Основні шляхи перекладу назв організацій, установ, торгівельних компаній

Кременчуцький університет економіки, інформаційних  технологій і управління

Кафедра теорії та практики перекладу 
 

КУРСОВА РОБОТА

з навчальної дисципліни «Практика перекладу  з основної іноземної мови»

Тема: «Основні шляхи перекладу назв організацій, установ,

торгівельних  компаній» 
 

                                                                         Студентки другого курсу 

                                                        Групи ПД-06-2

                                                                           Факультету гуманітарного

                                                                          Бацевої Каріни Борисівни                                                                    

                                                                Науковий керівник:

                                                                                Кандидат філологічних наук,

                                                                  доцент Чрділелі Т.В. 
 

Кременчук 2009                                                                                  

Зміст

Вступ 3
1. Назви закладів та організацій  в системі власних назв …………………... 5
   1.1. Власні назви. Їх види ………………………………………………….. 5
   1.2. Структура та семантика назв установ та організацій у мові………… 9
2. Проблеми перекладу назв установ  та організацій у мові………………… 12
   2.1. Способи перекладу назв організацій та установ……………………… 12
   2.2. Проблеми перекладу міжнародних та всесвітніх  назв установ та організацій ……………………………………………………………………..         
18
   2.3. Проблеми перекладу назв установ та організацій за регіональним або регіонально-галузевим чинником ………………………………………..  
24
   2.4. Проблеми перекладу назв торгових підприємств ……………………. 25
Висновки ………………………………………………………………………. 29
Список  використаних джерел ………………………………………………... 31
Додатки ………………………………………………………………………... 33
Загальна  кількість сторінок…………………………………………………… 42
 
 
 
 
 
 

Вступ

     Переклад  має довгу історію. Все почалося в ті давні часи, коли виникла  потреба у людях, що володіли б декількома мовами і могли б бути посередниками при спілкуванні різних мовних націй. Але як самостійна наука переклад сформувався лише на початку ХХ ст. В умовах розширення міжнародних зв'язків та обміну інформацією перекладознавство швидко розвивалось і цей процес триває і досі, так як мова постійно оновлюється за рахунок неологізмів та запозичень. З'являються нові теорії, погляди на проблеми перекладу.

     В наш час, час динамічного розвитку, що постійно відбувається і впливає на всі сфери людської діяльності, час, коли обмін інформацією став, можливо, як ніколи грандіозним, прямо пропорційно ростуть і вимоги до перекладу, а саме до якості останнього. Більшість журналістів, вчених, редакторів, перекладачів, референтів, бібліографів, бібліотекарів та інших – кожного дня стикаються з необхідністю писати іноземні назви установ та організацій в українському тексті. Як бачимо, проблема перекладу назв установ та організацій є, безумовно, актуальною темою.

     Мета даної курсової роботи полягає у дослідженні проблеми перекладу назв установ та організацій.

     Завдання. 1. Узагальнити функціонування власних назв у мові; 2. проаналізувати структуру та семантику назв установ та організацій у мові; 3. розглянути проблеми перекладу назв установ та організацій.

     Об’єктом дослідження є назви установ, організацій та торгівельних компаній.

     Предметом дослідження є особливості перекладу назв установ та організацій з англійської мови на українську, і навпаки.

     Методи. Відповідно до цільових настанов аналіз фактичного матеріалу в курсовій роботі передбачає використання ряду методів. Серед них як визначені метод суцільної вибірки, метод типологічного аналізу, метод лінгвістичного аналізу.

     Теоретична  значущість. Для будь-якого перекладача переклад назв установ та організацій є, з одного боку, цікавою, а, з іншого, важкою та відповідальною працею, адже недостатнє знання історії, культури, суспільного ладу, особливостей політичного життя може стати причиною неадекватного перекладу, що просто або не буде сприйматись реципієнтом, або буде сприйматись, але не належним чином. Причиною останнього є і те, що назви установ та організацій досить часто – це назви, які найбільш яскраво відображають своєрідність культури або політичного життя народу-носія. Особливості культури, політики, суспільного життя, тощо можуть бути не відомі певній людині з іншої країни і саме тут вся відповідальність за “зрозумілий “ людині переклад лягає на перекладача. Що є певним вкладом в теоретичні джерела.

