Особливості управління малим (приватним, спільним) підприємством

                                                                      

Мірістерство освіти та наукі України

Одеський коледж економіки, права

та готельно-ресторанного бізнесу

КУРСОВА   РОБОТА

з предмету : «Менеджмент»

Тема:

« Особливості управління малим (приватним, спільним) підприємством»

 

 

 

 

 

Виконала:

Студентка 4 курса

група 9ГО-07

Гавріщук Кристина

 

 

 

 

 

 

 

 

м. Одеса - 2011

 

                                                               ПЛАН

 

 

 

 

 

Вступ

 

Розділ 1. Основна частина

 

1.1. Підприємство як суб’єкт підприємницької діяльності:

       поняття, риси, загальна характеристика та класифікація

 

1.2. Організаційно-правові форми приватних підприємств

       1.2.1. Правове становище приватного підприємства

       1.2.2. Створення приватного підприємства. Установчі документи   та Державна реєстрація      приватного підприємства.

        1.2.3.  Припинення діяльності приватного підприємства  

 

1.3. Управління приватним підприємством

        1.3.1. Сутність структури управління приватним підприємством

        1.3.2. Поняття та класифікація методів управління приватним підприємством

        1.3.3. Взаємозв'язок функцій та методів управління приватним підприємством

        1.3.4. Сучасні проблеми  управління приватним підприємством

 

Розділ 2. Практична частина

 

2.1. Державне ліцензування об’єктів туристської діяльності

        Загальна характеристика діяльності готелей в Україні

         2.1.1. Загальна характеристика готелю «Палас Дель Мар» ГГ ПП «Санрайз»

         2.1.2. Особливості та організаційна структура управління готелем

        

2.2. Економічний аналіз діяльності приватних підприємств в Україні

         2.2.1. Аналіз зовнішнього середовища готелю «Палас Дель Мар» ГГ ПП «Санрайз»

        2.2.2. Аналіз споживачів послуг готелю «Палас Дель Мар» ГГ ПП «Санрайз»

         2.2.3. Аналіз конкурентного середовища готелю «Палас Дель Мар» ГГ ПП «Санрайз»

         2.2.4. Аналіз внутрішнього середовища (SWOT аналіз) готелю «Палас Дель Мар» ГГ 

         ПП«Санрайз»

 

2.3. Характеристика асортименту послуг готелю «Палас Дель Мар» ГГ  ПП«Санрайз»

 

2.4. Аналіз методів управління та планування робіт готелю «Палас Дель Мар» ГГ 

       ПП«Санрайз»

 

2.5. Виявлення проблем діятельности готелю «Палас Дель Мар» ГГ 

        ПП«Санрайз»

 

Висновки

 

Літературні  та електронні джерела 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

 

 

Становлення Української державності перед усім великою мірою залежить від її економічного базису. Варто зазначити, що 70 років панування радянсько-комуністичної системи з плановою економікою, монополією державної власності на засоби виробництва має негативний вплив і на сьогодення. Перш за все це недосконалість та відсутність нормативної бази, що регулює правовідносини в сфері господарювання. Відсутність досвіду та юридичних і економічних знань у наших підприємців.

 

Якщо ж оптимістично дивитися в майбутнє і припустити, що в країні пануватиме стабільність як політична так і економічна, ми маємо можливість в недалекому майбутньому вирішити проблеми, що гальмують розвиток економіки країни. Успішний розвиток країни в умовах існування ринкової економіки залежить від гармонійного поєднання всіх форм

власності, та розвитку підприємницьких  ініціатив.

 

В умовах ринкової економіки  підприємницькі кола складають основу існування господарського комплексу країни. Чинне законодавство України визначає такі види існування підприємств, як: приватне підприємство; колективне підприємство; комунальне підприємство; державне підприємство. Правова природа існування приватного підприємства, його створення, організація, планування та управління і будуть розглянуті в даній курсовій роботі.

