Особливості уваги дітей молодшого шкільного віку

МІНІСТЕРСТВО  ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ  ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ 

М. П. ДРАГОМАНОВА  

Кафедра психології та педагогіки       
 
 
 
 
 

Курсова робота з психології

на  тему:

«Особливості  уваги дітей молодшого шкільного  віку »   
 
 

Виконала:

студентка 32 ППР 

Ключикова Анастасія Геннадіївна  

Керівник:

кандидат  психологічних наук,

Маслюк  Андрій Миколайович   
 
 

Київ  – 2011

     Зміст 

Вступ…………………………………………………………………….....3

Розділ  І. Проблеми вивчення уваги молодшого школяра…………........5

1.1 Загальна  характеристика уваги……………………………………........5

1.2 Особливості  уваги молодшого школяра…………………………….....6

Розділ  ІІ. Експериментальне дослідження особливостей уваги

молодших школярів…………………………………………………………8

2.1 Дослідження  стійкості уваги молодшого школяра……………………8

2.2 Оцінка  динамічної уваги молодшого школяра.  Таблиці Шульте……14

2.3 Дослідження  стійкості уваги молодшого школяра.  Тест Б. Бурдона…20

Висновки…………………………………………………………………..32

Література…………………………………………………………………36

ДОДАТКИ 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

      ВСТУП

     Увага – це особлива форма психічної  діяльності, яка виявляється в  спрямованості і зосередженості свідомості на вагомих для особистості  предметах, явищах навколишньої дійсності  або власних переживаннях.

     Умовою  ефективності навчально-виховного  процесу є увага учнів, уміння вчителя контролювати увагу дітей, розвивати здібність учнів до самоорганізації уваги.

     Учень може успішно навчатися тільки за допомогою зосередженості, або концентрації уваги. Уважно слухаючи пояснення вчителя  на уроці він легше сприймає, розуміє та запам’ятовує його зміст і тим самим полегшує собі виконання домашніх завдань; акуратність, точність, безпомилковість виконання письмових робіт учнями можливі лише при стійкій увазі. Учні-відмінники, як правило, дуже уважні на уроках та під час усіх видів навчальної діяльності.

     Розвиток  та виховання уваги учнів набуває  особливого значення у зв’язку з  переходом школи на роботу за новими програмами; засвоєння школярами  змісту цих програм можливо тільки при високому рівні уваги.

     Особистість, перебуваючи в бадьорому стані, активно, по-дійовому ставиться до предметів та явищ навколишньої дійсності, до власних переживань : щось сприймає, пам`ятає , пригадує, про щось думає. У таких випадках вона зосереджує свою свідомість на тому, що сприймає, пам`ятає, переживає, тобто вона буває до чогось уважною.

     Увага необхідна людині і в повсякденному  житті : в побуті, в процесі спілкування  з людьми; вона забезпечує правильну  орієнтацію в оточуючому середовищі.

     Високо  розвинута в процесі виховання  та навчання увага перетворюється на уважність – найціннішу рису людського характеру.

     Серед психічних явищ увага посідає  особливе місце: вона не є самостійним  психічним процесом і не відноситься  до якостей особистості.

     Такі  властивості особистості, як характер, темперамент, здібності також відбиваються на особистостях уваги – у виборі об’єкта, у стійкості, переключенні, відволіканні.

     Увага завжди властива конкретній людині, певній особистості. Спрямованість особистості  та зосередженість уваги тісно пов’язані  з спрямованістю особистості, тобто з її вимогами, інтересами, переконаннями.

     На  людину постійно діє велика кількість  подразників. Але в певний момент людина реагує на ті з них, які в  більшій мірі, ніж інші, відповідають її потребам, і ,таким чином, мають  для неї більш важливе життєве значення. Так, значущі об’єкти привертають увагу, визначають її спрямованість; менш значущі в цей час не помічаються.

     Психологічно  обґрунтований облік якостей  уваги, як і її можливих розладів та порушень, є необхідною передумовою  розгляду пізнавальних процесів, в яких виявляє себе увага.

     Об’єктом  є – увага молодших школярів.

     Предмет – особливості уваги молодших школярів, в учбовій діяльності.

     Мета: вивчення особливостей уваги дітей  молодшого шкільного віку.

     Задачі:

1. Провести теоретичний аналіз проблеми вивчення уваги.
2. Визначити розвиток стійкості уваги молодших школярів.
3. Визначити обсяг уваги молодших школярів.
4. Сформулювати рекомендації вчителю з організації уваги учнів молодшого шкільного віку.