     Практична значущість. Узагальнений у роботі матеріал та результати аналізу можуть бути застосовані: при підготовці до певних наукових робіт по даній темі, що стосується проблем адекватності перекладу назв установ та організацій; у теорії і практиці перекладу. Результати даної курсової роботи можуть бути використані для спецкурсів, для написання рефератів, а також для науково-пошукової роботи студентів.

     В даній курсовій роботі переклад назв установ та організацій розглядається на прикладі перекладу статей англійської та української преси, так як засоби масової інформації і газети, якнайповніше відображають культурне, суспільно-політичне та духовне життя країни.

     В даній роботі представлено різні  погляди вчених на переклад різноманітних назв установ та організацій, розглядається специфічність їх перекладу.

     Структура й обсяг роботи. Дана курсова робота складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел (25 найменувань), додатків (300 найменувань). Список джерел використаної літератури займає 2 сторінки, а додатків – 10 сторінок. Загальний обсяг курсової роботи становить 40 сторінок, із них 30 сторінок основного тексту. 

1. Назви закладів  та організацій  в системі власних  назв

1.1. Власні назви. Їх види

     ВЛАСНІ  НАЗВИ – індивідуальні найменування окремих одиничних об’єктів, тобто назви, що властиві саме цьому предметові, є виразником його індивідуальності серед інших схожих на нього. [24]

     У сучасній лінгвістиці власні імена  часто визначаються як номінативні  лексичні одиниці на відміну від загальних слів, які вважаються маркованими одиницями. Інакше кажучи, у власних імен на перший план виходить функція номінативна – називати, щоб відрізняти однотипні об'єкти один від одного, в протилежність загальним словам, основна функція яких – називати, щоб повідомляти значення, конотувати.

     Власні  назви служать для особливого, індивідуального позначения предмета безвідносно до ситуации и без забов’язань, уточнюючих визначення.

Всі власні назви несуть в собі значення предметності, тобто мають частину їх вмісту, являються як би узагальненням існування деякого предмета (чи суті, яку ми уявляємо собі як предмет).

     Більшість власних імен позначають якийсь клас предметів, серед яких один предмет особливо виділяеться. Дивно було б взагалі говорити про «антропоніми», «топоніми» та інші категорії власних імен, якщо б вони не були пов’язані відповідно з поняттям «людина», «територіальний об’єкт» та ін. чи якщо б цей зв’язок був чимось цілком залежним від контексту та власного бажання говорячих.

     Власні  імена несуть в собі якусь інформацію саме про цей предмет, про його властивості. Ця інформація може бути багатою чи бідною, і вона буває в різній мірі відомою в різних сферах спілкування. Якщо ця інформація отримує росповсюдження в масштабах всього мовного колективу, то це значить, що відомості про даний предмет являються частиною мовного значення власного імені.

     Відрізняють власні назви від загальних по декільком ознакам. Першою ознакою  є належність одиниці – це провідна ознака власних назв, тобто кожній особі її ім’я належить індивідуально, незалежно від наявності чи відсутності тезок. І другою ознакою, яка розрізняє власні та загальні назви, є відношення до поняття: загальні назви – носії понять, а власні назви включають усю відому мовцеві інформацію про свої денотати, без певних узагальнень, і тому пов’язуються з поняттями лише тією мірою, якою вказують на різновид об’єктів, до яких належать їх денотати.

  За денотатами розрізняють такі класи власних назв:

1) особові  імена людей (антропоніми);

2) назви  географічних об’єктів (топоніми);

3) назви  космічних об’єктів (космоніми);

4) найменування  божеств, міфічних істот (теоніми,  міфоніми);

5) клички  тварин (зооніми);

6) назви  відрізків часу, подій (хрононімія);

7) назви  окремих предметів (хрематонімія, що включає назви матеріальних  предметів – кораблів, ураганів, алмазів тощо та витворів духовної культури – заголовки творів, назви музичних п’єс, творів живопису, кінофільмів та ін.);

8) назви  організацій, виробничих та суспільних  об’єднань (ця група власних  назв позначається терміном ергонімія і включає величезну кількість найменувань – від партій, товариств, заводів, вузів до кінотеатрів, кооперативів, магазинів, фірм тощо). [3]

     Так як назви організацій та установ  входять до системи власних назв, то й мають відповідні правила написання. З правил правопису, знаємо, що власні імена можуть писатися, як з великої літери, так і з маленької літери.

