Отчет по практике в прокуратуре

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                     

                                                           Зміст

Характеристика………………………………………………………………………………………………….3                                                                                                  

Щоденник  проходження навчальної практики.........................................4                                             

Вступ……………………………………………………………………………………………………………………6                                                                                                                  

І.Загальні положення.................................................................................8

І.1.Прокуратура в системі органів державної влади…………………………8

І.2.Основні принципи організації та діяльності прокуратури………………9

ІІ. Акти прокурорського реагування……………………………………….11

ІІІ. Участь прокуратури у цивільних справах……………………………..16

ІІІ.1.Форми участі прокурора в процесі ………………………………………16

ІІІ.2.Типи проваджень………………………………………………………….17

ІІІ.3.Права і обов’ язки прокурора……………………………………………17

IV. Слідча діяльність………………………………………………………...18

Висновки……………………………………………………………………….25                                                                                                         

Список використаної літератури…………………………………………………………………….27   

 

 

 

 

 

 

                                                 

                                                   Характеристика

 

                                              Студентки _______ курсу _______ групи 

                                                        спеціальності «Правознавство»

                                            Поліцейської фінансово-правової академії

_____________________________________________________________

                                                        (прізвище, ім’я, по батькові студента)

на (в) _____________________________________________________________

                                                                (назва бази практики)

 

Практика проводилась  з «___»___________ до «___»____________20 ___р.

            

               Бовша Валерія Ігорівна проходила практику в Броварській міжрайонній прокуратурі Київської    області з 11 по 22 червня 2012 року.

              При проходженні практики Бовша  В.І. чітко планувала свою роботу  та якісно здійснювала кожен  із запланованих заходів, сумлінно  виконувала всі доручення керівництва.  В  ході практики закріпила  і поглибила отримані при навчанні  теоретичні знання, закріпила навики  самостійної професійної роботи. Опанувала досвід організації  роботи по систематизації законодавства. При виконанні поставлених перед нею завдань характеризується ініціативністю, старанністю, відповідальністю, дисциплінованістю.   

        В процесі проходження практики Бовша І.В. проявила себе з позитивної сторони, дотримувалась етики поведінки державного службовця та заслуговує на оцінку «відмінно»                                               

Оцінка «_________»

Керівник  практики від бази практики: ______________________________________

                                                                                                    (прізвище, ім’я, по батькові)

 

М.П. (печатка бази практики)

                    (підпис)

Дата ______________________

                                       ПОЛІЦЕЙСЬКА ФІНАНСОВО-ПРАВОВА АКАДЕМІЯ

 

                                                     ЩОДЕННИК

                                            ПРО ПРОХОДЖЕННЯ

                                         НАВЧАЛЬНОЇ ПРАКТИКИ

                                                              на(в)

_____________________________________________________________

_____________________________________________________________

                                                            (назва бази практики)

                                              Студента _______________ відділення

                                                  _______ курсу ________ групи

                                                    спеціальності «Правознавство»

_____________________________________________________________

                                                    (прізвище, ім’я, по батькові студента)

Практика проводилась  з «___»___________ до «___»____________20 ___р.

 

Керівник практики

від бази практики:          М.П.         : (______________________________________)

                                              (підпис)                             (прізвище, ім’я, по батькові)

 

Керівник практики

Від ПФПА:   __________ (____________________________________________)

                               (підпис)                              (прізвище, ім’я, по батькові)

 

 

                                                              Бровари 2012

Дата	Короткий зміст виконаної роботи за день	Підпис керівника практики, що підтверджує  роботу за день
11.06.2012р.
12.06.2012р.
13.06.2012р.
14.06.2012р.
15.06.2012р.
18.06.2012р.
19.06.2012р.
20.06.2012р.
21.06.2012р.
22.06.2012р.

 

                                           Підписи керівників практики

Від ПФПА                                                                                                  Від бази практики

___________________________                                                          ___________________________                         ______________________20__ р.                                                        ______________________20__ р.