     Використані такі методи: тестування, спостереження, бесіди (з учнями та вчителями), вивчення особових справ учнів, вивчення продуктів діяльності учнів, методи статистичної обробки даних.

 

      РОЗДІЛ І. Аналіз психолого-педагогічної літератури з проблеми вивчення уваги молодшого школяра 

     1.1 Загальна характеристика уваги та її властивостей 

     Увага – умова ефективності всіх видів  діяльності людини, передусім трудової та навчальної. Уважність необхідна  людині в її повсякденному житті, в побуті, у спілкуванні з іншими людьми. Увага учнів є однією з  основних умов успішної організації навчально-виховного процесу.

     Особливістю протікання пізнавальних процесів є  їх вибірковий, спрямований характер. Увага – це спрямованість і  зосередженість, що передбачає підвищення рівня сенсорної, інтелектуальної  та рухової активності індивіда.

     Спрямованість уваги виявляється в образотворчості, у мимовільному або довільному виборі, виділенні об’єктів, які відповідають вимогам суб’єкта, цілям та задачам  його діяльності. Зосередженість (концентрація) на одних об’єктах передбачає одночасно  відокремлення від всього стороннього, тимчасове ігнорування інших об’єктів.

     Також увага може проявлятися в сенсорних, розумових та рухових процесах. Тому залежно від об’єкта дослідження  виділяють такі форми процесів уваги:

• сенсорна (перцептивна);
• інтелектуальна;
• моторна (рухова).

     Зараз більше вивчають сенсорну (зорову та слухову) увагу. Більшість даних, які характеризують увагу, одержано, фактично, під час  її дослідження. Так, з увагою пов’язані  точність та повнота сприйняття, ослабленість уваги може призвести до значних порушень перцептивних процесів та перекрученню образу, який формується.

     За  способами здійснення та характером походження виділяють два основних види уваги: мимовільну та довільну увагу. Мимовільна увага виникає та підтримується  незалежно від свідомих намірів та цілей людини. Довільна увага – це свідомо спрямоване та регульоване зосередження. Довільна увага розвивається на підставі мимовільної.

     За  активністю людини в організації  уваги розрізняють три види : мимовільна, довільна, післядовільна.

     Довільна  увага – це свідомо спрямоване зосередження особистості на предметах  і явищах навколишньої дійсності, на внутрішній психічній діяльності.

     Післядовільна увага – зосередження свідомості на об’єкті, значущому та цінному  для особистості.

     Мимовільна  увага – це зосередженість свідомості на об’єкті в силу особливості цього об’єкту як подразника. 

     1.2 Особливості уваги  молодшого школяра

     Успішна організація навчальної роботи молодших школярів потребує постійної турботи  про розвиток у них довільної  уваги та формування вольових зусиль у подоланні труднощів при оволодінні знаннями. Знаючи, що у дітей цієї вікової групи переважає мимовільна увага i що вони важко зосереджуються на сприйнятті “ нецікавого ” матеріалу, учителі намагаються використати різноманітні педагогічні засоби, щоб зробити навчання цікавим.

     Пізнавальна активність дитини, спрямована на обстеження довкілля, організує її увагу на досліджуваних об’єктах доволі довго, поки не пропаде інтерес. Якщо 6-7-річна  дитина зайнята важливою для неї  грою, то вона, не припиняючи може грати дві, а то й три години. Так же довго вона може бути зосереджена і на продуктивній діяльності (малювання). Однак такі результати зосередження уваги - наслідок інтересу до того, чим зайнята дитина. Вона ж буде томитися, відволікатися та відчувати себе зовсім нещасною, якщо треба бути уважною в тій діяльності, яка їй байдужа, або зовсім не подобається.

     Молодший  школяр деякою мірою може й сам  планувати свою діяльність. При цьому  він словесно промовляє те, що він  повинен і в якій послідовності буде виконувати ту чи іншу роботу. Планування, безумовно, організує увагу дитини.

     І все ж, хоча діти в початкових класах можуть довільно регулювати свою поведінку, мимовільна увага переважає. Дітям  важко зосередитись на одноманітній та малопривабливій для них діяльності, або на діяльності цікавій, що вимагає значного розумового напруження. Відключення уваги врятовує від перевтомлення. Ця особливість уваги є однією з підстав для включення до занять елементів гри та достатньо частої зміни форм діяльності.