 

Темою курсової роботи є «Особливості управління малим (приватним, спільним) підприємством».

 

Актуальність теми пояснюється  важливістю існування приватного сектору економіки в умовах розвитку ринкових відносин. Успішний розвиток приватного підприємництва не можливий без належного правового підґрунтя та управління.

 

У зв’язку з цим за мету поставлено дослідження чинного законодавства, що регулює створення та функціонування приватних підприємств та правовідносин між працівниками підприємства; вивчення наукової літератури та досліджень українських фахівців з даного питання; аналіз управління  готелю «Палас Дель Мар» готельного господарства приватного підприємства «Санрайз Готель» на підставі існуючої нормативно-правової бази та правозастосувальної діяльності з метою виявлення прогалин та недоліків. Заключним же етапом дослідження є розробка заходів та пропозицій стосовно усунення виявлених проблем.

 

Метою даної роботи є, також, встановлення механізму правового впливу на суспільні відносини, що створюються в сфері приватного підприємництва та виявлення шляхів його реалізації.

 

Головними завданнями при дослідженні  даної теми є:

 

- встановлення сфери суспільних  відносин, в якій виникають та реалізуються правовідносини з приводу створення, функціонування та управління приватного підприємництва.

- розгляд суб’єктів, що діють  в сфері створення, реєстрації  та реорганізації приватних підприємств, що є об’єктами ліцензування туристської діяльності.

- вивчення особливостей регулювання  здійснення приватного підприємництва на різних етапах його розвитку в готельному бізнесі. Визначення майнового характеру правовідносин між засновником приватного підприємства та новоствореним суб’єктом – юридичною особою.

- опис основних принципів, форм, видів та етапів створення  приватного підприємства.

- встановлення головних проблем, яки можуть  виникнути при створені, реєстрації та управлінні  приватного підприємства - готелю.

 

Об’єктом вивчення є правовідносини, що виникають в процесі створення, управління та, загалом, діяльності приватного підприємства – готелю , а також його перетворення та механізми регулювання даних процесів.

 

Мета та задачі роботи визначаються її структурою.

 

Курсова робота складається із двох розділів, вступу, висновків, літературних і електронних джерел та додатків.

 

Всі розділи поділені на підпункти, що дозволяє акцентувати увагу на окремих проблемах в межах одного питання.

 

Важливою частиною курсової роботи є перший розділ, в якому розкривається та аналізується зміст інституту підприємництва та прававласності, а саме здійснення приватного підприємництва в Україні та його управління.

 

В другій частині курсової роботи розглянуто питання пов’язані із особливостями організації, ліцензування, планування та управління діяльностю приватних підприємств на прикладі приватного підприємства - готелю «Палас Дель Мар» готельного господарства приватного підприємства «Санрайз Готель», а також аналіз економічного, внутрішнього та зовнішнього стану та виявлення проблем діяльності готелю «Палас Дель Мар»,   де я неодноразово проходила практику.

 

Таким чином, можна провести докладний аналіз та визначити особливості створення та реорганізації, організації та планування, а також управління  приватних підприємств у відповідності до вимог чинного законодавства України, визначити його плюси та мінуси і шляхи подальшого удосконалення.

 

РОЗДІЛ 1.   Основна частина

 

1.1. Підприємства як суб'єкти підприємницької діяльності:

загальна характеристика та класифікація

 

 

Основним законодавчим актом, що визначає правовий статус підприємств, є Господарський Кодекс України (ГК України). Саме у цьому акті містяться поняття, види та організаційні форми підприємств, загальні положення щодо діяльності та управління підприємством, склад його майна, особливості правового статуту та інші відомості. .

 
 Поняття підприємства

 

Згідно зі ст. 62 Господарського Кодексу України підприємством є самостійний суб'єкт господарювання, створений компетентним органом державної влади або органом місцевого самоврядування, або іншими суб'єктами для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, науково-дослідної, торговельної, іншої господарської діяльності в порядку, передбаченому ГК України та іншими законами.

