ЗМІСТ

ВСТУП………………………………………………………………………..…. 3

РОЗДІЛ 1. ЦІКАВІ ЗАВДАННЯ З ПОЧАТКОВОГО КУРСУ ІНФОРМАТИКИ……………………………………………………………..…. 6

1. Цікаві завдання, як форма підвищення знань з інформатики

 в початковій школі………………………………………………………... 6

2. Реалізація «цікавого» навчання на уроках інформатики в початкових класах…………………………………………………….….. 15
3. Комп’ютерні ігри як різновид навчання, їх вплив на

         формування елементів логічного мислення…………………… . . 19

РОЗДІЛ 2. ДОСЛІДНО-ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА РОБОТА ……………….. 30

         2.1       Робота з інформатики адаптована для початкової школи,  

         використання програмно-навчальний комплексу: «Сходинки до  

         інформатики»…………………………………………………………… .  30

         2.2      Аналіз власного досвіду проведення уроків з інформатики з    

   використанням  цікавих завдань. ……………………………………...… 43

ВИСНОВКИ…………………………………………………………………….. 47

ДОДАТКИ ………………………………………………………………...……. 48

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ………………………………….. 60 
 
 
 
 
 
 
 
 

ВСТУП

     Підвищення  ефективності освіти неможливе без  створення нових форм навчання учнів. У зв'язку із цим велику увагу  сьогодні приділяють особистісно-орієнтованому  навчанню учнів. Тут велику роль відіграє робота вчителя з учнями, виходячи з індивідуального підбору методик та завдань для кожного школяра, але для гарантованого успіху та результату учнівської діяльності на уроках, і особливо з інформатики, необхідно знаходити цікаві, новітні завдання для роботи з комп'ютером та роботи над самим інформаційним об'єктом.

     Щоб учні любили відвідувати уроки інформатики  необхідно прищепити любов до уроків, а це можна зробити тільки зацікавивши учнів та зробити  заняття з інформатики максимально різноманітними.

     Тема  «Цікаві завдання з початкового курсу інформатики» обрана невипадково, тому що персональний комп'ютер (РС) - це не просто шедевр сучасної високої технології - це двері, які вже зараз широко відкрили дорогу до світової інформації. Персональний комп’ютер в освіті - це пристрій, що провокує вчителя й учня на зацікавленість, творчість і новаторство, що дає можливість перейти до нових форм навчання.

     Використання  цікавих завдань в початкових класах є складовою частиною всього навчального процесу, природним продовженням мети та цілі  уроку. Основні завдання використання таких форм навчання наступні: поглиблювати й розширювати знання й практичні навички учнів; розвивати логічне мислення, кмітливість, виявляти найбільш обдарованих і здатних дітей, сприяти їхньому подальшому розвитку, виробляти інтерес до предмету, утягувати дітей у цікаві заняття, а цим зміцнювати дисципліну, організованість і колективізм.

     Цікава робота відрізняється від звичайної тим, що вона будується на принципі добровільності та зацікавленості учнів у процесі навчання. Тут учням виставляють оцінки за обґрунтованість суджень, кмітливість, швидкість обчислень, використання раціональних способів рішення, а не просто за виконане завдання. Для такої роботи вчитель підбирає доступний матеріал підвищених труднощів або матеріал, що доповнює вивчення основного курсу інформатики, але з урахуванням наступності із класною роботою. На відміну від звичайного уроку робота з використанням цікавих завдань носить характер розваг, ігор, змагань.

     Застосовуючи  цікаві завдання на заняттях можна спостерігати подив і гострий інтерес учнів, радість на їхніх обличчях від виниклого здогаду.

     Перед вчителем постає завдання організації  процесу навчання таким чином, щоб  учень здобував навички самостійної  діяльності, об'єктивно оцінював свої знання й уміння, ставив перед собою  завдання й знаходив рішення. Такий  вчитель повинен добре володіти матеріалом, творчо підходити до кожного  заняття, не боятися думати, постійно перебувати в пошуку нових педагогічних методів і прийомів, добре знати  психологію учня.

     У сучасної школи немає іншого вибору, ніж адаптація її до інформаційного століття. Досягнення загальної комп'ютерної  грамотності необхідно всім учням  для їхнього існування й процвітання  в суспільстві, розвиток якого буде ґрунтуватися на інформаційній технології.

     У зв'язку із цим я розробила наступний апарат дослідження:

     Тема  курсової роботи: «Цікаві завдання з початкового курсу інформатики».

     Мета  дослідження: визначити вплив використання цікавих завдань на уроках інформатики на розвиток учнів, підвищення зацікавленості учнів у роботі на уроці.

     Об'єкт  дослідження: учнівський колектив.

     Предмет дослідження: особливості проведення роботи з навчання інформатики з використанням цікавих завдань.

     Завдання  дослідження: Вивчити теоретичну й методичну літературу по темі: «Цікаві завдання з початкового курсу інформатики».

1. Проаналізувати форми  роботи з використанням цікавих завдань з інформатики, адаптованих для початкової школи.
2. Проаналізувати вимоги до організації роботи зі школярами й способи застосування цікавого матеріалу в навчально-виховному процесі в початковій школі.

     Методи  дослідження: вивчення методичної літератури, спостереження, бесіда.

     Гіпотеза: використання цікавих завдань з інформатики підвищує цікавість та рівень пізнавальної активності у учнів при вивченні предмета. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

РОЗДІЛ 1. ЦІКАВІ ЗАВДАННЯ З ПОЧАТКОВОГО КУРСУ ІНФОРМАТИКИ 

1. Цікаві  завдання, як форма підвищення знань з інформатики в початковій школі

     Цікаві  завдання можуть використатися вчителями-предметниками для рішення комплексу завдань по залученню школярів у дивний світ науки. Розширення й поглиблення знань і вмінь по предмету, підвищення інтересу учнів до інформатики, як одному із предметів природничого циклу, підвищення рівня мотивації навчальної діяльності, реалізація на практиці основних принципів особистісно-орієнтовного навчання, створення умов сприятливому прояву знань і вмінь у нестандартних ігрових ситуаціях.   [ 10,с.13]

     Вибір того, як часто проводити огляд  результатів роботи - тиждень, місяць або декада - визначається планом роботи школи й сформованих традицій.

     Зміст роботи рік у рік повинні змінюватися, тому що в іншому випадку, при використанні того самого програмного матеріалу, може спостерігатися деяка одноманітність у завданнях.

     Наприкінці  року бажано організувати свято знань, де необхідно підвести підсумки змагань  між класами, нагородити переможців.

     Основними вимогами до організації цікавої роботи зі школярами є:

• Залучення всіх учнів з урахуванням їх інтересів і здібностей;
• Органічна єдність навчальної й позаурочної діяльності;
• Захопливість всіх занять;
• Підвищення ролі самих дітей і органів дитячого самоврядування;
• Взаємодія школи з позашкільними установами.

     Інтереси  людини різноманітні, як різноманітний  навколишній світ. Однак з різноманіття предметів, явищ навколишнього світу  в інтересах кожної особистості вибірково відбивається саме те, що важливо, коштовно для самих особистостей, що пов'язане з її індивідуальним досвідом і розвитком.

     Виходячи  з теорії психолого-педагогічного  супроводу освітнього процесу, постійний  і стійкий вплив на формування особистості, її психічного й інтелектуального розвитку роблять знання, засновані  саме на пізнавальному інтересі.

     Пізнавальний  інтерес найтіснішим чином сполучений з формуванням різноманітних  особистісних відносин: виборчого відношення до тієї або іншої галузі науки, пізнавальної діяльності, участі в них, спілкування  зі співучасниками пізнання. Саме на цій  основі пізнання предметного світу  й відносин до нього, науковим істинам  формується світорозуміння, світогляд, світовідчування.[5,с.56]

     Специфіка такої роботи полягає в тому, що вона проводиться за програмою, обраною вчителем і звичайно погодженої з учнями, з обліком їхніх інтелектуальних можливостей і пізнавальних інтересів.

     Дидактикою  затверджується, що самостійна діяльність учнів у придбанні нових знань  за власною ініціативою понад  програму шкільного предмету можлива  лише при наявності серйозного інтересу до предмету.

     Сучасне подання про придбання нових  знань має необмежені можливості, які можна реалізувати, тільки маючи  весь необхідний інструментарій для  пошуку й відбору інформації. Предмет  «Інформатика» такі можливості надає, особливо коли до реалізації інтересу дитини притягнуті професійно підготовлені педагогічні кадри.

     Тому  важливо мати не тільки документ про  педагогічне утворення із вказівкою  відповідного профілю, але постійно вдосконалювати свою майстерність, щоб  бути цікавим дітям.

     «Смертельний  гріх учителя – бути нудним» (Гербарт). Цей афоризм часто визначає розуміння  вчителем місця пізнавального інтересу в навчанні, що розглядається їм як інструмент пожвавлення навчального  процесу, що перебуває в його руках. І саме тому так важлива наявність експерименту в освітній установі, як умови для розвитку й удосконалювання всіх його учасників.

     Вплив майстерності вчителя на пізнавальний інтерес учня - незаперечний факт. У  руках учителя перебуває доля пізнавальних інтересів учнів. Виборче  відношення до навчальних предметів  у першу чергу залежить від  вчителя, від його особистості й  від ступеня його майстерності.

     Виходячи  з теорії розвитку пізнавального  інтересу, насамперед, шукаємо серед  дітей допитливих і послідовно ведемо їх інтерес до необхідності теоретичних  знань, до пізнання складних теоретичних  питань і проблем конкретної науки  з використанням їх як інструмента  пізнання.

     На  уроках інформатики є чимало можливостей  зацікавити школярів змістом тієї або  іншої науки. Разом з тим, основна  мета уроків складається з навчання певному комплексу процедур інформатико-математичного  характеру, цікавість викладу повинна  бути підлегла цій мети. Однак розвиток здатностей учнів відбувається в  рамках вивчення обов'язкового матеріалу. На цьому наголошує дидактика - від  простого до складного.

     Додаткові можливості для розвитку здатностей учнів і прищеплювання їм інтересу до інформатики і її додатків надають  різні форми занять з інформатики. Вони можуть бути націлені на розвиток певних сторін мислення й рис характеру учнів, іноді не переслідуючи, як основна мета розширення або поглиблення фактичних знань по інформатиці. Таке розширення відбувається як би саме по собі, як результат виниклого інтересу до предмета. [ 7,с.201-202]

     Таким чином, під «цікавою роботою» з інформатики треба розуміти заняття, засновані на принципі добровільної участі й покликані вирішувати три основні завдання:

1. поглибити теоретичні знання й розвивати практичні навички учнів, виявити математичні здібності;
2. сприяти виникненню в більшості учнів, залучення деяких з них у ряди «аматорів» інформатики;

     Заняття з інформатики можуть бути побудовані як на матеріалі лише побічно зв'язаному зі шкільною програмою, так і на матеріалі, що безпосередньо примикає до роботи в класі, але не дублюючи цю роботу в рамках загальнообов'язкового мінімуму.

     Між навчально-виховною роботою, проведеної на уроках, і позакласною роботою  існує тісний взаємозв'язок: навчальні  заняття, розвиваючи в учнів інтерес  до знань, сприяють розгортанню позакласної  роботи, і навпаки, позакласні заняття, що дозволяють поглиблювати ці знання, підвищують успішність учнів і їхній  інтерес до навчання. Однак позакласна робота не повинна дублювати навчальну  роботу в класі, інакше вона перетвориться  у звичайні додаткові заняття.

     Говорячи  про зміст  роботи з учнями, що цікавляться інформатикою, відзначаємо  наступне:

• Традиційна тематика занять звичайно розглядає такі питання, які хоча й виходять за рамки офіційної програми, але й мають багато точок дотику з розглянутими в ній питаннями.
• Різноманітна подача матеріалу емоційно впливає на учнів. Додаткові відомості пізнавального характеру сприяють активності учнів, що є рішенням основної проблеми в одержанні якісних знань.[6 ,с.158]

     Широтою й розманітністю змісту  роботи обумовлене й багатство її форм.

     Форми роботи - це ті умови, у яких реалізується її зміст. Форм роботи величезна кількість. Це різноманіття створює складності в їхній класифікації, тому єдиної класифікації немає. Існують класифікації по об'єкту впливу й по напрямках, завданням навчання й виховання.

     Будь-яка  форма  роботи тією чи іншою мірою  сприяє рішенню завдань морального, розумового, фізичного, екологічного, економічного, естетичного навчання, виховання й розвитку. У цьому зв'язку будемо розглядати класифікацію форм класної роботи з об'єкта впливу.

     Індивідуальна робота - це самостійна діяльність окремих  учнів, спрямована на самовиховання, на виконання завдань вчителя й  доручень колективу, що виходять за рамки  навчальних програм.

     Крім  індивідуальної виділяють гурткові (групові), що поєднують і масові форми позакласної роботи. До об'єднуючих форм роботи ставляться клуби, шкільні музеї, суспільства, тимчасові колективи, тощо.

     У діяльності варто широко використати такі форми масової роботи, як змагання, конкурси, олімпіади, огляди. Вони стимулюють активність, розвивають ініціативу, зміцнюють колектив. Масова робота містить у собі більші можливості активізації учнів, хоча ступінь її може бути різної. Так, конкурс, олімпіада, змагання, гра вимагають безпосередньої активності кожного.

     Деякі види заходів :

     - Вечір інформатики

     - Вікторина по інформатиці

     - Класна година

     - Клубна діяльність

     - Конкурс

     - Гурткові заняття по інформатиці

     - Предметні тижні, декади, місячники

     - Усний журнал

     - Шкільна печатка

     Варто розрізняти два види класної роботи з інформатики: робота з учнями, що відстають від інших у вивченні програмного матеріалу ; робота з учнями, що проявляють до вивчення інформатики підвищений, у порівнянні з іншими, інтерес і здатності. Говорячи про перший напрямок класної роботи, відзначимо наступне. Цей вид роботи з учнями по інформатиці в цей час має місце в кожній школі.

     Разом з тим підвищення ефективності навчання інформатиці повинне привести до зниження значення додаткової навчальної роботи з відстаючими. В ідеальному випадку перший вид  роботи повинен  мати яскраво виражений індивідуальний характер і проявлятися лише у  виняткових випадках (наприклад, у випадку  тривалої хвороби, переходу зі школи  іншого типу). Однак у цей час  ця робота вимагає ще значної уваги  з боку вчителя інформатики. Основною метою її є своєчасна ліквідація (і попередження) наявних у прогалинах, що вчаться, у знаннях і вміннях  за курсом інформатики.

     Передовий досвід роботи вчителів інформатики  свідчить про ефективність наступних  положень, пов'язаних з організацією й проведенням  роботи з відстаючими.

     1. Заняття по інформатиці доцільно проводити з невеликими групами відстаючих (по 3-4 чоловік у кожній); ці групи учнів повинні бути досить однорідні як з погляду наявних у школярів прогалинах у знаннях, так і з погляду здатностей до навченості.

     2. Варто максимально індивідуалізувати  ці заняття (наприклад, пропонуючи  кожному з таких учнів заздалегідь  підготовлене індивідуальне завдання  й роблячи в процесі його  виконання конкретну допомогу  кожному).

     3. Заняття з відстаючими в школі  доцільно проводити не частіше  одного разу в тиждень, сполучаючи  цю форму занять із домашньою  роботою учнів за індивідуальним  планом.

     4. Після повторного вивчення того  або іншого розділу інформатики  на додаткових заняттях необхідно  провести підсумковий контроль  із виставлянням оцінки по  темі.

     5. Додаткові заняття з інформатики,  як правило, повинні мати навчальний  характер; при проведенні занять  корисно використати відповідні  варіанти самостійних або контрольних  робіт з дидактичних матеріалів, а також навчальні посібники  (і завдання) програмового типу.

     6. Вчителеві інформатики необхідно  постійно аналізувати причини  відставання окремих учнів при  вивченні ними інформатики, вивчати  типові помилки, що допускають  учнями при вивченні тієї або  іншої теми. Це робить додаткові  заняття по інформатиці більше  ефективними. 

     Друге із зазначених вище напрямків роботи з інформатики - заняття з учнями, що проявляють до її вивчення підвищений інтерес, відповідає наступним основним цілям:

     1. Пробудження й розвиток стійкого  інтересу до інформатики. 

     2. Розширення й поглиблення знань  з програмового матеріалу. 

     3. Оптимальний розвиток здатностей  учнів і прищеплювання їм певних  навичок науково-дослідного характеру. 

     4. Виховання культури мислення.

     5. Розвиток в уміння, що вчиться,  самостійно й творчо працювати  з навчальної й науково-популярною  літературою. 

     6. Розширення й поглиблення подань  знань про практичне значення  інформатики в житті суспільства. 

     7. Розширення й поглиблення знань  учнів про культурно-історичну  цінність інформатики, про ролі  інформатики у світовій науці. 

     8. Виховання почуття колективізму  й уміння сполучити індивідуальну  роботу з колективною. 

     9. Установлення більш тісних ділових  контактів між вчителем інформатики  й учнями й на цій основі  більш глибоке вивчення пізнавальних  інтересів і запитів школярів.

     10. Створення активу, здатного надати  вчителеві інформатики допомогу  в організації ефективного навчання  інформатиці всього колективу  даного класу (допомога у виготовленні  наочного приладдя, заняттях з  відстаючими, у пропаганді знань  по інформатиці серед інших  учнів).

     Передбачається, що реалізація цих цілей частково здійснюється на уроках. Однак у  процесі класних занять, обмежених  рамками навчального часу й програми, це не вдається зробити з достатньою повнотою. Тому остаточна й повна реалізація цих цілей переноситься на заняття цього виду.

     Разом з тим між навчально-виховною роботою, проведеної на уроках, і цікавою роботою існує тісний взаємозв'язок: навчальні заняття, розвиваючи в учнів інтерес до знань, сприяють розгортанню класної роботи, і, навпаки, заняття, що дозволяють учнем застосувати знання на практиці, що розширюють і поглиблюють ці знання, підвищують успішність учнів і їхній інтерес до навчання. Однак цікава робота не повинна дублювати навчальну роботу, інакше вона перетвориться у звичайні додаткові заняття.

     Говорячи  про зміст класної роботи з  учнями, що цікавляться інформатикою, відзначимо наступне. Традиційна тематика класних занять обмежувалася звичайно розглядом таких питань, які хоча й виходили за рамки офіційної програми, але мали багато точок дотику з розглянутими в ній питаннями. Так, наприклад, традиційними для розгляду на класних заняттях по інформатиці були історичні відомості, завдання підвищеної складності по програмуванню, елементи математичної логіки, системи числення й т.д. [21, с.11-13]

     За  останні роки в інформатиці виникли  нові напрямки, що мають практичне  значення й великий пізнавальний інтерес - комп'ютерні технології обробки  інформації, зокрема, мультимедіа, гіпертекст, Інтернет. Ці питання вже знайшли  своє відбиття в програмі по інформатиці, однак практика показує, що кількість  відведених годин явно недостатньо.

     Відновлення, що відбувається у змісті курсу інформатики  призвело до виникнення тенденції відновлення змісту класних занять по інформатиці, наповнення його цікавими завданнями, однак це не означає, що варто відмовитися від тих або інших традиційних питань, які становили дотепер зміст класних занять і викликають в учнів незмінний інтерес.

     Значення  роботи з використанням цікавих завдань з інформатики в початковій школі.

     Значення  роботи з використанням цікавих завдань з інформатики з молодшими школярами полягає в наступному:

1. Різні види цієї роботи в їхній сукупності сприяють розвитку пізнавальної діяльності учнів: сприйняття, уваги, пам'яті, мислення, мови, уяви.
2. Вона допомагає формуванню творчих здатностей учнів, елементи яких проявляються в математичній або логічній кмітливості, при проведенні на заняттях відповідних ігор.
3. Деякі види роботи дозволяють дітям глибше зрозуміти роль комп'ютера в житті людини.
4. Така робота сприяє вихованню колективізму й товариства (у зв'язку з роботою з випуску стінгазет за допомогою комп'ютера й відповідного програмного забезпечення, при організації командних змагань по проведенню ігор і т.д.)
5. Головне ж значення різних видів роботи полягає в тому, що вона допомагає підсилити інтерес учнів до вивчення комп'ютера, сприяє підвищенню пізнавальної діяльності учнів.

2. Реалізація  «цікавого» навчання на уроках інформатики  в початкових класах.

Комп'ютер, упевнено і надійно зайняв своє місце  в житті сучасної людини,

активно входить в шкільні будні. При  цьому віковий кордон зустрічі з  комп'ютером, його оволодінням нестримно  знижується. З простими ігровими комп'ютерними пристроями дитина взаємодіє вже  з 3 - 4 років. До моменту вступу до школи (6-7 років ) у дітей, як правило, є деякий досвід спілкування з комп'ютерними пристроями і тоді виникають питання: як працює комп'ютер; з чого він складається; що у нього усередині; чому він  виконує команди. На ці та інші питання  і покликаний відповісти шкільний курс інформатики. Починати навчання доцільно з молодшого шкільного віку, оскільки відомо, що найміцніші і довічні  знання і навики чоловік отримує  в початковій школі.

     Це  пов'язано з тим, що:

     - молодший шкільний вік більш  сприятливий до навчання;

     - знання і навики, отримані в  початковій школі, стають основою  і засобом всієї подальшої  пізнавальної діяльності.

     Проте методика початкового навчання багато років була пов'язана в основному  з теорією емпіричного мислення, що мало сприяло формуванню у молодших школярів повноцінної учбової діяльності і основ теоретичного мислення. Виникла  необхідність в нових підходах до навчання в початковій школі. І саме таким новим підходом є система  розвиваючого початкового навчання. Навчання, яке, забезпечує повноцінне засвоєння знань, формує учбову діяльність і тим самим безпосередньо  впливає на розумовий розвиток, і  є розвиваюче навчання.

     З врахуванням особливостей учбової  діяльності в молодшому шкільному  віці  була складена програма з інформатики для учнів 1-4 класів.

     У основу занять покладені наступні принципи:

     - формування основ інформаційної  культури, тобто опанування основних  понять інформатики, такими, як  команда, алгоритм, виконавець;

     - розвиток логічного і образного  мислення, що можливо завдяки  широкому використанню графічних  і звукових засобів; 

     - вживання ЕОМ для вирішення  творчих завдань конструювання  і проектування;