     Якщо  розглядати назви установ та організацій  як складову особливої системи власних назв, то можна розділити їх за призначенням та виявити структуру організацій тієї чи іншої групи. Це дозволить порівняти структуру назв українських та англійських організацій. Виділимо наступні групи:

     1) найвищі державні установи: Supreme Court of USA; National Bank of USA;

     2) найвищі міжнародні організацій: WPC (World Peace Council) – Всесвітня рада миру (ВРМ); WCC (World Council of Churches) – ВРЦ (Всесвітня рада церков); IOС (International Olympic Committee) – Міжнародний олімпійський комітет (МОК); IMA (International Monetary Fund) – Міжнародний валютний фонд (МВФ); IDA (International Development Association) – Міжнародна асоціація розвитку (MAP); ICC (International Chamber of Commerce) – Міжнародна торгова палата (МТП); 
         
3) установи, у назвах яких першому слову – видовому найменню підпорядковані інші видові найменування: Presidential Administration of Ukraine, Asambleja of the Council of Europe;

     4) державні, громадські, профспілкові, релігійні  та інші установи, органи і організації України (крім найвищих) і зарубіжних держав: The Australian trade union congress (Австралійський конгрес тред-юніонів); Association of reserve officers of Ukraine (Асоціація офіцерів запасу України), the higher arbitration court of Ukraine (Вищий арбітражний суд України), the main state tax inspection of Ukraine (Головна державна податкова інспекція України), the Navies of Ukraine (Військово-морські сили України).

     5) державні установи, військових і громадських організацій: White House; The Pentagon; The Capitol;

     6) міністерства і відомства та їхні структурні підрозділи, урядові та парламентські комісії тощо: Тhe Securities and Exchange Commission (Комісія по цінним паперам і біржам); The Department of Homeland Security (Міністерство внутрішньої безпеки); The Department of Agriculture (Міністерство сільського господарства);

     7) установи місцевого значення: Krylov Shipbuilding Research Institute (Суднобудівний науково-дослідницький інститут ім. Крилова); ALASCOM – Alaska Communications corporation (ALASCOM – Корпорація зв’язку регіону Аляски); The Kiev military district (Київський військовий округ);

     8) міжнародні громадські профспілки та інші організації (крім найвищих): The world weather service (Всесвітня служба погоди ), Children's fund of the United Nations (Дитячий фонд ООН); WFY – World Federation of Youth (Всесвітня федерація молоді – ВФМ); WFIS – World Federation of Independent Scouts (Всесвітня федерація незалежних скаутів); World Association of Guides and Girl Scouts (Всесвітня організація дівчат скаутів); WIPO – World Intellectual Property Organisation (Всесвітня організація з інтелектуальної власності – ВОІВ); WMO – World Meteorological Organization (Всесвітня метеорологічна організація – ВМО);

     9) політичні організації: Democratic Union ‘’Ukraine”, The Labour party of the Great Britain (Лейбористська партія Великобританії; the inter-regional block of reforms (Міжрегіональний блок реформ), Federation of liberal and democratic parties of European communities (Федерація ліберальних і демократичних партій Європейського співтовариства); TheLiberal Democratic Party of Japan (LDPJ) (Ліберально-демократична партія Японії – ЛДПЯ);

     10) виробничі об’єднання, підприємства, фірми, культурно-освітні, наукові, навчальні установи, заклади культури, спорту, торгівлі, побуту тощо (повне офіційне найменування): The House of children's creativity (Будинок дитячої творчости; NLGI – National Lubricating Grease Institute  (АНІПЗМ – Американський національний інститут пластичних змащувальних матеріалів); IP – Institute of Petroleum  (БІН – Британський інститут нафти); Institute of Biochemistry  (Інститут біохімії);

     11) родові назви типу банк, видавництво, відділення, комплекс, компанія, рада, сектор, товариство, управління, президія, приймальня, фірма в неофіційному вживанні: The agrothought complex (агропромисловий комплекс); publishing house «Osvita» (видавництво “Освіта”); Department of culture (відділ культури); Department of the humanities (відділ гуманітарних наук);

     12) традиційні неофіційні назви вітчизняних і закордонних державних (представницьких та адміністративних) органів: The Bundesrat, Department, the Congress, Municipality, Parliament, the Senate. [22]

     Всі власні назви утворюють свою особливу систему, в якій певне місце займають назви установ та організацій. В  свою чергу, всі власні назви поділяються на окремі підгрупи за способом утворення, тобто за своєю структурою. 
 
 
 
 

1.2. Структура та семантика назв установ та організацій у мові

     В процесі розвитку світу відбувалось  активне поповнення мовного фонду, як української, так і багатьох інших мов. Це стосується і структури назв організацій та установ, які бувають прості (одне слово) та складні (два і більше слів). Останні мають властивість підлягати процесу абревіації чи скороченню. Серед інновацій – чимало абревіатур, що фіксують нові або оновлені реалії громадсько-політичного життя (це назви нових партій, політичних спілок, громадських організацій, об’єднань та ін.).

     Особливість абревіації як способу словотворення  полягає в тому, що вона спрямована на створення більш коротких порівняно  з вихідними структурами (словосполученнями  або реченнями) номінацій-синонімів.

  Як не дивно, але найчастіше абревіації підлягають саме назви органів державного управління, державних установ та керівних посад: AFL – CIO – American Federation of Labour-Congress of Industrial Organisations; АФП – КВП – Американська Федерація Праці – Конгрес Виробничих Профспілок; ТОВ – Товариство з Обмеженою Відповідальністю; LLC – Limited liability corporation; ВР – Верховна Рада; VR – Verkhovna Rada.

     Найбільш  продуктивним способом абревіації в  цій групі назв виявився ініціальний (коли абревіатура складається з початкових звуків або літер слів, що входять до словосполучення): Word Organisation of the Scout Movement (WOSM) – Всесвітня Організація Скаутського Руху (ВОСР); WFTU (World Federation of Trade Unions) – ВФП (Всесвітня Організація Профспілок), Organisation of the Petroleum Exporting Countries – Організація Країн Експортерів Нафти .

     Але досить цікавим виявився усічено-словесний  спосіб абревіації (коли абревіатура складається з початкової частини слова (слів) та цілого слова), що є більш властивим для української мови: INTERPOL – Міжнародна поліція, але властиве для української мови скорочення  в англійській мові може мати зовсім інший вигляд, наприклад: Нацбанк – NB (National Bank);  Генпрокуратура – GP (General Prosecution).

     Окрім назв державних установ та посад часто скорочуються й назви партій, громадських організацій та об’єднань: УНР – Українська Народна Республіка; UNR – Ukrainian National Republic; Асоціація легкоатлетів України (АЛУ) – Ukrainian Light Athletics Association (ULAA).

     Якщо  перелічені вище абревіатури назв партій є офіційно визнаними і регламентованими, то такі абревіатури, скажімо, як « РІПка» («Реформи і порядок»), «Відро» («Відродження регіонів»), слід розглядати лише як один з можливих результатів журналістської мовотворчості.

     Абревіатури назв підприємств, установ та організацій  найчастіше утворюються за схемою: форма власності організації – у вигляді офіційно визнаної ініціальної абревіатури: в українському варіанті (ВАТ, ЗАТ та ін.) + назва організації – у вигляді ініціально-уламкової («Нафтопроммаш»). Але в англійському – навпаки: назва організації + Со. (Corp. та ін.).

     Майже всі абревіатури назв міжнародних  об’єднань та організацій є ініціальними, а вживання їх чітко регламентоване. Частина таких абревіатур утворена від початкових літер слів (МВФ – Міжнародний Валютний Фонд; IMF – International Monetary Fund; ЄЕС – Економічна Рада Європи; EEC – European Economic Council).