 

Характеристика підприємства

 

   Підприємство є самостійним суб'єктом права. Самостійність підприємства, як і будь-якого іншого суб'єкта підприємницької діяльності, означає його комерційну свободу.

   В України підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України. Вони мають право реалізовувати самостійно всю продукцію, яка не увійшла в державне замовлення або державне завдання, на території України і за її межами, якщо інше не передбачено законом. Також підприємства самостійно здійснюють зовнішньоекономічну діяльність, яка є частиною зовнішньоекономічної діяльності України і регулюється законами України, іншими прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Підприємство є суб'єктом господарювання - учасником господарських відносин, який здійснює господарську (підприємницьку) діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), має відокремлене майно і несе відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством.

Однією з найважливіших ознак підприємства є самостійність відповідальності за своїми зобов'язаннями усім належним йому майном. Учасник (засновник) підприємства не відповідає за зобов'язаннями підприємства, а підприємство не відповідає за зобов'язаннями його учасника (засновника), крім випадків, встановлених установчими документами та законом.

            Підприємство створюється компетентним органом державної влади, органом місцевого самоврядування або іншими суб'єктами. ГК України підкреслює, що, зважаючи на існування в Україні трьох форм власності — державної, комунальної й приватної, підприємства створюються відповідними органами, особами, уповноваженими управляти такою власністю. Цим обумовлюється і наступна класифікація підприємств, про що йдеться далі.

         Метою створення підприємства є задоволення суспільних та особистих потреб. 
У вузькому розумінні метою створення кожного підприємства є задоволення особистих потреб його засновників та найманих ними працівників. Це стає можливим у разі досягнення прибутковості в роботі, що, в свою чергу, обумовлюється урахуванням попиту та пропозиції - однієї із засад успішного розвитку економіки. Розмір прибутку залежить і від інших факторів, а саме від кваліфікації працюючих, організаційних здібностей керівників підприємства, технічного оснащення виробництва, збуту продукції, умов праці та інших. Проте крім особистих потреб громадян у достатньому рівні заробітної плати, існують і суспільні потреби (соціальні, з отримання освіти, лікування, у наукових розробках у всіх сферах буття, якісній роботі органів влади, в тому числі правоохоронних структур), без задоволення яких не може нормально функціонувати підприємство будь-якої форми власності. Ці потреби задовольняються за рахунок оподаткування прибутку підприємства. Слід зауважити, що оподаткування, яке істотно зменшує можливості задоволення особистих потреб, призводить і до зниження мотивації праці, тобто у підсумку негативно відбиватиметься і на можливостях реалізувати суспільні інтереси.

        Таким чином, у більш широкому розумінні основною метою створення підприємства є задоволення і особистих і суспільних потреб.

        Мета, для якої створюється підприємство, досягається шляхом здійснення ним систематичної господарської діяльності, а саме — виробничої, науково-дослідної, торговельної, іншої господарської діяльності. Це означає, що задоволення особистих та суспільних потреб вимагає стабільного розвитку економіки. Такий розвиток досягається через прибутковість та безперебійність у роботі сфери виробництва, торговельних підприємств, які доводять результати виробництва до споживачів, якісне зберігання продукції, дослідження нових технологій, впровадження яких у практику дасть змогу отримати нові види товарів і послуг.

         Підприємство, якщо законом не встановлено інше, діє на основі статуту. Для окремих видів підприємств спеціальним законодавством встановлені винятки з цього загального правила.

         Статут підприємства затверджується власником майна (засновником) суб'єкта господарювання чи його представниками, органами або іншими суб'єктами відповідно до закону. В ньому, зокрема, повинні міститися відомості про мету і предмет діяльності підприємства, які, в свою чергу, є основою його спеціальної цивільної правоздатності.

