажів, практично розрізнюють  текст за жанровими ознаками, прогнозуючи  орієнтований зміст незнайомої книжки, спираючись на такі основні показники  поза текстової інформації: прізвище письменника, заголовок твору, ілюстрації, зміст (перелік) творів, роблять простіші записи про прочитане, вчаться розповідати  про прочитане, обговорювати оповідання та коротко виражати до нього своє відношення. Ознайомлення з новою  книжкою та текстом художнього твору  відбувається на уроці під керівництвом вчителя.

Таким чином, школярі оволоділи  комплексом знань, практичних умінь, навичок, що дозволяє їм на наступному ТРЕТЬОМУ ЕТАПІ – основному, самостійно розв’язувати завдання, які складають сутність читацької діяльності.

До кінця основного  етапу всі учні початкових класів повинні оволодіти навичками  та вміннями, які необхідні активному  читачу: технікою читання, орієнтованими  та гігієнічними вміннями, а головне, вони повинні полюбити книжку та самостійне читання. Тобто У 3 – 4 класах самостійне читання учнів стає істинно позакласним. А на уроках відбувається колективне обговорювання того, що діти прочитали  заздалегідь.  У 3-4 класах уроки позакласного читання проводяться один раз на 2 тижня (загалом 17 годин на рік). Педагог виділяє на такі заняття із загальної кількості годин, відведених на уроки класного читання.