     Увага дітей молодшого шкільного віку характеризується малою стійкістю (10-15 хвилин), малим обсягом (2-3 одиниці), слабким розподілом, нерозвиненим переключенням. У дітей цього віку переважає  мимовільна увага. Зазначені особливості  уваги необхідно враховувати в процесі навчання та виховання молодших школярів. Викладання в початкових класах повинно бути безпосередньо цікавим, емоційно насиченим, з широким застосуванням наочності. У молодших класах, особливо 1 та 2, через кожні 15-20 хвилин треба змінювати вид діяльності, щоб попередити втому уваги, неможна давати учням цих класів матеріал, великий за обсягом, і такий, сприйняття якого вимагає високого рівня розподілу уваги.

     Молодших  школярів приваблює те, що для них  нове; при цьому необхідно, щоб  був зв’язок між новою інформацією і тим, що їм вже відомо; тільки за таких умов учні здібні зрозуміти та добре засвоїти новий для них матеріал.

     Увага дітей молодшого шкільного віку нестійка, вона часто переключається з одного об’єкта на інший. Тому, з поля уваги дітей треба віддалити все, що не має відношення до роботи на уроці. Учитель іноді і не здогадується, що служить причиною неуважності дітей.

     Неуважність молодших школярів особливо часто виникає, якщо навчальний матеріал здається їм нецікавим, нудним, не збуджує у них емоцій. Це трапляється тоді, коли учитель не мобілізував увагу учнів, не вказав на необхідність зрозуміти та запам’ятати те, що він повідомляє, не виділив в ньому головне, суттєве. 
 

     РОЗДІЛ ІІ. Експериментальне дослідження особливостей уваги молодших школярів. 

     Виходячи  з того, що однією з задач дослідження  є експериментальне вивчення особливостей уваги дітей молодшого шкільного  віку, були поставлені такі задачі:

1. Дослідити індивідуальні особливості розвитку стійкості уваги молодших школярів.
2. Визначити особливості обсягу динамічної уваги дітей молодшого шкільного віку.
3. Провести кількісний та якісний аналіз результатів, отриманих в процесі дослідження.

     Дослідження проводилося в гімназії № 318 м. Києва у 2011 році. В дослідженні взяли участь 10 учнів 1-Б класу (вік – 6-7 років).

     Були  обрані такі методики:

• методика “Рахування за Крепеліним”;
• методика “Таблиці Шульте”;
• методика “Коректурна проба Бурдона”.

 

     2.1 Дослідження стійкості  уваги молодшого  школяра (за допомогою  методики “Рахування  за Крепеліним”)

     Мета  дослідження – визначення стійкості  уваги та динаміки працездатності.

     Матеріали: 2 стандартні бланки методики “Рахування за Крепеліним” (пронумеровані на зворотній  стороні бланка), олівець, секундомір.

     Перебіг роботи:

     Дослідження проводилося 30 листопада 2011 року о 9²⁵.

     Форма проведення дослідження – індивідуальна.

     Перед досліджуваним на столі розташовують бланк та олівець, потім йому дається  інструкція.

     Інструкція: “Ви бачите на бланку ряди цифр, вам  необхідно складати попарно цифри  першого ряду і під кожною з пар записувати результат. Продовжуйте складання пар цифр в одному рядку, доки не почуєте команду “Наступний”. Одразу після команди переходьте до роботи з цифрами наступного рядку. Намагайтеся здійснювати перехід якомога швидше. Працювати треба швидко й чітко, не припускаючись помилок”.

     Експериментатор фіксує час початку роботи, і через  кожні 20 секунд віддає команду “Наступний”.

     По  закінченню роботи на бланку № 1 експериментатор  швидко замінює його бланком № 2.

     Обробка результатів:

1. Підраховується кількість вірно зроблених додавань у кожному з рядків.
2. Підраховується коефіцієнт працездатності за формулою:

      ,

     де  К – коефіцієнт працездатності,

     S ₂ – кількість вірних додавань у останніх чотирьох рядках бланка № 2,

     S ₁ – кількість вірних додавань у перших чотирьох рядках бланка № 1.

     Коефіцієнт  працездатності близький до 1 – вказує на те, що стомлення не відбувається, що не виключає збільшення виснаженості.

     Якщо  К<1, це вказує на зниження продуктивності к кінцю дослідження.

     Результати та висновки:

     Досліджуваний № 1 Марія, 6 років

     S₁ = 43;

     S₂ = 40;

     К = 0,93; 0,93<1.