         Підприємство в України є юридичною особою, має відокремлене майно, самостійний баланс, рахунки в установах банків, печатку із своїм найменуванням та ідентифікаційним кодом.  Відповідно до визначення юридичної особи, що міститься у ст. 80 Цивільного Кодексу України, нею вважається організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку, яка наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді.

         Підприємство не має у своєму складі інших юридичних осіб. Це означає, що до складу підприємства не можуть входити інші підприємства, що, в свою чергу, є характерним для об'єднань підприємств. Означене не стосується випадків, коли одне підприємство виступає засновником іншого. Засновник вносить частку свого майна або немайнових активів, не входячи при цьому до підприємства, що створюється. Від знаходження у складі підприємства слід також відрізняти знаходження у його статутному фонді корпоративних прав на інші підприємства.

       Таким чином, підприємство, на відміну від фізичної особи — суб'єкта підприємницької діяльності, зобов'язане мати печатку, відкрити рахунок (рахунки) в установах банків, подавати звіт про фінансовий стан підприємства, який відображає на певну дату його активи, зобов'язання і власний капітал (баланс).

         Підприємства можуть створюватись як для здійснення підприємництва, так і для некомерційної господарської діяльності.

          Власник здійснює свої права щодо управління підприємством безпосередньо або через уповноважені ним органи відповідно до статуту підприємства чи інших установчих документів. 
           Для керівництва господарською діяльністю підприємства власник (власники) або уповноважений ним орган призначає (обирає) керівника підприємства, з яким укладається договір (контракт), в якому визначаються строк найму, права, обов'язки і відповідальність керівника, умови його матеріального забезпечення, умови звільнення його з посади, інші умови найму за . погодженням сторін.

             Керівник підприємства без доручення діє від імені підприємства, представляє його інтереси в органах державної влади і органах місцевого самоврядування, інших організаціях, у відносинах з юридичними особами та громадянами, формує адміністрацію підприємства і вирішує питання діяльності підприємства в межах та порядку, визначених установчими документами.

             Рішення з соціально-економічних питань, що стосуються діяльності підприємства, виробляються і приймаються його органами управління за участі трудового колективу і уповноважених ним органів. Трудовий колектив підприємства становлять усі громадяни, які своєю працею беруть участь у його діяльності на основі трудового договору (контракту, угоди) або інших форм, що регулюють трудові відносини працівника з підприємством. Повноваження трудового колективу щодо його участі в управлінні підприємством встановлюються статутом або іншими установчими документами відповідно до вимог законодавства.

         Підприємство має право створювати філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи, погоджуючи питання про розміщення таких підрозділів підприємства з відповідними органами місцевого самоврядування в установленому законодавством порядку. Такі відокремлені підрозділи не мають статусу юридичної особи і діють на основі положення про них, затвердженого підприємством, можуть відкривати рахунки в установах банків відповідно до закону.

          Філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій. Представництвом, у свою чергу, є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює представництво і захист інтересів юридичної особи.

         Отже, відмінність представництва від філії полягає в тому, що представництво виконує лише представницькі функції і захист інтересів юридичної особи, натомість філія може здійснювати як всі, так і окремі функції юридичної особи, у тому числі представництво і захист її інтересів.    

 

Класифікація підприємств

 

          В Україні можуть діяти підприємства таких видів:

- приватне підприємство, що діє на основі приватної власності громадян чи суб'єкта господарювання (юридичної особи);

- підприємство, що діє на основі колективної власності (підприємство колективної власності); 
- комунальне підприємство, що діє на основі комунальної власності територіальної громади; 
- державне підприємство, що діє на основі державної власності; 
- підприємство, засноване на змішаній формі власності (на базі об'єднання майна різних форм власності),

- інші види підприємств, передбачені Законами України.