                                                    Вступ

Метою юридичної практики є:

• поглиблення і закріплення теоретичних знань, одержаних при вивченні предметів навчального плану;
• можливість використовувати дані знання на практиці;
• набуття практичного досвіду по спеціальності.

Основними завданнями стажування є:

• узагальнення, систематизація, вдосконалення знань і навичок зі спеціальності,
• перевірка можливості самостійної роботи в сфері юридичної діяльності.

Проходження практики дає  нам можливість :

- навчитись самостійно  вирішувати питання юридичного  значення;

• набути навички розв'язання реальних завдань, використовуючи знання 
  відповідних галузей права.

Згідно статті 121. Прокуратура України становить єдину систему, на яку покладаються:

 

1) підтримання державного  обвинувачення в суді;

 

2) представництво інтересів  громадянина або держави в  суді у випадках, визначених законом; 

 

3) нагляд за додержанням  законів органами, які проводять  оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство;

 

4) нагляд за додержанням  законів при виконанні судових  рішень у кримінальних справах,  а також при застосуванні інших  заходів примусового характеру, пов'язаних з обмеженням особистої свободи громадян.

Тому проходячи практику в Броварській міжрайонній прокуратурі, є можливість спостерігати безпосередню реалізацію права. Варто звернути увагу  на документальне оформлення усіх виконавчих дій, оскільки будь-яке порушення  в цій сфері може призвести до невиконання прав.

Важливим елементом проходження  стажування є отримання практичних знань щодо роботи в  прокуратурі, спілкування з працівниками що представляють державу у відносинах з громадянами.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

             І.1. Прокуратура в системі органів державної влади

Правоохоронна діяльність прокуратури  спрямована на утвердження та забезпечення прав і свобод людини. Сьогодні дієвий механізм органів прокуратури є  одним з важливих чинників законності та правопорядку, сприяє реалізації принципу верховенства права.

Правовою основою організації  і діяльності органів прокуратури  є Конституція, Закон України  «Про прокуратуру», кримінально-процесуальне, цивільно-процесуальне, адміністративне, кримінально-виконавче, господарсько-процесуальне законодавство та інші закони України, а також визнані Україною відповідні міжнародні договори й угоди.

Діяльність органів прокуратури  спрямовано на всемірне утвердження  верховенства закону, зміцнення правопорядку й має своїм завданням захист від неправомірних посягань на:

1) закріплені Конституцією  України незалежність держави,  суспільний і державний лад,  політичну та економічну системи,  права національних груп і  територіальних утворень;

2) гарантовані Конституцією, іншими законами України та  міжнародними правовими актами  соціально-економічні, політичні, особисті  права й свободи людини та  громадянина;

3) основи демократичного  устрою державної влади, правовий  статус місцевих рад, органів  самоорганізації населення.

Пріоритетним напрямом діяльності прокуратури є захист прав і свобод людини. Для цього прокуратура  має обмежити неправомірну дію певного  кола державних органів і посадових  осіб передбаченими законом засобами. При цьому органи прокуратури  захищають у межах своєї компетенції  права й свободи громадян на засадах  їх рівності перед законом, незалежно  від раси, національного чи соціального походження, мови, освіти, ставлення до релігії, політичних переконань, службового чи майнового стану та інших ознак.

Оскільки в Україні  визнається й діє принцип верховенства права, та функціонування прокуратури  як державного інституту, діяльність її посадових осіб підпорядковано тільки нормативно-правовим актам.

Неправомірні рішення, дії  чи бездіяльність прокурорів можуть бути оскаржені в судовому порядку. Суд не може відмовити в правосудді, якщо громадянин України, іноземець, особа  без громадянства вважає, що її права  й свободи порушено чи порушуються, створено перепони для їх реалізації чи мають місце утиски прав і свобод, у тому числі з боку органів  прокуратури.

 

І.2. Основні принципи організації та діяльності прокуратури

У Законі України «Про прокуратуру” закріплено принципи організації та діяльності прокуратури, де зазначено, що органи прокуратури України:

1) становлять єдину централізовану  систему, яку очолює Генеральний  прокурор України, з підпорядкуванням  прокурорів нижчого рівня вищому;

2) здійснюють свої повноваження  на основі додержання Конституції  України та чинних на території  нашої держави законів, незалежно  від будь-яких органів державної  влади, посадових осіб, а також  рішень громадських об'єднань  чи їх органів;

3) захищають у межах  своєї компетенції права й  свободи громадян на засадах  їх рівності перед законом,  незалежно від національного  чи соціального походження, мови, освіти, ставлення до релігії,  політичних переконань, службового  чи майнового стану та інших  ознак;

4) вживають заходів щодо  усунення порушень закону, від  кого б вони не виходили, поновлення  порушених прав і притягнення  в установленому законом порядку  до відповідальності осіб, які  допустили ці порушення;

5) діють гласно, інформують  державні органи влади, громадськість  про стан законності та заходи  щодо її зміцнення.

Здійснюючи нагляд за виконанням законів, органи прокуратури вживають заходів щодо усунення порушень закону, поновлення порушених прав і притягнення  в установленому законом порядку  до відповідальності осіб, які допустили  ці порушення, виходячи з єдності  мети й завдань, що стоять перед прокуратурою.

Сувора підпорядкованість  органів прокуратури по вертикалі, яка ґрунтується на принципі централізації  прокурорської системи, є не лише фактором виконавської дисципліни, але  й гарантує, що будь - який акт прокуратури  має відповідати закону, наказам  Генерального прокурора. Для скасування незаконного, необґрунтованого рішення, що його прийняв прокурор нижчого  рівня, відповідному керівникові органу прокуратури надано право одноособово  розв'язати це питання.

Незалежність прокуратури  означає, що всі прокурори здійснюють свої повноваження незалежно від  органів державної влади й  самоорганізації населення, політичних партій і громадських об'єднань.

Принцип гласності в діяльності прокуратури характеризується тим, що органи прокуратури виконують  покладені на них завдання гласно, інформуючи громадян, а також органи державної влади про результати своєї роботи, про стан і додержання законів органами й установами, щодо яких прокуратура здійснює наглядові  функції.

Для ефективного виконання  прокуратурою правозахисної ролі законодавством передбачено гарантії незалежності та повноваження, що значно відрізняють її від інших правоохоронних органів. Втручання органів державної влади, посадових осіб, засобів масової інформації, громадсько-політичних організацій та їх представників у діяльність прокуратури з нагляду за додержанням законів або з розслідування діянь, що містять ознаки злочину, заборонено.

Вплив у будь-якій формі  на працівника прокуратури з метою  перешкодити виконанню ним службових  обов'язків або добитися прийняття  неправомірного рішення тягне за собою відповідальність, передбачену  законом.

Звернення представників  влади, інших посадових осіб до прокурора  з приводу конкретних справ і  матеріалів, що перебувають у провадженні  прокуратури, не можуть містити будь-яких вказівок або вимог щодо результатів  їх вирішення.

В Рішенні Конституційного  Суду України в справі за конституційним поданням Генеральної прокуратури  України щодо офіційного тлумачення положень ст. 86 Конституції України  та статей 12, 19 Закону України «Про статус народного депутата України» (справа про запити народних депутатів України  до прокуратури) зазначено, що народний депутат України не має права  звертатися до органів прокуратури  й прокурорів з вимогами, пропозиціями чи вказівками в конкретних справах  із питань підтримання державного обвинувачення  в суді, представництва інтересів  громадянина або держави в  суді у випадках, визначених законом, нагляду за додержанням законів  органами, які проводять оперативно-розшукову  діяльність, дізнання й досудове слідство, нагляду за додержанням законів  під час виконання судових  рішень у кримінальних справах, під  час застосування інших заходів  примусового характеру.

 

 

 

                                      II.Акти органів прокуратури

 

Визначені законом повноваження прокуратури реалізують у формі  актів прокурорського реагування. Особливістю  цих актів є те, що їх слід розглядати не тільки як право, а й як обов'язок прокурора реагувати на порушення  закону.

Протест прокурора — один із основних правових засобів реагування прокурора на виявлені порушення  закону. Протест на правовий акт (наприклад, наказ чи постанову про притягнення  особи до дисциплінарної, адміністративної чи матеріальної відповідальності) заявляють  у разі, коли той суперечить законові. В ньому міститься вимога про  усунення порушення, приведення акта відповідно до чинного законодавства або  його відміну. Закон передбачає можливість опротестування незаконних дій, щоб  припинити їх і поновити порушене право.

Протест заявляє прокурор, його заступник до органу, який видав  цей правовий акт, або до вищого органу. Протест прокурора зупиняє дію  опротестованого акта й підлягає обов'язковому розглядові відповідним  органом або посадовою особою в десятиденний строк після його надходження. Про наслідки розгляду протесту в цей же строк повідомляють прокурору.

У разі відхилення протесту або ухилення від його розгляду прокурор може звернутися із заявою до суду про  визнання акта незаконним. Заяву до суду може бути подано протягом п'ятнадцяти  днів з моменту одержання повідомлення про відхилення протесту або закінчення передбаченого законом строку для  його розгляду. Подача такої заяви  зупиняє дію правового акта.

Письмовий припис про усунення порушень закону вносить прокурор, його заступник органу чи посадовій  особі, які допустили порушення, або вищому в порядку підпорядкованості  органу, посадовій особі, які правомочні усунути; порушення. Його вносять у  разі, коли порушення закону має  очевидний характер і може завдати  суттєвої шкоди інтересам держави, підприємства, установи та організації, а також громадянам, якщо не буде негайно усунуто.

Припис підлягає негайному  виконанню, про що повідомляють прокурору. Припис використовують, переважно, в  разі реальної загрози спричинення  тяжких наслідків, аварій, екологічних  та інших катастроф. Він спонукає органи державної влади чи самоврядування, посадових осіб до активних дій щодо здійснення запобіжних заходів.

Орган чи посадова особа  можуть оскаржити припис вищестоящому прокуророві, який зобов'язаний розглянути скаргу протягом десяти днів, або до суду.

Подання прокурора є актом  прокурорського реагування, спрямованим  на усунення порушень закону, причин цих  порушень і умов, що їм сприяють. Право  внесення подання належить прокуророві  та його заступникові. Подання ґрунтується  на матеріалах прокурорської перевірки, а підставою для його внесення є виявлені факти порушень і, як правило, стосуються групи таких порушень.

Подання вносять у орган  чи посадовій особі, компетенція  яких дозволяє вжити реальних заходів  щодо усунення порушень закону, причин цих порушень і умов, що їм сприяли. Вимоги прокурора повинні мати лише правову спрямованість і не носити ознак втручання в господарську сферу. Разом з вимогами, спрямованими на усунення причин правопорушень, здебільшого  ставлять питання про притягнення  винних осіб до дисциплінарної і матеріальної відповідальності.

Подання підлягає негайному  розглядові. Не пізніше як у місячний строк має бути вжито відповідних  конкретних заходів щодо усунення порушень закону, причин і умов, що їм сприяють, а про наслідки повідомлено прокурору.

Колегіальний орган (сесія  місцевої ради, виконком, колегія міністерства й т. ін.), куди внесено подання, повідомляє прокурору про день засідання, який має право особисто взяти участь у його розгляді. Обговорення подання  в такому випадку проходить у  публічній формі й часто набуває  характеру дискусії. Важливо, щоб  прокурор аргументовано й кваліфіковано  відстоював свою позицію та міг переконати в необхідності вжиття відповідних  заходів.

Кримінально-процесуальне, цивільне процесуальне та господарське процесуальне законодавство передбачають право прокурора на апеляційне та касаційне подання щодо порушень закону з конкретних кримінальних, цивільних і господарських справ  у зв'язку з оскарженням вироків, рішень, ухвал і постанов судів.

Постанову про дисциплінарне  провадження, провадження про адміністративне  правопорушення або про порушення  кримінальної справи виносить прокурор щодо посадової особи або громадянина  в разі порушення ними закону. Постанова  про порушення дисциплінарного  провадження або провадження  про адміністративне порушення  підлягає розгляду повноважною посадовою  особою або відповідним органом  у десятиденний строк після надходження, якщо інше не встановлено законом. Постанову  прокурора про порушення кримінальної справи передають, додержуючись принципу підслідності, для розслідування  слідчому того органу, який має розслідувати справу.

Постановою прокурор скасовує незаконні, необґрунтовані постанови  слідчих і осіб, які проводять  дізнання, закриває або зупиняє провадження  в кримінальних справах і т. ін.

Вимога прокурора про  надання йому документів і матеріалів, довідок та інформації, а також  про проведення перевірок і ревізій  є одним із актів прокурорського реагування. Посадові особи та громадяни  повинні з'являтися за викликом прокурора  і давати пояснення щодо обставин, які з'ясовує прокурорська перевірка.

Виконання обґрунтованих  законом вимог прокурора не може бути пов'язано з будь-якими умовами  й здійснюється в строки, передбачені  законом або погодженні з прокурором. Документи та інформацію, необхідні  органам прокуратури для здійснення покладених на неї наглядових функцій, надають безплатно. Невиконання  без поважних причин законних вимог  прокурора й ухилення від явки в прокуратуру тягнуть за собою  встановлену законом відповідальність.

У ст. 1855 Кодексу України  про адміністративні правопорушення передбачено адміністративну відповідальність посадової особи за невиконання  законних вимог прокурора про  проведення перевірки або ревізії  діяльності підпорядкованих підприємств, про надання необхідних матеріалів, а також відповідальність посадових  осіб і громадян за ухилення від  прибуття за викликом прокуратури.

Досить схожим з вимогою  прокурора є такий акт прокурорського реагування, як вказівка прокурора  органам, які проводять оперативно-розшукову  діяльність, дізнання та досудове слідство.

Вона є обов'язковою  до виконання, дають її у випадках, передбачених кримінально - процесуальним  законодавством, а саме: про розслідування  злочинів, про обрання, зміну, скасування запобіжного заходу, кваліфікацію злочину, проведення окремих слідчих дій  і розшук осіб. які вчинили злочин.

Акти прокуратури повинні  бути законними, обґрунтованими, мотивованими, юридично грамотними, повинні містити  правову аргументацію та пояснювати порядок їх оскарження.

III. Участь органів прокуратури у цивільному процесі

Відповідно до ст.121 п.2 КУ на прокуратуру покладається представництво інтересів громадян або держави  в судах загальної юрисдикції. В цивільному судочинстві прокурорській  нагляд за додержанням застосування законів судом не діє. Коли прокурор бере участь у розгляді справи, повинен  сприяти виконанню принципу незалежності суддів. Тому основною метою є сприяння виконанню вимог законів. Відповідно до ст.13 ЦПК прокурор бере участь в  розгляді цивільних справ по-перше. Коли постає питання про захист інтересів  держави і, по-друге, захищає інтереси тих громадян, які за станом свого  здоров‘я або з других поважних причин не можуть захистити свої права.

IV.1.Формами участі прокурора в процесі:

1) порушення цивільної  справи;

2) вступ в цивільну  справу. Якщо прокурор вступає  в цивільну справу – він  може вступити на будь-якій  стадії розгляду цивільної справи (ст.118 ЦПК). Обидві форми участі  прокурора в процесі можуть  характеризуватися факультативністю  або імперативністю.

За власною ініціативою  має факультативний характер, за вимогою  закону має обов‘язковий характер. Обов‘язкова участь прокурора в  цивільному процесі передбачається:

1) законом; 

2) вимогою суду. Ст.335 ЦПК  передбачає, що обов‘язковою є  участь по справах, які розглядаються  в порядку нагляду. В усіх  справах, пов‘язаних з дітьми (ст.69, 71, 75, 76 КШС). Ст.33 ЗУ “Про прокуратуру” – спори про відшкодування збитків, заподіяних злочином.

 

Ст.143 п.4 ЦПК – рішення  судді щодо притягнення прокурора  до участі у справі.

IV.2.Типи проваджень:

1) позовне; 

2) адміністративне; 

3) окреме.

Порушення справи у суді: позовні заяви, заяви, скарги. Суд  з‘ясовує питання про підвідомчість  справ, при вступі в справу прокурора  – прокурор.

Типові приклади: справи, які стосуються відшкодування матеріальних збитків, визнання угод недійсними, тобто  таких, які укладені всупереч інтересам  держави, скарги про захист виборчих справ громадян. При поданні позовної заяви прокурор повинен дотримуватися  правил ст.137-139 ЦПК (змісту, форма позовної заяви, визначення її підвідомчості  та підсудності). При поданні скарг  в адміністративному та окремому провадженні – ст.250, 257, 268, 274, 285 ЦПК.

Виключенням з цих правил є те, що відповідно до ст.4 декрету  КМУ від 23.01.93 “Про державне мито”  із відповідними змінами, процесуальні документи, які подаються прокурорам на порушення цивільної справи у  суді державним митом не обкладаються.

IV.3.Права і обов’ язки прокурора:

Відповідно до ст.99 та 120 ЦПК  як особа, яка бере участь у справі, прокурор наділяється правами і  обов‘язками:

1) прокурор має право  знайомитись з протоколами (ст.200 ЦПК);

2) подавати заяву про  виправлення описок і явних  арифметичних помилок в рішенні  суду;

3) брати участь в постановлені  додаткового рішення та при  роз‘ясненні рішень (ст.213, 214, 215 ЦПК).

Вступити в справу прокурор може до постановлення судового рішення. Обов‘язок по доказуванню покладається на працівника прокуратури якщо прокурор порушує справу про захист прав громадян.

Вступ до цивільного процесу  в стадії в порядку нагляду  або оскарженню рішень. Відповідно до п.2 ст.120 ЦПК має право касаційне  або окреме подання на рішення  або ухвалу суду розглянути з його участю. В залежності від того, яку  посаду займає конкретний працівник  органів прокуратури, буде вирішуватися питання про реалізацію його права  на касаційне подання. Прокурор або  його заступник мають право вносити  касаційне подання незалежно  від того, чи брали вони участь у  розгляді справи. Помічники прокурорів, прокурори управлінь і відділів вносять касаційне подання тільки по справах, в яких вони безпосередньо  брали участь. Це правило закріплено в ст.289 ЦПК. Прокурор, який вніс касаційне  подання, або вищестоящий прокурор має право до початку розгляду справи в судовому засіданні відкликати подання, доповнити його або змінити. По справах, в яких прокурор брав участь і не вносив касаційне подання, то, як і інші особи, які беруть участь у розгляді справи відповідно до ст.295-300 ЦПК, прокурор може подавати свої міркування по касаційній скарзі, або подати додаткові  матеріали, що спростовують скаргу. Правом на порушення провадження про  перегляд (ст.328) наділені генеральний  прокурор і його заступник, прокурор АРК, міст Києва і Севастополя  та їх заступники. Щодо нововиявлених  обставин ст.343 ЦПК. Також має право  брати участь в стадії судового виконання ст.353, 356 ЦПК. Процесуальні права – ст.99 ЦПК – ставити питання про відвід і самовідвід.