     Висновок:

     К<1, це вказує на зниження продуктивності у кінці дослідження.   Графік продуктивності має стрибкоподібний характер, це вказує на коливання уваги (див. Додаток1. Графік 1.1.). На початку роботи увага підвищена, потім увага починає знижуватись, також знижується продуктивність. На 4, 6, 7 рядках увага незначно підвищується, потім знижується. Також увага підвищується на 9,14 рядках. В кінці дослідження увага помітно знижується. Найвища продуктивність відзначається на 14 рядку, найнижча – на 8 та 16. За характером Графіка можна зробити висновок, що увага нестійка, коливається протягом усієї роботи, тобто відзначається підвищена виснаженість та втома, не зосередженість, неуважність.

     Досліджуваний №2 Євгеній, 6 років

     S₁ = 45;

     S₂ = 45;

     К = 1, 1=1.

     Висновок:

     К=1, це є показником того, що втоми не відбувається. Графік продуктивності має стрибкоподібний характер (див. Додаток 1. Графік 1.2). Увага нестійка, коливається. Пік уважності відзначається на 3 рядку. Потім продуктивність помітно знижується і незначно підвищується на 5 рядку. На 6 рядку незначно знижується. З 9 рядка уважність різко зростає, але на 11 різко знижується. На 13 рядку знову зростає. За характером Графіка можна зробити висновок, що увага коливається.

     Досліджуваний № 3 Анна, 7 років

     S₁ = 50;

     S₂ = 36;

     К = 0,72; 0,72<1.

     Висновок:

     К<1. Продуктивність знижується в кінці  дослідження. Графік має стрибкоподібний  характер (див. Додаток 1. Графік 1.3). Увага  коливається. На початку роботи продуктивність знижується. Пік уважності відзначається на 4 - 5 рядках. Потім увага різко знижується. Але на 10 рядку знов підвищується. На 12 рядку різко знижується, відзначається пік втоми. Потім продуктивність зростає, але незначно. За характером Графіка видно, що увага нестійка. В кінці дослідження відзначається виснаженість, втома.

     Досліджуваний № 4 Олександр, 6 років

     S₁ = 55;

     S₂ = 34;

     К = 0,62; 0,62<1.

     Висновок:

     К<1. Це говорить про зниження продуктивності в кінці роботи. Графік має стрибкоподібний характер (див. Додаток 1. Графік 1.4). Це говорить про коливання уваги. Пік уважності відзначається на 3 рядку. На 5 рядку увага та продуктивність знижуються. На 7 рядку знов зростає. На 8 знижується та зростає на 12 рядку, потім різко знижується. Пік втомленості спостерігається на 16 рядку. За характером Графіка можна зробити висновок, що увага нестійка, коливається протягом усієї роботи, відзначається виснаження, втома.

     Досліджуваний № 5 Єва, 7 років

     S₁ = 53;

     S₂ = 35;

     К = 0,66; 0,66<1.

     Висновок:

     К<1. Це говорить про зниження продуктивності в кінці роботи. Графік має стрибкоподібний  характер (див. Додаток 1. Графік 1.5). Це говорить про коливання уваги  під час всієї роботи. Увага  знижується на 3 рядку, потім помітно  зростає. Пік продуктивності спостерігається на 5 рядку. Пік втомленості на 15 рядку. На 16 рядку незначно зростає. За характером   Графіка можна зробити висновок, що увага нестійка, відзначається виснаженість, втома.

     Досліджуваний № 6 Вероніка, 6 років

     S₁ = 40;

     S₂ = 24;

     К = 0,6; 0,6<1.

     Висновок:

     К<1. Це говорить про зниження продуктивності в кінці роботи. Графік має нерівномірний  характер (див. Додаток 1. Графік 1.6). Увага  коливається. Пік продуктивності відзначається  на 6 рядку, потім різко знижується. На 9 рядку незначно підвищується. Пік втоми відзначається на 14 рядку. На 15 рядку незначно зростає, але на 16 - знижується. Увага нестійка, відзначається стомленість.

     Досліджуваний № 7 Богдан, 6 років

     S₁ = 59;

     S₂ = 30;

     К = 0,5; 0,5<1.

     Висновок:

     К<1. Продуктивність знижується в кінці роботи. Графік має нерівномірний характер, це говорить про коливання уваги (див. Додаток 1. Графік 1.7). Пік уважності відзначається на 3 рядку. Пік втомленості на 15 рядку. На 4 рядку продуктивність знижується, потім – незначно зростає, але на 11 рядку різко знижується. Увага нестійка, коливається, відзначається виснаженість, втома.

     Досліджуваний № 8 Олексій, 6 років

     S ₁ = 50;

     S ₂ = 33;

     К = 0,66; 0,66 <1.

     Висновок:

     К<1. Це говорить про зниження продуктивності в кінці роботи. Графік має стрибкоподібний характер, це говорить про нестійкість уваги (див. Додаток 1. Графік 1.8). Пік уважності, продуктивності відзначається на 4-5 та 11 рядку. Пік втомленості на 16 рядку. Увага знижується на 10 рядку, на 11 різко підвищується, потім різко знижується. Увага нестійка, коливається, відзначається виснаженість.

     Досліджуваний № 9 Андрій, 6 років

     S ₁ = 54;

     S ₂ = 34;

     К = 0,62; 0,62 < 1.

     Висновок:

     К<1. Це говорить про зниження продуктивності в кінці роботи. Графік має нерівномірний  характер (див. Додаток 1. Графік 1.9). Це говорить про нестійкість уваги. Пік продуктивності відзначається на 3 рядку. Пік втомленості на 16 рядку. Продуктивність знижується на 6 рядку, зростає на 9 рядку, потім різко знижується. На 15 рядку значно зростає. Увага нестійка,   Графік коливається, під час роботи відзначається втомленість.

     Досліджуваний № 10 Михайло, 7 років

     S ₁ = 49;

     S ₂ = 31;

     К = 0,63; 0,63 < 1.

     Висновок:

     К<1. Це говорить про зниження продуктивності в кінці роботи. Графік має стрібкоподібний  характер (див. Додаток 1. Графік 1.10). Це говорить про нестійкість уваги. Пік продуктивності відзначається на 4-5 рядках. Пік втомленості на 10 рядку. З 6 рядка продуктивність помітно знижується. З 11 незначно зростає. Потім знову знижується. Також зростає на 15 рядку, але на 16 – знижується. Увага нестійка,   Графік має нерівномірний характер, відзначається стомленість.

     Висновки

     Коефіцієнт  працездатності учнів 1-Б класу (6-7 років) майже в усіх крім одного досліджуваного (Євгенія) менше одиниці, це вказує на зниження продуктивності в кінці дослідження.

     Графіки продуктивності мають стрибкоподібний  характер, це вказує на коливання (нестійкість) уваги (див. Додаток 1. Графіки 1.1 – 1.10). З початку роботи до 4 рядку рівень уваги стабільний, з 4 рядку рівень продуктивності та уваги знижається та практично вже не зростає. Особливо низька продуктивність та увага спостерігається на 12 та 15 рядках. За характером графіків можна зробити висновок, що увага нестійка протягом усієї роботи, та коливається, тобто відзначається підвищена виснаженість та втома.

     За  даними проведеного дослідження  виявилося, що тільки у 10 % досліджуваних працездатність та увага стійка, а у 90 % випробуваних коефіцієнт працездатності та уваги низький, тобто увага нестійка. 

     2.2 Оцінка обсягу  динамічної уваги  молодшого школяра за допомогою таблиць Шульте

     Мета  дослідження – вивчення обсягу динамічної уваги дітей молодшого шкільного  віку.

     Матеріали: стандартні таблиці Шульте з розташованими  на них у випадковому порядку  числами від 1 до 25, секундомір. Для  запису результатів виконання завдання слід заздалегідь підготувати бланк протоколу.

     Перебіг роботи:

     Дослідження проводилося 21 листопада 2011 року о 14⁰⁰.

     Дослідження проводилося індивідуально з  кожним випробовуваним.

     У першу чергу психолог повинен  сформувати у дитини бажання виконувати завдання. Досліджуваний повинен знаходитись на такій відстані від вертикально розташованої таблиці, щоб бачити її цілковито. Випробуваний починає виконувати завдання після усної інструкції.

     Інструкція: “На таблиці намальовані числа  від 1 до 25. Необхідно якомога швидше знайти, назвати та вказати всі числа в порядку зростання”.

     Експериментатор фіксує та заносить до протоколу час  виконання завдання по кожній з п’яти  таблиць.

     Обробка результатів:

     При обробці результатів обстеження підраховується реальний час (Е) пошуку чисел по усім п’яти таблицях.

     Висновок  про стійкість уваги робиться у тому випадку, якщо на всі таблиці  витрачається однакова кількість часу.

     Результати  та висновки:

     Досліджуваний № 1 Марія, 6 років.

     Оцінка  обсягу динамічної уваги за таблицями Шульте