         Залежно від способу утворення (заснування) та формування статутного фонду в Україні діють підприємства:

- унітарні. Унітарними є підприємства державні, комунальні, підприємства, засновані на власності об'єднання громадян, релігійної організації або на приватній власності засновника; 
- корпоративні. Корпоративними є кооперативні підприємства, підприємства, що створюються у формі господарського товариства, а також інші підприємства, в тому числі засновані на приватній власності двох або більше осіб.

         Згідно з ч. 7 ст. 63 ГК України підприємства, залежно від кількості працюючих та обсягу валового доходу від реалізації продукції за рік, можуть бути віднесені до малих підприємств, середніх або великих підприємств.

       Малими (незалежно від форми власності) визнаються підприємства, в яких середньооблікова чисельність працюючих за звітний (фінансовий) рік не перевищує 50 осіб, а обсяг валового доходу від реалізації продукції (робіт, послуг) за цей період не перевищує суми, еквівалентної 500 тис. євро за середньорічним курсом Національного банку України щодо гривні.

         Великими підприємствами визнаються підприємства, в яких середньооблікова чисельність працюючих за звітний (фінансовий) рік перевищує 1000 осіб, а обсяг валового доходу від реалізації продукції (робіт, послуг) за рік перевищує суму, еквівалентну 5 млн євро за середньорічним курсом Національного банку України щодо гривні.

        Усі інші підприємства визнаються середніми.

        Проте на сьогодні термінологія останньої класифікації, зокрема, термін "мале підприємство" фактично не вживається і замінений на інший термін — "суб'єкт малого підприємництва". 
         Критерії віднесення підприємців до суб'єктів малого підприємництва ГК України збігаються із наведеними у спеціальному нормативному акті — Законі України від 19 жовтня 2000 р. № 2063-Ш "Про державну підтримку малого підприємництва".

            Віднесення підприємств до суб'єктів малого підприємництва означає, зокрема, можливість перейти на спрощену систему оподаткування в порядку, передбаченому Указом Президента України від 3 липня 1998 р. № 727/98 "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва".

 

1.2. Організаційно - правові форми підприємств

 

          Законодавство  України про підприємства оперує  такими поняттями, як організаційні  форми, види і категорії підприємств.  Кожне з них вживається для класифікації підприємств за певними ознаками.

         Організаційна (організаційно-правова) форма передбачає класифікацію підприємств залежно від форм власності, визначених Конституцією України і Законом України "Про власність", та способів розмежування у підприємствах окремих форм власності і управління майном. Юридичне значення цього полягає в урахуванні в законодавстві, тобто в Законі України "Про підприємства в Україні" і спеціальних законах, особливостей правового становища підприємств окремих видів.

         Загалом організаційна форма і вид визначають суб'єкта, який має право присвоювати результати діяльності підприємства.

         З точки  зору організаційної форми ст. 2 Закону України "Про підприємства  в Україні" виділяє такі  види підприємств: 

- приватні,

- колективні,

- господарські товариства,

- підприємства, засновані на власності об'єднання громадян,

- комунальні,

- державні (в тому числі казенні).

         Слід мати  на увазі, що відповідно до  чинного на момент створення  підприємств законодавства в  Україні були створені і діють  До цього часу й інші види підприємств:

- індивідуальні, 

- сімейні, 

- спільні (в тому числі з  іноземними інвестиціями) підприємства.

         Приватне підприємство - це організаційно-правова форма підприємства, заснованого на власності фізичної особи.

Визначення приватне, крім форми власності, виражає головну особливість правового становища підприємств цієї організаційної форми. Згідно із законодавством України власник у даному разі водночас є і підприємцем, тобто власність і управління майном у приватному підприємстві не розмежовуються.

         Колективне підприємство - це організаційно-правова форма підприємства, заснованого на власності трудового колективу підприємства.

          Спільне підприємство - це організаційна форма підприємства, заснованого за законами України на базі об'єднання майна різних форм власності (так звана змішана форма власності). Спільні підприємства, як правило, мають форму господарських товариств, тобто є суб'єктами права колективної власності.