     Є частина абревіатур, які при вимові звучать як єдине слово, утворене від початкових літер слів (ЮНЕСКО – UNESKO англ. United Nations Educational, Scientific and Cultural Organization; НАТО – NATO, англ. North Atlantic Treaty Organization). [12; 427]

     Таке  різноманіття варіантів написаних власних назв може утворити певні труднощі при перекладі. Хоча на перший погляд, може здатися, що переклад власних імен не представляє особливих труднощів. [1] 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

2. Проблеми перекладу назв установ та організацій у мові

     Найбільшу складність викликає переклад назв установ  та організацій. Це пов’язано з  відсутністю можливості знайти довідник, в якому знаходились би однозначні способи перекладу назв. Проте, правила гарного тону у перекладача вимагає перекладати назви установ та організацій. Перш за все при виборі варіанта перекладу слід керуватися власними перевагами представників організацій. Вибір конкретного способу перекладу залежить від конкретного перекладача. 
 
 
 

2.1. Способи перекладу назв організацій та установ

Існує декілька способів перекладу власних імен:

      •      транслітерація;

      •      транскрипція;

      •      транспозиція;

      •      калькування.[13; 280]

     Наряду  з перекладацькою транслітерацією  для мовних одиниць, які не мають  безпосереднього відповідника в  перекладацькій мові  іноді використовується калькування – відтворення не звукового, а комбінаторного складу слова чи словосполучення, коли складові частини слова (морфеми) чи фрази (лексеми) перекладаються відповідними елементами перекладацької мови. Калькування як перекладацький спосіб послужило основою для більшого числа різного роду запозичень при міжкультурній комунікації в тих випадках, коли транслітерація була неприємлема з естетичних, смислових чи інших причин.

     В цілому більшість імен и назв передається  в наш час методами графіки, тобто способом транскрипції.

     Транскрипції  належать всі можливі власні імена (імена людей, назви географічних об’єктів, небесних тіл, закладів, організацій, морських и річних судів, фірм, готелів, ресторанів, газет, журналів, сценічних постановок та ін.). 

      Також транскрибуванню належать наступні групи власних імен: власні імена людей, зменшувальні імена, прізвиська, прізвища, клички тварин, топоніми, астроніми, назви судів, літаків, космічних кораблів, назви організацій та установ, журналів, книг, кінофільмів та ін.

     Транскрипція  власних імен з англійської мови нерідко представляє значні труднощі в зв’язку з рядом обставин.

     По-перше, причиною транскрипційних труднощів  є те, що історичний розвиток англійської орфографії привів к її значному розходженню з вимовою, к великій кількості невимовних чи вимовних в різних словах по-різному букв і буквосполучень. Крім того, відмінною рисою англійської орфографії і, перш за все, орфографії власних імен є нерідке освоєння іномовних буквосполучень з повним чи частковим збереженням особливостей їх вимови.

     Другою  трудністю, вагомою для транскрипції англійських імен і назв, є відсутність в українській мові ряду фонем, які існують в англійській. Такі, наприклад, фонеми [θ] і [∂], представлені буквосполученням th; далі, в українській мові немає фонематичного протиставлення довгих та коротких голосних, немає фонеми [æ] та ін.

     По-третє, імена можуть мати різну вимову в  різних країнах англійської мови. Відомо, наприклад, що англійська буква  «а» в тій же позиції, де в південно-англійській вимові вона відповідає вимові [а:], на ряду з діалектами на півночі Англії, в Австралії чи на півдні США та вимовляються як [æ]. Очевидно, що в багатьох випадках не можна ігнорувати особливості вимови географічних назв місцевими жителями, особливості вимови власних імен носителями цих імен в багатьох країнах  англійської мови, де мають розповсюдження пов’язані з нею різновиди американської (в США та Канаді), австралійської та ін. вимови.

     В-четвертих, є скоріш правилом, а не винятком таке положення, коли до транскриптора  попадає англійське власне ім’я в  його графічній формі, без фонетичної транскрипції чи спеціальних вказівок на вимову. В таких випадках, особливо якщо до складу власного імені входять сполучення, вимова яких може бути різною, бажано уточнити читання імені по яким-небудь спеціальним довідникам, серед яких можна привести, наприклад, списки прізвищ з транскрипцією в словнику Уебстера.[11]

Відповідно  до багатьох теоретичних джерел, основними  способами перекладу назв установ  та організацій є:

     1. Транслітерація чи транскрипція  назв, транскодування;

     2. Дослівний переклад назв.

     Перший  спосіб, як правило, використовується при перекладі назв комерційних організацій. Другий же спосіб в основному використовується при перекладі некомерційних та державних організацій

     Що  стосовно назв підприємств (фірм, компаній, корпорацій тощо) не перекладаються, а транс кодуються: Dow Chemical – (концерн) Доу кемікал, General Motors – (корпорація) Дженерал моторс, Harris Paint Company – (компанія) Гарріс Пейнт Компані, Sony Corporation – Соні корпорейшн, «StandardVacuumOilCompany» – «Стандард вакуум ойл компані», «StandardOilDevelopmentCompany» – «Стандард ойл девелопмент компані», «HurstConsolidatedPublications» – «Херст консолідейтед паблікейшенз». Зустрічаються й випадки перекладу, наприклад, «KemsleyNewspapersLimited» – «Кемзліпо концерн по виготовленню газет» (але і в цьому випадку, здається, можливою була б передача «Кемзлі Ньюспейперз лімітед»).

     Зауважимо, що загальний елемент у складі назви (corporation, company тощо) також не перекладається, якщо він є частиною назви підприємства. Оскільки в англійських текстах назва підприємства нерідко дається без характеристики підприємства, вираженого звичайно зазначеним загальним елементом, у перекладі доцільно вводити такий елемент (іноді разом з поясненням щодо сфери діяльності), особливо коли підприємство є маловідомим або невідомим взагалі: Texaco – нафтодобувна компанія Тексако, General Electric – електротехнічна корпорація Дженерал електрик, White Manufacturers Ltd. – компанія Вайт мануфекчерерз лтд., Stanson & Brothers – фірма Стенсон енд бразерс.

     Абревіавтури  у складі назв компаній звичайно транскрибуються, а не транслітеруються: CHC Ltd. – СІ-Ейч-Сі Лімітед, GMN – компанія Джи-Ем-Ен, IK Marketing – компанія Ай-Кей Маркетинг.

     Що  стосується назв громадських, наукових і технічних організацій, то у  практиці перекладу установленим вже є правило, згідно з яким назви громадських організацій перекладаються повністю, причому якомога ближче до оригіналу, якщо це точно передає значення назви та не порушує норм мови перекладу: International Society of General Research – Міжнародне товариство фундаментальних досліджень, American Association of Electrical Enginneers – Американська асоціація електротехніки (або:…електротехніків).

     Для точнішої передачі значення нерідко  у перекладі вживаються додаткові слова, відсутні в англійській назві: Global Security Association – Асоціація дослідників глобальної безпеки, International Non-Government Organization – Міжнародна організація неурядових організацій.

     Перекладаються  також назви наукових фондів та фундацій: Italian National Science Foundation – Італійська національна наукова фундація, US National Science Foundation – Національна наукова фундація США, Spanish National Foundation for Scientific Research – Іспанський національний фонд наукових досліджень.[12; 426]

       Назви партій транскрибують чи перекладають, в залежності від установленої традиції. При передачі найменування компанії особливості орфографії оригіналу (використання великих букв та розділових знаків, крім апострофа) в основному зберігаються і при передачі на українську мову. Англійський апостроф звичайно усувається з українського варіанта (Harrod's – Херродс, Macdonald's – Макдоналдс). Скорочення Ltd., Inc., Co., традиційно передаються як «Лтд.», «Інк.», «Ко».

     Назви організацій, установ, підрозділів, комісій, центрів та ін., звичайно представляють собою сполучення загальних слів, такі назви зберігають коротку характеристику організації чи вказівки на її цілі. Тому вони зазвичай піддаються смисловому перекладу. Що стосується найбільш відомих організацій, то українські відповідники для їх назв вже закріплені офіційно, і перекладачу слід їх використовувати, наприклад: theLiberalDemocraticPartyofJapan – Ліберально-демократична партія Японії; theWorldHealthOrganisation – Всесвітня організація здравоохорони; theSecuritiesandExchangeCommission – Комісія по цінним паперам и біржам.

     В деяких випадках, коли назва має  не стільки характеризуючий, скільки образний чи емоційний смисл, використовують й транскрипційні відповідники, наприклад, Greenpeace – «Грінпіс», «Яблуко» – Yabloko. В англійському варіанті не використовуються ні лапки, ні курсивне написання, а тільки виділення всіх повнозначних слів в назві великою  буквою.

Основні шляхи перекладу назв організацій, установ, торгівельних компаній