         Спільне підприємство з іноземними  інвестиціями - це підприємство (організація) будь-якої організаційно-правової форми, створене відповідно до законодавства України, іноземна інвестиція в статутному фонді якого, за його наявності, становить не менше 10 відсотків.

         Іноземне підприємство - це організаційно-правова форма підприємства з місцезнаходженням в Україні, створеного як суб'єкт права згідно із законодавством іноземної держави, майно якого повністю перебуває у власності іноземних громадян, юридичних осіб або держави.

 

1.2.1 Правове становище приватного підприємства

 

          Приватним  підприємством визнається підприємство, що діє на основі приватної  власності одного або кількох  громадян, іноземців, осіб без  громадянства та його (їх) праці  чи з використанням найманої  праці. Приватним є також підприємство, що діє на основі приватної власності суб’єкта господарювання - юридичної особи.

          Тобто, приватне підприємство створюється виключно на основі приватної власності однієї або кількох фізичних осіб чи юридичної особи.

           Приватні підприємства можуть бути утворені за рішенням власника (власників) майна або уповноваженого ним (ними) органу, а у випадках, спеціально передбачених законодавством, також за рішенням інших органів, організацій і громадян шляхом заснування нового, реорганізації (злиття, приєднання, виділення, поділу, перетворення) діючого (діючих) суб’єкта господарювання з додержанням вимог законодавства, зокрема антимонопольно-конкурентного законодавства.

           Приватні підприємства можуть створюватись як для здійснення підприємництва, так і для некомерційної господарської діяльності.

            Для створення приватного підприємства його учасники (засновники) розробляють установчі документи, які викладаються письмово і підписуються всіма учасниками (засновниками).

            В установчих документах повинні бути зазначені найменування підприємства, мета і предмет господарської діяльності, склад і компетенція його органів управління, порядок прийняття ними рішень, порядок формування майна, розподілу прибутків та збитків, умови його реорганізації та ліквідації.

            Установчими документами приватного підприємства є рішення про його утворення або засновницький договір, а також статут (положення) підприємства.

            У засновницькому договорі засновники зобов’язуються утворити приватне підприємство, визначають порядок спільної діяльності щодо його утворення, умови передачі йому свого майна, порядок розподілу прибутків і збитків, управління діяльністю підприємства та участі в ньому засновників, порядок вибуття та входження нових засновників, інші умови діяльності підприємства, а також порядок його реорганізації та ліквідації відповідно до закону.

            Статут приватного підприємства повинен містити відомості про його найменування, мету і предмет діяльності, розмір і порядок утворення статутного та інших фондів, порядок розподілу прибутків і збитків, про органи управління і контролю, їх компетенцію, про умови реорганізації та ліквідації підприємства, інші відомості, що не суперечать законодавству. Статут (положення) затверджується власником майна (засновником) підприємства чи його представниками, органами або іншими суб’єктами відповідно до закону.

           Найменування приватного підприємства має містити інформацію про його організаційно-правову форму, тобто містити слова "приватне підприємство".

           Законодавство не містить будь-яких обмежень щодо розміру статутного фонду приватного підприємства. Під час формування статутного фонду приватного підприємства слід виходити лише з принципу "достатності для здійснення господарської діяльності".

           Майно підприємства становлять виробничі і невиробничі фонди, а також інші цінності, вартість яких відображається в самостійному балансі підприємства.

           Джерелами формування майна підприємства є грошові та матеріальні внески засновників; доходи, одержані від реалізації продукції, послуг, інших видів господарської діяльності; доходи від цінних паперів; кредити банків та інших кредиторів; капітальні вкладення і дотації з бюджетів; майно, придбане в інших суб’єктів господарювання, організацій та громадян у встановленому законодавством порядку; інші джерела, не заборонені законодавством України.

          Приватне підприємство підлягає державній реєстрації у порядку, визначеному Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців".